Що таке УКРАЇНСЬКЕ християнство?
09/24/2002 | Marko
http://www.zn.kiev.ua/op/show/407/35861/
....
Що таке християнство?
Останні дві тисячі років християнська Церква дотримувалася певних вірувань, вважаючи їх необхідними для спасіння. Хоча й існують деякі розбіжності в догмах трьох гілок християнства — католицизму, православ’я та протестантизму, — але ці напрями збігаються в питаннях, що стосуються основ віри. Усі невідповідності між різними гілками християнства несуттєві, порівняно зі спадщиною нехристиянських вірувань і культів. Отже, різні деномінації християнства однаково розуміють доктрини про Трійцю, божественність Ісуса Христа, особистість Святого Духа, спокуту, воскресіння. Біблія допускає певні розбіжності в другорядних питаннях, на чому, власне, і грунтуються деномінаційні розбіжності. Водночас християнські організації, на кшталт «Українського біблійного товариства», є доказом єдності, оскільки члени їх, належачи до різних деномінацій, сконцентровані на одній праці.
Богослов’я православних, католиків, лютеран, реформатів, євангельських християн, баптистів, п’ятдесятників, харизматів різниться низкою схожих особливостей.
Близькі до новозавітного вчення іудео-християни, до яких належать месіанські євреї й адвентисти сьомого дня. Цілком інакше навчають у сектах «Свідків Єгови» й мормонів. Тому зараховувати ці дві течії до протестантизму зокрема або до християнства загалом не тільки необачно, а й украй безграмотно.
Церкви й напрями класичного біблійного християнства, що приймають Апостольський або Нікейський символ віри та визнають Біблію єдиним істинним авторитетом:
1. Православ’я (зокрема старообрядницька Церква).
2. Католицизм (греко-католицький і римо-католицький).
3. Давньосхідна Церква (на території України Вірменська апостольська церква).
4. Протестантизм, зокрема:
лютерани
реформати
євангельські християни
баптисти
п’ятдесятники
церкви Повного Євангелія — харизмати.
Секти, що визнають Біблію авторитетним джерелом, але мають значні відхилення від ортодоксального християнського богослов’я:
1. Бостонська церква Христа («Церква Христа»).
2. Новоапостольська церква.
Секти, які можна зарахувати до нехристиянських (не визнають Ісуса Христа Господом і (або) не визнають Святу Трійцю), хоча вони й використовують при поширенні свого вчення окремі елементи християнського віровчення:
1. Мормони («Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів» й «Оновлена церква новітніх святих»).
2. «Свідки Єгови».
3. Рух нового століття («Нью ейдж мувмент»).
4. Школа християнської єдності.
5. Міжнародний шлях («Вей інтернейшнл»).
6. Месія божественного світла.
7. Християнська наука (Крисчен сайєнс).
8. Церква єднання («Муністи»).
9. Унітаріансько-універсалістська церква.
10. Віссаріонівці.
11. Саєнтологи.
12. «Біле братство».
Спільне й відмінності
Церква Христа єдина, оскільки вона грунтується на одному й тому самому благовісті Христа, викладеному в Євангелії, і живе силою самого Духа Божого. Чому ж, починаючи з четвертого століття, єдина Церква почала розділятися на помісні Церкви, які не тільки припиняли спілкування, а й нерідко відкрито ворогували і ненавиділи одна одну? Поступово виникли Церкви православна, римо-католицька, давньосхідна (монофізистська), протестантська.
Нині керівники як західної, так і східної церкви прагнуть подолати згубні наслідки багатовікової ворожнечі. Так, 1964 р. Папа Римський Павло IV і Константинопольський патріарх Афінагор урочисто скасували взаємні прокльони, промовлені представниками обох Церков в ХІ столітті. За словами офіційних представників УПЦ, УПЦ КП, УАПЦ, УГКЦ, УРКЦ, католики та православні тепер навіть приймають у своє лоно парафіян Церкви-сестри (так звуться західна та східна гілки християнства) без перехрещування.
З початку ХХ століття у світі поширився так званий екуменічний рух (грецьк. «ейкумена» — всесвіт). Нині цей рух здійснюється в рамках Світової Ради Церков, представленої в Україні Всеукраїнською Радою Церков.
.....
— Чого більше в усіх християнських церквах та конфесіях — спільного чи відмінностей?
Митрофан, єпископ Переяслав-Хмельницький, керуючий справами Української православної церкви.
— У нашому віровченні є подібність до католицької Церкви, до стародавніх східних Церков. Є багато спільного: християнська традиція, всесвітні собори до поділу Церков на західну та східну.
Ігор (Ісіченко), архієпископ Харківський і Полтавський Української православної автокефальної церкви.
