Олесь Бердник
02/18/2007 | Вільнодум
Хартія Української Духовної Республіки:
http://www.mykola.com/orator/berdnyk1.shtml
http://www.mykola.com/orator/berdnyk1.shtml
|
|
Архіви Форумів Майдану
Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".
Відповіді
2007.02.19 | Георгій
Олесь Мрійник
2007.02.19 | Вільнодум
Без мрії не можна жити...
2007.02.21 | Вільнодум
Невже нікого не зацікавило?
Про п. Георгія не кажу. Його може зацікавити тільки писання юдо-хри. А думки українського генія духу він називає фантазіями! Нема слів!Але є ж на цьому форумі і інші люди...
Основна ідея Олеся Бердника, з якою я згідний на 150%, що духовність має бути національною, якщо ми хочемо мати здорову і сильну духом націю.
Інтернаціоналізм юдо-хри себе вже показав. Один Голодомор, ними створений, чого стоїть.
То невже нікого не зацікавила ця робота Бердника, яка тільки недавно була обнароднена і, я впевнений, мало хто її читав?
Невже пережовування біблійної жвачки вам миліше за геніальні думки українського духовного лідера? Хто ви є тоді?!
-- Вільнодум
2007.02.21 | Роксана
Re: Олесь Бердник
Пане Вільнодум,Чому не зацікавило? Безумовно що так. Бердник був ідеалістом а не науковцем. Цікаво пише, але це все -фантазії. Ніколи до такого не прийде. Хочай ось подам вам допис, з яким я почасти згідна.
------------------------------------------
Україна – категорія часу. Це процес, і процес не безперервний, а перманентний. Україна – це невеличкі часові проміжки, коли велика кількість людей усвідомлює потребу боротьби за Україну (ту, матеріальну, «державну»). Україна – це обмежені в часі періоди романтики, відчайдушності, звитяги, кохання і найвищого духовного піднесення. Чим далі від початку боротьби перемога, тим довшою буває Україна. І ця, «віртуальна» Україна, значно реальніша за ту, за яку відбувається ця боротьба. Адже «псевдореальну» Україну, яка є метою нашої боротьби, досі не змогли сформулювати і уявити собі ні ми, ані наші вожді. Те, що не існує навіть абстрактно, збудувати і захистити неможливо. Натомість справжнє ми завжди можемо відчути.
Настання України ніколи не проголошується офіційно – воно просто відчувається. І що ближче перемога, то сильніше українець переконує себе, що перед ним – останній шанс нарешті здобути перемогу. Україна починається на кухнях і закінчується на Майданах. Початок України відстежити важко, зате її кінець можна встановити з математичною точністю. Її кінець настає в той момент, коли українці усвідомлюють свою перемогу. Ще трохи суспільство б‘ється в конвульсіях, адже перемога в процесі України дорівнює оргазму. А далі ейфорія поступово спадає – Україна знову скінчилася. І тій, справжній Україні, насправді просто наплювати на те, що плодами революцій знову скористалися якісь негідники. Вона існує поза матерією. Вона існує лише в боротьбі.
Тому називати невдахами українців, які регулярно «прос..рають» абстрактну матеріальну Україну, язик не повертається. Вона їм просто непотрібна. Для України «державної» ми ніяк не можемо вигадати національну ідею. Україні справжній це не потрібно – вона сама й є національною ідеєю. Усталивши Україну матеріальну, ми втратимо Україну нашу, заради шалених миттєвостей якої багато з нас живуть усе життя.
Ми можемо пишатися своєю Україною – адже увагу мільйонів до нашої революції привернув не факт Майдану, а його дух, який і є тою самою Україною. Жодній нації не дано таке – адже навіть у євреїв Земля обітована стала одноразовою затягнутою акцією. Українці ж, усвідомивши чергову втрату держави, просто ностальгують за останньою Україною та готуються до нової. У кожного з нас є красивий сенс життя, який робить красивими і нас самих. Україна у нас духовна, а душа вічна.
Тож до наступної України!
Юрко КОСМИНА
2007.02.21 | Анатоль
Чи потрібні нам тоталітарні утопії?
>Жерці, керівники, учені, вожді, воєводи, соціологи, апологети різних філософій, - всюди ворушаться щупальця світового змія визиску.>Наука стала прислужницею диктатур та бюрократій
Ставленням до вчених, до науки Анатолієм Кондратьєвим попахує.
А взагалі-то це - чергова утопія тоталітарного типу.
