Відповіді

• 2010.12.11 | Владимир

  Re: Бачу перспективу скасування наукової пенсії

  
  > 11-12-2010 18:49, Реаліст
  > Re: Пане Трясця! Дуже приємно було нарешті
  > krytyk пише:
  > > скасування наукової пенсії>.
  > Й це б було правильним, тому що так звані наукові пенсії (як й всі інші спеціальні пенсії) – це дуже вдала спроба влади виокремити народ від його розуму (від інших його складових частин).
  
  
  Когда Сталин поднял зарплату ученых в несколько раз, то это пошло на пользу как народу, так и "його розуму".
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2010.12.12 | простий науковець

    Так,лисенків та патонів"стала земля російська народжувати"масовo

    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2010.12.14 | Владимир

      Re: Так,лисенків та патонів"стала земля російська народжувати"масовo

      - "Радянська" земля родила много выдающихся ученых, но все уже закончилось. После Сталина пришел Хрущев, потом Брежнев, интерес к науке ослабевал, а сейчас почти нулевой. На форуме писали, что только 1% россиян считает карьеру ученого престижной, хотя я вчера прочитал, что "Средняя зарплата научных работников учреждений СО РАН в 2009 году составила 43 130 рублей". Нам бы такую.
      - Глупо сравнивать Лысенко и Патона.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2010.12.14 | 2

        И вовсе не глупо. В духе Плутарха можно сказать

        что Патон относится к Курику, как Тимирязев к Лысенко. Аналогия имхо очень и очень, сравнение с Тимирязевым не должно считаться лестным даже для Тапона - дрянь была редкостная, см.
        
        http://timiryazev.ru/biblioteka/platonov37.html
        
        
        
        Владимир пише:
        
        > - Глупо сравнивать Лысенко и Патона.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2010.12.18 | Віктор - Прикро бачити невигласів на цьому сайті.

          И вовсе не глупо. В духе Плутарха можно сказать

          Сумно читати у розділі "Освіта та наука" такі слова про видатного вченого. Біографічна довідка:
          Тимирязев К. А. известен во всем мире. За свои заслуги на поприще науки он был избран членом Лондонского королевского общества, Эдинбургского и Манчестерского ботанических обществ, а также почетным доктором ряда европейских университетов – в Кембридже, Глазго, Женеве.
          Тимирязев Климент Аркадьевич родился 22 мая (3 июня по старому календарю) 1843 году в Петербурге в семье начальника таможенного округа Петербурга.
          С 1860 года Тимирязев К. А. поступил учиться в Петербургский университет на камеральный (юридический) факультет, но затем перешел на другой факультет – физико-математический на естественное отделение. В 1861 году за участие в студенческих волнениях и отказ от сотрудничества с органами он был исключен из университета. Ему было позволено продолжать обучение в университете в роли вольнослушателя только через год. В качестве студента он уже опубликовал ряд статей по дарвинизму, а также на социально-политические темы. В 1866 году Тимирязев успешно окончил обучение со степенью кандидата и золотой медалью за работу «О печеночных мхах», которая так и не была напечатана. Свою научную деятельность Тимирязев начал под руководством широко известного русского ботаника А. Н. Бекетова. Первый настоящий научный труд К. А. Тимирязева «Прибор для исследования разложения углекислоты» был опубликован в 1868 году. В том же году молодой ученый отправился за границу, чтобы расширить свои знания и опыт, а также и подготовиться к профессуре. Его учителями и наставниками были в том числе: Гофмейстер, Бунзен, Кирхгоф, Бертло, Гельмгольц и Клод Бернар. По возвращению на родину в 1871 году Тимирязев К. А. успешно защитил диссертацию «Спектральный анализ хлорофилла» на степень магистра и стал профессором Петровской земледельческой и лесной академии в Москве (в настоящее время она называется Московской сельскохозяйственной академией им. К. А. Тимирязева). До 1892 году Тимирязев читал там лекции по ботанике в полном объеме. В 1875 году Тимирязев стал доктором ботаники за труд «Об усвоении света растением». С 1877 года стал работать на кафедре анатомии и физиологии растений в Московском университете. Помимо этого, он регулярно читал лекции на московских женских коллективных курсах. Являлся председателем ботанического отделения Общества любителей естествознания, который работал в ту пору при Московском университете.Стоит отметить, что с самого начала писательской деятельности научные работу Тимирязева отличались строгой последовательностью и единством плана, изяществом экспериментальной техники и точностью методов. Многие вопросы, намеченные в первых научных трудах Тимирязева, в более поздних работах были расширенны и дополнены. Например, по вопросам разложения углекислого газа зелеными растениями при помощи солнечной энергии, изучения хлорофилла и его генезиса. Впервые в России Тимирязев ввел опыты с растениями на искусственных почвах, для чего в 1872 году в Петровской академии он построил вегетационный домик для культуры растений в сосудах (первую научно оснащенную теплицу), буквально сразу после появления подобных сооружений в Германии. Чуть позже аналогичную теплицу Тимирязев установил в Нижнем Новгороде на Всероссийской выставке.
          Благодаря выдающимся научным заслугам в области ботаники Тимирязева удостоили целого ряда звучных званий: члена-корреспондента Петербургской Академии наук с 1890 года, почетного члена Харьковского университета, почетного члена Санкт-Петербургского университета, почетного члена Вольноэкономического общества, а также многих других научных сообществ и организаций. В научной среде Тимирязев слыл популяризатором естествознания и дарвинизма. Он всю жизнь посвятил борьбе за свободу науки и резко выступал против попыток превратить науку в опору самодержавия и религии. За это постоянно был на подозрении у полиции и чувствовал определенное давление. В 1892 году Петровская сельскохозяйственная академия была закрыта по причине неблагонадежности ее преподавательского состава и студентов, а Тимирязева исключили из штата. В 1898 году его за выслугу лет (30 лет стажа преподавания) уволили из штата Московского университета, в 1902 году Тимирязев заканчивает чтение лекций и остается заведующим ботанического кабинета. В 1911 году он в составе группы других преподавателей покидает университет в знак несогласия с нарушением автономии университета. Только в 1917 году его восстановили в звании профессора Московского университета, но продолжать работу он уже не мог из-за болезни.
          Научно-популярные лекции и статьи Тимирязева отличались строгой научностью, ясностью изложения и отточенным стилем. Сборники «Публичные лекции и речи» (1888 год), «Некоторые основные задачи современного естествознания» (1895 год), «Земледелие и физиология растений» (1893 год) и «Чарлз Дарвин и его учение» (1898 год) были популярны не только в научной среде, а вышли далеко за ее пределы. «Жизнь растений» (1898 год) стала образцом доступного для любого человека курса о физиологии растений и была переведена на иностранные языки.
          Прикро бачити невигласів на цьому сайті.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2010.12.18 | 2

