МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Гряде певна реформа щодо оцінювання наукової роботи у ВНЗах

03/31/2008 | Shooter
"Ширша" версія презентації, викладеної мною тут попередньо.

Кажуть, штовхає цю ідею Стріха.

Якщо вийде - йому буде варто низенько поклонитися :)

Відповіді

  • 2008.03.31 | Kraft durch Freude

    Re: Гряде певна реформа щодо оцінювання наукової роботи у ВУЗах

    Shooter пише:
    > "Ширша" версія презентації, викладеної мною тут попередньо.
    >
    > Кажуть, штовхає цю ідею Стріха.
    >
    > Якщо вийде - йому буде варто низенько поклонитися :)

    Панове, "освітяни", в українській мові не має такого скорочення - "ВУЗ".
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2008.03.31 | Shooter

      Перепрошую - виправився

  • 2008.04.01 | Сергій Вакуленко

    Що мені найбільше сподобалося

    Якщо журнал виходить, нереґулярно, ISI може відмовитися від його розгляду, НЕЗВАЖАЮЧИ НА ЙОГО ЗМІСТ.

    А от серед пропонованих у нас критеріїв є все, КРІМ ЗМІСТУ.

    Про стилістику цього документа краще помовчати. Супроти неї "ВУЗ" — невинна дрібничка.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2008.04.01 | Shooter

      Re: Що мені найбільше сподобалося

      Сергій Вакуленко пише:
      > Якщо журнал виходить, нереґулярно, ISI може відмовитися від його розгляду, НЕЗВАЖАЮЧИ НА ЙОГО ЗМІСТ.

      Нерегулярні журнали, в 98%+ випадках, мають низьку якість.
      Це, як на мене, очевидно.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2008.04.01 | Сергій Вакуленко

        Re: Що мені найбільше сподобалося

        Shooter пише:
        > Сергій Вакуленко пише:

        > Нерегулярні журнали, в 98%+ випадках, мають низьку якість.
        > Це, як на мене, очевидно.

        А те, що реґулярні мають високу якість, — це теж очевидно?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2008.04.01 | Shooter

          Re: Що мені найбільше сподобалося

          Сергій Вакуленко пише:
          > Shooter пише:
          > > Сергій Вакуленко пише:
          >
          > > Нерегулярні журнали, в 98%+ випадках, мають низьку якість.
          > > Це, як на мене, очевидно.
          >
          > А те, що реґулярні мають високу якість, — це теж очевидно?

          Ні. Саме тому й "винайшли" таке поняття як індекс цитованости та імпакт фактор - чи не так?
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2008.04.01 | Сергій Вакуленко

            Re: Що мені найбільше сподобалося

            Shooter пише:

            > Ні. Саме тому й "винайшли" таке поняття як індекс цитованости та імпакт фактор - чи не так?

            То є ще один варіянт підміни якісних критеріїв кількісними.

            Чим екзотичніша галузь, де ти працюєш, тим менше тебе цитують, але це пов'язане не з поганою якістю роботи, а зі специфікою галузі.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2008.04.01 | Трясця

              Re: Що мені найбільше сподобалося

              Якісні критерії - це, в наших умовах, базікання пихатих неуків. Натомість кількісні критерії - прозорі й придатні до загального користування. Не пересмикуйте, будь-ласка: ніхто не порівнює цитування, скажімо, літературознавців та математиків. Змагання проводяться тільки "в кожній ваговій категорії" окремо. Так що Вам, пане Вакуленко, доведеться змагатися з фінськими, китайськими та англійськими гуманітаріями у Вашій царині, а не з українським інженером-нафтовиком.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2008.04.02 | Сергій Вакуленко

                Re: Що мені найбільше сподобалося

                Трясця пише:
                > Якісні критерії - це, в наших умовах, базікання пихатих неуків.

                Пихатий неук спробує Вам пояснити різницю між якісними та кількісними критеріями.

                На пляшці пива подаються напрочуд об'єктивні критерії:

                1) масова частка сухих речовин у початковому суслі;
                2) калорійність;
                3) кількість жирів, білків і вуглеводів;
                4) вміст спирту;
                5) термін придатності.

                Чи можна на цій підставі сказати: смачне пиво всередині, чи ні?
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2008.04.02 | Iryna_

                  +10000000

                • 2008.04.02 | Трясця

                  Пиво та неуки

                  Я досі не казав, що Ви пихатий неук: самі зізналися. Ваша відповідь є типовим зразком ухиляння від теми, властивому як пихатим, так і не пихатим неукам. Що ж. Підтримаю такий алкогольно-неуцький ухил. У науці, як і при виготовленні пива, кількісні критерії визначають якість. Наприклад, якщо в пиві є цианід у певній кількості, а також достатня кількість меркаптанів, то воно шкідливе й вонюче. Смак пива можно повністю звести до його хімічного складу. Просто в даному випадку іноді так не варто вчиняти, бо процедура вимагає багато затрат. Тому броварні (не завжди!) обмежуються емпіричними методами оцінки якості. Другий приклад: якщо електропровідність напівпровідника менша за величину, яка відповідає так званому критерію Йоффе-Регеля, то носії струму локалізовані.

                  А тепер до наукознавства. Якщо на науковця, який працює, або вдає, що працює, протягом десятиліть, в наш час відкритого інформаційного середовища не посилаються в англомовній науковій літературі, то він - не науковець. Приклад: на Ярослава Церковняка, який почав публікуватися з 2001 року, існує десь біля 2000 посилань; на академіків Жулинського, Литивна, Кремня, які значно старші за віком і отримують академічні стипендії, посилань майже нема. Висновок: Ярослав - справжній науковець, а вони пихаті неуки. А їхнє "пиво" рідке, шкідливе й вонюче.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2008.04.02 | Сергій Вакуленко

                    Скромному ерудитові

                    Трясця пише:
                    > Смак пива можно повністю звести до його хімічного складу.

