Почему не цитируют прогрессивных ученых
11/14/2007 | Пустозвон
•13.11.2007 18:24
•Автор: Рулевой
Жаль, что здесь так много пустозвонов высказывается и так мало людей компетентных, понимающих великое (мировое) значение нашей системы организации науки. Все это опробовано годами и является оптимумом, а большая часть критики - от нечего делать. Писать про "патонов" - это надо быть не только хамом, но и профаном. Кому интересны "академиков имена" - зайдите на сайт Национальной академии наук Украины, будьте любознательнее.
•13.11.2007 18:37
•Автор: Рулевой
И еще. Болонская декларация, в основном служащая подготовке квалифицированных арбайтеров для стран "золотого миллиарда", не предусматривает ликвидации нашей системы степеней. Часто звучит призыв использовать индекс цитирования. Но если в естесственных, технических науках это оправданно, то в общественных, которые всегда "партийны", этот индекс ни о чем не говорит - взгляды прогрессивного ученого могут не то что не цитировать, а даже замалчивать.
Комментарии посетителей
http://www.zn.ua/3000/3100/61090/
Відповіді
2007.11.14 | Iryna_
Re: Почему не цитируют прогрессивных ученых
Пустозвон пише:>
> •13.11.2007 18:24
> •Автор: Рулевой
>
> Жаль, что здесь так много пустозвонов высказывается и так мало людей компетентных, понимающих великое (мировое) значение нашей системы организации науки. Все это опробовано годами и является оптимумом, а большая часть критики - от нечего делать. Писать про "патонов" - это надо быть не только хамом, но и профаном. Кому интересны "академиков имена" - зайдите на сайт Национальной академии наук Украины, будьте любознательнее.
>
>
> •13.11.2007 18:37
> •Автор: Рулевой
>
> И еще. Болонская декларация, в основном служащая подготовке квалифицированных арбайтеров для стран "золотого миллиарда", не предусматривает ликвидации нашей системы степеней. Часто звучит призыв использовать индекс цитирования. Но если в естесственных, технических науках это оправданно, то в общественных, которые всегда "партийны", этот индекс ни о чем не говорит - взгляды прогрессивного ученого могут не то что не цитировать, а даже замалчивать.
>
> Комментарии посетителей
>
> http://www.zn.ua/3000/3100/61090/
там ще є класна відповідь на ці коментарі - типу "а що, НАНУ вже створила відділ інтернет-пропаганди?"
2007.11.14 | Roman
Re: Почему не цитируют прогрессивных ученых
Важко погодитись із автором. Особливо про Болонську систeму та гастарбайтeрів. Було б цікаво почути пояснeння автора, яким чином болонська систeма готує гастарбайтeрів ? Чи цe просто пропоганда ?А справжній пeрл допису - про цитування. Виявляєтся наших гуманітаріїв нe цитують нe чeрeз майжe повну відсутність якісних досліджeнь, а чeрeз ідeологічні розбіжності. Просто конспірація - рятуй наших акадeміків замовчують
2007.11.14 | To Roman
Re: Почему не цитируют прогрессивных ученых
"В гумінатарних науках,пeвною мірою, нeма нічого кращого ніж аргумeнтoвaно напасти на провідну тeорію. Ваш індeкс цитування зашкалить" -- Так таку теорію потрібно знати, по-перше, щось в ній розуміти, по-друге, висувати справжні аргументи проти неї, по третє, та між іншим викласти це пристойною англійською чи німецькою мовами. А це вже як кажуть «ваабще наглость» висувати такі вимоги до наших гуманітаріїв та суспільствознавців.2007.11.15 | Roman-br
Re: Почему не цитируют прогрессивных ученых
"по-друге, висувати справжні аргументи проти неї, по третє, та між іншим викласти це пристойною англійською чи німецькою мовами. А це вже як кажуть «ваабще наглость» висувати такі вимоги до наших гуманітаріїв та суспільствознавців."Sovershenno soglasen. U nashih "gumanitariev" ne vladet inostrannimi yazikami eto prosto horoshii ton (vidimo s sovetskih vremen, chto bi anketu ne portit). Konechno ukrainskaya gumanitarnaya nauka, ona tsenna sama po sebe. Ei nikakoe mezhdunarodnoe tsitirovanie ne nado.
Pravda est isklucheniya (dessedenskogo tolka). No oni (isklucheniya) prosto Rodinu ne lubyat. Interesuiushimsya evolutsiei "srednego" gumanitariya v Ukraine s 70-h godov do samnonoveishih vremen rekommenduiu zaiti na sait Litvina i posmotret spisok ego nauchnih rabot. Osobenno "silna" u nas filisofskaya shkola i sotsiologiya....
So stalinskih vremen uchenih vospitali kak polozheno. Vot ih to i ih uchenikov nikto ne tsitiruet v mire. Nichego udivitelnogo.
2007.11.15 | Сергій Вакуленко
А хто Вам сказав, що їх не цитують?
Roman пише:> А справжній пeрл допису - про цитування. Виявляєтся наших гуманітаріїв нe цитують нe чeрeз майжe повну відсутність якісних досліджeнь, а чeрeз ідeологічні розбіжності.
2007.11.15 | Roman-br
Re: А хто Вам сказав, що їх не цитують?
Neuzheli tsitiruiut kto to v ISI ludei vrode Litvina?Privedite primer, esli znaete.
2007.11.15 | Pryklady
Re: А хто Вам сказав, що їх не цитують?
Tolochko 59Burlachuk 79
Sohan 27
Popovych M 22
Pirozhkov 20
Lytvyn 19
Kremen 6
Dzyuba 34
Guberskiy 0
Zhulynsky 0
Zatonsky 9
Zgurovskiy 0
Isaevych 5
Pakhomov 5
Tatsiy 0
Shemshuchenko 2
Doroguntsov 3
Evtuh 4
Konversky 0
Kopylenko 1
Levenets 0
Libanova 0
Myhalchenko 0
Pavlyuk 0
Andreytsev 0
Bandurka 0
Gavrysh 0
Zhuravsky 0
Medvedchuk 0
Petryshyn 0
Skrypnyuk 0
Tabachnik 1
Golovaty 3
Zadorozhny 0
Malyarenko 0
Myronenko 0
Selivanov 0
Andrushchenko 1
Gurzhij 0
Kivalov 0
Malakhov 0
Bilorus 1
Tse za vse zhyttya. Dani z Web of Knowldege, November 2007
Chekayu na komentari.
2007.11.15 | Roman-br
Re: А хто Вам сказав, що їх не цитують?
"Dzyuba 34" eto Ivan Dzyuba ili ego odnofamilets? Esli Ivan Dzyuba ,to vi ego zrya s Tabachnikom i Litivin postavili v odnom spiske. Eto dlya nego ochen bolshaya chest kotoroi on po moemu ubezhdeniu ne dostoin. Emu bi v drugoi spisok, k Stusu naprimer, koroche ne k akademikam i ordenonosttsam.Kommentarii tsitiruemosti takie - neskolko desyatok ssilok za vsu zhizn eto erunda dlya ser`eznogo uchenogo. Normalnii professor v tehnichekoi oblasti imeet ih okolo 1000 ili bolshe a v gumanitarnoi,
nado polagat, minimum 300-400 (ya prosto sravninvaiu IF gumanitarnih i tehnicheskih zhurnalov).
No vozmozhno chto i eti neskolko desyatkov ssilok ludi tipa Litvina "zarabotali" blagodarya polozheniu a ne soderzhaniu rabot.
Izivnite mnogie imena v spiske mne kak ne gumanitariu nichgo ne govoryat i ya ne mogu dat bolee tochnuiu otsenku dannoi Vami statistike.
Best regards
Roman
2007.11.15 | Roman
Re: А хто Вам сказав, що їх не цитують?
мeні ці імeна тeж нічого нe говорять хоч я і гуманітарій:). Правда освіту я здeбільшого отримував закордоном. Моє вражeння такe, шо в Україні чомусь гуманітарні науки вважають за мало нe псeвдонауку, яка нe має жодної практичної цінності.Звідси і випливає, шо можна написати будь-які нісeнітсниці, які в голову приходять, опублікувати і плакатися, шо тeбe нe цитують, бо ідeологія нe та.
2007.11.16 | Peresichnyi
Re: А хто Вам сказав, що їх не цитують?
Tse akademiky riznykh akademiy. A te, shcho vam pro nykh ne vidomo, tse dobre, bo durnogo do golovy ne treba braty.A z politychnoi tochky zoru dilyty akademikiv ne treba. Do rechi, Stusa vzhe davno nema, a akademikom vin ne buv. Tak shcho vin prokhodyt' po inshiy kurii.
Sil'ky treba posylan', shchob vvazhatysya dobrym gumanitariem, ya sam ne znayu. Khai vony nam pro tse i rozkazhut'. Zaproshuyu. Ale yasno, shcho nul' - tse nul', khoch yak yogo ne kruty.
2007.11.17 | To Roman Humanitarian
Re: А хто Вам сказав, що їх не цитують?
Пане Roman!Ви дійсно не знаєте наукових доробків тих осіб, відомості про здобутки яких наведені у дописуванні «15-11-2007 09:54, Pryklady Re: А хто Вам сказав, що їх не цитують?: А хто Вам сказав, що їх не цитують??» http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_osvita&trs=-1&key=1195113278&first=1195300766&last=1194728842
15-11-2007 23:22, Roman
Re: А хто Вам сказав, що їх не цитують? http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_osvita&trs=-1&key=1195161739&first=1195300766&last=1194728842
«мeні ці імeна тeж нічого нe говорять хоч я і гуманітарій:). Правда освіту я здeбільшого отримував закордоном.»
Тобто Ви стверджуєте, що під час Вашого навчання за кордоном жодним словом при цих зірок Вам Ваші викладачі не згадували? Так?
Там є прізвища найголовніших наших «зірок» з права, філософії, соціології, економіки, мовознавства, демографії, історії, літературознавства, педагогіки. Всі, як один, академіки або члени кореспонденти, директори/заступники директорів НДІ або ректори/декани ВНЗ.
Добре, а кого Ви вважаєте визнаними авторитетними фахівцями (вітчизняними та іноземними) в Вашій галузі?
2007.11.18 | Сергій Вакуленко
Re: А хто Вам сказав, що їх не цитують?
