Колодний А.М. Атеїзм — це не антитеїзм
04/09/2005 | Дедушка Масдай
http://uath.org/index.php?id=75
У нас склалася думка, що атеїзм і наявність невіруючих людей — це релікти лише соціалістичної доби, а якщо вони ще зустрічаються у наш час, то це такі світоглядні вияви, які з часом мають зникнути взагалі. Але це далеко не так. За останні сто років кількість тих, хто відносить себе до невіруючих, у світі зросла з 5 до 1208 мільйонів. Згідно розрахунків американських демографів і соціологів, доля американців, які не відносять себе до жодної з релігії зросла з 1,3% до 9,1%. А між тим США ще є однією з найбільш релігійних країн. Навіть в сусідній Канаді цей відсоток зріс від 0,2% (1931 рік) до 12,55% (1991 рік). Проте феномен нерелігійності — це не лише явище американського континенту. Так, серед тих, хто не відносить себе до релігійних у Фінляндії — 12,33%, Австрії — 12%, Німеччині — 25%, Великобританії — біля 40%, Новій Зеландії — 29,9%, Чехії — 37%. Але центром несприйняття релігії стала, як це не дивно Азія. Світова статистика нараховує їх тут 1017 мільйонів. В Японії не відносять себе до жодної релігії 46,6%, Південній Кореї — 46%, Сінгапурі та Тайвані — 14,8. У В’єтнамі невіруючих дві третини, а в Китаї та КНДР — десь три четвертих цих країн. Хоч 54% росіян відносять себе до православних, але навіть в день найбільшого християнського свята Пасхи в храмах буває лише 14%. Інститут соціології РАН зафіксував лише 6-7% тих росіян, які бодай раз протягом місяця заходять до храму. Хоч в Україні в останні роки подібні дослідження не проводилися, але можна думати, що кількісні показники її секуляризованості близькі до російських. Відтак відхід від релігії не є наслідком домінування в певних країнах в роки соціалізму офіційного неприйняття владою релігії як всевладного світогляду. Зрозуміло, що політика т.зв. “державного атеїзму” певною мірою сприяла штучному зменшенню кількості релігійних людей. Проте після краху марксистсько-ленінського світогляду вибух релігійності виявився тимчасовим явищем. Нині наступив період поступової секуляризації світогляду. Не виявляє особливої зацікавленості до релігії молодь, що визнають і відомі релігійні діячі різних конфесій України у своїх публікаціях та інтерв’ю. Навіть у тих, хто відносить себе до віруючих; їх релігійність виражається переважно через певні зовнішні форми боговшанування, а не через глибоке богомисліє, через їх поведінку щодення.
Світове релігієзнавство минуле століття розглядає віком відходу від релігії, віком агностицизму і невір’я. Не станемо тут розкривати причини та механізми цієї світоглядної тенденції, бо ж то потребує не однієї сторінки нашого часопису, але зауважу, що при описанні її майже не використовується звичний для нас філософський термін атеїзм. І в цьому чогось дивного немає, бо ж кожне з понять має якийсь конкретний зміст і саме в такому розумінні воно має використовуватися.
То ж що є атеїзм? Термін (від грецьких слів “а” — заперечна частка і “teos” — Бог) вживається для характеристики таких світоглядних орієнтацій людини, які утверджують її в бутті, вільному від необхідності апелювати до надприродного. Протягом історії зміст поняття атеїзм змінювався й був пов’язаний не лише з еволюцією релігії, а насамперед з розвитком виробництва, удосконаленням суспільних відносин, розвитком наукового пізнання взагалі. Історичний розвиток атеїзму відображає звільнення людини від панування над нею стихійних сил природи і суспільства. Атеїзм не тотожний різним формам критики релігії, хоча в минулому подеколи і був пов’язаний з ними. Водночас атеїзм не тотожний й антитеїзму, хоча таке ототожнення й домінує нині в теоретичній і громадській думці. Якщо він і є супутником релігії, то не тому, що без неї не може існувати, а тому, що витлумачує ті ж, що й вона, проблеми взаємодії людини і світу. Звужене витлумачення атеїзму, розгляд його лише як антитеїзму зумовлене підходом до нього не як до певної світоглядної позиції, а спробами визначити його, виходячи з етимологічного змісту самого слова “атеїзм”. Але такий підхід не є науково обґрунтованим. Він веде до пояснення поняття не на основі пояснюваного ним явища, а виходячи з походження слова, яке фіксує це поняття. Атеїзм як форма філософського освоєння світу цікавить не стільки онтологічний чи гносеологічний, скільки індивідуально-практичний аспект відношення людини до світу, зокрема питання про те, чи вільна людина в своїй діяльності, а чи ж вона знаходиться під абсолютним впливом необхідності. Розкриваючи діяльну сутність людини, відображаючи факт утвердження її в своєму дійсному бутті, формуючи у неї адекватне уявлення про саму себе як частину природи і суспільства, як творчу, діяльну істоту, що вирішує проблеми свого буття без опори на надприродні сили, атеїзм виступає відтак як специфічна форма людинознавства. Соціальний зміст атеїзму полягає не у звільненні свідомості людей від релігійних уявлень, як це ще часто твердять при його оцінках, а в утвердженні людини в такому бутті, яке виключає необхідність звернення її за допомогою до надприродних сил тоді і там де вона діє сама. Атеїзм зорієнтовує людину на свідомий контроль за всіма процесами своєї життєдіяльності.