                    Еге ж. А потім навіть можна нахімічити пиво з таким самим складом елементів. Тільки хто теє пиво питиме?


                    >
                    > А тепер до наукознавства. Якщо на науковця, який працює, або вдає, що працює, протягом десятиліть, в наш час відкритого інформаційного середовища не посилаються в англомовній науковій літературі, то він - не науковець.

                    А якщо посилаються у франкомовній?


                    > Приклад: на Ярослава Церковняка, який почав публікуватися з 2001 року, існує десь біля 2000 посилань; на академіків Жулинського, Литивна, Кремня, які значно старші за віком і отримують академічні стипендії, посилань майже нема. Висновок: Ярослав - справжній науковець, а вони пихаті неуки. А їхнє "пиво" рідке, шкідливе й вонюче.


                    А оце хто писав?

                    > доведеться змагатися з фінськими, китайськими та англійськими гуманітаріями у Вашій царині, а не з українським інженером-нафтовиком.

                    http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_osvita&trs=-1&key=1207079448&first=&last=


                    Притому названих академіків я ніяк не бороню. От тільки доводити їхню фахову неспроможність краще не так, як це пропонують жерці кількісних критеріїв, а так, як це свого часу елеґантно зробили з тим-таки Литвином Наталя Яковенко & Cº.
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2008.04.02 | Сергій Вакуленко

                      До речі, про Жулинського

                      Якщо написати в Ґуґлі Zhulynskyi, дрібка англомовних посилань на його літературознавчі праці (з Канади, Штатів, Австралії) таки ж одразу й вискочить.

                      І маю підозру: та дрібка — ще далеко не все, що є насправді.
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2008.04.02 | Фріць П

                        Noch einmal ueber Zhulynskyi

                        Шановний пане Сергію!

                        Півгодини тому пошук по ISI Web of SCIENCE дав 0 за прізвищем Zhulynskyi!
                        Я переповнений бажанням переконатися, що він як мовознавець кращій на декілька голів за хфілософа Кременя та хісторика Литвина. Допоможіть мені, благаю! Дайте інші транскрипції!

                        Які ще є варіанти прізвища академіка Zhulynskyi, директора академічного інституту, постійного радника багатьох Гарантів, професійного патріота, керівника різних державних програм з розбудови держави, а також культури, багаторазового урядового високопосадовця, головного інтелігента та інтелектуала України = головуючого на останньому зібранні в театрі оперу та балету, мабуть по сумістцву держслужбовця найвищого рангу, etc. Про це зібрання див. братів Капранових (до речі, фуршет там був пристойний):
                        http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_osvita&key=1207054563&first=1207148744&last=1206300599
                        Форум дресированої інтелігенції?


                        Стосовно Google -- у згаданих АКАДЕМІКІВ багатьох академій незрівнянно більш ЗГАДУВАНЬ, ніж у Zhulynskyi, але ж це Google. Є гіпотеза, що це пов'язане зі значно більшим їхнім перебуванням у корита, тобто на вищих щаблях нашої любимої влади.

                        Кремень Василь Григорович, президент Академії педагогічних наук ...
                        - 279 000
                        Литвин Володимир Михайлович, історик, академік НАН України (Київ ... -- 805 000,
                        Пошук у Google Vice Prime Minister for Humanitarian Affairs Mykola Zhulynskyi ... лише 357.

                        До речі, спроба Вашого захисту Zhulynskyi суперечить Вашому переконанню стосовно повній безглуздості кількісних критеріїв оцінки РЕЗУЛЬТАТІВ наукової діяльності. Хиба ні?

                        А що там чути про реформування української орфографії?
                        згорнути/розгорнути гілку відповідей
                        • 2008.04.02 | Сергій Вакуленко

                          Попустіться

                          Фріць П пише:

                          > Півгодини тому пошук по ISI Web of SCIENCE дав 0 за прізвищем Zhulynskyi!

                          То й стрибайте з радощів. Тільки майте на думці, що поняття SCIENCE по-англійському традиційно не обіймає HUMANITIES.

                          Що ж до Жулинського, то його згадують, приміром, Anna Berehulak у Journal of the South Pacific Association for Commonwealth Literature and Language Studies, Number 33 (1992), стаття "The critical aesthetic: reappraisal of Ukrainian literary history in the works of Valerii Shevchuk"; George O. Liber у Europe-Asia Studies, Vol. 53, No. 7 (Nov., 2001), стаття "Adapting to the Stalinist Order: Alexander Dovzhenko's Psychological Journey, 1933-1953" чи George Stephen Nestor Luckyj у книжці Literary Politics in the Soviet Ukraine, 1917-1934, Duke University Press, 1990. Далі шукати ліньки.



                          > Я переповнений бажанням переконатися, що він як мовознавець кращій на декілька голів за хфілософа Кременя та хісторика Литвина.

                          А оцього не вийде. Жулинський-бо не мовознавець. Він — літературознавець. (Сюди ж таки порада: перш ніж патякати, варто бодай рудиментарно поґуґлювати — инакше існує ймовірність пошитися в дурні).


                          > Допоможіть мені, благаю! Дайте інші транскрипції!

                          Є ще Zhulyns'kyi, Zhulynskyy i Zhulynsky. Дерзайте!


