Хто наказав писати Біблію?
02/22/2003 | Горпина Пінчук
Хто саме з істот з надприродними можливостями наказав написати Біблію у канонічному вигляді і розповсюджувати її серед людей, хто перевірив на ідейну чистоту, на відсутність вкраплень проповіді сатани? В принципі, Ісус міг перевірити дохристиянські твори та чи були вони йому доступні і якщо так, що він про них казав? Після вознесіння перевіряти міг святий дух, хоча ця творчість менше усього піддається критиці. Під критику якраз потрапляє вітхий заповіт, який ймовірно має велике втручання сатани, бо насичений проповідями нікчемності людини та людства, смачними описами вбивств, розпусти, насильства та мародерства. Відомо, що Біблія довгий час приховувалася від широких верств населення, може якраз через цю свою властивість. Чи церковники таким приховуванням порушували наказ надприродніх сил на пропаганду Біблії чи такого наказу не було?
Відповіді
2003.02.22 | P.M.
Ну що Ви заладили, хто, де, коли.
Біблія не підлягає ревізії. Вона написана пророками, людьми, свідомістю котрих, керував Святий Дух. У це треба повірити і прийняти всім своїм серцем. Зрозумійте одну річ. Якщо людина дійсно щиро прагне пізнати Бога, треба починати від зворотнього. Насамперед Ви мусите прийняти Бога на віру, А вже потім Він дозволить наблизитись до Нього настільки, скільки Ви цього забажаєте.Хто стукає - тому відкривається. Спробуйте. Для початку можна і по маківці (своїй звичайно).
2003.02.22 | Георгій Пінчук
Re: Хто наказав писати Біблію?
Горпина Пінчук пише:> Хто саме з істот з надприродними можливостями наказав написати Біблію у канонічному вигляді і розповсюджувати її серед людей,
(ГП) Згідно з самою Біблією, її звелів написати сам Бог. Перша згадка про це міститься у книзі Виходу, розділ 17, де Бог каже Мойсеєві записати на звиток (очевидно, пергаменту, тому що паперу тоді ще не знали) про своє бажання здобути для Ізраїлю перемогу над амалекітянами (Вих. 17:14-16). Трохи пізніше з'являються згадки про те, що Мойсей записував деталі юридичного кодексу життя ізраїльтян на кам'яних скрижалях (Вихід 34:27, 28), а також фіксував деталі пересування ізраїльських племен через синайську пустелю у напрямок Палестини (Числа 33:1, 2). Коли Мойсей вмер і керівництво Ізраїлем перейшло до Ісуса Навина, вже існував цільний документ, який став називатися Книгою Закону; Ісус Навин отримав від Бога розпорядження "не розлучатися з Книгою Закону ні вдень, ні вночі" (Іс. Нав. 1:1-9). (Ця книга була значно пізніше для зручності читання розділена на п"ять окремих звитків, звідси термін П"ятикнижжя або Пентатеух.) Пізніше до книги Закону (Тори) були додані книги Пророків, що їх писали такі видатні духовні лідери Ізраїлю, як Самуїл, Езра, Неемія, Ісайя, Єремія, Єзекіїль, Даниїл, і інші. Також у Біблію увійшли книги Псалмів (написана переважно царем Давидом, хоча окремі псалми писали і інші автори), Приповістей (автори - цар Соломон і людина на ім'я Лемуїл), і історичні книги, такі як Есфір і Хроніки. Ще згодом до Біблії були додані книги Нового Завіту, написані грецькою мовою - чотири Євангелії, Дії Апостолів, апостольські листи Павла, Петра, Якова, Юди і Івана, і Об"явлення. Наказ розповсюджувати Біблію походить також від самого Бога і повторюється багато разів, починаючи з перших Мойсеєвих книг. Цікаво, що ізраїльські царі мали наказ не тільки читати книгу Божого Закону, а й власноручно ПЕРЕПИСАТИ її від початку до кінця, для кращого ознайомлення (qui scribit, bis legit).
>хто перевірив на ідейну чистоту, на відсутність вкраплень проповіді сатани? В принципі, Ісус міг перевірити дохристиянські твори та чи були вони йому доступні і якщо так, що він про них казав?