Хоча зустрічаються і правильні думки. От про ягвохристиянство, наприклад:
>Спочатку прищепити вірус гріховності, падіння, а потім розвинути його до комплексу неповноцінності і приреченості
Покритикую трохи.
>Де ж домінанта, де ядро нашого історичного буття?
>Козацтво, Січ, Хортиця.
Не приймаю. Козаки - вартові пси границь імперії. А до того ще й пяниці і розбійники.
Ми - це не застигла точка, а крива, що проходить через різні точки. Ми не можемо відмовитись, відкинути ті точки, через які пройшли, але вправі визначати теперішній напрямок руху.
>Ми оглушені гуркотом Космічної Ери
Тут я вірю автору, він справді, схоже, оглушений.
>Найвища ідея всіх філософій та світоглядів - свобода духу
Ой, лі? На словах часто так, а фактично якраз навпаки: мета всіх ідеологій - обєнати людей на їх основі.
>Слово, думку, почуття, - тобто, душу людини, - формує нація, народ
Формують ідеології.
>Позанаціональна людина - фікція, перекотиполе, потенційний зрадник, який не має творчої пуповини, а отже, готовий до паразитування в лоні будь-якого народу.
>Що може створити "космополіт"? Якою мовою? Для кого?
Все може зробити. Для людей. Творча пуповина до нації не привязана.
>Такого хамелеона не прийме жодна планета, жодна сфера буттєвості
Пустодзвін.
>Отож знову й знову підкреслимо, що нація - є Матір душі, психіки, мислення, смислу буття
Ні, люба ідеологія. В тому числі і націоналістична.
>Нація - прообраз Вселенської Сім'ї.
Ніколи людство не буде приведене до лише національних одиниць.
>Освіту треба звільнити від будь-яких ідеологічних диктатів та стереотипів
>Напрямок і характер освіти обирає індивід - добровільно й незалежно, а не школа чи якийсь ідеологічний інститут. Єдиний критерій - дух любові й вселюдськості.
Це вже ідеологія. Обовязкова освіта повинна давати певний набір знань, потрібних кожній цивілізованій людині, а також вміння думати, шукати, вирішувати, творити.
>Релігія також вимагає революційних метаморфоз
Ми будемо вирішувати, які метаморфози їм потрібні і будемо їх проводити?
Чи хай собі вільний ринок це робить?
>а тому вона (релігія) повністю виключається із сфери догм, приписів, переслідувань,
архаїчних ритуалів,
Ми будемо їм догми і ритуали міняти?
>треба вже тепер відділити все духовне життя Нації (освіту, релігію, пізнання, творчість тощо) від державної юрисдикції і зосередити під захистом Духовних Республік.
Це вже монополія в неприкритій формі.
>держава поглинає основний скарб Буття - душі юних поколінь, маніпулюючи їхньою свідомістю
Тому Духовна Республіка визволяє особу від ілюзії державної необхідності і спрямовує її до влади духу
Визволяє для маніпулювання.
>Духовна Республіка народжується й будується в серці своїх громадян-ентузіастів, а тому її буття ні в чому не узурпує прав та привілеїв інших народів, партій чи ідеологій
Це хороші слова, але вони протирічать попереднім.
>Духовна Україна розуміє людство, як Братерську Сім'ю Народів та Індивідуальностей
"Народів та Індивідуальностей" - це занадто вузько. Тут нема місця всяким іншим обєднанням за інтересами, ідеологіями.
>Ми не претендуємо на вичерпні формулювання ідеї, на лідерство, на пріоритет
Насправді претензії прямо диктаторські.
>Як пробудитися? А просто: відкинувши тисячолітні забобони псевдовіри, псевдозакону, псевдознання
А ми скажемо, що є псевдо, а що справжнє, так?
>Тепер пропонується розглянути й ствердити пропозицію про народження на космоісторичному полі Української Духовної Республіки, або Духовної, Святої України.
Можна й розглянути.
>Нація - не є плід концепцій, теорій чи якогось вчення. Це стихійна космоісторична реальність, така ж глибинна й самодостатня, як існування Всесвіту
Частково стихійна, а частково така ж ідеологія, як і інші.
>Отже, альтернатива така: або Україна деградує і щезне, як унікальний національний творчий дух, або знайде для себе нове втілення.
Куди вже деградувати. Треба розвиватись.
>Участь в житті Духовної Республіки визначається не деклараціями, не клятвами, не членством в штучних організаціях, не запевненнями у вірності, а життєвим подвигом і духовною дією на благо Вітчизни Вітчизни та братерських народів
Це правильно. Трудитись треба.
