Націоналізм і свобода
01/19/2009 | 1
Націоналізм і свобода
Свобода, як реальна потреба чи як спекулятивна демагогія, завжди була, є і буде однією з центральних тем політики. Очевидним є те, що в різних ідеологіях це поняття отримує дуже різне трактування. Кожна ідеологія, і націоналізм тут не є винятком, говорить дві речі: в чому полягає істинна свобода і як її досягти.
Чим є свобода для нас, націоналістів?
Нам часто закидають, що ми заперечуємо свободу. Якщо під "свободою" в цьому випадку розуміти ліберальне трактування свободи, то це свята правда, ми її заперечуємо. Але лібералізм та правдива свобода - речі абсолютно відмінні.
Свободу прийнято розділяти на негативну і позитивну. Негативна свобода - це той простір, у який не можуть втручатися інші. Власне, лібералізм і є апологетикою саме негативної свободи - звідси абсолютизація прав людини, теорія моральної автономії індивіда і тому подібні речі. Позитивна ж свобода - це можливість суб'єкта стверджувати себе у світі, більше того, це спроможність бути господарем свого власного Я. Цікаво і дуже характерно, що ліберальні теоретики так прямо і говорять, що позитивна свобода - це перший крок до авторитаризму, а для ліберального суспільства першорядну роль відіграє гарантія негативної свободи. А що таке авторитаризм, як не персоналізована влада яскравих осбистостей, які несуть персональну відповідальність за свої дії?
Націонаілстичне трактування свободи базується саме на її позитивному розумінні. Свободу не дають і не гарантують, її лише здобувають. Негативна свобода - це фікція, більше того, це фактичне відчудження індивідів одне від одного, атомізація і деконструкція нації. Свобода має сенс лише тоді, коли вона служить вищій меті. Якщо ти не вільний - це лише свідчення твоєї слабкості. Бо якщо б ти захотів - став би вільним. Тобі ніхто нічого не дасть - прийди і візьми все, що зможеш взяти. Якщо ти лінивий, бездарний дурень - то і далі задовольняйся тваринним гедоністичним існуванням. Якщо ж ти хочеш стати вільним - стан їм, а не скигли. Подолай в собі "людське, занадто людське" - страх, лінощі, дурість, і стань досконалою особистістю, вільною та готовою вести за собою інших. Відчуй дух вічної боротьби і включайся в неї, здобуваючи свободу і славу, або животій на манівцях життя, але і не вимагай тоді до себе поваги чи якихось гарантій свободи. Досягай свободи через збільшення власної сили заради великої мети, великого альтруїзму - ось який шлях вказує націоналізм.
Та ж сама логіка стосується і націй. Свобода нації - це її сила. Тільки могутня нація може дозволити собі розкіш бути вільною.
Тому говорити, що соціал-націоналізм заперечує свободу - це абсурд. Він не тільки її не заперечує, але і відкриває горизонт свободи набагато глибиннішої, аніж це робить той же лібералізм, який зводить людину до функції відірваного від Крові і Ґрунту виробника-споживача.
Не свобода у гріху, а свобода у величі - ось наш шлях.
Свобода, як реальна потреба чи як спекулятивна демагогія, завжди була, є і буде однією з центральних тем політики. Очевидним є те, що в різних ідеологіях це поняття отримує дуже різне трактування. Кожна ідеологія, і націоналізм тут не є винятком, говорить дві речі: в чому полягає істинна свобода і як її досягти.
Чим є свобода для нас, націоналістів?
Нам часто закидають, що ми заперечуємо свободу. Якщо під "свободою" в цьому випадку розуміти ліберальне трактування свободи, то це свята правда, ми її заперечуємо. Але лібералізм та правдива свобода - речі абсолютно відмінні.
Свободу прийнято розділяти на негативну і позитивну. Негативна свобода - це той простір, у який не можуть втручатися інші. Власне, лібералізм і є апологетикою саме негативної свободи - звідси абсолютизація прав людини, теорія моральної автономії індивіда і тому подібні речі. Позитивна ж свобода - це можливість суб'єкта стверджувати себе у світі, більше того, це спроможність бути господарем свого власного Я. Цікаво і дуже характерно, що ліберальні теоретики так прямо і говорять, що позитивна свобода - це перший крок до авторитаризму, а для ліберального суспільства першорядну роль відіграє гарантія негативної свободи. А що таке авторитаризм, як не персоналізована влада яскравих осбистостей, які несуть персональну відповідальність за свої дії?
