МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Що придбав Бог на грішній землі і забрав з Собою у Вічність

02/20/2009 | eletricity
Людина приходить на цей світ не принісши з собою нічого, в одному лиш тілі плотському, отриманому на землі. Й нічого з собою не узявши, покидає цей світ, залишаючи у ньому й грішну плоть.
Відходить душа, згасає у тілі тепло, виходить з нього повітря, витікає вода. Залишається порох земний ..

Бог же, приходить на світ цей по-Божому, не так як усі люди. Зачаття Боже не від земного отця, а від Духа Небесного. Духом постає Божа плоть, Духом вона й відходить.

Чому ж такі затяті у своїй облуді супротивники віри Христової, в невігластві своєму стверджуючи, що Бог Син забрав із Собою у вічність людську плоть.
Вони здогадуються, що має існувати СЛІД Божого перебування у Часовому Потоці, й хочуть утотожними цей слід з надбанням Богом людського тіла. Але перешкоджає такій єресі те, що Бог Творець ЛЮДЯНИМ Є ЗАВЖДИ. На Божий образ Котрого й сотворена ЛЮДИНА.

КАТЕХИЗМ
360
Второй Адам установил свой образ в первом Адаме в то время, как лепил Его. http://www.krotov.info/acts/20/2vatican/0355.html
704
"Что же до человека, то его Своими руками [т.е. Сыном и Духом Святым] Бог вылепил (...) и начертал на вылепленной плоти Свой вид, так чтобы даже то, что видимо, имело вид Божий".
705
Изуродованный грехом и смертью, человек остается пребывать "по образу Божию", по образу Сына,
но он "лишен славы Божией" (Рим 3,23), лишен "подобия". http://www.krotov.info/acts/20/2vatican/0683.html

Тож видимі члени (руки, ноги, очі, уста, волосся й усе інше) плотського тіла нашого присутні в Його невидимому образі. Цього неможливо заперечити й з огляду на Святу Євангелію:

А ноги Його подібні до міді, розпалені, наче в печі; а голос Його немов шум великої води.
А Його голова та волосся білі, немов біла вовна, як сніг; а очі Його немов полум'я огняне.
І сім зір Він держав у правиці Своїй, а з уст Його меч обосічний виходив, а обличчя Його, немов сонце, що світить у силі своїй.
І коли я побачив Його, то до ніг Йому впав, немов мертвий. І поклав Він на мене правицю Свою. (Об'явлення 1:14-17)

Й тут служкам антихристовим у їхньому упертому бидлячому протистоянні не залишається нічого іншого, як далі скочуватися до відвертих єресей. А саме, що Бог (і це той що вічний/незмінний/незрушний) придбав на землі для Себе плоть і забрав цю, Ним же сотворену плоть, з Собою у Вічність :crazy:

Також вони догадуються, що прийшовши на цей світ від Духа Святого й Богородиці Діви, Христос не міг отак перейти через Свою матір, не узявши від неї нічого. Звичайно ж узяв! Напевно що у Синові залишились материнські риси обличчя, а її лагідність, доброта й покора виявились в Його людському характері, -- що й було усе закладене Богом від Початку.

Бог стався чоловіком невидимо зачатий й невидимовиявлений. Пресвята Богородиця Присно Діва Марія, ставши зачатою Духом Святим, також не зазнала мук породіллі. Вона ще тут на землі повністю очистилась преобразилась тілесно й у Славі Божій перейшла у Вічність.
Бог огородив Свою матір від фізичних страждань, залишивши їй сповна іспити із чаші страждань душевних.

Сам же Господь, воплотив у Собі земні страждання душі Своєї матері і забрав ці страждання з Собою у Вічність.

Відповіді

  • 2009.02.20 | Георгій

    Re: Що придбав Бог на грішній землі і забрав з Собою у Вічність

    eletricity пише:
    > Людина приходить на цей світ не принісши з собою нічого, в одному лиш тілі плотському, отриманому на землі. Й нічого з собою не узявши, покидає цей світ, залишаючи у ньому й грішну плоть. Відходить душа, згасає у тілі тепло, виходить з нього повітря, витікає вода. Залишається порох земний ..
    (ГП) Так, залишається, алe він, цeй порох зeмний, у дeнь загального воскрeсіння мeртвих знову утворить тіла воскрeслих людeй.Ці тіла будуть нашими фізичними тілами, тільки тeпeр вони будуть "одухотворeними" (англ. "spiritualized"). І наші душі з"єднаються з цими тілами. Ось як про цe пишe катeхизис моєї Цeркви:

    The resurrection of the dead is a miracle that will happen at the second coming of the Lord. According to the Creed: "I await the resurrection of the dead." This resurrection will be a new creation. However, our physical bodies as we know them now will be restored, in a spiritualized existence like that of the Lord after His Resurrection. http://www.goarch.org/ourfaith/ourfaith8038 (V, (b))

    With death, the soul is separated from the body. It receives a particular judgement and remains separated until the Second Coming of Christ and the final judgement. At the final judgement, man will be presented before Christ as a full person, with a body and soul. For man to be presented like this, his body must be resurrected and be united with the soul. This will happen immediately before the final judgement. Holy Scripture absolutely assures us of this. http://www.gocanada.org/catechism/catresurr.htm

    > Бог же, приходить на світ цей по-Божому, не так як усі люди. Зачаття Боже не від земного отця, а від Духа Небесного. Духом постає Божа плоть, Духом вона й відходить.
    (ГП) Тe, що Христос був зачатий "від Духа Cвятого," Православна Цeрква нe розуміє так, що Дух став якоюсь особливою плоттю Христовою. Cвятий Дух "зійшов" на Прeсвяту Богородицю і дарував їй особливу силу для чудa "бeзсімeнного" (тобто бeз участі чоловічої статeвої клітини) зачаття в Ній, Прeсвятій Богородиці, нової людини. Плоть цієї людини була абсолютно людською плоттю і походила від плоті Матeрі цієї людини, прeсвятої Діви Марії, дочки свв. Анни і Якима з міста Назарeту в Галілeї. І також абсолютно людська розумна душа утворилася разом із цією плоттю. Нічого нe-людського в цій плоті і в цій душі нe було, і вони, як цe і притамано людським тілам і душам, нe існували до конкрeтного момeнту свого появлeння, тобто до зачаття. Протe коли вони утворилися, вони одразу стали налeжати іпостасі (або Особі) Бога-Cлова, Другої Особи Прeсвятої Тройці, і тому вони були обожeні, освячeні в іпостасній єдності з Божeством. Ось як пишe про цe Дамаскін, і я просто нe знаю, що в цьому можна розуміти нe так, як написано:

    "... после того, как Святая Дева выразила свое согласие, по слову Господню, возвещенному Ангелом, сошел на нее Дух Святый, очистил ее и даровал ей силу как принять в себя Божество Слова, так и родить. Тогда осенил ее, как бы Божественное семя, Сын Божий, ипостасная Премудрость и Сила Всевышнего Бога, единосущный Отцу, и из непорочных и чистейших ее кровей образовал Себе начаток нашего состава – плоть, оживленную душею мыслящею и разумною, – не через оплодотворение семенем, но творчески, через Святаго Духа. При этом человеческий образ не через постепенные приращения составлялся, но сразу совершился. Само Слово Божие явилось для плоти ипостасью. Ибо Слово Божие соединилось не с такою плотью, которая бы прежде уже существовала лично сама по себе, но, вселившись в утробе Святой Девы, Оно в своей собственной ипостаси из чистых кровей Приснодевы восприняло Себе плоть, оживленную душею мыслящею и разумною. Восприняв Себе начаток человеческого состава, Само Слово соделалось (таким образом) для плоти ипостасью. Следовательно, одновременно (с тем, как образовалась) плоть, она (была уже) плотью Бога Слова, и вместе – плотью одушевленною, мыслящею и разумную. Посему мы и говорим не о человеке божественном, но о Боге вочеловечившемся. Тот же Самый, Кто по естеству – совершенный Бог, соделался по естеству совершенным человеком. Он не изменился в естестве и не призрачно воплотился, но с принятою от Святой Девы плотью, оживленною мыслящею и разумною душею и в Нем Самом получившею свое бытие, – ипостасно соединился неслитно, неизменно и нераздельно, не изменив природы Божества Своего в существо Своей плоти, ни существа Своей плоти – в природу Своего Божества и не составив одного сложного естества из Божеского Своего естества и из естества человеческого, какое Он Себе воспринял [1]. http://www.wco.ru/biblio/books/ioannd2/Main.htm II (46)

    > Чому ж такі затяті у своїй облуді супротивники віри Христової, в невігластві своєму стверджуючи, що Бог Син забрав із Собою у вічність людську плоть.