Roman-br пише:> Kommentarii tsitiruemosti takie - neskolko desyatok ssilok za vsu zhizn eto erunda dlya ser`eznogo uchenogo. Normalnii professor v tehnichekoi oblasti imeet ih okolo 1000 ili bolshe a v gumanitarnoi,
> nado polagat, minimum 300-400 (ya prosto sravninvaiu IF gumanitarnih i tehnicheskih zhurnalov).
Воно, бачте, в гуманітарній галузі важать не так статті (причинки), як монографії (викладення синтетичного бачення проблеми). Тому й оцінювати вагу чийогось доробку за кількістю цитувань у якихось журналах нема сенсу.
Окрім того, тут є очевидні диспропорції між тематиками, зумовлені банальною причиною: браком україністів на Заході. Якщо, приміром, русистів віддавна готують десятки університетів в усьому світі, то й фахівців (потенційних "цитувальників"), що розуміються на російській проблематиці, є досить.
Україна стає предметом поважного зацікавлення на Заході тільки тепер. Тому й людей, які почуваються компетентними в українській проблематиці, є обмаль. Відповідно, виходить дуже мало публікацій, присвячених Україні, через що й цитування українських гуманітаріїв трапляється нечасто.
Однак, якщо хтось пише про українські справи (історію, літературу тощо), то й цитує українських авторів.
Наприклад, нещодавно (2005 р.) у Мілані вийшла книжка Джулії Лямі «La questione ucraina fra '800 e '900».
Авторка цитує, приміром, такі праці:
Бойко О. Д. Історія України. – Київ, 2004.
Грицак Я. Історія України: 1772–1999: народження модерної нації (в польському перекладі). – Люблин, 2000.
Ісаєвич Я. Україна давня і нова: народ, релігія, культура. — Львів,1996.
Kondufor Y. A short history of the Ukraine. – Kiev, 1986.
Сарбей В. Н. Національне відродження України. — Київ, 1999.
Popovitch M. La culture ukrainienne: sources, particularités, légende, in: Ukraine, renaissance d'un mythe national. – Genève, 2000. – P. 4-19.
Мирошниченко П. Я. Культура русского и украинского крестьянства конца эпохи феодализма. – Донецк, 1999.
Шип Н. А. Интеллигенция на Украине (ХІХ в.: историко-социологический очерк). – Киев, 1991.
Світленко С. І. Народництво в Україні 60-80 років ХІХ століття. Аналіз публікацій, документальних джерел. – Дніпропетровськ,1995.
Hrytsak Y. between Autonomy and Independence: Ukrainian Political Thought Prior to 1917, in: Ukrainian Quarterly 54/3-4 (1998), pp. 193-208.
Ігнатієнко В. Бібліографія української преси. 1816-1916. – Харків, 1930.
Тощо.
Отож, як бачите, кому треба, запопаде навіть провінційні українські публікації.
Між іншим, тут знайдете й прізвища, які "нічого не говорять" вашому тезкові-гуманітарієві з західною освітою. Він, бачте, й не чув (звідки й висновок: "раз я не знаю, значить — нісенітниця"), а Джулія Лямі простудіювала... Мабуть, для неї ці книжки не є аж такі вже безсенсовні. Західна освіта теж не однакова.
2007.11.18 | To Сергію Вакуленку
Необізнаність та безапеляційність – не є аргументами
"Воно, бачте, в гуманітарній галузі важать не так статті (причинки), як монографії (викладення синтетичного бачення проблеми). Тому й оцінювати вагу чийогось доробку за кількістю цитувань у якихось журналах нема сенсу".Не бачу і не згоден.
Необізнаність та безапеляційність – не є аргументами. Само існування Social Sciences Citation Index та Arts & Humanities Citation Index спростовує Вашу тезу про якусь особливість соціальних наук у порівнянні з природничими науками стосовно ролі журналів та цитування статей в них. Користуючись лише книжками, Ви автоматично відстаєте на десять – двадцять років від сучасних досліджень в Вашій галузі. Поширеність Вашої точки зору є одним з чинників фатального відставання українських гуманітарних та суспільних наук від світового рівня.
2007.11.18 | Roman
+5
Повністю поділяю і підтримую вашe твeрджeння.2007.11.18 | Сергій Вакуленко
Re: Необізнаність та безапеляційність – не є аргументами
To Сергію Вакуленку пише:> Необізнаність та безапеляційність – не є аргументами. Само існування Social Sciences Citation Index та Arts & Humanities Citation Index спростовує Вашу тезу про якусь особливість соціальних наук у порівнянні з природничими науками стосовно ролі журналів та цитування статей в них.
"Існування" нічого не "спростовує". А названі Вами індекси дуже однобокі, бо зорієнтовані передовсім на англомовні видання, тоді як гуманітарні науки посутньо різномовні — як різномовним є саме людство.
> Користуючись лише книжками, Ви автоматично відстаєте на десять – двадцять років від сучасних досліджень в Вашій галузі.
У гуманітарній галузі немає відставання. Є добрі й погані праці. Часто поганими є наймодніші (за якими насправді нічого не стоїть, крім
риторичних прикрас). А от класичні праці не соромно зацитувати, навіть якщо після їх появи минуло кількасот років. Часто якраз у них проблема й буває поставлена й розв'язана значно доладніше, ніж у новомодних.
> Поширеність Вашої точки зору є одним з чинників фатального відставання українських гуманітарних та суспільних наук від світового рівня.
У нас є не фатальне відставання (в часі), а фатально нижчий середній рівень вишколу (за якістю). Притому подолати цей розрив дуже важко через катастрофічні прогалини в наших книгозбірнях, що утворилися за роки совка. Навіть якщо була б змога спрямувати кошти на придбання західної літератури, надолужити згаяне несила, бо дірка охоплює 80 років.
Скажімо, я мав змогу уважно порівняти між собою фонди бібліотек Харківського університету, Віденського, Лісабонського та Сорбонни. За ХІХ ст. наша бібліотека нічим не гірша від названих західних, а де в чому й багатша. Після 1913 р. — суцільне провалля. Літератури чужими мовами — як кіт наплакав.
2007.11.18 | Roman
Говоримо про різні рeчі
Панe Ceргію,Ми по різному зрозуміли прeдмeт обговорeння. Я вважав, шо ми говорили про гуманітарну науку в Україні взагалі, а нe україністику. Я нe розумію чому ви ототожнили два поняття. Цe помилково чи ви справді так вважаєтe ?
Я нe чув про публікації, які ви навeли, тому шо моя спeціальність нe українська історія чи народознавство.
Коли я говорю про відсутність українських науковців у гуманітарній науці, то кажу, шо в нас майжe відсутні наукові школи, рeзультати праці якої були б цікаві гуманітаріям, шо нe цікавляться Украіною. Протe, чомусь усі цитують Бeнeдикта Андeрсона, коли пишуть про ідeнтичність, чи Ван Дайка коли пишуть про соціокогнітивістику у мeдіа. І мало хто знає якa у них національність.
Згідний з вами у тому, шо інтeрeс до України і відповідно до україністики, яку ви навeли, нeвeликий. На жаль. Алe цe нe лишe науковe питання.
Крім того, ви праві -- освіта таки справді різна. Я також ужe казав на форумі, шо на Заході є вузи які за рівнeм є нашими глухівськими унівeрситeтами. На шастя, я мав можливість порівняти, навчаючись у дeкількох країнах і різних вузах. Були сeрeд них i такі, шо входить у топ 20 світу і 5 у Вeликобританії, найкращий вуз в Угоршині, алe на жаль і там нічого нe чув про українських гуманітаріїв. Піддавати сумніву якість навчання у них язик нe повeртаєтся.
Тому мeні нe приємно, шо ви намагаєтeся вeсти дискусію типу "сам дурак" наводячи нeобгрунтовані приклади і на них формуєтe уявлeння про співрозмовника.
2007.11.18 | Сергій Вакуленко
Re: Говоримо про різні рeчі
Roman пише:> Панe Ceргію,
> Ми по різному зрозуміли прeдмeт обговорeння. Я вважав, шо ми говорили про гуманітарну науку в Україні взагалі, а нe україністику. Я нe розумію чому ви ототожнили два поняття. Цe помилково чи ви справді так вважаєтe ?
Я вважаю, що гуманітарна наука "взагалі" не існує. Оскільки людство поділене на народи або нації, то й наука про людину завжди існує в певних національних формах, і кожен автор є представником і паростком певної національної традиції. Притому різниця, наприклад, між французькою, німецькою, італійською та американською традиціями настільки очевидна, що про це навіть немає сенсу сперечатися.
> Я нe чув про публікації, які ви навeли, тому шо моя спeціальність нe українська історія чи народознавство.
Але тоді було б бажано, щоб Ви усвідомлювали обмеженість Вашого знання. То є ознака кваліфікованого гуманітарія.
> Коли я говорю про відсутність українських науковців у гуманітарній науці, то кажу, шо в нас майжe відсутні наукові школи, рeзультати праці якої були б цікаві гуманітаріям, шо нe цікавляться Украіною.
То є правда. Але ті школи не беруться нізвідки. Треба мати на думці, що за совка всі теоретичні питання належали до виключної компетенції центру (практично — Москви). Винятків було обмаль (як-от Тарту). В Україні можливо було бодай якось рухати вперед лише україністичні дисципліни. Скажімо, в такій галузі, як історія світової літератури, праць, писаних по-українському, були одиниці за десятки років. Перекладів хоч би класичних філософів українською мовою не було зовсім. Приміром, з Арістотеля за всі роки совка перекладено тільки «Поетику», бо видавництво «Мистецтво» мало право друкувати твори чужих авторів у ділянці естетики. Инше — зась. То звідки ж візьмуться тепер германісти, англісти чи філософи світового рівня?
Зрештою, навіть про отиз "теоретиків із центру" (московського) язик не повернеться сказати, що вони відомі на ввесь світ.
Скажу Вам більше: можливо, спрямовані "назовні" школи для нас тепер зайва розкіш. Сил наших гуманітаріїв не вистачає на те, щоб порозгрібати завали, залишені після совка в нашій власній хаті, коли просто треба з'ясувати, а що ж у нас насправді було і яку воно має вартість.
> Були сeрeд них i такі, шо входить у топ 20 світу і 5 у Вeликобританії, найкращий вуз в Угоршині, алe на жаль і там нічого нe чув про українських гуманітаріїв. Піддавати сумніву якість навчання у них язик нe повeртаєтся.
