maidan.org.ua: Квітневий дайджест моніторингу діяльності омбудсмена. Ч.1

додано: 08-05-2008 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1210232699.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

• Україна • Право •

ДАЙДЖЕСТ за 1.04. – 14.04.08.

А. Огляд подій.

І. Зафіксовані порушення прав людини.

1. 1 квітня громадська організація Центр Прав Людини отримала повідомлення про жорстоке побиття працівниками Чернігівського СІЗО № 31 трьох неповнолітніх, які не погоджувалися на те, щоб з їх спальних місць забрали матраци. Ув‘язнені стверджували, що ця процедура регулярно застосовується в цьому блоці як „виховна”. Представники ГО звернулися до прокуратури Чернігівської області і до першого заступника голови Чернігівської ОДА, з проханням терміново перевірити факти, залучивши до перевірки представників Центру Прав Людини. [1]

2. На Львівщині від міліцейської сваволі постраждав Сергій Бакай. Шляхом катувань, його змусили зізнатися у злочині, якого він не скоював і написати явку з повинною. Дії правоохоронців були оскаржені зверненням до Генерально прокуратури, омбудсмена. В цих звернення потерпілий детально описує весь процес «зізнання» і просить захистити його від міліцейського свавілля. Наголошуючи на тому, що готовий надати самі докладні свідчення і упізнати в лице всіх правоохоронців, що брали участь в його залякування і побитті.

3. В ніч з 10 на 11 квітня в селищі Чистеньке під Сімферополем вандали розбили мусульманську кладовище, знищивши більше 40 надгробків, вони залишили на огорожі кладовища напис червоною фарбою: "Татари - геть з Криму" з намальованою шибеницею.

4. 10 квітня, за рішенням Печерського районного суду м. Києва, судові виконавці м. Алушти виселили на вулицю 16 сімей репатріантів, які взимку 2005 року , через відсутність даху над головою, самовільно зайняли квартири у багатоповерхівці на вулиці Ювілейній в м. Алушта. За повідомленням прес-служби Меджлісу кримських татар, «Сім`ї покидали квартири без опору міліції. Проте становище деяких сімей катастрофічне, оскільки в них немає навіть місця, де вони могли б скласти свої домашні пожитки, не кажучи вже про те, де вони житимуть».

5. 3 квітня у Тернополі був жорстоко побитий студент з Індії, який приїхав до Тернополя для навчання у медичному університеті. Інцидент стався після закінчення матчу “Ниви” із футбольним клубом “Єдність” із Чернігова, По факту побиття іноземного студента відкрито кримінальну справу. Зловмисників затримано.

6. 3 квітня у Києві відбулася спроба виселити громадську організацію Інститут «Республіка» з приміщення, яке ця громадська організація орендувала вже більше ніж 10 років за адресою вул. Антоновича (Горького), 12-б і вселити на цю територію громадську приймальню депутата Грицака (фракція партії Регіонів), відомого лобіюванням у парламенті комерційної структури ЄДАПС (Єдина державна автоматизована паспортна система).

7. 3 квітня було оприлюднено факт рейдерської атаки на офіс Всеукраїнського Товариства політв’язнів і репресованих, що розмістився в Києві на Подолі по вул. Межигірській 7/16. Приміщення, про яке йдеться, було орендоване Товариством політв’язнів і репресованих у 1996 р. терміном на 25 років з переоформленням договору оренди кожних п’ять років. Термін чергової п’ятирічної оренди закінчується 24 квітня 2008 року. Керівництво Товариства звернулося до Леоніда Черновецького з проханням продовжити термін оренди, але замість відповіді отримало рейдерський напад. За версією колишніх політв’язнів, орендоване ними приміщення було таємно комусь продане і покупці не стали чекати, а вирішили діяти у рейдерський спосіб.

