Спікер польського сейму: За Волинь відповідають совєти

додано: 25-07-2008 // // URL: http://maidan.org.ua/static/lvivmai/1216976907.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

• Політика •

Rzeczpospolita 24.07.08

Rz: Чи правильно було починати парламентську процедуру у справі ухвали про руйнування православних церков на Холмщині в 1938 році при одночасному блокуванні ухвали в справі волинської різанини?
Bronisław Komorowski: Волинська ухвала також скерована на засідання комісії з питань культури.
Rz: Проте волинська ухвала випала з порядку денного Сейму.
Bronisław Komorowski: Не випала. З огляду на позицію трьох фракцій, які не зуміли чи не схотіли погодити спільну позицію, текст ухвали взагалі не був поставлений на обговорення Сейму. Ухвалу замінила оголошена мною – як спікер я маю на це право – хвилина мовчання пам’яті убитих. Сеймова процедура передбачає – якщо фракції не домовляться, спікер скеровує проект у комісії. Подібно було з ухвалою в справі руйнування церков. Адже було ясно, що фракції в цій справі не порозуміються, отож проект був скерований у комісію.
Rz: Отож, роковини волинської різанини минули, а Сейм не висловився щодо цієї справи.
Bronisław Komorowski: Я принаймні наполовину кресов’янин, син і онук кресов’ян. Моє серце звідти. Проте для мене спроба перенесення відповідальності за нещастя польських Кресів на когось іншого, ніж совєти, неприйнятна. Спробу встановлення дня кресов’янина в роковини волинської трагедії я вважаю спробою перекласти відповідальність на українців. Я не можу цього сприйняти. Днем пам’яті про Креси є 17 вересня, тобто роковини совєцького вторгнення у 1939 році. Спроба перенесення відповідальності з совєтів на українців схиляє мене до думки, чи не маємо ми справу з довгими руками Росії. Убивства на Волині – це частина подій після 17 вересня 1939 року.
Rz: Ви натякаєте, що кресові організації діють за намовою Москви?
Bronisław Komorowski: Не організації. Там є багатьох благородних і чесних людей. Проте, я побоююся, що довгі руки Росії здужають ефективно нацьковувати поляків і українців, поляків і литовців одних проти одних, щоб вони менше пам’ятали 17 вересня, яке мало своїм наслідком Катинь, Понари й Волинь. Така спроба суперечить польським національним інтересам.
Rz: Проте Ви де-факто виправдовуєте українців. Це наче так якби Ви виправдовували поляків, які брали участь у злочині в Єдвабному, бо Польща була тоді під німецькою окупацією.
Bronisław Komorowski: Нічого я не виправдовую. Я прошу проаналізувати обґрунтовування хвилини мовчання 11 липня 2008 року, яка мала місце в Сеймі РП.
Rz: Чому поляки не мають права культивувати пам’ять про Волинь у роковини різні?
Bronisław Komorowski: Вони мають не лише право, але й обов’язок. Я охоче вшанував би 11 липня як день волиняка, але не як день мучеництва всіх Кресів. Позицію в справі різанини Сейм висловив спільно з українським парламентом п’ять років тому. Втім, я вже прийняв рішення про організацію в польському Сеймі виставки про забуті голгофи Сходу. Там буде місце і на Волинь, і на Понари, ба навіть на так звану авґустовську облаву 1945 року, але все це в контексті наслідків нападу совєтів на Польщу 17 вересня 1939 року. Я не згоден на применшування совєцької відповідальності.
Rz: П’ять років тому Сейм прийняв заяву про волинську різанину, а це документ нижчого рангу, ніж ухвала. При цьому він старанно уникнув дефініції того, що трапилося на Волині під час ІІ Світової війни, тобто геноциду.
Bronisław Komorowski: А чому треба наполягати на терміні геноцид?
Rz: А чим іншим було планове винищення кількох десятків тисяч людей лише за те, що вони були поляками?
Bronisław Komorowski: Звичайно, це був злочин. Але навіщо наполягати на терміні геноцид? Він має далекосяжні політичні та юридичні наслідки. Я вважаю, що в цьому випадку краще говорити м’якшою мовою. Але проблема в цій ухвалі не полягала у вживанні терміну геноцид, оскільки на вилучення цього терміну погоджувалися також ініціатори ухвали, але у спробі зняти відповідальність із совєтів.
Rz: Пам’ятаєте таку цитату з "Весілля" [п’єса Станіслава Виспянського. – Z]: "Мого діда пилою різали, ми ж усе забули" [у контексті Виспянського йдеться про взаємні польські конфлікти на соціальному тлі, зокрема повстання Якуба Шелі на Краківщині в 1846 р. – Z]?
Bronisław Komorowski: Мене цієї пам’яті вчити не треба, вона в генах, і тому я ніколи не погоджуся, щоб зменшувати провину совєтів. У всьому потрібно уміти поводитися так, щоб з цього була користь, а не відчуття поразки. Трапилося так, що подібний акт – я маю на увазі акт, підготований спільно з українцями п’ять років тому, – був добре підготований. Варто про це пам’ятати.
Rz: Коли він так добре був підготований, то чому визначення геноцид не пролунало? Мабуть, вирішили, що українці на це ніколи не погодяться?
Bronisław Komorowski: А чи хтось пробував? Може варто спробувати?
Rz: А чи є сенс пробувати, коли ми бачимо ветеранів УПА, яких приймає президент Віктор Ющенко? Українці на цій традиції будують свою національну ідентичність.
Bronisław Komorowski: Попри все, може варто спробувати. Але варто також пам’ятати, що це не ми обираємо президента України, ані українських національних героїв.

Броніслав Коморовський [Bronisław Komorowski] –спікер [marszałek] Сейму, член національного правління Громадянської Платформи, з кінця 70-х років залучений в опозиційну діяльність, депутат Сейму від 1991 р., пов’язаний спочатку з Унією Свободи, потім із консервативно-народною партією, а від 2001 р. з ГП, був заступником міністра й міністром оборони

Автор: Cezary Gmyz
Назва оригіналу: Za Wołyń odpowiadają Sowieci
Джерело: Rzeczpospolita, 24.07.2008
Переклав Андрій Павлишин


Обговорити цю статтю у форумі

додано: 25-07-2008 // URL: http://maidan.org.ua/static/lvivmai/1216976907.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.