                          > Які ще є варіанти прізвища академіка Zhulynskyi, директора академічного інституту, постійного радника багатьох Гарантів, професійного патріота, керівника різних державних програм з розбудови держави, а також культури, багаторазового урядового високопосадовця, головного інтелігента та інтелектуала України = головуючого на останньому зібранні в театрі оперу та балету, мабуть по сумістцву держслужбовця найвищого рангу, etc. Про це зібрання див. братів Капранових (до речі, фуршет там був пристойний):

                          Оце все, що Ви пишете, не тримається купи. Якщо людина працює в уряді, це ніяк не пов'язане з її науковою роботою. Ці речі належить розглядати окремо.


                          > До речі, спроба Вашого захисту Zhulynskyi суперечить Вашому переконанню стосовно повній безглуздості кількісних критеріїв оцінки РЕЗУЛЬТАТІВ наукової діяльності. Хиба ні?

                          Та ні, не суперечить. Просто моєму естетичному смакові не пасує, коли хтось від початку пересмикує карти. Навіть на цьому терені не все так однозначно, як декому мариться. Окрім того, я ніколи й не писав про ПОВНУ безглуздість кількісних критеріїв, а тільки про безглуздість їх по-дитячому наївної абсолютизації.


                          > А що там чути про реформування української орфографії?

                          Усе буде гаразд. Наша реформа буде не гірша за нещодавню німецьку.
                          згорнути/розгорнути гілку відповідей
                          • 2008.04.03 | Трясця

                            Жулинський

                            Чи кращий він за Литвина як НАУКОВЕЦЬ? Зробив пошук серед HUMANITIES, а не SCIENCE. До відома пана Вакуленка такий пошуковик теж існує. Знайшов на всі можливі варіанти аж 5 посилань.

                            Отже Zhulynskyi M* OR Zhulynskyj M* OR Zhulynsky M* OR Zhulynskyj
                            M*

                            Відповідь за всі роки:

                            1. Title: The politics of history and the second world war in
                            post-communist Ukraine (1986/1991-2004/2005)
                            Author(s): Jilge W
                            Source: JAHRBUCHER FUR GESCHICHTE OSTEUROPAS Volume: 54 Issue: 1
                            Pages: 50-81 Published: 2006
                            Times Cited: 0

                            2. Title: Mountains, masks, metre, meaning: Taras Shevchenko's
                            'Kavkaz'
                            Author(s): Finnin R
                            Source: SLAVONIC AND EAST EUROPEAN REVIEW Volume: 83 Issue: 3
                            Pages: 396-+ Published: JUL 2005
                            Times Cited: 0

                            3. Title: Adapting to the Stalinist order: Alexander Dovzhenko's
                            psychological journey, 1933-1953
                            Author(s): Liber GO
                            Source: EUROPE-ASIA STUDIES Volume: 53 Issue: 7 Pages: 1097-1116
                            Published: NOV 2001
                            Times Cited: 0

                            4. Title: A lurking cascade of assimilation in Kiev?
                            Author(s): Arel D
                            Source: POST-SOVIET AFFAIRS Volume: 12 Issue: 1 Pages: 73-90
                            Published: JAN-MAR 1996
                            Times Cited: 1

                            5. Title: MYTHOLOGICAL, RELIGIOUS, AND PHILOSOPHICAL TOPOI IN THE
                            PROSE OF SHEVCHUK,VALERII
                            Author(s): PAVLYSHYN M
                            Source: SLAVIC REVIEW Volume: 50 Issue: 4 Pages: 905-913
                            Published: WIN 1991
                            Times Cited: 0

                            Чи не замало? В Литвина більше. Інша річ, чи вони взагалі це пишуть, чи тільки хрестики ставлять?
                            згорнути/розгорнути гілку відповідей
                            • 2008.04.03 | Сергій Вакуленко

                              Re: Жулинський

                              Трясця пише:
                              > Чи кращий він за Литвина як НАУКОВЕЦЬ? Зробив пошук серед HUMANITIES, а не SCIENCE. До відома пана Вакуленка такий пошуковик теж існує. Знайшов на всі можливі варіанти аж 5 посилань.

                              Це може свідчити про дві речі:
                              1) про вартість наукового доробку Жулинського;
                              2) про якість пошуковика.

                              > Отже Zhulynskyi M* OR Zhulynskyj M* OR Zhulynsky M* OR Zhulynskyj
                              > M*
                              >
                              > Відповідь за всі роки:
                              >
                              > 1. Title: The politics of history and the second world war in
                              > post-communist Ukraine (1986/1991-2004/2005)
                              > Author(s): Jilge W
                              > Source: JAHRBUCHER FUR GESCHICHTE OSTEUROPAS Volume: 54 Issue: 1
                              > Pages: 50-81 Published: 2006
                              > Times Cited: 0
                              >
                              > 2. Title: Mountains, masks, metre, meaning: Taras Shevchenko's
                              > 'Kavkaz'
                              > Author(s): Finnin R
                              > Source: SLAVONIC AND EAST EUROPEAN REVIEW Volume: 83 Issue: 3
                              > Pages: 396-+ Published: JUL 2005
                              > Times Cited: 0
                              >
                              > 3. Title: Adapting to the Stalinist order: Alexander Dovzhenko's
                              > psychological journey, 1933-1953
                              > Author(s): Liber GO
                              > Source: EUROPE-ASIA STUDIES Volume: 53 Issue: 7 Pages: 1097-1116
                              > Published: NOV 2001
                              > Times Cited: 0
                              >
                              > 4. Title: A lurking cascade of assimilation in Kiev?
                              > Author(s): Arel D
                              > Source: POST-SOVIET AFFAIRS Volume: 12 Issue: 1 Pages: 73-90
                              > Published: JAN-MAR 1996
                              > Times Cited: 1
                              >
                              > 5. Title: MYTHOLOGICAL, RELIGIOUS, AND PHILOSOPHICAL TOPOI IN THE
                              > PROSE OF SHEVCHUK,VALERII
                              > Author(s): PAVLYSHYN M
                              > Source: SLAVIC REVIEW Volume: 50 Issue: 4 Pages: 905-913
                              > Published: WIN 1991
                              > Times Cited: 0
                              >
                              > Чи не замало?