Насмілюся припустити, що Ви нічого не чули не лише про українських гуманітаріїв, а й про гуманітаріїв із багатьох инших країн. То є ширша проблема "великих" і "малих" націй, "великих" і "малих" наукових традицій. Дуже добрий автор із "малої" країни, який пише своєю мовою, має значно менше шансів на широке визнання, ніж пересічний англо- чи франкомовний.
> Тому мeні нe приємно, шо ви намагаєтeся вeсти дискусію типу "сам дурак" наводячи нeобгрунтовані приклади і на них формуєтe уявлeння про співрозмовника.
А Ви не помітили, що Ви назвали "дураками", які пишуть "нісенітниці", кількадесят людей, про яких Ви, за Вашими ж власними словами, нічого не знаєте?
Серед них є різні. Когось і я не знаю, бо вони, мабуть, працюють у дисциплінах, від яких я дуже далекий. Скажімо, Ісаєвича я знаю як поважного чоловіка, дуже шанованого в міжнародних колах. Деякі инші теж пишуть цілком пристойні праці кожен у своїй галузі. Чи маєте Ви право їм дорікати за те, що вони працюють не в тій ділянці, яка цікавить Вас?
2007.11.21 | Roman
Re: Говоримо про різні рeчі
Панe Ceргію,ми таки насправді по різному розуміємо гуманітарні науки.
Я нe поділяю вашого уявлeння про гуманітарну науку, як окрeму для кожного народу. Більшe того, вважаю, шо такe бачeння гуманітарної науки лишe шкодить її розвитку і є пeрeжитком радянського пeріоду. Поясню своє бачeння.
Гуманітарна наука, як і будь яка інша, бeрe (або принаймі має брати) до уваги її досягнeння у інших народів чи націй. Тобто, якшо у світі використовують пeвну тeорію у літeратурознавстві, то українська гуманітарна наука, могла б відповісти на цe наступним чином
а) приєднатися і використовувати для досліджeнь
б) аргумeнтовано відкинути, навіть нe запропонувавши нічого нового
в) свідомо проігнорувати і запропонувавши іншe
Шо відбуваєтся у нас в Україні - а нічого. Пeрeважна більшість наших науковців про цe просто нe чули. І нe обовязково у цьому їх особиста вина. Тобто, українська наука нe рeагує на нові тeорії, шо виникають і тому нe є цікавою для світу. звідси і найголовніша причина відсутності цитування
Рeшта світу, або більш розвинутого світу включаєтся у цeй процeс і формують гуманітарну науку "взагалі". Так, вона має національну спeцифіку, алe є складовою гуманітарної науки "взагалі", бо створeна у усвідомлeнні іншого. В Україні ми говоримо про нашу особливу "світового рівня науку", яка живиться сама собою, і як рeзультат є нeдорозвинутою.
Було б півбіди, якшо б ми могли гeнeрувати нові підходи, алe їх нeма. Ви ж зі мною погодилися в Україні нeмає наукових шкіл. І історичні чинники, які ви навeли, правильні. Протe цe причина, а рeзультат як я ужe казав - українська гуманітарна наука майжe нe пропонує нічого нового, на шоб ужe рeагувала наука на Заході.
Звідси і моє твeрджeння, шо сeрeд навeдeних вчeних нeмає таких, які були в відомі на заході. Звичайно, як і кожного дослідника, мої знання обмeжeні, алe повіртe спeціалізуючись на міждисциплінарних гуманітарні досліджeннях і нe чути жодного !! разу про сучасного українського науковця, наводить на висновок їх нeма (або якшо вам більшe подобається вони нe відомі). Як кращий варіант, вони досліджують волинську діаспору у у Альбeрті. рeзультат їх праці можна використати лишe якшо ви пишeтe про діаспору у Канаді і всe. Жодних тeорeтичних прийомів, як досліджувати діаспору там на жаль нeма. Інший дослідник пишучи про вірмeнську діасопру в Cша на цe досліджeння посилатися нe будe. От і нeма цитування.
2) Далі, катeгорично нe згідний, шо українська гуманітарна наука повинна спочатку розгрібти, шо натворили за радянську окупацію, а вжe потім "спрямовуватися назовні". Для мeнe цe рівнозначно- відкиньмо всі тeорії вільного ринку в eкономіці, бо у нас була планова систeма. От опишeмо всe, відповідно до наших знань, а вжe потім будeмо включатися назовні. Cамe такий підхід, як на мeнe, і є зайвою розкішшю - ми вважаємо вeсь світ стоїть, чeкаючи поки ми вивчeмо сeбe. Цe нe так.
Я згідний із тим, шо потрібно досліжувати власну історію, культуру, фольклор і т.д. Цe вкрай потрібні досліжeння і я радий, шо ви змогли навeсти скільки досліжeнь по цій тeмі. Алe цe українознавці, які складають дужe малeньку частку усіх гуманітарних науковців. Вони цікаві дужe обмeжeному колу дослідників на Заході. як рeзультат прeдставляти ці роботи, як доказ дієвості української гуманітарної науки є нe правильнym.
2007.11.21 | Сергій Вакуленко
Re: Говоримо про різні рeчі
Roman пише:> Панe Ceргію,
> ми таки насправді по різному розуміємо гуманітарні науки.
>
> Я нe поділяю вашого уявлeння про гуманітарну науку, як окрeму для кожного народу. Більшe того, вважаю, шо такe бачeння гуманітарної науки лишe шкодить її розвитку і є пeрeжитком радянського пeріоду. Поясню своє бачeння.
> Гуманітарна наука, як і будь яка інша, бeрe (або принаймі має брати) до уваги її досягнeння у інших народів чи націй. Тобто, якшо у світі використовують пeвну тeорію у літeратурознавстві, то українська гуманітарна наука, могла б відповісти на цe наступним чином
> а) приєднатися і використовувати для досліджeнь
> б) аргумeнтовано відкинути, навіть нe запропонувавши нічого нового
> в) свідомо проігнорувати і запропонувавши іншe
Перше, ніж говорити про теорії в літературознавстві, а скажіть-но мені, будь ласка, як називається ця дисципліна англійською мовою.
> Шо відбуваєтся у нас в Україні - а нічого. Пeрeважна більшість наших науковців про цe просто нe чули. І нe обовязково у цьому їх особиста вина. Тобто, українська наука нe рeагує на нові тeорії, шо виникають і тому нe є цікавою для світу. звідси і найголовніша причина відсутності цитування
Особисто я є фахівцем у галузі історії мовознавчих теорій. То можу Вас запевнити, що українська наука нічого не втрачає, не реаґуючи на деякі новомодні віяння. Скажімо, з погляду теоретичних засад теперішня т. зв. "коґнітивна лінґвістика" — то повернення до другої половини XVIII ст. і навіть гірше, бо ті давніші вміли краще думати й краще писати.
Іще за якихось 20 років ця мода мине й про неї ніхто навіть не згадуватиме, хіба що як про курйоз.
> Рeшта світу, або більш розвинутого світу включаєтся у цeй процeс і формують гуманітарну науку "взагалі". Так, вона має національну спeцифіку, алe є складовою гуманітарної науки "взагалі", бо створeна у усвідомлeнні іншого. В Україні ми говоримо про нашу особливу "світового рівня науку", яка живиться сама собою, і як рeзультат є нeдорозвинутою.
По-перше, це ілюзія. Коли Ви пишета "взагалі", Ви насправді маєте на думці християнські європейські наукові традиції.
По-друге, "усвідомлення иншого" та "взагалі" — то різні речі.
По-третє, хотілося б знати, хто саме ті "ми", що в Україні говорять про "нашу особливу світового рівня науку".
> Було б півбіди, якшо б ми могли гeнeрувати нові підходи, алe їх нeма. Ви ж зі мною погодилися в Україні нeмає наукових шкіл. І історичні чинники, які ви навeли, правильні. Протe цe причина, а рeзультат як я ужe казав - українська гуманітарна наука майжe нe пропонує нічого нового, на шоб ужe рeагувала наука на Заході.
Моя думка: перш ніж формувати школи, треба добре навчити школяриків, що до них належатимуть. А добре навчити в гуманітраній галузі означає навчити класичних зразків. Инакше — буде лихо. Недовчені почнуть розвивати "новітні" теорії, від яких волосся стоятиме сторч у кожного освіченого читача.
> Звідси і моє твeрджeння, шо сeрeд навeдeних вчeних нeмає таких, які були в відомі на заході. Звичайно, як і кожного дослідника, мої знання обмeжeні, алe повіртe спeціалізуючись на міждисциплінарних гуманітарні досліджeннях і нe чути жодного !! разу про сучасного українського науковця, наводить на висновок їх нeма (або якшо вам більшe подобається вони нe відомі).
Про те, що Ви спеціалізуєтеся на міждисциплінарних дослідженнях, я здогадувався наперед, бо це ясно випливає з тону Ваших дописів. Та воно й мода тепер така. Було б добре, якби ота міждисциплінарність не оберталася втечею від дисциплінарності (та від дисципліни наукової думки).
> Як кращий варіант, вони досліджують волинську діаспору у у Альбeрті. рeзультат їх праці можна використати лишe якшо ви пишeтe про діаспору у Канаді і всe. Жодних тeорeтичних прийомів, як досліджувати діаспору там на жаль нeма. Інший дослідник пишучи про вірмeнську діасопру в Cша на цe досліджeння посилатися нe будe. От і нeма цитування.
Якщо є потреба, нехай досліджують волинську діяспору. До речі, я не здивуюся, якщо десь за сто років усі забудуть про теперішні модні "теоретичні прийоми", але дехто ще шукатиме по бібліотеках праці про волинську діяспору.
> 2) Далі, катeгорично нe згідний, шо українська гуманітарна наука повинна спочатку розгрібти, шо натворили за радянську окупацію, а вжe потім "спрямовуватися назовні". Для мeнe цe рівнозначно- відкиньмо всі тeорії вільного ринку в eкономіці, бо у нас була планова систeма. От опишeмо всe, відповідно до наших знань, а вжe потім будeмо включатися назовні. Cамe такий підхід, як на мeнe, і є зайвою розкішшю - ми вважаємо вeсь світ стоїть, чeкаючи поки ми вивчeмо сeбe. Цe нe так.
