КНУ ім. Шевченка очолює вчений, принципова людина, гуманітарій
08/21/2009 | Ярослава Музиченко
Дійсно, а хто, як не визнаний вчений, має нарешті відверто, голосно та сміливо дивлячись в очі владі, МОНу та громаді проголосити, що „Конкурсний відбір має бути за знаннями!”. За його спиною визнання його наукових доробків двома державними академіями. А це вам не фунт родзинок.
http://umoloda.kiev.ua/number/1474/174/51844/
Леонід Губерський: Конкурсний відбір має бути за знаннями! Ректор найпрестижнішого «вишу» України — про цьогорічну вступну кампанію та перспективи розвитку Шевченкового університету
ДОСЬЄ «УМ»
Леонід Губерський
Народився 1941 р. на Полтавщині. У 1964 р. вступив до Київського університету, з яким пов’язав усе своє подальше життя: у 1969 р. закінчив філософський факультет, тут навчався в аспірантурі, захистив кандидатську (1975р.) та докторську (1992р.) дисертації, з 1973 р. працював асистентом, старшим викладачем, доцентом, заступником декана, професором, завідувачем кафедри. У 1982—1988 pp. — проректор із міжнародних зв’язків, у 1988—1994 рр. — проректор з навчальної роботи, у 1994—2008 рр. — проректор університету, директор Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 2008 р. конференцією трудового колективу на альтернативній основі обраний ректором університету.
Леонід Васильович — відомий фахівець із ФІЛОСОФСЬКИХ ПИТАНЬ міжнародних відносин, ФІЛОСОФІЇ ПОЛІТИКИ та СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ, один із провідних учених та організаторів науки й освіти в Україні. Визнанням цього стало його обрання у 1995 р. членом–кореспондентом Академії педагогічних наук України, у 1997 р. — членом–кореспондентом Національної академії наук України, у 2003 р. — академіком НАН України, а у 2009 р. — членом Президії НАН України.
Його перу належать понад 200 наукових публікацій, у тому числі 50 індивідуальних та колективних монографій, підручників та навчальних посібників.
Надзвичайний і Повноважний Посол України (2001). Нагороджений Орденом Князя Ярослава Мудрого V та IV ступенів, державними нагородами Болгарії, Грузії, Італії, Португалії.
Більш детальніше про його науково-організаційний шлях та неперевершений внесок в розвиток спочатку комуністичної, а зараз національно - патріотичної ідеології та риторики див.
13-05-2008 22:45, Гедзь Вся свята правда про пана майбутнього ректора http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_osvita&key=1210707916&first=&last=&pattern=Губерський
http://umoloda.kiev.ua/number/1474/174/51844/
Леонід Губерський: Конкурсний відбір має бути за знаннями! Ректор найпрестижнішого «вишу» України — про цьогорічну вступну кампанію та перспективи розвитку Шевченкового університету
ДОСЬЄ «УМ»
Леонід Губерський
Народився 1941 р. на Полтавщині. У 1964 р. вступив до Київського університету, з яким пов’язав усе своє подальше життя: у 1969 р. закінчив філософський факультет, тут навчався в аспірантурі, захистив кандидатську (1975р.) та докторську (1992р.) дисертації, з 1973 р. працював асистентом, старшим викладачем, доцентом, заступником декана, професором, завідувачем кафедри. У 1982—1988 pp. — проректор із міжнародних зв’язків, у 1988—1994 рр. — проректор з навчальної роботи, у 1994—2008 рр. — проректор університету, директор Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 2008 р. конференцією трудового колективу на альтернативній основі обраний ректором університету.
Леонід Васильович — відомий фахівець із ФІЛОСОФСЬКИХ ПИТАНЬ міжнародних відносин, ФІЛОСОФІЇ ПОЛІТИКИ та СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ, один із провідних учених та організаторів науки й освіти в Україні. Визнанням цього стало його обрання у 1995 р. членом–кореспондентом Академії педагогічних наук України, у 1997 р. — членом–кореспондентом Національної академії наук України, у 2003 р. — академіком НАН України, а у 2009 р. — членом Президії НАН України.