                              Не знаю. З одного боку, в гуманітарних науках найвищу вартість мають не статті, друковані по журналах, а монографічні студії. Якою мірою (та котрі з них) потрапляють до поля зору пошуковиків, — то велике запитання. Із другого боку, славістика на Заході перебуває на далеких задвірках, і навіть оті журнальні публікації напевно враховуються аж ніяк не всі.

                              Але й тут факт цитування чи нецитування — чиста випадковість. Якщо писнув Жулинський що-небудь дотичне, приміром, до Довженка, а який-небудь Liber GO раптом дрюкнув статейку про Довженка, то й Жулинський серед цитованих авторів з'являється. Але про Параджанова LIber GO нічого не дрюкнув, тому Жулинський у цьому контексті вже не має шансів зринути, як і будь-хто инший, чиїм предметом зацікавлення є Параджанов (це тільки приклад; насправді я не знаю, чи писав Жулинський про Параджанова, чи ні).

                              Утім, принциповіше питання полягає в иншому. Задля чого має писати український гуманітарій? Задля втіхи побачити себе цитованим у якому-небудь Europe-Asia Studies чи Post-Soviet Affairs? Уже самі назви цих журналів дурнуваті...


                              > В Литвина більше. Інша річ, чи вони взагалі це пишуть, чи тільки хрестики ставлять?

                              Скільки знаю, Жулинському ніхто не закидав ані плаґіяту, ані використання наукових рабів.

                              Останнім часом (знову ж таки, скільки знаю, — бо я не літературознавець) він друкує небагато. Очевидно, державні посади заважають науковій роботі. Але то є компетентний фахівець у галузі української літератури та цілком адекватний директор Інституту літератури НАНУ.
                              згорнути/розгорнути гілку відповідей
                              • 2008.04.03 | Трясця

                                Жулинський

                                "Але й тут факт цитування чи нецитування — чиста випадковість"

                                Окреме цитування певною мірою випадковість. Наявність сотень цитувань за десятки років чи нуль цитувань за ці ж роки - тенденція. Отже, за аналогією з пивом, доробок Жулинського - добрий, хоча "хімічний" аналіз доводить, що поганий. Ви у своєму репертуарі. А я співаю своє. Проте зважте, що нецитовані науковці не залишать сліду на Землі, як би їх не прославляли сучасники. Сучасні українські гуманітарії, судячи з вашої впертості, сліду не залишать. А шкода, бо життя наше вельми цікаве.
                                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                                • 2008.04.03 | Сергій Вакуленко

                                  Думайте краще

                                  Трясця пише:
                                  > "Але й тут факт цитування чи нецитування — чиста випадковість"
                                  >
                                  > Окреме цитування певною мірою випадковість. Наявність сотень цитувань за десятки років чи нуль цитувань за ці ж роки - тенденція.

                                  Воно-то так — але хто рахував ті посилання "за десятки років"?

                                  > Отже, за аналогією з пивом, доробок Жулинського - добрий, хоча "хімічний" аналіз доводить, що поганий.

                                  Немає аналогії. Я нічого не казав про ЯКІСТЬ публікацій Жулинського. І навіть не візьмуся нічого сказати, бо я не літературознавець.

                                  > Ви у своєму репертуарі. А я співаю своє. Проте зважте, що нецитовані науковці не залишать сліду на Землі, як би їх не прославляли сучасники. Сучасні українські гуманітарії, судячи з вашої впертості, сліду не залишать. А шкода, бо життя наше вельми цікаве.

                                  Убога якась Ваша "Земля", якщо вона складається тільки з Post-Soviet Affairs, Europe-Asia Studies і под.
                                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                                  • 2008.04.03 | Трясця

                                    "Моя" і "Ваша" Земля

                                    Вм, пане Вакуленко, виграли би будь-які змагання з пересмикування. Моя Земля - це ТИСЯЧІ провідних англомовних журналів Світу з природничих, соціальних та гуманітарних наук. А от Ваша й Жулинського Земля, як показав дослід, звелася до кількох журнальних статей, які Ви самі чомусь зневажаєте. Це в Жулинського посилань нема, а не в кращих славістів Світу!
                                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                                    • 2008.04.03 | Сергій Вакуленко

                                      Re: "Моя" і "Ваша" Земля

                                      Трясця пише:
                                      > Вм, пане Вакуленко, виграли би будь-які змагання з пересмикування. Моя Земля - це ТИСЯЧІ провідних англомовних журналів Світу з природничих, соціальних та гуманітарних наук.

                                      Між поняттями "провідний" і "англомовний" знак "=" є недоречним (принаймні, в гуманітарних науках). Що ж до вужчої галузі славістики, то ніяких "тисяч журналів" у ній немає, а є хіба що кількадесят, причому в їхніх редакціях обмаль людей, бодай трохи обізнаних в українській проблематиці. Суто україністичні видання можна порахувати на пальцях однієї руки.