— Щодня кожен православний християнин сповідує віру «в єдину Святу Соборну й Апостольську Церкву». Ці слова із Символу віри, прийнятого першими Всесвітніми соборами в 325 —381 рр., визначають розуміння Церкви як єдиного організму, містичного Тіла Христового, поділ якого в принципі неможливий. Єдність Церкви досягається не шляхом компромісів та дипломатичних торгів, а шляхом пошуку і відродження у церковному житті спільних євангельських основ, апостольських традицій, підтримуваних благодатною присутністю в Церкві віяння Святого Духа. У цій перспективі єдність Церкви можлива й досяжна. Її цілком конкретно визначає перед апостолами Сам Христос відомими словами Своєї молитви до Небесного Отця: «щоб усі були одно, як Ти, Отче, в Мені, а Я в Тобі, щоб і вони були в Нас об’єднані» (Іоанна, 17:21).
Єпископ Дмитро, ректор Київської духовної академії і семінарії Української православної церкви Київського Патріархату.
— Усі християни вірять у єдиного Бога, більшість християн однаково вірять у Пресвяту Трійцю. Стосовно православної та католицької Церков — у них досить схожі вчення, але, по-моєму, православ’я більше уваги приділяє духовності, а католицизм і протестантизм — соціальному служінню. Хоча в нашої Церкви також є соціальна доктрина й саме вона може стати основою для співпраці з іншими християнськими Церквами. У чому я бачу спільне завдання християн? Ми повинні разом свідчити про те, що християнство — це Жива Віра, а не мертва релігія, як стверджують, приміром, представники деяких інших релігій.
Отець Віктор Макковський, настоятель Кафедрального собору св. Олександра Української римо-католицької церкви.
— «Один Бог, одне хрещення» — каже апостол. Люди ж наробили багато розбіжностей через свій егоїзм. Сьогодні багато тих, хто називає себе духовними отцями, чиновниками Церкви, не вміють відрізняти того, що з Божого дозволу, а що — з людського. І видають суто людські постанови за Божі одкровення. Нам треба навчитися чути Ісуса Христа. Ми служимо Богу, люблячи ближніх. І це нас об’єднує.
Олекса Петрів, протоієрей Української греко-католицької церкви, керівник бюро УГКЦ у зв’язках із державними органами в м. Києві.
— Безумовно, більше спільного, а роз’єднують нас дрібниці. Погано те, що в конфесійній багатогранності кожна конфесія шукає свого самоствердження не формулою «хто ми є», а формулою «ким ми не є». Необхідно розв’язати проблему в цьому підході конфесій до інших. Головне — не засуджувати інших, а робити свою Божу справу.
В’ячеслав Горпинчук, єпископ Української лютеранської церкви.
— Гадаю, що спільне в церквах — це те, що є Біблія. Якщо Біблія об’єднує церкви, то розділяє церкви — людська традиція. Рівень порозуміння та співпраці залежить від того, наскільки в тієї чи тієї церкви переважають Біблійна традиція, Біблія, Слово Боже — чи людська традиція.
Віталій Ткачук, віце-президент ВС ОЄХБ.
— Більше спільного. Ми сміливо можемо працювати в частині спільної євангелізації, у гуманітарних питаннях або в боротьбі з хворобами. Я сміливо можу назвати п’ятдесятника, суботника, харизмата або православного братом у Христі. Чого я ніколи не скажу, приміром, про мусульманина.
Володимир Франчук, помічник президента Спілки Церков християн віри євангельської — п’ятдесятників України.
— Вічність одна, як одна й Біблія, Слово Боже — Святе Письмо для всіх християн на землі, незалежно від їхньої конфесійної належності. У світовому християнстві більше спільного, ніж того, що нас розмежовує. Я не знаю, чи можлива організаційна єдність християн на землі, але я твердо переконаний, що у вічності всі християни будуть єдиним тілом Христовим. А сьогодні всі християни — католики, православні та протестанти — повинні прагнути єднання і співпраці у мирі, любові та злагоді.
Анатолій Калюжний, глава ради Собору незалежних євангельських церков України.
— У деяких християн багато амбіцій, вузьких поглядів і фанатизму (типу тверджень «моя Церква — найкраща, мій погляд — найправильніший»). Багато хочуть, аби християнство оберталося не навколо Христа, а навколо них. Сьогодні лідери конфесій починають слухати одне одного, хоча поки що й не дозріли для плідної роботи. Сподіваюся, що майбутнє покоління неодмінно об’єднає свої зусилля в християнському служінні. У нас є найголовніше — Ісус Христос, Біблія, Символ Віри. Це нас об’єднує.
Василь Давидюк, президент місіонерського товариства «Світло на Сході», голова Асоціації місіонерських Церков євангельських християн України.
— Спільного більше, ніж відмінностей. Якщо ми правильно віримо в те, яким є наш Бог, — це нас об’єднує. Ми всі викуплені Духом Святим, усі християни — ми всі діти Божі. І при цьому одне одного стусаємо, бо не так розуміємо нашого Небесного Отця. Це абсурдно! Нам треба бути вірними Євангелію та покликанню Божому, тоді ми догодимо Господу.
Анатолій Гаврилюк, президент Об’єднання незалежних харизматичних християнських церков України (Повного Євангелія).
— Загалом єдність — це євангельський принцип. Усі християнські Церкви повинні бути єдині, й ми постійно молимося за це.