            Что такое невиглас - не знаю

            А невігласа Вы видите каждый день в зеркале, когда бреетесь. Поэтому о сайте особо не печальтесь, это не главная Ваша проблема.
            
            
            Віктор - Прикро бачити невигласів на цьому сайті. пише:
            
            > Прикро бачити невигласів на цьому сайті.
            
            
            Этот невіглас не знает, что именно Тимирязеву принадлежит бессмертный термин "вейсманизм-морганизм", и он первым разоблачил его реакционную сущность. Был также прототипом главного героя фильма "Депутат Балтики" (1936).

      • 2010.12.14 | простий науковець

        Re: Так,лисенків та патонів"стала земля російська народжувати"масовo

        Владимир пише:
        > - "Радянська" земля родила много выдающихся ученых,
        
        - "Много" - це стандартна оцінка будь-чого позитивного в СРСР, тобто порожній агітпроп. А от те, що жодного вченого рівня Менделеева чи Павлова совдепія не дала (з Заходом смішно навіть порівнювати) каже про те, що навіть правослвно-самодержавне мракобісся імперії було у порівнинні зі сталінізмом вершиною лібералізму.
        
        >но все уже закончилось. После Сталина пришел Хрущев, потом Брежнев, интерес к науке ослабевал, а сейчас почти нулевой. На форуме писали, что только 1% россиян считает карьеру ученого престижной, хотя я вчера прочитал, что "Средняя зарплата научных работников учреждений СО РАН в 2009 году составила 43 130 рублей". Нам бы такую.
        
        - А з середньою з/п на Aнтарктичній станції PAH ("Вернадський", здється) не пробували порівняти?
        
        > - Глупо сравнивать Лысенко и Патона.
        
        - Чого ж, певен, що квартирами, дачами, машинами, зарплатнею, санаторіями, (тобто тим, чим хотів заманити до науки Сталін) ... дуже навіть могли помірятися, хто крутіший.
        
        Так само, як і науковими здобутками.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2010.12.15 | Владимир

          Re: Так,лисенків та патонів"стала земля російська народжувати"масовo

          
          > - А з середньою з/п на Aнтарктичній станції PAH ("Вернадський", здється) не пробували порівняти?
          >
          
          Не пробовал. Но что нам мешает сравнить среднюю зарплату ученых в центральной части России = 27 тысяч рублей с нашей средней зарплатой?
          
          > > - Глупо сравнивать Лысенко и Патона.
          >
          > - Чого ж, певен, що квартирами, дачами, машинами, зарплатнею, санаторіями, (тобто тим, чим хотів заманити до науки Сталін) ... дуже навіть могли помірятися, хто крутіший.
          >
          > Так само, як і науковими здобутками.
          
