МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

импакт-фактор и другие индикаторы качества научных журналов

09/27/2009 | marazm_krepchal
Вот свежая интересная статья http://arxiv.org/abs/0909.4457 , где сравниваются разные индикаторы качества научных журналов.

Если кто не совсем в теме, то неплохой ликбез, начиная с определений, и по-русски, вот здесь: http://elibrary.ru/projects/citation/docs/scientometrics.pdf

Відповіді

  • 2009.09.27 | Хома Брут

    Re: импакт-фактор и другие индикаторы качества научных журналов

    Можете додати якийсь свій коментар про це? Як це розуміти - що він підтвердив (в якомусь сенсі, на більшій базі даних?) гіпотезу про наявність лише 2-х компонент, за якими треба оцінювати журнали?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.09.27 | marazm_krepchal

      О чём идёт речь в статье (популярно)

      > Як це розуміти - що він підтвердив (в якомусь сенсі, на більшій базі даних?) гіпотезу про наявність лише 2-х компонент, за якими треба оцінювати журнали?
      Да нет, по 2 компонентам автор оценивает не журналы, а сами критерии оценки журналов, которых (т.е. критериев) сейчас расплодилось много.

      Очевидно, что для каждого журнала можно посчитать количество статей за определённый период, т.е. продуктивность (он это называет size), и среднее количество цитирований на одну статью, т.е. качество (impact). Это исходные сырые данные. А их комбинация даёт влиятельность (influence) журнала в целом. И всё дело в том, как эту комбинацию считать.

      Т.е., если не вдаваться в прочие тонкости, то все критерии оценки журналов (импакт-фактор, H-индекс, PageRank см. http://www2.maidan.org.ua/n/osvita/1249927515 и т.д.) - это на самом деле некоторым образом построенные комбинации этих двух ортогональных компонент size и impact (т.е. фактически функции от них). На рис.1 (с. 13) автор показывает это наглядно (горизонтальная ось – size, вертикальная - impact).

      H-индекс, например, комбинирует size и impact наиболее равным (т.е симметричным) способом, поэтому он и пользуется у народа наибольшим успехом; импакт-фактор больше отражает impact, т.е. среднее качество статей в журнале, а PageRank – size, т.е. количество статей, продуктивность.

      Впрочем, в этом кратком пересказе я немного огрубил ситуацию, надо читать саму статью.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2009.09.28 | Iryna_

        питання як завжди одне - що робити

        українським журналам
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2009.09.28 | Shooter

          Залежно яким

          мурзілкам - виконувати роль "кицьок для тренування", не більше

          які мають хоч якийсь потенціал - берегти як зіницю ока свій international peer review статус і помаленько розвиватися...добрі приклади є.

          з іншого боку - ні Physical Review, ні Acta чи навіть Scripta Materialia в Україні ніколи не будуть - бо журнали такого рівня та профілю міжнародні за означенням. Більш вузько спеціалізовані "середнього рівня паршивостів" можуть і бути. Але це однозначно корелюватиме з якістю науки як такої в Україні.

          А далі...далі виходимо на все ту ж "бабло і RandD" ситуацію :)

          Поки інвестиції в цю область не досягнуть хоча би "жорсткого мінімуму" - говорити про щось реальне і продуктивне не доводиться :(
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2009.09.28 | chiachi

            Re: Залежно яким

            пока учебные и научные учреждения не выйдут на международный рынок труда и не начнут брать на работу постдоков и профессоров со всех стран мира, то и журналы нам не нужны, хорошие ученые будут публиковать в хороших журналах, а все проФФесора - да какая разница где, хоть на заборе. А представте сейчас дать обьявление - требуется профессорв в самый главный вуз страны, зарплата 300 баксов, 0 на командировки, 0 на оборудование и мозки в бухгалтерии компостируют
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2009.09.28 | Torr

              Re: Залежно яким

              chiachi пише:
              > пока учебные и научные учреждения не выйдут на международный рынок труда и не начнут брать на работу постдоков и профессоров со всех стран мира, то и журналы нам не нужны, хорошие ученые будут публиковать в хороших журналах, а все проФФесора - да какая разница где, хоть на заборе. А представте сейчас дать обьявление - требуется профессорв в самый главный вуз страны, зарплата 300 баксов, 0 на командировки, 0 на оборудование и мозки в бухгалтерии компостируют

              а в бухгалтерию надо с талончиками приходить.
          • 2009.09.28 | Калькулятор

            Не в деньгах дело

            При существующей организации науки и ее нормативно-правовой базе сколько денег не дай, все равно будет то, что есть.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2009.09.29 | Хома Брут

              дело не в деньгах и не в количестве женщин и не в новом фольк...

              Калькулятор пише:
              > При существующей организации науки и ее нормативно-правовой базе сколько денег не дай, все равно будет то, что есть.
              Твердження нмд справедливе, але одонобоке. Користуючись досвідом тов. Loet Leydesdorff-а, варто припустити існування двох важливих компонент (1) критерія Калькулятора, який він надалі розробить в повному обсязі (2) кількості грошей. Обидва фактора поодинці є необхідними, але недостатніми. А справжня робота починається в збиранні статистики по різним країнам та системам організації науки та вирахуванню виграшної комбінації цих факторів.
            • 2009.09.29 | Shooter

              В грошах - насамперед

              Плюс і в решті, про яку Ви пишете, звичайно.

