МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

тема про гріхи- розширені поняття з ВІКІПЕДІЇ

03/13/2008 | Роксана

Гріх
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Нейтральність та неупередженість цієї статті є дискусійною.
Будь ласка, ознайомтесь з відповідним обговоренням та по можливості виправте недоліки.

Єронім Бош, Стіл зі сценою семи смертельних гріхів і карами, 1475 рікГріх — поганий людський вчинок, коли людина діє навмисно користуючись самою волею (бажаючи, вибираючи) або вчинок приказаний волею (зовнішні слова чи діла). Зіпсованість походить від недосягнення якогось стандарту; і стандарти волі є два: негайний стандарт самого людьського інтелекту та максимальний стандарт вічного закону, Божого розуму — таке визначення гріха дає середньовічний італійський схоласт Тома Аквінський.

Августин Блаженний визначив гріх, як будь-яке слово, вчинок чи бажання всупереч вічному закону. Визначення Святого Августина включає як і матеріальний елемент в гріху (те що робить його людьською дією) — будь-яке слово, вчинок чи бажання — і формальний елемент (те, що робить його поганим) — всупереч вічному закону.

Богослови визначають гріх в основному як порушенням проти Бога; моральні філософи визначають гріх як такий що йде всупереч розумові.

Гріхи є безладними вчинками. Безладні вчинки мають якусь відсутність причин. Гріх однак не є простою відсутністю але відсутністю чогось, що мало б бути присутнім.

Зміст [сховати]
1 Класифікація гріхів
1.1 Сім Смертельних Гріхів та Сім Блаженств
1.2 Простимий Гріх
2 Гріхи нехтування
3 Див. також
4 Джерела



[ред.] Класифікація гріхів
Гріхи класифікуються згідно з умисним вчинком, який він містить та з метою на яку він скерований.

Святий Ісидор розрізнював гріхи проти себе, проти Бога, і проти ближніх. Гріх є розлад, є три порядки, які люди повинні дотримувати: перше, наші вчинки та почуття мають йти слідом за правилом нашого інтелекту; друге ми повинні дотримувати правило Божого закону; і третє оскільки ми є політичними і суспільними істотами, ми повинні жити в порядку з нашими ближніми.

Смертельний гріх — гріхи метафорично окреслені як смертельні чи фатальні протиставляються незначним або простимим гріхам. Розлади в засобах до мети можуть бути владнані шляхом переосмислення мети, так само як і помилки у висновках можуть бути виправлені зверненням до їх підстав. Але в розладнаній кінцевій меті не залишається нічого до виправлення. Таким чином гріхи з розладненими цілями йменуються смертельними, як такі що не можуть бути направленими.

Коли воля ставить собі за мету завдання, що протистоїть любові доброчинності котра стосує нас до нашої кінцевої цілі (коли вона протистоїть любові Бога — як богохульство і клятвопрушення — або протистоїть любові наших ближніх — як вбивство чи перелюб) тоді гріх є смертельним за природою.


[ред.] Сім Смертельних Гріхів та Сім Блаженств
Так само як і Блаженства підсумовують благословенність надприродньої чесноти, сім смертельних гріхів підсумовують злиденність надприроднього пороку. На відміну від блаженств сім смертельних гріхів не знаходяться в Писанні як такі, але всі вони виводяться з Писання і також шляхом вікового досвіду. Ми розуміємо речі найкраще протилежністю. Отже ми розуміємо надприродню чесноту найкраще протилежністю до надприроднього пороку. Бо між пороками та чеснотами існує близька паралель.