Його перу належать понад 200 наукових публікацій, у тому числі 50 індивідуальних та колективних монографій, підручників та навчальних посібників.
Надзвичайний і Повноважний Посол України (2001). Нагороджений Орденом Князя Ярослава Мудрого V та IV ступенів, державними нагородами Болгарії, Грузії, Італії, Португалії.
Більш детальніше про його науково-організаційний шлях та неперевершений внесок в розвиток спочатку комуністичної, а зараз національно - патріотичної ідеології та риторики див.
13-05-2008 22:45, Гедзь Вся свята правда про пана майбутнього ректора http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_osvita&key=1210707916&first=&last=&pattern=Губерський
Відповіді
2009.08.21 | Объективист
Re: КНУ ім. Шевченка очолює вчений, принципова людина, гуманітарій
В подводке к статье обещалось, что нас просветят относительно перспектив Шевченковского университета.<<Леонід Губерський: Конкурсний відбір має бути за знаннями! Ректор найпрестижнішого «вишу» України — про цьогорічну вступну кампанію та ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ШЕВЧЕНКОВОГО УНІВЕРСИТЕТУ>>.
Однако, при всем моем глубочайшем и искреннем уважении к занимаемой автором должности, статья не тянет более, чем на совместный отчет секретаря приемной комиссии (общее описание контингента абитуриентов – 24 тысячи заявлений на 2,5 тысячи мест с разбивкой по «престижным» специальностям ), завхоза (число нуждающихся в жилье -- 420 только преподавателей) и начальника отдела кадров (указание числа профессоров – 500, кандидатов наук—1300, научных сотрудников –1000 – чувствуется, что у подписавшего и писавших нелады с принципами классификации).
Вместе с тем, статья содержит абсолютно правильную постановку господином ректором образовательно-организационно-научно-академической проблемы, но очень потенциально опасную.
Если сейчас начать принимать в вуз по способностям и знаниям, то лет этак через двадцать-пятьдесят и в академии, если они еще останутся, будут назначать не по должностям, а избирать по научным достижениям. А вот пустили бы многих современных персональных многочленов на порог таких (будущих) академий, это, конечно, интересно.
На этом форуме многие выражали восхищение научной продуктивностью Б.Е.Патона – по статье/патенту еженедельно. Наш герой тоже парень не промах – по 1,25 индивидуальной/коллективной монографии ежегодно, начиная с 1969 года, когда он закончил университет. Это просто ужас, как мешала его прорывным пионерским научным исследованиям в области коммунистической идеологи и коммунистического воспитания трудящихся вся эта суета с административными должностями. Сколько бы он мог натворить, если бы занимался только researches!
Глубоко, очень глубоко, переконаный, что тогда бы крах СССР просто не мог бы состояться. Эх, Горбачеву нужно было брать в ЦК КПСС не Кремня, а автора статьи.
2009.08.21 | ziggy_freud
тоді повертаємось до початку нескінченного циклу (л)
добре, а кто ваш кандидат на ректора?http://www2.maidan.org.ua/n/osvita/1210776247
і далі...
дочекайтесь наступних виборів і висувайте. Переконайте публікум, що він кращий. Тим більш, принцип виборності ректора, який так довго хотів скасувати Скопенко, зберігся.
2009.08.22 | Объективист
Re: тоді повертаємось до початку нескінченного циклу (л)
С моей точки зрения, с точки зрения внешнего наблюдателя, немного знакомого с ситуацией в КНУ (моей alma mater), основная проблема состоит в следующем. Вот уже много лет КНУ, как и любой другой университет, является системой, функционирование всех подсистем которой требует личной преданности подчиненных начальникам. Из-за соответствующей селекции в нем, как мне кажется, отсутствует критическая масса преподавателей и сотрудников, которая видит в такой системе главное препятствие реализации их научных потенций и поэтому жизненно заинтересованная в ее коренном изменении. На уровне чиновничьих деклараций оно означало бы превращение лет так через десять КНУ в действительно исследовательский университет.Каково возможное объяснение почти единогласного избрания автора обсуждаемой «программно-стратегической» статьи?