>Перший реальний крок - створення Духовних Республік в середовищі існуючих держав чи автономій
Якщо вона духовна, то нащо їй середовище держав. Достатньо інформаційного.
>Ініціативна Рада Духовної України, не втручаючись в народногосподарське життя держави, перейме на себе відповідальність за всю культурну, духовну стратегію національного поступу
Ну це вже прямо Партія. Чи Політбюро. Ще й без відповідальності за економіку.
Відповідальність за ВСЮ культуру і духовну стратегію! Вам великі дуже права потрібні, щоб відповідати за ВСЮ. Ще й кілька дивізій впридачу.
>Всесвітня Рада Духовної України стає гарантом безсмертя національного духу, будуючи для цього в країнах розселення школи, вільні академії наук, храми тих чи інших релігій та вірувань, театри, видавництва, телерадіостанції, музеї, бібліотеки, Храми Краси
Чи не занадто апетити в "гаранта" ? Може і іншим щось залишити?
>Духовна Україна наріжним каменем і передумовою свого існування ставить духовне визволення особи, громадянина, мислячої істоти.
Ох ці визволителі! Концтаборами завжди виходять такі "визволення" на практиці.
>Всі ці гордовиті монархи, диктатори, творці убогих доктрин, політичні брехуни й ошуканці, релігійні містифікатори,
А от ми не такі! Ні! Ми зовсім інші!
>Що ми можемо синтезувати з купи історичного сміття тепер, на порозі Космічної Ери? Божевільне політичне марення, або псевдорелігійна лихоманка
Це точно. Саме це.
>всі наші "будівництва", "перебудови", "прогреси" та "еволюції" чи "спасіння" - виявляться міражем і самомістифікацією.
Але наші граблі - кращі.
>Треба стрибком вискочити із спектаклю віків
Ох, знов ці стрибки. Ну скільки можна стрибати на ті ж граблі?!
>держави є природними ворогами всіх еволюційних перетворень
Да, в "Духовні Республіки" легше стрибати коли розруха і безлад.
>Епоха духовності вимагає переходу від державницького насилля, сваволі до самоврядування, до створення національних громад
Державне насилля хоч якось контролбоване, а от насилля і сваволя ентузіастів, та ще й таких Космічних масштабів...
>Такий шлях пролягає через формування Духовних Республік
Я за Духовниі Республіки в духовному (інформаційному) просторі. Але без монопольних засіхань.
>не економісти повинні керувати творцями духовних вартостей культури
Та не економісти й керують. Керують ті, хто має силу, владу.
>на чолі національного життя повинні стати мислителі, учені, письменники, митці, філософи, педагоги, мрійники, духовні подвижники, футурологи, казкарі, пісенники, творці культури.
Утопія. Такого не буде. На чолі завжди буде той хто сильніший.
>Сподівання на геніальні директиви, осяяння, з'їзди, перевороти, доктрини, катехізиси - марні! Доречне лише розкріпачення всіх душ, всіх індивідуальностей, всіх племен, народів, всіх прагнень і волінь
Сподівання і на цю утопію марні. Більше того, сумно, що нічому ми так і не вчимося.
Не потрібні нам тоталітарні утопії.
2007.02.21 | Георгій
Один коментар нашвидкоруч
Пане Анатолю, я в принципі згоден з Вами, що мрії п. Бердника (в принципі симпатичної мені людини, патріота) дійсно, на жаль, попахують черговим "аватаром" романтично-тоталітарного міфу на кшталт "Третього Райху." Але я зараз не маю часу детально входити в цю дискусію. Хочу тільки сказати Вам, що термін "козацтво" досить широкий. Серед козаків дійсно були гультяї і п"яниці, але ж було багато представників козацтва, які не тільки воювали чи гуляли, а й займалися господарством, робили багато корисної роботи по своїх хуторах і міських садибах. У 17-му ст. сформувався цілий клас заможних козаків, яких "голота" зневажливо називала "кармазини" - це фактично був найбільш продуктивний клас тодішнього українського суспільства. Якби-то нам дослідити і відродити їх справжню культуру, мову, звичаї, цінності... а не вигадані "орійські" і всякі інші "гімалайські."2007.02.21 | AK
Re: Один коментар нашвидкоруч
Георгій пише:> . У 17-му ст. сформувався цілий клас заможних козаків, яких "голота" зневажливо називала "кармазини" - це фактично був найбільш продуктивний клас тодішнього українського суспільства.