У нас склалася думка, що атеїзм і наявність невіруючих людей — це релікти лише соціалістичної доби, а якщо вони ще зустрічаються у наш час, то це такі світоглядні вияви, які з часом мають зникнути взагалі. Але це далеко не так. За останні сто років кількість тих, хто відносить себе до невіруючих, у світі зросла з 5 до 1208 мільйонів. Згідно розрахунків американських демографів і соціологів, доля американців, які не відносять себе до жодної з релігії зросла з 1,3% до 9,1%. А між тим США ще є однією з найбільш релігійних країн. Навіть в сусідній Канаді цей відсоток зріс від 0,2% (1931 рік) до 12,55% (1991 рік). Проте феномен нерелігійності — це не лише явище американського континенту. Так, серед тих, хто не відносить себе до релігійних у Фінляндії — 12,33%, Австрії — 12%, Німеччині — 25%, Великобританії — біля 40%, Новій Зеландії — 29,9%, Чехії — 37%. Але центром несприйняття релігії стала, як це не дивно Азія. Світова статистика нараховує їх тут 1017 мільйонів. В Японії не відносять себе до жодної релігії 46,6%, Південній Кореї — 46%, Сінгапурі та Тайвані — 14,8. У В’єтнамі невіруючих дві третини, а в Китаї та КНДР — десь три четвертих цих країн. Хоч 54% росіян відносять себе до православних, але навіть в день найбільшого християнського свята Пасхи в храмах буває лише 14%. Інститут соціології РАН зафіксував лише 6-7% тих росіян, які бодай раз протягом місяця заходять до храму. Хоч в Україні в останні роки подібні дослідження не проводилися, але можна думати, що кількісні показники її секуляризованості близькі до російських. Відтак відхід від релігії не є наслідком домінування в певних країнах в роки соціалізму офіційного неприйняття владою релігії як всевладного світогляду. Зрозуміло, що політика т.зв. “державного атеїзму” певною мірою сприяла штучному зменшенню кількості релігійних людей. Проте після краху марксистсько-ленінського світогляду вибух релігійності виявився тимчасовим явищем. Нині наступив період поступової секуляризації світогляду. Не виявляє особливої зацікавленості до релігії молодь, що визнають і відомі релігійні діячі різних конфесій України у своїх публікаціях та інтерв’ю. Навіть у тих, хто відносить себе до віруючих; їх релігійність виражається переважно через певні зовнішні форми боговшанування, а не через глибоке богомисліє, через їх поведінку щодення.
Світове релігієзнавство минуле століття розглядає віком відходу від релігії, віком агностицизму і невір’я. Не станемо тут розкривати причини та механізми цієї світоглядної тенденції, бо ж то потребує не однієї сторінки нашого часопису, але зауважу, що при описанні її майже не використовується звичний для нас філософський термін атеїзм. І в цьому чогось дивного немає, бо ж кожне з понять має якийсь конкретний зміст і саме в такому розумінні воно має використовуватися.
