Юрій Тимощук: Що і хто святкує у Севастополі

додано: 04-06-2008 // // URL: http://maidan.org.ua/static/krymmai/1212583922.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

для Майдану

• Влада •

Шовіністичні угрупування Криму, помпезно відзначивши 225 річницю створення російського Чорноморського флоту, перейшли до масштабного святкування такої ж річниці міста Севастополя.
Проросійські агітатори невгамовно втокмачують в голови наївних мешканців постулати про те, що з прибуттям в Ахтіарську бухту військових підрозділів Російської імперії почався розквіт Криму і було закладено місто під назвою Севастополь.
Проте помірковані, обізнані з історією громадяни та фахові науковці обгрунтовано заперечують фальсифікаторам минулого, а деякі навіть виказують свою образу на те, що вік міста занижено більш як у десять разів, мотивуючи тим, що сусідні Євпаторія та Феодосія і навіть центр одного з адміністративних районів міста – Балаклава, мають по 2500 років тому не менше нараховує і мегаполіс, на якому існує нинішній Севастополь.
Для того, щоб довести цю концепцію, не треба бути великим науковцем. Бо навіть школярі знають, що на цій території було всесвітньо відоме своєю високою культурою, економікою і наукою славетне місто Херсонес, засноване у п’ятому столітті до нашої ери. Пізніше його перейменували у Корсунь, а після окупації Криму у 1783 р. на місці Херсонесу російський царат не місто будував, а перш за все військову базу Севастополь для загарбницьких нападів, які згодом і почав здійснювати на сусідні держави.
Стосовно античного мегаполісу то з 1783 року останній зазнав варварської руйнації та масових пограбувань його історичних пам’яток.
Туристи сьогодні, що відвідують історико-археологічний комплекс Херсонес, часто запитують у екскурсоводів про те, чому від античного міста лишились тільки фундаменти, а куди ділись хай навіть зруйновані будівлі. Ті пожимають плечами, заявляючи, що історія про те нічого не знає. Неправда, історія знає, що російські війська, у тому числі і флот за вказівкою Катерини II використали, конструкції та стінові камені із споруд античного Херсонесу, які мали світову цінність, для зведення військових укріплень, сухих суднобудівних доків, казарм і навіть парканів, але проросійські „науковці” та історики цей факт старанно оминають і замовчують, як і багато інших, котрі свідчать про загарбницьку політику тодішньої імперської Росії.
Спростовуючи облудну пропаганду про те, що з приходом Росії до Криму почався його небувалий розквіт, об’єктивні історики зазначають, що саме тоді почались депортація кримськотатарського народу, нещадна експлуатація закріпаченого місцевого населення та постійні напади по захопленню нових земель, що проводжувались аж до Кримської війни 1853-56 років, у якій об’єднані збройні сили Англії, Франції та інших держав, аби присікти загарбницьки дії царської Росії, розгромили її флот, військову базу Севастополь, а саме місто піддали небувалій руйнації. За підсумками Парижського миру у 1856 році Росії було заборонено тримати військовий флот на Чорному морі.
Таким чином, помпезне святкування 225 річниці варто було б присвятити не заснуванню, а перейменуванню Херсонесу у Севастополь.
Ще одною фальшивкою не задоволені свідомі науковці, а саме – присвоєнням неіснуючих заслуг аж до встановлення пам’ятника руйнівниці Запорізької Січі імператриці Катерині II, яка до створення військової бази Севастополь не має жодного стосунку. Цей пропагандистський демарш спрямований на посилення українофобії на півдні України. І якщо вже ставити пам’ятник за внесок у створення флоту і військової бази Севастополь, то не Катерині II, а генерал-фельдмаршалу, світлійшому князю Таврійському Григорію Олександровичу Потьомкіну. Саме він особисто керував будівництвом Чорноморського флоту і бази Севастополь.
Тільки відзначаючи дату створення військово-морських сил Росії на Чорному морі, її ініціатори і виконавці, про цю особистість рідко навіть згадують не те, щоб заслужений пам’ятник спорудити. І причина тут є. Григорій Олександрович, як довели історики, походить із запорізьких козаків, котрий, як і багато інших, пішов на службу Російській імперії. Своїм старанним і вірним служінням у війську, багатим розумом і працездатністю досяг найвищих державних посад в імперії. І ось така йому вдячність від пташенят гнізда Катерини II, які звикли видавати українців недолугими, ледачими та бездарними.
Тому не випадково у частини громадян з’являлась думка про доцільність повернення цьому місту античної назви Херсонес, що може посилити його привабливість для туристів і відновити історичну справедливість.
На фоні цієї штучно нагнічуваної маячні під парасолькою святкування 225 річниці міста задіяна вся Україна, державна влада якої виділила більше як сто мільйонів гривень для проведення офіційних та урочистих заходів. І це у той час, коли в поліклініці Військово-Морських Сил України через брак коштів немає навіть фіброгастроскопа для обстеження хворих на шлунок. Його, аби надати допомогу людям, лікар вже два роки змушений позичати в інших лікувальних установах.
З усіх областей спрямовуються високі повноважні делегації, щоб разом з Росією відзначити 225 річницю не мегаполісу, якому вже більше як 2500 років, а в дійсності - дату колонізації нею Криму.
Наш національний флот і жодне місто України таких почестей з боку влади ще не знали. Проте, коли у травні цього року командування ВМС України вирішило 90 річницю підняття на кораблях Чорноморського флоту Українського національного прапора вшанувати встановленням пам’ятної дошки на колоні Графської пристані, місцева влада заборонила це робити бо стали проти антиукраїнські сили.
Проковтнувши цю образу, спішимо на чуже, не наше весілля.
То що ж святкуємо, дорогі українці?
А „не лєпо лі нам браття”, як колись закликав відомий літописець, згадати бойові походи з Дніпра до Криму і Херсонесу наших славетних київських князів. Зокрема, похід у червні 860 року князя Аскольда до Константинополя для зміцнення державницьких позицій Київської Руси у Причорномор’ї, або, як київський князь Володимир Великий походом на Крим у 988 році облогою з берега і десантом з моря відвоював у Візантійської імперії головну її колонію Корсунь (Херсонес, Севастополь), як прийняв там християнство, чим поклав початок хрещенню наших древніх пращурів – українців, що поширилось згодом на всю Східну Европу. Згадаймо браття, ще багато де чого славного із власної державної історії і ніколи її не забуваймо, якби не намагались відомі сили ці події вимити з нашої свідомості, витруїти з пам’яті навіть балаганним шоу псевдоювілеїв.


Юрій ТИМОЩУК
м. Севастополь
Червень 2008 року


Обговорити цю статтю у форумі

додано: 04-06-2008 // URL: http://maidan.org.ua/static/krymmai/1212583922.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.