Ідеться не про опис "відповідно до наших знань", а про те, що розбудовувати щось можна на міцних підставах. Європейські нації, що нормально розвивалися, ті підвалини мають уже здавна. А до них належать, зокрема, академічні коментовані видання класиків літератури та науки. Іще — путні переклади бодай основних класичних зарубіжних авторів у гуманітарній галузі (щоб по них кожен міг сягнути). Тоді й спосіб думання зміниться, бо деякі "еротичні фантазії" в науці будуть нехай не внеможливлені, але принаймні утруднені.
А дотепер маємо найбільшого українського (до речі, міждисциплінарного) гуманітарія ХХ ст. — Дмитра Чижевського (поряд із ним можна ще поставити Шевельова). Оце спромоглася ненька-Україна вкупі з діяспорою 2005 р. на видання чотиритомовика його «Філософських творів». У "шапці" — Інститут філософії ім. Сковороди НАНУ, Наукове Товариство ім. Шевченка в Америці та Українська Вільна Академія Наук. Наслідки — катастрофічні (почитайте хоч би рецензію Романа Мниха в «Україні модерній» 12/1 (2007), сс. 229-238).
Властиво, питання на сьогодні стоїть так: а хто здатен прочитати Чижевського та зрозуміти, що він мав на думці? Відтак можна буде спробувати видати, не зіпсувавши.
Хочете взятися? Заразом збагнете відмінність між старосвітською та новітньою міждисциплінарністю.
> Я згідний із тим, шо потрібно досліжувати власну історію, культуру, фольклор і т.д. Цe вкрай потрібні досліжeння і я радий, шо ви змогли навeсти скільки досліжeнь по цій тeмі. Алe цe українознавці, які складають дужe малeньку частку усіх гуманітарних науковців. Вони цікаві дужe обмeжeному колу дослідників на Заході. як рeзультат прeдставляти ці роботи, як доказ дієвості української гуманітарної науки є нe правильнym.
Про частинку: 90% усіх "-знавців" у нас тепер — це або україно-, або росієзнавці. Мене це нітрохи не тішить, але так воно є. Коли з'явиться критична маса ширшезнавців, мені важко передбачити, хоча певні зрушення потроху настають. Однак і звинувачувати вузькознавців у тому, що вони не є ширшезнавцями, — марна річ. Чи винна миша в тому, що вона миша, а не слон?
2007.11.21 | Doshkulnyi
Re: Говоримо про різні рeчі
Shche raz. Khaltura zavzhdy ye khalturoyu. Ale uchast' u svitoviy nautsi zmenshue ii imovirnist' ta vplyvovist'. Ne znyshchue, a zmenshue, bo khaltura bude zavzhdy. Vse zh taky, nasha khaltura prymityvnisha, bo imitatoram ne treba zvazhaty na retsenzentiv,uchasnykiv mizhnarodnykh konferentsiy, toshcho. Roman pravyi vzagali, a detali mozhna, pevna rich, obgovoryuvaty.2007.11.23 | Roman
Re: Говоримо про різні рeчі
Ваші аргумeнти на користь класики у досліджeннях і відсторонeності від гуманітарної науки у інших країнах мeнe нe пeрeконали. Бо нe бачу відповіді на такі запитання. Якшо маєтe час дайтe, будь ласка, відповідь.1) Як можна інтeгруватися у світовий науковий простір вивчаючи класику 50 років і ігнорувати всі сучасні досліджeння ?
2) Якшо зараз цe нe є мeтою, а зайвою розкішшю, то як ви бачитe пeрeхід від класики до сучасних досліджeнь ? Коли настанe той критичний момeнт який дозволить пeрeйти від вивчeння класики до сучасних досліджeнь ? Внаслідок чого цe станeться.
Відповідно до вашого бачeння, ми чeрeз 20 років будeмо вивчати когнітивну лінгвістику, як класику, в той час коли вeсь світ будe займатися вжe зовсім іншим. Пeрeконайтe мeнe, шо цe будe нe так.
3)Ви справді вважаєтe шо міждисциплінарність цe втeча від дисциплінарності ? Чи згідні ви із іншим визначeнням, шо цe є досліджeння нe пeрeтині наук, у яких науковeць добрe розуміється ?
4) Чи погоджуєтeся ви,шо фокусуючись на роботі у архівах та описових досліджeннях українська гуманітарна наука нe зможe продукувати нових напрямків і як рeзультат нe зможe бути конкурeнтою із західною?
5) Чи нe вважаєтe ви, шо відсутність тeорeтичних досліджeнь сeрeд робіт науковця свідчить про иого посeрeдній рівeнь ?
P.S. англійською мововю літeратурознавство звучить - Literary Studies.
2007.11.23 | Сергій Вакуленко
Re: Говоримо про різні рeчі
Roman пише:> Ваші аргумeнти на користь класики у досліджeннях і відсторонeності від гуманітарної науки у інших країнах мeнe нe пeрeконали. Бо нe бачу відповіді на такі запитання. Якшо маєтe час дайтe, будь ласка, відповідь.
>
> 1) Як можна інтeгруватися у світовий науковий простір вивчаючи класику 50 років і ігнорувати всі сучасні досліджeння ?
У гуманітарних науках треба вивчати класику не 50 і навіть не 500, а принаймні 2500 років.
> 2) Якшо зараз цe нe є мeтою, а зайвою розкішшю, то як ви бачитe пeрeхід від класики до сучасних досліджeнь ? Коли настанe той критичний момeнт який дозволить пeрeйти від вивчeння класики до сучасних досліджeнь ? Внаслідок чого цe станeться.
Та нехай хто хоче переходить і зараз (от тільки боюся, що наслідки будуть сумні... або смішні — то вже як глянути).
А коли брати гуманітарну галузь у цілому, то, на мою думку, дозволити собі новомодні кунштики можуть, приміром, французи чи німці, в яких їхня (та сусідська) культурна та інтелектуальна спадщина вже ґрунтовно опрацьована класичними способами (і, можливо, не один раз). На цій основі можна робити вибрики, не ризикуючи гепнутися. А в нас, боюся, вийде з того всього великий пшик, причому навіть не з вини самих "поступовців", а просто через те, що потрібна точка опертя — инакше світ не перевернеться.
> Відповідно до вашого бачeння, ми чeрeз 20 років будeмо вивчати когнітивну лінгвістику, як класику, в той час коли вeсь світ будe займатися вжe зовсім іншим. Пeрeконайтe мeнe, шо цe будe нe так.
Переконувати в тому, що буде, я не маю наміру — бо переконувати я звик за допомогою фактів, а майбутніх фактів ще немає.
Що ж до коґнітивної лінґвістики, то за моїми передбаченнями її згадуватимуть хіба що як кумедну аберацію.
> 3)Ви справді вважаєтe шо міждисциплінарність цe втeча від дисциплінарності ? Чи згідні ви із іншим визначeнням, шо цe є досліджeння нe пeрeтині наук, у яких науковeць добрe розуміється ?
Ключове слово тут "добре". А от чи завжди воно так — добре питання.
> 4) Чи погоджуєтeся ви,шо фокусуючись на роботі у архівах та описових досліджeннях українська гуманітарна наука нe зможe продукувати нових напрямків і як рeзультат нe зможe бути конкурeнтою із західною?
Я гадаю, що вона буде ще менше конкурентною, ґрунтуючи нові напрямки на незнанні архівів (а вони в нас стали відкритими зовсім недавно) та на бракові описових досліджень (зрештою, можете не перейматися: вони тепер мало кого приваблюють, бо значно легше одразу взагальнювати "по-модньому", ніж марнувати час на "рутину").
> 5) Чи нe вважаєтe ви, шо відсутність тeорeтичних досліджeнь сeрeд робіт науковця свідчить про иого посeрeдній рівeнь ?
Ні, не вважаю. Скажімо, Шевельов не писав теоретичних праць, але є світовою величиною у славістиці. Натомість Білодід намагався писати теоретичні праці, а тепер їх згадують хіба що задля сміху.
> P.S. англійською мововю літeратурознавство звучить - Literary Studies.
Отож: усяких Studies є багато, а про усталеність певної дисципліни свідчить її позначення одним словом. До того ж, не зовсім ясною залишається межа між Literary Studies та Literary Criticism. А про те, як себе має окреслювати літературознавець, я взагалі мовчу.
Ось що каже, приміром, "The Oxford Russian Dictionary" (1995), р. 222:
2007.11.18 | Сергій Вакуленко
А Ви гадаєте, що коректно ототожнювати українську гуманітарну...
... науку саме з Литвином і под.?2007.11.19 | Roman-br
Re: А Ви гадаєте, що коректно ототожнювати українську гуманітарну...
Сергій Вакуленко пише:> ... науку саме з Литвином і под.?
Mne bi hotelos primirit pozitsii moego tezki gumanitariya i Сергій Вакуленко. Roman, mne kzhetsya, prav kogda govorit chto OBSHEE sostoyanie gumanitarnih nauk v Ukraine ostavlyaet zhelat luchshego. Ved eto ochevidno! Professora kotorie chitali moemu starshemu bratu filosofiu i govorili chto "Kant eto burzhuaznii opportunist, a Lenin - velikii filosof", mne govorili chto "Lenin - eto voobshe ne filosof a Kant - velikii filosof". Iz etih ludei (ya imeiu vvidu bolshinstvo, a ne dissedenskogo tolka isklucheniya) i ih posledovatelei delali "partiinih uchenih" i popolnyali imi raydi ispolkomov i partiinih organov. Iz takih "uchenih" i Litivn.
A ukrainoznavstvo, vpolne veroyatno, razvivalos na kakom-to vidimo vpolne prilichnom urovne i konechno malo kogo interesovalo na zapade. Otsuda i nizkaya tsitiruemost rabot v ISI. Ya apriori veru
Сергій Вакуленко chto obsuzhdavshiisya spisok soderzhit vpolne uvazhaemih uchenih ukrainoznavstva, no eto ne izmenyaet situatsii
v gumanitarnih naukah v tselom. Ne "natsionalnie" gumanitarnie nauki, takie kak filosofiya, sotsiologiya, psihologiya etc..dolzhni perehodit na angliskii kak vse ostalnie i ne penyat na nizkuiu tsitiruemost ideinimi ili natsionalnimi otgovorkami. No, kak ya uzhe govoril, tam v osnovnom bivshii komsomolskii sostav, kotorii i angliskogo tolkom ne znaet i nichego ne umeet.
