Відповіді

• 2005.11.03 | Социст

  А чи перестав він після цього грішити?(-)

• 2005.11.03 | Социст

  Для молодшого шкільного віку.

  Казка про те, як Адам навчився гіршки ліпити.
  
  Давно це було, настільки давно, що на землі люди ще й бога не знали, а лише кликали добрих духів та відганяли злих духів. За тридев'ять земель, у тридесятому царстві-государстві... Та ніякого й царства-государства тоді ще не було, бо був тоді матріархат. А яке ж вам, діти, царство-государство у матріархаті? Та – ніякого! Так я ж саме про це царство-матріархарство вам розповідаю.
  
  У цьому царстві-матріархарстві жив-був собі чоловік, а не жінка, бо звали його Єгова, а не Яга. Бо Ягою звали не його, а жінку його. І були вони собі чоловік і жінка, тобто були вони разом, коли вони збирались разом. А коли вони не збирались разом, тоді вони й не були разом. Ось чому вони не були однією сім'єю, бо й сім'ї як такої у тому царстві-матріархарстві ніякої й не було. А яка ж вам, діти, сім'я у царстві-матріархарстві? Та – ніякої! Та я ж вам тільки про це й розповідаю.
  
  Так от, жили вони собі та й жили, жили-поживали і ніякого горя не знали. І трапилось так, що народилися у них двойнятка – хлопчик та дівчинка. Ну й диво ж було: уся рода зібралась, щоб на це диво подивитись. „Ну й яке ж це диво“ , скажете ви. Дійсно, зараз цим вже нікого не здивуєш, бо багато на світі двойняток народжується. А тоді ще й світу ніякого ще й не було. А який же вам, діти, світ у царстві-матріархарстві? Та – ніякого світу, одна лише рідня! Та я ж вам тільки про це й розповідаю.
  
  І зібралася уся рідня біля куріня, в якому спали разом Єгова та Яга, щоб подивитись на те диво, що сталося. І зібрався біля куреня весь тей їхній світ, в якому вони жили, тобто вся рідня – від малого до великого. І як зібрались на те чудо разом, так і залишились всі біля того куреня Єгови, загородивши цей курінь як святе місце, в якому народилися двойнятка, та розташувавши свої курені навколо тієї загороди. І так вони й побудували собі свій перший город. І ніякий він вам не город і навіть не село, а так собі хутір. А який же вам, діти, город у царстві-матріархарстві? Та – ніякого городу, одна лише рідня на хуторі! Та я ж вам тільки про це й розповідаю.
  
  І назвали діточок Адам та Єва.
  
  І почув світ, що їх так назвали та й почали всі раптом гомоніти та викрикувати: „Віща Яга!“, „Віща Яга!“, „Віща Яга!“... І так без упину вони святкували та гомоніли шість днів та шість ночей і ніхто з них не міг заснути від того, що знайшлась для них нарешті віща Яга, і будуть вони тепер все своє життя жити з віщою Ягою. А Єгова весь тей час дивувався та й думав: „А чому це вони називають її віщою Ягою, а мене не називають віщим Єговою? Аджеж це я є батьком цих дітей, а вона лише їх на світ народила!“ І дивувався йому увесь світ і лише пожимав плечима. А який же вам, діти, віщий Єгова у царстві-матріархарстві? Та – ніякого віщого Єгови, одна лише віща Яга! Та я ж вам тільки про це й розповідаю.
  
  А на сьомий день увесь світ вже втомився і всі позасипали, та так, що спали вони аж три дня і три ночі. І лише Єгова не міг ніяк заснути та розпитував Ягу: „А чому це вони називають тебе віщою Ягою, а мене не називають віщим Єговою? Аджеж це я є батьком цих дітей, а ти лише їх на світ народила!“ А Яга йому й відповіла: „Ну навіщо тобі бути віщим Єговою, коли ти є справжнім богом!“ А він настільки цьому здивувався, що й заснув непробудним сном, повністю задоволений. І спав він непробудним сном аж сім днів і сім ночей. А який же вам, діти, бог Єгова у царстві-матріархарстві? Та – ніякого бога Єгови, одна лише віща Яга! Та я ж вам тільки про це й розповідаю.
  
  І проснувся він аж восьмого дня та й на весь світ оглянувся. А світу того – як і не було його, немов скрізь землю провалився. Одна лише загорода навколо куреня залишилась. І покинув бог Єгова свій курінь та й пішов шукати свій світ. І шукав він його сім днів та сім ночей та ніякого світу він не знайшов. І повернувся він знову в свій курінь, покинутий своїм світом. А який же вам, діти, світ бога Єгови у царстві-матріархарстві? Та – ніякого світу бога Єгови, одне лише царство-матріархарство! Та я ж вам тільки про це й розповідаю.
  