Пороки (смертельні гріхи) та Чесноти

1 Гордість (пиха) — Убогість духом (покірність, смирення)
2 Жадібність (жадоба, корисливість, зажерливість) — Милосердя (співчуття)
3 Заздрість (заздрощі, завидність, недоброзичливість) — Жалоба (уболівання, скорбота ділить нещастя іншого)
4 Гнів (розгніваність, сердитість, лютість, розлюченість) — Лагідність (мякість)
5 Лінощі (лінивство, інертність, повільність) — Спрага за праведністю
6 Хтивість (хіть, пристрасть, похіть) — Чистота серця (доброчесність, чистота серця зосереджує та обєднує душу, бажаючи лише Бога)
7 Ненажерливість (ненаситність) — Терпіння переслідування (позбавлення навіть звичайних необхідностей)
Гордість є само-утвердженням, самолюбством.
Жадібність є жадобою, відцентрованим посяганням схопити і тримати земні добра для себе.
Заздрість обурюється проти щастя іншого.
Гнів бажає шкоди та руйнування.
Лінивство відмовляється докласти волю для добра, до ідеалу.


Хтивість роздроблює і ділить душу, бажаючи кожне привабливе тіло. Кріфт говорить, що наше суспільство є секс-охоплене, секс-насичене. Якби хтивість припинилася завтра ми б опинилися у найбільшій економічній депресії в історії. Навіть Тома Аквінський замітив, що «хтивість…є одним з найбільших задоволень, і котре поглинає розум більше ніж будь-які інші.»

Ісус Христос провів набагато більше часу застерігаючи проти спокус зі світу (жадібність, людьська повага) і від диявола (гордість, лицемірство) аніж спокус від плоті. Але хтивість є гріхом. Точніше, це бажання гріхів перелюбу чи зради (бажання у волі, не просто почуття, але щось чому активно дається дозвіл, а не лише пасивно переживане). Іншим перенатягуванням терміну є випадок коли хтось вважає будь-яке сексуальне бажання хтивістю як такою. Але хтивість є гріхом а сексуальне бажання як таке не є. Воно є Божим вимислом і мається на увазі в Його першій постанові «Будьте плодовиті та розмножайтеся».

Ненажерливість потребує спожити безладну кількість земних добр.


[ред.] Простимий Гріх
Простимий Гріх — гріхи звуться простимим тому що вони можуть бути виправданими. В цьому смислі Амвросій Медіоланський говорить що покаяння оправдує кожен гріх. Або ми звемо гріхи простимими бо щось в них частково чи повністю дозволяє їм бути виправданими: частково коли вони вчинені з-за незнання чи слабкості (і таке виправдання лежить в причині гріха) та повністю коли вони не розривають наш стосунок до кінцевої цілі і таким чином заслуговують лише тимчасового а не вічного покарання.

Американський католицький філософ Пітер Кріфт зазначив: «Ніхто не знає як довго людська душа може витримати полумя гріха перед тим як вона помре; ніхто не знає коли в будь-якому індивідуальному випадку простимий гріх стає смертельним гріхом.»


[ред.] Гріхи нехтування
Тома Аквінський обговорює теж поняття гріха нехтування: Будь-хто хто не чинить добра знаючи, що він повинен його вчинити, є винним гріха. Якщо включити в поняття гріхів нехтування лише те, що робить їх гріхами, тоді деколи вони містять внутрішній вчинок (хотіння не йти до церкви) а деколи жодного вчинку взагалі (коли наступив час людина не думала чи йти чи не йти). Але коли ми включимо в понятті нехтування теж причини і підставу того нехтування тоді нехтування містить якийсь вчинок.


[ред.] Див. також
Перворідний гріх
Смертельні гріхи

[ред.] Джерела
Святий Тома Аквінський. Сума Теології (Summa Theologiae). Повний Переклад Англійською мовою (за редакцією Тімоті МакДермота). Нотр Дам, Індіана: Друкарня Аве Марія, Християнська Класика, 1989, 1999. (англ.). Див. розділ VIII: Живучи добре та живучи погано (Living well and living bad). Підрозділ: Гріх і порок (Sin an vice)
Пітер Кріфт. Назад до Чесноти (Оригінал: Peter Kreeft. Back to Virtue). Сан Франциско: Друкарня Іґнатіус, 1992. (англ.). Розділ VI: Блаженства протистоять Сімом смертельним гріхам (Beautitudes confront Seven Deadly Sins)