....
Що таке християнство?
Останні дві тисячі років християнська Церква дотримувалася певних вірувань, вважаючи їх необхідними для спасіння. Хоча й існують деякі розбіжності в догмах трьох гілок християнства — католицизму, православ’я та протестантизму, — але ці напрями збігаються в питаннях, що стосуються основ віри. Усі невідповідності між різними гілками християнства несуттєві, порівняно зі спадщиною нехристиянських вірувань і культів. Отже, різні деномінації християнства однаково розуміють доктрини про Трійцю, божественність Ісуса Христа, особистість Святого Духа, спокуту, воскресіння. Біблія допускає певні розбіжності в другорядних питаннях, на чому, власне, і грунтуються деномінаційні розбіжності. Водночас християнські організації, на кшталт «Українського біблійного товариства», є доказом єдності, оскільки члени їх, належачи до різних деномінацій, сконцентровані на одній праці.
Богослов’я православних, католиків, лютеран, реформатів, євангельських християн, баптистів, п’ятдесятників, харизматів різниться низкою схожих особливостей.
Близькі до новозавітного вчення іудео-християни, до яких належать месіанські євреї й адвентисти сьомого дня. Цілком інакше навчають у сектах «Свідків Єгови» й мормонів. Тому зараховувати ці дві течії до протестантизму зокрема або до християнства загалом не тільки необачно, а й украй безграмотно.
Церкви й напрями класичного біблійного християнства, що приймають Апостольський або Нікейський символ віри та визнають Біблію єдиним істинним авторитетом:
1. Православ’я (зокрема старообрядницька Церква).
2. Католицизм (греко-католицький і римо-католицький).
3. Давньосхідна Церква (на території України Вірменська апостольська церква).
4. Протестантизм, зокрема:
лютерани
реформати
євангельські християни
баптисти
п’ятдесятники
церкви Повного Євангелія — харизмати.
Секти, що визнають Біблію авторитетним джерелом, але мають значні відхилення від ортодоксального християнського богослов’я:
1. Бостонська церква Христа («Церква Христа»).
2. Новоапостольська церква.
Секти, які можна зарахувати до нехристиянських (не визнають Ісуса Христа Господом і (або) не визнають Святу Трійцю), хоча вони й використовують при поширенні свого вчення окремі елементи християнського віровчення:
1. Мормони («Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів» й «Оновлена церква новітніх святих»).
2. «Свідки Єгови».
3. Рух нового століття («Нью ейдж мувмент»).
4. Школа християнської єдності.
5. Міжнародний шлях («Вей інтернейшнл»).
6. Месія божественного світла.
7. Християнська наука (Крисчен сайєнс).
8. Церква єднання («Муністи»).
9. Унітаріансько-універсалістська церква.
10. Віссаріонівці.
11. Саєнтологи.
12. «Біле братство».
Спільне й відмінності
Церква Христа єдина, оскільки вона грунтується на одному й тому самому благовісті Христа, викладеному в Євангелії, і живе силою самого Духа Божого. Чому ж, починаючи з четвертого століття, єдина Церква почала розділятися на помісні Церкви, які не тільки припиняли спілкування, а й нерідко відкрито ворогували і ненавиділи одна одну? Поступово виникли Церкви православна, римо-католицька, давньосхідна (монофізистська), протестантська.
Нині керівники як західної, так і східної церкви прагнуть подолати згубні наслідки багатовікової ворожнечі. Так, 1964 р. Папа Римський Павло IV і Константинопольський патріарх Афінагор урочисто скасували взаємні прокльони, промовлені представниками обох Церков в ХІ столітті. За словами офіційних представників УПЦ, УПЦ КП, УАПЦ, УГКЦ, УРКЦ, католики та православні тепер навіть приймають у своє лоно парафіян Церкви-сестри (так звуться західна та східна гілки християнства) без перехрещування.
З початку ХХ століття у світі поширився так званий екуменічний рух (грецьк. «ейкумена» — всесвіт). Нині цей рух здійснюється в рамках Світової Ради Церков, представленої в Україні Всеукраїнською Радою Церков.
.....
— Чого більше в усіх християнських церквах та конфесіях — спільного чи відмінностей?
Митрофан, єпископ Переяслав-Хмельницький, керуючий справами Української православної церкви.
— У нашому віровченні є подібність до католицької Церкви, до стародавніх східних Церков. Є багато спільного: християнська традиція, всесвітні собори до поділу Церков на західну та східну.
Ігор (Ісіченко), архієпископ Харківський і Полтавський Української православної автокефальної церкви.