Как мне кажется, большинство преподавателей и научных сотрудников устраивает по разным причинам существующее положение вещей. Одним из движущих сил его изменения являлось бы введение системы оценивания научной и преподавательской деятельности по реальным и признанным в мире результатам и т.д.
Многие из проголосовавших за теперешнего ректора осознавали, что в случае такой системы оценивания, им пришлось бы заняться поисками других точек приложения их творческих и педагогических сил. Правда, среди поддержавших кандидатуру теперешнего ректора были и те, кому он много чего пообещал во время избирательной кампании.
Поэтому 85-90% голосование за теперешнего ректора было голосованием за фактическую консервацию существующего положения вещей, только в рамках которого он и многие другие смогли сделать свою «научную» карьеру. Кстати, к формированию и закреплению этого положения им приложено, начиная с 1965 года, немало сил в качестве разного рода секретарей и председателей и более чем двадцатилетнего личного друга и правой руки во всех начинаниях и ныне осуждаемых делах бывшего ректора.
Мессидж моей ссылки был не в стенаниях по поводу формальной демократичности выборов ректора КНУ, а в видении им перспектив вверенного ему вуза. Ну, а какое он имеет представление о перспективах КНУ видно из его интервью.
Что касается Вашего вопроса об альтернативных кандидатурах.
Как не странно, но есть еще пока в Украине молодые доктора наук (до 50 лет), обладающие международной научной репутацией и имеющие опыт административной работы на ректорском уровне в не самых плохих провинциальных университетах. И трудно поверить в это, но они еще владеют двумя европейскими языками и на них публикуются.
Отслеживание и продвижение на административные посты в образовании и науке (не более чем на два срока) таких ученых должно быть одной из главных задач многочисленной орды «научных» советников при президенте, премьер-министре, МОНе и даже Верховной Раде. Но кто, из лиц, принимающих (точнее подписывающих) решения, знает таких персон и кому они нужны?
Предупреждаю, что его фамилию не назову – в современных условиях это означало бы принесение его в жертву. Замечу, что несколько участников форума знают о ком идет речь.
2009.08.23 | ziggy_freud
Re: системы оценивания научной и преподавательской деятельности
Объективист пише:> Вот уже много лет КНУ, как и любой другой университет, является системой, функционирование всех подсистем которой требует личной преданности подчиненных начальникам.
так. Це головний критерій прийому на роботу в ВНЗ взагалі. Х є людиною У. Хоча втриматись на посаді можна, переважно тим, хто має кваліфікацію та виконує обов*язки.
відірваність викладання у ВНЗ від практичних досліджень теж проблема вищої освіти взагалі; бо початково ВНЗ вчили, а досліджували інститути НАНУ. В КНУ порівняно з іншими досить нормальна ситуація, але дослідницька діяльність багатьма розуміється досить специфічно.
> Одним из движущих сил его изменения являлось бы введение системы оценивания научной и преподавательской деятельности по реальным и признанным в мире результатам и т.д.
так.
(-) я вже згадував проблему спускання тем "згори". Натомість мають бути конкурси заявок і загальні рамки, на що і як витрачаються гроші. Бо керівник широкого профіля не може розписати вузьким фахівцям з проблеми кожний їх рух, та ще на 4-5 років вперед.
(-) надмірна завантаженість викладачів "горловими" годинами. Студенти могли б більше працювати самостійно. За рахунок скасування обов*язкової присутності їх сонних фізичних тіл на парах. А викладачі, відповідно, мати час для досліджень
(-) від друкування затверджених ВАК мурзілок час перейти до власних видань, що відповідають міжнародним вимогам.
__________________________
за формальної демократичності виборів теж можливо проведення операції "Наслєднік" (приклад: Єльцин-Путін). Або проведення операції "Сатурн, що пожирає своїх дітей" (Скопенко і декани) ;-/
Тому що критерії прийому на роботу та висування на адмінпосади саме такі, як пише пан. Персональні зв*язки та банальний фейс-фактор грають свою роль не лише в Україні. Будучи керівником, я би теж міг не взяти в колектив надто, кґ-м, непередбачувану в міжособистісних стосунках людину.
Але ж мають бути тому раціональні межі. Якщо науковець може бути надто розумним для ВНЗ, надто розумні емігруватимуть.