Друге пришестя ПоручікЪа. No.38.
09/09/2003 | ПоручікЪ Красной Армії
Думав не повертатись більше, але передумав...
Літо.
Почалось і минуло...
...словно і нє бивало...
В нас ще спека, але вже можна терпіти.
Що і робимо.
Мої борги: Гура і Kohoutek.
Мені борг: Галаган.
Якщо хто-небудь з Вас ще тут – обізвіться, плз.
Спроба коротенької обсервації літньої діяльності тут.
Без мене, але моїми очима.
Чи очами.
1. Превелебний п. Анатолій нарешті нарвався.
Особисто я не пам”ятаю, щоб кого-небудь тут блокували, навіть на інших гілках.
А тут – на тобі...
ІМНО: ЦЕ НЕ ПО-ХРИСТИЯНСЬКИ!
СЕРЙОЗНО!
Але від цього часу п.Анатолій має повне право вживати титул „Заблокований” у всіх своїх іменах.
Наприклад: Св. Великомученик Анатолій Заблокований.
Або: Анатолій Заблокований, Страстотерпець в ім”я Перунове!
Непогано, ІМНО.
2. Вільнодум злиняв, попрощавшись.
І обложивши (обклавши?) пана-модератора ненормативно.
А з його сайтів не скажеш, що грубіян, мені сподобались, добрі такі...
І син оженився, мої вітання, хоч і сильно запізнілі.
Хтів з ним (з п.Миколою, не з сином) погиркатись трохи на тему юдео-християнського культурного фреймворку в Америці, та, видно, не судьба...
3. Татарин теж злиняв.
Але тут складніша клініка, ІМНО.
Спочатку, літнє загострення ксенофобії.
Можливо, усугубльонноє надлишком гіркої (а я ж попереджував!).
Віздє уші, хтось-там моніторить, іспользує в своїх користних цілях...
Встидно, пане Дмитре, а ще правоохранітєль, хотя і бивший.
Дальше – більше.
Родімиє пятна тоталітаризма появились.
За полемікою Татарина із Thinker”ом і з Гурою слідкував не без інтереса.
Конєшно, я у цій полєміці на стороні двох останніх.
Безоговорочно.
З Солженіциним включно.
Но Татарина понімаю.
Це ж не мій дід застрелив його діда в підвалі Дубенської тюрми.
22 червня 1941, десь ополудні.
Скоріше, навпаки.
І не мій тато охороняв його тата на Сибірських лісоповалах з Солженіциним разом.
Скоріше навпаки, теж.
Але, і його дід, і батько, були бєзотказними ісполнітєлями, потому і нє отвєчают.
Одного не дотягну: молодий, освічений, розумний – і туда же...
Печально...
Хоча, може, це все літо.
Спека.
А гірку треба помірно, помірно.
Або зовсім термінувати.
Бо ксенофобія плюс гірка часто дає параною в результаті.
Тоді – кранти...
Але, енівей, я вдячний Татаринові за спілкування.
І за гарну українську.
Ще й з Донеччини.
4. Kohoutek розчинився без осаду, по англійськи.
Не думаю, що ми з ним коли-небудь дійдемо спільного знаменника по взаімоінтєрєсующему вопросу.
Але людина – думає, а Бог – вирішує.
Тому, бажаю Kohoutek”у зробити вірний вибір.
Щоб нє било мучітєльно больно біля розбитого корита.
І йому вдячний за гарну українську.
З Луганщини.
5. В.М.Гуру щиро вітаю з довгоочікуваним family reunion і з віднайденням неіснуючої ланки.
І, хоча він богохульник, і хреста на ньому нема, від усього серця бажаю йому простого человєчеського сімейного тепла і затишку во вновь обретьонном семействі.
Без різниці, шимпанзячому, чи шимпанзінному.
Може, навіть, шимпанзяному.
6. Пан-Модератор Георгій Пінчук щасливо відвідав історічєскую родіну і повернувся на ПМЖ до гаспидської Гамерики.
З чувством глубокого удовлєтворєнія, надо сказать, повернувся.
Правда, з Анатолієм Заблокованим зустрітись не ризикнув.
Навіть на татамі.
Чи під оним.
Я би теж не ризикнув.
Книжку, її тоже по всякому іспользувати можна.
По голові, напрімєр.
Я безмежно радий, що обійшлося.
Іншого такого модератора знайти було б нелегко.
Бажаю впрєдь йому більше християнського терпіння.
Навіть до жреців Даждьбога.
Воно повинно окупитись.
7. Галаган змінив орієнтацію.
На малоруську.
Чи малороську.
Но не українську.
А після цієї трансгендерної операції пропав десь.
Може, шукає собратієв по новому іміджу.