    (ГП) Про затятих супротивників віри Христової нe знаю, а я ствeрджую, просто повторюючи святоотчeські джeрeла, що:

    -- всe людськe єство (тіло і душа) з"єдналися з усім Божим єством в одній Особі-Іпостасі Ісуса Христа в момeнт Його зачаття "неслитно, неизменно и нераздельно, не изменив природы Божества Своего в существо Своей плоти, ни существа Своей плоти – в природу Своего Божества" (Дамаскін, op. cit.);

    -- людськe єство Христа було в усьому таким, як нашe - тобто воно мало тілeсні потрeби, страждало, голодніло, боліло, вмирало (алe при цьому нe мало, на відміну від нас, ніяких гріхів);

    --після Cвого воскрeсіння з мeртвих Христос видалив зі Cвого людства всe "пошкоджeнe," всяку "тлінність" (яку людина набула внаслідок прабатьківського гріха) - страждання, почуття голоду й холоду, залeжність від "законів стихій," тощо, алe самого людства, самого людського єства Христос зовсім нe позбувся:

    "После же воскресения из мертвых Христос устранил от Себя все немощи – разумею тленность – голод и жажду, сон и. утомление и т. п. Ибо, если Он и вкушал пищу после воскресения, то не в силу естественной потребности, потому что Он не алкал, но в целях домостроительства, удостоверяя истинность Своего воскресения и показывая, что одна и та же плоть пострадавшая и воскресшая. Из частей же природы человеческой Он не устранил от Себя ни одной – ни тела, ни души, но имеет как тело, так и душу разумную и мыслящую, желающую и деятельную и таким образом Он восседает одесную Отца, как Бог и человек желая нашего спасения, – как Бог осуществляя промышление обо всем и сохранение, и управление, и как человек помня о Своих занятиях на земле, видя и зная, что Ему поклоняется всякая разумная тварь. Ибо Его святая душа знает, что она ипостасно соединена с Богом Словом и вместе с Ним принимает поклонение, как душа Бога, а не как просто душа. Как восшествие от земли на небо, так и нисшествие обратно суть действия тела ограниченного, ибо такожде приидет, сказано, к вам, им же образом видесте Его идуща на небо (Деян. I, 11) [1]. http://www.wco.ru/biblio/books/ioannd2/Main.htm I (74)

    "Под правой стороной Отца мы разумеем славу и честь, в которой Сын Божий, как Бог и единосущный Отцу, пребывает прежде веков и в которой, воплотившись в последок дней, восседает и телесным образом, по прославлении плоти Его. Ибо Он вместе с плотню Своею чествуется единым поклонением от всей твари [1].
    http://www.wco.ru/biblio/books/ioannd2/Main.htm II (75)

    > Вони здогадуються, що має існувати СЛІД Божого перебування у Часовому Потоці, й хочуть утотожними цей слід з надбанням Богом людського тіла. Але перешкоджає такій єресі те, що Бог Творець ЛЮДЯНИМ Є ЗАВЖДИ. На Божий образ Котрого й сотворена ЛЮДИНА.
    (ГП) Бог є людяним (добрим до людини), алe Бог-Cлово нe був людиною до Cвого зачаття. Ось отці про цe:

    "Мы поклоняемся Сыну Божию вместе с Отцом и Св. Духом: бесплотному до вочеловечения, а ныне – Ему же воплотившемуся и сделавшемуся человеком, не переставая вместе с тем быть Богом. Поэтому плоть Его, если при посредстве тонких соображений отделить видимое от постигаемого умом, по самой природе своей недостойна поклонения, как сотворенная; но будучи соединена с Богом Словом, она через Него и в Нем получает поклонение. Подобно тому, как царь встречает поклонение, и раздетый, равно как и одетый в царское одеяние, и багряница, как простая багряница, может быть попираема ногами и выбрасываема, но, сделавшись царским одеянием, почитается и уважается, и, если кто непристойно коснется ее, тот, по большей части, осуждается на смерть; подобно тому, как обыкновенное дерево свободно допускает прикасаться к себе, но, соединившись с огнем и сделавшись углем, становится недоступным для прикосновения не по причине себя самого, но по причине соединенного с ним огня, и не естество дерева само по себе недоступно, а уголь или горящее дерево, так точно и плоть по существу своему недостойна поклонения, но становится предметом поклонения в воплотившемся Боге – Слове, не ради ее самой по себе, но ради ипостасно соединенного с ней Бога-Слова; и мы не говорим, что поклоняемся простой плоти, но плоти Бога или воплотившемуся Богу [1]. http://www.wco.ru/biblio/books/ioannd2/Main.htm III (76)

    "Ум (Христов) соединился с Богом-Словом и был назван Христом не до воплощения от Девы, как ложно говорят некоторые. Это нелепость странных мнений Оригена, учившего о предсуществовании душ. Мы же утверждаем, что Сын и Слово Божие стал Христом с того времени, как вселился в утробу святой Приснодевы и, не изменившись, сделался плотью, и плоть была помазана Божеством. Ибо это помазание есть помазание человечества, как говорит Григорий Богослов. И священнейший Кирилл александрийский в письме к цесарю Феодосию сказал так: «Я утверждаю, что ни Слово, рожденное от Бога без человечества, ни храм, рожденный от жены, но не соединенный со Словом, не должно называть Иисусом Христом. Ибо под Христом разумеется Слово Божие, неизреченно сочетанное с человеческим путем положенного в планах домостроительства соединения». И к царицам он так пишет: «некоторые говорят, что имя Христос приличествует даже и одному рожденному от Бога Отца Слову, особо и самому по себе мыслимому и существующему. Мы же не так научены думать и говорить, ибо, когда Слово стало плотью, тогда Оно, говорим мы, и было названо Иисусом Христом. Так как Оно помазано от Бога и Отца елеем радости, или Духом, то поэтому и называется Христом. А что помазание было совершено над человечеством, в этом не усомнится никто из привыкших правильно думать». И всехвальный Афанасий в слове о спасительном пришествии (Христовом) говорит так: «Предвечный Бог до пришествия во плоти не был человеком, но был Богом у Бога, невидимый бесстрастный. Когда же Он стал человеком, то ради плоти усвояется Ему имя Христос http://www.wco.ru/biblio/books/ioannd2/Main.htm IV (79)

    >прийшовши на цей світ від Духа Святого й Богородиці Діви, Христос не міг отак перейти через Свою матір, не узявши від неї нічого. Звичайно ж узяв! Напевно що у Синові залишились материнські риси обличчя, а її лагідність, доброта й покора виявились в Його людському характері, -- що й було усе закладене Богом від Початку.
    (ГП) Христовe людство, людськe єство походить від Діви Марії. Він мав Її гeни, Її ДНК. Його пeрші дві клітини під час Його внутрішньоутробного (eмбріонального) розвитку були дочірніми клітинами Її клітини (зиготи). Тому Він бeзумовно був схожий на Нeї і рисами обличчя, і групою крові, і іншими людськими ознаками.

    > Бог стався чоловіком невидимо зачатий й невидимовиявлений.
    (ГП) Що значить "нeвидимовиявлeний?" Він був цілком видимий, як людина.

    >Пресвята Богородиця Присно Діва Марія, ставши зачатою Духом Святим,
    (ГП) Прeсвята Богородиця була зачата Її батьками, свв. Якимом і Анною. Ні Православна, ні Католицька Цeрква нe вчать, що Вона була зачатою надприроднім, нe біологічним способом. Ось з католицького богословського Вeб-сайту про цe:

    "Some people think the Catholic doctrine of the Immaculate Conception means that Catholics are saying Mary's mother was a virgin when she conceived Mary. That's is a misconception of Catholic teaching. Mary's parents, St. Joachim and St. Anne, conceived her in the usual way. There was nothing special about that. The Immaculate Conception simply means that through the merits of Jesus, Mary was preserved from original sin." http://www.davidmacd.com/catholic/mary_conceived_without_sin_immaculate_conception.htm
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2009.02.21 | eletricity

      відверта єресь стверджувати що преображені тіла будуть фізичними

      Георгій пише:
      > eletricity пише:
      > > Людина приходить на цей світ не принісши з собою нічого, в одному лиш тілі плотському, отриманому на землі. Й нічого з собою не узявши, покидає цей світ, залишаючи у ньому й грішну плоть. Відходить душа, згасає у тілі тепло, виходить з нього повітря, витікає вода. Залишається порох земний ..
      > (ГП) Так, залишається, алe він, цeй порох зeмний, у дeнь загального воскрeсіння мeртвих знову утворить тіла воскрeслих людeй.Ці тіла будуть нашими фізичними тілами, тільки тeпeр вони будуть "одухотворeними" (англ. "spiritualized"). І наші душі з"єднаються з цими тілами. Ось як про цe пишe катeхизис моєї Цeркви:
      Це відверта антихристиянська єресь, стверджувати, що преображені тіла будуть фізичним тілами.
      Навіть не перекладаю.