Дуже цікаво. Я це слово чую вперше. Часто зустрічається прізвище Кармазин чи Кармазін, однак я не знав, що воно означає. Де про це можна прочитати докладніше?
2007.02.21 | Георгій
"Чорна Рада" Пантелеймона Куліша
2007.02.21 | Роксана
Re: Чи потрібні нам тоталітарні утопії?
Анатоль,Коли я вже думаю, що вас "розкусила" ви даєте аналіз Бердника дуже подібний до мого. Ну може у мене не так "гостро".
---------------------------------------------------
-Та не економісти й керують. Керують ті, хто має силу, владу.
>на чолі національного життя повинні стати мислителі, учені, письменники, митці, філософи, педагоги, мрійники, духовні подвижники, футурологи, казкарі, пісенники, творці культури.
Утопія. Такого не буде. На чолі завжди буде той хто сильніший.
>Сподівання на геніальні директиви, осяяння, з'їзди, перевороти, доктрини, катехізиси - марні!
Сподівання і на цю утопію марні. Більше того, сумно, що нічому ми так і не вчимося.
Не потрібні нам тоталітарні утопії.-
-----------------------------------
Спеціально ось це-
-"Доречне лише розкріпачення всіх душ, всіх індивідуальностей, всіх племен, народів, всіх прагнень і волінь-"
То і буде, кожний сам собі гетьман.
Все ж я люблю Олеся. Він мрійник, але хотів добра для своєї нації, для людства взагалі. І я б таке хотіла. АЛЕ.. як то кажуть
-Хотілося б у рай так гріхи не пускають.-
2007.02.21 | Роксана
Re: Чи потрібні нам тоталітарні утопії?
Хто це такий?-"Ставленням до вчених, до науки Анатолієм Кондратьєвим попахує.-"
Чи він живий чи вже "поза хмарами"?
2007.02.21 | Вільнодум
Дурниці пишете! Не хочеться відповідати
2007.02.23 | Социст
Re: Олесь Бердник
Пан Вільнодум пише:> Хартія Української Духовної Республіки:
Загалом, це не хартія, а метафізика... Але є й реалістичні нотки:
>Епоха духовності вимагає переходу від державницького насилля, сваволі до самоврядування, до створення національних громад, до об'єднання їх у Всепланетну Громаду Народів.
>Традиційні держави, якими б прапорами та геральдичними знаками вони не прикривалися, є втіленням порочних, демонічних сил незгармонізованої ноосфери. Модифікувати їх - марна річ! Є лише один шлях до всебічного звільнення духовних еволюційних сил - громада, община, спілка, братство. Синонімів багато, проте суть одна: любовне об'єднання індивідуальностей і народів.
>Духовна Україна мріє про Всесвітню Громаду, проте шлях до неї пролягає через ієрархічну структуру менших громад. Громади сільські, універсальні, які стали б природною лабораторією духовної самореконструкції народу, громади робітничі, мистецькі, релігійні, наукові, об'єднання громад - обласні, крайові. Національні Громади України, Росії, Литви, Грузії, Франції, Німеччини, Англії, Італії тощо. Всесвітня Спілка Національних Громад, як ступінь до Космічного, Зоряного Братерства мислячих істот.
>Хтось заперечить: неможливо перейти до формування громадського життя в умовах світового протистояння - ідеологічного чи державного, економічного чи політичного.
>Проблеми мілітаризації, що потрясають економіку й соціальну сферу тепер, можуть бути остаточно вирішені лише правдивою співдружністю Духовних Республік і національних Громад. Єдиний критерій вселюдської стратегії духу можливий також тільки при ліквідації держав, озброєних до зубів, опертих на тисячолітні амбіції партій, мафій, економічних кланів а то й просто політичних банд.
>Ми розуміємо, що вищезгадані завдання неможливо здійснити з людиною ветхого історичного типу. Тому Духовна Україна наріжним каменем і передумовою свого існування ставить духовне визволення особи, громадянина, мислячої істоти.
>Для того, щоб визволити Дух Людини для повної самореалізації, треба вже тепер відділити все духовне життя Нації (освіту, релігію, пізнання, творчість тощо) від державної юрисдикції і зосередити під захистом Духовних Республік.
>Держава узурпує духовну силу народів і спрямовує її до руйнації, ворожнечі, історичних абсурдів, божевільних соціальних прожектів. Держава виснажує землі, природні ресурси, фауну і флору для антиеволюційних цілей, створюючи армію, апарат насильства, бюрократичні мафії, низку юридичних норм, що диктуються не необхідністю, а хаосом безперспективного сучасного життя. Коротше - держава розплоджує злочинну ситуацію і "бореться" з нею. До того ж, держава поглинає основний скарб Буття - душі юних поколінь, маніпулюючи їхньою свідомістю для нелюдської мети самоствердження влади або ідеологічних жупелів.