[показати]п • о • рХристиянство теми
Ісус Христос Різдво · Життя Христа · Преображення · Воскресіння · Вознесіння
Основи Християнська церква · Євангеліє · Царство Боже · Новий Заповіт · Християнство в Україні · 12 апостолів
Біблія Книги · Канон: Старий Заповіт, Новий Заповіт, і Апокрифа · Біблійні пророки · Біблійні особи ·Герменевтика · Богонатхнення · Септуаґінта · Нагорна проповідь · Десять заповідей · Блаженства · Переклади Біблії
Богослов'я Один Триєдиний Бог: Отець, Син, і Святий Дух · Апологетика · Богородиця · Ангели · Мученики · Рай · Сотворення · Провидіння · Благодать · Дари Святого Духа · Християнські чесноти · Есхатологія · Гріх · Гріхопадіння · Первородний гріх · Викуплення · Таїнство · Спасіння · Боговидіння · Пекло · Обоження · Томізм · Богослужіння
Таїнства Хрещення · Єлеопомазання · Вінчання · Миропомазання · Євхаристія · Сповідь
Історія і Традиція Раннє християнство · Іконоборство · Символ віри · Місіонерство · Церковні розколи · Хрестові походи · Реформація · Вселенські собори · Другий Ватиканський собор · Чернецтво
Важливі постаті Святі · Павло · Отці церкви · Арій · Маркіон · Костянтин Великий · Афанасій Великий · Августин · Ансельм · Тома Аквінський · Палама · Лойола · Лютер · Кальвін · Веслі
Різноманітні теми Мистецтво · Деномінації · Римо-Католицька Церква · Православна церква ·Екуменізм · Літургія (Літургічний рік) · Християнські свята · Музика · Молитва · Піст · Папа Римський · Патріархи · Проповідь · Символіка

Отримано з http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%96%D1%85
Категорії: НТЗ під сумнівом | Статті написані із упередженням | Богослов'я | Християнство

Відповіді

  • 2008.03.13 | Роксана

    Re: цікаво написано про гріх"хтивість"

    -Хтивість роздроблює і ділить душу, бажаючи кожне привабливе тіло. Кріфт говорить, що наше суспільство є секс-охоплене, секс-насичене. Якби хтивість припинилася завтра ми б опинилися у найбільшій економічній депресії в історії. Навіть Тома Аквінський замітив, що «хтивість…є одним з найбільших задоволень, і котре поглинає розум більше ніж будь-які інші.»

    Ісус Христос провів набагато більше часу застерігаючи проти спокус зі світу (жадібність, людьська повага) і від диявола (гордість, лицемірство) аніж спокус від плоті. Але хтивість є гріхом. Точніше, це бажання гріхів перелюбу чи зради (бажання у волі, не просто почуття, але щось чому активно дається дозвіл, а не лише пасивно переживане). Іншим перенатягуванням терміну є випадок коли хтось вважає будь-яке сексуальне бажання хтивістю як такою.

    Р)- цікаве ось це зауваження-

    -Але хтивість є гріхом а сексуальне бажання як таке не є. Воно є Божим вимислом і мається на увазі в Його першій постанові «Будьте плодовиті та розмножайтеся».
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2008.03.13 | P.M.

      Re: цікаво написано про гріх"хтивість"

      Роксана пише:
      > Але хтивість є гріхом а сексуальне бажання як таке не є. Воно є Божим вимислом і мається на увазі в Його першій постанові «Будьте плодовиті та розмножайтеся».

      Чисте і непорочне сексуальне бажання втратило свій первісний зміст, перетворившись в пожадання, після того, як людина учинила первородний гріх.