(ГП) Звичайно вони були йому доступні. Найпершою згадкою про діяльність дорослого Христа в Євангелії від Луки є те, що він прийшов до синагоги і почав читати з книги Ісайї. Казав він про них, що людям треба їх виконувати, тільки "творчо" (наприклад, не тільки не вбивати, а й не мати ненависті в серці, не тільки не чинити перелюбу, а й не дивитися на жінку з пожадливістю, тощо). Він також вчив людей бачити той головний принцип, на якому, як він висловився, "висить" увесь Закон і всі Пророки - принцип послідовної, незмінної, стійкої любові до Бога і до ближнього.
>Після вознесіння перевіряти міг святий дух, хоча ця творчість менше усього піддається критиці. Під критику якраз потрапляє вітхий заповіт, який ймовірно має велике втручання сатани, бо насичений проповідями нікчемності людини та людства, смачними описами вбивств, розпусти, насильства та мародерства.
(ГП) Це просто фігня. Ні проповідей нікчемності, ні тим більше якогось смакування насильства і мародерства там нема, це Ваші фантазії навколо слів, вирваних з контексту і не зрозумілих Вами.
>Відомо, що Біблія довгий час приховувалася від широких верств населення, може якраз через цю свою властивість. Чи церковники таким приховуванням порушували наказ надприродніх сил на пропаганду Біблії чи такого наказу не було?
(ГП) Деякі церковники після одержавлення християнства дійсно не заохочували людей читати Біблію, але інші завжди заохочували. Люди не прииняли читати Біблію з часів Христа ні на рік, ні на місяць. Тому християнство і вижило.
2003.02.22 | Горпина Пінчук
Хто сказав, що у Біблії нема помилок?
І як це коригується з властивістю людей помилятися? Помиляюся, значить існую. І що ж собі думав сатана? Невже пророки та дописувачі Біблії були ідеальними людьми? Здається, раніше племінник давав такого статуса тільки Христу та можливо ще першим людям до гріхопадіння.2003.02.22 | Олесь
помилок? Ніжно сказано.
Ліньки перекладати... «Не давай в рост брату твоему (по контексту единоплеменнику-иудею) ни серебра, ни хлеба, ни чего-либо другого, что возможно отдавать в рост иноземцу (т. е. не иудею) отдавай в рост, чтобы господь бог твой (т. е. дьявол, если по совести смотреть на существо ростовщического паразитизма) благословил тебя во всем, что делается руками твоими на земле, в которую ты идешь что-бы овладеть ею». «И будешь господствовать над многими народами, а они над тобой господствовать не будут». «Тогда сыновья иноземцев (т. е. последующие поколения неиудеев, чьи предки влезли в заведомо неоплатные долги к племени ростовщиков-единоверцев) будут строить стены твои и цари их будут служить тебе; ибо во гневе моем я поражал тебя, но в благоволении моем буду милостив к тебе. И будут отверзты врата твой, не будут затворяться ни днем, ни ночью, чтобы было приносимо к тебе достояние народов и приводимы были цари,их. Ибо народы и царства, которые не захотят служить тебе погибнут, и такие народы совершенно истребятся"
2003.02.22 | Георгій Пінчук
Ще, і ще, і ще раз про "вибраність" євреїв у Біблії
Олесь пише:> Ліньки перекладати
> ... «Не давай в рост брату твоему (по контексту единоплеменнику-иудею) ни серебра, ни хлеба, ни чего-либо другого, что возможно отдавать в рост иноземцу (т. е. не иудею) отдавай в рост, чтобы господь бог твой (т. е. дьявол, если по совести смотреть на существо ростовщического паразитизма) благословил тебя во всем, что делается руками твоими на земле, в которую ты идешь что-бы овладеть ею». «И будешь господствовать над многими народами, а они над тобой господствовать не будут».
(Etc.)
