Б.Мокін -"Iндекс цитування як фактор перенесення кризових"..(л)
11/30/2009 | псевдоквази
ІНДЕКС ЦИТУВАННЯ ЯК ФАКТОР ПЕРЕНЕСЕННЯ КРИЗОВИХ ЯВИЩ ЗАХОДУ У ВІТЧИЗНЯНИЙ НАУКОВИЙ ПРОСТІР
http://mokin.com.ua/news/5925.html
Пара цитат:
"У більшості наукових статей закордонних авторів ми бачимо «довгий» список використаної літератури. На перший погляд це справляє враження всеохоплюючої обізнаності автора з роботами інших науковців. Але уважно придивіться до характеру посилок авторів на процитовані наукові праці — і ви побачите, що ці посилання, як правило, йдуть у такій послідовності: «автори праць [1-10], на жаль, зовсім не приділили уваги проблемі, піднятій у нашій статті», «в статтях [11-20] хоча і розглядається наша проблема, але розв’язана зовсім інша наукова задача», «розв’язанню ж нашої задачі, але за інших початкових чи граничних умов, присвячені роботи [21-30]», «і лише в роботах [31, 32] розв’язується задача, наближена до нашої, з використанням таких же початкових чи граничних умов». Тобто із процитованих 32 статей чи авторів, фактично посилатись треба було б лише на дві статті чи двох авторів, які мають номери [31, 32] із наведеного списку, а усі інші посилки то є лише «допомога друзям чи знайомим на їх прохання чи з огляду на попередні домовленості» у справі підвищення значення їхнього індексу цитування, тобто, вклад у справу майбутнього підвищення рівня зарплати «друзів чи знайомих»."
...
"І на завершення цих полемічних сторінок я хочу ще раз повернутись до теми друку і розсилання авторефератів кандидатських та докторських дисертацій і отримання відзивів на них.
Життя підказує, що переважну кількість розісланих примірників авторефератів дисертацій ніхто не читає, а читаються лише ті з них, на які було обіцяно дати відзив. Тож чи не краще було б зобов’язати спецраду, в якій буде проходити захист дисертацій, розміщати автореферат кожної, прийнятої до захисту дисертації на своєму сайті, який вона повинна створити обов’язково? А розсилати в організації за списком розсилки електронною поштою лише повідомлення про захист дисертації і координати сайту, на якому розміщено її автореферат? В масштабах України – це приведе до економії в розмірах кількох мільйонів тисяч гривень лише на типографських витратах і витратах на розсилання авторефератів без звуження, а навпаки з розширенням можливостей ознайомлення з їх змістом."
http://mokin.com.ua/news/5925.html
Пара цитат:
"У більшості наукових статей закордонних авторів ми бачимо «довгий» список використаної літератури. На перший погляд це справляє враження всеохоплюючої обізнаності автора з роботами інших науковців. Але уважно придивіться до характеру посилок авторів на процитовані наукові праці — і ви побачите, що ці посилання, як правило, йдуть у такій послідовності: «автори праць [1-10], на жаль, зовсім не приділили уваги проблемі, піднятій у нашій статті», «в статтях [11-20] хоча і розглядається наша проблема, але розв’язана зовсім інша наукова задача», «розв’язанню ж нашої задачі, але за інших початкових чи граничних умов, присвячені роботи [21-30]», «і лише в роботах [31, 32] розв’язується задача, наближена до нашої, з використанням таких же початкових чи граничних умов». Тобто із процитованих 32 статей чи авторів, фактично посилатись треба було б лише на дві статті чи двох авторів, які мають номери [31, 32] із наведеного списку, а усі інші посилки то є лише «допомога друзям чи знайомим на їх прохання чи з огляду на попередні домовленості» у справі підвищення значення їхнього індексу цитування, тобто, вклад у справу майбутнього підвищення рівня зарплати «друзів чи знайомих»."
...
"І на завершення цих полемічних сторінок я хочу ще раз повернутись до теми друку і розсилання авторефератів кандидатських та докторських дисертацій і отримання відзивів на них.
