"Головна" новина "Обозревателя" (л)
12/15/2009 | sama
http://obozrevatel.com/news/2009/12/15/339474.htm
і відповідні коменти...
і відповідні коменти...
|
|
Архіви Форумів Майдану
Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".
Відповіді
2009.12.15 | Георгій
Re: "Головна" новина "Обозревателя" (л)
>Раньше школьник, получая знания в системе, учился четко мыслить. Отслеживать причинно-следственные связи, аргументировать, вычленять главное…(ГП) Чи цe правда? Чи дійсно КОЖНИЙ школяр "ранішe" навчався цьому, і успішно?
>С гуманитарными дисциплинами – не лучше: я группе из 14 абитуриентов – будущих переводчиков с английского! – процитировала «Скотный двор» Оруэлла: «Все животные равны, но некоторые равны более». Ни один не понял, откуда это…
(ГП) Я нeдавно зробив цe в моєму амeриканському унівeрситeті, в класі під назвою "Філософія і природознавство," який читався для Honor's College - тобто eліти, студeнтів, відібраних за ознакою найкращих акадeмічних показників. Тeж жодний нe знав, звідки цe.
>10–15% студентов иногда приятно удивляют уровнем знаний и смекалкой, но, к сожалению, только потому, что привыкаешь к серости, лени и тупости основной массы.
(ГП) Точно тe самe я можу сказати про мій амeриканський унівeрситeт. Так, хтось можe сказати, "так ти ж дe викладаєш - у малeнькому унівeрситeтику на Глибокому Півдні, в бeзнадійній провінції." Алe моя дочка вчиться на пі-eйч-ді програмі в Гарварді і викладає там два курси як помічник викладача ("ті-eй"), і тeж кажe тe самe...
2009.12.16 | Калькулятор
Re: "Головна" новина "Обозревателя" (л)
Зато у нас каждый второй вуз национальный и госакадемий больше, чем в России.2009.12.16 | Мацяльця
Вичавлюючи головне:
так там же явно написано: українці стають нацією дурнів. Тому й навчальні заклади набувають національного статусу.2009.12.17 | псевдоквази
Очевидно, що це комусь потрібно...
А факти такі: мої студенти технічного ВНЗ не можуть скласти 1/2+1/2.А чому дивуватися? За радянців до ВНЗ був якийсь відбір, лише 25% школярів ставали студентами, а зараз - всі, хто бажає. Ну, ЗНО відсіяло 10% найтупіших та найлінивіших, та цього мало. А потреба в суспільстві в вищій освіті (в освіті, не в дипломах про неї!) впала завдяки примітивізації промисловості. Коли було б лише 10% місць у ВНЗ від кількості тих, хто закінчив школу, то було б трохи краще.
А зараз вже доосвічувалися до того, що нинішню систему треба всю закрити і будувати нову на рівному місці, виписуючи професорів з-за кордону.
2009.12.17 | Shooter
Re: Очевидно, що це комусь потрібно...
псевдоквази пише:> А факти такі: мої студенти технічного ВНЗ не можуть скласти 1/2+1/2.
Ви їм запропонуйте приклад "півштуки + півштуки". Мали би додати
2009.12.17 | псевдоквази
Так і роблю! Ще доходить, коли
розповідаєш про півштуки та півштуки. Поки що доходить. Але якщо так і далі буде йти ще рочків 10-15, то вони вже не будуть знати, як і штани застібати.2009.12.17 | Василь Петрів
Дивуватися є чому...
> А факти такі: мої студенти технічного ВНЗ не можуть скласти 1/2+1/2.> А чому дивуватися?
Мене дивує, як ВИ приймаєте у них іспити. Система продумана. Контрою вході викладач позбавлений (дуже давно). Ніхто не має права не допустити студента до вивчення курсу, бо студент не готовий його вивчати. Можна відрахувати на екзамені, але вже за те, ЩО ВИ НЕ НАВЧИЛИ СТУДЕНТА. Заміна причини автоматично означає заміну винуватця.
> Ну, ЗНО відсіяло 10% найтупіших та найлінивіших
Я вже неодноразово писав, що приблизно третина абітурієнтів показують на ЗНО з математики нульові знання. Серед них частина отримує <124 балів. Але вони не найтупіші. Вони не виграли перепустку до ВНЗ в лотерею
2009.12.17 | псевдоквази
Re: Дивуватися є чому...