                                      Та в кожному разі українському гуманітарієві треба потерпати на неабиякий комплекс меншовартості, щоб писати з одним прагненням: "Дай-то, Боже, щоб мене на Заході зацитували"...


                                      > А от Ваша й Жулинського Земля, як показав дослід, звелася до кількох журнальних статей, які Ви самі чомусь зневажаєте.

                                      Про Жулинського нічого не скажу, бо не маю честі його знати.
                                      Про себе скажу, що не маю комплексів перед "провідною англомовною славістикою" та й узагалі лінґвістикою. Наразі справа виглядає так, що я не встигаю відгукуватися на всі запрошення від західних славістів (і неславістів).


                                      > Це в Жулинського посилань нема, а не в кращих славістів Світу!

                                      Знову доводите свою необізнаність. Протиставлення Жулинського та "кращих славістів світу" некоректне, бо Жулинський — не
                                      славіст, а україніст-літературознавець. Отож, коли вже порівнювати його з кимось, то з иншими україністами-літературознавцями. Притому ще треба зважати на період, що є предметом дослідження. Тоді можна бодай про щось говорити з певними підставами.
                              • 2008.04.03 | Фріць П

                                Re: Жулинський

                                "Скільки знаю, Жулинському ніхто не закидав ані плаґіяту, ані використання наукових рабів".
                                Він є керівником великого та добре сплачуваного кагалу концептуалістів http://www.niss.gov.ua/Table/koncsep.htm, а там вже знайшли плагіат http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_osvita&trs=-1&key=1207082920&first=&last=.
                                Дилема: він або плагіатор, або не відповідальний керівник. Це звичайно дрібниці на тлі його суперплідної баготорічної державної діяльності, але...
                                Чи залишається після цього він за Вашими "гуманістичними та поблажливими для академіків критеріями" "компетентним фахівцем у галузі української літератури та цілком адекватним директором Інституту літератури НАНУ"?.
                                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                                • 2008.04.03 | Сергій Вакуленко

                                  Думайте краще

                                  Фріць П пише:
                                  > "Скільки знаю, Жулинському ніхто не закидав ані плаґіяту, ані використання наукових рабів".
                                  > Він є керівником великого та добре сплачуваного кагалу концептуалістів http://www.niss.gov.ua/Table/koncsep.htm, а там вже знайшли плагіат http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_osvita&trs=-1&key=1207082920&first=&last=.
                                  > Дилема: він або плагіатор, або не відповідальний керівник.

                                  І до чого тут Жулинський із його літературознавством? Я вже нічого не казатиму про епохальну наукову вартість "поцупленого" доробку...


                                  Це звичайно дрібниці на тлі його суперплідної баготорічної державної діяльності, але...

                                  Про державну діяльність, будь ласка, — не на «Освіті та науці», а деинде.


                                  > Чи залишається після цього він за Вашими "гуманістичними та поблажливими для академіків критеріями" "компетентним фахівцем у галузі української літератури та цілком адекватним директором Інституту літератури НАНУ"?.

                                  Після чого?

                                  Чи був у наведених міркуваннях бодай один арґумент літературознавчого ґатунку?
                                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                                  • 2008.04.03 | Трясця

                                    Поцуплене

                                    Бідні гуманітарії! Логіці не вчилися. Якщо поцуплене таке погане, то Жулинський виглядає ще жалюгіднішим. Чи не так, пане Вакуленко? Ой, бідолашному академікові від Вашого "захисту" моторошно стане. Краще облиште цей фрагмент "правозахисної діяльності".
                                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                                    • 2008.04.03 | Сергій Вакуленко

                                      Видатному логікові

                                      Трясця пише:
                                      > Бідні гуманітарії! Логіці не вчилися. Якщо поцуплене таке погане, то Жулинський виглядає ще жалюгіднішим. Чи не так, пане Вакуленко?

                                      Ні, не так. Бо провину Жулинського ще ніхто не довів. А коли засновки непевні, то й висновки довільні.
  • 2008.04.02 | Безробітний

    Хоч верть-круть, хоч круть-верть...

    Ударим импактфактором по бездорожью...
  • 2008.04.02 | Iryna_

    Re: Гряде певна реформа щодо оцінювання наукової роботи у ВНЗах

    я не знаю за що йому треба поклонитися...

    з вузами за умови впровадження цієї програми буде 1 з 2 варіантів - серед викладачів всіх вузів України залишиться чоловік 10 які відповідають цим критеріям або народ якось пристосується як він пристосовуєтсья буквально до всього типу болонки

    підказую - якісь зміни можливі ду-уже поступово
    крок 1 - оцінка за досить м'якими критеріями, потім реальні можливості для людей розвивати наукову діяльність та посилення критеріїв і так далі

    питаннячка - скільки викладачів нормально знають інгліш? Яка така наукова робота можлива без інглішу в принципі? Чи можуть викладачі з навантаженням 40 годин на тиждень той інгліш вивчити? За який строк?

    і таких питаннячок можна задати 100000+

    перш ніж критерії виробляти, треба б якісь цілі сформулювати... а потім вже критерії для досягнення цих цілей.

    а інакше буде або руйнування всього, або поглиблення брехні, або й те, й інше.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2008.04.02 | Shooter

      Re: Гряде певна реформа щодо оцінювання наукової роботи у ВНЗах

      Iryna_ пише:
      > я не знаю за що йому треба поклонитися...
      >
      > з вузами за умови впровадження цієї програми буде 1 з 2 варіантів - серед викладачів всіх вузів України залишиться чоловік 10 які відповідають цим критеріям або народ якось пристосується як він пристосовуєтсья буквально до всього типу болонки

      от саме за це йому й потрібно поклонитися. Скажімо, за те, що Національних в Україні залишиться 10-20 ВНЗів, але які таки відповідатимуть статусу національний. Що ВНЗівська наука НАРЕШТІ хоч трохи зарухається. Що, в кінці-кінців, оцінка буде об'єктивна, а не хто скільки "академіків" мєстного разліва нью-йоркської академії має.