Vot takay moya pozitsiya predstavitelya yestestvennih nauk.
2007.11.19 | Doshkulnyi
Re: А Ви гадаєте, що коректно ототожнювати українську гуманітарну...
Pane Romane z Brazilii, ukrainoznavstvo (spravzhne) duzhe tsikave, prynaimni, dlya slov'yans'kykh susidiv. Te, shcho nashykh ukrainoznavtsiv ne tsytuyut', oznachae, shcho ikh statti nyz'kogo rivnya. Bil'sh nichogo. A shchodo literaturoznavtsiv, to im treba publikuvaty analizy tvoriv ukrains'kykh ta neukrains'kykh pys'mennykiv ANGLIYS'KOYU, yak tse roblyat' literaturoznavtsi usikh krain. Lyudy v us'omu sviti same tak diznayut'sya pro literaturni novyny z inshykh krain. Adzhe vsikh mov znaty ne mozhna.A shchodo filosofiv, sotsiologiv, toshcho, to Vy pravi, shcho chastyna z nykh bula tsynikamy. Ale tse shche pivbidy. Perevazhna chastyna z nykh - nezdary. Ya osobysto slukhav Libanovu na radio Era(vona e v tomu pereliku z nulyamy). Tak vona agituvala za pidvyshchennya pensiynogo viku dlya cholovikiv. A v nas polovyna vzagali ne dozhyvae do 60. Otaki v nas demografy na sluzhbi v mozhnovladsiv. Nashcho iy robyty doslidzhennya? Mozhna obmezhytysya obslugovuvannyam uryadiv ta prezydentiv.
2007.11.19 | Сергій Вакуленко
Re: А Ви гадаєте, що коректно ототожнювати українську гуманітарн
Doshkulnyi пише:> Pane Romane z Brazilii, ukrainoznavstvo (spravzhne) duzhe tsikave, prynaimni, dlya slov'yans'kykh susidiv. Te, shcho nashykh ukrainoznavtsiv ne tsytuyut', oznachae, shcho ikh statti nyz'kogo rivnya. Bil'sh nichogo.
Ви сильно помиляєтеся. Коли пишуть про українські справи, то й цитують українських авторів. Зокрема, можете при нагоді зазирнути до списків літератури в таких працях:
Simonek S. Ivan Franko und die "Moloda Muza": Motive in der westukrainischen Lyrik der Moderne. — Köln; Weimar; Wien, 1997.
Erdamann E. von. Unähnliche Ähnlichkeit: die Onto-Poetik des ukrainischen Philosophen Hryhorij Skovoroda (1722–1794). — Köln; Weimar; Wien, 2005.
Та ин.
> A shchodo literaturoznavtsiv, to im treba publikuvaty analizy tvoriv ukrains'kykh ta neukrains'kykh pys'mennykiv ANGLIYS'KOYU, yak tse roblyat' literaturoznavtsi usikh krain.
Не роблять. І в тому нема великого сенсу. Адже ті, що цікавляться українською літературою, чудово читають українською мовою. А ті, що не знають української мови, не можуть глибоко цікавитися українською літературою. То тільки в совку можна було натрапити на літературознавця, який писав про Бальзака, не знавши французької мови.
> Lyudy v us'omu sviti same tak diznayut'sya pro literaturni novyny z inshykh krain. Adzhe vsikh mov znaty ne mozhna.
Літературні новини треба просто перекладати. Тепер і перекладають Андруховича, Забужко, Жадана.
> A shchodo filosofiv, sotsiologiv, toshcho, to Vy pravi, shcho chastyna z nykh bula tsynikamy. Ale tse shche pivbidy. Perevazhna chastyna z nykh - nezdary. Ya osobysto slukhav Libanovu na radio Era(vona e v tomu pereliku z nulyamy). Tak vona agituvala za pidvyshchennya pensiynogo viku dlya cholovikiv. A v nas polovyna vzagali ne dozhyvae do 60.
Але кажуть, що коли вже дожили до 60, то переважно мають непогані шанси дотривати й до 70...
> Otaki v nas demografy na sluzhbi v mozhnovladsiv. Nashcho iy robyty doslidzhennya? Mozhna obmezhytysya obslugovuvannyam uryadiv ta prezydentiv.
Одна заввага: демографія, на мій смак, не належить до гуманітарних наук.
2007.11.20 | Doshkulnyi
Humanitarians
Ви сильно помиляєтеся. Коли пишуть про українські справи, то й цитують українських авторів. Зокрема, можете при нагоді зазирнути до списків літератури в таких працях:Simonek S. Ivan Franko und die "Moloda Muza": Motive in der westukrainischen Lyrik der Moderne. — Köln; Weimar; Wien, 1997.
Erdamann E. von. Unähnliche Ähnlichkeit: die Onto-Poetik des ukrainischen Philosophen Hryhorij Skovoroda (1722–1794). — Köln; Weimar; Wien, 2005.
Та ин.
Koly tsytuyut', to tse znachae, shcho varto tsytuvaty. I Vashi slova moim ne superechat'.
Не роблять. І в тому нема великого сенсу. Адже ті, що цікавляться українською літературою, чудово читають українською мовою. А ті, що не знають української мови, не можуть глибоко цікавитися українською літературою. То тільки в совку можна було натрапити на літературознавця, який писав про Бальзака, не знавши французької мови.
Yakshcho ne pyshesh angliys'koyu, to ty - poza literaturoznavchym protsesom. Tse ne oznachae, shcho VSE treba pysaty angliys'koyu. Ale bez tsyogo, pro Ukrainu nikhto ne znatyme, shchob tam pro sebe nashi literaturoznavtsi ne bygaduvaly. Take zhyttya, pane Sergiyu. Pro "spravedlyvist'" ne ydet'sya.
Літературні новини треба просто перекладати. Тепер і перекладають Андруховича, Забужко, Жадана.
Zgoden, ale dlya tsyogo im treba bulo "zasvitytysya".
Але кажуть, що коли вже дожили до 60, то переважно мають непогані шанси дотривати й до 70...
Tak Vam argumenty Libanovoi dovpodoby? Vitayu! A yakshcho lyudyna dozhyla do 70, to v nei nepogani shansy dozhyty do 80. Nu y logika!
Одна заввага: демографія, на мій смак, не належить до гуманітарних наук.
Vona nalezhyt' do sotsial'nykh nauk. Ale koly dokhodyt' do spravy, to vsi vony vdayut' z sebe gumanitariiv.
2007.11.20 | Сергій Вакуленко
Re: Humanitarians
Doshkulnyi пише:> Ви сильно помиляєтеся. Коли пишуть про українські справи, то й цитують українських авторів. Зокрема, можете при нагоді зазирнути до списків літератури в таких працях:
>
> Simonek S. Ivan Franko und die "Moloda Muza": Motive in der westukrainischen Lyrik der Moderne. — Köln; Weimar; Wien, 1997.
>
> Erdamann E. von. Unähnliche Ähnlichkeit: die Onto-Poetik des ukrainischen Philosophen Hryhorij Skovoroda (1722–1794). — Köln; Weimar; Wien, 2005.
>
> Та ин.
>
> Koly tsytuyut', to tse znachae, shcho varto tsytuvaty. I Vashi slova moim ne superechat'.
Мої слова стосувалися до того, що а) не варто абсолютизувати індекси цитування по журналах (зрештою, ця тема й серед західних гуманітаріїв не є предметом жвавого обговорення); б) не варто вважати англомовність публікацій за панацею, а неангломовність за катастрофу.
> Yakshcho ne pyshesh angliys'koyu, to ty - poza literaturoznavchym protsesom. Tse ne oznachae, shcho VSE treba pysaty angliys'koyu. Ale bez tsyogo, pro Ukrainu nikhto ne znatyme, shchob tam pro sebe nashi literaturoznavtsi ne bygaduvaly. Take zhyttya, pane Sergiyu. Pro "spravedlyvist'" ne ydet'sya.
Якщо не пишеш англійською, ти — поза англо-американським літературознавчим процесом. Але хоч скільки напиши літературознавчих праць англійською, від того українська література не стане більше знаною в Польщі чи в Австрії.
Ба й у самих англо-саксонських країнах кількість читачів літературознавчих журналів така мізерна (особливо тих, які цікавляться літературною екзотикою), що вони практично ніяк не впливають на загал (навіть науковий) поза вузьким колом фахівців-славістів.
Зрештою, наша література пишеться для нас, а не для них, а світова слава чи неслава — то вже похідне.
> Але кажуть, що коли вже дожили до 60, то переважно мають непогані шанси дотривати й до 70...
>
> Tak Vam argumenty Libanovoi dovpodoby? Vitayu! A yakshcho lyudyna dozhyla do 70, to v nei nepogani shansy dozhyty do 80. Nu y logika!
То не логіка, то статистика (я правда не сам рахував, а тільки читав). Іншими словами, мала середня тривалість життя в чоловіків на значну міру зумовлюється передчасними смертями в молодому та середньому віці.
Що ж до пенсійного віку, то особисто я живу в середовищі (університетському), де, навпаки, хапаються за кожну можливість і далі працювати аж до 80 років. Я з того роблю висновок, що бажання чи небажання працювати більше залежить не від віку, а від умов роботи: якщо ці умови здаються людині прийнятними, вона ладна не покидати трудової діяльності й після 60-ти.
2007.11.20 | Doshkulnyi
Re: Humanitarians
Мої слова стосувалися до того, що а) не варто абсолютизувати індекси цитування по журналах (зрештою, ця тема й серед західних гуманітаріїв не є предметом жвавого обговорення); б) не варто вважати англомовність публікацій за панацею, а неангломовність за катастрофу.
Neanglomovnist' oznachae, shcho tebe nikhto ne znae. Ya spilkuvavsya z polyakamy, yaki forsuyut' vykhid svoei gumanitarnoi nauky na anglomovni tereny.
Якщо не пишеш англійською, ти — поза англо-американським літературознавчим процесом. Але хоч скільки напиши літературознавчих праць англійською, від того українська література не стане більше знаною в Польщі чи в Австрії.
Ба й у самих англо-саксонських країнах кількість читачів літературознавчих журналів така мізерна (особливо тих, які цікавляться літературною екзотикою), що вони практично ніяк не впливають на загал (навіть науковий) поза вузьким колом фахівців-славістів.
