Дуглас Адамс: Чи існує штучний Бог?
07/10/2003 | Augusto
Дуглас Адамс - автор легендарної серії книжок "Як проїхати галактикою автостопом". Несподівано помер досить молодим, але виявився настільки писучим, що ще одну книжку написав вже після смерті.
Насправді це впорядкували його архів на компакт-дисках та його вірному Макінтоші. В новий (та останній) книжці Адамса багато його публіцистики (скоріше виступів на різних конгресах), один виступ приверне увагу зацікавлених питаннями віри.
Він в дитинстві був дуже віруючим, але потім став (на його думку), запеклим атеїстом.
Він ІМХО все ж не настільки засліплений, щоб не помічати існування Бога, єдине, що він ставить під сумнів онтологію Бога, бо він, як і кожна людина, все ж не міг обминути наявну феноменологію та все життя був дуже зацікавлений впливом Бога на людину та суспільство.
A.G.
Ця зустріч записана як "дебат" лише тому, що я трохи боявся приїхати сюди. Я не думав, що в мене буде досить часу приготуватися, а ще, в кімнаті з такими розумниками я собі думав:"Ну що я, аматор, можу їм сказати?". Тому я і надумав погодитися на дебат. Лише після того, як я тут вже пробув пару днів, я зрозумів, що ви всі - звичайні нормальні хлопці.
Це місце набите ідеями, та ще я приніс власних, які я набрав з різних розмов, тому я подумав, що просто встану та проведу дебат сам з собою.
Я поговорю трохи та сподіваюся, що настільки спровокую та роздражню думки, що наприкінці все вибухне та почнеться жбурляння стільцями.
Перш ніж я полізу в глибини того, що я спробую побороти, я хочу попередити, що обовязково пару разів заплутаюсь, бо деякі цікаві пункти я почув лише разом з вами сьогодня, тому якщо я випадково забуду з чого почав.... Я вже комусь розповідав сьогодня, що в мене є чотирьохрічна донька і мені завжди було дуже цікаво дивитися на її лице в перші два чи три тижня її життя та несподівано зрозуміти те, що ніхто ніколи не зрозумів - вона робила "ребут"! (ребут - це вимкнути та ввимкнути компютер А.Г.)
І ще хочу згадати одну дрібницю, яка абсолютно беззмістовна, але якою я дуже гордий - я народився в Кембріджі в 1952 році, а мої ініціали - ДНА!
(1952 рік - рік відкриття ДНК (ДНА англійською, бо англійське слово для кислоти починається на письмі з "а" ), ДНК була відкрита в Кембріджі, Англія, повне імя Адамса - Дуглас Ноел Адамс А.Г.)
Тема, яку я хочу запропонувати для дебата, якого якби не буде є дуже багатогранна (ви самі ще здивуєтесь коли почуєте, а ще більше від того, куди все нас заведе), це "Чи існує штучний Бог?". Я впевнений, що більшість людей в цієй кімнаті розділяють однакові погляди, але навіть для запеклого атеїста ясно, що бог дуже сильно вплинув на всю історію людства протягом багатьох віків. Дуже цікаво спробувати розгадати, звідки все взялося, і що в сучасному науковому світі, в якому, незважаючи на всі перешкоди, ми все сподіваємося жити це значить.
Я думав про це раніше сьогодня, коли Леррі Йєгер розповідав "Що таке життя?" та згадав наприкінці щось, що я не знаю, який-то спеціяльний метод розпізнавати написане. Наступна дивна думка була: пробувати зрозуміти що є живим, а що неживим є якось повязане з розпізнаванням почерка. Ми всі знаємо, коли зустрічаємо щось, хоч би який-то мох на продуктах в холодильнику, інстинктивно розуміємо, чи це живе, чи ні. Але виявилося надзвичайно складним виразити це словами. Я згадав, як я досить давно пробував знайти визначення життя для промови, яку я готував. Я думав, що існує просте визначення та почав шукати на Інтернеті. Як же я був здивований, коли побачив скільки різних визначень існує та якими складними вони були, щоб підкреслити одне та викреслите щось інше. Якщо ми уявимо собі групу з мухи дрозофіли, Річарда Довкінса та Великого Барєрного Ріфа, буде дуже складним знайти внутрішній звязок між об'єктами. Коли пробуєш знайти правило, яке шукаєш, правило яке б було очевидним, це виявляється надзвичайно складним.