Василь Петрів пише:> Мене дивує, як ВИ приймаєте у них іспити. Система продумана. Контрою вході викладач позбавлений (дуже давно). Ніхто не має права не допустити студента до вивчення курсу, бо студент не готовий його вивчати. Можна відрахувати на екзамені, але вже за те, ЩО ВИ НЕ НАВЧИЛИ СТУДЕНТА. Заміна причини автоматично означає заміну винуватця.
>
Та і не тільки з цього боку.
Можу процитувати рідного проректора з учбової роботи: "Якщо студент хоча б лише відвідував всі або майже всі заняття, то заліка або ж задовільної оцінки він вже заслужив". Або рідного ректора, який 3 роки тому довідався, що ВСІ відраховані студенти з нашого ВНЗ успішно вчаться в іншому ВНЗ: "Якщо вони там вчаться, то чому вони не могли вчитися і платити гроші в нашому ВНЗ?! Мабуть, це викладачі наші не можуть їх навчати." І він же ж правий в такій ось господарській ситуації в системі продажу дипломів!
> > Ну, ЗНО відсіяло 10% найтупіших та найлінивіших
>
> Я вже неодноразово писав, що приблизно третина абітурієнтів показують на ЗНО з математики нульові знання. Серед них частина отримує <124 балів. Але вони не найтупіші. Вони не виграли перепустку до ВНЗ в лотерею
В цілому воно так. А всеж таки второпати, яка відповід вірогідно вірна, а яка вірогідно невірна навіть і при нульових знаннях з предмету потребує якусь дещицю розуму... втім, елемент випадковості теж відіграє роль.
2009.12.18 | заграница
Re: Очевидно, що це комусь потрібно...
псевдоквази пише:> А зараз вже доосвічувалися до того, що нинішню систему треба всю закрити і будувати нову на рівному місці, виписуючи професорів з-за кордону.
Давно пора.
В Европе и Америке почему-то объявляют открытые конкурсы на позицию постдока (аналог нашего мнс, нс) и профессора, а у Украины свой путь?
2009.12.18 | Георгій
Нe тільки постдока - на всі посади, від постдока до Прeзидeнта у
заграница пише:>почему-то объявляют открытые конкурсы на позицию постдока (аналог нашего мнс, нс) и профессора, а у Украины свой путь?
2009.12.18 | Torr
угу, питання хто реально обирає...
2009.12.18 | заграница
Re: угу, питання хто реально обирає...
Не так важно кто, важнее для чего.Если важна наука, то смотрят на публикации, ссылки, рекомендации известных ученых и доклад самого претендента. А там уже любой отличит, если не «прикидываться чайником». А если важно сохранение структуры, то критерии другие.
2009.12.20 | thinker
Цікавий феномен- трієчники чи відмінники???
Чому трієчники стають начальниками, а відмінники – підлеглими05/08/2008 автор: Світлана Кузіна
номер #95 джерело: «Освітній портал»
Як з'ясували соціологи, більше 40 відсотків московських студентів-трієчників розраховують на зарплату від 50 до 100 тисяч рублів. А 4 відсотки з них і зовсім заявили, що не погодяться менше, ніж на 150 тисяч. Дивно, але всього лише 20 відсотків круглих відмінників претендують на платні такого масштабу.
У Петербурзі і Новосибірську апетити у молоді трохи скромніші, але співвідношення запитів приблизно те ж. Чому середнячки вимогливіші до розміру зарплати, ніж "ботаніки"? З цим питанням ми звернулися до провідного співробітника Центру соціально-психологічної допомоги сім'ї і дітей кандидатові психологічних наук Надії Алексєєвої.
Плюси трієчників
Поки знайко думає, незнайко робить
Нерідко на трійки вчаться ті, хто одночасно ще і працює. Тому дo часу отримання диплому вони вже мають якусь кваліфікацію і дійсно мають право вимагати від працедавця більшого.
Психологи давно помітили: поки відмінники думають, як підійти до проблеми і прораховують всі варіанти, прикидаючи, чи справляться вони, "тупий" бачить завдання і вирішує його.
Вони ніколи не роблять те, що їм нецікаво. Як би при цьому педагог не розливався мислію про те, наскільки це важливо і потрібно робити. І, напевно, вони мають рацію - ніякий предмет не можна ні вивчити, нізрозуміти, якщо він тобі нецікавий по суті.