Націонаілстичне трактування свободи базується саме на її позитивному розумінні. Свободу не дають і не гарантують, її лише здобувають. Негативна свобода - це фікція, більше того, це фактичне відчудження індивідів одне від одного, атомізація і деконструкція нації. Свобода має сенс лише тоді, коли вона служить вищій меті. Якщо ти не вільний - це лише свідчення твоєї слабкості. Бо якщо б ти захотів - став би вільним. Тобі ніхто нічого не дасть - прийди і візьми все, що зможеш взяти. Якщо ти лінивий, бездарний дурень - то і далі задовольняйся тваринним гедоністичним існуванням. Якщо ж ти хочеш стати вільним - стан їм, а не скигли. Подолай в собі "людське, занадто людське" - страх, лінощі, дурість, і стань досконалою особистістю, вільною та готовою вести за собою інших. Відчуй дух вічної боротьби і включайся в неї, здобуваючи свободу і славу, або животій на манівцях життя, але і не вимагай тоді до себе поваги чи якихось гарантій свободи. Досягай свободи через збільшення власної сили заради великої мети, великого альтруїзму - ось який шлях вказує націоналізм.
Та ж сама логіка стосується і націй. Свобода нації - це її сила. Тільки могутня нація може дозволити собі розкіш бути вільною.
Тому говорити, що соціал-націоналізм заперечує свободу - це абсурд. Він не тільки її не заперечує, але і відкриває горизонт свободи набагато глибиннішої, аніж це робить той же лібералізм, який зводить людину до функції відірваного від Крові і Ґрунту виробника-споживача.
Не свобода у гріху, а свобода у величі - ось наш шлях.
Відповіді
2009.01.19 | Анатоль
Чому я не люблю націоналістів.
Якось так сталось, що ті, хто називає себе націоналістами, насправді є фашистами.І "наші" фашисти ніяк не менш гидкі, ніж чужі.
Всі вони вважають себе "елітою", "поводирями", призначення яких вести (чи гнати) решту людей (бидло) до "високої мети", не зважаючи на те, чи хоче хтось, щоб його туди гнали.
>Свободу не дають і не гарантують, її лише здобувають.
З цим погоджуюсь.
>Негативна свобода - це фікція,
Ну чому ж. Права, особисту свободи, свободу від зазіхань таких "поводирів" потрібно здобувати в воротьбі проти них і відстоювати. І тоді вона не буде фікцією.
>більше того, це фактичне відчудження індивідів одне від одного, атомізація і деконструкція нації.
Індивіди можуть свідомо і добровільно обєднуватись для спільних проектів і інтересів. В тому числі і національних.
Я за таке суспільство, де вільні особистості свідомо і по своїй волі обєднуються для спільних цілей, а не таке, де одне бидло, що вважає себе "елітою", бо має непомірну жагу влади, старається решту людей зробити безправним і безмовним бидлом, яким легше владарювати.
2009.01.24 | Tonia Bilous
Re: Чому я не люблю націоналістів.
Ja z vamy zhodzhujus, ale vse zh je i zdorovyj natsionalizm. Na moju dumku natsinalisty dopustyly hrubu pomylku, vony ne zasudyly i ne zaboronyly komunistychnu ideolohiju, adzhe klasova borotba tse tezh fashyzm, a teper majut tsu boliechku u parlamenti.2009.01.24 | Анатоль
Класова боротьба - це не фашизм. Це нормально. Але
її зміст повинен бути в тому, кому скільки з спільно виробленого продукту, а не в тому, хто кого знищить.2009.01.24 | Tonia Bilous
Re: Класова боротьба - це не фашизм. Це нормально. Але
Ja mala na uvazi klasovu borotbu jak fizychne znyschennia, do choho prypustylysia komunisty. Nu i potim dlia mene borotba vypravdovujetsia, jak dyskusija i poshuk vzajemovygidnoho rishennia.2009.01.23 | Василь Васьківський
Індивідуалізм та свобода
Я більше схиляюсь до позиції, що свобода є сугубо індивідуальною справою. Звичайно, нація повинна бути вільною, тобто потребує незалежної держави і здобуває цю незалежність, якщо вона й справді є нацією. Але незалежність національної держави ще не тотожня індивідуальній свободі. Тобто і в незалежній державі індивід сам повинен відстоювати свою свободу, і без постійних індивідуальних зусиль він свою свободу втратить. Без захисту індивідуальних свобод окремих людей нація процвітати не буде. Йдеться як про політичну, так і про культурну свободу лидини. Відтак, якщо окремі люди відстоюють свою свободу, то і нація вцілому буде вільною.Націоналізм є ідеологією, яка обмежує індивідуальну свободу, підкорюючи індивідуальну волю якійсь надіндивідуальній національній волі. Але такої міфічної волі немає, а є лише індивідуальна воля людей. Тому націоналізм є ідеологією відчудження індивідуальної свободи, підкорення індивіда владі. А підкорена владі людина не є вільною!