8. 1 квітня громадська мережа ОПОРА оприлюднила прес-реліз Чернігівського громадського комітету захисту прав людини, у якому йшлося про спроби переслідування з боку міліції членів та працівників громадської організації під приводом розслідування кількох різних кримінальних справ і звернувся правозахисників за роз‘ясненнями до керівництва міліції, прокуратури, СБУ та інших органів державної влади з метою виявлення замовників переслідування. Вже 2 квітня, сайт Майдан, який розмістив вищевказану інформацію, отримав відповідь від Управління внутрішніх справ Чернігівської області, у якому повідомлялося, що співробітники міліції діяли в рамках чинного законодавства, виконуючи свої функціональні обов’язки але, в ході здійснюваної перевірки, наразилися на шалений спротив з боку керівників правозахисного комітету.

ІІ. Заходи вжиті у законодавчій сфері спрямовані на покращення стану дотримання прав людини.

1. 8 квітня 2008 року президент України своїм Указом № 311/2008 затвердив концепцію реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів. Розроблена Національною комісією зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права за участю правозахисників, Концепція передбачає гуманізацію національного законодавства. Вона включає реформу всіх стадій кримінального процесу і базується на гарантіях дотримання прав людини та основоположних свобод. У разі успішного її впровадження, нарешті, буде забезпечено дотримання прав осіб, позбавлених волі, комплекс заходів, спрямованих на зменшення повторної злочинності, створення умов для виправлення і адаптації в суспільстві колишніх в`язнів, приведення умов утримання засуджених і осіб, узятих під варту, у відповідність з вимогами національного законодавства і відповідних європейських норм.

2. Комітет Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендував парламенту прийняти закон про внесення змін до Кримінально-процесуального та Кримінально-виконавчого кодексів України (щодо забезпечення захисту прав засуджених осіб в установах виконання покарань). Автор законопроекту – народний депутат В.Швець (БЮТ), зазначив: «Документ підготовлено з урахуванням стану справ, що склався у сфері виконання покарань, та з метою більш ефективного забезпечення захисту прав засуджених осіб в установах виконання покарань, гуманізації кримінальних покарань і умов їх відбування, що сприятиме створенню позитивного іміджу України за її межами».
Члени Комітету підтримали законопроект, прийняття якого, на їхню думку, «створить належне правове забезпечення для гуманізації системи виконання покарань в Україні, розбудови демократичної правової держави, підвищення рівня захисту прав і свобод громадян, які відбувають покарання, у тому числі у місцях позбавлення волі, та забезпечить дотримання міжнародних зобов’язань України у сфері виконання покарань».

3. Верховний Суд України представив висновки по проекту Закону “Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України”, у яких заперечує доцільність криміналізації наклепу. У зауваженнях Верховного Суду зазначається, що пропозиція криміналізувати таке діяння як наклеп є юридично необґрунтованою. Кримінальну відповідальність за нього було передбачено у вітчизняному кримінальному законодавстві — у ст. 125 КК України 1960 р. Однак законодавець декриміналізував це діяння із прийняттям у 2001 р. нового КК. З того часу на розгляд Верховної Ради неодноразово вносилися законопроекти, спрямовані на криміналізацію наклепу, однак жоден із них не був прийнятий як закон. Верховний Суд зазначив, що статтями 28 і 32 Конституції, а також статтями 297 та 299 Цивільного кодексу України закріплюється право кожного на повагу до його гідності та честі, а також на недоторканість ділової репутації. При порушенні цих прав особа може звернутися до суду з позовом про їх захист.

4. Кандидат юридичних наук, юридичний радник ВГО Альянс «Майдан» Олександр Северин піддав критиці постанову Вищого адміністративного суду України, «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ». На думку фахівця, ця постанова є нічим іншим, як директивним «роз‘ясненням» для нижчих судів способу обмеження реалізації конституційного права громадян на оскарження в суді рішень, дій чи органів влади, посадових осіб. Видана постанова – «роз‘яснення» суперечить ч.1 ст.129 Конституції, яка імперативно забороняє будь-який вплив на суддів і є, власне, спробою такого тиску.