>Тому Духовна Республіка визволяє особу від ілюзії державної необхідності і спрямовує її до влади духу.
>Державним структурам залишиться сфера зв'язку, транспорту, підтримування порядку, оборони (доки вона необхідна), координація господарських функцій, міжнаціональна торгівля.
>Життя - священний дарунок Космосу. Тому Духовна Україна вважає замах на життя Людини, думку про вбивство, ідею війни і саму війну - злочином супроти самого Духу Буття.
Вже більше року, як я запропонував текст Конституції Громади (http://socyst.livejournal.com/2006/04/06), але майже ніхто із завзятих українців на неї не звернув уваги. А без Конституції ніякої Громади не буде...
2007.02.24 | Вільнодум
Re: Олесь Бердник
Щирі вітання пане Василю!Давно Вас не було чути...
Дякую за виділення ключових думок з Хартіїї Духовної Республіки О.Бердника. Давайте не будемо видумувати свої назви цьому документу. Залишимо назву, яку дав автор.
Я зведу все сказане Бердником до одної цитати. Може тоді до наших юдо-християн дійде трошки суть і важливість думок Бердника. Ось ця цитата:
>(О.Бердник) Ми розуміємо, що вищезгадані завдання неможливо здійснити з людиною ветхого історичного типу. Тому Духовна Україна наріжним каменем і передумовою свого існування ставить духовне визволення особи, громадянина, мислячої істоти.
(В-дум) Я за це багато вже казав. Ви також, але по-іншому. Я Вашу Конституцію прочитав. Думки непогані, але до ДІЇ вони не приведуть, вибачаюсь. А значить - мертві слова! Бо Слово має кликати до дії, до бажання зміни! Якщо ж прочитавши пів-сторінки починаєш засипати, то не буде діла...
Давайте краще побалакаємо за Бердника. Юдео-християни цього форуму називають його мрійником, не підозрюючи, за КОГО вони балакають. Вони ніколи не були на святі Купала в Ржищеві, точніше Вутачеві, де стоять "стели" соборів Української Духовної Республіки, і не бачили святкування, де співаються пісні на слова Бердника, та так співаються, до "мурашки по тілу ходять"... То й нехай. Їх інтернаціональна доктрина юдео-християнства вже мертва! А Духовна Україна жива і росте, відроджується, так, як пророкував Бердник. Майже так. Українська Духовна Республіка жива. Вона не має організаційної структури, але вона множиться і збільшується. Вона не будує церкви, не галасує на мирян, не нападає, не заставляє коритися, а навпаки, не публікує багато, майже невідома... Але вона Є і росте з кожним роком!
Думаю, що духовний раб, Бердника зрозуміти не зможе, тому і не знає як на нього реагувати - "мрійник", "фантазер", це все що вони бачать!
-- Вільнодум
2007.02.24 | Роксана
Re: Олесь Бердник
Вільнодум пише--"Вони ніколи не були на святі Купала в Ржищеві, точніше Вутачеві, де стоять "стели" соборів Української Духовної Республіки, і не бачили святкування, де співаються пісні на слова Бердника, та так співаються, до "мурашки по тілу ходять"... То й нехай. Їх інтернаціональна доктрина юдео-християнства вже мертва!-"
Не говоріть того, що не знаєте. Якщо ви рахуєте українські ритуали духовністю народу, то вони ж не перевелися. І не треба відходити від церкви, лиш для того щоб святкувати Івана Купала. Наші пластуни завжди переводять цей ритуал. І вінки плетуть і на воду їх кидають і ворожать на якій бік "заміж вийдуть" і співають так "що яж мурашки по тілі ходять". То при чому тут "духовна республіка"? А ви чомусь, вибачте за слово, як папуга повторюєте про якусь нову республіку та про вишукану духовність. Не юдо-християни винні у страті національної свідомості, а перебіг нашої історії завів нас у цей кут з якого століттями вилізти не можемо.
2007.02.24 | Вільнодум
Re: Олесь Бердник
Роксана пише:> Не юдо-християни винні у страті національної свідомості, а перебіг нашої історії завів нас у цей кут з якого століттями вилізти не можемо.
(В-дум) Так, але не століття а тисячоліття! Точніше з 988-го року!
