(Ф) Питання для +О . Чому мінус помножити на мінус дає плюс?
05/23/2008 | Анатоль
Відповіді
2008.05.23 | Василь Васьківський
Re: Питання для +О . Чому мінус помножити на мінус дає плюс?
Це питання стосується теорії груп. Якщо скласти таблицю добутків операторів зміни знаку, то маємо наступне: протилежне число тому числу, яке саме є протилежним додатньому числу, є додатнім числом.
Коли я писав, що питання для +О, то цим задав певний контекст
2008.05.23 | stefan
Це питання стосується не тільки теорії груп
Василь Васьківський пише:
> Це питання стосується теорії груп. Якщо скласти таблицю добутків операторів зміни знаку, то маємо наступне: протилежне число тому числу, яке саме є протилежним додатньому числу, є додатнім числом.
-------------
Це питання стосується не тільки теорії груп.
Воно було розглянуто далеко до написання теорії груп.
Питання вочевидь виходить за межі шкільної математики (там не кажуть, чому, а тільки дають як норму). Отець Олег, гадаю, людина достатньо розумна і врівноважена, щоб дати цілком достойну відповідь... Але, мені здається, що Ви насправді не про це хотіли спитати...
Анатоль пише:
> 1. Які мінуси людини треба помножити, щоб одержати +О ?
> 2. Що краще, +0 чи -0 ?
Кажете, що не математичний контекст маєте на увазі, а самі ноликами бавитися.
По-суті вашого запитання.
Пристрасті, що є мінус, помноженні на їхнє подавлення, що теж боляче -- дають ПЛЮС.
відповідь міститься у самих поняттях: деградація і прогрес
2008.05.24 | Koala
Множення мінусів - не єдиний спосіб отримання плюсів
А О (літера о велика) - це не нуль. Аж ніяк не нуль!
2008.05.26 | Василь Васьківський
Правда про +О
Анатоль пише:
> 1. Які мінуси людини треба помножити, щоб одержати +О ?
Щоб стати релігійною людиною, треба відмовитись від науки (один мінус), а щоб віддати все своє життя церкві, треба помножити цей мінус і відмовитись також і від філософії. Тобто, маємо наступний вираз:
-(відмова від науки)*-(відмова від філософії)=+О.
> 2. Що краще, +0 чи -0 ?
Це має значення лише у випадку, коли маємо сингулярність в нулі: в такому випадку має значення, з якого боку обходити цю сингулярність.
Re: Ні, він фундаменталіст: вірним є лише те, що пише Біблія
названий Вами фундамент в мене дійсно є... Але я під "фундаменталіст" розумію противника розвитку, вивчення, змін. В християнстві, наприклад, фундаменталістами вважають противників небуквального читання Біблії, заперечення на Її основі теорії еволюції Дарвіна тощо, окрім того для мене фундаменталізм є змагання до влади у державі, щоб всіх загнати до Царства Божого Якщо Ви про це, то я не є фундаменталіст.
З повагою
Олег
Re: Ні, він фундаменталіст: вірним є лише те, що пише Біблія
+О пише:
> названий Вами фундамент в мене дійсно є... Але я під "фундаменталіст" розумію противника розвитку, вивчення, змін. В християнстві, наприклад, фундаменталістами вважають противників небуквального читання Біблії, заперечення на Її основі теорії еволюції Дарвіна тощо, окрім того для мене фундаменталізм є змагання до влади у державі, щоб всіх загнати до Царства Божого Якщо Ви про це, то я не є фундаменталіст.
Ні, я про те, що для Вас критерієм істини є лише Біблія та церква, і поза тим ніякого критерію Ви не визнаєте. Саме це я називаю фундаменталізмом.
Фундаментализм, термин впервые ввели в обращение протестанты начала XIX в. Фундаменталистами стали называть христиан, отвергающих либеральный подход в теологии, настаивающих на безошибочности Священного Писания и необходимости его буквальной интерпретации.
Открытия библейской науки фундаменталистами отвергались; верующие должны были воспринимать в качестве исторических фактов рождение от девственницы, его чудеса и телесное воскресение. В настоящее время подобное сопротивление культурно-религиозному либерализму обнаруживается во всех христианских конфессиях, да и во всех мировых религиях.
В иудаизме фундаменталистами называют последователей ортодоксального учения. Последние верят, в то, что письменный Закон (Тора) был вручен Моисею непосредственно Богом на горе Синай v отсюда ортодоксы требуют неукоснительного исполнения всех предписаний Торы. Соображения относительно источников Пятикнижия, выдвинутые еврейскими учеными либерального толка, в расчет не принимаются. Более того, ортодоксы верят, что устное учение восходит к Самому Богу, поэтому обладает той же ценностью, что и письменный Закон. Подобные фундаменталистские взгляды можно рассматривать как традиционный ответ современному либерализму v фундаменталисты полагают Св. Писание богоданным и безусловно отвергают любые воззрения либерально-модернистского толка.