(ГП) Пане Олесю, як я вже разів п'ять чи шість писав на цей форум, біблійна концепція "вибраності" єврейського народу (в яку вписуються всі наведені Вами цитати) має чіткий зміст, який не варто, не гідно мислячої людини перекручувати і використовувати для роздмухування юдофобії. Згідно з Біблією, Бог після створення людства постійно шукав праведників. (Це, до речі, дуже фундаментальна біблійна концепція, яка відрізняє юдео-християнське розуміня Бога від інших релігійних концепцій - що Бог активно шукає людей, а не навпаки.) Одним з таких праведників, що його Бог знайшов, була людина на ім'я Аврам чи Авраам. У винагороду за праведність Бог пообіцяв цій людині, що його, Боже, найбільше благословення всім людям і всім народам землі, Ісус Христос, прийде на Землю у вигляді його, Авраамова, тілесного нащадка. Саме для здійснення цієї обітниці Бог створив єврейську націю, дав цій нації Закон, землю (усунувши невгодні йому народи, які ту землю населяли), суддів, царів, могутність. Паралельно Бог випробовував євреїв, суворо караючи їх за вади їх характеру (нестійкість віри, схильність до ідолянства і матеріалізму, зазнайство і т.д.). У певний момент чаша його терпіння переповнилася настільки, що він забрав у євреїв і землю, і царство, і могутність, розпорошивши їх у вавілонському вигнанні. Але обітницю свою він все рівно, як і належить Богові, здійснив. Христос дійсно народився як людина від біологічних нащадків праведника Авраама. Після того, як Христос проповідував серед євреїв і ті у своїй більшості пішли не за ним, а за своїми лицемірними і користолюбними лідерами, Бог забрав у євреїв привілей їх "вибраності" і передав цей привілей "духовному Ізраїлю" - людям будь-якого етнічного походження, які вірують у Христа і виконують його волю.
Ви можете, звичайно, не вірити в Біблію зовсім, це Ваша персональна справа, Ваш вибір. Але внутрішньої суперечливості ця концепція не містить, якщо не висмикувати окремі слова і вирази із цілісного біблійного контексту. Таким чином, ваш заголовок зовсім суб'єктивний.
2003.02.22 | franko
Гм...
До рeчi, Аврам (щe тодi нe Авраам) з'авляeться у Бiблii дужe раптово, i одразу в контeкстi вибраностi Богом. До його пeршоi появи нiдe нe в тeкстi нe згадуeться про нього, про його правeднiсть. Чому, на Вашу думку?2003.02.22 | Георгій Пінчук
Re: Гм...
franko пише:> До рeчi, Аврам (щe тодi нe Авраам) з'авляeться у Бiблii дужe раптово, i одразу в контeкстi вибраностi Богом. До його пeршоi появи нiдe нe в тeкстi нe згадуeться про нього, про його правeднiсть. Чому, на Вашу думку?
(ГП) Пояснення, мабуть, в апостольському посланні до Євреїв (Євр. 11:8-12). Згідно з цим текстом, Аврам (пізніше Авраам) мав надзвичайно сильну віру і був слухняний Богові. Виглядає, що Бог бачив цю його віру і слухняність тоді, коли вперше звернувся до нього, семидесятип'ятирічного діда, з наказом іти з землі халдеїв аж у Палестину. Також Яків (2:21-26) посилається на Авраама як на Божого друга чи приятеля (у грецькому оригіналі "коханця"). Очевидно, Аврам (Авраам) мав особливі відносини з Богом, будучи дуже віруючою і слухняною людиною.
2003.02.23 | Махно
Ісус прийшо в рятувати цивілізацію
І прийшов до до "овечок заблудших", найгірших і найнебезпечніших для цивілізації. Рятують спочатку того, хто у воді по шию, а не того хто ще по коліна. Перечитайте собі талмудичні закони і зрозумієте, чому Ісус прийшов до "овечок", пояснити, що зарвалися богообрані, а вони його за це убили.2003.02.23 | Георгій Пінчук
Re: Ісус прийшо в рятувати цивілізацію
Махно пише:> І прийшов до до "овечок заблудших", найгірших і найнебезпечніших для цивілізації. Рятують спочатку того, хто у воді по шию, а не того хто ще по коліна. Перечитайте собі талмудичні закони і зрозумієте, чому Ісус прийшов до "овечок", пояснити, що зарвалися богообрані, а вони його за це убили.