То ж що є атеїзм? Термін (від грецьких слів “а” — заперечна частка і “teos” — Бог) вживається для характеристики таких світоглядних орієнтацій людини, які утверджують її в бутті, вільному від необхідності апелювати до надприродного. Протягом історії зміст поняття атеїзм змінювався й був пов’язаний не лише з еволюцією релігії, а насамперед з розвитком виробництва, удосконаленням суспільних відносин, розвитком наукового пізнання взагалі. Історичний розвиток атеїзму відображає звільнення людини від панування над нею стихійних сил природи і суспільства. Атеїзм не тотожний різним формам критики релігії, хоча в минулому подеколи і був пов’язаний з ними. Водночас атеїзм не тотожний й антитеїзму, хоча таке ототожнення й домінує нині в теоретичній і громадській думці. Якщо він і є супутником релігії, то не тому, що без неї не може існувати, а тому, що витлумачує ті ж, що й вона, проблеми взаємодії людини і світу. Звужене витлумачення атеїзму, розгляд його лише як антитеїзму зумовлене підходом до нього не як до певної світоглядної позиції, а спробами визначити його, виходячи з етимологічного змісту самого слова “атеїзм”. Але такий підхід не є науково обґрунтованим. Він веде до пояснення поняття не на основі пояснюваного ним явища, а виходячи з походження слова, яке фіксує це поняття. Атеїзм як форма філософського освоєння світу цікавить не стільки онтологічний чи гносеологічний, скільки індивідуально-практичний аспект відношення людини до світу, зокрема питання про те, чи вільна людина в своїй діяльності, а чи ж вона знаходиться під абсолютним впливом необхідності. Розкриваючи діяльну сутність людини, відображаючи факт утвердження її в своєму дійсному бутті, формуючи у неї адекватне уявлення про саму себе як частину природи і суспільства, як творчу, діяльну істоту, що вирішує проблеми свого буття без опори на надприродні сили, атеїзм виступає відтак як специфічна форма людинознавства. Соціальний зміст атеїзму полягає не у звільненні свідомості людей від релігійних уявлень, як це ще часто твердять при його оцінках, а в утвердженні людини в такому бутті, яке виключає необхідність звернення її за допомогою до надприродних сил тоді і там де вона діє сама. Атеїзм зорієнтовує людину на свідомий контроль за всіма процесами своєї життєдіяльності.
Відповіді
2005.04.11 | Михайло
Атеїзм- це знищення поняття "Бог" з лексикону людини!
>"... Історичний розвиток атеїзму відображає звільнення людини від панування над нею стихійних сил природи і суспільства. Атеїзм не тотожний різним формам критики релігії, хоча в минулому подеколи і був пов’язаний з ними. Водночас атеїзм не тотожний й антитеїзму, хоча таке ототожнення й домінує нині в теоретичній і громадській думці. Якщо він і є супутником релігії, то не тому, що без неї не може існувати, а тому, що витлумачує ті ж, що й вона, проблеми взаємодії людини і світу. Звужене витлумачення атеїзму, розгляд його лише як антитеїзму зумовлене підходом до нього не як до певної світоглядної позиції, а спробами визначити його, виходячи з етимологічного змісту самого слова “атеїзм”. Але такий підхід не є науково обґрунтованим. Він веде до пояснення поняття не на основі пояснюваного ним явища, а виходячи з походження слова, яке фіксує це поняття. Атеїзм як форма філософського освоєння світу цікавить не стільки онтологічний чи гносеологічний, скільки індивідуально-практичний аспект відношення людини до світу, зокрема питання про те, чи вільна людина в своїй діяльності, а чи ж вона знаходиться під абсолютним впливом необхідності. Розкриваючи діяльну сутність людини, відображаючи факт утвердження її в своєму дійсному бутті, формуючи у неї адекватне уявлення про саму себе як частину природи і суспільства, як творчу, діяльну істоту, що вирішує проблеми свого буття без опори на надприродні сили, атеїзм виступає відтак як специфічна форма людинознавства. Соціальний зміст атеїзму полягає не у звільненні свідомості людей від релігійних уявлень, як це ще часто твердять при його оцінках, а в утвердженні людини в такому бутті, яке виключає необхідність звернення її за допомогою до надприродних сил тоді і там де вона діє сама. Атеїзм зорієнтовує людину на свідомий контроль за всіма процесами своєї життєдіяльності."Вищенаведений текст створює враження наукоподібності у жонглюванні філософськими термінами. Це не науковий аналіз, а негідна підміна, яка передбачає виключення поняття надприродної причини існування світу "невинними" алогічними засобами! Заховати голову в пісок і думати, що Бога не існує, бо можна все пояснити і без Нього- традиція, яка налічує нескінченне число тисячолітть для існування різних цивілізацій!