Або сосестер.
Але наша дискусія наднаціональна.
Та, що про Церковно-Государственні взаімосношенія.
В абстрактній Державі.
Не в Україні.
І не в Росії.
Так що милості просю.
Якщо не передумали.
8. Credentials.
Marko”ві – за лінк про протестантські деномінації України і за інфу про фільм Гібсона;
Olel’ko”ві Siversk”ому – за грунтовну позицію в полеміці стосовно гомосексуалізму;
Thinker”у і Гурі – за те саме стосовно авторитаризму і сильної влади;
Baptist – за цікавий постинг.
Всім новим і нерегулярним учасникам – фізкультпривіт!
Честь імєю –
ПоручікЪ
Літо.
Почалось і минуло...
...словно і нє бивало...
В нас ще спека, але вже можна терпіти.
Що і робимо.
Мої борги: Гура і Kohoutek.
Мені борг: Галаган.
Якщо хто-небудь з Вас ще тут – обізвіться, плз.
Спроба коротенької обсервації літньої діяльності тут.
Без мене, але моїми очима.
Чи очами.
1. Превелебний п. Анатолій нарешті нарвався.
Особисто я не пам”ятаю, щоб кого-небудь тут блокували, навіть на інших гілках.
А тут – на тобі...
ІМНО: ЦЕ НЕ ПО-ХРИСТИЯНСЬКИ!
СЕРЙОЗНО!
Але від цього часу п.Анатолій має повне право вживати титул „Заблокований” у всіх своїх іменах.
Наприклад: Св. Великомученик Анатолій Заблокований.
Або: Анатолій Заблокований, Страстотерпець в ім”я Перунове!
Непогано, ІМНО.
2. Вільнодум злиняв, попрощавшись.
І обложивши (обклавши?) пана-модератора ненормативно.
А з його сайтів не скажеш, що грубіян, мені сподобались, добрі такі...
І син оженився, мої вітання, хоч і сильно запізнілі.
Хтів з ним (з п.Миколою, не з сином) погиркатись трохи на тему юдео-християнського культурного фреймворку в Америці, та, видно, не судьба...
3. Татарин теж злиняв.
Але тут складніша клініка, ІМНО.
Спочатку, літнє загострення ксенофобії.
Можливо, усугубльонноє надлишком гіркої (а я ж попереджував!).
Віздє уші, хтось-там моніторить, іспользує в своїх користних цілях...
Встидно, пане Дмитре, а ще правоохранітєль, хотя і бивший.
Дальше – більше.
Родімиє пятна тоталітаризма появились.
За полемікою Татарина із Thinker”ом і з Гурою слідкував не без інтереса.
Конєшно, я у цій полєміці на стороні двох останніх.
Безоговорочно.
З Солженіциним включно.
Но Татарина понімаю.
Це ж не мій дід застрелив його діда в підвалі Дубенської тюрми.
22 червня 1941, десь ополудні.
Скоріше, навпаки.
І не мій тато охороняв його тата на Сибірських лісоповалах з Солженіциним разом.
Скоріше навпаки, теж.
Але, і його дід, і батько, були бєзотказними ісполнітєлями, потому і нє отвєчают.
Одного не дотягну: молодий, освічений, розумний – і туда же...
Печально...
Хоча, може, це все літо.
Спека.
А гірку треба помірно, помірно.
Або зовсім термінувати.
Бо ксенофобія плюс гірка часто дає параною в результаті.
Тоді – кранти...
Але, енівей, я вдячний Татаринові за спілкування.
І за гарну українську.
Ще й з Донеччини.
4. Kohoutek розчинився без осаду, по англійськи.
Не думаю, що ми з ним коли-небудь дійдемо спільного знаменника по взаімоінтєрєсующему вопросу.
Але людина – думає, а Бог – вирішує.
Тому, бажаю Kohoutek”у зробити вірний вибір.
Щоб нє било мучітєльно больно біля розбитого корита.
І йому вдячний за гарну українську.
З Луганщини.
5. В.М.Гуру щиро вітаю з довгоочікуваним family reunion і з віднайденням неіснуючої ланки.
І, хоча він богохульник, і хреста на ньому нема, від усього серця бажаю йому простого человєчеського сімейного тепла і затишку во вновь обретьонном семействі.
Без різниці, шимпанзячому, чи шимпанзінному.
Може, навіть, шимпанзяному.
6. Пан-Модератор Георгій Пінчук щасливо відвідав історічєскую родіну і повернувся на ПМЖ до гаспидської Гамерики.
З чувством глубокого удовлєтворєнія, надо сказать, повернувся.
Правда, з Анатолієм Заблокованим зустрітись не ризикнув.
Навіть на татамі.