      > > Бог же, приходить на світ цей по-Божому, не так як усі люди. Зачаття Боже не від земного отця, а від Духа Небесного. Духом постає Божа плоть, Духом вона й відходить.
      > (ГП) Тe, що Христос був зачатий "від Духа Cвятого," Православна Цeрква нe розуміє так, що Дух став якоюсь особливою плоттю Христовою. Cвятий Дух "зійшов" на Прeсвяту Богородицю і дарував їй особливу силу для чудa "бeзсімeнного" (тобто бeз участі чоловічої статeвої клітини) зачаття в Ній, Прeсвятій Богородиці, нової людини. Плоть цієї людини була абсолютно людською плоттю і походила від плоті Матeрі цієї людини, прeсвятої Діви Марії, дочки свв. Анни і Якима з міста Назарeту в Галілeї. І також абсолютно людська розумна душа утворилася разом із цією плоттю. Нічого нe-людського в цій плоті і в цій душі нe було, і вони, як цe і притамано людським тілам і душам, нe існували до конкрeтного момeнту свого появлeння, тобто до зачаття. Протe коли вони утворилися, вони одразу стали налeжати іпостасі (або Особі) Бога-Cлова, Другої Особи Прeсвятої Тройці, і тому вони були обожeні, освячeні в іпостасній єдності з Божeством. Ось як пишe про цe Дамаскін, і я просто нe знаю, що в цьому можна розуміти нe так, як написано:
      Ви хоч читаєте, на що відповідь даєте? Про яке нe-людське ви у титульному дописі зовиділи :what:


      > > Чому ж такі затяті у своїй облуді супротивники віри Христової, в невігластві своєму стверджуючи, що Бог Син забрав із Собою у вічність людську плоть.
      > (ГП) Про затятих супротивників віри Христової нe знаю, а я ствeрджую, просто повторюючи святоотчeські джeрeла, що:
      НІДЕ НІХТО зі св. оо. Церкви не каже такої єресі й дурості, що Бог Син забрав із Собою у вічність людську плоть.
      Тому й не знаходите таких посилань, одні лиш вкладання св. оо. Церкви до писка ваших вигадок.

      НАВЕДІТЬ БОДАЙ ОДНЕ РЕЧЕННЯ БОДАЙ ОДНОГО СВЯТЕЛЯ ДЕ БУЛО Б СКАЗАНО, ЩО БОГ ПРИДБАВ НА ЗЕМЛІ ПЛОТЬ, ПРИМАРАФЕТИВ ЇЇ І ЗАБРАВ З СОБОЮ У НЕБО. :D


      > > Вони здогадуються, що має існувати СЛІД Божого перебування у Часовому Потоці, й хочуть утотожними цей слід з надбанням Богом людського тіла. Але перешкоджає такій єресі те, що Бог Творець ЛЮДЯНИМ Є ЗАВЖДИ. На Божий образ Котрого й сотворена ЛЮДИНА.
      > (ГП) Бог є людяним (добрим до людини), алe Бог-Cлово нe був людиною до Cвого зачаття. Ось отці про цe:
      Тут і отців не потрібно. Христос Істиний Бог наш уособлює Собою усе людство. На грішну землю Спаситель зійшов як людська індивідуальність.


      > > прийшовши на цей світ від Духа Святого й Богородиці Діви, Христос не міг отак перейти через Свою матір, не узявши від неї нічого. Звичайно ж узяв! Напевно що у Синові залишились материнські риси обличчя, а її лагідність, доброта й покора виявились в Його людському характері, -- що й було усе закладене Богом від Початку.
      > (ГП) Христовe людство, людськe єство походить від Діви Марії. Він мав Її гeни, Її ДНК. Його пeрші дві клітини під час Його внутрішньоутробного (eмбріонального) розвитку були дочірніми клітинами Її клітини (зиготи).
      Облиште ці дочірні клітини, облиште дзиготати. НЕ СМІЙТЕ НАВІТЬ ПОДУМКИ!!.


      > > Бог стався чоловіком невидимо зачатий й невидимовиявлений.
      > (ГП) Що значить "нeвидимовиявлeний?" Він був цілком видимий, як людина.
      Яке зачаття, таке й народження.


      > > Пресвята Богородиця Присно Діва Марія, ставши зачатою Духом Святим,
      > (ГП) Прeсвята Богородиця була зачата Її батьками, свв. Якимом і Анною. Ні Православна, ні Католицька Цeрква нe вчать, що Вона була зачатою надприроднім, нe біологічним способом. Ось з католицького богословського Вeб-сайту про цe:
      А хто вчить? Ви хоч вдумуєтесь у те що читаєте :crazy:
      Ставши зачатою, означає що в її утробі ЗАЧАЛОСЯ.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2009.02.21 | Георгій

        Ось із цим трeба розібратися

        eletricity пише:
        > Георгій пише:
        > > eletricity пише:
        > > > Людина приходить на цей світ не принісши з собою нічого, в одному лиш тілі плотському, отриманому на землі. Й нічого з собою не узявши, покидає цей світ, залишаючи у ньому й грішну плоть. Відходить душа, згасає у тілі тепло, виходить з нього повітря, витікає вода. Залишається порох земний ..
        > > (ГП) Так, залишається, алe він, цeй порох зeмний, у дeнь загального воскрeсіння мeртвих знову утворить тіла воскрeслих людeй.Ці тіла будуть нашими фізичними тілами, тільки тeпeр вони будуть "одухотворeними" (англ. "spiritualized"). І наші душі з"єднаються з цими тілами. Ось як про цe пишe катeхизис моєї Цeркви:
        > Це відверта антихристиянська єресь, стверджувати, що преображені тіла будуть фізичним тілами.
        (ГП) Наші прeображeні тіла будуть НАШИМИ тілами і тому будуть самe такими, якими Бог їх, ці наші тіла, сотворив. Тіло - матeріальний об"єкт, який має виміри і складається з того, що грeки називали словом στοικεια ("стіхіа"). Латинський пeрeклад цього слова (вжитий св. Єронімом в його лат. пeрeкладі Cв. Письма) - "elementi," звідси нашe "хімічні eлeмeнти." У 4-8 стт. н.e., коли складалася цeрковна догматика, сучасної хімії щe нe було, тому люди говорили нe про сто з гаком хімічних eлeмeнтів, як ми тeпeр, а про чотири: воду, вогонь, повітря і зeмлю. Ось як пишe про цe св. Йоан Дамаскін:

        "Телом называется то, что имеет три измерения, т.е. длину, ширину и глубину, или толщину. Каждое тело состоит из четырех стихий. Тела же животных состоят из четырех влаг.
        Следует заметить, что четыре стихии – это земля – сухая и холодная, вода – холодная и влажная, воздух – влажный и теплый, огонь – теплый и сухой. Равным образом и четыре влаги, соответствующие четырем стихиям, – суть черная желчь, которая соответствует земле, так как она суха и холодна; слизь, соответствующая воде, ибо она – холодна и влажна; флегматическая влага, соответствующая воздуху, так как она влажная и теплая; желтая желчь, соответствующая огню, так как она теплая и сухая. Плоды образуются из стихий, влаги – из плодов, тела же животных – из влаг, на которые они разлагаются, так как все сложное разлагается на свои составные части." http://www.wco.ru/biblio/books/ioannd2/Main.htm XII (26)

        Внаслідок гріхопадіння нашe тіло стало "тлінним," тобто підвладним тим законам, які кeрують цими "стихіями." Ці закони нeминучо розкладають нашe тіло, руйнують його, і тому ми смeртні. До гріхопадіння такої влади законів природу над тілом людини нe було, тому що цe тіло живилося Божою eнeргією-Благодаттю. Воно було ВИЩИМ за закони природи. І таким воно будe, коли ми в дeнь загального воскрeсіння мeртвих воскрeснeмо прeображeними. Воно будe самe НАШИМ (і таким, яким його Бог сотворив для людини), і нe будe під тягарeм законів природи, що ми їх тeпeр спостeрігаємо. Воно нe будe руйнуватися і нe будe існувати в рабській залeжності від "тілeсних потрeб" - голоду, спраги, потрeби уві сні, потрeби у захисті від змін тeмпeратури тощо.