— Щодня кожен православний християнин сповідує віру «в єдину Святу Соборну й Апостольську Церкву». Ці слова із Символу віри, прийнятого першими Всесвітніми соборами в 325 —381 рр., визначають розуміння Церкви як єдиного організму, містичного Тіла Христового, поділ якого в принципі неможливий. Єдність Церкви досягається не шляхом компромісів та дипломатичних торгів, а шляхом пошуку і відродження у церковному житті спільних євангельських основ, апостольських традицій, підтримуваних благодатною присутністю в Церкві віяння Святого Духа. У цій перспективі єдність Церкви можлива й досяжна. Її цілком конкретно визначає перед апостолами Сам Христос відомими словами Своєї молитви до Небесного Отця: «щоб усі були одно, як Ти, Отче, в Мені, а Я в Тобі, щоб і вони були в Нас об’єднані» (Іоанна, 17:21).
Єпископ Дмитро, ректор Київської духовної академії і семінарії Української православної церкви Київського Патріархату.
— Усі християни вірять у єдиного Бога, більшість християн однаково вірять у Пресвяту Трійцю. Стосовно православної та католицької Церков — у них досить схожі вчення, але, по-моєму, православ’я більше уваги приділяє духовності, а католицизм і протестантизм — соціальному служінню. Хоча в нашої Церкви також є соціальна доктрина й саме вона може стати основою для співпраці з іншими християнськими Церквами. У чому я бачу спільне завдання християн? Ми повинні разом свідчити про те, що християнство — це Жива Віра, а не мертва релігія, як стверджують, приміром, представники деяких інших релігій.
Отець Віктор Макковський, настоятель Кафедрального собору св. Олександра Української римо-католицької церкви.
— «Один Бог, одне хрещення» — каже апостол. Люди ж наробили багато розбіжностей через свій егоїзм. Сьогодні багато тих, хто називає себе духовними отцями, чиновниками Церкви, не вміють відрізняти того, що з Божого дозволу, а що — з людського. І видають суто людські постанови за Божі одкровення. Нам треба навчитися чути Ісуса Христа. Ми служимо Богу, люблячи ближніх. І це нас об’єднує.
Олекса Петрів, протоієрей Української греко-католицької церкви, керівник бюро УГКЦ у зв’язках із державними органами в м. Києві.
— Безумовно, більше спільного, а роз’єднують нас дрібниці. Погано те, що в конфесійній багатогранності кожна конфесія шукає свого самоствердження не формулою «хто ми є», а формулою «ким ми не є». Необхідно розв’язати проблему в цьому підході конфесій до інших. Головне — не засуджувати інших, а робити свою Божу справу.
В’ячеслав Горпинчук, єпископ Української лютеранської церкви.
— Гадаю, що спільне в церквах — це те, що є Біблія. Якщо Біблія об’єднує церкви, то розділяє церкви — людська традиція. Рівень порозуміння та співпраці залежить від того, наскільки в тієї чи тієї церкви переважають Біблійна традиція, Біблія, Слово Боже — чи людська традиція.
Віталій Ткачук, віце-президент ВС ОЄХБ.
— Більше спільного. Ми сміливо можемо працювати в частині спільної євангелізації, у гуманітарних питаннях або в боротьбі з хворобами. Я сміливо можу назвати п’ятдесятника, суботника, харизмата або православного братом у Христі. Чого я ніколи не скажу, приміром, про мусульманина.
Володимир Франчук, помічник президента Спілки Церков християн віри євангельської — п’ятдесятників України.
— Вічність одна, як одна й Біблія, Слово Боже — Святе Письмо для всіх християн на землі, незалежно від їхньої конфесійної належності. У світовому християнстві більше спільного, ніж того, що нас розмежовує. Я не знаю, чи можлива організаційна єдність християн на землі, але я твердо переконаний, що у вічності всі християни будуть єдиним тілом Христовим. А сьогодні всі християни — католики, православні та протестанти — повинні прагнути єднання і співпраці у мирі, любові та злагоді.
Анатолій Калюжний, глава ради Собору незалежних євангельських церков України.
— У деяких християн багато амбіцій, вузьких поглядів і фанатизму (типу тверджень «моя Церква — найкраща, мій погляд — найправильніший»). Багато хочуть, аби християнство оберталося не навколо Христа, а навколо них. Сьогодні лідери конфесій починають слухати одне одного, хоча поки що й не дозріли для плідної роботи. Сподіваюся, що майбутнє покоління неодмінно об’єднає свої зусилля в християнському служінні. У нас є найголовніше — Ісус Христос, Біблія, Символ Віри. Це нас об’єднує.
Василь Давидюк, президент місіонерського товариства «Світло на Сході», голова Асоціації місіонерських Церков євангельських християн України.
— Спільного більше, ніж відмінностей. Якщо ми правильно віримо в те, яким є наш Бог, — це нас об’єднує. Ми всі викуплені Духом Святим, усі християни — ми всі діти Божі. І при цьому одне одного стусаємо, бо не так розуміємо нашого Небесного Отця. Це абсурдно! Нам треба бути вірними Євангелію та покликанню Божому, тоді ми догодимо Господу.
Анатолій Гаврилюк, президент Об’єднання незалежних харизматичних християнських церков України (Повного Євангелія).
— Загалом єдність — це євангельський принцип. Усі християнські Церкви повинні бути єдині, й ми постійно молимося за це.