5. Голова Правління Української Гельсінської спілки з прав людини, співголова Харківської правозахисної групи, член Національної Конституційної Ради Євген Захаров висловив занепокоєння ходом підготовки конституційної реформи. Стурбованість відомого правозахисника викликає відсутність єдності у поглядах на конституційну реформу серед членів Нацради; занадто велика кількість у її складі політиків і мала - фахівців права та представників громадськості; непрозорість діяльності дорадчого органу і нерегулярність роботи. На переконання євгена Захарова, зволікання з розробки нової Конституції, або суттєвих поправок до існуючої загрожує повним розвалом держави, так як розвалена в 2004 році Конституція стала джерелом системного процесу політичного протистояння і, як наслідок, поступової руйнації держави.


ІІІ. Заходи вжиті правозахисними і громадськими організаціями для покращення стану дотримання прав людини.

1. 9 квітня Харківська правозахисна група представила результати дослідження стану забезпечення в Україні одного з основоположних прав людини і громадянина - права на доступу до інформації. За висновками правозахисників, стан забезпечення права на доступ до інформації в Україні залишається незадовільним.

2. Східноукраїнський центр громадських ініціатив видав посібник «Захист громадою свого життєвого середовища від незаконної забудови» , призначений для органів самоорганізації населення, ініціативних груп жителів міст та посадових осіб місцевого самоврядування. Посібник підготовлено на основі вивчення практики реалізації повноважень міських рад та їх виконавчих органів у галузі архітектури і будівництва та у сфері регулювання земельних відносин, а також діяльності ініціативних груп місцевих жителів щодо захисту своїх прав на нормальне життєве середовище під час відведення земельних ділянок під забудову.
Розглядаються організаційно-правові питання проектування, планування та забудови міських поселень, виділення земельних ділянок під забудову, а також відповідні типові конфліктні ситуації та шляхи їх розв’язання за участі громадськості.

3. 1 квітня 2008 року, у рамках проекту «Доступність рішень влади», який виконується громадською жіночою організацією «Родина», тренером Творчого Центру Каунтерпат було проведено тренінг для представників Вугледарської міської ради (Донецька область) на тему «Виконання Закону «Про інформацію». Учасниками заходу стали понад 20 представників влади – начальники та спеціалісти усіх відділів виконавчого комітету: фінансовий, юридичний відділ, відділ у справах сім’ї та молоді, відділ культури, Центр соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді, відділ внутрішньої політики, відділ із питань депутатської діяльності та зв’язків із громадськістю тощо. Також у тренінгу взяв участь новий секретар міської ради.
На тренінгу було складено пам’ятку для державних службовців щодо виконання Закону України «Про інформацію», яка в майбутньому буде роздрукована у типографії і розміщена в усіх відділах виконкому м. Вугледар.


4. 3 квітня «Комітет виборців України» оголосив про свою участь у загальнонаціональній кампанії спостереження за зовнішнім незалежним оцінюванням якості знань випускників середніх шкіл.
Крім ВГО «Комітету виборців України» кампанію спостереження здійснюватимуть цього року в Україні МБФ «Центр Тестових Технологій», ГМ «ОПОРА». Метою кампанії є попередження порушень процедур зовнішнього незалежного тестування (ЗНО) та інформування громадськості про об’єктивність та неупередженість тестування абітурієнтів. Діяльність КВУ в межах кампанії підтримується Міжнародним фондом «Відродження». [2] .

5. 2 квітня у харківському прес-центрі «Майдан Свободи» відбувся «круглий стіл» на тему: «Що відбувається в системі виконання покарань?». Приводом для обговорення проблеми стали спалахи насильства, які регулярно трапляються в установах виконання покарань і свідчать про наявність системної кризи в роботі Департаменту. В ході «круглого столу» співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров наполягав на реформуванні установ виконання покарань в Україні. До речі, нова концепція реформування пенітенціарної системи, розроблена в Секретаріаті Президента, враховує зауваження правозахисників і має на меті створення гнучкої тюремної системи, де ДКВС має стати цивільною службою і підрозділом Міністерства юстиції, як це було зроблено в усіх посттоталітарних країнах Центральної та Східної Європи.