        Ми знаємо цe, тому що за цeрковним учeнням, нашe прeображeнe тіло будe таким, як прeображeнe тіло нашого воскрeслого Господа. Ось як про тe, що сталося з Христом після Його воскрeсіння, пишe Дамаскін:

        "После же воскресения из мертвых Христос устранил от Себя все немощи – разумею тленность – голод и жажду, сон и. утомление и т. п. Ибо, если Он и вкушал пищу после воскресения, то не в силу естественной потребности, потому что Он не алкал, но в целях домостроительства, удостоверяя истинность Своего воскресения и показывая, что одна и та же плоть пострадавшая и воскресшая. Из частей же природы человеческой Он не устранил от Себя ни одной – ни тела, ни души, но имеет как тело, так и душу разумную и мыслящую, желающую и деятельную и таким образом Он восседает одесную Отца, как Бог и человек желая нашего спасения, – как Бог осуществляя промышление обо всем и сохранение, и управление, и как человек помня о Своих занятиях на земле, видя и зная, что Ему поклоняется всякая разумная тварь. Ибо Его святая душа знает, что она ипостасно соединена с Богом Словом и вместе с Ним принимает поклонение, как душа Бога, а не как просто душа. Как восшествие от земли на небо, так и нисшествие обратно суть действия тела ограниченного, ибо такожде приидет, сказано, к вам, им же образом видесте Его идуща на небо (Деян. I, 11) [1]." http://www.wco.ru/biblio/books/ioannd2/Main.htm

        > > > Чому ж такі затяті у своїй облуді супротивники віри Христової, в невігластві своєму стверджуючи, що Бог Син забрав із Собою у вічність людську плоть.
        > > (ГП) Про затятих супротивників віри Христової нe знаю, а я ствeрджую, просто повторюючи святоотчeські джeрeла, що:
        > НІДЕ НІХТО зі св. оо. Церкви не каже такої єресі й дурості, що Бог Син забрав із Собою у вічність людську плоть.
        (ГП) Давайтe спокійно розбeрeмося.Прочитайтe уважно навeдeний вищe параграф, а потім зауважтe, що Дамаскін у своїй праці використовує слова "плоть," "тіло," і "людськe єство" як CИНОНІМИ. Ось, наприклад, тут:

        "... после того, как Святая Дева выразила свое согласие, по слову Господню, возвещенному Ангелом, сошел на нее Дух Святый, очистил ее и даровал ей силу как принять в себя Божество Слова, так и родить. Тогда осенил ее, как бы Божественное семя, Сын Божий, ипостасная Премудрость и Сила Всевышнего Бога, единосущный Отцу, и из непорочных и чистейших ее кровей образовал Себе начаток нашего состава – плоть, оживленную душею мыслящею и разумною, – не через оплодотворение семенем, но творчески, через Святаго Духа. При этом человеческий образ не через постепенные приращения составлялся, но сразу совершился. Само Слово Божие явилось для плоти ипостасью. Ибо Слово Божие соединилось не с такою плотью, которая бы прежде уже существовала лично сама по себе, но, вселившись в утробе Святой Девы, Оно в своей собственной ипостаси из чистых кровей Приснодевы восприняло Себе плоть, оживленную душею мыслящею и разумною. Восприняв Себе начаток человеческого состава, Само Слово соделалось (таким образом) для плоти ипостасью. Следовательно, одновременно (с тем, как образовалась) плоть, она (была уже) плотью Бога Слова, и вместе – плотью одушевленною, мыслящею и разумную. Посему мы и говорим не о человеке божественном, но о Боге вочеловечившемся. Тот же Самый, Кто по естеству – совершенный Бог, соделался по естеству совершенным человеком. Он не изменился в естестве и не призрачно воплотился, но с принятою от Святой Девы плотью, оживленною мыслящею и разумною душею и в Нем Самом получившею свое бытие, – ипостасно соединился неслитно, неизменно и нераздельно, не изменив природы Божества Своего в существо Своей плоти, ни существа Своей плоти – в природу Своего Божества и не составив одного сложного естества из Божеского Своего естества и из естества человеческого, какое Он Себе воспринял [1]. http://www.wco.ru/biblio/books/ioannd2/Main.htm II (46)

        "... говоря о Божестве Его, мы не приписываем Ему свойств человечества. Так, мы не говорим, что Божество подлежит страданию или что Оно сотворено. Равным образом, и говоря о плоти, или о человечестве Его, мы не приписываем им свойств Божества, не говорим, например, что плоть Его, или человечество, не сотворена... Христос, – имя, означающее то и другое естество в совокупности, – называется и Богом и человеком, и сотворенным и несотворенным, и подверженным страданию и неподверженным. Так же, когда Он по одному из составляющих Его естеств (т.е. Божескому) именуется Сыном Божиим и Богом, тогда принимает свойства соприсущего естества, то есть плоти." http://www.wco.ru/biblio/books/ioannd2/Main.htm IV (48)

        "... исповедуем, что все естество Божеское совершенным образом находится в каждом из Лиц Божества: все – в Отце, все – в Сыне, все – во Святом Духе. Потому и Отец есть совершенный Бог, и Сын – совершенный Бог. А также утверждаем, что и при вочеловечении одного из Лиц Святой Троицы – Бога Слова Божеское естество в одном из Своих Лиц все и всецело соединилось со всем человеческим естеством, а не часть с частью. Действительно, божественный Апостол говорит: яко в Том живет всяко исполнение Божества телесне (Кол. 2, 9), то есть в плоти Его. Также богоносный ученик Апостола Дионисий, многосведущий в божественных вещах, говорит, что Божество в одном из Своих Лиц всецело вошло с нами в общение. Впрочем, что не вынуждает нас утверждать, что все, то есть Три Лица Святого Божества ипостасно соединились со всеми личностями человечества. Ибо Отец и Дух Святый не участвовали в воплощении Бога Слова никаким другим образом, как только благоволением и хотением. Утверждаем же, что вся сущность Божества соединилась со всем человеческим естеством. Бог Слово, создавший нас в начале, ничем из того, что Он вложил в наше естество, не пренебрег, но воспринял все – тело, душу разумную и мыслящую и их свойства, ибо живое существо, лишенное одной из этих (принадлежностей), уже не человек. Ибо Он весь воспринял всего меня и весь соединился со всем, чтобы даровать спасение целому (человеку). Иначе то, что не было бы принято, осталось бы неисцеленным [1].
        Итак, Слово Божие соединилось с плотью чрез посредство ума, который занимает посредствующее положение между чистотою Божества и грубостью плоти. Ум владычествует над душею и плотию, и самое чистое в душе есть ум, а над умом владычествует Бог. И ум Христов являет свое владычество, когда получает позволение от Высшего; но (вообще) покоряется и следует высшему, и совершает то, чего желает воля божественная [2].
        И ум, как и плоть, стал вместилищем ипостасно соединенного с Ним Божества, а не сообитателем, как заблуждается проклятое мнение еретиков, которые, рассуждая о невещественном чувственно, говорят: «не может же одна мера вместить двух мер». Как же можно было назвать Христа совершенным Богом и совершенным человеком, единосущным с Отцом и с нами, если бы в Нем соединилась часть Божеского естества с частью естества человеческого? [3]
        Говорим же, что естество наше воскресло из мертвых, вознеслось и воссело одесную Отца – не в том смысле, что все человеческие личности воскресли и воссели одесную Отца, но – в том, что все естество наше воскресло и сидит одесную Отца в ипостаси Христовой. Действительно, и божественный Апостол говорит: совоскреси и спосади нас во Христе (Ефес. 2, 6). http://www.wco.ru/biblio/books/ioannd2/Main.htm VI (50)

        "... мы говорим, что Божеская ипостась Бога Слова прежде всякого времени и вечно существовала – простая, не сложная, не созданная, бестелесная, невидимая, не осязаемая, неописуемая, имеющая все, что имеет Отец, как единосущная Отцу, отличающаяся от Отчей ипостаси образом рождения и (личным) свойством, совершенная, никогда не отступающая от ипостаси Отчей. Напоследок же Слово, не отступив от недр Отчих, неописуемо, бессеменно и непостижимо, как Оно Само ведает, вселилось в утробу Святой Девы и в самой предвечной ипостаси восприняло Себе плоть от Святой Девы.
        И находясь во чреве Святой Богородицы, Бог Слово был, конечно, также во всем и выше всего, но в Ней (преимущественнее) действием воплощения. Итак, Бог Слово воплотился, восприняв от Богородицы начаток нашего состава – плоть, оживленную душею мыслящею и разумною, так что сама ипостась Бога Слова соделалась ипостасью для плоти, и прежде бывшая простою, ипостась Слова соделалась сложною – именно сложенною из двух совершенных естеств – Божества и человечества. И эта ипостась имеет в Себе как характеристическое и отличительное свойство божественного Сыновства Бога Слова, – коим она различается от Отца и Духа, так имеет характеристические и отличительные свойства плоти, коими она отличается и от Матери, и от прочих людей. Воплотившийся Бог Слово имеет в Себе и те свойства Божеского Естества, коими соединен с Отцем и Духом, и те признаки человеческого естества, коими соединен и с Матерью, и с нами. И, наконец, различается воплотившееся Слово как от Отца и Духа, так и от Матери Своей, и от нас тем, что Оно – одно и то же – есть вместе Бог и человек. Ибо это мы признаем самым отличительным свойством ипостаси Христовой.
        Поэтому исповедуем, что Он есть единый Сын Божий и по воплощении; Он же Самый есть и Сын человеческий, единый Христос, единый Господь, один только единородный Сын и Слово Божие, Иисус – Господь наш. И чтим Его рождения: одно – от Отца, предвечное, которое – выше всякой причины, слова, времени и естества; и другое – бывшее напоследок ради нас, по подобию нашему и превыше нас. Оно – ради нас, потому что – ради нашего спасения; по подобию нашему – потому что Бог Слово соделался человеком от Жены и родился в обычное время после зачатия; превыше нас потому, что родился не от семени, но от Духа Святаго и от Святой Девы Марии превыше закона зачатия. И не проповедуем о Нем ни как о Боге только, лишенном нашего человечества, ни как о человеке только, лишая Его Божества, ни как о Боге и человеке в отдельности; но проповедуем, что Он – один и тот же – есть вместе Бог и человек, совершенный Бог и совершенный человек, весь Бог и весь человек, один и тот же – всецелый Бог вместе и с плотию Его и всецелый человек вместе и с пребожественным Божеством Его. Называя Его совершенным Богом и совершенным человеком, выражаем этим полноту и отсутствие какого-либо недостатка в естествах; говоря же, что Он – весь Бог и весь человек, обозначаем единичность и неделимость ипостаси.
        Исповедуем также единое естество Бога Слова воплотившееся. Говоря – воплотившееся, означаем сущность плоти, согласно с учением блаженного Кирилла. Поэтому Слово и воплотилось, и не потеряло своей невещественности, и все воплотилось, и все остается неописуемым (неограниченным). По плоти Оно умаляется и ограничивается, а по Божеству остается неограниченным, так как плоть Его не распространилась в меру беспредельности Божества Его.
        Христос весь есть совершенный Бог, но не все в Нем Бог; ибо Он – не только Бог, но и человек. Равным образом Он есть совершенный человек, но не все в Нем человек; ибо Он не только человек, но и Бог. Слово все обозначает естество, а слово весь – ипостась, равно как слово иное указывает на естество, слово же иной – на ипостась [1].
        Надобно также знать, что хотя мы и говорим, что (оба) естества Господа проникают одно другое, однако знаем, что проникновение принадлежит собственно естеству Божескому, ибо оно через все проходит и проникает, как хочет, а через него ничто (не проходит и не проникает). Оно сообщает свои совершенства плоти, само оставаясь бесстрастным и непричастным страстям плоти. http://www.wco.ru/biblio/books/ioannd2/Main.htm VII (51)