Фундаментализм религиозный - тенденция, выражающая отрицательную реакцию консервативных религиозных кругов (19-20 вв.) на секуляризацию, т.е. эмансипацию науки, культуры и общественной жизни от религии, что стало причиной маргинализации последней. Противоположная тенденция - модернизм.
Термин восходит к серии предпринятых некоторыми североамериканскими протестантами антимодернистских публикаций - "The Fundamentals. A Testimony to the Truth" ("Основы. Свидетельства истины", 1910-12), в которых провозглашалась верность таким традиционным вероучительным представлениям, как безошибочность Священного писания в каждой детали, рождение Христа от девы, его физическое воскресение и физическое второе пришествие, заместительная теория искупления (согласно которой Богочеловек Христос пострадал на кресте вместо человека). Эти публикации вызвали ожесточенные споры между фундаменталистами и модернистами.
В настоящее время термин приобрел более широкое значение: под религиозным фундаментализмом понимается устойчивая религиозная установка или один из типов современного религиозного сознания, характерный прежде всего для т.н. авраамических религий - иудаизма, христианства и ислама, но имеющий также параллели в индуизме, сикхизме, буддизме, конфуцианстве. Несмотря на то, что в различных религиозных контекстах проявление фундаменталистских тенденций имеет различные причины, можно говорить о глобальном религиозном фундаментализме как особом феномене, появление которого датируется серединой 1970-х годов и связано с такими явлениями, как рост христианского фундаментализма в протестантских церквах США и Латинской Америке, с типологически схожими католическими движениями (например, Opus Dei), с "исламским фундаментализмом" аятоллы Хомейни, израильским движением Gush Emunim и др.
Религиозный фундаментализм является оппозицией процессу десакрализации культуры. Он апеллирует к абсолютному авторитету божественного откровения, выраженного в священном писании (Тора, христианская Библия, Коран) или иных канонических религиозных текстах (Талмуд, святоотеческие писания, папские энциклики, законоположения шариата). При этом установка на буквальное следование тексту предполагает его однозначное понимание, что является отказом от герменевтического подхода, согласно которому возможно множество интерпретаций любого текста. Иными словами, религиозный фундаментализм предлагает "веру помимо интерпретации", что на практике приводит к требованию принять собственную интерпретацию его лидеров в качестве единственно верной. Соответственно религиозный фундаментализм выступает против плюрализма мнений, который, с его точки зрения, неизбежно ведет к релятивизму, т.е. к допущению равноправия многих истин даже в пределах одной религиозной традиции.
Следствием такой религиозной установки, как правило, является политическая позиция, которая характеризуется поддержкой крайне правых политических сил. Смысл истории, с точки зрения религиозного фундаментализма, заключается в противоборстве сил Бога и дьявола, Христа и антихриста. Подобная историософия означает отрицание идей исторической эволюции и развития и порождает усиленные апокалиптические ожидания. Мировая история последних столетий сторонникам религиозного фундаментализма представляется победой сил зла и "концом мира", под которым может пониматься безверие и нравственное разложение общества (для западных христиан), победа секулярной сионистской идеологии (для иудеев), политико-экономическая экспансия Запада (для мусульман). Причина видится в том, что религия утратила свое определяющее влияние в обществе, уступив давлению безрелигиозного гуманизма. В этой ситуации религиозные фундаменталисты считают себя избранным народом, призванным обеспечить победу Бога в истории (христианский милленаризм, иудейский мессианизм, претензии мусульман на универсальную значимость своей религии и образа жизни).
Особенность религиозного фундаментализма заключается в том, что, призывая вернуться к Традиции в формах прошлого, исторически изжитого способа доминирования религии в жизни общества, он является, в отличие от консерватизма в обычном понимании, современным проектом построения "нового мирового порядка", основанного на отвержении принципов гуманизма и демократии и утверждении тоталитарной религиозной идеологии с использованием технических средств современной цивилизации. Исходя из религиозной аксиомы греховности человека, его неспособности адекватно воспринять божественный призыв и следовать законам, ниспосланным свыше, религиозные фундаменталисты предлагают восстановить в мире порядок, опирающийся на абсолютный авторитет действующей от имени Бога религиозной власти, лишая общество завоеванного в последние столетия права на автономию. Религиозный фундаментализм есть радикальное неприятие характерного для современной эпохи разделения светского и религиозного и попытка интерпретировать религию исключительно в терминах власти над человеком как в духовном, так и в политическом отношении.
