МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Обґрунтування необхідності світоглядного міні-курсу у школах

09/25/2006 | Baruch
ОБҐРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ НОВОГО МІНІ-КУРСУ У ШКОЛАХ. «ВСЕСВІТ ПОСТАЄ СЬОГОДНІ ПЕРЕД НАМИ ЯК ДУМКА» І.А. Климишин, Б.А. Рудий

       Досліджуючи природу, учені завжди отримували багато підтверджень того, що природа є спроектованою розумом, тобто підтверджень розумного плану у природі. При цьому деякі з учених заявляли про це вголос. Ось, висловлювання відомих вчених про інтелектуальність устрою природи:                ВЧЕНІ ДАВНІШОЇ ДОБИ                Блез Паскаль        «Бог є Творцем усього — від математики до порядку елементів».                Френсіс Бекон        «Неглибоке знання відводить від Бога; глибоке знання приводить до Бога».                Микола Коперник        «Бо хто може споглядати дивний порядок Всесвіту, керованого Богом, без пориву до споглядання понад усе Самого Творця...»                Йоган Кеплер        «Великим є Бог, велика його сила, безконечна Його мудрість. Величає Його небо і сонце, зорі й Місяць, кожен своєю мовою... … Дякую Тобі, Творче мій і Боже, за те, що дозволяєш мені дивуватися з Твоїх творінь і любити їх. Я закінчив тепер подвиг мого життя цілком впевненим, що Творець дав мені силу здійснити його. Я розкрив людям славу Твоїх творінь настільки, наскільки мій розум міг збагнути їхню величну неосяжність. … Ним і в Ньому існує увесь світ матеріальний і духовний, існує все, що ми вивчаємо і чого ще не збагнули, тому що багато ще передбачається роботи над тим, що ми залишаємо незавершеним! … О, який щасливий той, кому дано через цю науку возвишуватись до небес! Там бачить він творчість Божу, яка перевищує все. ... О, який великий наш Бог!»                Галілео Галілей        «Прогрес астрономії помножує в наших душах хвалу Богові».                Ісаак Ньютон        «Творення — єдине наукове пояснення. ... Всевишній знає про все, що було й що буде. ... Знаходячись завжди у будь-якому місці, Він створює час та його проміжки».        «Таке витончене поєднання Сонця, планет і комет не могло статися інакше, як за наміром і владою могутньої та премудрої істоти, яка... керує усім світом не як душа світу, а як Володар Всесвіту. Бо... від сліпої необхідності природи, яка скрізь і завжди одна і та сама, не може відбуватися зміна речей».        «Чи було збудоване око без розуміння оптики, а вухо без знання акустики? Яким чином рухи тіл підкоряються волі і звідки інстинкт у тварин?... І якщо Він вчинив так, то не слід філософії шукати інше походження світу або вважати, що світ міг виникнути з хаосу, лише за законами природи...»                Лорд Кельвін (Вільям Томсон)        «Не бійтеся бути вільнодумними людьми. Якщо ви будете глибоко розмірковувати, то через науку ви знайдете віру в Бога».        «Якщо ми подивимося в саму основу життя, то наука в остаточній формі підтвердить існування відвічної Великої Сили».        «Якщо ви будете добряче розмірковувати, то наука змусить вас вірити в Бога, що власне і є основою релігії. Ви побачите, що наука не ворожа релігії, а допомагає їй».                Майкл Фарадей        «Оскільки світ створено єдиним Творцем, то й усе в природі є частинками єдиного цілого».                Джеймс Джоуль        «Пізнання законів природи є пізнанням Бога».                Луї Пастер        «Що більше я вивчаю природу, то більше перед лицем створінь Творця зростає моя віра в Нього. ... Наука веде людину до Бога».        «Світ сміятиметься колись з глупоти нашої модерної матеріалістичної філософії. Бо ось я чим більше вивчаю природу, тим більше зростає моє здивування й остовпіння перед ділами Творця».        «Оскільки я багато науково розмірковував, то маю віру бретонського селянина, а якби розмірковував ще більше, то мав би віру бретонської селянки».                Жан Луї Агассі, швейцарсько-американський природознавець        «Наука є перекладом думок Творця на людську мову»        «Єдність часу та простору вказує не тільки на думку, воно вказує також на задум, силу, розум, велич, передбачення майбуття, знання про все й бачення усього. Одним словом, усі ці якості голосно свідчать про існування Бога, якому людина мусить вклонитися, якого людина мусить полюбити».                Вільям Гершель, англійський астроном        «Чим більше розширюється поле науки, тим чисельнішими і переконливішими стають докази того, що існує творча і могутня Мудрість. Геологи, математики, астрономи, природодослідники — усі вони разом зносять каміння, щоб збудувати Богові велику й гідну Творця святиню».                Вільям Пейлі, англійський теолог і філософ        «Якщо твори мистецтва є продуктом людини, то так само живі створіння мусять бути продуктами істоти, яка невимірно вища від людини».        Те, що живі організми володіють усіма необхідними властивостями для того, щоб існувати в тих середовищах, у яких вони живуть, на думку Пейлі, є «знаком прояву Бога, являючи собою доказ існування задуму Творця».                Йоган Медлер, німецький астроном        «Справжній природодослідник не може заперечувати Бога, бо хто так глибоко, як він, зазирає до Божої майстерні і має нагоду озирати вічну Премудрість, той мусить покірно прихилити коліна перед діяльністю найвищого Духа».                Алессандро Вольта, італійський фізик        «Я вивчав основи віри, читав книги оборонців віри та її противників, обдумував усе, що свідчило за віру і проти неї. Так отримав я найсильніші докази, щоб переконати розум... Я не соромлюся Євангелія*’.                Андре Ампер, французький фізик        «Яким великим є Бог, і яким дрібним перед Ним є наше знання».                Ганс Ерстед, данський фізик        «Усяке ґрунтовне дослідження природи закінчується визнанням існування Бога».                Антуан Бекерель, французький фізик        «Мої дослідження самі привели мене до Бога».                Михайло Ломоносов        «Випробовування природи повинно вести до тої ж мети, що й релігія. Бо і природа є певним євангелієм, благовіствує невмовкну творчу силу, премудрість і велич Божу. І не лише небеса, а й надра Землі звіщають славу Божу».                Огюстен Коші, французький математик        «Я — християнин. Це значить, що я вірую в божественність Христа, як вірували... майже всі великі астрономи і математики минулого. Мої переконання не є наслідком отриманих у спадщину забобонів, але глибоких досліджень».                