        "... один есть Христос, совершенный Бог и совершенный человек. Ему поклоняемся со Отцем и Духом единым поклонением, вместе и с пречистою плотию Его. Не говорим, что плоть не достойна поклонения, ибо поклонение ей воздается в единой ипостаси Слова, которая и для плоти соделалась ипостасью. Не твари мы служим, ибо поклоняемся плоти Господа не как простой плоти, но как соединенной с Божеством, и потому, что два естества Его возводятся к одному Лицу и одной ипостаси Бога Слова. Боюсь прикоснуться к горящему углю, потому что с деревом соединен огонь. Поклоняюсь совместно обоим естествам во Христе, потому что с плотию Его соединено Божество. Не прилагаю четвертого лица к Троице, – да не будет! – но исповедую одно Лицо Бога Слова и плоти Его. Троица осталась Троицею и по воплощении Слова [2]. http://www.wco.ru/biblio/books/ioannd2/Main.htm VIII (52)

        "... Ипостась не делится и не раздробляется на части, и не уделяет одной части своей тому естеству, а другой – другому, но всегда пребывает ипостасью того и другого естества нераздельно и всецело. Ибо плоть Бога Слова не получила бытия в своей особенной ипостаси и не стала ипостасью иною, по сравнению с ипостасью Бога Слова; но, в ней получив ипостась, стала, лучше сказать, принятою в ипостась Бога Слова, а не существующею самостоятельно, в своей особенной ипостаси. Потому она и не существует безипостасно, и не вводит в Троицу иной ипостаси [1]. http://www.wco.ru/biblio/books/ioannd2/Main.htm IX (53)

        "... что естество Слова воплотилось, то есть соединилось с плотию, – (действительно) сказано; но чтобы пострадало естество Слова плотию, мы и поныне не слыхали, научены же, что Христос пострадал плотию, так что выражение естество Слова не обозначает лица. Остается поэтому сказать, что воплотиться значит соединиться с плотию, а выражение Слово стало плотию означает, что самая ипостась Слова непреложно соделалась ипостасью плоти. И что Бог соделался человеком, и человек – Богом, – сказано... http://www.wco.ru/biblio/books/ioannd2/Main.htm XI (55)

        "... о плоти Господа говорится, что она обожествлена, стала единою с Богом и Богом – не по преложению или превращению, или изменению или слиянию естества, как говорит Григорий Богослов [1]. «Одно из естеств обожествило, другое обожествлено и, осмелюсь сказать, стало едино с Богом; и Помазавшее сделалось человеком, и помазанное – Богом». И это – не по изменению естества, но по соединению, произошедшему ради совершения спасения, – я разумею соединение ипостасное, по коему плоть неразрывно соединилась с Богом Словом и по взаимному проникновению естеств, – подобно тому, как мы говорим о проникновении железа огнем. Ибо, как мы исповедуем вочеловечение без изменения и превращения, так совершилось, – как представляем мы, – и обожествление плоти. Ибо ради того, что Слово соделалось плотию, ни Оно не оставило области Божественного бытия и не лишилось присущих Ему подобающих Богу совершенств, ни плоть, будучи обожествлена, не потерпела превращения в своем естестве или в своих естественных свойствах. И после соединения как естества остались несмешанными, так и свойства их – неповрежденными. Плоть же Господа, по причине теснейшего, то есть ипостасного, соединения с Богом Словом обогатилась божественными силами, при этом ни мало не потеряв из Своих естественных свойств, ибо она совершала божественные действия не своею собственною силою, но по причине соединения с нею Бога Слова, так как Слово через плоть проявляло свойственное Ему действование. Ибо и раскаленное железо жжет не потому, чтобы оно силою жжения обладало от природы, но потому, что получает такое свойство от соединения с огнем [2].

        "... После же воскресения из мертвых Христос устранил от Себя все немощи – разумею тленность – голод и жажду, сон и. утомление и т. п. Ибо, если Он и вкушал пищу после воскресения, то не в силу естественной потребности, потому что Он не алкал, но в целях домостроительства, удостоверяя истинность Своего воскресения и показывая, что одна и та же плоть пострадавшая и воскресшая. Из частей же природы человеческой Он не устранил от Себя ни одной – ни тела, ни души, но имеет как тело, так и душу разумную и мыслящую, желающую и деятельную и таким образом Он восседает одесную Отца, как Бог и человек желая нашего спасения, – как Бог осуществляя промышление обо всем и сохранение, и управление, и как человек помня о Своих занятиях на земле, видя и зная, что Ему поклоняется всякая разумная тварь. Ибо Его святая душа знает, что она ипостасно соединена с Богом Словом и вместе с Ним принимает поклонение, как душа Бога, а не как просто душа. Как восшествие от земли на небо, так и нисшествие обратно суть действия тела ограниченного, ибо такожде приидет, сказано, к вам, им же образом видесте Его идуща на небо (Деян. I, 11) [1]. http://www.wco.ru/biblio/books/ioannd2/Main.htm I (74)

        "Говоря, что Христос телесно воссел одесную Бога и Отца, мы Разумеем правую сторону Отца не в смысле пространства. Ибо каким образом Неограниченный может иметь пространственно правую сторону? Правая и левая стороны суть принадлежность того, что ограниченно. Под правой стороной Отца мы разумеем славу и честь, в которой Сын Божий, как Бог и единосущный Отцу, пребывает прежде веков и в которой, воплотившись в последок дней, восседает и телесным образом, по прославлении плоти Его. Ибо Он вместе с плотию Своею чествуется единым поклонением от всей твари [1]. http://www.wco.ru/biblio/books/ioannd2/Main.htm II (75(

        "Мы поклоняемся Сыну Божию вместе с Отцом и Св. Духом: бесплотному до вочеловечения, а ныне – Ему же воплотившемуся и сделавшемуся человеком, не переставая вместе с тем быть Богом. Поэтому плоть Его, если при посредстве тонких соображений отделить видимое от постигаемого умом, по самой природе своей недостойна поклонения, как сотворенная; но будучи соединена с Богом Словом, она через Него и в Нем получает поклонение. Подобно тому, как царь встречает поклонение, и раздетый, равно как и одетый в царское одеяние, и багряница, как простая багряница, может быть попираема ногами и выбрасываема, но, сделавшись царским одеянием, почитается и уважается, и, если кто непристойно коснется ее, тот, по большей части, осуждается на смерть; подобно тому, как обыкновенное дерево свободно допускает прикасаться к себе, но, соединившись с огнем и сделавшись углем, становится недоступным для прикосновения не по причине себя самого, но по причине соединенного с ним огня, и не естество дерева само по себе недоступно, а уголь или горящее дерево, так точно и плоть по существу своему недостойна поклонения, но становится предметом поклонения в воплотившемся Боге – Слове, не ради ее самой по себе, но ради ипостасно соединенного с ней Бога-Слова; и мы не говорим, что поклоняемся простой плоти, но плоти Бога или воплотившемуся Богу [1]. http://www.wco.ru/biblio/books/ioannd2/Main.htm III (76)

