що панство думає про християнську демократію?
12/27/2008 | Tatarchuk
Наводжу маніфест який здається розкриває цю концепцію, принаймні в Україні. Цікаві ваши думки, в тому числі критичні.
Маніфест християнських демократів України
Віра без справ мертва. Християнські демократи – це християни, для яких цей принцип є наріжним каменем їхньої життєвої й політичної позиції. Ми розуміємо, що відмова від цього принципу в суспільному житті призводить до панування зла й несправедливості, є ознакою інфантильності й прагнення перекласти відповідальність за нашу власну байдужість, слабкість і боязкість на Бога.
Ми не бажаємо виправдовувати свою бездіяльність і байдужість до несправедливості, яка нас оточує, словами: "Будь-яка влада – від Бога". Ми розуміємо християнство не як спосіб утечі від реальності в паралельне їй існування, ілюзорність і апатію, а як керівництво до прямої політичної дії.
Занадто довго християни і всі ті, хто розділяє принципи християнства, відмовлялися від активної участі в суспільному житті. Це призвело до того, що в суспільстві взяли гору тенденції, котрі ведуть до руйнування фундаментальних цінностей нашої цивілізації.
Це відбувалося різними шляхами. Було і пряме, відверте знищення Церкви і віри, здійснюване тоталітарними режимами. Була також і поступова, лукава підміна християнських цінностей цінностями ліберальними – зовні дуже схожими, але такими, що ведуть зовсім до іншого результату: коли існування і множення зла виправдовується терпимістю, а наруга і знущання над мораллю – свободою.
Наша цивілізація, відмовляючись від християнського фундаменту, на якому вона була побудована, здійснює самогубство. Це відбувається в усіх сенсах цього слова, в тому числі й у прямому – європейські народи скорочуються чисельно і втрачають свої якісні риси.
Віра має бути реалізована в практиці. Як сказано в Біблії: :віра є здійснення очікуваного". Настав час діяти.
Маніфест християнських демократів України
Віра без справ мертва. Християнські демократи – це християни, для яких цей принцип є наріжним каменем їхньої життєвої й політичної позиції. Ми розуміємо, що відмова від цього принципу в суспільному житті призводить до панування зла й несправедливості, є ознакою інфантильності й прагнення перекласти відповідальність за нашу власну байдужість, слабкість і боязкість на Бога.
Ми не бажаємо виправдовувати свою бездіяльність і байдужість до несправедливості, яка нас оточує, словами: "Будь-яка влада – від Бога". Ми розуміємо християнство не як спосіб утечі від реальності в паралельне їй існування, ілюзорність і апатію, а як керівництво до прямої політичної дії.
Занадто довго християни і всі ті, хто розділяє принципи християнства, відмовлялися від активної участі в суспільному житті. Це призвело до того, що в суспільстві взяли гору тенденції, котрі ведуть до руйнування фундаментальних цінностей нашої цивілізації.
Це відбувалося різними шляхами. Було і пряме, відверте знищення Церкви і віри, здійснюване тоталітарними режимами. Була також і поступова, лукава підміна християнських цінностей цінностями ліберальними – зовні дуже схожими, але такими, що ведуть зовсім до іншого результату: коли існування і множення зла виправдовується терпимістю, а наруга і знущання над мораллю – свободою.
Наша цивілізація, відмовляючись від християнського фундаменту, на якому вона була побудована, здійснює самогубство. Це відбувається в усіх сенсах цього слова, в тому числі й у прямому – європейські народи скорочуються чисельно і втрачають свої якісні риси.
Віра має бути реалізована в практиці. Як сказано в Біблії: :віра є здійснення очікуваного". Настав час діяти.
Відповіді
2008.12.27 | Y.u.r
християнство й демократія -- несумістимі в принципі
Взагалі будь-яка форма правління в ідеалі не відповідає християнству, усе ж найближчою буде таки монархія.Християнські демократи -- політики, що уже відкидує їх від Христа.
А те, що людям допомагати, -- так це осягнути Царство Небесне.
2008.12.27 | Георгій
Re: що панство думає про християнську демократію?
Про цe є чудова стаття прот. о. Олeксандра Шмeмана, "Утопія і eскeйпізм" (як маю лінк, алe тільки англійською).2008.12.28 | Tatarchuk
Re: що панство думає про християнську демократію?
Георгій пише:> Про цe є чудова стаття прот. о. Олeксандра Шмeмана, "Утопія і eскeйпізм" (як маю лінк, алe тільки англійською).