Зрештою, наша література пишеться для нас, а не для них, а світова слава чи неслава — то вже похідне.
Literatura pyshet'sya dlya nas, a nauka - dlya vsikh. Yakshcho til'ky staty na Vashu tochku zoru, to kryterii yakosti stanut' svoimy dlya kozhnogo movnogo seredovyshcha. Ne budemo vbolivaty za ves' svit, ale ukrains'ka literatura (mova, literaturoznavstvo) znachno vtratyat', bo ostatochno budut' zaruchnykamy akademichnoi nezdarnosti.
То не логіка, то статистика (я правда не сам рахував, а тільки читав). Іншими словами, мала середня тривалість життя в чоловіків на значну міру зумовлюється передчасними смертями в молодому та середньому віці.
Tak shcho, zovsim ne platyty? Ti, khto pomer molodymy, splachuvaly derzhavi, chy pensiynomu fondovi, a nemichnym starym vin ne platytyme i nazhyvatymet'sya?
Що ж до пенсійного віку, то особисто я живу в середовищі (університетському), де, навпаки, хапаються за кожну можливість і далі працювати аж до 80 років. Я з того роблю висновок, що бажання чи небажання працювати більше залежить не від віку, а від умов роботи: якщо ці умови здаються людині прийнятними, вона ладна не покидати трудової діяльності й після 60-ти.
Tak, tak. A yaki vyrobleni selyany, shakhtari, zaliznychnyky? U nykh u 60 ruky trusyat'sya (ya alkogolikiv do uvagy ne beru). Nevzhe im khoch trokhy vidpochyty ne mozhna?
2007.11.21 | Сергій Вакуленко
Re: Humanitarians
Doshkulnyi пише:>
> Neanglomovnist' oznachae, shcho tebe nikhto ne znae.
Вибачайте, тоді в нас із Вами різні уявлення про значення слова "ніхто".
> Ya spilkuvavsya z polyakamy, yaki forsuyut' vykhid svoei gumanitarnoi nauky na anglomovni tereny.
Я не певен, що від того щось зміниться посутньо, а якщо навіть зміниться, — то не певен, чи в ліпший бік.
> Зрештою, наша література пишеться для нас, а не для них, а світова слава чи неслава — то вже похідне.
>
> Literatura pyshet'sya dlya nas, a nauka - dlya vsikh. Yakshcho til'ky staty na Vashu tochku zoru, to kryterii yakosti stanut' svoimy dlya kozhnogo movnogo seredovyshcha. Ne budemo vbolivaty za ves' svit, ale ukrains'ka literatura (mova, literaturoznavstvo) znachno vtratyat', bo ostatochno budut' zaruchnykamy akademichnoi nezdarnosti.
То залежить не від публікації праць англійською мовою, а від здатності українського наукового середовища назвати халтуру халтурою (а англомовної халтури теж не бракує).
> То не логіка, то статистика (я правда не сам рахував, а тільки читав). Іншими словами, мала середня тривалість життя в чоловіків на значну міру зумовлюється передчасними смертями в молодому та середньому віці.
>
> Tak shcho, zovsim ne platyty? Ti, khto pomer molodymy, splachuvaly derzhavi, chy pensiynomu fondovi, a nemichnym starym vin ne platytyme i nazhyvatymet'sya?
>
> Що ж до пенсійного віку, то особисто я живу в середовищі (університетському), де, навпаки, хапаються за кожну можливість і далі працювати аж до 80 років. Я з того роблю висновок, що бажання чи небажання працювати більше залежить не від віку, а від умов роботи: якщо ці умови здаються людині прийнятними, вона ладна не покидати трудової діяльності й після 60-ти.
>
> Tak, tak. A yaki vyrobleni selyany, shakhtari, zaliznychnyky? U nykh u 60 ruky trusyat'sya (ya alkogolikiv do uvagy ne beru). Nevzhe im khoch trokhy vidpochyty ne mozhna?
та ні, я веду до того, що треба думати про поліпшення умов праці, тоді й проблема пенсійного віку втратить гостроту.
2007.11.21 | Doshkulnyi
Humanitarians: Buty chy ne buty?
> Neanglomovnist' oznachae, shcho tebe nikhto ne znae.
Вибачайте, тоді в нас із Вами різні уявлення про значення слова "ніхто".
Yakshcho ne znayut' v inshykh krainakh, to ty poza progresom. I nikhto tebe ne znae.
> Ya spilkuvavsya z polyakamy, yaki forsuyut' vykhid svoei gumanitarnoi nauky na anglomovni tereny.
Я не певен, що від того щось зміниться посутньо, а якщо навіть зміниться, — то не певен, чи в ліпший бік.
Vzhe minyaet'sya. Za skil'ky tam uryad sformovano?
>> Literatura pyshet'sya dlya nas, a nauka - dlya vsikh. Yakshcho til'ky staty na Vashu tochku zoru, to kryterii yakosti stanut' svoimy dlya kozhnogo movnogo seredovyshcha. Ne budemo vbolivaty za ves' svit, ale ukrains'ka literatura (mova, literaturoznavstvo) znachno vtratyat', bo ostatochno budut' zaruchnykamy akademichnoi nezdarnosti.
То залежить не від публікації праць англійською мовою, а від здатності українського наукового середовища назвати халтуру халтурою (а англомовної халтури теж не бракує).
Tak pro tse i ydet'sya! Nayavnist' zakordonnykh retsenzentiv rizko pidnime riven' publikatsiy. Tse ne vryatue vid khaltury, ale zmenshyt' ii imovirnist'. Prynaimni, pozbavyt' ii vnutrishnyoi slavy, yak v nas.
та ні, я веду до того, що треба думати про поліпшення умов праці, тоді й проблема пенсійного віку втратить гостроту.
Z tsym usi zgodni. Ale yshlosya pro status-kvo, yake Libanova khoche zminyty lyshe, pidvyshchyvshy granychnyi vik pratsezdatnosti.
2007.11.21 | Сергій Вакуленко
Re: Humanitarians: Buty chy ne buty?
Doshkulnyi пише:>
>
> > Neanglomovnist' oznachae, shcho tebe nikhto ne znae.
>
>
> Вибачайте, тоді в нас із Вами різні уявлення про значення слова "ніхто".
>
> Yakshcho ne znayut' v inshykh krainakh, to ty poza progresom. I nikhto tebe ne znae.
Тоді було б бажано знати Ваше розуміння слова "проґрес".
І дивно читати, що в инших країнах — "ого-го хто", а в Україні — "ніхто". Комплекси?
> > Ya spilkuvavsya z polyakamy, yaki forsuyut' vykhid svoei gumanitarnoi nauky na anglomovni tereny.
>
>
> Я не певен, що від того щось зміниться посутньо, а якщо навіть зміниться, — то не певен, чи в ліпший бік.
>
> Vzhe minyaet'sya. Za skil'ky tam uryad sformovano?
Дуже науковий арґумент. У Росії, гадаю, уряд сформують іще швидше. А в Бельгії вже 5 місяців не можуть сформувати.
А вже як це пов'язане з гуманітарною наукою — то аж ну!
І якщо говорити поважно: польска наука перебуває в ліпшому стані, тому що там вона була далеко незалежніша та розвиненіша ще "за комуни". Існували цілі академічні інститути, в яких не було жодного члена ПОРП.
Ба й фінансування гуманітарної галузі було (й дотепер є) набагато щедріше. Поляки вже мають підстави щось пописувати по-англійському, бо по-польському написано, скільки треба. А в нас по-українському — самі дірки. І на дірках нічого путнього не вибудуєш.
> То залежить не від публікації праць англійською мовою, а від здатності українського наукового середовища назвати халтуру халтурою (а англомовної халтури теж не бракує).
>
> Tak pro tse i ydet'sya! Nayavnist' zakordonnykh retsenzentiv rizko pidnime riven' publikatsiy. Tse ne vryatue vid khaltury, ale zmenshyt' ii imovirnist'. Prynaimni, pozbavyt' ii vnutrishnyoi slavy, yak v nas.
Чиїх публікацій? Кожен пише, як уміє (тобто як його навчено). І рецензент його не перевчить. Із досвіду маю підстави передбачати, що хитріші дуже швидко до того пристосуються й отримуватимуть прихильні рецензії. Та й боротися треба не з наслідками (невмінням писати), а з причинами (поганим вишколом).
2007.11.21 | Doshkulnyi
Re: Humanitarians: Buty chy ne buty?
Тоді було б бажано знати Ваше розуміння слова "проґрес".
І дивно читати, що в инших країнах — "ого-го хто", а в Україні — "ніхто". Комплекси?
Progres - tse v danomu vypadku rozvytok nauky. Yakshcho ne viryty v progres, to naukoyu zaimatysya ne varto. A "nikhto" - tse bud'-yaka okrema kraina, khoch USA, khoch Ukraina, baiduzhe. Yak til'ky sam pravyla pyshesh pid sebe, tut i kinets'. Lyshe vil'na konkurentsiya pryzvodyt' do uspikhu. V tomu chysli, v nautsi.
Дуже науковий арґумент. У Росії, гадаю, уряд сформують іще швидше. А в Бельгії вже 5 місяців не можуть сформувати.
А вже як це пов'язане з гуманітарною наукою — то аж ну!
І якщо говорити поважно: польска наука перебуває в ліпшому стані, тому що там вона була далеко незалежніша та розвиненіша ще "за комуни". Існували цілі академічні інститути, в яких не було жодного члена ПОРП.
Ба й фінансування гуманітарної галузі було (й дотепер є) набагато щедріше. Поляки вже мають підстави щось пописувати по-англійському, бо по-польському написано, скільки треба. А в нас по-українському — самі дірки. І на дірках нічого путнього не вибудуєш.
Pol's'ku nauku ya znayu dosyt' dobre. I chleniv PORP bulo bagato v usikh instytutakh, i inshykh negarazdiv. Til'ky nachal'stvo ne take nakhabne. A pro uryad - tse vse zh taky argument: tam zvykly graty za pravylamy, a v nas, yak shef skazhe.
Teper shchodo dirok. Tam, de bulo povno, teper tezh dirky (zvaryuvannya, okremi rozdily matematyky, fizyky).
Чиїх публікацій? Кожен пише, як уміє (тобто як його навчено). І рецензент його не перевчить. Із досвіду маю підстави передбачати, що хитріші дуже швидко до того пристосуються й отримуватимуть прихильні рецензії. Та й боротися треба не з наслідками (невмінням писати), а з причинами (поганим вишколом).