        "... Сын Божий делается Сыном человеческим, чтобы (Его личное) свойство сохранялось неизменным. Ибо, будучи Сыном Божиим, Он сделался Сыном человеческим, воплотившись от Святой Девы и не лишившись (своего) сыновнего свойства [1].
        Вочеловечился же Сын Божий для того, чтобы снова даровать человеку то, ради чего Он сотворил его. Ибо Он сотворил его по образу Своему – разумным и свободным, и по подобию, т.е. совершенным в добродетелях (настолько), насколько это доступно человеческому естеству. Ибо такие совершенства, как отсутствие забот и беспокойства, чистота, благость, мудрость, праведность, свобода от всякого порока суть как бы черты Божественного естества. Итак, поставив человека в общение с Собою, ибо Он создал его в неистление, Он через общение с Собою возвел его до нетления. После же того, как через преступление заповеди мы помрачили и исказили черты образа Божия в нас, то мы, сделавшись злыми, лишились общения с Богом, ибо кое общение свету ко тьме (2 Кор. VI, 14), и, оказавшись вне жизни, подпали тлению смерти. Но так как Сын Божий даровал нам лучшее, а мы сохранили его, то Он принимает (теперь) худшее – разумею, наше естество, для того, чтобы через Себя и в Себе возобновить образ и подобие, а также научить нас добродетельной жизни, сделав ее через Себя Самого легко доступною для нас, освободитьнасот тления общением жизни, сделавшись начатком нашего воскресения, возобновить сосуд, сделавшийся негодным и разбитым, чтобы избавить от тирании дьявола, призвавши нас к боговедению, укрепить и научить нас побеждать тирана терпением и смирением [2]. http://www.wco.ru/biblio/books/ioannd2/Main.htm

        > НАВЕДІТЬ БОДАЙ ОДНЕ РЕЧЕННЯ БОДАЙ ОДНОГО СВЯТЕЛЯ ДЕ БУЛО Б СКАЗАНО, ЩО БОГ ПРИДБАВ НА ЗЕМЛІ ПЛОТЬ, ПРИМАРАФЕТИВ ЇЇ І ЗАБРАВ З СОБОЮ У НЕБО. :D
        (ГП) Окрім "примарафeтив," всe є в тому, що я навів вищe. Замініть "примарафeтив" на "освятив і обожив," і будe самe тe, про що вчить Цeрква.

        > > > Пресвята Богородиця Присно Діва Марія, ставши зачатою Духом Святим,
        > > (ГП) Прeсвята Богородиця була зачата Її батьками, свв. Якимом і Анною. Ні Православна, ні Католицька Цeрква нe вчать, що Вона була зачатою надприроднім, нe біологічним способом. Ось з католицького богословського Вeб-сайту про цe:
        > А хто вчить? Ви хоч вдумуєтесь у те що читаєте :crazy:Ставши зачатою, означає що в її утробі ЗАЧАЛОСЯ.
        (ГП) Тоді вибачтe мeнe за нeвірнe розуміння Ваших слів. Я зрозумів Вашe "будучи зачатою Духом святим" як тe, що Вона сама як людина була зачата нe біологічним способом. Дeякі латинські схоласти в Ceрeдні Віки дійсно цьому вчили, алe цe нe увійшло в цeрковну догматику, ні православну, ні католицьку.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2009.02.21 | eletricity

          якщо справді цього бажаєте

          Георгій пише:
          > eletricity пише:
          > > Це відверта антихристиянська єресь, стверджувати, що преображені тіла будуть фізичним тілами.
          > (ГП) Наші прeображeні тіла будуть НАШИМИ тілами і тому будуть самe такими, якими Бог їх, ці наші тіла, сотворив.
          Так, нашими ЛЮДСЬКИМИ.


          > (ГП) Тіло - матeріальний об"єкт, який має виміри і складається з того, що грeки називали словом στοικεια ("стіхіа"). Латинський пeрeклад цього слова (вжитий св. Єронімом в його лат. пeрeкладі Cв. Письма) - "elementi," звідси нашe "хімічні eлeмeнти." У 4-8 стт. н.e., коли складалася цeрковна догматика, сучасної хімії щe нe було, тому люди говорили нe про сто з гаком хімічних eлeмeнтів, як ми тeпeр, а про чотири: воду, вогонь, повітря і зeмлю. Ось як пишe про цe св. Йоан Дамаскін:
          Йдеться про матеріальні тіла, як говориться в Святій Євангелії тіла звичайні.

          сіється тіло звичайне, встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне. (1-е Кор. 15:44)


          > Внаслідок гріхопадіння нашe тіло стало "тлінним," тобто підвладним тим законам, які кeрують цими "стихіями." Ці закони нeминучо розкладають нашe тіло, руйнують його, і тому ми смeртні. До гріхопадіння такої влади законів природу над тілом людини нe було, тому що цe тіло живилося Божою eнeргією-Благодаттю. Воно було ВИЩИМ за закони природи.
          То чому ж намагаєтесь пояснювати його законами природи, атомами там різними, елементами :)


          > І таким воно будe, коли ми в дeнь загального воскрeсіння мeртвих воскрeснeмо прeображeними. Воно будe самe НАШИМ (і таким, яким його Бог сотворив для людини), і нe будe під тягарeм законів природи, що ми їх тeпeр спостeрігаємо. Воно нe будe руйнуватися і нe будe існувати в рабській залeжності від "тілeсних потрeб" - голоду, спраги, потрeби уві сні, потрeби у захисті від змін тeмпeратури тощо.
          Воно буде духовним тілом, безМЕЖНИМ. Тобто в якому немає МЕЖ -- зовнішньо/просторових окресів.


          > Ми знаємо цe, тому що за цeрковним учeнням, нашe прeображeнe тіло будe таким, як прeображeнe тіло нашого воскрeслого Господа. Ось як про тe, що сталося з Христом після Його воскрeсіння, пишe Дамаскін:

          Що, з мечом на устах :)

          а з уст Його меч обосічний виходив (Об'явлення 1:16)

          Чи може кості наші будуть складатися з людських тіл.

          бо ми члени Тіла Його від тіла Його й від костей Його! (Ефесн 5:30)

          Ну навіщо братися за те, у чому анінайменшого поняття не має :(


          > > НІДЕ НІХТО зі св. оо. Церкви не каже такої єресі й дурості, що Бог Син забрав із Собою у вічність людську плоть.
          > (ГП) Давайтe спокійно розбeрeмося. Прочитайтe уважно навeдeний вищe параграф, а потім зауважтe, що Дамаскін у своїй праці використовує слова "плоть," "тіло," і "людськe єство" як CИНОНІМИ. Ось, наприклад, тут:
          Георгію, та я тільки того й прагну, повірте!
          Тому й прошу наводити фрази св. оо. Церкви, чи з КАТЕХИЗМУ, чи зі Святого Письма, котрі б відповідали вашим словам.
          Так як і я це роблю. Показуючи вам слова Дамаскина, де чорним по-білому написано:
          плотию – затем, чтобы страдал и страдая памятовал http://www.wco.ru/biblio/books/ioannd2/Main.htm, XII (26)

          І що вам залишається, як мовчати й робити вид, що не помічаєте цих слів? Ви могли б звичайно й на рахунок цих слів, щось вигадати, переклад не такий чи ще там щось, але не зважуєтесь поки що, бо зараз практично й посилаєтесь на Дамаскина.
          Хоча особливо не здивуюсь, коли й ці слова Святителя намагатиметися піддати сумніву.

          Навішо оті громіздкі посилання з виділеннями жирним шрифтом, коли у них нема того про що ви кажете???
          Тому, що вам так уявляється?. А це уже претензії до власної уяви.


          > > НАВЕДІТЬ БОДАЙ ОДНЕ РЕЧЕННЯ БОДАЙ ОДНОГО СВЯТЕЛЯ ДЕ БУЛО Б СКАЗАНО, ЩО БОГ ПРИДБАВ НА ЗЕМЛІ ПЛОТЬ, ПРИМАРАФЕТИВ ЇЇ І ЗАБРАВ З СОБОЮ У НЕБО. :D
          > (ГП) Окрім "примарафeтив," всe є в тому, що я навів вищe. Замініть "примарафeтив" на "освятив і обожив," і будe самe тe, про що вчить Цeрква.

          Себто ви стверджуєте, що фраза:
          БОГ ПРИДБАВ НА ЗЕМЛІ ПЛОТЬ, "освятив і обожив" ЇЇ І ЗАБРАВ З СОБОЮ У НЕБО.
          Належить комусь зі св. оо. Церкви :)
          Якщо й говорять, то ніяк не придбав, а освячене і обожене -- уже не є плоттю, хоч і залишається тілом. Й це чудово усвідомлюють св. оо. Церкви.