Причина успіху багатьох трієчників в їх високому емоційному коефіцієнті - ОСВІТНІЙ КОЕФІЦІЄНТ, не в коефіцієнті інтелекту - ПОКАЗНИК ІНТЕЛЕКТУ. Для успіхів важливі інтуїція, уміння чути і розуміти людей, внутрішня свобода. А це не залежить від академічних знань. Трієчники, як правило, доброзичливі, комунікабельні.
Батьки "неуків" цінують в дітях будь-яку допомогу по будинку, участь в сімейних справах, захоплення, що не стосуються шкільної програми, - це ті, що вже змирилися з неуспішністю своїх чад мами і тата. Вони їх люблять будь-якими.
Психологічні типи середняків
Сангвініки - люди з помітною психічною активністю, що швидко відгукуються на навколишні події, прагнучи до частої зміни вражень. Легко переносять невдачі і поразки.
Холерики - енергійні, здатні віддаватися справі зі всією пристрасністю. Швидкі, поривчасті, схильні до бурхливих емоційних виразів відчуттів, різких змін настрою, із стрімкими рухами. Нетерплячі, не можуть займатися однією справою багато часу.
Мінуси відмінників
Універсальні дилетанти
За даними опитувань старшокласників, відмінники потрібні тільки для того, щоб у них списувати. Або служити довідковим бюро. Також, на думку однокласників, знайки нудні, багато випендрюються, зарозумілі або важкі в спілкуванні, догоджають вчителям.
Вчителі вимогливіші до відмінників, але одночасно завищують їм оцінки: ні те, ні інше не користується схваленням однолітків. У старших класах битви за медаль ще більше віддаляють відмінників від однокласників.
При всіх поблажках відмінники дуже переживають через власні оцінки.
Навчання забирає у них той час, який інші витрачають на спілкування.
Вони не уміють справлятися з форс-мажором і виходити з позаштатних ситуацій. Тому однокласники вважають, що знайки живуть у якомусь штучному світі, серед книг, а не серед людей. Але школа не дає всієї різноманітності досвіду, який людина повинна отримати в цьому віці.
Через те, що відмінники вимушені однаково ретельно готуватися за усіма предметами, у них не вистачає часу на вибір спеціалізації і на вивчення профільних предметів для вступу. У результаті виходить, що відмінник - всього лише універсальний дилетант. Адже неможливо однаково добре розбиратися в точних і гуманітарних науках.
Батьки відмінників часто скаржаться на чистісінький егоїзм своїх чад - "неначе весь світ крутиться навколо нього", "вчиться для нас, а ми - його боржники". Через це часто виникають скандали.
Психологічні типи "ботаніків"
Меланхоліки - чутливі і ранимі, дуже чуйно і емоційно реагують на все. Рідко відрізняються сильним і твердим характером. Часто страждають від втоми і перевтоми. Для відновлення сил витрачають багато часу, тому що процеси гальмування переважають над збудженням. Часто відрізняються замкнутістю і нерішучістю. Погано пристосовуються до змін.
Флегматики - зазвичай сильні, трохи повільні люди зі спокійним та врівноваженим характером. Вони терплячі, витривалі і добре володіють собою, тому настрій у них змінюється поволі. Не відрізняються товариськістю, люблять постійність і погано пристосовуються до змін. Перехід від одного заняття до іншого дається їм насилу і вимагає часу.
Знамениті неуспішні
Поет Осип Мандельштам
Його називали "ходячою енциклопедією". Розбуди Мандельштама вночі і запитай що-небудь про античність, отримаєш вичерпну відповідь. Але чи то з неуважності, чи то від стійкого неприйняття будь-якого виду тиску, словом, як би там не було, геній провалював один іспит за іншим.
Співачка Алла Пугачова
У шкільному журналі співачки (московська школа № 496) виведені оцінки після закінчення семирічки: серед них шість п'ятірок, зокрема по співу. З російської мови, історії, алгебри, геометрії, природознавства і фізики - четвірки. А з географії, креслення, іноземної мови, хімії і фізичної культури - трояки.
Кінорежисер Андрій Тарковський
Стабільними були п'ятірки тільки з поведінки. Вчителі оцінили знання Тарковського з рідної мови і літературі на тверду четвірку. А ось з історії майбутній автор "Андрія Рубльова" мав трояк. Не захоплювали генія кінематографії і точні науки: з хімії і креслення він вмудрився отримати двійки.
Актор Олександр Збруєв
Круглий трієчник і хуліган, а в майбутньому улюбленець всіх жінок Радянського Союзу. У 1958 році, закінчуючи 10-й клас, він заробив четвірку лише з історії Конституції (аналогу нинішнього суспільствознавства).
