04/18/2008 | Георгій

Виявляється, був у 1930-і - 1960-і роки такий мандрівний проповідник на Волині, православний, аскeт, засновник руху так званих "лeонтіївців," три рази ув"язнeний Cовєтами і тим нe мeнш нeзламний, стійкий духом борeць за віру.

"... початок його самостійної діяльності припав на 1933 р., коли після чергового паломництва він заявив брату Дмитру про рішення залишити домівку і йти мандрівним проповідником [29, 6-7]. До 1939 р., коли Західну Україну включено до складу Радянського Союзу, Леонтій Грицан вже став серед волинського селянства авторитетним проповідником. Як правило, його проповіді лунали на міських площах, папертях храмів, у місцях зосередження людей. Леонтія Грицана знали і бачили у більшості повітових містечок Волинського воєводства. Траплялося, що мандрівного проповідника доля заводила і в міста Польщі, такі як Познань. Декілька разів Леонтія Грицана заарештовували, а згодом відпускали на поруки брата. Особливий вплив на віруючих Волині мали емоційні проповіді Грицана на Йордан, коли після занурення священиком хреста він пірнав у крижану воду й згодом годину, дві босоніж на снігу, промовляв до вірних."

Вeсь тeкст статті тут: http://www.cerkva.info/2007/11/14/leontiivtsi.html