Життя підказує, що переважну кількість розісланих примірників авторефератів дисертацій ніхто не читає, а читаються лише ті з них, на які було обіцяно дати відзив. Тож чи не краще було б зобов’язати спецраду, в якій буде проходити захист дисертацій, розміщати автореферат кожної, прийнятої до захисту дисертації на своєму сайті, який вона повинна створити обов’язково? А розсилати в організації за списком розсилки електронною поштою лише повідомлення про захист дисертації і координати сайту, на якому розміщено її автореферат? В масштабах України – це приведе до економії в розмірах кількох мільйонів тисяч гривень лише на типографських витратах і витратах на розсилання авторефератів без звуження, а навпаки з розширенням можливостей ознайомлення з їх змістом."
Відповіді
2009.11.30 | Сергій Вакуленко
Re: Б.Мокін - ІНДЕКС ЦИТУВАННЯ ЯК ФАКТОР ПЕРЕНЕСЕННЯ КРИЗОВИХ ..(л)
псевдоквази пише:> "І на завершення цих полемічних сторінок я хочу ще раз повернутись до теми друку і розсилання авторефератів кандидатських та докторських дисертацій і отримання відзивів на них.
>
> Життя підказує, що переважну кількість розісланих примірників авторефератів дисертацій ніхто не читає, а читаються лише ті з них, на які було обіцяно дати відзив. Тож чи не краще було б зобов’язати спецраду, в якій буде проходити захист дисертацій, розміщати автореферат кожної, прийнятої до захисту дисертації на своєму сайті, який вона повинна створити обов’язково? А розсилати в організації за списком розсилки електронною поштою лише повідомлення про захист дисертації і координати сайту, на якому розміщено її автореферат? В масштабах України – це приведе до економії в розмірах кількох мільйонів тисяч гривень лише на типографських витратах і витратах на розсилання авторефератів без звуження, а навпаки з розширенням можливостей ознайомлення з їх змістом."
А хіба дисертант не друкує та не розсилає автореферати власним коштом?
У нас — тільки так.
2009.11.30 | kfmn
автореферат власним коштом
Сергій Вакуленко пише:>
> А хіба дисертант не друкує та не розсилає автореферати власним коштом?
>
> У нас — тільки так.
Бывает по-всякому. Никто не запрещает институту оплатить печатание и рассылку автореферата своего сотрудника или аспиранта.
2009.12.01 | Калькулятор
Тогда, где деньги взять на авто и премии?
<<Никто не запрещает институту оплатить печатание и рассылку автореферата своего сотрудника или аспиранта>>А на какие шиши лимузин, и не один, содержать для перевоза чресел ректора/директора и прочих начальничков?
А премии, превышающие на порядки официальные зарплаты, из чего платить?
Вы что думаете, что один только ректор КПИ миллионер?
Поинтересовались бы сколько получают ректор и почетный президент КМА. Ни в чем не уступают технарям-ректорам. А отличие есть -- национально-патриотическая риторика.
А сколько преподаватель и какая при существующей системе у него будет пенсия, если с большей части "зарплаты" нет отчислений в пенсионный фонд?
2009.12.01 | kfmn
Re: Тогда, где деньги взять на авто и премии?
Калькулятор пише:> <<Никто не запрещает институту оплатить печатание и рассылку автореферата своего сотрудника или аспиранта>>
> А на какие шиши лимузин, и не один, содержать для перевоза чресел ректора/директора и прочих начальничков?
> А премии, превышающие на порядки официальные зарплаты, из чего платить?
> Вы что думаете, что один только ректор КПИ миллионер?
> Поинтересовались бы сколько получают ректор и почетный президент КМА. Ни в чем не уступают технарям-ректорам. А отличие есть -- национально-патриотическая риторика.
> А сколько преподаватель и какая при существующей системе у него будет пенсия, если с большей части "зарплаты" нет отчислений в пенсионный фонд?
Я ж говорю, бывает по-всякому. Есть организации, за свой счёт посылающие аспирантов на заграничные конференции и оплачивающие публикации статей в Phys.Rev.Lett. и Astroph.J. И есть организации, где аспиранты публикуются в мурзилках, а авторефераты печатают за свой счёт. Организаций первого типа, очевидно, меньше. Но их всё-таки есть.