Письменник Микола Гоголь
За історичними довідками, не умів писати твори (!), отримував за них двійки. А з літератури вчителі ставили йому не більше ніж "задовільно" - трійку.
Нобелівський лауреат Альберт Ейнштейн
Погано вчився в школі, вчителі його вважали мало не ідіотом. І навіть до кінця життя він користувався шпаргалкою з таблицею множення.
Отже
Серед зубрилок багато безробітних
- Факти показують: і в справах, та і взагалі в житті процвітають якраз ті люди, які не мали особливих успіхів у школі та у вузі, - говорить психолог Надія Алексєєва. - А відмінники досягають успіху в мистецтві найматися на штатну роботу... до колишніх трієчників. Як правило, саме трієчники створюють свій бізнес. І стають талановитими керівниками, володіють широким кругозором. Річ у тому, що трієчники вивчали тільки те, що їм було цікаво. Знаходили друзів, які і допомогли їм встати на ноги. А відмінники, як правило, самотні особи, відчувають себе комфортно не на керівній посаді, а на найманій роботі. Тому що з дитинства звикли вислужуватися перед начальством - вчителями і батьками. Вони не можуть жити без похвали і здатні працювати тільки в стабільних умовах. Начальник же, як відомо, живе, як на вулкані. Слухняні, дисципліновані, скромні, віддають перевагу синиці в руках, обережні, що побоюються зробити будь-яку помилку, бояться покарань, готові працювати на зарплату - це ідеальні інструменти для виконання чужих рішень.
А про те, що знайка не завжди виявляються на коні, говорять і такі факти: серед безробітних більше відмінників і тих, що впевнено тягли на четвірки, ніж трієчників і двієчників.
Коментар психіатра
У тих, що гризуть граніт науки, комплекс неповноцінності
Завідувач відділенням Інституту психіатрії Олег Іванов:
- Дослідження фахівців показали, що часто відмінники починають з розлюченням гризти граніт науки через комплексу неповноцінності: вони або непривабливі, або бідні, або сором'язливі. І щоб бути кращими за інших, життя покладуть на вівтар знань. Особливо це стосується хлопчиків, слабших здоров'ям чи слабких фізично, так вони прагнуть компенсувати це інтелектуальною перевагою, щоб "круті" зверталися до них по допомогу. Дівчата-зубрилки на відміну від одноліток-трієчниць, котрі швидко і вдало виходять заміж, як правило, довго не можуть влаштувати своє особисте життя, тому що пред'являють завищені вимоги до людей і не уміють будувати стосунки. А якщо вийдуть заміж, то ненадовго, тому що і тут хочуть бути лідером - звикли.
Інша думка
А вчитися все одно треба старатися на "відмінно"!
Прочитавши наш матеріал, багато хто може подумати, що ми утішаємо батьків, чиї діти не прагнуть вчитися на "відмінно". Це не так. Так, серед колишніх трієчників немало людей, котрі вдало побудували життя. Але і серед відмінників їх не менше. У всьому світі успіху досягають лише найкращі, найчестолюбніші та ініціативні молоді люди. Парадокс? Можливо, розгадку треба шукати в системі нашої шкільної освіти, що деколи обмежує свободу думки, творчості і дій підлітків? Може, це провина вчителів, що не зуміли розгледіти обдарованих хлоп'ят. Адже якщо навіть, не дивлячись на недоотримані знання, колишні трієчники добиваються успіху в житті, то страшно подумати, яких висот би вони досягли, якби їм більше пощастило з вчителями і свої школи вони закінчили з медалями.
Питання дня
Чи треба добре вчитися, щоб добитися успіхів в житті?
Роман Павлюченко, футболіст збірної Росії і "Спартака" (у школі любив списувати):
- А для футболіста навчання точно не головне! Я в школі хороші оцінки отримував, коли списував у сусідки по парті. До речі, я з нею потім одружився і дуже щасливий.
Борис Нємцов, політик (золотий медаліст):
- Вчитися треба добре! Хоча буває, успіх супроводжує тих, хто вчився погано, але досяг успіху в "предметі", який в школі не викладають, - це уміння дружити з потрібними людьми. Так багато олігархів
Борис Мойсеєв, співак (учився на трійки):
- У мене були трійки з усіх предметів, окрім російської мови. Я міг їсти на уроці, хуліганити, заснути... Але я запам'ятовував найважливіше і всього добився у житті!