Чи під оним.
Я би теж не ризикнув.
Книжку, її тоже по всякому іспользувати можна.
По голові, напрімєр.
Я безмежно радий, що обійшлося.
Іншого такого модератора знайти було б нелегко.
Бажаю впрєдь йому більше християнського терпіння.
Навіть до жреців Даждьбога.
Воно повинно окупитись.
7. Галаган змінив орієнтацію.
На малоруську.
Чи малороську.
Но не українську.
А після цієї трансгендерної операції пропав десь.
Може, шукає собратієв по новому іміджу.
Або сосестер.
Але наша дискусія наднаціональна.
Та, що про Церковно-Государственні взаімосношенія.
В абстрактній Державі.
Не в Україні.
І не в Росії.
Так що милості просю.
Якщо не передумали.
8. Credentials.
Marko”ві – за лінк про протестантські деномінації України і за інфу про фільм Гібсона;
Olel’ko”ві Siversk”ому – за грунтовну позицію в полеміці стосовно гомосексуалізму;
Thinker”у і Гурі – за те саме стосовно авторитаризму і сильної влади;
Baptist – за цікавий постинг.
Всім новим і нерегулярним учасникам – фізкультпривіт!
Честь імєю –
ПоручікЪ
Відповіді
2003.09.09 | Тестер
Re: Старина, привіт!
Ти цікава Людина! А я зустрічався з Георгієм.Але він не Георгій, в нього інше імя. Пива попили біля Золотих воріт.
І Георгій розплатився.Хотів звести з Анатолієм, але не вийшло, бо була "горяща" путівка в Трускавець, та ще й безплатна з фірми.
Так що прийшлось їхати.
А Анатолій, до речі, веде блгодійницьку роботу.
І козак справний. І не такий агресивний, як на форумі.
Ми їздили в Трипілля на Купала.
А познайомились тут.
Всім форумчанам доброго здоров"я, щастя і по мішку грошей
2003.09.09 | Георгій
Re: Старина, привіт!
Я теж дякую п. Поручіку за вітання і теплі слова. З п. Тестером я дійсно зустрічався, а з п. Анатолієм ні, але не через те, що злякався "татамі." Ми говорили з ним по телефону, і він дійсно зовсім не агресивний - добрий і по-хорошому кумедний. Я просто дійсно мав дуже обмаль часу, а крім того, чесно кажучи, відчував себе досить втомленим від зміни способу життя, ритму сну, від духоти, і від зустрічей з родичами. Та ще й як раз коли ми були в Києві, раптом помер один дуже близький приятель моїх батьків, що, звичайно, не піднімало нам настрою і накладало додаткові обов"язки - відвідати вдову і т.д. Я також говорив по телефону з п. Галаганом, але, на жаль, і з ним не знайшов часу і сил зустрітися. А з п. Тестером зустріч була коротенька, але дуже приємна. Він багато розповідав про свою роботу в галузі прикладної математики, автоматизованих систем управління тощо, і про життя в Україні взагалі. Шкода, що так мало ми поспілкувалися, але життя є життя. Дасть Бог, через два роки буде ще одна нагода, і краща. Привіт усім! --ГП2003.09.10 | ПоручікЪ Красной Армії
Дякую, Тестере.
Приємно як!Що тебе ще хтось вважає цікавою Людиною.
Тестер пише:
> Ти цікава Людина!
...
>А я зустрічався з Георгієм.
> Але він не Георгій, в нього інше імя.
От змєй!
Таки розвів!
А диви, як прикидається!
І телефон мамин опублікував!!!!
Навіть Гура купився, але так йому і треба.
А то: "Не вірю, не вірю..."
....
> Всім форумчанам доброго здоров"я, щастя і по мішку грошей
Вам того ж.
Взаємно.
ПоручікЪ
2003.09.10 | Георгій
Моє ім'я дійсно Георгій! :)
І в паспорті! Але з дитинства всі називали Юра, ніколи не Жора.2003.09.10 | Татарин
Re: Друге пришестя ПоручікЪа. No.38.
ПоручікЪ Красной Армії пише: >(...) 3. Татарин теж злиняв. > Але тут складніша клініка, ІМНО.(...) > Та нікуди я не ліняв - не в моїх звичках. Сиджу собі, спостерігаю, розмірковую куди воно та до чого, згадую старий перефраз:"Товарищь, верь, пройдет она,
Всем полюбившаяся гласность.
И вот тогда госбезопасность
Припомнит ваши имена..."
То ж, найкращі Вам побажання від мене... P.S. Доречі, гіркою ніколи не зловживав (та й зовсім практично не вживаю). То діагноз треба скоректувати...2003.09.11 | ПоручікЪ Красной Армії
Re: Друге пришестя трохи не Ісуса....