          Глупо сравнивать Лысенко и Патона. Лысенко погубил генетику и генетиков, а наша Академия наук держится благодаря авторитету Патона. Желающих забрать здания институтов сколько угодно.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2010.12.15 | простий науковець

            А чим мічуринізм,що на відміну від тодішньої генетики був

            методом селекції корисних рослин (замість досліджень дрозофіл) гірший за електрозварювання, яке теж висувається як альтенатива фундаментальній науці, бо дає можливість зварити багато корисних речей замість вивчати якісь фундаментальні аспекти тієї ж генетики?

        • 2010.12.15 | Владимир

          Re: Так,лисенків та патонів"стала земля російська народжувати"масовo

          простий науковець пише:
          > А от те, що жодного вченого рівня Менделеева чи Павлова совдепія не дала (з Заходом смішно навіть порівнювати)
          
          Очень глупо. Даже и комментировать не хочется.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2010.12.15 | простий науковець

            Злив сараховано. Перефразовуючи Салтикова-Щедріна: "Очень глупо"

            - це "очень глупий" аргумент.

• 2010.12.12 | Iryna_

  Re: Бачу перспективу скасування наукової пенсії

  для тих хто вийшли на пенсію давно - наукова пенсія часто менша розрахованої звичайним способом
  
  наприклад у моєї мами наукова на 20 грн менша за звичайну - перерахунку вона не хоче бо це по новій довідки збирати, 20 грн того не варті - але отак виходить
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2010.12.13 | Almodovar

    Re: Бачу перспективу скасування наукової пенсії

    Саме так. Наукова пенсія не індексується. А у воплях противників наукової пенсії чую стару совіцьку пісню, що якщо ти не вспотів - то й не працював. ну й справді, що філософи роблять, наприклад? Триндять про хєр зна шо целий день, а прастому народу ніпанятна, а ім ісчо за ета пенсіі платять! Ф шахту нах пусь ідут, паработают там, а патом языком чешуть!
    Так?
    
    Щодо доплат за звання і таке інше. Вони просто ахірєнні! Люди хІрєют!
    Ну, наприклад, ставка старшого викладача вуза 1750 гривень. а ставка доцента - 1850. Просто самашедше бабло якесь, правда?
    З доплатами за звання у доцента виходить десь 2800, відніміть від цього податки - десь 600 гривень (правда, ета меньше, чєм платят майдан-протестувальники свої 200 грн спрощенки?). Ітого доцент на руки 2200. І скока-скока там Азаров казав двірникам в Києві платять? 1800? (До речі,моя донька в магазині продавцем отримує 2500). Додайте до того обовязок заяматися науковою працею, постійно писати чи оновлювати лекції, самопідготовку, роботу із студентами, практикантами, рецензування і т.п. Нєхілає бабло, да? Так давайте скасуємо їм сукам доплати за звання! Хай на 1500 працюють, падли, нероби!
    Може хвате по-бидлячому мислити?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2010.12.13 | критик

      Re: Бачу перспективу скасування наукової пенсії

      Re: Бачу перспективу скасування наукової пенсії
      -Може хвате по-бидлячому мислити?
      
      Це до реаліста. А наукові пенсії не скасовувати треба, а індексувати кожен рік. Скасовувати лише у випадку підняття зарплатні, але не механічно, а зважаючи на реальну працю. Той науковець, який заслуговує на останнє, працює 24 години на день.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2010.12.13 | Almodovar

        Re: Бачу перспективу скасування наукової пенсії

        Саме так! Індексувати - і ніхто не вимагає підвищувати! Вони достатні в усіх розуміннях! Втім, може на те й розраховано - що без індексації вони у відносному значенні будуть зменщуватись?

    • 2010.12.14 | Skapirus

      Е, шановний, та Ви просто не в темі!

      Almodovar пише:
      > Щодо доплат за звання і таке інше. Вони просто ахірєнні! Люди хІрєют! Ну, наприклад, ставка старшого викладача вуза 1750 гривень. а ставка доцента - 1850. Просто самашедше бабло якесь, правда? З доплатами за звання у доцента виходить десь 2800
      Ага! А якщо взяти, зарплату міністра, депутата чи іншого високопоставленого бидла, і порахувати відсоток за звання кандидата/доктора наук? Жирно, чи не так? Лише доплата вийде більше, ніж вся ваша копійчана зарплата разом!
      
      То Ви думаєте чого вони пхаються всі скопом захищати дисертації? І яка після того буде якість підготовки студентів та наукових кадрів?
      
      Вже неодноразово пропонувалося: ніяких доплат за ступені та звання, лише висока зарплата за місцем роботи. Аби обійняти відповідну посаду треба відповідати кваліфікаційним вимогам. Так хто це підтримає? Ви ж перший будете кричати проти!
      
      
      > Може хвате по-бидлячому мислити?
      А Ви не кричіть і людей не ображайте. Спочатку подумайте чи з людьми порадьтеся, а потім пишіть.

• 2010.12.15 | for-ua.com

  Re: Бачу перспективу скасування наукової пенсії

  90% работающих пенсионеров занимаются трудом низкой квалификации
  
  http://for-ua.com/politics/2010/12/15/091423.html