от думаю зараз, як важко хворому чоловікові, який повернувся з заробітків (а гуртожиток, в якому він приписаний - вже приватизований) попасти до лікарні на Топольній і як простежити, щоб не залікували там його до смерті
знаєте - це лише в абстрактній відірваній від реальності життя математиці мінус на мінус дає знак плюс... Насправді - це просто два мінуси
Якщо Вам хрест допомагає про це думати, та ще й щось робити, то
й чорт вже з тим хрестом, носіть. Головне результат, а не мотив.
2008.05.27 | Koala
Агов, модератори!
Скільки можна терпіти флуд на форумі? Отець Олег - людина безумовно цікава і неординарна, але форум тут назвивається не "+О", а "Філософія". Відповідно і тема її, м'яко кажучи, не стосується.
Анатолю, ви стільки кричали про невідповідність вмісту форуму темі - то чого самі порушуєте?
Відповіді
2008.05.23 | Василь Васьківський
Re: Питання для +О . Чому мінус помножити на мінус дає плюс?
Це питання стосується теорії груп. Якщо скласти таблицю добутків операторів зміни знаку, то маємо наступне: протилежне число тому числу, яке саме є протилежним додатньому числу, є додатнім числом.2008.05.23 | Анатоль
Коли я писав, що питання для +О, то цим задав певний контекст
2008.05.23 | stefan
Це питання стосується не тільки теорії груп
Василь Васьківський пише:> Це питання стосується теорії груп. Якщо скласти таблицю добутків операторів зміни знаку, то маємо наступне: протилежне число тому числу, яке саме є протилежним додатньому числу, є додатнім числом.
-------------
Це питання стосується не тільки теорії груп.
Воно було розглянуто далеко до написання теорії груп.
+а х +b = +ab
+а х -b = -ab
-а х -b = +ab
2008.05.23 | P.M.
не любити негативне -- чинити добре
2008.05.23 | Koala
Теорія груп вже була. Тепер булева алгебра?
Подвійне заперечення є ствердженням:НЕ НЕ А = А
2008.05.23 | Koala
Цікаво, на що Ви сподіваєтеся?
Питання вочевидь виходить за межі шкільної математики (там не кажуть, чому, а тільки дають як норму). Отець Олег, гадаю, людина достатньо розумна і врівноважена, щоб дати цілком достойну відповідь... Але, мені здається, що Ви насправді не про це хотіли спитати...2008.05.23 | P.M.
Re: Цікаво, на що Ви сподіваєтеся?
А мені здається, панові Анатолю зовсім не про запитання йдеться
2008.05.24 | Анатоль
Я не матиматичний контекст мав на увазі.
2008.05.24 | Анатоль
Наводящі питання.
1. Які мінуси людини треба помножити, щоб одержати +О ?2. Що краще, +0 чи -0 ?
2008.05.24 | P.M.
Re: Наводящі питання.
Анатоль пише:> 1. Які мінуси людини треба помножити, щоб одержати +О ?
> 2. Що краще, +0 чи -0 ?
Кажете, що не математичний контекст маєте на увазі, а самі ноликами бавитися.
По-суті вашого запитання.
Пристрасті, що є мінус, помноженні на їхнє подавлення, що теж боляче -- дають ПЛЮС.
2008.05.24 | Анатоль
Що краще, деградувати, лишаючись позитивним, чи прогресувати,
лишаючись негативним?( і +0 і -0 - прямування до нуля, але з різних боків)
2008.05.24 | P.M.
відповідь міститься у самих поняттях: деградація і прогрес
2008.05.24 | Koala
Множення мінусів - не єдиний спосіб отримання плюсів
А О (літера о велика) - це не нуль. Аж ніяк не нуль!2008.05.26 | Василь Васьківський
Правда про +О
Анатоль пише:> 1. Які мінуси людини треба помножити, щоб одержати +О ?
Щоб стати релігійною людиною, треба відмовитись від науки (один мінус), а щоб віддати все своє життя церкві, треба помножити цей мінус і відмовитись також і від філософії. Тобто, маємо наступний вираз:
-(відмова від науки)*-(відмова від філософії)=+О.
> 2. Що краще, +0 чи -0 ?
Це має значення лише у випадку, коли маємо сингулярність в нулі: в такому випадку має значення, з якого боку обходити цю сингулярність.
2008.05.26 | Анатолій
Там відповіді від попика п. Олега ми не і отримали(-)
2008.05.27 | +О
Re: Питання для +О . Чому мінус помножити на мінус дає плюс?