Карл Гаус, німецький математик та астроном        «Коли прийде наша остання година, з якою невимовною радістю ми спрямуємо свій погляд до Того, про присутність якого ми могли лише здогадуватися у цьому світі».                Юліус Майєр, відкривач закону збереження і перетворення енергії        «Як грішно мислити, нібито існує нерозв’язана протилежність між природознавством і релігією».                Ернст Сіменс, засновник електротехніки        «Чим глибше ми осягаємо закони природи, тим скромнішими стають наші претензії,., тим сильнішим є наше здивування перед безконечною Премудрістю, яка організовує універсум».                Джин Флемінг, англійський фізик і радіотехнік        «Велика кількість сучасних відкриттів цілком зруйнувала старі матеріалістичні уявлення... Всесвіт постає сьогодні перед нами як думка. Але думка передбачає наявність Мислителя».                Гульєльмо Марконі, італійський фізик і винахідник        «Я пишаюся тим, що я людина віруюча. Я вірю в силу молитви. Я вірю в молитву не лише як католик, а й як учений».                Роберт Бойль, англійський хімік        «Справжній природодослідник ніде не може проникнути у пізнання таємниць творіння без того, щоб не відчути перст Божий».                Карл Лінней, шведський природознавець        «Вічний, безмежний, всезнаючий і всемогутній Бог пройшов повз мене. Я не бачив його лицем до лиця, але відблиск Божества наповнив мою душу невимовним здивуванням. Я бачив слід Божий у Його творінні, і що за сила скрізь, навіть у найдрібніших, найнепомітніших Його творіннях, що за мудрість! Що за невимовна досконалість!»                Карл Рітер, німецький географ        «Світ скрізь переповнений славою Творця».                Юстус Лібіх, німецький хімік        «В тому полягає справді велика гідність і возвишеність природознавства, що воно служить істинному християнству».                Йенс Берцеліус, шведський хімік        «Вся органічна природа свідчить про існування мудрої мети і є продуктом Вищого розуму... Таким чином, людина покликана розглядати свої найвищі здібності — здатність мислити — у погодженні з Істотою, якій вона завдячує своїм існуванням».                Густав Фехнер, німецький фізіолог        «У Бозі заспокоюється душа моя. Оскільки Бог живе, то й я живу. Бо лише Він має життя. Я не можу існувати, якщо Він не посприяє мені».                Анрі ле Шательє, французький хімік        «Суперечність між релігією і наукою знаходять у сучасній літературі лише люди, які не є справжніми вченими, але переважно напівінтелігенти, бо деяким з них зовсім бракує ознайомлення з природничими науками».                Семюель Морзе        «У міру збільшення моїх знань постулати релігійних джерел яснішають. Велич Бога усвідомлюється дедалі чіткіше».                Макс Планк        «Отже, і релігія, і природознавство потребують віри в Бога. При цьому для релігії Бог стоїть на початку кожного розмірковування, а для природознавства — наприкінці. … Природознавство потрібне людині для пізнання, релігія — для того, щоб діяти...        Ніде, куди б не звертався наш погляд, яким би не був предмет нашого дослідження, ми не знаходимо суперечностей між релігією і природничими науками, ми швидше констатуємо їхню абсолютну гармонію в основних пунктах. … Найбезпосереднішим доказом сумісності релігії і природознавства, навіть при найкритичнішому погляді на речі, очевидно є той історичний факт, що глибокою релігійністю були проникнуті якраз найбільші природодослідники усіх часів — Кеплер, Ньютон, Ляйбніц».                Дж. Томсон, відкривач електрона        «З верхівок веж фортеці науки видні найбільші діяння Божі».                Альберт Ейнштейн        «Я не можу уявити собі справжнього вченого, який не мав би глибокої віру. … Безбожна наука кульгає»        «Кожен, хто серйозно займається наукою, переконується в тім, що в законах природи присутній якийсь дух, і цей дух вище людини. З цієї причини заняття наукою приводять людину до релігії»        «Вірую в єдиного Бога і з чистим сумлінням можу сказати, що ніколи не відчував симпатії до атеїстів. ... Звичайне уявлення про мене як про атеїста — велика помилка. Якщо це уявлення про мене як про атеїста взяте з моїх наукових праць, то можу сказати, що моїх робіт не зрозуміли».                Джеймс Джінс, англійський астроном        «Ми відкриваємо у Всесвіті печатку сили, яка створює порядок і яка підтримує його активність, в якій є щось спільне з нашим особистим духом. Сучасні наукові теорії приводять нас до уявлення про Творця, який діє поза часом і простором, які є частиною Його творіння, подібно до того, як художник перебуває поза своєю картиною».        «Підсумок наукових досліджень Всесвіту можна узагальнити однією фразою: Всесвіт було спроектовано істотою, яка володіє нескінченним знанням».                Вернер фон Браун, засновник ракетобудування        «Здійснити людськими зусиллями політ до космосу — це приголомшливий успіх. Однак космос відкриває людині лише малу частину своїх дверей. Споглядання ж великих таємниць Всесвіту навіть через цю щілинку, безумовно, підтверджує нашу віру у Творця. Мені настільки ж важко зрозуміти вченого, який не визнає присутність вищої раціональності за буттям Всесвіту, як і теолога, який не визнає досягнень науки. … Людина не може залишатися перед лицем законів і порядку, що панують у Всесвіті, без усвідомлення того, що в цьому Всесвіті присутні задум і ціль. ... Примус вірити лише в одне те, що все у Всесвіті виникло випадково, означає втрату наукою неупередженості. Яка випадкова подія може призвести до виникнення людського мозку або людського ока?.. … Поширеною є думка, нібито в епоху космічних польотів ми вже так багато знаємо природу, що нам більше не потрібно вірити в Бога. Ця думка цілком помилкова. Лише нове звернення до Бога може врятувати світ від катастрофи, яка насувається».                        ВЧЕНІ ОСТАННЬОЇ ДОБИ                Пол Девіс, відомий астрофізик        «Я бачу для себе могутнє свідчення існування чогось, що йде далі всього цього... Здається, начебто хтось тонко підібрав параметри природи, щоб Всесвіт став можливим... Відчуття задуму величезне».        «Закони [фізики]... виглядають продуктом надзвичайно геніального конструювання... Всесвіт мусить мати ціль».                Алан Сендідж, лауреат Крофордівської премії з астрономії        «Мені здається вельми неймовірним, щоб такий порядок міг з’явитися з хаосу. Мусить існувати якийсь організуючий принцип. Бог для мене є таємницею, але Він же є поясненням чуда існування, — чому є щось замість нічого».                Джон О’Кіф, астроном з НАСА        «За астрономічними стандартами, ми — тендітна і розпещена сукупність істот... ...Якби Всесвіт не був створений з величезною точністю, ми б ніколи не змогли існувати. По-моєму, ці обставини вказують на те, що Всесвіт був створений для життя людини в ньому».                Альфред Кастлер, нобелівський лауреат з фізики        ,,Я не можу зрозуміти світ без Творця, тобто без Бога».                Роберт Мілікен, американський фізик        «Наукових підстав для заперечення віри немає. … Люди, які мало знають науку, та й люди, які мало знають про релігію, можуть сперечатися, а слухачі можуть думати, що це наука сперечається з релігією, тоді як насправді тут зійшлися лише два види неуків».                Артур Комптон, нобелівський лауреат з фізики        «Наука не лише не є суперечною з релігією, але на наших очах вони стають союзниками. Глибше пізнаючи природу, ми ближче знайомимося з Богом Природи і з тою роллю, яка нам призначена в Його космічній драмі».                Поль Сабатьє, нобелівський лауреат з хімії        «Природничі науки і релігію протиставляють одну одній лише люди, які погано освічені як у першому, так і в другому».                Сесіль Хамар, професор біології        «На яку б галузь науки мені ні доводилося звертати увагу, я усюди бачив незрівнянні закони й закономірності, що вказують на існування Всевишнього Творця».                Франц Десауер, німецький біофізик        «Якщо протягом останніх 70-ти років на нас звалився шквал відкриттів і винаходів, то це означає лише, що Бог-Творець говорить з нами голосніше, ясніше, ніж будь-коли у минулому».                Карл Ясперс, німецький філософ        «Буття Бога є настільки очевидним, що невіра в Нього стає гріхом; і воно настільки неочевидне, що віра в Нього стає заслугою».                Леконт дю Нюї, французький вчений        «Усі ті, хто бездоказово і систематично роблять зусилля витравити ідею Бога, здійснюють низьку й антинаукову справу. Я вступив у життя з модним на той час скептицизмом. Мені було потрібно 30 років праці в лабораторії, щоб переконатися, що мене свідомо обманули ті, в обов’язки яких входило мене просвітити, хоча б просто признатися в своєму незнанні. Я прийшов до такого переконання, вивчаючи біологію...»                Фред Хойл, відомий астрофізик        «Тверезий розгляд фактів приводить до висновку, що якийсь суперінтелект погрався з фізикою, хімією і біологією, і що в природі немає ніяких сліпих сил, вартих згадування. Цифри, одержані з обчислень на підставі фактів, здаються мені настільки переконливими, що ставлять цей висновок практично поза сумнівами».                Андрій Сахаров, нобелівський лауреат з фізики        «Я вважаю, що певний вищий смисл існує і у Всесвіті, і в людському житті... Внутрішній смисл, нематеріальний, у Всесвіті повинен бути... Релігія має велику духовну силу».                Джордж Еліс, відомий астрофізик        «Така складність стає можливою завдяки наявності дивовижно тонкого налаштування в законах [природи]. Усвідомлюючи рівень складності того, що створено, дуже важко утриматися від слова ‘чудо’...»                Джордж Ґрінштейн, відомий астроном        «Під час розгляду усіх свідчень наполегливо виникає думка, що якийсь надприродний фактор — або, скоріше, Фактор — мусить бути причетним. А що якщо раптово, самі того не бажаючи, ми наштовхнулися на науковий доказ існування Верховної Істоти? Чи не був це Бог, який втрутився і так продумано змайстрував космос для нашої користі?»                Артур Едінґтон, відомий астроном та фізик-релятивіст        «Ідея всесвітнього розуму або Слова була б, я гадаю, цілком правдоподібним висновком з теперішнього стану наукової теорії».        «Матеріалізм і детермінізм, ці два домашні божки XX ст. … внаслідок досягнень новітніх наук мусять бути відкинуті... Сучасна наука найочевиднішим чином приводить нас до Бога».                Арно Пензіас, нобелівський лауреат з фізики        «Астрономія веде нас до унікальної події, Всесвіту, створеному з нічого, з дуже делікатним балансом, при якому існують точно такі умови, які потрібні для можливості існування життя, — Всесвіту, який має у своїй основі план (який можна було б назвати ‘надприродним’)».                Роджер Пенроуз, відомий математик та автор        «Я сказав би, що Всесвіт має ціль. Він існує не якось собі і не випадково»                Тоні Ротман, відомий фізик        «Опинившись на одинці з порядком і красою Всесвіту, а також з дивними збігами природи, відчуваєш величезну спокусу зробити стрибок віри з науки до релігії. Певен, що багато фізиків хочуть це зробити. Тільки б вони наважилися зізнатися в цьому».                Френк Типлер, професор мат. фізики        «…Центральні положення іудео-християнської теології є фактично правильними… Прийти до цих висновків мене змусила невблаганна логіка моєї вузької галузі фізики»                Олександр Поляков, відомий математик        «…Природа описується ліпшою з усіх можливих математик, тому що її створив Бог».                Ед Харісон, відомий космолог        «Аргумент інтелектуального устрою, сформульований Вільямом Пейлі, оновлений і відреставрований, є космологічним доказом існування Бога. Тонке налаштування Всесвіту є прямим доказом божественного плану. Зробіть свій вибір: сліпий випадок, який вимагає безлічі Всесвітів, або ж план, який вимагає одного Всесвіту... Багато вчених при щирому вираженні своїх поглядів схиляються до телеологічного аргументу або аргументу Задуму».                Барі Паркер, відомий космолог        «Хто створив ці закони? — Для відповіді на це питання завжди вимагатиметься Бог».                Артур Шавлоу, лауреат Нобелівської премії з фізики         «На мій погляд, розглядаючи чудеса життя і Всесвіту, потрібно запитувати чому, а не лише як. Єдино можливі відповіді відносяться до сфери релігії. …Я знаходжу потребу в Бозі для Всесвіту і для мого власного життя».                