(ГП) У певній мірі згоден. Але треба розуміти, що ці талмудичні закони не були частиною богонатхненного Св. Письма. Талмуд і Мішна - це типові "передання старших," "людські вчення і заповіді людські" (Марка 7:5-13), що їх лицемірні фарисеї вживали для сапопрославлення і приниження інших людей, перекручуючи таким чином найбільш базисну ідею служіння Богові і ближньому (див. Ісайї 29:13).
2003.02.22 | Георгій Пінчук
Re: Хто сказав, що у Біблії нема помилок?
Горпина Пінчук пише:> І як це коригується з властивістю людей помилятися? Помиляюся, значить існую. І що ж собі думав сатана? Невже пророки та дописувачі Біблії були ідеальними людьми? Здається, раніше племінник давав такого статуса тільки Христу та можливо ще першим людям до гріхопадіння.
(ГП) І зараз даю. Пророки НЕ БУЛИ ідеальними людьми. Мойсей час від часу серйозно помилявся. Автор більшості Псалмів цар Давид, хоча був неймовірно совістливою і високодуховною людиною, вкрав жінку свого підлеглого Урії, і, більше того, став непрямим чином винним у смерті цього чоловіка. Цар Соломон, хоча й був надзвичайно мудрим, під старість почав вклонятися чужим богам. Не були ідеальними і автори книжок Нового Завіту. Наприклад, апостол Петро був гарячкуватим, нетерпеливим, і в певний час дуже серйозно розійшовся з апостолом Павлом щодо доцільності проповіді Доброї Звістки не-євреям. Ми вважаємо, що Біблія не містить помилок не тому, що її автори були досконалими, а тому, що під час написання тих чи інших текстів в людях працював Святий Дух, який походить безпосередньо від Бога. Тому Біблія названа апостолом Павлом "богонатхненною" (theopneistos).
2003.02.22 | Горпина Пінчук
Але як же це довести та перевірити?
Адже неідеальна людина, якій властиво помилятися, цілком могла сприйняти шепотііня сатани, як богонатхнення, переплутати Святого духа з сатанинським духом. Ще раз кажу, що сатана теж не їсть свій хліб дарма і не байдикує. Цілком можливо, що ті вбивства, насилля, розпуста, нацьковування одного народу на інші, а віруючих на безбожників, справа не Святого духа, а сатани. Може й тому Ісус так картав тих, хто спирається тільки на вітхий заповіт, сприймає його некритично, не докладає власного розуму і намагався дати шлях, нові вказівки, які повинні дати можливість людині уникнути пасток сатани, у тому числі захованих у Вітхому заповіті.2003.02.23 | Георгій Пінчук
Re: Але як же це довести та перевірити?
Горпина Пінчук пише:> Адже неідеальна людина, якій властиво помилятися, цілком могла сприйняти шепотііня сатани, як богонатхнення, переплутати Святого духа з сатанинським духом. Ще раз кажу, що сатана теж не їсть свій хліб дарма і не байдикує. Цілком можливо, що ті вбивства, насилля, розпуста, нацьковування одного народу на інші, а віруючих на безбожників, справа не Святого духа, а сатани. Може й тому Ісус так картав тих, хто спирається тільки на вітхий заповіт, сприймає його некритично, не докладає власного розуму і намагався дати шлях, нові вказівки, які повинні дати можливість людині уникнути пасток сатани, у тому числі захованих у Вітхому заповіті.
(ГП) Христос картав не тих, хто спирається на Письмо (тоді ще не існувало ділення на Вітхий чи Старий Завіт і Новий Завіт), а тих, хто або не бачить, або не хоче бачити "лісу за деревами." Він картав фарисеїв за те, що вони вихоплюють із Божих заповідей дуже зовнішню частину, букву, і занедбують при цьому саму їх суть, дух. Наприклад, фарисеї вихопили з біблійного вчення про суботу тільки ту (поверхневу) частину, що в суботу не можна робити ніякої роботи. Але ж суть, дух біблійного поняття Божої суботи зовсім не в цьому, а в тому, що людина мусить присвячувати Богові певний час, тимчасово залишаючи для цього свої повсякденні матеріалістичні клопоти. Я не думаю, що це Сатана нашепотів Мойсеєві записати вказівки щодо суботи - це нерозумні і себелюбні люди перекрутили для свого самовосхвалення ці принципово правильні вказівки.