|
Йосиф Сірка: „Ми – народ перемоги”
додано: 26-08-2008 // // URL: http://maidan.org.ua/static/lvivmai/1219730960.html
Версія до друку // Редагувати //
Стерти
Дл Майдану
• Політика •
„Ми – народ перемоги” Так висловився президент України під час святкування 17-го року незалежності.
Його слова підтвердили українські спортсмени на Олімпіяді в Пекіні, де здобули 27 медалей, і зайняли 10 місце щодо суми всіх медалей з-поміж 81 країни, які завоювали якусь медаль на цьогорічній Олімпіяді! Звичайно, що „нашими” перемогами ми б могли гордитися, починаючи перемогою ще княгині Ольги, потім перемогами Великого князя Володимира, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха, гетьмана Хмельницького, отамана Сірка, козацького війська проти турецьких султанів та багато інших, які приносили Україні не тільки славу, але й свободу та мир на рідних землях.
Президент Ющенко не тільки збагнув, що Україна здатна перемагати, але й зрозумів, що небезпека для України втратити 17-річну волю дуже актуальна. Він одинокий з-поміж чільних політиків засудив аґресію до Грузії та її окупацію російськими танками.. Світ обурився таким нахабним порушенням міжнародних норм співжиття. Протести проти російської аґресії охопили усі континенти, але, на жаль, українські опозиційні політики і досі не висловились щодо руйнації грузинського суверенітету та безприкладної атаки сусідньої країни, яка сповідує ту саму християнську віру!
Опозиційні політики, замість того, щоб висловити своє ставлення до варварського вчинку великої держави проти маленької незалежної, вдалися до критики президента, мовляв, він був не об”єктивним, однобічним (мовби 1200 танків та десятки літаків та кораблів не є достатнім доказом аґресії!). Саме ці слова пролунали з уст лідера Блоку Литвина, який своїми висловлюваннями та вказуванням на несправедливість в Косово, хоче виправдати несправедливість в Грузії.
Перебуваючи у Харкові пан Литвин заговорив про небезпеку в Україні, але не звернув увагу на те, що саме в цьому реґіоні був заснований перший український університет, звідки розцвів український романтизм під пильним оком вченого Срезневського і почалося національне усвідомлення. Саме у Харківському універнситеті започаткувався науковий підхід вивчення козацької минувшини, яка викликала гордість у молодих студентів, до яких історія України не доходила - її, як самостійну, заперечували.
Грузинський міністр реінтеґрації Темур Якобашвілі, в інтерв”ю Р.Луковському (УНІАН 22.8.08) сказав, що „Цінхвалі бомбили росіяни, а не Грузія”. Так само, як покійний офіцер КҐБ Литвиненко твердив, що житловий будинок, який висадили у Петербурзі, був справою не Чеченців, але акцією КҐБ, щоб мати привід піти війною на маленьку, свободолюбиву Чечню. Документи та свідки довели, що під час 2-ої світової війни КҐБівські вихованці, переодягнені за воїнів УПА, від імені УПА вбивали людей, щоб викликати ненависть до національних героїв. Організація, яка успадкувала від чекістів та НКВистів жорстокість і підступність, докладає всіх зусиль і методів, щоб врятувати останню імперію на нашій планеті.
Американський президент, який вважав Путіна своїм приятелем, казав, що в очах Путіна від бачить доброту, бо він помилково вірив, що трансформація офіцера КҐБ у доброго політика можлива. Республіканський кандидат на президента США Мек Кейн, судячи з діяльності й висловів Путіна, сказав, що коли він дивиться у вічі Путіна, то бачить КҐБ. Це тому що людей оцінює і історія не по їхньому вигляді, а за їхні дії і вчинки!
Українським політикам не зашкодило б більше читати аналітичних статей та докладніше приглядатись до процесу, який відбувається у великого північного сусіда. Протестний напис „За вашу і нашу свободу”, який піднесло восьмеро людей у Москві 24-го серпня 1968 року, появився так само через 40 років на Красній Площі і тримали його в руках 7-ро відважних дівчат та хлопців! На жаль, і на цей раз арештували не тільки 3-х ініціаторів, але й чотирьох журналістів! Складається враження, що за 40 років у Москві багато не змінилося. Звичайно, воно то не легко бути останньою імперією у світі, але якщо позбавити волі інших, то й сам не матимеш її.
Від КПУ підтримки Президентові не чекати, але ж партії, які хочуть перевзяти владу в Україні повинні б керуватись національними інтересами, а не дивитися на вибори і створювати собі умови, щоб і багатий сусід фінансово допоміг . Питання мало б стояти – чи хочу бути виконавцем чужої волі, а чи хочу допомогти зміцнити незалежність і добробут усього населення своєї країни! Одним словом, не коньюктура, але національні інтереси повинні керувати політиками, тоді матимемо і незалежність і добробут та дух перемагати і гордитимемось не тільки минулим, але й сучасним. А українські оліпійці довели, що це можливо!
Торонто, 25.8.2008 р.
Обговорити цю статтю у форумі
додано: 26-08-2008 // URL: http://maidan.org.ua/static/lvivmai/1219730960.html
Версія до друку // Редагувати //
Стерти
Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.
|