              Але кореляція між РундД інвестиціями, рівнем технології, рівнем життя - пряма і беззаперечна (з певними гармоніками вищих порядків :) ).

              Я колись вже наводив, наприклад, графік для EU-15 країн. Найкращі економіки та найвищий рівень життя мають ті, хто інвестує найбільше в науку (скажімо, країни Пн. Європи). Якщо ж ведем мову про +- одинаковий рівень інвестицій в РандД (Франція та Великобританія), тоді економіка "живіша" там, де вона ліберальніша, проте рівень життя вищий там, де система "соціальніша".

              В принципі, очевидні закономірності, як на мене :)
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2009.09.29 | Iryna_

                В грошах на науку а не за статтею бюджету "на науку"

                згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2009.09.29 | Калькулятор

                Неужели в EU-15 украинская организация

                науки с ее атавизмами та прибамбасами? А?
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2009.09.30 | Shooter

                  Правило універсальне

                  Ще 20 років тому Китай був суттєво атавістичніший щодо науки, ніж Україна.

                  Але потужно і постійно нарощує фінансування. Результати - наліцо.

                  http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_osvita&key=1254127435&first=1254311074&last=1253345658
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2009.09.30 | Skapirus

                    Гроші це добре. Але Вам же кажуть і про контроль

                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2009.09.30 | Shooter

                      Так, красти - це погано.

                      Проте в будь-якому випадку якщо на науку йде 0,3-0,5% GDP (навіть при 100% некрадінні) про створення чогось конкурентноздатного говорити важко.

                      Особливо, якщо GDP - один з найнижчих в Європі.
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2009.10.01 | хeмік

                        У світлі цього, як би пан прокоментував ту люту оротьбу нашої

                        держави (з Президентом на чолі) з науковцями, що активно співпрацюють із Заходом? Тобто, фактично, одержує додаткове фінансування. Це співробітництво наразі є можливим лише з порушенням українських законів, а мета держави - знищити його повністю.
                        згорнути/розгорнути гілку відповідей
                        • 2009.10.01 | Shooter

                          Я не в курсі деталей...

                          ...проте, наскільки мені відомі, є певні речі які якраз держава вирішує "позитивно" в цьому плані: наприклад, за обладнання, куплене в рамках FP6/FP7 проектів, не потрібно сплачувати ПДВ (лише при імпорті?)

                          Знову ж таки, наскільки мені відомо, набагато більше все залежить від керівництва укр. установи, яка отримує відповідний проект, ніж від держави як такої.

                          Тим не менше, варто пам'ятати, що, наприклад, ЕС в рамках "всіх" RandD проектів (де FP - головна, але далеко не єдина частина) надає лише одну десяту public money. 9/10 йде з national бюджетів.

                          А далі див. моє попереднє повідомлення :)
                          згорнути/розгорнути гілку відповідей
                          • 2009.10.01 | Iryna_

                            Re: Я не в курсі деталей...

                            порушенням є буквально все
                            не хочу писати перелік щоб не підставити себе і колег і надихнути якихось чиновників на перевірки

                            спитайте у когось особисто
                            згорнути/розгорнути гілку відповідей
                            • 2009.10.01 | Shooter

                              Re: Я не в курсі деталей...

                              Iryna_ пише:
                              > порушенням є буквально все
                              > не хочу писати перелік щоб не підставити себе і колег і надихнути якихось чиновників на перевірки
                              >
                              > спитайте у когось особисто

                              Там ще є один фактор - "все з'їм і понадкусюю". Причому, як з-боку тих, що роблять, так з-боку і адміністрації. Бо вчений вважає, що всі гроші які прийшли мають йти тут же ж в кишеню, часом - виключно його. Натомість, адміністрація вважає, що вченому/колективу і 20% досить - решта має йти як "рента" за ім'я ну страшно відомого в світі наукового закладу. "Все та негайно" - це так по-нашому :(

                              Я сам колись дуже ввічливо пояснював одному українському професору, що використати гроші так, як він хоче, з проекту НЕ МОЖНА (згідно правил FP6). Раз по телефону побалакали, другий раз детального мейла написав - думав, дійшло. Та де там...проФФесор і далі вимагав, що все має бути так як він хоче (бо, бачите, так було...але зовсім в інакшій інституції та абсолютно інакшій програмі), а не так як встановлюють правила. І поки не отримав детальний правничий аналіз його бздурів (півдня роботи) з таким самим висновком: НЕ МОЖНА, до тих пір не відстав.


                              Таке от. У принципі - майже повна безграмотність щодо того "що і як" в міжнародних програмах. А от за це МОН тре грати в хвіст і гриву - бо організувати відповідні воркшопи фінансуючі організації готові хоч кожен рік. Але цим потрібно займатися....:(
        • 2009.09.28 | хeмік

          Позакривати, що дозволить зeкономити кошти для власнe науки.

      • 2009.09.29 | Хома Брут

        Re: дякую



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".