P.S. Я знаю за що кажу, коли кажу про Купало. Не Івана Купала, а КУПАЛО. І не те, яке Ви святкуєте, а те, яке святкують в Вутачеві, де є осередок Української Духовної Республіки. На високому схилі Дніпра, в такому місці, що другий берег Дніпра майже не видно, де стоїть млин, в якому бібліотека, і маленька церковка зроблена по карисунку Шевченка. В цій церковці все не так, як у Вас, а так, як в Українців може бути. Одним словом, ми розмовляємо про різні речі.
Чолом!
- Вільнодум
2007.02.24 | Роксана
Re: Олесь Бердник
Здається в Українській мові ми робимо відмінки призвіщ. Ми ж не росіяни, пане Вільнодум. Можна вільно думати, але треба правильно думати.2007.02.24 | Вільнодум
КУПАЛО - правильний відмінок. Це не Іван! :)
2007.02.24 | Роксана
Re: КУПАЛО - правильний відмінок. Це не Іван! :)
В такому разі поясніть що таке КУПАЛО? Які ритуали переводяться? Що вони дають українській духовності? Якщо це не призвіще то що? Чому і з якої причини КУПАЛО не відміняється? Ось так по порядочку, щоб юдо-христіянка зрозуміла вільнодумство, ато так і помру рабом.2007.02.24 | Вільнодум
Читайте "Укр. Міфологію" В. Войтовича
2007.02.24 | Роксана
Re: Прочитала Войтовича який заперечує ваше твердження
Свято Івана Купала 06 липня 2004ІВАНА КУПАЛА
Івана Купала – це день літнього сонцевороту, що тепер сходиться з християнським святом Різдва Святого Предтечі і Хрестителя Господнього Івана – 7 липня.
Як народне свято, день Івана Купала відбувається з багатьма своєрідними обрядами та піснями. У старих писаних джерелах Купало характеризується як поганський бог земних плодів, якому приносили в жертву хліб – головний плід землі.
З давніх–давен в Україні дівчата й хлопці виходять із села з радісними співами, розкладають вогнища на горі, або десь у лісі поблизу ріки, танцюють навколо того вогнища й стрибають через вогонь. Дівчата ще співають ворожбицьких пісень і за різними прикметами примічають, чи здійсняться їхні бажання. Ранком до сходу сонця вмиваються “іванівською” росою на красу. В Карпатах дівчата оперізуються перевеслами з пахучих трав, із самих трав плетуть вінки й кладуть собі на голову. Найголовніші з цих трав: Іванів цвіт, лопухи, богородська трава, ведмеже вухо, канупер, любисток, м`ята, рута, васильки, резеди, барвінок, сокирка та інші пахучі трави.
Купало і Марена
Найголовнішими атрибутами свята є Купало і Марена, що в різних місцевостях України готуються по-різному. Кой-де дівчата роблять “Купало” з гілки верби, для цього вони беруть гілку, квітчають її квітами й вінками, а потім ходять навколо нього і співають пісень. Чоловіки й жінки теж сходяться на таке видовище але в співах вони участі не беруть.
Хлопці кидають квіти на ті стежки, де ходять дівчата. За якийсь час, коли вже дівчата “Купалом” натішаться, хлопці нападають на нього, обривають вінки й квіти, а саму гілку кидають у воду. Розкладають вогнище й коли воно розгориться, то стрибають через вогонь усі присутні хлопці, дівчата, жінки й чоловіки.
Молодиці приносять із собою вареники чи інший почастунок, а чоловіки й парубки – горілку, тут же біля вогнища частуються , а потім танцюють.
В деяких місцевостях України, ввечері, напередодні Івана Купала, збираються дівчата на умовлене місце з вінками на голові. Вінки плетуть із пахучих трав.
Шапки й брилі хлопців теж уквітчані цими травами, але квітчають не вони самі, а ті дівчата, з котрими вони любляться.
Зібравшись, дівчата беруться за руки і ходять навколо “Марени” – гілки чорноклену, або вишні та співають пісень про “Марену”. Одна з них зупиняється, бере солом`яне опудало й ставить під дерево, або поруч із гілкою – “Мареною”, інші дівчата вбирають голову того опудала стрічками, а на шию чіпляють намисто – це “Купало”. Потім його обкладають соломою з кропивою і запалюють. Коли вогонь розгориться, хлопці й дівчата беруться за руки й перестрибують через вогонь, а інші в цей час співають.