Порівняйте це з впізнаванням написаного чужою рукою, коли думаєш що воно таке, чи це А чи Б, чи Г?, схоже, але в той же час дуже несхоже, бо можна сказати про щось "я не до кінця впевнений чи це живе чи ні, воно немовби на межі, погодтеся, це скоріш за все дуже прімітивний екземпляр чогось, що можно назвати живим, а може і ні". Чи може ви скажете про щось, що є прикладом компютерної програми "Чи це можна вважати живим?". Чи це, якщо перефразувати одного з промовців, щось що зробить "чвак!" коли на нього наступиш? Згадайте протиречиву гіпотезу Гая та що запитують її прихильники "Чи планета жива?", "Чи екосфера жива чи ні?". Наприкінці все залежить від того, яке ми дали визначення.
[snip]...[/snip]
Звідки ж взялася ідея Бога? Добре, можна сказати, що в нас взагалі дивні погляди на купу справ, але все ж давайте спробуєм побачити звідки наши погляди беруться. Уявить собі ранню людину. Рання людина, як і все інше, є продуктом еволюції та живе в світі, на який він вже почав активно впливати - робив інструменти, змінював оточення інструментами, які він зробив та знов робив щось інше, щоб змінювати оточення. Щоб порівняти людину та тварину, давайте розглянемо випадок, коли група тварин є випадково відділена від решти, геологічними процесами, тиском перезаселення, нестачею їжі та потрапляє в нове оточення, не схоже на старе. Щоб зробити просто - уявіть собі, що група тварин раптом потрапляє в місце, де погода холодніша. Ми знаєм, що після декількох поколінь переможуть гени тварин з більш густим волоссям та ми побачимо, що всі тварини стали більш мохнатими. Рання людина, виробник інструментів, не був повинний прилаштовуватися на такий начин: він поселився в усіх можливих хабітатах, від тундри до пустелі Гобі, що там, він навіть живе в Нью-Йорці і все тому, що коли він потрапляє в нове оточення йому не треба чекати декілька поколінь; коли йому стає холодно він бачить мохнату тварину з першого приклада та вирішує "я зниму ту шкуру!"
(Далі буде)
Насправді це впорядкували його архів на компакт-дисках та його вірному Макінтоші. В новий (та останній) книжці Адамса багато його публіцистики (скоріше виступів на різних конгресах), один виступ приверне увагу зацікавлених питаннями віри.
Він в дитинстві був дуже віруючим, але потім став (на його думку), запеклим атеїстом.
Він ІМХО все ж не настільки засліплений, щоб не помічати існування Бога, єдине, що він ставить під сумнів онтологію Бога, бо він, як і кожна людина, все ж не міг обминути наявну феноменологію та все життя був дуже зацікавлений впливом Бога на людину та суспільство.
A.G.
Ця зустріч записана як "дебат" лише тому, що я трохи боявся приїхати сюди. Я не думав, що в мене буде досить часу приготуватися, а ще, в кімнаті з такими розумниками я собі думав:"Ну що я, аматор, можу їм сказати?". Тому я і надумав погодитися на дебат. Лише після того, як я тут вже пробув пару днів, я зрозумів, що ви всі - звичайні нормальні хлопці.
Це місце набите ідеями, та ще я приніс власних, які я набрав з різних розмов, тому я подумав, що просто встану та проведу дебат сам з собою.
Я поговорю трохи та сподіваюся, що настільки спровокую та роздражню думки, що наприкінці все вибухне та почнеться жбурляння стільцями.
Перш ніж я полізу в глибини того, що я спробую побороти, я хочу попередити, що обовязково пару разів заплутаюсь, бо деякі цікаві пункти я почув лише разом з вами сьогодня, тому якщо я випадково забуду з чого почав.... Я вже комусь розповідав сьогодня, що в мене є чотирьохрічна донька і мені завжди було дуже цікаво дивитися на її лице в перші два чи три тижня її життя та несподівано зрозуміти те, що ніхто ніколи не зрозумів - вона робила "ребут"! (ребут - це вимкнути та ввимкнути компютер А.Г.)