2009.01.23 | Роксана
Re: А чи не в цьому і є наша біда?
-А підкорена владі людина не є вільною!-Країна, яка має збір людей, які не підкоряються владі, це хаос. Тому зараз Україна і страдає. Кожний сам собі отаман! У державі мусить бути провідник, інакше із "демократії" робиться "сваволя". Під "провідником" не обов'язково розуміти "одна особа". Це може бути, як і намагаються зараз встановити, парлямент. За приклад можна взяти Америку. Все ж таки тут Президент має владу, а не так як в Україні, де існує " голий цар".
2009.01.26 | Василь Васьківський
Re: А чи не в цьому і є наша біда?
Роксана пише:> -А підкорена владі людина не є вільною!-
> Країна, яка має збір людей, які не підкоряються владі, це хаос. Тому зараз Україна і страдає. Кожний сам собі отаман! У державі мусить бути провідник, інакше із "демократії" робиться "сваволя". Під "провідником" не обов'язково розуміти "одна особа". Це може бути, як і намагаються зараз встановити, парлямент. За приклад можна взяти Америку. Все ж таки тут Президент має владу, а не так як в Україні, де існує " голий цар".
Можна також навести приклад Росії як країни, де люди повністю підкорюються владі. І провідник у них також є. Але щось не дуже там все гаразд: там не тільки б"ють тих, хто не згодний з владою, але також і вбивають журналістів, адвокатів, взагалі свободою в Росії й не пахне. Але чомусь Росія страждає! Чому? Бо в Росії немає свободи. Так що не в підкоренні людей владі щастя!
2009.01.24 | Tonia Bilous
Re: Індивідуалізм та свобода
Nationalne seredovysche je najpryrodnishym seredovyschem dlia rozvytku indyvidumu narodu. Take suspilstvo i joho predstavnyk vzajemopovjazani i vzajemokorysni, tse osoblyvo vidchuvajetsia v rezultati emihratsii, de ludyna upovilnuje svij rozvytok. Zdorovyj natsinalizm pryjmajuchy do svojeji haty predstavnykiv inshyh narodiv pry mudrij natsionalnij politytsi zbahachujetsia inshymy kulturamy.Vy zh hovoryte pro nehatyvnist obmezhenoho natsionalizmu, zakrytoho dlia inshyh natsionalnyh kultur.
2009.01.23 | Tonia Bilous
Re: Націоналізм і свобода
Vilnoju po-spravzhnomu, svobidnoju po-spravzhnomu je ludyna, koly vona vilna vid griha. Todi ii patriotyzm i natsionalizm je pryrodnim, zdorovym, schyrym, z lubovju ne lyshe do svojeji zemli i svoho narodu, a i z povahoju do inshyh.2009.01.23 | Роксана
Re: Націоналізм і свобода
Так ,пані Тоню,Гріх є виявом непослуху до Бога та і до проводу країни. Нам українцям, ще довго прийдеться розбиратися в цьому. Більшість людей в Україні, ще пам'ятають насильство совєтського урядування та російської неволі. Тепер щойно вчаться з "мовчального суспільства", піднімати голову і висловлювати відкрито свою думку. Ось так і будується нація.
2009.01.24 | Tonia Bilous
Re: Націоналізм і свобода
Tak, pani Roksano, dovho sche rozbyratysia. Ale zdorovyj natsionalizm bez postijnyh poshukiv lyshe zovnishnih vorohiv bazujetsia na osnovnij zapovidi "luby blyzhnoho i luby voroha"; ja narodylas v simji natsinalista, mij batko takym sebe uvazhaje, ale fanatychnoho, ja projshla vsi vydy natsionalizmu na praktytsi. Teper ja bachu natsinalizm os tak, na prostij analohii.Tytulna natsija, v danomu vypadku, ukraintsi volodarujut u vlasnij hati, Ukraini. Koly do haty stukajetsia jakyjs bidak, to joho schyro pryjmajut i hodujut, ale vin ne pochynaje zlovzhyvaty hostynnistu i navodyty svoji poriadky. Jakscho syn chy donka pryvodiat do haty ziatia chy dochku inshoho narodu, to ti povazhajut zvychaji hospodaria, a hospodar ne uhnitaje prava i zvychaji nevistky chy ziatia i tsym zbahachujetsia. Jakscho do haty stukaje neprohanyj nahabnyj hist, to joho v hatu ne puskajut, jakscho vin pochynaje lamaty dveri, to jomu vchyniajut sylovyj sprotyv.