      І цілком із власного та суміжного досвіду: при бажанні і трішки намаги навіть в умовах зачуханого вкраїнського ВНЗу типу Тернопільского політєха публікувати в IF журналах середнього рівня МОЖНА БЕЗ ПРОБЛЕМ.

      Якщо ж ВНЗ стає канторою по продукуванню "дипломів з вищої освіти", де платне навчання стає БАНАЛЬНОЮ купівлею диплому - значить, такий "ВНЗ" має мати відповідний статус.

      > підказую - якісь зміни можливі ду-уже поступово

      Угу. Поступове лікування чиряка - ніжне таке його поглажування.

      > крок 1 - оцінка за досить м'якими критеріями, потім реальні можливості для людей розвивати наукову діяльність та посилення критеріїв і так далі
      >
      > питаннячка - скільки викладачів нормально знають інгліш? Яка така наукова робота можлива без інглішу в принципі? Чи можуть викладачі з навантаженням 40 годин на тиждень той інгліш вивчити? За який строк?

      Якщо викладач-вчений сьогодні не знає англійської - то, вибачте, гріш йому ціна. Не більше. Тому і вчити він повинен в аналозі технікуму, а не в університеті, який має готувати кадри для науки.

      Саме й це має бути головною ціллю реформи:
      а) диференціювання між університетами та "технікумами", базоване на реальних наукових здобутках
      б) відповідно, стимул для "технікумів" стати університетами, а для університетів - не перетворитися в "технікуми".

      > і таких питаннячок можна задати 100000+

      та хоч 10^6+ - відповіді все одно будуть універсальні.

      > перш ніж критерії виробляти, треба б якісь цілі сформулювати... а потім вже критерії для досягнення цих цілей.
      >
      > а інакше буде або руйнування всього, або поглиблення брехні, або й те, й інше.

      Вибачте - куди вже більше поглиблювати брехню, коли екс-ПТУ стає "університетом"??? Або коли старі, перепрошую, пердуни викладають "передову" науку 30річної актуальности?

      Головна ціль реформи ВНЗів має бути їх чітка диференціація щодо ОБ'ЄКТИВНИХ ЗАСЛУГ (з відповідними "матеріальними та престижними" наслідками). Все.

      І запропоноване Стріхою і має на меті якраз це.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2008.04.02 | Iryna_

        Re: Гряде певна реформа щодо оцінювання наукової роботи у ВНЗах

        щодо конкретного Тернопільського політеха можна сказати лише одне - краще б не публікувались... знаю там кадрів .... йой
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2008.04.02 | Shooter

          Re: Гряде певна реформа щодо оцінювання наукової роботи у ВНЗах

          Iryna_ пише:
          > щодо конкретного Тернопільського політеха можна сказати лише одне - краще б не публікувались... знаю там кадрів .... йой

          але, зауважте, - публікуються

          І навіть щось витягують meaningful з картинки "дубового" SEM, зроблено в Сумах, який більше нічого не годен дати - лише картинку.

          Проте, тим не менше, для мене це цілком однозначно і безапеляційно, що Тернопільському політеху до львівського універа - як до неба рачки. Проте "умєло представівшись", Терполітех у рейтингу ДТ опиняється на кілька позицій вище і від львівського універа, і від львівської політенхніки...

          Тому ще раз повторюсь: загальний запропонований підхід цілком заслуговує схвалення - вичленити дійсно університети, які (ще) здатні підготвувати якісних спеціалістів, а не решті поставити цілком заслужене клеймо "кантора шірокава профіля, продуцірующая діпломи і безграмотних спєцов".

          Хочуть останні в першу категорію - будь-ласка, вперед, пахати і прориватися. Гляди - з часом і вийде.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2008.04.02 | Iryna_

            Re: Гряде певна реформа щодо оцінювання наукової роботи у ВНЗах

            хочу подивитись як Поплавський визнає що його лавка то є кантора з продажу дипломів...

            буде просто чергове посилення брехні

            це типу пропозиція щоб всі чоловіки ніколи не зраджували своїх жінок - як Ви собі уявляєте результат?
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2008.04.02 | Shooter

              Re: Гряде певна реформа щодо оцінювання наукової роботи у ВНЗах

              Iryna_ пише:
              > хочу подивитись як Поплавський визнає що його лавка то є кантора з продажу дипломів...
              > буде просто чергове посилення брехні

              :) Так вся ж ідея й полягає в тому, що ніхто Поплавського питатися не буде. Щоб судити про якість освіти не за вмінням нав'язливо навіювати публіці "я хароший, я хароший", а за цілком ОБ'ЄКТИВНИМИ показниками, які для академічного науковця - це, насамперед, якісні публікації.

              І робитися оцінка має саме за цим критерієм. Потім простенький статистичний аналіз - і, відповідно, "цісарям - цісарове", а решті - цілком заслужений титул "кузнєци діпломов".

              > це типу пропозиція щоб всі чоловіки ніколи не зраджували своїх жінок - як Ви собі уявляєте результат?