Христос Воскрес!"+" в мому ніку не плюс, а хрест. В мому особистому випадку - символ вибору шляху. "О" перша літера мого імені - Олег
А мінуси... - не думаю, що їх у мене обов`язково парна кількість
З повагою
Олег
2008.05.27 | Анатоль
Хрест на Олегові? Ви такий самокритичний, чи просто реаліст?
2008.05.27 | Василь Васьківський
Ні, він фундаменталіст: вірним є лише те, що пише Біблія
та церква! Це стосується також і Георгія...2008.05.27 | +О
Re: Ні, він фундаменталіст: вірним є лише те, що пише Біблія
названий Вами фундамент в мене дійсно є... Але я під "фундаменталіст" розумію противника розвитку, вивчення, змін. В християнстві, наприклад, фундаменталістами вважають противників небуквального читання Біблії, заперечення на Її основі теорії еволюції Дарвіна тощо, окрім того для мене фундаменталізм є змагання до влади у державі, щоб всіх загнати до Царства БожогоЗ повагою
Олег
2008.05.27 | Василь Васьківський
Re: Ні, він фундаменталіст: вірним є лише те, що пише Біблія
+О пише:> названий Вами фундамент в мене дійсно є... Але я під "фундаменталіст" розумію противника розвитку, вивчення, змін. В християнстві, наприклад, фундаменталістами вважають противників небуквального читання Біблії, заперечення на Її основі теорії еволюції Дарвіна тощо, окрім того для мене фундаменталізм є змагання до влади у державі, щоб всіх загнати до Царства Божого
Ні, я про те, що для Вас критерієм істини є лише Біблія та церква, і поза тим ніякого критерію Ви не визнаєте. Саме це я називаю фундаменталізмом.
2008.05.27 | +О
Re: маєте повне право, але буде путанина термінів
напримір http://o-verax.net/7.phpФундаментализм
Фундаментализм, термин впервые ввели в обращение протестанты начала XIX в. Фундаменталистами стали называть христиан, отвергающих либеральный подход в теологии, настаивающих на безошибочности Священного Писания и необходимости его буквальной интерпретации.
Открытия библейской науки фундаменталистами отвергались; верующие должны были воспринимать в качестве исторических фактов рождение от девственницы, его чудеса и телесное воскресение. В настоящее время подобное сопротивление культурно-религиозному либерализму обнаруживается во всех христианских конфессиях, да и во всех мировых религиях.
В иудаизме фундаменталистами называют последователей ортодоксального учения. Последние верят, в то, что письменный Закон (Тора) был вручен Моисею непосредственно Богом на горе Синай v отсюда ортодоксы требуют неукоснительного исполнения всех предписаний Торы. Соображения относительно источников Пятикнижия, выдвинутые еврейскими учеными либерального толка, в расчет не принимаются. Более того, ортодоксы верят, что устное учение восходит к Самому Богу, поэтому обладает той же ценностью, что и письменный Закон. Подобные фундаменталистские взгляды можно рассматривать как традиционный ответ современному либерализму v фундаменталисты полагают Св. Писание богоданным и безусловно отвергают любые воззрения либерально-модернистского толка.
Фундаментализм религиозный - тенденция, выражающая отрицательную реакцию консервативных религиозных кругов (19-20 вв.) на секуляризацию, т.е. эмансипацию науки, культуры и общественной жизни от религии, что стало причиной маргинализации последней. Противоположная тенденция - модернизм.
Термин восходит к серии предпринятых некоторыми североамериканскими протестантами антимодернистских публикаций - "The Fundamentals. A Testimony to the Truth" ("Основы. Свидетельства истины", 1910-12), в которых провозглашалась верность таким традиционным вероучительным представлениям, как безошибочность Священного писания в каждой детали, рождение Христа от девы, его физическое воскресение и физическое второе пришествие, заместительная теория искупления (согласно которой Богочеловек Христос пострадал на кресте вместо человека). Эти публикации вызвали ожесточенные споры между фундаменталистами и модернистами.
В настоящее время термин приобрел более широкое значение: под религиозным фундаментализмом понимается устойчивая религиозная установка или один из типов современного религиозного сознания, характерный прежде всего для т.н. авраамических религий - иудаизма, христианства и ислама, но имеющий также параллели в индуизме, сикхизме, буддизме, конфуцианстве. Несмотря на то, что в различных религиозных контекстах проявление фундаменталистских тенденций имеет различные причины, можно говорить о глобальном религиозном фундаментализме как особом феномене, появление которого датируется серединой 1970-х годов и связано с такими явлениями, как рост христианского фундаментализма в протестантских церквах США и Латинской Америке, с типологически схожими католическими движениями (например, Opus Dei), с "исламским фундаментализмом" аятоллы Хомейни, израильским движением Gush Emunim и др.