Ентоні Флу, професор філософії, в минулому переконаний атеїст        «Зараз мені здається, що дані досліджень ДНК, отримані понад 50 років тому, надали матеріал для нового і надзвичайно могутнього аргументу на користь концепції Задуму».                Хайнріх Шефер, відомий хімік        «Відчуття значення й радості в моїй науці приходять у ті моменти, коли я виявляю що-небудь нове й кажу: Так от, яким чином Бог улаштував це!’ Моя ціль — зрозуміти невелику ділянку Божого плану».                Вільям Філіпс, лауреат Нобелівської премії з фізики        «Бог дав нам чудовий світ, аби ми жили в ньому й осягали його».                Дуейн Гіш, професор біохімії        «Еволюційна теорія агонізує. Натомість, ідея Створення викладається з ясними доказами. Тисячі вчених знаходять цю концепцію більш переконливої. Їхнє число росте з кожним днем».                Л. Коен, математик        «У той момент, коли система ДНК-РНК стала зрозумілою, полеміка між еволюціоністами та креаціоністами повинна була одразу ж припинитися».                Стівен Мейєр, доктор природничих наук, філософ науки:        «Коли ми маємо справу з біологією століття інформації, виникає й міцнішає розуміння того, що молекула ДНК є реальним доказом розуму… … Коли люди з наявності інформації в ДНК роблять висновок про наявність задуму, вони, з погляду історичної науки, доходять правильного й очевидного висновку».                Джонатан Велс, професор біології        «Коли я об’єктивно вивчаю факти, не виключаючи можливості задуму, то сама ідея задуму видається мені найбільш правдоподібною. Тому я і вважаю, що вона слушна».                Пол Нельсон, доктор біології        «Я очікую, що через 10-15 років вигляд цієї дискусії повністю зміниться. Через 20 років або й раніше, ставитимуться питання «Хто був Інженером?», «Яка найліпша теорія Задуму?», «Що реально трапилося в історії життя?», а не «Чи правдива концепція Задуму?» Таким чином, історія та наукові відкриття виведуть цю дискусію на нові простори.        Що ж до правильності концепції Розумного Задуму, то у мене немає абсолютно жодних сумнівів в тому, що вона правильна. Гадаю, що початок розуміння цього науковим співтовариством — це лише справа часу».                Майкл Дентон, молекулярний біолог        «Навпаки, посилання на задум є висновком, зробленим винятково a posteriori…».                Дін Кенйон, біохімік, колишній корифей еволюціонізму        «…Мене дуже привабила концепція розумного створення життя… … Настільки майстерно побудований і, в той же час, настільки мініатюрний механізм! Чи це не підтвердження, що в нього є розумний проектувальник і творець?»                Майкл Біхі, доктор біохімії        «...Ідея про розумний задум є цілком науковою. ... Життя на землі, від найпростіших його форм до найскладніших — результат свідомого проектування».                Скот Мініх, молекулярний біолог        «Заперечення критиків — мовляв це є внесенням релігії в лабораторію — є несправедливими. Багато з того, що ми робимо, є метафізичним, — навіть, якщо ми кажемо, що воно не є метафізичним, воно все таки є метафізичним.        Всі погоджуються, що дивлячись на природу, ми бачимо багато такого, що має вигляд задуму/інтелектуальної конструкції. Дарвінізм каже, що це позірний (ілюзорний) Задум, що це не пояснення, і що ми можемо все пояснити за допомогою законів природи. Але протягом останніх 30-ти років робити це ставало дедалі складніше на тлі спостережуваної нами складності. Фактично зараз Національна академія наук каже, що ми мусимо запровадити предмет «конструкційної інженерії» (Design Engineering) до навчальних програм на біологічних факультетах університетів, якщо ми хочемо, щоб студенти розуміли, як ці молекулярні автомати працюють.        Дедалі більше це питання стає центральним — чи погоджуєшся ти, що це схоже на інтелектуальний продукт?... Вони кажуть: «Це лише здається інтелектуальним продуктом». — Але ж Ви мусите бути [молекулярним] інженером, аби спромогтися зрозуміти функціонування цих [молекулярних] машин! Це спантеличує. На мою думку, ми дійдемо висновку, що мабуть таки був Інженер, і на цьому крапка».                Х. Ліпсон, видатний британський фізик        «Про живі організми ми знаємо набагато більш того, що знав Дарвін. Наприклад, ми знаємо, як працюють нерви, і, на мою думку, кожен нерв — шедевр електричної інженерії. Мільярди їх знаходяться в нашому тілі…У даній ситуації мені на розум приходить слово ‘задум’. Однак моїм колегам біологам це слово зовсім не подобається».                Володимир Фортов, віце-президент Російської Академії Наук:        «Світ є єдиним і пізнаваним людським інтелектом тому й тільки тому, що існує Єдиний Бог, який Єдиним Задумом створив світ і людину, й саме тому існує єдиний об’єкт дослідження».                Усім людям, — а особливо молодим — дуже не вистачає розширеної інформації про те, що думали видатні вчені про світоустрій, про першооснови буття. Чому ВУЗівські та шкільні підручники не містять такої інформації? Доречно внести її туди, або ж створити факультативний філософський міні-курс (з назвою, наприклад, «Думки вчених про першооснови буття»). В розробці такого курсу ми вже маємо певний наробок (книжка „Учені знаходять Бога” та проект факульт. курсу „Біблія і наука”).        У такому курсі могли б розглядатися/вивчатися не лише погляди віруючих учених, але також погляди атеїстів і аґностиків. Думки видатних мислителів є дуже вагомими, погодьтеся. Їх дуже цікаво й корисно знати. Вони як ті віхи визначають для людини горизонти пізнаного. Вони ні до чого не зобов’язують, але, тим не менше, дуже впливають на світогляд.        Молода людина мусить мати усе, потрібне для правильного формування свого світогляду. Наявність у підручниках такої світоглядно важливої інформації виправила б необґрунтовану однобокість навчальних програм, які чомусь виключають її. Якщо багато вчених вважають, що наука рішуче підтверджує ідею існування Бога, то як можна формувати перед учнями протилежну картину?        Давайте виправимо цей недолік системи освіти України й додамо відповідний курс з висловлюваннями вчених про світогляд, про першооснови буття і т.ін.                (Шановний модераторе, майте совість, не видаляйте цю статтю !!! Вона прямо стосується ОСВІТИ Й НАУКИ.)                