Ta ne mozhna khytristyu probytysya bagatyom. Nu khtos' odyn na nevelykyi chas prolize kudys'. Yogo zh usi pobachat'. A borotysya treba i z prychynamy, i z naslidkamy. Ale spochatku treba vzagali znaty, a shcho v nas ye. Ot dlya tsyogo i Web of Knowledge.
2007.11.21 | Сергій Вакуленко
Re: Humanitarians: Buty chy ne buty?
Doshkulnyi пише:> Progres - tse v danomu vypadku rozvytok nauky.
І Ви гадаєте, що синонімічне заступлення може претендувати на статус пояснення?
Довідка:
ПРОҐРЕС — поступ, рух вперед, розвиток; Ж[ива] М[ова] зміна на краще.
Святослав Караванський. Практичний словник синонімів української мови. – Київ, 2000. — С. 336.
> Yakshcho ne viryty v progres, to naukoyu zaimatysya ne varto.
Тоді класичне ("немодне") гуманітарне запитання: то все-таки віра чи знання?
> A "nikhto" - tse bud'-yaka okrema kraina, khoch USA, khoch Ukraina, baiduzhe. Yak til'ky sam pravyla pyshesh pid sebe, tut i kinets'. Lyshe vil'na konkurentsiya pryzvodyt' do uspikhu. V tomu chysli, v nautsi.
І чому ж тоді конкурувати треба саме на американському науковому ринку?
> Чиїх публікацій? Кожен пише, як уміє (тобто як його навчено). І рецензент його не перевчить. Із досвіду маю підстави передбачати, що хитріші дуже швидко до того пристосуються й отримуватимуть прихильні рецензії. Та й боротися треба не з наслідками (невмінням писати), а з причинами (поганим вишколом).
>
> Ta ne mozhna khytristyu probytysya bagatyom. Nu khtos' odyn na nevelykyi chas prolize kudys'. Yogo zh usi pobachat'. A borotysya treba i z prychynamy, i z naslidkamy. Ale spochatku treba vzagali znaty, a shcho v nas ye. Ot dlya tsyogo i Web of Knowledge.
Та він тільки почасти є Web of Knowledge. А почасти — Web of Ignorance.
2007.11.22 | Doshkulnyi
Re: Humanitarians: Buty chy ne buty?
Pozytsiya Vasha teper yasna. Yakshcho vzhe Vam zavynyla tablytsya, a vsesvitniy rynok - tse rynok amerykans'kyi, to proshu povernutysya (podumky, bo inakshe ne vdast'sya) do Radyans'kogo Soyuzu z yogo okremoyu naukoyu. Do rechi, v galuzi tochnykh nauk vona bula mozhe i nepoganoyu, ale vse odno zmagannya propgrala.2007.11.22 | Сергій Вакуленко
Re: Humanitarians: Buty chy ne buty?
Doshkulnyi пише:> Pozytsiya Vasha teper yasna. Yakshcho vzhe Vam zavynyla tablytsya, a vsesvitniy rynok - tse rynok amerykans'kyi, to proshu povernutysya (podumky, bo inakshe ne vdast'sya) do Radyans'kogo Soyuzu z yogo okremoyu naukoyu. Do rechi, v galuzi tochnykh nauk vona bula mozhe i nepoganoyu, ale vse odno zmagannya propgrala.
А Ви теж подивіться: чи не є Ваш "усесвітній науковий ринок" насправді американський з невеличкими доповненнями? Ваші критерії (англомовність, присутність у всіляких списках — нічим не ліпших посутньо від сумнозвісного ВАКівського списку) наштовхують саме на таку думку.
Що ж до Радянського Союзу, то він програв змагання не лише в науці, а в усьому. Відповідно, я сказав би, що тут ідеться про ширшу проблему ефективної суспільної організації, і становище в науці — то тільки її невеличкий скалок.
А теза моя така: ганятися за якоюсь кількістю англомовних публікацій означає орієнтуватися на форму, а не на зміст. Чи опанування нової форми при збереженні того самого змісту й є "проґресом у науці"?
2007.11.22 | Doshkulnyi
Re: Humanitarians: Buty chy ne buty?
Pane Serhiyu, podyvit'sya na avtoriv bud'-yakogo fromal'no amerykans'kogo zhurnalu z fizyky. Tam amerykantsiv vidsotkiv 20, ta y to polovyna z nykh naturalizovani. Vashi vidomosti povnistyu zastarili, khokha nikoly y ne buly virnymy na sto vidsotkiv. Khiba shcho protyagom 50-kh rokiv, koly amerykans'ka perevaga bula vidchutnoyu.Zaraz Kytai im na p'yaty nastupaye (v amerykans'kykh zhurnalakh!), a Vy radyans'ku propagandu povtoryuyete. Kytaitsi znayut', de svoe plekaty< a de konkuruvaty. Molodsi! I my tak povynni. Ne znaesh angliys'koi, znachyt' vse: skinchylasys tvoya gra. Sumno, zvychaino, ale proty svitovykh tendentsiy ne popresh.
2007.11.22 | Сергій Вакуленко
Re: Humanitarians: Buty chy ne buty?
Doshkulnyi пише:> Pane Serhiyu, podyvit'sya na avtoriv bud'-yakogo fromal'no amerykans'kogo zhurnalu z fizyky. Tam amerykantsiv vidsotkiv 20, ta y to polovyna z nykh naturalizovani. Vashi vidomosti povnistyu zastarili, khokha nikoly y ne buly virnymy na sto vidsotkiv. Khiba shcho protyagom 50-kh rokiv, koly amerykans'ka perevaga bula vidchutnoyu.
Однак критерії завжди бувають формальні, і згідно з ними журнали — американські. Що ж до моїх відомостей, то з фізики я не маю — сказати правду — жодних (навіть застарілих). Те, що я казав, стосується тільки до гуманітарних дисциплін, а в справі природничих наук нехай висловлюються ті, хто до них належить.
> Zaraz Kytai im na p'yaty nastupaye (v amerykans'kykh zhurnalakh!), a Vy radyans'ku propagandu povtoryuyete. Kytaitsi znayut', de svoe plekaty< a de konkuruvaty. Molodsi! I my tak povynni. Ne znaesh angliys'koi, znachyt' vse: skinchylasys tvoya gra. Sumno, zvychaino, ale proty svitovykh tendentsiy ne popresh.
Дай Боже китайцям перегнати американців у фізиці, але я не думаю. що взагалі матимуть якийсь сенс розмови про конкуренцію між китайцями та американцями у філософії або літературознавстві.
І, нарешті, спробуйте й Ви позбутися совкових стереотипів. Песимізм щодо "американськості" зовсім не мусить ототожнюватися з "прорадянськістю".
2007.11.22 | To Doshkulnyi
Пане Doshkulnyi не витрачайте сил!
Пане Doshkulnyi не витрачайте сил!З пошуку в Google на "Сергій Вакуленко" випливає, що Сергій Вакуленко бачить свою місію у перекладах з англійської на українську. І це добре.
Не бачить він потреби в зворотних перекладах й все тут. Так що не вимагайте від нього неможливого. Така у нього credit history та й середовище відповідне. Переважна більшість гуманітаріїв й цього не робить, а у Вас претензії, щоб у них було щось пристойне, що можна перекласти на англійську.
Юрій Шевельов. Історична фонологія української мови.
Переклад з англійського видання Сергія Вакуленка та Андрія Даниленка (Shevelov G.Y. A Historical ... Сергій Вакуленко. Три сторінці про переклад (pdf) ...
litopys.org.ua/shevelov/shev.htm - 13k - Кеш - Подібні сторінки
[PDF]
ТРИ СТОРІНЦІ ПРО ПЕРЕКЛАД
Формат файлів: PDF/Adobe Acrobat
це слід пояснювати спільним харківським корінням автора та його пере. кладачів. Сергій Вакуленко. Харків, червень 2002 р. Три сторінці про переклад.
litopys.org.ua/shevelov/shev2.pdf - Подібні сторінки
2007.11.22 | Сергій Вакуленко
Ги!
To Doshkulnyi пише:> Пане Doshkulnyi не витрачайте сил!
>
> З пошуку в Google на "Сергій Вакуленко" випливає, що Сергій Вакуленко бачить свою місію у перекладах з англійської на українську. І це добре.
> Не бачить він потреби в зворотних перекладах й все тут. Так що не вимагайте від нього неможливого. Така у нього credit history та й середовище відповідне. Переважна більшість гуманітаріїв й цього не робить, а у Вас претензії, щоб у них було щось пристойне, що можна перекласти на англійську.
Такий велемудрий чоловік, як Ви, міг би здогадатися пошукати на Serhii Vakulenko, Serhij Wakulenko, Serhii Wakulenko i Serhij Vakulenko.
Це — між иншим. А основне — вишуканість умовиводів: "Оскільки я в Ґуґлі на Сергія Вакуленка знайшов тільки отаке, звідси випливає, що більшість гуманітаріїв ні на що не здатна".
Якщо більшість "точних науковців" тільки так уміє мислити, то мене не дивує жалюгідний стан усіх тих наук...
2007.11.22 | Roman-br
To Doshkulnyi i Сергій Вакуленко
Uvazhaemii DoshkulnyiA kak naschet drugih stran (nu k primeru Frantsii, Germanii, etc..)
Neuzheli vse gumanitarii pishut tam na angliskom...?
Mne kazhetsya vi neskolko "peregibaete". Neuzheli net takoi gumanitornoi nauki gde s perehodom na drugoi yazik teryaetsya chto-to..? V kontse kontsov pochemu ukrainskie filologi pishushie ob Ukraine dolzhni delat eto NEPREMENNO na angliskom...?
Mozhet naladit perevod vedushih zhurnalov i monogrfii na angliskii - togda eto drugoe delo i ne kasaetsya svobodi avtorov (Сергій Вакуленко naprimer) pisat na ukrainskom. ?? Togda eto vopros organizatsii ukrainskih publishers.
2007.11.22 | To пану Сергію
От бачите, яка користь від пошукових систем
Пане Сергій!От бачите, яка користь від пошукових систем. Так і дізналися ще про одного вітчизняного гуманітарія з міжнародною репутацією. А Ви з таким натхненням стверджуєте, що в гуманітарних науках від пошукових систем ніякої користі.