Религиозный фундаментализм является оппозицией процессу десакрализации культуры. Он апеллирует к абсолютному авторитету божественного откровения, выраженного в священном писании (Тора, христианская Библия, Коран) или иных канонических религиозных текстах (Талмуд, святоотеческие писания, папские энциклики, законоположения шариата). При этом установка на буквальное следование тексту предполагает его однозначное понимание, что является отказом от герменевтического подхода, согласно которому возможно множество интерпретаций любого текста. Иными словами, религиозный фундаментализм предлагает "веру помимо интерпретации", что на практике приводит к требованию принять собственную интерпретацию его лидеров в качестве единственно верной. Соответственно религиозный фундаментализм выступает против плюрализма мнений, который, с его точки зрения, неизбежно ведет к релятивизму, т.е. к допущению равноправия многих истин даже в пределах одной религиозной традиции.
Следствием такой религиозной установки, как правило, является политическая позиция, которая характеризуется поддержкой крайне правых политических сил. Смысл истории, с точки зрения религиозного фундаментализма, заключается в противоборстве сил Бога и дьявола, Христа и антихриста. Подобная историософия означает отрицание идей исторической эволюции и развития и порождает усиленные апокалиптические ожидания. Мировая история последних столетий сторонникам религиозного фундаментализма представляется победой сил зла и "концом мира", под которым может пониматься безверие и нравственное разложение общества (для западных христиан), победа секулярной сионистской идеологии (для иудеев), политико-экономическая экспансия Запада (для мусульман). Причина видится в том, что религия утратила свое определяющее влияние в обществе, уступив давлению безрелигиозного гуманизма. В этой ситуации религиозные фундаменталисты считают себя избранным народом, призванным обеспечить победу Бога в истории (христианский милленаризм, иудейский мессианизм, претензии мусульман на универсальную значимость своей религии и образа жизни).
Особенность религиозного фундаментализма заключается в том, что, призывая вернуться к Традиции в формах прошлого, исторически изжитого способа доминирования религии в жизни общества, он является, в отличие от консерватизма в обычном понимании, современным проектом построения "нового мирового порядка", основанного на отвержении принципов гуманизма и демократии и утверждении тоталитарной религиозной идеологии с использованием технических средств современной цивилизации. Исходя из религиозной аксиомы греховности человека, его неспособности адекватно воспринять божественный призыв и следовать законам, ниспосланным свыше, религиозные фундаменталисты предлагают восстановить в мире порядок, опирающийся на абсолютный авторитет действующей от имени Бога религиозной власти, лишая общество завоеванного в последние столетия права на автономию. Религиозный фундаментализм есть радикальное неприятие характерного для современной эпохи разделения светского и религиозного и попытка интерпретировать религию исключительно в терминах власти над человеком как в духовном, так и в политическом отношении.
2008.05.27 | Василь Васьківський
Плутанини не буде, бо це Вас не стосується! Я писав про Ваш
особистий фундаменталізм і Ви зі мною погодились.2008.05.27 | +О
Re: Погодився і надіюсь, що плутанини не буде
2008.05.27 | +О
Re: Хрест перед Олегом
2008.05.27 | Анатоль
Хрест попереду, Олег ззаду. Кроком руш! Ать-два!
2008.05.27 | +О
Re: добре, хоча буває всяко
от думаю зараз, як важко хворому чоловікові, який повернувся з заробітків (а гуртожиток, в якому він приписаний - вже приватизований) попасти до лікарні на Топольній і як простежити, щоб не залікували там його до смертізнаєте - це лише в абстрактній відірваній від реальності життя математиці мінус на мінус дає знак плюс... Насправді - це просто два мінуси
З повагою
Олег
2008.05.27 | Анатоль
Якщо Вам хрест допомагає про це думати, та ще й щось робити, то
й чорт вже з тим хрестом, носіть. Головне результат, а не мотив.2008.05.27 | Koala
Агов, модератори!
Скільки можна терпіти флуд на форумі? Отець Олег - людина безумовно цікава і неординарна, але форум тут назвивається не "+О", а "Філософія". Відповідно і тема її, м'яко кажучи, не стосується.Анатолю, ви стільки кричали про невідповідність вмісту форуму темі - то чого самі порушуєте?
2008.05.27 | Георгій
Вибачтe, я взагалі нe читав цієї гілки
Закриваю. Змісту дійсно просто нeма.