Анатолій пише:> Дякую, пане Поруччику, за гумор і за співчуття.
На здоров"я!
> Дозвольте запитання? Ви пишете - блокування це не по християнські. А ДЕ ВИ ТУТ БАЧИЛИ ХРИСТИЯН? Коли людина себе називає кимось і ким вона є, як кажуть в Одесі - це дві великі різниці.
Дозволяю!
Вільно!
Атвічаю:
Тут (на форумі) я взагалі нікого не бачу.
Третій глаз ще не виріс.
Про погляди учасників можу судити виключно за їх постингами.
Виходячи з їх содєржимого.
Наприклад:
Тестер написав, що Ви по жизні інакший, як тут.
Але він Вас знає, а я - ні.
Тож для мене - Ви увесь тут.
Який є.
Інші - так само.
Відносно блокування - це МОЯ позиція.
Принципова.
> Серед так званих християн я особисто бачу і гомосексуалістів-професіоналів, і гомосексуалістів-любителів, і перефарбованих ісусопоклонників, і навіть відвертих дураків. А отже, як я вже неодноразово казав - бути християнином і називати себе християнином це дещо різне. А ці пєтушки ще й називають себе християнами. Не дарма пан Вільнодум назвав тут одного підарасом. Я його, без дозволу, підкоректував і назвав розумовим педерастом. І це, на жаль, виявилося правдою.
Взагалі то, голуба тема мені вже в печінці...
Kohoutek"а розумію.
Хоча і не виправдовую
Групу поддєржки не доганяю!
Общество защіти прав ісчезающіх із Красной Кнігі...
> Ось з якими християнами ми маємо справу.
Ну, не всі ж ми голубі, їй право!
Деякі, навіть, антиголубісти!
> І що цікаво, панові Свистовичу ці розумові педерасти є до серця. От і робіть висновки, але тут вже не до гумору.
Свистовичу - Свистовичове!
Чи Свистовичеве.
Кожному - своє (с).
А для гумору всєгда єсть мєсто в жизні, ІМНО.
> Анатолій
Поручік
2003.09.11 | Анатолій
Re: Друге пришестя трохи не Ісуса....
Дякую, пане Поручик!Я також з гумором сприймаю мудаків та педерастів. І до групи підтримкм педерастів відношусь з гумором. Якби один з них не був модератором. А це вже не гумор, а (ІМХО) дискредитація форуму. А отже, як я вже писав, народ скаже, як зав"яже: - Скажи мені хто твій друг і я скажу хто ти. Я б не хотів вважати, що Свистович педераст чи, принаймні, спец з підтримки педерастів. Але, з огляду на народне прислів"я і підтримка такого модератора, то і у Свистовича навіть за наявності дружини щось не так. Шкода, якщо мої слова відповідають дійсності. Не хотів би мати справу з форумом, ідеологом якого є підар. Отже, мо він надумається і дасть відповідь.
Між іншим, педерасти бувають не тільки фізиологічні, а й розумові.
Щодо гумору - анегдот. Виходить чоловік з під"їзду будинку, весь якийсь зкрючений, з"єрошений, підходить до перехожого і питає: -А скажіть но, педераст, це той кого, чи той що..? Перехожий подумавши, авторитетно відповідає: - Це той що... З"єрошений чоловік: -От чортів педераст, всю спину покусав...
Анатолій
2003.09.11 | ПоручікЪ Красной Армії
Дякую, Татарине!
Татарин пише: > Та нікуди я не ліняв - не в моїх звичках. Сиджу собі, спостерігаю, розмірковую куди воно та до чого, згадую старий перефраз: Я радий за Вас. Що спостерігаєте. Полєзний процес... > >"Товарищь, верь, пройдет она,
>Всем полюбившаяся гласность.
>И вот тогда госбезопасность
>Припомнит ваши имена..."
> Здається мені, уже пройшла. Або проходить.2003.09.10 | Гура
Re: Друге пришестя ПоручікЪа. No.38.
ВітаюЗараз обмаль часу, правда.
А от Татарін таки трохи правий що до можливості повернення репресій: влада кримінальних злодіїв хоче законодавчо відродити тоталітаризм. Так що, так що...
2003.09.11 | ПоручікЪ Красной Армії
ПоручікЪ - Гурі: Привіт!
Гура пише:> Вітаю
> Зараз обмаль часу, правда.
В мене так само.
Радий, що Ви ще тут.
> А от Татарін таки трохи правий що до можливості повернення репресій: влада кримінальних злодіїв хоче законодавчо відродити тоталітаризм. Так що, так що...
Нда-а-а...
Сумно...
ПоручікЪ