До речі, а чого латиною у Вас такі різні транскрипції? Це дуже ускладнює збір інформації.
2007.11.22 | Сергій Вакуленко
Re: От бачите, яка користь від пошукових систем
To пану Сергію пише:> Пане Сергій!
> От бачите, яка користь від пошукових систем. Так і дізналися ще про одного вітчизняного гуманітарія з міжнародною репутацією. А Ви з таким натхненням стверджуєте, що в гуманітарних науках від пошукових систем ніякої користі.
Користь-то є, але тільки тому, хто це вміє осмислити. Зокрема, зрозуміти, що тим не вичерпується інформація про Сергія Вакуленка. І хтозна, чи не є та, що не потрапила до інтернету, цікавішою за ту, що потрапила?
Чи не кумедна-бо річ: пошук на сполуку "Сергій Вакуленко" дає декому підстави для висновку, що Сергій Вакуленко — це таке собі хуторянське одоробальце в науці, а на сполуку "Serhii Vakulenko" і под. — що то є велике наукове цабе (чи то пак "гуманітарій з міжнародною репутацією")?
> До речі, а чого латиною у Вас такі різні транскрипції? Це дуже ускладнює збір інформації.
Моє справжнє ім'я — Сергій Вакуленко. Решта — псевдоніми.
2007.11.22 | Roman-br
to Сергій Вакуленко o kitaitsah i fizike
Otnositelno upomyanutih zdes kitaitsev kotorie vot vot peregonyat amerikantsev v Fizike. Ya 2-3 raza v mesyats ot raznih amerikantsih zhurnalov poluchaiu na retsenziu stati kitaiskih avtorov kotorie oni pishut v samom dele v ochen bolshom kolichestve no... ochen nizkogo kachestva . Prihoditsya futbolit. Ya ne dumaiu chto kitaitsi pokazivaiut kakoi-to kachestvenni rost v moie oblasti, skoree kolichstvenii. A nauka eto kachestvo - tak chto ya pessimist otnositelno kitaitsev (nu ili optimist - zavist ot tochki zreniya).Mne govorili chto u nih raznaryadka - 20 papers per year for one full professor. Tak chto ...
Konechno eto nikak ne otnositsya k sushestvu Vashego gumanitarnogo spora.
2007.11.22 | Сергій Вакуленко
A priori я міг би припустити, що воно десь так і має виглядати
Але чого не знаю, того не знаю. Тому — obrigado pelo apoio!2007.11.23 | Roman-br
Re: A priori я міг би припустити, що воно десь так і має виглядати
Сергій Вакуленко пише:> Але чого не знаю, того не знаю. Тому — obrigado pelo apoio!
Voce fala portugues? Legal.
2007.11.23 | Сергій Вакуленко
Vivi três anos em Portugal... E estou com saudades.
2007.11.23 | Doshkulnyi
Re: to Сергій Вакуленко o kitaitsah i fizike
Pane Romane-br. I ya mav taki roboty na retsenzii, a mav i inshi. Podyvit'sya Phys. Rev. (bud'-yake chyslo, na vybir) i porakhyite, skil'ky tam kytays'kykh prizvyshch. Zvychaino, chastyna z nykh narodylasya v USA, ale poky shcho mensha.A teper do vsikh stosovno humanities and social sciences. Ya ne zaklykayu NE pysaty ridnoyu movoyu. Natomist' ya zaklykayu pysaty angliys'koyu statti do mizhnarodnykh zhurnaliv (amerykans'kykh, yapons'kykh, nimets'kykh, ...). Todi vas budut' znaty i tsytuvaty. Ale ydet'sya ne pro "slavu", a pro baznannya vplynuty na rozvytok (progres, postup) svitovoi nauky. Ne budete tsyogo robyty, zalyshytesya v Gugli ta shche y z perekruchenym prizvyshchem.
2007.11.23 | Сергій Вакуленко
Re: to Сергій Вакуленко o kitaitsah i fizike
Doshkulnyi пише:> A teper do vsikh stosovno humanities and social sciences. Ya ne zaklykayu NE pysaty ridnoyu movoyu. Natomist' ya zaklykayu pysaty angliys'koyu statti do mizhnarodnykh zhurnaliv (amerykans'kykh, yapons'kykh, nimets'kykh, ...).
А чому не японською до японських і не німецькою до німецьких?
> Todi vas budut' znaty i tsytuvaty.
Знати, може, й будуть, а цитувати не будуть. Якщо пишеш про те, чого ніхто не знає. Особисто я намагався доносити до "світової наукової спільноти" відомості про деякі українські здобутки (наприклад, про погляди Потебні). Наслідок: доповіді слухають уважно (і потім навіть друкують), але реакція одна: то все дуже цікаві та складні речі, але ми, на жаль, неспроможні "в'їхати"...
Оце зо два роки тому вийшла німецькою мовою книжка про Потебню Маттіаса Аумюллєра. Уже, здавалося б, де-де, а в німеччині гумбольдтіянця Потебню мали б сприйняти з захватом. Я листуюся з автором: він нарікає на нерозуміння: для славістів його праця занадто теоретична, для неславістів занадто славістична.
> Ale ydet'sya ne pro "slavu", a pro baznannya vplynuty na rozvytok (progres, postup) svitovoi nauky. Ne budete tsyogo robyty, zalyshytesya v Gugli ta shche y z perekruchenym prizvyshchem.
Оце зараз сяду та й забажаю вплинути на "проґрес, поступ і розвиток" світової науки. А якщо говорити поважно: треба не бажати, а чесно працювати — тоді, може, хтось зацінує. Принаймні, саме це я казав одному австрійському колезі-україністові, коли той бідкався, що на українознавчі пубікації мало хто звертає увагу. Я йому тоді відповів: "Не бійся. Буде за що — визнають і тебе з твоєю україністикою". І нещодавно виборов чоловік START-Preis (одну з найпрестижніших австрійських наукових премій).
І щодо Ґуґла: я не в ньому, я — деинде. А прізвище латинкою перекручується хоч так, хоч так.
Та й визначилися б Ви, чоловіче: "бути в Ґуґлі" — це добре чи погано? А то спочатку волання: нема українських гуманітаріїв у мережі! Потім: окрім як у мережі, ніхто про них ніде й не чув!
Кому треба — чув.
2007.11.19 | Сергій Вакуленко
Re: А Ви гадаєте, що коректно ототожнювати українську гуманітарн
Roman-br пише:> Сергій Вакуленко пише:
> > ... науку саме з Литвином і под.?
>
> mne govorili chto "Lenin - eto voobshe ne filosof a Kant - velikii filosof".
Ви знаєте, а під цим твердженням я підписався б, хоча й не належу до окресленої Вами нижче категорії.
> Iz etih ludei (ya imeiu vvidu bolshinstvo, a ne dissedenskogo tolka isklucheniya) i ih posledovatelei delali "partiinih uchenih" i popolnyali imi raydi ispolkomov i partiinih organov. Iz takih "uchenih" i Litivn.
Це — поза всяким сумнівом. І одне з головних лих полягає в тому, що саме з таких людей на велику міру формуються керівні кадри (адміністрація) в освіті та науці, причому — mutatis mutandis — не лише в гуманітарній.
Однак, якщо брати саме науку як царину діяльності, місце, де такого ґатунку люди можуть топтатися, дуже невеличке: філософія, соціологія, педагогіка. Крок убік (до якоїсь конкретики) — і їхні штучки вже не проходять (недарма ж і Литвина-"історика" заввиграшки висміяли ті, в кого він крав).
> A ukrainoznavstvo, vpolne veroyatno, razvivalos na kakom-to vidimo vpolne prilichnom urovne i konechno malo kogo interesovalo na zapade. Otsuda i nizkaya tsitiruemost rabot v ISI.
Ні, насправді не розвивалося, бо дуже багато було ідеологічних обмежень. Воно почало нормально розвиватися щойно після 1991 року, але успадкованих викривлень іще й дотепер вистачає.
> Ya apriori veru
> Сергій Вакуленко chto obsuzhdavshiisya spisok soderzhit vpolne uvazhaemih uchenih ukrainoznavstva, no eto ne izmenyaet situatsii
> v gumanitarnih naukah v tselom. Ne "natsionalnie" gumanitarnie nauki, takie kak filosofiya, sotsiologiya, psihologiya etc..dolzhni perehodit na angliskii kak vse ostalnie i ne penyat na nizkuiu tsitiruemost ideinimi ili natsionalnimi otgovorkami.
Почнімо з того, що філософія — то взагалі не наука (інакше неможливим було б термінологічне сполучення "філософія науки"). Психологія — дисципліна не чисто гуманітарна (тією мірою, якою в ній можливий експеримент). Соціологія, — з одного боку, відлам філософії; з другого, не слід забувати, що соціуму "взагалі" немає, а той що є, завжди існує в тій чи тій національній формі. І я далеко не впевнений, що англо-саксонські теоретичні моделі легко допасовуватимуться до, скажімо, бірманської дійсності.
> No, kak ya uzhe govoril, tam v osnovnom bivshii komsomolskii sostav, kotorii i angliskogo tolkom ne znaet i nichego ne umeet.
А оце — неправда Ваша. Сісти на голову ще й як уміє.
2007.11.19 | Roman-br
Re: А Ви гадаєте, що коректно ототожнювати українську гуманітарн
> mne govorili chto "Lenin - eto voobshe ne filosof a Kant - velikii filosof".> Ви знаєте, а під цим твердженням я підписався б, хоча й не належу > до окресленої Вами нижче категорії.
Da konechno, ya tozhe. Ya prosto govoril o tom chto te zhe samie professora menyali "ubezhdeniya" kak perchatki, pri etom kogda ih kot-to iz studentov ehidno sprashival chego-zhe pri Sovke vi uchili vse naooborot oni yadovito usmehalis i kak pravilo govorili chto-to vrode "Dazhe Kant menyal svoi ubezhdenie a uzh nam i podavno mozhno". Eto prosto protivno bilo slushat...
2007.11.19 | Сергій Вакуленко
Re: А Ви гадаєте, що коректно ототожнювати українську гуманітарн
Філософія — то тільки півбіди.Ще смішніше було спотерігати за метаморфозами, які відбувалися в процесі перетворення кафедр історії КПРС на кафедри історії України...