  І сів бог Єгова біля свого куреня та й задумався. І він довго-довго думав та нарешті він таки придумав. А придумав бог Єгова створити свій власний світ. І вийшов він із куреня свого за огорожу свою. І побачив за садочком велике болото. І підійшов він до того болота. І розділив він воду від землі та землю від глини та зліпив із глини собі Адама по образу і подобію своєму і поставив його у садочку своєму під деревом. І назвав він цей садочок раєм. І сказав він: „Це добре!“ та й сів під деревом відпочивати та на свій образ і подобіє любуватись. А який же вам, діти, у царстві-матріархарстві Адам, що є образом і подобієм бога Єгови? Та – ніякого Адама, що є образом і подобієм бога Єгови, одні лише діти царства-матріархарства! Та я ж вам тільки про це й розповідаю.
  
  А в той час у ті края прибули кочівники, які ніяк на одному місці зупинитись не могли, бо був у них нездоланний потяг мати свого власного бога. І спитали вони його: „Хто ти такий?“ І відповів він їм: „Я є бог Єгова, а це є Адам, якого я створив по образу і подобію моєму.“ І відповіли вони йому в один голос: „Свят, Свят, Свят Ти Один-Однісінький Боже наш!“ І впали вони всі як один на коліна перед ним і, побачивши це, він їм сказав: „Добре! Дам я вам свій заповіт і станете ви навіки-вічні обраним народом бога Єгови.“ А який же вам, діти, заповіт бога Єгови у царстві-матріархарстві? Та – ніякого заповіту бога Єгови, один лише звичай царства-матріархарства! Та я ж вам тільки про це й розповідаю.
  
  І став дідусь Єгова навіки-віків богом, а ваша баба Яга так і залишилась навіки-віків бабою Ягою. Ну, який же він, справді, бог? Я йому це сказала лише, щоб від нього відчепитись. Як сказала, так і зав'язала. Але не перевелись ще боги на землі нашій! Я, діти, відкрию вам свою особисту тайну. Після того, як з Єговою розлучилась, я зустріла свого справжнього Чоловіка. Звати Його Чахлик Невмирущий. І скільки вже віків пройшло, як ми живемо нерозлучно! І скільки я Йому діточок народила – тьма-тьмуща! А тепер я вже стала старою бабою Ягою і гожуся лише для того, щоб діточкам казки розказувати. А він, ще не може вгомонитися! Ось нещодавно з якоюсь Інтернетою зв'язався. І що він такого в ній знайшов? У неї ні рук, ні ніг ніяких, а голова – та й взагалі якась прямокутна! А сам вже й від Імени Свого цурається. Вимагає, щоб я Його Анатолем називала. А який же вам, діти, з Чахлика Невмирущого Анатоль у царстві-матріархарстві? Та – ніякого, бо справжній Анатоль он поки що ще без трусиків по садочку бігає! Та я ж вам тільки про це й розповідаю.
  
  Ось так вони й бігають по садочку без трусиків споконвіків від маленького Адама до маленького Анатоля, поки їх батьки сплять і бога бачать уві сні та наяву... Адамко все з того болота не вилазив, все в глині додому приходив. Хоч горшки ліпить навчився, і на тому – спасибі! А чому цей Анатолько навчиться – один тільки він відає! Поживемо – побачимо... Не спіть, діти, а вчіться грамоті. Вивчайте рідну мову, читайте читанку. Та й інших наук не цурайтесь. Бо зараз вже такі часи настали, що без математики та фізики все-рівно, що раніше було без грамоти. Це вам віща Яга каже, бо я в цьому вже на власному досвіті пересвідчилась...
  
  Але не буду вам своїм особистим досвідом голову морочити. Прийде час та й самі всьому навчитесь. Ось і казці кінець! А в кінці казки всім дітям загадка. Відгадайте, діти, як буде по-українському царство матріархату? Відгадали? Ну тоді й до побачення! Будьте всі здоровими і щасливими та віщими у всіх науках! Я ще до вас завітаю колись!
  
  Зауваження цензора: Ніякого продовження цієї казки більше не буде, бо описання того, що Адам та Єва робили в садочку – це не для молодшого шкільного віку.
  
  Записано паном Социстом 27-28.10.2005р. внаслідок безпосереднього контакту з Тонкими світами і не підлягає корекції ні євангелістами, ні матеріалістами.
  
  Джерело: http://www2.maidan.org.ua/n/rel/1130524746