Богу Богово, а кесарю-кесарево!
АУМ ТАТ САТ!
бмв
2005.04.11 | Тестер
Re: Атеїзм- це ...
Михайло пише:> Вищенаведений текст створює враження наукоподібності у жонглюванні філософськими термінами. Це не науковий аналіз, а негідна підміна, яка передбачає виключення поняття надприродної причини існування світу "невинними" алогічними засобами!
> Заховати голову в пісок і думати, що Бога не існує, бо можна все пояснити і без Нього- традиція, яка налічує нескінченне число тисячолітть для існування різних цивілізацій!
А би так категорично не стверджував про наукоподібність. Це раз/
По друге "нескінчене число тисячоліть" це вже зовсім якась безкінечність. А де ж результати діяльності тих цивілізацій.
Так і пишіть, пане Михайло, що ви казкар, або міфотворець. Тоді все в порядку буде!
2005.04.11 | Георгій
Атеїзм - це віра в неіснування Бога чи богів (-)
2005.04.11 | Тестер
Атеїзм - це система поглядів, що базується на відомих фактах та
бажання свідомо пізнавати навколишній світ...2005.04.11 | Георгій
Це не атеїзм, а емпіризм
Я теж маю систему поглядів, яка базується на відомих фактах і яка спрямовує мене до об"єктивного пізнання навколишнього світу. Ця система - науковий метод, або емпіризм. Але я при цьому не атеїст. Атеїзм вимагає віри в не-існування "ще чогось" понад відомим нам світом, якоїсь іншої реальності ПОЗА тією реальністю, яку ми з Вами пізнаємо емпіричним шляхом (тобто органами наших почуттів). Я такої віри не маю.2005.04.11 | Дедушка Масдай
Те, що ви цитуєте - просто стандартний "наїзд" на атеїзм...
...і є занадто примітивним його тлумаченням, або ж непримітивним тлумаченням вульгарного атеїзму.Цей афоризм (атеїсти вірять, що Бога нема) набув популярності, бо звучить кумедно, його варто повторити, щоб посміятися, але використовувати його (як і будь-який інший афоризм узагалі) як аргумент не варто.
Про "віру в неінування Бога" - на сайті атеїстів американських:
--------------------------------------------------
http://www.atheists.org/faqs/atheism.html
Atheism is NOT a "belief." Atheism is derived from the Greek, atheos, and means simply "away from the belief in a god or gods." Atheists do not "believe," and it is incorrect to assume that the belief in a supernatural entity or entities is, somehow, equivalent to the "non-belief" in those same beings. It isn't.
Atheism is NOT a Religion
"Atheism is religion." When you hear a statement like this, it often comes form a person who has actually done little research or thinking about either Atheism or religion. Most people rarely study or investigate their own religious beliefs, assuming they have any. If they are born in a predominately Christian, or Muslim, or Hindu, or Jewish culture, they will probably reflect the religious beliefs of that society.
Nearly every dictionary will define religion as "belief in a divine or superhuman power or powers to be obeyed a worshipped as the creator(s) and ruler(s) of the universe. The definition of all other terms linked to religion employ much the same language -- church, monastery, priest. They are all part of a religious-language universe or "game" that has little to do with Atheism.
There cannot be an Atheist "Church", or an Atheist "priest" anymore than there could be an Atheist "god."
--------------------------------------------------
...та атеїстів українських:
--------------------------------------------------
http://uath.org/forum/imho.php
2. Что такое атеизм?
Атеизм - невведение в мировоззрение сверхъестественного (богов, бога), отсутствие веры в бога.
3. Является ли атеизм религией?
Нет. Атеизм не является религией, поскольку религия - это способ мировосприятия, основанный на поклонении кумиру (кумирам), чаще всего именуемых богами (богом, Богом). Основным признаком религиозности некой структуры (организации) или мировоззрения является декларируемая монополия на истину. Атеизм не предполагает поклонения и не декларирует монополизм на истину, поэтому религией не является.
4. Атеисты - те же верующие, только они верят, что Бога нет.