Відповіді
2002.09.27 | Marko
Американськe християнство
Американська віра – консервативнаhttp://postup.brama.com/dinamic/i_pub/usual.php?what=4977
Фахівці, які кожні 10 років досліджують релігійну приналежність мешканців США, констатують, що протягом 90-х християнські консервативні церкви, які вимагають від своїх парафіян високого ступеня віри та залученості, розвивалися інтенсивніше, ніж інші.
Найшвидші темпи зростання за цю декаду спостерігалися у Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, яка налічує близько 4,2 млн. мормонів-місіонерів.
Католицька церква залишається найчисельнішою загальнонаціональною і налічує 62 млн., тобто майже чверть усього населення Штатів.
Наступна за чисельністю – Південнобаптиська церква – 20 млн. парафіян. Найвищі показники релігійної залученості належать штатам Юта, Північна Дакота, а найнижчі – в Орегоні та Вашингтоні.
Кен Сенчегрін, професор соціології, керівник дослідницького проекту, був здивований виявленим фактом, що розширились саме ті церкви, які традиційно вважаються консервативними, натомість, занепали ліберальні.
трагедія 11 вересня сприяла масовому поверненню американців до Церкви, але наскільки тимчасовою є така релігійна активність – покаже наступне дослідження.
2002.09.27 | Георгій Пінчук
Re: Американськe християнство
> Католицька церква залишається найчисельнішою загальнонаціональною і налічує 62 млн., тобто майже чверть усього населення Штатів.(ГП) Це для мене новина! Мабуть, це так за рахунок дуже великих римо-католицьких громад Нью-Йорка, Чікаго і деяких інших великих міст, де багато американців ірландського, італійського, польського і німецького походження. В глибинці католиків ДУЖЕ мало. В моєму містечку Старквіллі є тільки одна римо-католицька церква (плюс кілька десятків - так! - протестантських), і ходять туди майже виключно іноземні студенти нашого університету (Старквілл - місце розташування найбільшого в штаті Місісіпі і одного з найбільших на півдні США університету, який зветься "Mississippi State University," або MSU). Серед корінних старквілльців, і південців взагалі, римо-католики - крихітна меншість, до якої ставляться досить підозріло. Ку-Клукс-Клан досі вважає римо-католиків ворогами американського народу нарівні з неграми, євреями, комуністами і гомосексуалістами. Навіть серед більш-менш освічених, культурних і приємних людей розповсюджена дуже щира думка, що християни - це шось одне, а католики - щось інше. Дуже часто можна почути вирази типу, "While this is so and so among Christians, it's different among Catholics." Я чув таке навіть серед університетських професорів. Під "християнами" розуміють, звичайно, тільки протестантів.
> Наступна за чисельністю – Південнобаптиська церква – 20 млн. парафіян.
(ГП) Так, в нашому Старквіллі є кілька баптистських церков, які належать до Конвенції Бапристів Півдня. Вони дуже заможні матеріально, найзаможніші. З точки зору релігійної доктрини, вони навряд чи суттєво відрізняються від інших протестантів-євангельників. Але вони, як правило, дуже консервативні в соціальному плані і не особливо схильні залучати до себе не-білих американців, або представників нижчих соціальних прошарків. Вони також дуже нетерпимі до алкоголю. Через їх вплив у нашому місті в неділю неможливо ніде випити навіть пива, ні ресторани, ні магазини не торгують спиртним. В будні дні пиво купити можна, але не охолоджене. (Чим з Біблії це мотивується, я точно не впевнений :) ). Вино і міцні напої можна купити навіть і в будні дні тільки в спеціальному магазині, який закодовано називається "Package Store" (писати "Liquor Store" не можна), і не має неонової підсвітки на дверях і вікнах.
> Найвищі показники релігійної залученості належать штатам Юта, Північна Дакота, а найнижчі – в Орегоні та Вашингтоні.
(ГП) Штати Півдня, особливо так званий "глибокий Південь" (тобто не-узбережжя), також надзвичайно релігійні. Як я вже сказав, Старквілл має кілька десятків церков, при населенні тільки 22 тис. людей (з них 20 тис. це, фактично, університет). В неділю майже всі мешканці містечка сидять по своїх церквах майже цілий день. З церквами також асоційовані всі дитячі садочки і яслі, донорські пункти, молодіжні центри, клуби для самотніх, і будинки престарілих.
2002.09.29 | Марко
Re: Американськe християнство
Георгій Пінчук пише:> > Католицька церква залишається найчисельнішою загальнонаціональною і налічує 62 млн., тобто майже чверть усього населення Штатів.
>
> (ГП) Це для мене новина! Мабуть, це так за рахунок дуже великих римо-католицьких громад Нью-Йорка, Чікаго і деяких інших великих міст, де багато американців ірландського, італійського, польського і німецького походження. В глибинці католиків ДУЖЕ мало.
Ви забули про іспаномовних людей - їх кількість зростає стрімко
практично по всій Америці звичайно крім сількогоподарської глибинки
де їх мабуть поки що ще мало. Не знаю чи правда, але весь південь
Каліфорнії та Флориди - практично іспаномовні ?
