Неоднозначність "наукових" доказів антропогенеза.
05/27/2002 | Augusto
Археолог Хуліо Меркадер зараз є дуже нервовим: він просто боїться, що фанатичні вірні "наукових доказів" антропогенеза просто заберуть всі гроші від його наукової групи і прощавайте розкопки. Його можна легко зрозуміти, бо дослідження Меркадера і спеціаліста з поведінки мавп Мелісси Панжер можуть поставити всі "докази" антропогенеза з ніг на голову. Мелісса Панжер, з відділелення антропології університета Джорджа Вашінгтона, разом з Крістофом Бешем з Інститута Макса Планка з досліджень еволюційної антропології в Лейпцігу на цьому тижні публікують свою статтю в журналі "Сайєнс" (24 травня).
Дослідники представляють результати експедіції до Берега Слонової Кістки (З. Афріка), яка проводила розкопки в джунглях. В цьому випадку йшлося не про дослідження примитивних людських поселень, розкопки йшли навколо горіхового дерева (Panda оleosa) де шімпанзе вже протягом віків розколюють горіхи за допомогою каміння.
Це типовий Західноафриканський феномен, шімпанзе з інших регіонів не вміють цього робити. Mати-шімпанзе вчить своїх дітей, які тільки після років тренування можуть розколювати тверді горіхи.
Для цього мати-мавпа шукає в околиці дерева камінь від 3 до 15 кілограмів ваги, який вона відносить разом з горіхами на твердий грунт (закріплений корінням, або камінистий), що служить наковальнею. Молоді шімпанзе вчаться в середньому сімь років, доки вони навчаться так вкласти і так вдарити горіх, щоб камінь не розбивав середини горіха.
Експедиція досліджувала місце, де було відомо, що шімпанзе використовували його щонайменше 20 років і де горіхове дерево вже вмерло від старості (в 1996 році). Територія в 330 квадратних метрів була ретельно досліджена і були проведені розкопки.
Хоча вчені не проводили дослідження віку викопаних предметів, але ясно, що місце використовувалось щонайменше 100 років, було знайдено біля 40 кіло горіхових шкарлупок і 479 уламків камню (4 кіло)- шматків, дисків, гострих "лез", які були відколоті під час розбивання горіхів.
Де ж сміятися? Чого боятися? А тут "Сайєнс" нагадує, що розкопки дуже точно нагадують розкопки зроблені в долині Омо в Ефіопії, Олдован-стоянки, яким на думку вчених два з половиною мільйонів років. Уламки і сміття майже точно (99,6%
) вдтворені в джунглях Берега Слонової Кістки, але Одован-стоянки завжди служили класичним прикладом виготування примiтивних сокир та камінних ножів предками людини. Коротше всі "докази виготовлення" можуть бути роботою передніх рук звичайних шімпанзе, що знов ставить під сумнів ні на чому не заснований апломб вчених, які "точно знають" і "науково довели" напрямок розвитку антропогенеза.
П.М. Вже важко знайти послідовного серьйозного еволюціоніста, який чіплявся б за поступову невпинну сліпу еволюцію-розвиток, все ж найзапеклі біологи схиляються до "пунктирної теорії" - раптових сплесків видоутвореннь, які, якщо уважно дивитися, точно відтворюють ідею з першої книги Біблії - шість великих моментів (днів) створіння сучасного світу.
За матеріалами преси.
Дослідники представляють результати експедіції до Берега Слонової Кістки (З. Афріка), яка проводила розкопки в джунглях. В цьому випадку йшлося не про дослідження примитивних людських поселень, розкопки йшли навколо горіхового дерева (Panda оleosa) де шімпанзе вже протягом віків розколюють горіхи за допомогою каміння.
Це типовий Західноафриканський феномен, шімпанзе з інших регіонів не вміють цього робити. Mати-шімпанзе вчить своїх дітей, які тільки після років тренування можуть розколювати тверді горіхи.
Для цього мати-мавпа шукає в околиці дерева камінь від 3 до 15 кілограмів ваги, який вона відносить разом з горіхами на твердий грунт (закріплений корінням, або камінистий), що служить наковальнею. Молоді шімпанзе вчаться в середньому сімь років, доки вони навчаться так вкласти і так вдарити горіх, щоб камінь не розбивав середини горіха.
Експедиція досліджувала місце, де було відомо, що шімпанзе використовували його щонайменше 20 років і де горіхове дерево вже вмерло від старості (в 1996 році). Територія в 330 квадратних метрів була ретельно досліджена і були проведені розкопки.
Хоча вчені не проводили дослідження віку викопаних предметів, але ясно, що місце використовувалось щонайменше 100 років, було знайдено біля 40 кіло горіхових шкарлупок і 479 уламків камню (4 кіло)- шматків, дисків, гострих "лез", які були відколоті під час розбивання горіхів.
Де ж сміятися? Чого боятися? А тут "Сайєнс" нагадує, що розкопки дуже точно нагадують розкопки зроблені в долині Омо в Ефіопії, Олдован-стоянки, яким на думку вчених два з половиною мільйонів років. Уламки і сміття майже точно (99,6%
) вдтворені в джунглях Берега Слонової Кістки, але Одован-стоянки завжди служили класичним прикладом виготування примiтивних сокир та камінних ножів предками людини. Коротше всі "докази виготовлення" можуть бути роботою передніх рук звичайних шімпанзе, що знов ставить під сумнів ні на чому не заснований апломб вчених, які "точно знають" і "науково довели" напрямок розвитку антропогенеза.П.М. Вже важко знайти послідовного серьйозного еволюціоніста, який чіплявся б за поступову невпинну сліпу еволюцію-розвиток, все ж найзапеклі біологи схиляються до "пунктирної теорії" - раптових сплесків видоутвореннь, які, якщо уважно дивитися, точно відтворюють ідею з першої книги Біблії - шість великих моментів (днів) створіння сучасного світу.
За матеріалами преси.