              тут не зрозумів аналогії. кінець робочого дня? ;)
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2008.04.02 | Iryna_

                Re: Гряде певна реформа щодо оцінювання наукової роботи у ВНЗах

                аналогія в тому, що до великого загалу застосовуються гарантовано нереальні вимоги в ситуації, коли визнання майже всіх недостойними неможливе з політичних причин
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2008.04.02 | Shooter

                  Re: Гряде певна реформа щодо оцінювання наукової роботи у ВНЗах

                  Iryna_ пише:
                  > аналогія в тому, що до великого загалу застосовуються гарантовано нереальні вимоги в ситуації, коли визнання майже всіх недостойними неможливе з політичних причин

                  cебто, вірність в шлюбі - гарантовано нереальна вимога? ;)

                  Є така банальна штука: нормалізація. Ви ж знаєте як це робиться - все запихається в інтервал від нуля до одиниці...
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2008.04.02 | Iryna_

                    Re: Гряде певна реформа щодо оцінювання наукової роботи у ВНЗах

                    Shooter пише:
                    > Iryna_ пише:
                    > > аналогія в тому, що до великого загалу застосовуються гарантовано нереальні вимоги в ситуації, коли визнання майже всіх недостойними неможливе з політичних причин
                    >
                    > cебто, вірність в шлюбі - гарантовано нереальна вимога? ;)
                    >
                    > Є така банальна штука: нормалізація. Ви ж знаєте як це робиться - все запихається в інтервал від нуля до одиниці...

                    реальна
                    але статистично для досить невеликої кількості людей

                    якщо послідовно застосовувати до всіх, виходить велика брехня

                    за нашої системи в цілому така ж брехня буде і з оцінюванням
      • 2008.04.02 | Torr

        Re: Гряде певна реформа щодо оцінювання наукової роботи у ВНЗах

        Shooter пише:
        > І цілком із власного та суміжного досвіду: при бажанні і трішки намаги навіть в умовах зачуханого вкраїнського ВНЗу типу Тернопільского політєха публікувати в IF журналах середнього рівня МОЖНА БЕЗ ПРОБЛЕМ.

        Може й можна, але це дуже анкомфортебл. Краще це робить дома ... якщо холодильник повний.
  • 2008.04.03 | Сергій Вакуленко

    Де шукати ворогів?

    Більше не боронитиму ані Жулинського, ані когось иншого в цій гілці. По-перше, ніхто з названих не є моїм "героєм" і на їхній захист я висловлювався хіба що через скрайню безпорадність нападів на них — як за формою, так і за змістом. По-друге, не бачу сенсу дискутувати зі "всезнайками", які непохитно впевнені в абсолютній слушності власних суджень про науку, що до неї вони навіть іздаля не підступалися.

    Однак удамся до таких любих моїм опонентам кількісних критеріїв. Порахуйте, шановні, скільки Україна має академіків у гуманітарних науках, а скільки в природничих.

    Невже ота жменька Жулинських і Кременів звела нанівець усю могутню потугу природничих інститутів?

    Не там ворогів шукаєте...
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2008.04.03 | Трясця

      Де шукати ворогів?

      І знов невірно. Природничники НЕ КЕРУЮТЬ країною. Як раз Жулинські, Литвини, Креміні, Табачники, Кураси і керують. Тому в нас так погано. Єдиний геолог там пан Азаров, але й він останнім часом кваліфікує себе як економіста.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2008.04.03 | Сергій Вакуленко

        Re: Де шукати ворогів?

        Трясця пише:
        > І знов невірно. Природничники НЕ КЕРУЮТЬ країною.

        А хто керуєАкадемією?


        > Як раз Жулинські, Литвини, Креміні, Табачники, Кураси і керують.

        Чим керують? Природничими науками? Економікою? Приватизацією?


        > Тому в нас так погано.

        Що саме "у вас" погано?


        > Єдиний геолог там

        Це де?


        > пан Азаров,

        Та вже ж оцей радше ґаспадін...


        > але й він останнім часом кваліфікує себе як економіста.

        Але винен знову Жулинський? Чи, може, Курас?
    • 2008.04.03 | Фріць П

      Ворогом є система, що породжує псевдовчених



      Якщо на цій гілці й розглядаються деякі одіозні персони, то лише як наслідок неефективної організації української науки та відсутності будь-яких об'єктивних критеріїв оцінки наукової діяльності. Ці постаті є закономірним необхідним породженням системи спотворених цінностей. А відсутність визнаних науковим світом доробків цих олігархів від науки і є одним з переконливих аргументів на користь реформування української науки.

      " Порахуйте, шановні, скільки Україна має академіків у гуманітарних науках, а скільки в природничих".

      Вже порахували. Кількість природничих супервчених біля 450-500 в НАНУ. Решта -- гуманітарії. Але для таких створено ще дві державних академії -- педагогічна та правова. Там ще під три сотні видатних синів України.

      До речі, як би критично не ставитися до НАНУ та її природничої частини, її внесок в світову та вітчизняну НАУКУ малий, але незрівнянно більший, ніж у всіх разом видатних літературознавців etc. А гроші то з однієї державної кишені.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2008.04.03 | Сергій Вакуленко

        Re: Ворогом є система, що породжує псевдовчених

        Фріць П пише:

        > Вже порахували. Кількість природничих супервчених біля 450-500 в НАНУ.

        Це називається "порахували"? Якщо природничники навчилися рахувати з такою точністю, то мене не дивує стан їхніх наук в Україні.


        > Решта -- гуманітарії.

        Решта — це 1, 10, 100, 1000?..


        > Але для таких створено ще дві державних академії -- педагогічна та правова. Там ще під три сотні видатних синів України.

        І як ці академії впливають на роботу природничих інститутів НАНУ?