Відповіді

  • 2006.09.26 | Георгій

    Світоглядні курси, звичайно, потрібні, але...

    ... говорити про якийсь "еволюціонізм" і якийсь "креаціонізм" в курсах біології неприпустимо. Це все рівно, що в фізиці говорити про "молекуляризм" або "електромагнітополізм." Протиставлення так званої "креаційної гіпотези" так званій "еволюційній гіпотезі" абсолютно штучне, висмоктане з пальця напівграмотними фундаменталістами-євангельниками (головним чином американськими, а ще точніше провінційно-американськими, "канзасськими," типу Кента Говінда). Те, що життя еволюціонує - факт. Те, що певні механізми еволюції (мутації, природний відбір, дрейф генів, міграції, нестохастичне парування) ведуть до появи одних таксонів і екстинкції інших - наукова теорія. Те, що нічого з вищезазначеного не існує або не грає ніякої ролі в урізноманітненні життя - вигадка. Те, що Всесвіт створений Богом і керується Ним - віра (багатьох, хоча і не всіх, людей, і зокрема моя), але не частина курсу природознавчих дисциплін.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.09.30 | Baruch

      Що таке називається креаціонізмом та еволюціонізмом?

      От ширші варіанти креаційної та еволюційної філософій/концепцій — вони вже намагаються давати відповіді й про появу перших форм життя й усього іншого. Це називається креаціонізм та еволюціонізм.
      А їхні спеціалізовані варіанти кажуть лише про окремий сектор проблеми Походження.
      Креаціонізм з еволюціонізмом у цьому однакові.
    • 2006.09.30 | Baruch

      Міфологія сучасної науки


      Г. Пінчук весь час використовує поняття об’єктивність як щось, що вирізняє еволюційний підхід від креаційного. Об’єктивність є незалежність оцінок від конкретної свідомості. Він каже, що мінливість, частоту тощо всі однаково можуть побачити, поміряти тощо, — а от, ознаки Вищого інтелекту не всі однаково можуть побачити, поміряти тощо.
      Він весь час намагається приліпити до нас „віру” („людина, звичайно, може в це вірити”), на противагу еволюціоністам — у яких ніби якийсь протилежний принцип, якесь точне знання, надійна підстава, яка викристалізовалася у кислоті сумнівів, і що «у креаціоністів віра, а у еволюціоністів — точне знання»
      Але, як уже казалося, еволюціонізм сам тримається на практично безпідставній вірі, на одному великому «якщо».
      Аналогічно, але трохи кращою є ситуація із вірою в інтелектуальне походження світу: довести «математично» цю гіпотезу теж не можна; але проста статистика усіх, відомих на сьогодні випадків появи інформації високого рівня (алгоритмічної інформації), показує, що в усіх з них джерелом був інтелект, а це дає підстави для висновку, що й інші структури/системи/інформації високого рівня, появу яких ми експериментально не спостерігали (наприклад, ДНК, клітина, структура організмів, мозок,...), теж були згенеровані якимсь інтелектом. Дійсно, це індуктивна логіка, і вона ніколи не дає 100%-вої доведеності. Але ж 100%-вої доведеності не потрібно й у більшості речей, які вважаються науково доведеними. Більшість законів фізики (наприклад, закон всесвітнього тяжіння) є індуктивними припущеннями про всі предмети на основі обмеженої вибірки предметів. Тому, наш індуктивний висновок про походження світу є настільки ж сильним, як і багато наукових індуктивних висновків. Видно, що слабинка віри в інтелектуальність походження ДНК, мозку й атомів, віри в існування Вищого інтелекту дійсно існує, але вона невелика. А для віри в неінтелектуальність, самоорганізаційність походження названих об'єктів, навпаки, поки що немає експериментальних підтверджень. Уся сукупність експериментальних даних — явно більше на нашому боці, а у еволюціоністів залишається лише віра/надія на те, що у майбутньому будуть знайдені нові експериментальні дані, принципово відмінні від зареєстрованих дотепер. — Який контраст між двома вірами! Креаціона гіпотеза на голову вища від еволюційної.
      Повторимося, що еволюціонізм є світоглядно філософічним у своїй сутності, в основі своєї це філософська віра, а не точне знання. Проста ілюстрація цього така: періодично з'являється дедалі інша еволюційна гіпотеза, але через якийсь час спростовується й на її місце висувається нова. Так от, на якій підставі висувається нова? Не на науковій, а на філософській, — на підставі якоїсь апріорної упевненості в те, що пояснення може бути лише матеріалістичним.
      Відомий антрополог Л. Ейслі сказав: «Після безлічі марних спроб наука опинилася у досить делікатній ситуації: постулювавши теорію походження видів, вона не змогла довести її. Дорікаючи богословам у спиранні на міфи й чудеса, наука сама виявилася в незавидному положенні, створивши свою власну міфологію, а саме, — якщо в результаті тривалих зусиль не можна довести, що щось відбувається зараз, то це відбувалося у первісному минулому» [Eisley L. The Immense Journey, The secret of life. — NY: Random House, 1957. — P. 199.].
      Еволюціоністи створили і підтримують міф про наукову міць ідеї самоорганізаційних здатностей матерії. Еволюціонізм — така ж віра, як і креаціонізм, тільки менш обґрунтована.
      Матеріалізм — це практично безпідставна віра, і ми згодні з Луї Пастером, що „світ сміятиметься колись з глупоти нашої модерної матеріалістичної філософії. Бо ось я чим більше вивчаю природу, тим більше зростає моє здивування й остовпіння перед ділами Творця”.
      Еволюціонізм є внутрішньо суперечливим, тому його апологети змушені переходити до брудних технологій: відвертих фальсифікацій (зображення неандертальця з напівмавп’ячим обличчям, малюнки зародків), імітації посилення позицій, викладанням вигаданих „міцних” доказів еволюції (еволюційна лінія коня), інфляції доказів, фільтрації „еволюційно неблагонадійних” даних, навішування ярликів та блокування публікацій опонентів, наклепів та залякування (нещодавній приклад звернення член-кор. С. Рябченка до Президії НАНУ).
    • 2006.09.30 | Baruch