2002.09.30 | Георгій Пінчук
Re: Американськe християнство
Марко пише:> Георгій Пінчук пише:
> > > Католицька церква залишається найчисельнішою загальнонаціональною і налічує 62 млн., тобто майже чверть усього населення Штатів.
> >
> > (ГП) Це для мене новина! Мабуть, це так за рахунок дуже великих римо-католицьких громад Нью-Йорка, Чікаго і деяких інших великих міст, де багато американців ірландського, італійського, польського і німецького походження. В глибинці католиків ДУЖЕ мало.
>
> Ви забули про іспаномовних людей - їх кількість зростає стрімко
> практично по всій Америці звичайно крім сількогоподарської глибинки
> де їх мабуть поки що ще мало. Не знаю чи правда, але весь південь
> Каліфорнії та Флориди - практично іспаномовні ?
(ГП) Дійсно, так! Південь Каліфорнії є місцем проживання величезної кількості вихідців з Латинської Америки, переважно Мексики. Південна частина штату Техас теж має дуже багато американців мексиканського походження, "чіканос." У таких техасських містах, як, наприклад, Сан Антоніо і Корпус Крісті, їх суттєво більше, ніж американців будь-якого іншого походження. На Флоріді і особливо в місті Майямі живе велика громада імігрантів з Куби.
2003.01.04 | andriy
Re: Американськe християнство
Georgiy,ya pishu z biblioteki, tut nemaye cyrillic, toj napishu vam angliyskoiu.
ilive near Jackson, in Clinton. My home isin Kiev,i am a student here. It wasvery interesting to read your note inMaidan and find out that you live close by. There are very few Ukrainians here. Maybe we could meet some day. My e-mail is aimurzin@mail.com Write meif you'd like tomeet.
By the way,Marko is right about thenumber of Catholics in US. Mississippi isnot typical in this respect.
andriy
2003.01.05 | Георгій Пінчук
Re: Американськe християнство
Привіт, Андрію!Дякую за повідомлення. Завтра і в понеділок уранці мене не буде на місці, тому написати не зможу. Але в понеділок увечері обов"язково напишу.
Вітаю,
--Георгій
2003.01.08 | Георгій Пінчук
Андрію
Андрію - я спробував Вам написати, але чомусь пошта не відправляється! Якщо бажаєте, зателефонуйте мені завтра на 662-325-8123. --Георгій2002.10.01 | Георгій Пінчук
Ліберальне і консервативне у християнстві
> Кен Сенчегрін, професор соціології, керівник дослідницького проекту, був здивований виявленим фактом, що розширились саме ті церкви, які традиційно вважаються консервативними, натомість, занепали ліберальні.(ГП) Так, я також читав про деякі результати соціологічних досліджень, які підтверджують цей висновок. Цікаво, в зв"язку з цим, поговорити з українськими християнами, що вони думають про консервативне і ліберальне в нашій вірі і в нас, віруючих.
У США багато християнських церков, головним чином протестантських, але також, частково, і римо-католицька, пережили у 1960-і і 1970-і роки сильну хвилю "лібералізації." Наприклад, священики або пастори стали менше говорити у своїх проповідях про такі речі, як гріх, кара, Божий гнів, тощо, а натомість стали більше говорити про прощення, доброту, любов, добродійництво, допомогу ближньому. Багато протестантських церков стали активно залучати до пасторства жінок. Деякі протестантські церкви змінили свою позицію щодо абортів, і зараз підтримують ідею, що робити аборт є проявом невід"ємного права жінки на вибір, мати їй дитину чи не мати. Нарешті, деякі протестантські церкви (наприклад, так звана Міжнародна Церква Христа, Церква Учнів Христа, Церква Пілігрімів-Конгрегаціоналістів (яка колись називалася "Пуританською"), і інші) відкрито підтримують рух за права гомосексуалістів і лесбіянок, і навіть освячують сімейні союзи між представниками однієї статі.
Інші протестантські церкви наполягають на тому, що християни можуть бути більш чи менш ліберальними в соціальних питаннях, але вони мусять бути "теологічно консервативними." Наприклад, вони не заперечують, якщо їх парафіяни підтримують права статевих меншин, але інтимний союз між двома чоловіками чи двома жінками не підтримують і не вважають шлюбом, як щось таке, що протирічить Біблії (Буття 1:27, 2:21-24, Марка 10:6-12). Вони в принципі за право жінки вибирати, народжувати їй дитину чи ні, але разом з тим ведуть інтенсивну пропаганду проти абортів, натомість виступаючи за сімейне планування і вжиток контрацептивів. Вони за участь жінок у діяльності церков, але не в якості пасторів, а в якості, наприклад, вчительок дитячих недільних шкіл. Таку позицію займають, наприклад, Церква Вільних Методистів, Пресвітеріанська Церква, більшість конгрегацій баптистів і п"ятидесятників. Думаю, що до цієї помірно-консервативної позиції близькі у США і православні, і католицькі церкви.