        > До речі, як би критично не ставитися до НАНУ та її природничої частини, її внесок в світову та вітчизняну НАУКУ малий, але незрівнянно більший, ніж у всіх разом видатних літературознавців etc.

        Чим міряєте?


        > А гроші то з однієї державної кишені.

        Еге ж. Тільки бажано знати, скільки саме з тих грошей перепадає природничникам, а скільки гуманітаріям, а тоді вже порівнювати епохальні внески в науку перших і других.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2008.04.03 | Iryna_

          Re: Ворогом є система, що породжує псевдовчених

          Сергій Вакуленко пише:
          > І як ці академії впливають на роботу природничих інститутів НАНУ?

          Академія педагогічних наук впливає на роботу мінімум двох інститутів НАНУ тим, що деякі співробітники цих інститутів змушені витрачати купу часу і сил на захист свого житла від руйнування від інвестиційної діяльності Кременя замість науки...
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2008.04.03 | Сергій Вакуленко

            Вірю

            Iryna_ пише:

            > Академія педагогічних наук впливає на роботу мінімум двох інститутів НАНУ тим, що деякі співробітники цих інститутів змушені витрачати купу часу і сил на захист свого житла від руйнування від інвестиційної діяльності Кременя замість науки...

            Але це ж "замість"...

            Хоча від педагогів я й сам (як би це делікатніше сказати) не в захваті.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2008.04.03 | Iryna_

              Re: Вірю

              наші педагоги-академіки - спільники бандитів і рейдерів

              ми провели дослідження - один з знайомих сусідів - власник будівельної фірми, якому Кремень пропонував будівництво, йому пояснював що там будувати не можна, і він цього робити не буде бо він (знайомий сусідів) не вбивця.

              тоді Кремень знайшов бандитів і рейдерів, які беруться за все (бандити - це не гіпербола. З папірцем - довіреністю від АПН ці діячі наймають конкретних бандюків для побиття протестуючих мешканців (будова заборонена ухвалою суду. зараз у нас вже 3й місяць стоїть Беркут)). Питання - чи не задорого обходиться Кремень народу і бюджету (скільки коштує 10 беркутів цілодобово на декілька місяців + 3-5 викликів швидких для хворих старих людей під час кожної спроби захоплення майданчика?)

              + нерви сотень людей, відпрошування з роботи під час наїздів (багато мешканців приїздили разом з групами колег), час десятків працівників прокуратур і міліції...

              Які імпакт-фактори та наукові дослідження інституту педагогіки можуть виправдати подібну діяльність?
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2008.04.03 | Сергій Вакуленко

                Та знову ж — я згоден

                Iryna_ пише:

                > Які імпакт-фактори та наукові дослідження інституту педагогіки можуть виправдати подібну діяльність?

                Але ця "діяльність" не є питанням власне наукового життя. Ідеться про вульґарний кримінал, якого в нас вистачає в усіх галузях.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2008.04.03 | Iryna_

                  Re: Та знову ж — я згоден

                  я про те, що їхня моральність корелює з їхньою наукою...
                  на яку науку можна чекати від таких моральних уродів?
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2008.04.03 | Сергій Вакуленко

                    Яка в них "наука", я, мабуть, знаю не гірше за Вас

                    Та все одно: не вона (як наука) впливає на те, що відбувається з природничими дисциплінами, ба навіть із гуманітарними. За свої дисципліни ми всі самі відповідаємо — кожен на свою міру.
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2008.04.03 | Iryna_

                      Re: Яка в них "наука", я, мабуть, знаю не гірше за Вас

                      якщо говорити без згадувань шахрайства "академіків-педагогів", їхня діяльність все одно на жаль впливає на наукову діяльність в природничих науках - хоча б тим псевдонауковим маразмом який має місце у багатьох вузах де є численні "педагоги"
                      можете собі уявити стосунки людей з "педагогічними" дисертаціями з людьми з "природничими". І хто з них частіше за все є начальством, а хто підлеглими. Більшість нашим університетів - це саме царство педагогів, вихованих кременями - тобто на імітації та брехні.
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2008.04.03 | Сергій Вакуленко

                        Re: Яка в них "наука", я, мабуть, знаю не гірше за Вас

                        Iryna_ пише:
                        > якщо говорити без згадувань шахрайства "академіків-педагогів", їхня діяльність все одно на жаль впливає на наукову діяльність в природничих науках - хоча б тим псевдонауковим маразмом який має місце у багатьох вузах де є численні "педагоги"

                        Я добре знаю, як до того маразму ставляться й викладачі, і студенти. Викладачі плюються; студенти — "вивчив (або й не вивчив), склав, забув". Час, щоправда, всі ті педагогічні "науки" крадуть...

                        Але неґативно впливають вони більше на освіту, ніж на науку.


                        > можете собі уявити стосунки людей з "педагогічними" дисертаціями з людьми з "природничими".

                        Та навіщо мені уявляти, коли я це можу бачити?


                        > І хто з них частіше за все є начальством, а хто підлеглими.

                        То — зважаючи де. За начальство все ще часто маємо колишніх наукових комуністів та істориків КПСС. Педагоги лише підтягуються.


                        > Більшість нашим університетів - це саме царство педагогів, вихованих кременями - тобто на імітації та брехні.

                        Я б радше сказав — колишніх комсомольців, що плавно стали "фаховими педагогами", бо все одно ні на що инше не спроможні.
                        згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2008.04.03 | Simpleton

                        Щe давні римляни казали: хто вміє, той робить, а хто нe вміє -

                        - той вчить. :-).

                        Тож цій проблeмі як мінімум 2000 літ... :(


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".