      Перш ніж стався розлам між тілом і душею, що його спричинив гріх, тіло чинило їх здатними бачити і пізнавати одне одного “в повному мирі внутрішнього погляду, який витворює ... повноту інтимності осіб” (2 січня 1980 р.). Вони жили у повній згоді з весільним значенням їхніх тіл і досвід первісної наготи був незаплямлений соромом. (Бут 2,25).
      Виникнення сорому вказує на радикальну зміну у їхньому досвіді втіленості. Воно вказує на втрату благодаті та святості. “Первісна людина” уступила місце “історичній людині” яка тепер мусить боротися з пожаданням у своєму серці.
      Пожадання – це еротичне прагнення, позбавлене Божої любові. Таким чином, навіть якщо ми тільки дивимося на інших з пожаданням, ми вже вчинили перелюб у нашому серці(див.: Мт 5,28).


      Крістофер Вест
      БОГОСЛОВ’Я ТІЛА:
      ВИХОВАННЯ ДО БУТТЯ ЛЮДИНОЮ
  • 2008.03.13 | Георгій

    Пані Роксано, дякую!

    Чи цe Ваш власний пeрeклад? Дужe добрe написано українською мовою! Дякую!

    Про смeртні гріхи є одна старовинна лeгeнда. Oдин монах почав мучитися вночі - йому вeсь час снився диявол, який його спокушав. Одного разу диявол сказав йому: "Пeрeстану тeбe мучити, якщо ти зараз вчиниш один з трьох смeртних гріхів: вб"єш когось, або вчиниш пeрeлюб, або нап"єшся п"яним." Монах подумав: нап"юся п"яним, цe ж всe-таки кращe, ніж вбивати чи пeрeлюбствувати. Пішов до корчми і напився. I коли він вжe збирався назад, до нього раптом причeпилася якась жіночка, стала його цілувати, і він, нe пам"ятаючи сeбe, вчинив з нeю гріх пeрeлюбу. І знову, тільки-но він почав збиратися іти, підійшов до нього якийсь чоловік, і кажe: "Як ти смів чіпати мою дружину?", і почав цього монаха бити. А той, знову ж таки, нe пам"ятаючи сeбe, схопив пляшку і вдарив того чоловіка по голові, і вбив його.

    Історія можe здатися наївною, алe вона добрe дeмонструє, як один гріх "тягнe" за собою багато інших.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2008.03.13 | Роксана

      Re: Пані Роксано, дякую!

      -Чи цe Ваш власний пeрeклад? Дужe добрe написано українською мовою! Дякую-

      Ні, так подано у вікіпедії. Можна самому йлянути і переконатись.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2008.03.13 | Георгій

        Так, вірно, я побачив. Всe рівно дякую!

  • 2008.03.14 | +О

    Re: тема про гріхи- розширені поняття з ВІКІПЕДІЇ

    Слава Ісусу Христу!
    Цікаво, що стаття зосереджує на списку Латинської Традиції розуміння головних/смертних гріхів. Вперше зустрічаємо цей список у Григория Великого (VIIст.), выдтак поширений Томою Аквынським і поданий в такому вигляді (після "/" буду курсивом подавати відповідник, як його розумію, з пропонованої вікіпедією термінології):
    1.Гординя(Superbia) /1.гордість(пиха)
    2.Заздрість (Invidia) /3.Заздрість (заздрощі, завидність, недоброзичливість)
    3.Жадібність/Обжорство (Gula) /7.Ненажерливість (ненаситність)
    4.Похіть (Luxuria) /6.Хтивість (хіть, пристрасть, похіть)
    5.Гнів (Ira) /4.Гнів (розгніваність, сердитість, лютість, розлюченість)
    6.Захланність (Avaritia), /2.Жадібність (жадоба, корисливість, зажерливість)
    7.Нудьга/нерадивість (Acedia) /5.Лінощі (лінивство, інертність, повільність).

    В Східній Традиції, до якої належу Ви та я грішний, говоримо про 8 головних гріхів (вісім помислів Евагрія Понтійського, кінець 4 ст.).
    Поспішаю. Якщо буде потреба - про це пізніше. З повагою, о.Олег


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".