Юрій Скуратов, екс-генпрокурор РФ (майже відмінник):
- Трієчники - небезпечний народ. Ну уявіть собі хірурга, що закінчив інститут з трійками! Але і відмінники-зубрилки - теж не подарунок. У житті чогось добиваються ті, хто з дитинства звик варити головою і щось робити своїми руками.
Володимир Винокур, гуморист (трієчник і п'ятірочник):
- У мене була трійка з наукового комунізму, але п'ятірка з акторської майстерності - я міг говорити голосом Брєжнєва! Оцінка п'ять не означає, що життя відбулося.
Єгор Лігачов, член ЦК КПРФ (четвірочник):
- Треба вчитися і добре, і багато - от як я. Ми в 1937-му за 10-й клас складали вісім випускних іспитів, зокрема три - з математики. І не вважали себе переобтяженими.
2009.12.20 | sama
Re: Цікавий феномен- трієчники чи відмінники???
Відразу попереджую що класифікую не за шкільними оцінками, а за внутрішньою сутністю.Відмінники -часто максималісти- "все тут і зараз".Мають свою чітку систему цінностей і докладаючи багато зусиль, прагнуть втиснути весь світ в цю систему . Часто програють, сприймають програш, як крах усього.Впадають у депресію,іноді спиваються, програвши боротьбу зі світом.
Трієчник, з метою виживання, сам втискається у будь-яку систему і іноді (далеко не кожен і не завжди) успішно її вдосконалює. Вміє програвати і вчитися на поразках.
Своєрідна перевага трійочника над відмінником полягає в тому, що він не кинеться виконувати будь-яку команду, почувши слово "Треба!" ( він пам"ятає, що команди дають трійочники), а спочатку дасть собі відповідь на питання "а навіщо?".
Знаючи, що не виживе сам, вміє пристосуватися до оточення і мати користь з такого пристосування.
2009.12.20 | Ігор
А чи правильні критерії?
Тобто успішними і реалізованими можна вважати тільки начальників, науковців високого рівня та зірок естради? Як на мене, то якась у них сумнівна успішність. А щастя бути начальником від якого рівня починається?2009.12.20 | sama
Re: А чи правильні критерії?
Ігор пише:> Тобто успішними і реалізованими можна вважати тільки начальників, науковців високого рівня та зірок естради? Як на мене, то якась у них сумнівна успішність. А щастя бути начальником від якого рівня починається?
НМД - Успішна людина живе не порушуючи своїх моральних принципів, узгоджуючи свої бажання з можливостями, у злагоді з собою і світом. І від матеріальних умов це залежить далеко не в першу чергу. Насмілюсь стверджувати, що відсоток нещасливих серед багатих і серед бідних є майже однаковий.При тому бідний ще сподівається, що гроші могли б змінити щось на краще, а багатому сподіватися ні на що.
2009.12.20 | Skapirus
Багаті теж плачуть?
sama пише:> При тому бідний ще сподівається, що гроші могли б змінити щось на краще, а багатому сподіватися ні на що.
Тобто навіть нещасний багатий почуває себе ще нещаснішим, ніж бідний, коли виявляється, що його гроші нічого не вирішують?
2009.12.21 | thinker
Re: Багаті теж плачуть?
Наскільки показує мій і не тільки багаторічний досвід викладання в школі та вузі, "відмінники" є різні - в основному два типи - це "зубрили" з доброю памяттю, але посередніми аналітичними здібностями і просто природою-Богом "обдаровані" в тій чи іншій дисципліні, і які при цьому свідомі своїх здібностей чи призвання, що надає їм сили переконання та творчої наснаги. Цього типу є десь 20 відсотків від всіх "відмінників"... Вони в більшості своїй досягають значних успіхів чи в науці, чи в мистецтві, чи в бізнесі, бо завдяки своїм творчим здібностям можуть дати собі раду майже скрізь. Решта 80 ввідсотків, це жертви системи освіти, - бо поза тим, що вони були "відмінниками", їхні знання є мертві, вони такі собі "бібліотекарі" - бази даних, - вони не мають творчих здібностей до аналізу різних складних ситуацій чи в праці, чи в звичайному житті, і в результаті, часто стають нещасливими нереалізованими людьми.... Дають собі раду лише та їх частина, котра зможе використати свої здібності формального запамятовування до якоїсь справи, потрібної комусь-- н-д референта-секретаря якогось міністра, чи якогось активного директора серйозного Інституту, або н-д, помічником хіміка-органіка, котрому потрібний жива база даних під час дослідів тощо...