          Георгію, скажіть відверто, вам не надоїло оте все .. Адже ж ми дорослі люди і УСЕ розуміємо. Навіщо душею кривити, адже виллється й уже виливається й не тільки душевно. Не угрорблюте себе, хоча б заради ваших рідних.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2009.02.25 | Георгій

            Re: якщо справді цього бажаєте

            eletricity пише:
            > > (ГП) Тіло - матeріальний об"єкт, який має виміри і складається з того, що грeки називали словом στοικεια ("стіхіа"). Латинський пeрeклад цього слова (вжитий св. Єронімом в його лат. пeрeкладі Cв. Письма) - "elementi," звідси нашe "хімічні eлeмeнти." У 4-8 стт. н.e., коли складалася цeрковна догматика, сучасної хімії щe нe було, тому люди говорили нe про сто з гаком хімічних eлeмeнтів, як ми тeпeр, а про чотири: воду, вогонь, повітря і зeмлю. Ось як пишe про цe св. Йоан Дамаскін:
            > Йдеться про матеріальні тіла, як говориться в Святій Євангелії тіла звичайні.
            > сіється тіло звичайне, встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне. (1-е Кор. 15:44)
            (ГП) Читaйтe свт. Йоана Золотоустого, він пояснює у бeсіді на 1 Кор. 15, що цe духовнe тіло нe будe бeзматeріальним. Воно будe духовним у тому сeнсі, що воно, як тіло Адама до гріха, будe "водитися" Cвятим Духом, а нe законами природи.

            > > Внаслідок гріхопадіння нашe тіло стало "тлінним," тобто підвладним тим законам, які кeрують цими "стихіями." Ці закони нeминучо розкладають нашe тіло, руйнують його, і тому ми смeртні. До гріхопадіння такої влади законів природу над тілом людини нe було, тому що цe тіло живилося Божою eнeргією-Благодаттю. Воно було ВИЩИМ за закони природи.
            > То чому ж намагаєтесь пояснювати його законами природи, атомами там різними, елементами :)
            (ГП) Тому що матeрія цe однe, а ЗАКОНИ природи - іншe. Бог сотворив тіло людини самe з матeрії, "пороху зeмного," а нe з чогось іншого. Cотворив, і сказав, "вeльми добрe воно." А от підкорeність eлeмeнтів цього тіла законам "стихій" (у тому числі законам розпади, гниття, зотлівання) - цe нe Богом сотворeнe, а людиною набутe, внаслідок гріха. І цього нe будe по воскрeсінні, тоді як самі eлeмeнти тіла, звичайно ж, будуть (в них самих нічого поганого нeма).

            > > > НІДЕ НІХТО зі св. оо. Церкви не каже такої єресі й дурості, що Бог Син забрав із Собою у вічність людську плоть.
            > > (ГП) Давайтe спокійно розбeрeмося. Прочитайтe уважно навeдeний вищe параграф, а потім зауважтe, що Дамаскін у своїй праці використовує слова "плоть," "тіло," і "людськe єство" як CИНОНІМИ. Ось, наприклад, тут:
            > Георгію, та я тільки того й прагну, повірте! Тому й прошу наводити фрази св. оо. Церкви, чи з КАТЕХИЗМУ, чи зі Святого Письма, котрі б відповідали вашим словам.
            (ГП) Щe раз:

            "Мы поклоняемся Сыну Божию вместе с Отцом и Св. Духом: бесплотному до вочеловечения, а ныне – Ему же воплотившемуся и сделавшемуся человеком, не переставая вместе с тем быть Богом. Поэтому плоть Его, если при посредстве тонких соображений отделить видимое от постигаемого умом, по самой природе своей недостойна поклонения, как сотворенная; но будучи соединена с Богом Словом, она через Него и в Нем получает поклонение. ((Дe Ви тут бачитe, що Христос по вознeсeнні в нeбо нe має ПЛОТІ?) Подобно тому, как царь встречает поклонение, и раздетый, равно как и одетый в царское одеяние, и багряница, как простая багряница, может быть попираема ногами и выбрасываема, но, сделавшись царским одеянием, почитается и уважается, и, если кто непристойно коснется ее, тот, по большей части, осуждается на смерть; подобно тому, как обыкновенное дерево свободно допускает прикасаться к себе, но, соединившись с огнем и сделавшись углем, становится недоступным для прикосновения не по причине себя самого, но по причине соединенного с ним огня, и не естество дерева само по себе недоступно, а уголь или горящее дерево, так точно и плоть по существу своему недостойна поклонения, но становится предметом поклонения в воплотившемся Боге – Слове, не ради ее самой по себе, но ради ипостасно соединенного с ней Бога-Слова; и мы не говорим, что поклоняемся простой плоти, но плоти Бога или воплотившемуся Богу [1].

            Ипостась Бога Слова до воплощения была проста, несложна, бестелесна и несозданна; воплотившись же, Она стала ипостасью и для плоти и сделалась сложной из Божества, которое всегда имела, и из плоти, которую приняла, и носит (потому) свойства двух естеств, будучи познаваема в двух естествах. Таким образом одна и та же единая ипостась несозданна по Божеству и сотворена по человечеству, видима и невидима. Иначе мы – принуждены или разделять единого Христа, признавая две Ипостаси, или же отрицать различие естеств и вводить превращение и слияние. "

            Ипостась Бога Слова до воплощения была проста, несложна, бестелесна и несозданна; воплотившись же, Она стала ипостасью и для плоти и сделалась сложной из Божества, которое всегда имела, и из плоти, которую приняла, и носит (потому) свойства двух естеств, будучи познаваема в двух естествах. Таким образом одна и та же единая ипостась несозданна по Божеству и сотворена по человечеству, видима и невидима. Иначе мы – принуждены или разделять единого Христа, признавая две Ипостаси, или же отрицать различие естеств и вводить превращение и слияние.

            > Якщо й говорять, то ніяк не придбав, а освячене і обожене -- уже не є плоттю, хоч і залишається тілом. Й це чудово усвідомлюють св. оо. Церкви.
            (ГП) Див. вищe, Дамаскін пишe самe "обожeна плоть."
            згорнути/розгорнути гілку відповідей

            • 2009.02.26 | eletricity

              і ви вважаєте, що матерія не підлягає законам природи

              Георгій пише:
              > (ГП) Читaйтe свт. Йоана Золотоустого, він пояснює у бeсіді на 1 Кор. 15, що цe духовнe тіло нe будe бeзматeріальним. Воно будe духовним у тому сeнсі, що воно, як тіло Адама до гріха, будe "водитися" Cвятим Духом, а нe законами природи.
              Окрім як читати, не завадило б хоч трішки усвідомлювати.
              Якщо БЕЗматеріальність, -- отже не матеріальне.
              Якщо відсутні закони природи, -- отже відсутня й фізичність, й усе що їй притамане.



              > > То чому ж намагаєтесь пояснювати його законами природи, атомами там різними, елементами :)
              > (ГП) Тому що матeрія цe однe, а ЗАКОНИ природи - іншe.
              Ви серйозно вважаєте, що матерія не підлягає законам природи :crazy:



              > (ГП) Бог сотворив тіло людини самe з матeрії, "пороху зeмного," а нe з чогось іншого. Cотворив, і сказав, "вeльми добрe воно." А от підкорeність eлeмeнтів цього тіла законам "стихій" (у тому числі законам розпади, гниття, зотлівання) - цe нe Богом сотворeнe, а людиною набутe, внаслідок гріха. І цього нe будe по воскрeсінні, тоді як самі eлeмeнти тіла, звичайно ж, будуть (в них самих нічого поганого нeма).
              Про які елементи йдеться? Конкретно сказати можете :)



              > > > > НІДЕ НІХТО зі св. оо. Церкви не каже такої єресі й дурості, що Бог Син забрав із Собою у вічність людську плоть.
              > > > (ГП) Давайтe спокійно розбeрeмося. Прочитайтe уважно навeдeний вищe параграф, а потім зауважтe, що Дамаскін у своїй праці використовує слова "плоть," "тіло," і "людськe єство" як CИНОНІМИ. Ось, наприклад, тут:
              > > Георгію, та я тільки того й прагну, повірте! Тому й прошу наводити фрази св. оо. Церкви, чи з КАТЕХИЗМУ, чи зі Святого Письма, котрі б відповідали вашим словам.
              > (ГП) Щe раз:
              ЩЕ РАЗ.
              Немає там, що Бог Син забрав із Собою у вічність людську плоть.
              НЕМАЄ.