      Невідповідність між твердженням і підставами в ТБЕ

      Уточнимо ситуацію з гіпотезою Дарвіна про урізноманітнення видів та її емпіричні підтвердження:
      1) Дарвін сформулював дуже широкі межі для урізноманітнення видів — від одного виду організмів колись (точніше чотирьох) до мільйонів видів тепер;
      2) Емпіричними підтвердженнями були лише факти мікрозмін організмів (14 видів/підвидів в’юрків, диверсифікація форм мушлів, виведення нових порід та сортів, тощо).
      На лице невідповідність між твердженням і підставами стверджувати. І він сам це визнавав (тому й гіпотеза, а не теорія). Але він сподівався/вірив, що майбуття розкриє недосяжний доти емпіричний матеріал у вигляді викопних решток і т.п., який підтвердить гіпотезу (макро)еволюції. Минуло півтора сторіччя, фактаж розширився багатократно. І що ж? Чи зросла кількість емпіричних підтверджень? — Навпаки!
      За час після смерті Дарвіна усі досяжні емпіричні сфери не підтвердили гіпотезу поступового урізноманітнення форм організмів від одного спільного до мільйонів:
      1) ані палеонтологічні дані;
      2) ані бактеріальні мутагенні експерименти;
      3) ані дані селекціонерів;
      4) ані моделювання механізму мутацій.
      Г. Пінчук каже про ідею макрозмін серед форм організмів („гіпотеза Дарвіна, що життя урізноманітнюється”), як про підтверджувану емпірично, але серед емпіричних підтверджень наводить лише мікрозміни („утворення видів”). — Брудна технологія і фактичний обман.
      На цьому видаванні одного за інше, на цій „інфляції доказів”ї й тримається науковість ТБЕ (точніше "ПІП-ПВО-СС", поверхово-інтуїтивне припущення про походження видів організмів від спільного предка). Насправді ж вона не наукова за браком підтверджень.
      Еволюціоністи позиціонують механізм мікроеволюції як серцевину еволюційної теорії. Але при мікроеволюції не підвищується конструктивна складність, не «само-дорозроблюється» проект, тобто не слугує джерелом нових органів і систем, нових планів організмів. Виходить, еволюційна теорія позбавлена серцевини.
      Мікроеволюція, яка перевіряється експериментально, не продукує нових органів і систем; а макроеволюція взагалі не перевіряється експериментально (+ не має свідчень в літописі). Постає слушне питання: „Вот еве хепенд ту еволушен?” Де вона поділася? Ви раптом її не бачили?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.09.30 | igor

        Ви певно не зрозуміли Георгія

        Бо він виступає не проти ФІЛОСОФСЬКОЇ чи СВІТОГЛЯДНОЇ концепції, гіпотези і т.п. створення, а проти того, щоб вважати креаціонізм БІОЛОГІЧНОЮ НАУКОВОЮ ТЕОРІЄЮ. Власне основна проблема в тому, що креаціонізм (претендуючи на біологічну теорію) не може існувати поза еволюційною теорією. І друге. Нульовий прикладний результат в прикладній науці. З таким само успіхом можна замінити геологію, мінералогію чи метеорологію теорією геологічного, мінералогічного чи метеорологічного креаціонізму. Бо що цьому власне заважає?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.10.02 | Baruch