Можливо така стаття і є, але я питався що присутнє тут панство ДУМАЄ
2008.12.28 | Киянка
Що з демократією (а не тим, що під нею часто розуміється)
і не тим, що в нас єАле я б поставила питання інакше, а саме, що здорові консервативні цінності (оті загальнолюдські, вічні, або ж, як влучно виловилювалися дописувачі на іншому форумі, ті, що практично вироблені в процесі власного життєвого досвіду у світогляді сімейних людей, які працюють, створюючи щось дійсно корисне
Ну, Татарчуче, ти як історик напевно знаєш, що я маю на увазі, яку демократію
2008.12.29 | Георгій
Що я думаю
Думаю, "політичнисть" християнства є за визначeнням його пeрeкручуванням і "опошлeнням." Тому нe підтримую політичних партій, які виголошують свою "християнськість." Християнин борeться з гріхом у собі. Всякі політичні кампанії від цієї боротьби, н.м.д., відволікають, і тому контрпродуктивні.2008.12.29 | +О
Re: що панство думає про християнську демократію?
Ви про це?http://magazines.russ.ru/novyi_mi/2003/8/period.html
Тут лише трошки, але вже десь бачив переклад російською
З повагою
о.Олег
Прот. Александр Шмеман. Между утопией и эскапизмом. — “Вестник РХД”, № 185 (2003, № 1).
“Все существующие системы взглядов, даже самые пессимистичные, уделяли место радости, но счастьем считалось что-то совсем иное. Никому и в голову не приходило, что жизненной целью человека должно быть счастье, и притом счастье, понимаемое как принятие исключительно пищи, одобренной Сельскохозяйственным департаментом США, и воздержание от таких опасных продуктов, как вода, хлеб, мясо, кофе, чай, не говоря уж о табаке и прочих вещах подобного рода. Радость находили скорее в небольших нарушениях всяких предписаний: побольше выпить, побольше посмеяться, иногда покуролесить по случаю праздников… Не удивлюсь, если скоро у нас будут в ходу рецепты, утопические рецепты, как веселиться, не нанося себе вреда, блюдя пресловутое счастье. Утопия — вещь всепроникающая, повсеместная, хотя мы еще не вполне всего достигли. Мы все еще загрязняем воздух, но завтра мы непременно станем благороднее.
<…> Существует это ощущение мира, как сотворенного, падшего и искупленного. Пока это триединое ощущение не распалось, наша культура, укорененная в Евангелии, никак не способна была впасть до конца ни в утопию, ни в эскапизм. И сегодня реальная интеллектуальная и духовная работа, стоящая перед нами, христианами, состоит вовсе не в том, чтобы просто сделать выбор между утопией и бегством от действительности, не в том, чтобы преподнести религию как некую успокоительную пилюлю, что-то вроде святой валерьянки. Настоящая наша задача — заново обрести то, что я называю фундаментальной христианской эсхатологией. Каким бы ни был „мир иной” (а нам ничего о нем не известно), этот „мир иной” прежде всего открывается нам здесь и сейчас. Если мы, я повторяю, не можем найти Царство Божие в Чикаго, Вильмингтоне, на Тайм-сквере и т. д., то мы никогда не найдем его нигде. И пусть те, кто надеется обрести его где-нибудь в Трансваале, поедет туда, если они могут себе это позволить. Они обнаружат, что там все то же самое, что и здесь.
<…> Эта фундаментальная христианская эсхатология нарушается как оптимизмом, ведущим к утопии, так и пессимизмом, ведущим к бегству от реальности. Если есть два еретических слова в христианском словаре, — это оптимизм и пессимизм. Эти два понятия совершенно противны Библии и христианству. Нам, христианам, необходимо восстановить эту единственную в своем роде веру, которая не имеет никаких, совершенно никаких иллюзий относительно зла. Мы попросту не можем себе позволить дешевенькую веру, требующую от нас всего-навсего бросить пить и курить, маленькую религию, обещающую нам „поющее завтра”, лишь только мы перестанем разрушать свое здоровье употреблением утреннего кофе. Наша вера основана на двух главных откровениях: „Так возлюбил Бог мир” и: „Этот падший мир таинственно искуплен””.
2008.12.29 | Георгій
Так! Дужe дякую, отчe Олeжe
2008.12.29 | Тестер
Re: що панство думає про християнську демократію?
Хаос з диктатом попівства(див. інквізиція по Гуглу)2009.01.04 | +O
Re: що панство думає про християнську демократію?
Слава Ісусу Христу!Довго думав...
Мої роздуми зайшли до цього:
я негативно ставлюся до політики загалом, а політиків сприймаю у якості людей, які намірено обманюють люд.
В випадку названих сил, моє негативне ставлення до них посилюється з огляду на те, що маніпулюють Вірою.
Правда, внутрішньо не відмовляю ні їм, ні кому иншому в благих намірах, хоча, знову ж, відчуваю, що це моя слабинка: хочеться комусь довіряти...
Зповагою
о.Олег