Атеисты не верят в существование бога. Из этого не следует, что они верят, что бога нет. Второе является лишь частным случаем первого. Если это непонятно, вам либо меньше 12 лет, либо вы недостаточно усердно изучали основы логики. Возможно, поможет простая иллюстрация. Вам говорят: "Верите ли, что на второй планете звезды Альфа Центавра есть жизнь? Я вчера видел это во сне, в ночь с четверга на пятницу". Скорее всего ваш ответ будет "Нет, не верю". Это не значит, что вы верите, что жизни там нет, просто у вас недостаточно данных, да и о планете такой вы наверняка ничего не знаете
--------------------------------------------------
2005.04.11 | Георгій
Я не вважаю атеїзм релігією...
... і тому між мною і Вашим сайтом українських атеїстів такої вже суттєвої розбіжності нема. Вони пишуть:> 2. Что такое атеизм?
> Атеизм - невведение в мировоззрение сверхъестественного (богов, бога), отсутствие веры в бога.
(ГП) Так.
> 3. Является ли атеизм религией?
> Нет. Атеизм не является религией, поскольку религия - это способ мировосприятия, основанный на поклонении кумиру (кумирам), чаще всего именуемых богами (богом, Богом).
(ГП) І тут згідний, атеїзм - не релігія.
> Атеисты не верят в существование бога. Из этого не следует, что они верят, что бога нет. Второе является лишь частным случаем первого.
(ГП) Вірно, але насправді є люди, які вірять, що Бога нема. Я саме їх називаю атеїстами. Люди, які вірять, що Бог є - теїсти. Люди, які вважають, що вони не мають уяви про Бога і тому не можуть сказати, чи Бог є, чи Його нема - агностики. Люди, які вважають, що питання про Бога можна вирішити шляхом раціонального пізнання (такі, як пан Анатолій) - гностики.
2005.04.11 | Социст
Інша версія.
Пан Георгій пише:> > Атеисты не верят в существование бога. Из этого не следует, что они верят, что бога нет. Второе является лишь частным случаем первого.
> (ГП) Вірно, але насправді є люди, які вірять, що Бога нема. Я саме їх називаю атеїстами. Люди, які вірять, що Бог є - теїсти. Люди, які вважають, що вони не мають уяви про Бога і тому не можуть сказати, чи Бог є, чи Його нема - агностики. Люди, які вважають, що питання про Бога можна вирішити шляхом раціонального пізнання (такі, як пан Анатолій) - гностики.
Я не заперечую існування бога. Тільки, бог є символом абсолютної єдности. Там йому й місце. Його реальність – символічна, тобто, не природна, а трансцендентна реальність, реальність поза простором і часом. Саме тому Ісус Христос не є богом, бо він був реальною людиною, що пройшла до кінця свій особистий шлях до царства божого, добровільно віддавши за це царство своє власне життя. Тобто, Христос є людина, що повністю віддала себе своєму божественному покликанню...
Жнива!
2005.04.11 | Михайло
Re: Бог не міф: включіть Розум!.
Тестер пише:> Михайло пише:
> > Вищенаведений текст створює враження наукоподібності у жонглюванні філософськими термінами. Це не науковий аналіз, а негідна підміна, яка передбачає виключення поняття надприродної причини існування світу "невинними" алогічними засобами!
> > Заховати голову в пісок і думати, що Бога не існує, бо можна все пояснити і без Нього- традиція, яка налічує нескінченне число тисячолітть для існування різних цивілізацій!
>
> А би так категорично не стверджував про наукоподібність. Це раз/
Існує 6 систем індійської філософії, шановний пане Тестер!
Наукою в атеїзмі і не пахне, бо наука матеріальна не знає Бога, а отже їй ніколи не буде відома Істина, хоча амбіцій- нескінченна череда!
> По друге "нескінчене число тисячоліть" це вже зовсім якась безкінечність. А де ж результати діяльності тих цивілізацій.
Результати діяльності Антлантиди та інших цивілізацій- або на дні моря, або згоріли у калейдоскопі нескінченних знищень і народжень матеріального космосу в цілому! Познайомтесь з Ведичною літературою для надбання ознак цивілізованності !
> Так і пишіть, пане Михайло, що ви казкар, або міфотворець. Тоді все в порядку буде!
Від того, що атеїст літературу про Бога називає казкою, чи міфами,- від того він не наблизиться до Істини! А сучасна наука без Бога- це негідник при галстуку!
АУМ ТАТ САТ!
бмв
2005.04.11 | Тестер
Я віддаю перевагу светрам. І читав індусів. Нудно
аж за край. Недоказуємо! Міфологія!