          Більша ефективність нової наукової методології

          Більша ефективність нової наукової методології
          Нас просять хоча б тезово сформулювати нову парадигму, яка краще пояснювала б явища в органічному світі, ніж теорія еволюції.
          Елементарно! От нова парадигма: інтелект не виключається з числа прийнятних пояснень походження матеріальних структур. А інше усі в основному залишається тим самим, що й у старій парадигмі.
          Покажемо більшу ефективність нової наукової парадигми над старою на прикладі. Візьмемо клітину:
          (1) Численними ілюстраціями можна показати, що клітина є інформаційною системою за всіма ознаками (кодово-керованою системою), а єдиним відомим джерелом інформації поки що є лише інтелект, тому будова ДНК — науковий доказ інтелектуальності походження життя. Клітину створив якийсь інтелект, якийсь джерело з чітко інтелектуальними ознаками. Цей найбільш логічний висновок є неможливим в рамках попередньої парадигми, але є можливим в рамках нової. Це означає більшу ефективність в плані розпізнання історії даного типу об'єктів Всесвіту.
          (2) Покажемо тепер більшу ефективність нової наукової парадигми в плані розпізнання структури/устрою (а не історії) даного типу об'єктів. У новій парадигмі цілком припустимо виходити з припущення про структуру клітини як продукт інженерного генія. Робимо перші прикидки рівня складності клітки і доходимо висновку, що це, схоже, дійсно інтелектуальний продукт. Беремо це за робочу гіпотезу. З робочої гіпотези випливає, що в кожному новому аспекті клітини варто очікувати інтелектуальності/витонченості/геніальності устрою (тобто очікувати зустрічі з поняттями «код», «командне керування», «інформаційні технології», «збереження, передача, трансформація, інтерпретація інформації», «механізми дублювання дій», «системи контролю», «метапрограми (програми програм)», «наномашини», «біоконструкції» і т.ін.). — Але саме це з кожним новим етапом досліджень клітини й відкривається дедалі повніше. Тому, якби дана концепція була узята відразу за основу, то швидкість розпізнання була б вищою. А це означає перевагу однієї парадигми над іншою (швидше розпізнається устрій). (А стара парадигма вимагає виходити з неінтелектуальності походження структури клітки: сліпими, малоспроможними процесами типу самозборки, самоорганізації, добору, механічних закономірностей…Т.ч., у старій парадигмі дослідником завжди очікується примітивність і простота ще невідкритих клітинних структур, — тобто повна протилежність більш правильній, новій парадигмі.)
          Отже, парадигма сформульована, і показано її більшу ефективність.
          Критерієм є правда, більша правдоподібність. Те, що клітину створило інтелектуальне джерело, є більш правдоподібним/ближчим до правди, ніж те, що клітину створило НЕінтелектуальне джерело. Виходить, потрібно вибирати за основу більш правдоподібну/близьку до правди гіпотезу.
  • 2006.09.27 | igor

    Здається Ви ламаєтесь у відкриті двері

    Людина і світ: Підручник/ Л.В.Губерський, В.Г.Кремень, А.О.Приятельчук та ін.; - К.:Т-во "Знання", КОО, 2001. - 349с.
    Це підручник для 11 класу.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
  • 2006.10.02 | Георгій

    Я вже дав відповідь на критику п. Баруха

    Щоби не повторюватися, відсилаю бажаючих до цієї дискусії сюди:

    http://www2.maidan.org.ua/n/rel/1147200614
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.10.02 | Baruch

      Двоповерховість евол. та креац. світоглядно-наукових будівель

      Двоповерховість еволюційної та креаційної будівель
      Бог створив закони природи, а наука пізнає ці закони, таким чином пізнаючи Бога. От так, одним реченням наука вписується в креаційний світогляд. Будівля виявляється двоповерховою: наука + філософія/світогляд
      Так само двоповерховою є еволюційно-матеріалістична будівля, але про це ніколи не кажеться прямо. У цій будівлі наука є змішаною зі світоглядом, знаходиться у рамках світогляду. Будівля називається «наука», хоча, насправді, лише перша частина її є наукою. Але жерці з паствою цього «храму науки» всіма силами борються проти визнання світоглядно-науковості «науки», намагаючись подати свою систему «єдиною пілюлею», просто «наукою», хоча вона містить окрему незалежну світоглядну складову. Або ти приймаєш науку разом з її бездумно-випадковим світоглядом/рамками, або не приймаєш нічого, — таким є кредо еволюціоністів. Нечесне кредо, зрозуміло.
      До складу сучасної науки входять дві різні речі: «звичайна» наука (наука про устрій світу) + елемент еволюційної філософії (наука про походження устрою світу). Перший є дуже потужним, успішним і беззаперечним, а другий навпаки, не підтверджується науково. Але другий експлуатує перший, ховається за його спину/назву, аби «пролізти» разом з ним. У цілому все це називається наукою, тобто ніби єдина нероздільна сутність, хоча насправді це дві окремі сутності. І під впливом авторитетності першого усі схилили голови також і перед другим, вважаючи його теж авторитетним. У дійсності ж, другий компонент науки — еволюційні спроби пояснити походження живого й неживого світу — з часом заходить у дедалі глухіший кут.
      Невизнання очевидної двоповерховості науки, намагання змішати дві різні речі є яскравим прикладом брудних технологій еволюціоністів.
      Перший можливий вихід із ситуації полягає у тому, що наука не повинна бути ані «еволюційною», ані «креаційною». Або ж інший вихід: чітко повідомити усім про двоповерховість матеріалістичної науково-світоглядної будівлі, й урівняти в правах усі аналогічні будівлі: еволюційну й креаційну науково-світоглядну будівлю. Урівняти в дослідницьких та освітніх правах:
      1. правах на ведення досліджень в рамках державного фінансування,
      2. правах на викладання у державних учбових закладах.
      Другий виглядає більш послідовним.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.10.02 | Георгій

        Важко шукати чорного кота в темній кімнаті, особливо...

        ... коли там його нема.

        Baruch пише:
        > Двоповерховість еволюційної та креаційної будівель Бог створив закони природи, а наука пізнає ці закони, таким чином пізнаючи Бога. От так, одним реченням наука вписується в креаційний світогляд. Будівля виявляється двоповерховою: наука + філософія/світогляд
        (ГП) Добре, не сперечаюся.

        > Так само двоповерховою є еволюційно-матеріалістична будівля, але про це ніколи не кажеться прямо. У цій будівлі наука є змішаною зі світоглядом, знаходиться у рамках світогляду. Будівля називається «наука», хоча, насправді, лише перша частина її є наукою. Але жерці з паствою цього «храму науки» всіма силами борються проти визнання світоглядно-науковості «науки», намагаючись подати свою систему «єдиною пілюлею», просто «наукою», хоча вона містить окрему незалежну світоглядну складову. Або ти приймаєш науку разом з її бездумно-випадковим світоглядом/рамками, або не приймаєш нічого, — таким є кредо еволюціоністів. Нечесне кредо, зрозуміло.