Олекса Довбуш
2007.02.24 | Вільнодум
Re: Прочитала Войтовича який заперечує ваше твердження
Щось Ви не те прочитали!Ви прочитали про Івана Купала, а я казав за Купало. Потім, Вибрали все те, що внесло юдео-християство в це свято, а Українську суть викинули! Аякже?
Цитую з Міфології Войтовича
КУПАЛО, Купайло, Купайла, Купала, Купалбог - бог молодості, шлюбу, краси. У пору літнього сонцевороту, коли Сонце в небі найвище, предки відзначали свято Купала (з 23 на 24 червня) - великий шлюб бога літнього розквіту вогню-сонця Семиярила з життєдійною богинею води Даною.
(............)
У християнські часи цей бог замінився Іваном Хрестителем, до імені якого стали додавати народне прізвисько: Іван Купало.
(...........)
Про бога Купала знаходимо у "Валесовій книзі": <<...коли Купало прийде у вінку, що покладений на голові його, сплетений із віття зеленого, і квітів, і плодів >>; <<Се бо Купало прийшов до нас і говорив нам, що повинні стати горді і чисті тілами і душами нашими>>; <<І се Купало покаже для нас знамення на перемогу над ворогами, і те маємо творити>>; <<...славу співати... і Купалбогу, який до митнищ правитиме і всяке оміння>>.
* * *
Від себе добавлю, що свято Купала було для хлопців посвяченням в чоловіки, а дівчатам - можливістю вибрати нареченого. НАРЕЧЕНИЙ. Наше слово, з глибоким змістом. Той, якого "нарекли"! Вона також - наречена. Слова роблять їх РІВНИМИ - він і вона. А в English? Bride i Groom. Слова ці походять від "конюх" і "служанка"! Отака різниця в культурах! Так само, як і різниця в величі свата Купала з чужеродністю свята Івана (Іоана).
-- Вільнодум
2007.02.24 | Роксана
Re: Прочитала Войтовича який заперечує ваше твердження
Паме Вільнодум,Ну для чого ця катавасія? Ви почали з того що я неправильно написала бо сказала КУПАЛА, а такого мов нема, бо є лиш Купало. тепер самі стали на греблі і подаєте з Войтовича-
КУПАЛО, Купайло, Купайла, Купала, Купалбог -
Поясніть мені значення "ФІФОЛОГІЯ". Подумайте над цим і давайте вже до міфів не повертатися.
2007.02.24 | Роксана
Re: Прочитала Войтовича який заперечує ваше твердження
Вибачте за помилку-має бути
МІФОЛОГІЯ
2007.02.24 | Вільнодум
Не "хапайте" мене за не те, і я не буду
Я дуже не люблю, якщо не сказати, ненавиджу, коли я пишу про щось важливе, а читач, замість того щоб відповісти по темі, хватається за якусь пустякову описку і починає, вибачаюсь, "вимудрюватися"!Я писав за дуже важливу концепцію Олеся Бердника - Українську Духовну Республіку. А Ви вчепились за те, що я сказав Купало, замість Купала. В тому реченні, яке я написав, можна було використати обидва варіанти, але не в цьому справа.
А справа в тому, що юдо-християнин не буде розмовляти на тему, в якій його віра показується з заду! Що все стає видно! Юдо-християнин буде себе бити в груди і доказувати, що зараз в українських церквах сповідується українська духовність! А коли йому показати, що ні, то він відразу вчепиться за щось другорядне і переведе розмову на іншу тему! Ви напевно до таких не відноситесь?
От і маємо те, що маємо! Господи поможи!
-- Вільнодум
2007.02.24 | Роксана
Re: Не "хапайте" мене за не те, і я не буду
Пане Вільнодум,Ну давайте ж будемо послідовними-
Не я ж почала про "слово" Ви мене почали поправляти. Ну не могла ж я приняти те що не є правдою.
пишете-
. Я знаю за що кажу, коли кажу про Купало. Не Івана Купала, а КУПАЛО. І не те, яке Ви святкуєте, а те, яке святкують в Вутачеві, де є осередок Української Духовної Республіки.-
А далі важна справа-
-Я писав за дуже важливу концепцію Олеся Бердника - Українську
Духовну Республіку. А Ви вчепились за те, що я сказав Купало, замість Купала. В тому реченні, яке я написав, можна було використати обидва варіанти, але не в цьому справа.-
Ні ви мені заперечили що КУПАЛО не відміняється.
Ви не приймаєте христіянства, я не вірю в повернення міфів. Оце і вся наша розбіжність.