І ще хочу згадати одну дрібницю, яка абсолютно беззмістовна, але якою я дуже гордий - я народився в Кембріджі в 1952 році, а мої ініціали - ДНА!
(1952 рік - рік відкриття ДНК (ДНА англійською, бо англійське слово для кислоти починається на письмі з "а" ), ДНК була відкрита в Кембріджі, Англія, повне імя Адамса - Дуглас Ноел Адамс А.Г.)
Тема, яку я хочу запропонувати для дебата, якого якби не буде є дуже багатогранна (ви самі ще здивуєтесь коли почуєте, а ще більше від того, куди все нас заведе), це "Чи існує штучний Бог?". Я впевнений, що більшість людей в цієй кімнаті розділяють однакові погляди, але навіть для запеклого атеїста ясно, що бог дуже сильно вплинув на всю історію людства протягом багатьох віків. Дуже цікаво спробувати розгадати, звідки все взялося, і що в сучасному науковому світі, в якому, незважаючи на всі перешкоди, ми все сподіваємося жити це значить.
Я думав про це раніше сьогодня, коли Леррі Йєгер розповідав "Що таке життя?" та згадав наприкінці щось, що я не знаю, який-то спеціяльний метод розпізнавати написане. Наступна дивна думка була: пробувати зрозуміти що є живим, а що неживим є якось повязане з розпізнаванням почерка. Ми всі знаємо, коли зустрічаємо щось, хоч би який-то мох на продуктах в холодильнику, інстинктивно розуміємо, чи це живе, чи ні. Але виявилося надзвичайно складним виразити це словами. Я згадав, як я досить давно пробував знайти визначення життя для промови, яку я готував. Я думав, що існує просте визначення та почав шукати на Інтернеті. Як же я був здивований, коли побачив скільки різних визначень існує та якими складними вони були, щоб підкреслити одне та викреслите щось інше. Якщо ми уявимо собі групу з мухи дрозофіли, Річарда Довкінса та Великого Барєрного Ріфа, буде дуже складним знайти внутрішній звязок між об'єктами. Коли пробуєш знайти правило, яке шукаєш, правило яке б було очевидним, це виявляється надзвичайно складним.
Порівняйте це з впізнаванням написаного чужою рукою, коли думаєш що воно таке, чи це А чи Б, чи Г?, схоже, але в той же час дуже несхоже, бо можна сказати про щось "я не до кінця впевнений чи це живе чи ні, воно немовби на межі, погодтеся, це скоріш за все дуже прімітивний екземпляр чогось, що можно назвати живим, а може і ні". Чи може ви скажете про щось, що є прикладом компютерної програми "Чи це можна вважати живим?". Чи це, якщо перефразувати одного з промовців, щось що зробить "чвак!" коли на нього наступиш? Згадайте протиречиву гіпотезу Гая та що запитують її прихильники "Чи планета жива?", "Чи екосфера жива чи ні?". Наприкінці все залежить від того, яке ми дали визначення.
[snip]...[/snip]
Звідки ж взялася ідея Бога? Добре, можна сказати, що в нас взагалі дивні погляди на купу справ, але все ж давайте спробуєм побачити звідки наши погляди беруться. Уявить собі ранню людину. Рання людина, як і все інше, є продуктом еволюції та живе в світі, на який він вже почав активно впливати - робив інструменти, змінював оточення інструментами, які він зробив та знов робив щось інше, щоб змінювати оточення. Щоб порівняти людину та тварину, давайте розглянемо випадок, коли група тварин є випадково відділена від решти, геологічними процесами, тиском перезаселення, нестачею їжі та потрапляє в нове оточення, не схоже на старе. Щоб зробити просто - уявіть собі, що група тварин раптом потрапляє в місце, де погода холодніша. Ми знаєм, що після декількох поколінь переможуть гени тварин з більш густим волоссям та ми побачимо, що всі тварини стали більш мохнатими. Рання людина, виробник інструментів, не був повинний прилаштовуватися на такий начин: він поселився в усіх можливих хабітатах, від тундри до пустелі Гобі, що там, він навіть живе в Нью-Йорці і все тому, що коли він потрапляє в нове оточення йому не треба чекати декілька поколінь; коли йому стає холодно він бачить мохнату тварину з першого приклада та вирішує "я зниму ту шкуру!"
(Далі буде)