Відповіді

• 2011.11.28 | простий науковець

  А чого псевдо? Хіба це не звичайний шлях науки побачити якийсь цікавий

  феномен і шукати його пояснення? Мене, наприклад, дуже зацікавила інформація про Землю: це справді так? Тобто чи справді земля міняє полюси (реальні, не магнітні) кожні 12 000 років? Я, принаймні, вперше про таке чую.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2011.11.29 | texas aggie

    Re: А чого псевдо? Хіба це не звичайний шлях науки побачити якийсь цікавий

    Феномен давно відомий, і класичний - "теорема про тенісну ракетку": обертання навколо однієї із трьох осей тіла є нестійким. У тіла є три головні осі: одна із максимальним моментом обертання, друга із мінімальним, і третя перпендикулярна до них. Обертання навколо третьої нестійке, воно має два положення рівноваги, але обидва нестійкі. У другому лінку є детальний опис із доведенням цієї теореми. Зокрема там є дуже просте пояснення у "екстремальному" випадку.
    
    А псевдонауковість у тому, як цей феномен обговорюється, і скільки дурниць при цьому висловлюється. У випадку Землі якраз обертання навколо осі максимального моменту інерції, так що воно стійке, і ніякого перевертання не відбувається.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2011.11.29 | простий науковець

      От сьогодні широко обговорюється проблема раку (наприклад). Коли її

      розв'яжуть, очевидно, все це буде визнано галіматьєю. То що, звідси випливає, що будь-яке обговорення _нерозв'язаних_ проблем є галіматьєю і псевдонаукою?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2011.11.29 | texas aggie

        Re: От сьогодні широко обговорюється проблема раку (наприклад). Коли її

        Так у тому і вся суть! Це не є нерозв’язаною проблемою. Все давно відомо, описується рівняннями Ейлера, і є у всіх серйозних підручниках механіки!
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2011.11.29 | простий науковець

          Радянська школа механіки була, мабуть найсильнішою у світі, згодні?

          Тим не менше, як розумію, в СРСР цю проблему розв'язати не змогли. Звідки б тоді узявся цей ефект Джанібекова?
          
          Я, наприклад, не вважаю, що тенісна ракетка і той гвинт у невагомості - це очевидно ідентичні течі.
          
          Зрештою, розв'язок будь-якої _нефундаментальної_ проблеми закінчується ~ саме так: Як випливає з рівнянь Ейлера, коли <...> тоді <...>. Звідки легко бачити, що: <...> - Q.E.D.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2011.11.29 | texas aggie

            Re: Радянська школа механіки була, мабуть найсильнішою у світі, згодні?

            Прочитайте другий лінк (не розумію, чому ви цього робити не хочете). Там ВСЕ пояснено. Може радянська школа механіки і була сильною, але зараз НІХТО професіоналів слухати не хоче (яскравий приклад - Слюсарчук і Рибка). Якби механіків запитали, вони б пояснили. Але нікому і в голову не приходить їх питати. Так як ніхто не хотів слухати професійних шахістів у випадку з Рибкою. Я якраз і поставив це як цікавий приклад, бо він дуже характерний.
            
            "Ефект Джанібекова" виникає завжди, коли три головні моменти інерції різні. У такому випадку обертання навколо осі із середнім моментом буде нестабільне, і об’єкт перевертатиметься. Чому це так, дуже гарно описано за другим лінком.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей

            • 2011.11.29 | простий науковець

              Те, що в Радянському Союзі Космос нікому не був потрібний - це Ви

              погарячкували. Всі ті інститути механіки тільки тим і займалися, що вели розрахунки космічних польотів.
              
              >Прочитайте другий лінк (не розумію, чому ви цього робити не хочете).
              
              Я ж тому і заперечую Вам, що прочитав Ваш лінк _уважно_ і знайшов там таке:
              
              "The Twisting Tennis Racket", Mark S. Ashbaugh, Carmen C. Chiconc, and Richard H. Cushman, Journal of Dynamics and Differential Equations, Vol. 3, No. 1, 67(1991)
              
              де автори пишуть:
              
              "The experiment above was shown to one of us (R.C.) by Professor
              W. Burke of the University of California at Santa Cruz. The twisting
              phenomenon seems to be new. It is not mentioned in a recent article on the Eulerian wobble (Colley, 1987), in general texts on classical mechanics (Arnol'd, 1978; Goldstein, 1950; Landau and Lifschitz, 1976), or in specialized texts on rigid body motion (Klein and Sommerfeld, 1897-1910; Webster, 1920)."
              
              Тобто у 1991 році група американських і європейських математиків на 19 сторінках математичного тексту знайшла розв'язок задачі, яку на той момент вони вважали новою; то Джанібеков у 1985-му мав право здивуватися своєму спостереженню?
              
              Звертаю увагу, що подали статтю вони у 1989-му, тобто два роки рецензенти не могли їм повірити.
              
              Якщо це - псевдонаука, що тоді наука?
              згорнути/розгорнути гілку відповідей

              • 2011.11.29 | texas aggie

                Re: Те, що в Радянському Союзі Космос нікому не був потрібний - це Ви

                Ця стаття стосується дуже конкретного випадку (коли сума середнього і мінімального моментів близька до максимального), а тому описує конкретні властивості цього випадку (що ракетка за один оберт перевертається рівно один раз). Загальні властивості обертання навколо середньої осі були відомі набагато раніше. Крім того фільм не 1990 року, а недавній, тому говорити в ньому, що щось у феномені є загадковим і незрозумілим, а тим більше говорити, що це стосується Землі, є абсолютною дурницею.

              • 2011.11.29 | texas aggie

                Re: Те, що в Радянському Союзі Космос нікому не був потрібний - це Ви

                Я думаю, що в той час, коли Джанібеков цей ефект спостерігав, він ніяких серйозних механіків не здивував. Псевдонаука із перевертанням Землі, думаю, з’явилася недавно.
                
                Те, що стаття з’явилася через два роки після подання, не означає, що рецензенти їй не хотіли вірити (не така вже вона складна). У популярних математичних журналах існує ще досить довга черга. Крім того рецензенти часто ледачі, і можуть довго статтю просто не читати.

      • 2011.11.29 | krytyk

        Re: От сьогодні широко обговорюється проблема раку (наприклад). Коли її

        Там, де розв'язані (чи не існуючи) проблеми проголошуються предметом для обговорення, лізе псевдонаука.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2011.11.29 | простий науковець

          Не згоден категорично. Псевдонаука лізе саме там, де існують дуже

          важливі нерозв'язані проблеми: рак, термоядерна енергія і т. п. Бо яку псевдонауку можна розвести на тім, що нікому не цікаво (немає проблеми) чи проблему розв'язано (дадуть посилання на статтю та й усе)?
          
          Для мене ознакою шарлатанства є усі ці заявки у пресі про 100% лікування раку, ядерна енергія з піску і подібне.
          
          Згоден, бувають ще торсіонні поля. Але все-таки це для розпилу бюджету, бо широка публіка на це не ведеться - хто його знає, які там поля існують і що з ними треба робити.

  • 2011.11.29 | killer-thinker

    Та тому, що псевдо -

    Це НЕ феномен, а чистої води псевдо-наукова галіматья на рівні нижче кулінарного ПТУ...