2009.11.30 | Highlander
Re: Б.Мокін -"Iндекс цитування як фактор перенесення кризових"..(л)
А ведь очень «своевременная книга»! Совок бессмертен. Не успела наконец появиться здравая идея как, пусть косвенно и неоднозначно, но все-таки померять реальный вклад в работу и реальную же стоимость этой работы, отойти от оценок типа «Вони наші провідні науковці, ми їх знаємо» – как звучат голоса, изначально подрывающие эти начинания.Системе свойственно работать на самосохранение. Вначале она скажет о цитировании как способе «підвищення рівня зарплати друзів чи знайомих», а затем скажет «знаем мы цену вашему цитированию».
2009.12.01 | Torr
Re: Б.Мокін -"Iндекс цитування як фактор перенесення кризових"..(л)
Highlander пише:> А ведь очень «своевременная книга»! Совок бессмертен. Не успела наконец появиться здравая идея как, пусть косвенно и неоднозначно, но все-таки померять реальный вклад в работу и реальную же стоимость этой работы, отойти от оценок типа «Вони наші провідні науковці, ми їх знаємо» – как звучат голоса, изначально подрывающие эти начинания.
> Системе свойственно работать на самосохранение. Вначале она скажет о цитировании как способе «підвищення рівня зарплати друзів чи знайомих», а затем скажет «знаем мы цену вашему цитированию».
таки знаємо.
2009.12.02 | thinker
Re: Б.Мокін -"Iндекс цитування як фактор перенесення кризових"..(л)
... попри ваш критичний настрій, шановний, ви на жаль є сильно не праві, а правий є автор Мокін... - є факт, що зараз в міжнародній системі цитування створені групи "підтримки" ( мене самого запросили до такої "групи" в одній з країн Євросоюзу...), де цитують ЛИШЕ своїх, або - тих, що цитують ЇХ, і то - ПРИ ПЕВНИХ умовах....2009.12.03 | Highlander
Re: Б.Мокін -"Iндекс цитування як фактор перенесення кризових"..(л)
Шановний thinker,> ви на жаль є сильно не праві
Таку риторику ми вже десь чули раніше.
Хочу повторитися – висловлена паном Мокіним думка є шкідливою. Актуальним для сучасного стану української науки є питання знаходження нормальних, цивілізованих критеріїв оцінки роботи наявних індивідів. Цим критерієм (в першу чергу для фундаментальних робіт в природничих науках), що легко піддається розумінню, порівнянню і моніторингу, є цитування робіт. В наших реаліях, такий підхід зустрічають багнетами в першу чергу ті «провідні українські науковці», хто не зацікавлений у просуванні будь-яких змін.
>створені групи "підтримки" ( мене самого запросили до такої "групи" в одній з країн >Євросоюзу...)
Залишається лише потай сподіватися, що ви з пихою відмовилися брати участь у таких іграх.
Маніпуляцію із цитуванням робіт я помітив приблизно 4-5 років тому, коли в десятках статей, що надходять на рецензію – китайським авторам вдавалося цитувати виключно китайських же авторів. Я вже не раз писав негативні рецензії лише на цій підставі – якщо стаття написана так, то вона не є міжнародно значимою.
Але справа же не в цьому.
При бажанні, дуже легко моніторингу піддається і те, хто саме і в яких виданнях цитує. А отже відверта навколонаукова спекуляція не може бути прихована.
2009.12.05 | доцент
to thinker and others
thinker пише:> ... є факт, що зараз в міжнародній системі цитування створені групи "підтримки" ( мене самого запросили до такої "групи"....
Очевидно, что любую идею можно извратить до неузнаваемости.
Но что лучше фраза "це наші провідні науковці, ми їх добре знаємо" (ох как часто и давно я ее слышу у нас на совете) или пусть не идеальній, но наукометрический метод.
Вот недавняя цитата "у нее трое детей, поэтому она достойна быть доцентом" или "она публикуется в украинских журналах, потому что она патриот"...
Что лучше?
Теперь по сути статьи.
Конечно, приведенные ее автором аргументы убеждают. Но не стоит упрощать. Тут все взаимосвязано. Во первых, перецитируешь себя любимого и статью не возьмут. Приведешь только работы друзей - тоже риск, что откажут. Ведь журнал хочет публиковать хорошие статьи (для импакта), поэтому обращает внмание рецензенотов на однобокое раскрытие проблемы. Надо, чтобы "друзья" работали в той же области. Это скорее коллеги и естественно люди встречаются на конференциях, общаются, групируются по проблемам. Может статься, что будет процитированна статья, без ссылки на которую можно обойтись, но вряд ли пропустят действительно ценную. Это приводит к постепенному глобальному росту импакт факторов журналов. Ну и пусть растут. Будут меняться и требования. Т.е. может статься, что при системе о которой пишет автор нас процнтируют чаще, чем мы того заслуживаем. Но не реже (если есть что цитировать). Поэтому не вижу аргументов, чтобы отказываться от индекса цитирования как ОДНОГО из наукометрических факторов.