Zdajetsia, prosto. Problema v tomu, jak rozhliadaty zrusyfikovanu chastynu Ukrainy i naselennia, jake pereselylos v chasy sovitiv, a takozh Krym. Ja na nyh dyvlus jak zazombovanyh rosijskoju imperijeju i komunizmom. A tse hvoroba. Potribna osoblyfa mudrist i zvazhenist, schob jih ne obizlyty do sylovoho protystojannia. Chastyna uvazhaje ih okupantamy i vyhaniaje na ihnu istorychnu batkivschynu, bo bahato z nyh hochut zapanuvaty v chuzhij hati. Jak ne daty sebe sprovokuvaty? Dijsno, sytuatsija duzhe skladna.
Zdorovyj natsionalizm ne protyrechyt zasadam hrystyjanstva, vin prosto vyznachaje hto hospodar u hati.
Ja ne shylna uvazhaty, scho avtorytaryzm blyzhchyj do zavdan natsionalizmu, dumaju v systemi, de ludyna vilna vid hriha, kozhna derzhavna struktura zhyttiezdibna. Zaraz polityky bjutsia pro formu, prezydentske pravlinnia, parlamentske toscho, a treba bytys pro zmist: vnutrishnu poriadnist i lubov do narodu i povahudo inshyh narodiv zhidno zapovidej.
2009.01.24 | Роксана
Re: Залежить що ви уважаєте націоналізмом
Візьмемо корінь,НАЦІЯ. То що ж це таке?
Люди з'єднані у стабільному суспільстві, які живуть на тій самій території, мають ту саму культуру, мають ту саму мову. Ці люди об'єднані проводом даної країни і живуть по даних встановлених державою законах.
НАЦІОНАЛІЗМ-Відданість своїй нації, патріотизм. Пропагування національної незалежності.
То де тут фашизм? Люди , які вийшли з під совєтського поняття, яким під фальшивим ярликом втовчено вчення інтернаціоналізму, ще і досі страдають цим явищем. Нажаль той "катілок" мав російську покришку. То чи не пора вже зняти її зі себе і не боятися обстоювати права своєї нації?
Ніхто нікого в Україні не вбиває за те що він не українець. Одна вимога, живеш в Україні підкоряйся державним українським законам. Принаймі, хоч мову навчися.
Те що зараз робиться в Україні, можна назвати "кристалізацією нації"
Дуже довго заборонялося навіть вживати це слово. Довго нами керували чужинці. Українці вже так привикли до чужого батога, що не можуть сприйняти своїх провідників. А провідники, ще не вміють ними бути.
Ось в цьому і є наша проблема.
2009.01.24 | Анатоль
Провідники, поводирі.... Ну ніяк раби не хочуть бути вільними
2009.01.24 | Роксана
Re: Нехай по вашому буде "вождів"
До чого бик навик!2009.01.24 | Анатоль
Провідники, поводирі, пастирі, вожді, боги... Ну ніяк не можуть
раби без цього.2009.01.24 | Роксана
Re: Провідники, поводирі, пастирі, вожді, боги... Ну ніяк не можуть
Так! Держава не може існувати без влади. А ви називайте це як вам хочеться.2009.01.24 | Анатоль
Роль влади, держави не в тому, щоб бути поводирем чи
нянькою для людини, а в тому, щобзнаходити,
встановлювати
і підтримувати
баланс інтересів індивіда і суспільства.
Іншими словами таку систему, при якій активність окремої людини на досягнення особистого успіху приносить і іншим людям користь, а не шкоду.
2009.01.24 | Роксана
Re: Роль влади, держави не в тому, щоб бути поводирем чи
Круть верть в черепочку смерть.А я про що? Про насильство над людиною? Зовсім ні! Влада мусить створити умови при яких людина може жити і осягати все на що здібна. Влада не є для того щоб давати даром людям кусок ковбаси і вимагати при цьому повну підлежність. Навіть той кусок ковбаси і то треба самому запрацювати. Держава має забезпечити людей роботою, або створити умови при яких людина може творити свій бізнес.
Так що мова про те саме, що і ви говорите, лиш іншими словами.