Свідки Єгови також "теологічно консервативні," тобто вони не визнають шлюбу чи інтимних стосунків між гомосексуалістами, не схвалюють абортів і не призначають жінок на посади старійшин своїх конгрегацій (хоча й активно залучають жінок до проповідництва). Але, на відміну від деяких дуже консервативних протестантських церков, американські Свідки не беруть участi у соціальних рухах консерваторів, таких, наприклад, як Ку-Клукс-Клан, Товариство Джона Берча, Американська асоціація власників вогнепальної зброї, тощо. Свідки також ніколи не пікетують акушерські клініки, де робляться аборти (деякі ультраконсервативні американські церкви це роблять). В цілому, Свідки дотримуються рекомендації апостола Павла "не судити чужих," а замість того приділяти увагу своїй власній поведінці (1 Коринфян 5:12, 13).
2003.01.02 | Марко
Re: Ліберальне і консервативне у християнстві
Із кількості зареєстрованих релігійних організацій на початок 2002 р. в Україні налічувалось:православних – 13964,
католицьких – 4348,
протестантських – 6743,
громад іудейського віровизнання – 269,
громад мусульман – 394,
організацій східних культів – 80,
організацій язичників – 71,
інших організацій – 73.
Крім того, діяли 1130 незареєстрованих релігійних організацій.
2003.01.05 | виталий
Re: Американськe християнство
если наших граждан спросить,какой они веры,то 90%ответят-православные,значит ли это шо они пренадлежат к какомунебудь приходу ?так и католики...т.е.это как политическая пренодлежность. тогда о какой статистики может ити речь.выдавать желаемое за действительное ,или несознательно врать... ..кстати перечеслять христианские конфесии надо точнее,баптисты называются так "евангельские христиане баптисты" ..если я не ошибаюсь.. в сов.справочниках писали:радикально протистанское течение...2003.09.21 | Марко
Re: Американськe християнство
виталий пише:> если наших граждан спросить,какой они веры,то 90%ответят-православные,значит ли это шо они пренадлежат к какомунебудь приходу ?так и католики...т.е.это как политическая пренодлежность.
> тогда о какой статистики может ити речь.выдавать желаемое за действительное, или несознательно врать...
Частково це правда, але в кожній церкві чи деномінації є й активна частина мирян. Можливо за кількістю таких мирян і оцінюють
чисельність тієї чи іншої деномінації.
> ..кстати перечеслять христианские конфесии надо точнее,баптисты называются так "евангельские христиане баптисты" ..если я не ошибаюсь.. в сов.справочниках писали:радикально протистанское течение...
Ті довідники справді писали багато дурниць, а от щодо назв конкретних деномінацій Ви праві. Ці назви здебільшого закріплювали чи не в примусовому порядку, щоб органам було легше ідентифікувати, хто є хто.
Переважна більшість українських протестантів називають себе
просто євангельськими християнами, а вже суфіксний додаток
причіпляють їм не здебільшого християни, щоб самим не плутатись в їхніх дрібних відмінностях.
євангельські християни "баптисти"
євангельські християни "лютерани"
євангельські християни "п'ятидесятники"
євангельські християни "реформатори"
євангельські християни "методисти"
...
2003.01.08 | Анатолій
І ВСІ ВИ, ЗАГАЛОМ, ЮДЕО-ХРИСТИЯНИ, З чим і поздоровляю!(-)
2003.01.08 | Рибалка
Ви злорадієте?
2003.08.06 | Анатолій
Re: Ви злорадієте? Ні, мені дуже шкода за українців!(-)
2003.08.06 | Марко
Re: Що таке УКРАЇНСЬКЕ християнство?
Протестантизм в Україні: творення стереотипів триваєhttp://www.ji.lviv.ua/n22texts/lubasch.htm
За даними Державного комітету у справах релігій кількість
Протестантських громад в Україні становить: 8018,
кількість громад УПЦ МП: 9952
2003.08.06 | Анатолій
Українського Християнства ніколи не було і немає зараз!
Панове!Людина, яка здатна критично сприймати отучуючий світ є НЕЗАШОРЕНОЮ людиною з нормальним світоглядом. А отже, панове християни, прошу відкрити очі, як казпав Ісус, і подивитися навколо...
Модель сучасного християнства в Україну принесли з московії у 17 столітті після так званого "об"єднання двох братніх народів". І сьогодні ця модель превалює у тому чи іншому вигляді в Україні. І як би цю модель не називали, як би вона не маскувалася під українство, на жаль, це є різновидом принесеної московської моделі. Якщо хтось з Вас може сприймати іншу інформацію, то візьміть книжки під редакцією академіка Колодного, які називаються "Українське Православ"я" 10 томів, і в перших трьох томах ви на власні очі побачите, що в Україні до об"єднання церков під одне московське крило, сповідувалося Київське Православ"я, яке дуууууже відрізнялося від цієї московської моделі. Але під час так званого об"єднання за законами розвитку суспільства - при злитті двох духовних течій перемагає більш варварська. А для цього підкорення Українського Православ"я у 1653 році Никон починає свої реформи, які в першу чергу за вуха притягнули назву "ПРАВОСЛАВ"Я" до московської моделі ортодоксального юдо-християнства. Але в сучасному християнстві Православ"я немає ні на копійку, бо Православ"я - це назва від двох першобогів ПРАВ та СЛАВ (також читайте попереду сказані книжки - том №1). Отже, йшло і зараз іде НАМІРЕНЕ ВИКРИВЛЕННЯ СВІДОМОСТІ УКРАЇНЦІВ, і як видно з цієї гілки - юдо-християнство досягло великого успіху в Україні у цьому викривленні.