Ну а что касается авторефератов - конечно давно пора их размещать в электронном виде для ознакомления и открытого обсуждения (и оставлять на сайте после защиты).
2009.12.05 | Бабушка
Доценту
На первый взгляд, здравые мысли, особенно по части рефератов. Но ваши пожелания невыполнимы. Вы что хотите авторефераты Шуфричей, Януковичей, Зварычей прочитать онлайн? Ведь тогда люди скажут: "Он лайно". Никогда они не раскроют собственное убожество.2009.12.05 | Skapirus
Та нема проблем, читайте собі на здоров"я!
Всі автореферати дисертацій, захищених в Україні принаймні після 1998 року, доступні на сайті бібліотеки Вернадського:http://www.nbuv.gov.ua/eb/ep.html
Автореферат моєї дисертації від 1999 року там принаймні є. Як в свій час звідти завантажували для розгляду на цьому форумі автореферат покійного керуючого справами НАНУ Арсенюка, другої після Патона людини в НАНУ.
Більше того, глянув навскидку перше що прийшло в голову - автореферат Януковича. Будь ласка: http://www.nbuv.gov.ua/ard/2000/00jvfvpr.zip
2009.12.05 | В Ф Янукович
Геніальні ідеї непересічної особистості
"Дисертант вважає, що однією з найважливіших складових регіональної інфраструктури є банківська і фінансова системи. Удосконалювання банківської діяльності в умовах ринкових перетворень являє собою найважливішу передумову поступового розвитку регіону. Раціональна організація фінансових коштів господарського комплексу області вимагає, щоб їх рух забезпечував безперебійний процес виробництва і досяг-нення максимальних результатів при мінімумі витрат."А які опоненти!!!
Погоджуюсь з діями пана проффесора після захисту – за таку туфту я теж не накрив б поляну.
2009.12.05 | Честный плагиатор
Система, однако.
"Система, однако. Она себе людей подбирает, воспитывает, продвигает по службе".2010.01.14 | thinker
вірно,
повністю згоден з вами, що система має бути відкритою, але це лише 10 відсотків проблеми... на жаль!2009.12.01 | Skapirus
Звідки пан Мокін такий обізнаний?
Якщо пан Мокін так прекрасно обізнаний про плачевний стан зарубіжної літератури (не зрозумів правда з веб-сайту, які він знає іноземні мови особисто), то чому ж у нього так слабо з власними публікаціями?До речі, як бути з наявністю в 1-й цитованій нижче публікації "Mokin OB". Невже це лише випадковий збіг, стосовно якого зовмисники розводять чутки про допомогу батька синові, чи як там насправді?