        (ГП) Ви просто вигадали це кредо. Серед біологів, які розуміють ТБЕ як наукову теорію, є люди з найрізноманітнішими світоглядами. Є атеїсти, є гностики, є деїсти, є монотеїсти, є політеїсти. Я маю дуже хороших знайомих-біологів, які працюють тут, у США, і сповідають політеїстичний індуїзм. Вони вірять, що світ створив не Бог, а безліч богів і їх "аватар." Але ці науковці, тим не менш, абсолютно спокійно сприймають ТБЕ як наукову теорію, тоді як про свої суто релігійні погляди, які стосуються створення світу, вони у своїх лекціях чи друкованих працях на природознавчі теми не говорять і не пишуть. І правильно... Ну от бог Вішну породив із свого пупа бога Брахму (чи навпаки), і вони створили світ. Добре. Але що далі? Що тут вивчати? Які передбачення можна робити з гіпотези, що Вішну породив Брахму і вои створили такий складний світ з його ДНК, РНК, молекулярними машинками в джгутиках, тощо? Це НЕ ПІДДАЄТьСЯ передбаченням і тестам. З іншого боку, мутації, природний добір, дрейф генів, біогеографічна ізоляція, тощо - піддаються. Тому вони і є, і будуть предметом розгляду біологічної науки, а Брама, Вішну, "вищий інтелект," "розумний дизайнер," тощо - не є і не будуть.

        І це не означає, що той, хто займається наукою, обов"язково атеїст і обов"язково вірить, що все існуюче є матеріальним. Сам Дарвін так не вважав. Я так не вважаю. Моя колега Карен Коутс з Університету штату Місісіпі, за фахом вірусолог, так не вважає. Ми не атеїсти - Дарвін був вірним Англіканської церкви і навіть отримав би сан священика, якби не подорож на "Біглі"; Карен - ревна баптистка; Ваш покірний слуга - рукоположений старійшина Пресвітеріанської церкви. Ми віримо в Бога, Творця, Розумного Дизайнера - називайте як хочете. Але ми РОЗУМІЄМО, що Він ну ніяк не є предметом природознавчих курсів. Ми не можемо покласти Його на лабораторний стіл і розітнути. Ми не можемо міняти температуру чи вологість і дивитися, як Він на це реагує. Ми не можемо визначити місце Його перебування чи потужність Його дій, виміряну в якихпсь одиницях. А все це НЕОБХІДНО для того, щоби щось було включене в розклад природознавчого курсу чи в підручник з природознавчих наук. Наука вивчає те, що можна міряти, мацати, модифікувати, моделювати, тощо. А Творця не поміряєш, не помацаєш, не модифікуєш, і не змоделюєш. З іншого боку, певні еволюційні процеси можна бачити і міряти, і навіть в якійсь мірі модифікувати, а інші - моделювати.

        > Перший можливий вихід із ситуації полягає у тому, що наука не повинна бути ані «еволюційною», ані «креаційною».
        (ГП) Абсолютно згоден, але ж це ви, креаціоністи, нав"язуєте нам цю дихотомію - еволюція АБО творення. Особисто я ніколи не вважав, що навіть і існує якийсь "еволюціонізм." Еволюція дійсно існує (під еволюцією розуміється процес зміни генофонду популяцій). Процес еволюції МОЖНА вивчати суто науковими, традиційними для природознавства методами: його можна спостерігати, про нього можна задавати питання, висувати гіпотези, робити передбачення і виконувати тести. А от чи стоїть за цим процесом еволюції трансцендентний, невидимий, всюдисущий, всевідаючий, всемогутній, поза-часо-просторовий Творець - на це наука, як така, зі своїми інструментами у вигляді спостережень, питань, гіпотез, передбачень і тестів не може відповісти ні так, ні ні. Людині, яка не вірить у цього Творця, ви можете цитувати хоч тисячу найвідоміших вчених, або розписувати в усіх деталях устрій джгутика в колібактеріях. Але ця людина вам може сказати, а от покажіть мені цього Творця (а не тільки Його діла), поміряйте Його, повпливайте на Нього іонізуючим опромінням, чи ще чимось - тоді я переконаюся, що Він є. От що мутації є, я переконався. Що деякі з них підхоплюються природним добором, я теж переконався. Що завдяки дрейфу генів генофонд популяції може найрадикальнішим чином змінитися навіть за одне чи два поклоління, я теж переконався. Що в біогеографічно ізольованих популяціях еволюція іде в напрямку репродуктивної ізоляції і видоутворення - це я теж можу "помацати." А Вашого Творця, Вішну, Браму, Аллаха, Великого Духа Манніту, або невидиму руку всемогутніх пришельців з планети Тральфамадор я, вибачте, НЕ БАЧУ. Ви кажете, ой, як це складно, значить це Його (Творця) або Їх (Творців) діла. А я цього не бачу, не бачу, не бачу! І я не те, що геть вірю в "самоорганізуючі властивості матерії" - я просто не хочу говорити, міркувати, теоретизувати про те, чого я не бачу, що я не спроможний піддати тестам, з чим я не взаємодію суто емпірично. І знаєте, я, теїст, християнин, який абсолютно, беззастережно, стовідсотково впевнений в повній реальності Творця, таки згоджуся з цією скептичною людиною!!!

        >Або ж інший вихід: чітко повідомити усім про двоповерховість матеріалістичної науково-світоглядної будівлі, й урівняти в правах усі аналогічні будівлі: еволюційну й креаційну науково-світоглядну будівлю. Урівняти в дослідницьких та освітніх правах:
        > 1. правах на ведення досліджень в рамках державного фінансування,
        (ГП) А які ви можете запропонувати дослідження?

        > 2. правах на викладання у державних учбових закладах.
        (ГП) А що викладати?

        > Другий виглядає більш послідовним.

        (ГП) Але ЯК ви з цим послідовним підходом пропонуєте рухатися? Які питання у вас виникають, які гіпотези ви висунете, які передбачення зробите на підставі цих гіпотез, і як ви запропонуєте ці передбачення тестувати?
  • 2006.10.02 | Skapirus

    Ще одна стаття (л)

    Детальніше прошу відкрити *.zip-файл в Народних Новинах: http://maidan.org.ua/static/narnews/1159817656.html


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".