Отже, панове зашорені українці (Пінчук зараз придумає тезу про те, що я переходжу на особистості та ображаю і буде шукати як видалити цей постинг), хто бажає бути в темряві юдо-християнства - залишайтеся в ній, а хто має очі, той побачить світло у доортодоксальному Православ"ї, вірі наших батьків, вірі орійців Трипілля - Оратанії і до них дійде також і місія Ісуса.
Анатолій
2003.08.08 | Анатолій
У когось є інші думки, панове? (-)
2003.08.08 | Георгій
Звичайно, є
На мою думку, українське християнство - це сукупність людей, які є водночас українцями і християнами.2003.09.21 | Галаган
Георгій, Ви винайшли дивовижну формулу. :) (-)
2003.09.21 | Георгій
А в чому ж її дивовижність?
Серед громадян України, а також серед української емігрантської громади, є християни. Серед християн є українці (тобто, разом з громадянами інших країн, громадяни України, а також емігранти з України). Маємо, як кажуть математики, дві множини, з яких кожна має підмножину. Ці дві підмножини, злиті разом, і є українським християнством. У чому ж дивовижність моєї формули? Я не бачу в ній логічної хиби...2003.09.21 | Галаган
Пане Георгій, ніякої хиби не має.
Навпаки. Ви чудово сформулювали. Я тут із Вами згоден. Українське християнство - це християне українці.Як ця проста і вичерпна формула контрастує із заплутаними лабиринтами заангажованих пояснень.
Я встиг забути, що щось можна пояснити так просто.
Я це серйозно.
Я теж український християнин.
Галаган.
2003.09.22 | Анатолій
То чи є УКРАЇНСЬКЕ християнство?
(ГП)На мою думку, українське християнство - це сукупність людей, які є водночас українцями і християнами.Пане Георгію, попробую відповісти на цю Вашу репліку Вашими ж словами - Духовність та Віра це є чисто індивідуальні речі і не може бути Української Духовності та Віри.
Аж ось десь взялося Українське християнство?? Цікаво, звідки.
Але я Вам особисто вдячний за цю, на мою думку, хибну відповідь. І знаєте чому - навіть Галаган сказав що він є українським християнином, а це вже досить високе досягнення, бо до цього часу він не був українцем.
Ну а справді, щодо УКРАЇНСЬКОГО ХРИСТИЯНСТВА, то історична наука заперечує Вас, пане Георгію. Більше повторюватися не буду.
Анатолій
2003.09.22 | Галаган
Я український руський ;) Знаєте таких ? (-)
2003.09.22 | Анатолій
Re: Я український руський, Знаєте таких ? Знаю... (-)
Знаю, це ті, у кого роздвоєна свідомість.З історії знаю, що коли в мешканців північно-східої Європи питали чиї вони данники (платники данини), то ці хлопці - чудь, меря, булгари, фіни, угри тощо, говорили МИ Є РУСЬКІ ДАННИКИ, АБО, СКОРОЧЕНО, РУСЬКІ (бо платили данину Київській Русі). Саме тому, слово РУСЬКІ не є іменником, а є прикметником. Ну а в слов"янських мовах прикметником НІКОЛИ національність не називали. Отже, Вам краще казати, щоб не сміялися, я особа без національності...
Анатолій
2003.09.22 | Анатолій
Re: Я український руський, Знаєте таких ? Знаю...
Знаю, це ті, у кого роздвоєна свідомість.З історії знаю, що коли в мешканців північно-східої Європи питали чиї вони данники (платники данини), то ці хлопці - чудь, меря, булгари, фіни, угри тощо, говорили МИ Є РУСЬКІ ДАННИКИ, АБО, СКОРОЧЕНО, РУСЬКІ (бо платили данину Київській Русі). Саме тому, слово РУСЬКІ не є іменником, а є прикметником. Ну а в слов"янських мовах прикметником НІКОЛИ національність не називали. Отже, Вам краще казати, щоб не сміялися, я особа без національності...
Анатолій
2003.09.22 | Тульский пряник
"Фантазёр - я тебя называла" :)
Это из той же серии, что нет слова "Извиняюсь" в русском языке.Так же и не было руських - все они прилагательные. Миф, фантазия.
Миражи, одним словом.
2003.09.22 | Анатолій
Віщдсутність знань рідного ЯЗИКА, це дуже погано!(-)