(P) "А Волинь охрeщeно раніш!" (/)
09/12/2008 | Георгій
А ВОЛИНЬ ОХРЕЩЕНО РАНІШ...
Валерій ШАРАНДІН,
вихованець Волинської духовної семінарії
День хрещення Київської Русі (по суті, лише введення у хрест киян, та й то не всіх) – усенародний празник. Але Волинь, принаймні велика її частина, до 988 року вже була охрещена. Розбудова церковного життя у нашому краї почалася ще в кирило-мефодіївську добу, тобто до офіційного хрещення Русі.
Частка Західної України входила до складу Великоморавської держави, яка в час розквіту ширилася в усі боки. Тому рівноапостольному Мефодієві довелося працювати не тільки в самій Моравії (тепер це частина Чехії), але й по сусідніх слов’янських землях. Звичайно, у цій апостольській праці багато допомагали йому ліпші з учнів, серед яких особливо виділялися п’ять: Гаразд, Климент, Ангелар, Наум і Сава. Усі слов’янські народи, що сусідували з Моравією або входили з нею в політичний зв’язок, були ще нехрещеними, а тому вплив апостольської праці Мефодія повинен був сягнути й них.
До складу єпархії Мефодія входила Західна Волинь із містом Ладомир (тогочасна назва Володимира) по річку Зтир, тобто Стир. Згідно з переліком, який має волинезнавча наука, першими владиками Ладомирськими були: Йоан, Антоній, Онуфрій, Гордій, Ілля. А єпископ Степан з єпископату доби князя Володимира Великого був уже шостим за чергою владикою Володимирським.
Слід наголосити, що ані греки з Візантії, ані правляча еліта Великоморавської держави силоміць не насаджували Християнство нашим предкам. Люди просили дати їм правдиву віру, прагнули Христового вчення, Христових заповідей, вириваючись із вікових обіймів поганства.
Архієпископ Мефодій заклав на Волині перші парафії, духовні школи, у яких навчали найбільш здібних дітей знатних родів. Саме таким способом готувалися священицькі кадри для перших храмів Божих. Також заснував церкви, монастирі, при яких виготовляли і зберігали предмети сакрального мистецтва, переписували святі книги, поширюючи християнську освіту та мораль.
Початки монументального церковного будівництва на наших землях походять ще з IX ст. Це були ротондові храми і печерні монастирі.
Тож саме солунські брати – святі рівноапостольні Кирило і Мефодій – принесли на нашу Волинську землю православну віру, формували українську християнську духовність.
Волин. єпарх. відом.– 2008.– № 08–09 (45–46)
http://www.pravoslavja.lutsk.ua/vev/stattja?newsid=889
Валерій ШАРАНДІН,
вихованець Волинської духовної семінарії
День хрещення Київської Русі (по суті, лише введення у хрест киян, та й то не всіх) – усенародний празник. Але Волинь, принаймні велика її частина, до 988 року вже була охрещена. Розбудова церковного життя у нашому краї почалася ще в кирило-мефодіївську добу, тобто до офіційного хрещення Русі.
Частка Західної України входила до складу Великоморавської держави, яка в час розквіту ширилася в усі боки. Тому рівноапостольному Мефодієві довелося працювати не тільки в самій Моравії (тепер це частина Чехії), але й по сусідніх слов’янських землях. Звичайно, у цій апостольській праці багато допомагали йому ліпші з учнів, серед яких особливо виділялися п’ять: Гаразд, Климент, Ангелар, Наум і Сава. Усі слов’янські народи, що сусідували з Моравією або входили з нею в політичний зв’язок, були ще нехрещеними, а тому вплив апостольської праці Мефодія повинен був сягнути й них.
До складу єпархії Мефодія входила Західна Волинь із містом Ладомир (тогочасна назва Володимира) по річку Зтир, тобто Стир. Згідно з переліком, який має волинезнавча наука, першими владиками Ладомирськими були: Йоан, Антоній, Онуфрій, Гордій, Ілля. А єпископ Степан з єпископату доби князя Володимира Великого був уже шостим за чергою владикою Володимирським.
Слід наголосити, що ані греки з Візантії, ані правляча еліта Великоморавської держави силоміць не насаджували Християнство нашим предкам. Люди просили дати їм правдиву віру, прагнули Христового вчення, Христових заповідей, вириваючись із вікових обіймів поганства.
Архієпископ Мефодій заклав на Волині перші парафії, духовні школи, у яких навчали найбільш здібних дітей знатних родів. Саме таким способом готувалися священицькі кадри для перших храмів Божих. Також заснував церкви, монастирі, при яких виготовляли і зберігали предмети сакрального мистецтва, переписували святі книги, поширюючи християнську освіту та мораль.
Початки монументального церковного будівництва на наших землях походять ще з IX ст. Це були ротондові храми і печерні монастирі.
Тож саме солунські брати – святі рівноапостольні Кирило і Мефодій – принесли на нашу Волинську землю православну віру, формували українську християнську духовність.
Волин. єпарх. відом.– 2008.– № 08–09 (45–46)
http://www.pravoslavja.lutsk.ua/vev/stattja?newsid=889