Дані Web of Science:
Author=(Mokin B*)
1. Title: Accumulation and Generation of Electric Power on Air Accumulating Power Stations with Two-Section Air Reservoirs, Compressors and Gas-Expansion Generating Units
Author(s): Mokin BI, Mokin OB, Chepurnyy MM
Conference Information: General Meeting of the IEEE-Power-and-Energy-Society, JUL 20-24, 2008 Pittsburgh, PA
Source: 2008 IEEE POWER & ENERGY SOCIETY GENERAL MEETING, VOLS 1-11 Pages: 727-729 Published: 2008
Times Cited: 0
2. Title: ON ONE METHOD TO SOLVE A HEAT-CONDUCTION EQUATION IN IDENTIFICATION AND CONTROL-PROBLEMS
Author(s): KONDRATENKO NR, MIZERNY VN, MOKIN BI
Source: AVTOMATIKA Issue: 2 Pages: 30-33 Published: MAR-APR 1989
Times Cited: 0
3. Title: RESTORATION OF SIGNALS IN MULTIVARIABLE SYSTEMS
Author(s): MOKIN BI, MIZERNY VN
Source: AVTOMATIKA Issue: 6 Pages: 73-77 Published: NOV-DEC 1986
Times Cited: 0
Б.Мокін пише:
> "У більшості наукових статей закордонних авторів ми бачимо «довгий» список використаної літератури. На перший погляд це справляє враження всеохоплюючої обізнаності автора з роботами інших науковців. Але уважно придивіться до характеру посилок авторів на процитовані наукові праці — і ви побачите, що ці посилання, як правило, йдуть у такій послідовності: «автори праць [1-10], на жаль, зовсім не приділили уваги проблемі, піднятій у нашій статті», «в статтях [11-20] хоча і розглядається наша проблема, але розв’язана зовсім інша наукова задача», «розв’язанню ж нашої задачі, але за інших початкових чи граничних умов, присвячені роботи [21-30]», «і лише в роботах [31, 32] розв’язується задача, наближена до нашої, з використанням таких же початкових чи граничних умов». Тобто із процитованих 32 статей чи авторів, фактично посилатись треба було б лише на дві статті чи двох авторів, які мають номери [31, 32] із наведеного списку, а усі інші посилки то є лише «допомога друзям чи знайомим на їх прохання чи з огляду на попередні домовленості» у справі підвищення значення їхнього індексу цитування, тобто, вклад у справу майбутнього підвищення рівня зарплати «друзів чи знайомих»."
2009.12.02 | thinker
Re: Звідки пан Мокін такий обізнаний?
... тут питання зовсім не пану Мокіну, і кому він там допомагає - лише б учив добрим справам! (хоча, чому б і ні?- н-д, московський академік Ізраїль Мойсейович Гельфанд, родом з селища під Одесою, один з найбільших математиків світу, - недавно на жаль, помер в США, - працював і публікувався зі своїм сином-математиком Ігорем з його ще студентських літ. І нічого, - його син- хороший математик, працює зараз професором в США...)Важливим є те, що із впровадження м в Європі так званого "філадельфійського списку" журналів, став важливим імпакт-фактор і індекс цитування, - що й забезпучують собі різні "групи" самоцитуванням, і це є факт...
2009.12.02 | Трясця
Організована злочинність?
Ви праві, поза сумнівом, у тому, що існують неформальні стосунки між людьми, внаслідок яких цитують своїх, надають їм місця серед запрошених доповідачів на конференціях тощо. Але ж це зовсім не означає існування якихось домовленостей мафіозного штибу. Я гадаю, що це неможливо на міжнародному рівні, тому що достатньо однієї протестуючої обізнаної людини, і буде гаплик десятку кар"єр. Західні люди обережні й на таке не підуть. Так що наявна (у багатьох випадках) несправедливість не носить характер оформленої змови, а тому не підпадає під карний кодекс, а лишень під моральний осуд.Натомість редактори журналів можуть пропихувати своїх безкарно, бо їхня діяльність не підлягає перевірці. Але це теж відбувається не на підставі домовленостей, а завдяки неформальним стосункам та дружнім почуттям. Інколи до цього долучається "політкоректність". Так, мене виключили з лав рецензентів одного престижного західного журналу після того, як я зарубав більше двох десятків поспіль недолугих статей з країн "третього світу". Під час цієї діяльності я пропустив кілька випадкових європейських робіт (нікого з обох груп я не знав персонально). Замість того, щоб звернути увагу на низьку якість відхилених робіт, редактори звернули увагу на їхню географію. Тепер цей журнал завалений поганими статтями авторів з "незолотих мільярдів" із моєї тематики. А ось ніякої корисливої змови, я впевнений, не було.
2009.12.21 | thinker
Та про це навіть не було мови!
Безумовно, про "змову" ніхто й не говорив, йшлося про те, що майже в кожній ділянці науки функціонують клани "своєї" автури, підтримують і пропихають своїх учнів, своїх колег тощо, і нема на це ради... Бо за публікацію в цих часописах дають високі пункти і здобувається престиж...(при цьому треба віддати їм належне, що вони стараються, щоб ці протеговані автори водночас подавали і добрі роботи! Трапляється звичайно і нульові роботи, але принаймні правильні...)Проблеиа в тім що "пробитися" в ці журнали дуже важко, - для цього треба стати "своїм", треба тусуватися з членами клану, писати на них позитивні відгуки тощо...Не хочу вдаватись тут в деталі...