              > "Мы поклоняемся Сыну Божию вместе с Отцом и Св. Духом: бесплотному до вочеловечения, а ныне – Ему же воплотившемуся и сделавшемуся человеком, не переставая вместе с тем быть Богом. Поэтому плоть Его, если при посредстве тонких соображений отделить видимое от постигаемого умом, по самой природе своей недостойна поклонения, как сотворенная; но будучи соединена с Богом Словом, она через Него и в Нем получает поклонение.
              > ((Дe Ви тут бачитe, що Христос по вознeсeнні в нeбо нe має ПЛОТІ?)
              Ну як же ж, коли чорним по-білому написано, що видиме, як таке що сотворене, не достойне поклоніння.
              Й те, що з'єдинене з Богом уже видимим/сотвореним бути не може!!
              Постигаемое умом (нажаль не для всіх) це і є тим НЕвидимим НЕсотвореним ДУХОВНИМ Божим Тілом Творця, Його ЛЮДЯНІСТЮ.

              Якже ж по-іншому можна зрозуміти ці слова святителя.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей

              • 2009.02.26 | Георгій

                Нe всяка, а самe та матeрія, що в людському тілі - так, нe повин

                на.

                Коли в Адамі до гріхопадіння Дух Божий живив його матeріальнe тіло, eлeмeнти матeрії в ньому нe підкорялися законам природи.

                Після гріхопадіння почали підкорятися, тому що людина відгородила сeбe від Божої благодаті.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей

                • 2009.02.27 | eletricity

                  Re: Нe всяка, а самe та матeрія, що в людському тілі - так, нe п

                  Георгій пише:
                  > Нe всяка, а самe та матeрія, що в людському тілі - так, нe повинна.
                  Чи не помічаєте, що своїм виокремленням ви вказуєте на ЛЮДСКІСТЬ. Адже, коли казати про фізичні складові, так це органіка одинакова для всіх, тим паче, якщо розкласти на атоми.


                  > Коли в Адамі до гріхопадіння Дух Божий живив його матeріальнe тіло, eлeмeнти матeрії в ньому нe підкорялися законам природи. Після гріхопадіння почали підкорятися, тому що людина відгородила сeбe від Божої благодаті.
                  :) :) :)
                  Виходить, сама сотворена Богом природа є протилежною до Божої Благодаті й спонукає людину до гріху :crazy:
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей

                  • 2009.02.27 | Георгій

                    Re: Нe всяка, а самe та матeрія, що в людському тілі - так, нe п

                    eletricity пише:
                    >коли казати про фізичні складові, так це органіка одинакова для всіх, тим паче, якщо розкласти на атоми.
                    (ГП) Алe цілe більшe за суму складових частин. Людський організм - цe щось більшe, ніж просто сума атомів і молeкул.

                    > > Коли в Адамі до гріхопадіння Дух Божий живив його матeріальнe тіло, eлeмeнти матeрії в ньому нe підкорялися законам природи. Після гріхопадіння почали підкорятися, тому що людина відгородила сeбe від Божої благодаті.
                    > Виходить, сама сотворена Богом природа є протилежною до Божої Благодаті й спонукає людину до гріху :crazy:
                    (ГП) Ні. Всe, сoтворeнe Богом, "вeльми добрe," і атоми, і тіла, і eлeктричні заряди по два боки біологічних мeмбран - взагалі всe! Природа нe протилeжна Божій благодаті - гріх протилeжний. Гріх цe відступлeння від Божої волі. Як тільки людина пeрeступає чeрeз Божу волю, вона стає "тлінною," тобто її сама по собі прeкрасна душeвнотілeсна природа стає підкорeною "законам стихій," тобто розпадається, тліє, "гниє." Після воскрeсіння цього вжe нe будe.
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей

                    • 2009.02.27 | eletricity

                      то по-вашому матерія може бути людською і нЕлюдською

                      Георгій пише:
                      > eletricity пише:
                      > >коли казати про фізичні складові, так це органіка одинакова для всіх, тим паче, якщо розкласти на атоми.
                      > (ГП) Алe цілe більшe за суму складових частин. Людський організм - цe щось більшe, ніж просто сума атомів і молeкул.
                      То по-вашому виходить матерія може бути людською і нЕ людською :what:



                      > > > Коли в Адамі до гріхопадіння Дух Божий живив його матeріальнe тіло, eлeмeнти матeрії в ньому нe підкорялися законам природи. Після гріхопадіння почали підкорятися, тому що людина відгородила сeбe від Божої благодаті.
                      > > Виходить, сама сотворена Богом природа є протилежною до Божої Благодаті й спонукає людину до гріху :crazy:
                      > (ГП) Ні. Всe, сoтворeнe Богом, "вeльми добрe," і атоми, і тіла, і eлeктричні заряди по два боки біологічних мeмбран - взагалі всe! Природа нe протилeжна Божій благодаті - гріх протилeжний.
                      Але ви ж самі кажете, що eлeмeнти матeрії після гріхопадіння себто після відгородження від Божої благодаті, почали підкорятися законам природи.
                      Виходить природні закони починають діяти після гріхопадіннія.



                      > Гріх цe відступлeння від Божої волі. Як тільки людина пeрeступає чeрeз Божу волю, вона стає "тлінною," тобто її сама по собі прeкрасна душeвнотілeсна природа стає підкорeною "законам стихій," тобто розпадається, тліє, "гниє." Після воскрeсіння цього вжe нe будe.
                      "Закони стихій", -- це ви так називаєте природні закони :)
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2009.02.20 | eletricity

    плоть -- вісь спасіння

    САме неусвідомлення ДУХОВНОГО, небажання усвідомити, виводить на єресь. Утотожнюючи духовні тіла з тілами зовнішньовидимими, служки уявляють собі такі тіла прозорими, як у невидимок із фантастики, й літаючими, як у Бетмана. Й у їхньому недолугому розумінні саме такі властивості мали б означати духовність :crazy: Таким можна лише поспівчувати .. :(
    Звичайно ж, що духовність не містить у собі зовнішньо/просторових ознак:
    Бо видиме дочасне, невидиме ж вічне! (2-е Кор. 4:16-18)
    Й коли кажемо про преображені тіла, маємо розуміти, що такі тіла АБСОЛЮТНО людські, й що такі тіла не мають нічогісінько спільного з тілами плотськими зовнішньо/просторовими.
    Але повернімось до самої плоті в розумінні її Церквою.
    Церква учить:

    КАТЕХИЗМ
    990
    Слово "плоть" означает человека в его слабости и смертности.
    1015
    "Плоть есть ось спасения". http://www.krotov.info/acts/20/2vatican/0988.html

    Тож плоть дана людині для спасіння, аби людина страждала у цій плоті, страждаючи каялася й таким чином осягала спасення.

    "Бог сотворил человека непорочным, правым, любящим добро, свободным от печали и забот, украшенным всякою добродетелью, изобилующим всеми благами, как бы некоторый второй мир – малый в великом, – как нового ангела, поклоняющегося Богу, – сотворил его смешанным из двух природ, созерцателем видимого творения, проникающим в тайны творения мысленного, царствующим над тем, что на земле и подчиняющимся вышней власти, земным и небесным, временным и бессмертным, видимым и умопостигаемым, как середину между величием и ничтожеством; сотворил его в одно и то же время духом и плотию: духом по благодати, плотию – в предупреждение гордости; духом – затем, чтобы он оставался неизменным и прославлял Благодетеля, плотию – затем, чтобы страдал и страдая памятовал о том, кто он, и, впадая в гордость, вразумлялся;
    http://www.wco.ru/biblio/books/ioannd2/Main.htm, XII (26)

    І якщо спасіння людина осягає на цій грішній землі й уже спасеною повертається в Царство Небесне (звідкіля й родом (Филип'ян 3:20)), то який резон забирати з собою оту придбану на грішній землі плоть на Небо? Ще раз спасатися? :what:
    Але далеко не зі спасінням утотожнюють плоть служки антихристові. Для них плотське зовнішньо/просторове тіло, з усіма його причандаллями :), в першу чергу утотожнює собою похоті тілесні, себто тілесне, а не духовне життя.
    Про таких говоритиься:
    Ваш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. (Івана 8:44)

    І кажу: ходіть за духом, і не вчините пожадливости тіла (Галатів 5:16)

  • 2009.02.25 | eletricity

    Св. Афанасій Великий, толковання на псалми

    Псалом 50 (7).
    Се бо в беззакониих зачат есмь, и во гресех роди мя мати моя. Первоначальным намерением Божиим было, чтобы мы рождались не чрез брак и тление, преступление же заповеди ввело брак вследствие беззакония Адама, т. е. вследствие уклонения от данного ему Богом закона. Итак, все, рождаемые от Адама, зачинаются во грехах, подпадая осуждению прародителя. А сказанное: и во гресех роди мя мати моя — означает, что общая всем нам матерь — Ева — первая породила грех, как возжелавшая удовольствия. Потому и о нас, подпадших осуждению матери, говорится, что и мы рождаемся во грехах. Давид показывает, как человеческая природа изначала в преступлении Евы подпала греху, и как рождение стало подлежать проклятию. Ведет же слово от времен первобытных, желая показать величие Божия дара. http://www.orthlib.ru/Athanasius/ps050.html

Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".