2007.02.25 | Вільнодум
Re: Я зараз ухоплю Вас за те, що треба!
Я марную час тут, але останній раз попробую розібрати Вашу проблему. Розглянемо, що я писав, і що Ви "думали" (неправильно) про написане.> (В-дум) Я знаю за що кажу, коли кажу про Купало. Не Івана Купала, а КУПАЛО.
(В-дум) Де я тут кажу про "відмінок"? Я кажу за СУТЬ, про різницю між святом, яке зветься КУПАЛО і святом яке церква зве Івана Купала.
> (В-дум) Я писав за дуже важливу концепцію Олеся Бердника - Українську Духовну Республіку. А Ви вчепились за те, що я сказав Купало, замість Купала. В тому реченні, яке я написав, можна було використати обидва варіанти,
(В-дум) Все правильно.
> (Роксолана) Ні ви мені заперечили що КУПАЛО не відміняється.
(В-дум) Та ні слова я не казав про "відмінюється"!
> (Роксана) Ви не приймаєте христіянства, я не вірю в повернення міфів. Оце і вся наша розбіжність.
(В-дум) Зовсім ні. Я приймаю християнство. Я тільки хочу його реформувати. А що Ви розумієте під "поверненням міфів"? От греки свої міфи давно повернули і пишаються ними. А такі "українки", як Ви, не хочуть за наші міфи нічого чути, хочуть їх ганьбити! Ганьба Вам! Велика ганьба за таке водношення до нашого народотворчого наслідства!
Розбіжність у нас в тому, що Вам щось МЕРЕЩИТЬСЯ, що я не казав. Тому що Ви не хочете розуміти мною сказане - внутрішній протест(!), бо Вам забивають мізки церковні дзвони!
-- Вільнодум
2007.02.25 | Роксана
Re: Я зараз ухоплю Вас за те, що треба!
Ой, Боженько!І знову тої самої.
-От греки свої міфи давно повернули і пишаються ними. А такі "українки", як Ви, не хочуть за наші міфи нічого чути, хочуть їх ганьбити! Ганьба Вам! Велика ганьба за таке водношення до нашого народотворчого наслідства!
----------------------------
Ну покажіть мені де я сказала що не "пишаюся" своїми пращурами. Ну не треба ж висмоктувати з пальця. Я знаю про всі наші повірря минулого, але не переношу минуле у сьогодення. Не можу приймати божка молодости "Купала"( ой вибачте без відмінку- КУПАЛО) і вірити в нього тепер. Так наші предки були поганами, як і багато тодішніх народів.Але ж ніхто не повертає історії назад. Греки ж не кричать на "юдо-христіян" і не починают знову молитися до "Зуса" -Зевса. У них міф і є міф. Частина їхнього минулого. Цілий світ вчиться про грецьку міфологію, а от про українського Перуна мало хто знає. Чому? Це справді цікаво. І якби ми хотіли витягнути минуле щоб винести це до відома інших народів було б доцільно зробити. Але ні. Ми є ІНШІ. Ми хочемо відкинути теперішність і пірнути в минуле. От тут і є абсурд цілої дії. Ми хочемо знову повернути безліч божків, бо нам одного мало.
--------------------------------
(Віль-дум)- Розбіжність у нас в тому, що Вам щось МЕРЕЩИТЬСЯ, що я не казав. Тому що Ви не хочете розуміти мною сказане - внутрішній протест(!), бо Вам забивають мізки церковні дзвони!-
---------------------------
Та не знаю кому "мерещиться". Ви самі себе "мерещите". А про мої мізки не турбуйтеся. З ними все впорядку. Люблю церковні дзвони. Це музика сердець і поклик до Божого храму, який відвідую що неділі.
Доброї вам ночі.
2007.02.25 | Вільнодум
Так, можливо Ви ще не зовсім пропаща душа?
По тону Вашому відчуваю (може і помиляюсь, звичайно), що у Вас ще теплиться щось від Орійського Роду (?). Так мені спочатку здалось, тому і запросив Вас до ОрУму. Але ще не готові... Ой не готові! Може в наступному поколінні?Орійському Роду
Нема переводу!
-- Вільнодум
P.S. Пани РМ і Георгій вже пропащі...
2007.02.25 | Роксана
Re: Так, можливо Ви ще не зовсім пропаща душа?
Пане Вільнодум,Так як я пригадую то не-
-Орійському Роду
Нема переводу!-
А казали'
козацькому роду нема переводу.
Загалом дякую за розмову.
2007.02.25 | Вільнодум
Козак - це пізня назва Орія!