Позитивні наслідки від демонтажу водосховищ вп’ятеро переважають негативні
07/03/2011 | Аркадій Шапар «Дзеркало тижня. Україна» №24, 01 Липень 2011
Аркадій Шапар «Дзеркало тижня. Україна» №24, 01 Липень 2011
http://news.dt.ua/articles/83576
Попередні розрахунки свідчать, що ліквідація дамб приведе до сталого функціонування річкової екосистеми, що дасть змогу забезпечити населення чистою водою, отримати додаткові площі земель для сільськогосподарського використання, підвищити ефективність рибного господарства, відновити заплавні екосистеми та ін. Економічний аналіз свідчить, що збитки від використання водосховищ значно перевищують прибутки.
Про це у своїй статті для ZN.UA пише директор Інституту проблем природокористування та екології НАН України, член-кореспондент НАНУ Аркадій Шапар. Зокрема, за його словами, попередній прогноз змін від демонтажу Каховського водосховища свідчить, що позитивні наслідки переважають негативні принаймні вп’ятеро.
Автор зазначає, що важливий напрям використання водосховищ — забезпечення стабільності водоспоживання і забезпечення водою маловодних районів Донбасу та Криму. Одним із аргументів на користь створення Дніпродзержинської ГЕС була необхідність побудови каналу «Дніпро — Донбас» для забезпечення маловодних районів Донбасу, перекидання частини стоку р. Дніпро у р. Сіверський Донець. Але з часу його створення він використовувався, максимум, на 30%, а у 2000 році — лише на 8%. Цей канал дотягнули тільки до Орільського водосховища у Харківській області, другої черги — до Донбасу — так і не побудували.
Донбас опинився в парадоксальній ситуації: нікуди подіти шахтні води — і водночас дефіцит води для споживання. Аналогічна ситуація складається і в Криму. Сьогодні очевидно, що вся система водозабезпечення Криму потребує перебудови, особливо потребує реконструкції сам Північно-Кримський канал.
Швидко зростають втрати води під час транспортування у зв’язку з втратами на фільтрацію (у період 1998—2003 роках вони зросли з 23 до 52%). Ці величезні відсотки негативно позначаються на екологічному стані території (підтоплення, деградація земель).
Взагалі, функціонування каналу в принципі не потребує Каховського водосховища. Сучасне обладнання забезпечує технічну можливість підйому води до початкових споруд каналу і з первинного рівня води у р. Дніпро.
Таким чином, фактично обґрунтованим є висновок про технічну й ресурсну можливість забезпечення сучасних потреб водоспоживання і без водосховищ.
Створення каскаду водосховищ на Дніпрі давало змогу ввести в дію велику кількість поливних земель. Однак великі витрати води та недосконала дренажна система призвели до підтоплення багатьох населених пунктів, площа підтоплення сільськогосподарських угідь становить 90 тис. га. Близько половини зрошуваних земель перебувають у незадовільному або в задовільному із загрозою погіршення еколого-меліоративному стані. Дедалі очевиднішою стає необхідність застосування нових технологій зрошення (краплинне зрошення) або заходів охорони ґрунтів, що передбачають значне зменшення витрат на водоспоживання.
Детальніше читайте у свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» у статті Аркадія Шапара «Дніпро сьогодні: тільки стогне, але вже не реве».
http://dt.ua/articles/83714
http://news.dt.ua/articles/83576
Попередні розрахунки свідчать, що ліквідація дамб приведе до сталого функціонування річкової екосистеми, що дасть змогу забезпечити населення чистою водою, отримати додаткові площі земель для сільськогосподарського використання, підвищити ефективність рибного господарства, відновити заплавні екосистеми та ін. Економічний аналіз свідчить, що збитки від використання водосховищ значно перевищують прибутки.
Про це у своїй статті для ZN.UA пише директор Інституту проблем природокористування та екології НАН України, член-кореспондент НАНУ Аркадій Шапар. Зокрема, за його словами, попередній прогноз змін від демонтажу Каховського водосховища свідчить, що позитивні наслідки переважають негативні принаймні вп’ятеро.
Автор зазначає, що важливий напрям використання водосховищ — забезпечення стабільності водоспоживання і забезпечення водою маловодних районів Донбасу та Криму. Одним із аргументів на користь створення Дніпродзержинської ГЕС була необхідність побудови каналу «Дніпро — Донбас» для забезпечення маловодних районів Донбасу, перекидання частини стоку р. Дніпро у р. Сіверський Донець. Але з часу його створення він використовувався, максимум, на 30%, а у 2000 році — лише на 8%. Цей канал дотягнули тільки до Орільського водосховища у Харківській області, другої черги — до Донбасу — так і не побудували.
Донбас опинився в парадоксальній ситуації: нікуди подіти шахтні води — і водночас дефіцит води для споживання. Аналогічна ситуація складається і в Криму. Сьогодні очевидно, що вся система водозабезпечення Криму потребує перебудови, особливо потребує реконструкції сам Північно-Кримський канал.
Швидко зростають втрати води під час транспортування у зв’язку з втратами на фільтрацію (у період 1998—2003 роках вони зросли з 23 до 52%). Ці величезні відсотки негативно позначаються на екологічному стані території (підтоплення, деградація земель).
Взагалі, функціонування каналу в принципі не потребує Каховського водосховища. Сучасне обладнання забезпечує технічну можливість підйому води до початкових споруд каналу і з первинного рівня води у р. Дніпро.
Таким чином, фактично обґрунтованим є висновок про технічну й ресурсну можливість забезпечення сучасних потреб водоспоживання і без водосховищ.
Створення каскаду водосховищ на Дніпрі давало змогу ввести в дію велику кількість поливних земель. Однак великі витрати води та недосконала дренажна система призвели до підтоплення багатьох населених пунктів, площа підтоплення сільськогосподарських угідь становить 90 тис. га. Близько половини зрошуваних земель перебувають у незадовільному або в задовільному із загрозою погіршення еколого-меліоративному стані. Дедалі очевиднішою стає необхідність застосування нових технологій зрошення (краплинне зрошення) або заходів охорони ґрунтів, що передбачають значне зменшення витрат на водоспоживання.
Детальніше читайте у свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» у статті Аркадія Шапара «Дніпро сьогодні: тільки стогне, але вже не реве».
http://dt.ua/articles/83714
Відповіді
2011.07.03 | Раппопович
Позитивные последствия от перехода на волов в качестве ТС и кизяков
как заменителей ископаемого топлива даже еще больше.Что меня, однако удивляет, так больше чем удвоение фильтрации воды Северокрымского канала в грунт в течении 6 лет. Феноменально! Или клятые москали вкупе со злочинными академиками подменили подстилающие грунты с глины на песок?
2011.07.03 | igorg
Абсолютно вірно. Система побудована як стратегічна оборонна за підсумками
2-ї світової коли греблі біля Москви забезпечили блокування німецького наступу. Водночас знищено базу потенційного спротиву українців (також досвід) - великий луг та затоплено історичні реліквії українського народу.При цьому втрачено унікальну природну систему очистки Дніпровських вод та мисливську Мекку України.
Приблизно така сама картина і з іншими греблями. Особливо шкода дніпровських порогів. Унікальна система аерації. Мені розповідали що коли греблі по війні не було то рибу після розливів Дніпра в озерцях черпали відрами.