6. 4 квітня в Києві завершився V Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays.ua! Організаторами V Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини були: Українська гельсінська спілка з прав людини, Херсонський обласний фонд милосердя та здоров’я, ,Херсонська міська асоціація журналістів “Південь”, Громадська організація “Центр сучасних інформаційних технологій та візуальних мистецтв”. Усі вісім фестивальних днів були насичені цікавими подіями. У першій половині дня відбувалися семінари, круглі столи, зустрічі, майстер-класи, присвячені темі захисту прав людини.
У другій половині дня проходили конкурсні та спеціальні покази кінофільмів. Цього року учасниками Docudays.ua були фільми з Боснії та Герцеговини, Грузії, Канади, Китаю, Індії, Ізраїлю, Латвії, Македонії, Молдови, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Росії, США, Чехії, Швеції, Швейцарії та України.

7. 14 квітня відбулася зустріч першого заступника Голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова з радниками з правових питань представництва Управління Верховного Комісара ООН по правам біженців в Україні. На зустрічі обговорювалися наболілі проблеми з депортованими громадянами. [3] .

8. 9 квітня завідувач сектору етнонаціональних досліджень Інституту народознавства НАНУ, координатор проекту дослідження української трудової міграції у державах перебування Ігор Марков на прес-конференції в УНІАН представив результати експертної оцінки ситуації з українською трудовою міграцією. На сьогодні за кордоном, згідно з експертними даними, перебуває 4 млн 500 тис українських трудових мігрантів. Зокрема, в Росії перебуває понад 2 млн українців (офіційна кількість - 169 тис.), Італії - 500 тис (195 тис 412), Польщі - понад 450 тис (20 тис), Іспанії - 250 тис (52 тис 760), Португалії - 75 тис (44 тис 600), Чехії - 150 тис (51 тис), Греції - 75 тис (20 тис), Нідерландах - 40 тис, Великій Британії - близько 70 тис, США - близько 500 тис.
За словами Маркова, спостерігається переміщення українських мігрантів з одних регіонів країни перебування до інших та з одних держав до інших, де на загал кращі умови праці та вища оплата. Наприклад, з Чехії або Португалії до Іспанії.
Разом з тим, спостерігається часткове повернення мігрантів в Україну, особливо з Греції та Португалії. Водночас Марков зазначив, що на загал можна констатувати збереження позитивної динаміки міграції з України до держав Євросоюзу та Росії. [4] .


IV. Заходи запропоновані і вжити органами влади для покращення стану дотримання прав людини.

1. МВС пропонує створити спільну програму з іншими відомствами і громадськими організаціями для вирішення проблеми расизму і ксенофобії в Україні. За словами заступника міністра внутрішніх справ Михайла Вербенського, це питання більше знаходиться в соціальній і економічній площинах, ніж у правоохоронній.
"Необхідно створити спільну програму Міністерства освіти, МВС, Міністерства сім'ї і молоді для того, щоб вести конкретну плідну роз'яснювальну роботу у цьому напрямі", - сказав Вербенський під час "круглого столу" в Києві 2 квітня. Підтримати їх він також закликав СБУ і Міністерство закордонних справ.
Чиновник повідомив, що, починаючи з січня 2008 року, в Україні був здійснений 91 злочин проти іноземців. Серед них - 13 вбивств, в п'яти випадках постраждали вихідці з країн Африки і Азії, 4 злочини розкрито.

2. У зв‘язку із неодноразовими актами вандалізму на мусульманських цвинтарях в Криму, 11 квітня виконуючий обов`язки начальника Головного управління МВС України в Криму Микола Іллічов віддав наказ узяти під охорону всі мусульманські кладовища на території кримського півострова.

V. Позитивні приклади.
1. 1 квітня набрало чинності рішення Господарського суду Криму, яке зобов'язує Сімферопольську міськраду укласти з Духовним управлінням мусульман Криму угоду про виділення землі під Соборну мечеть. Конфлікт довкола будівництва Соборної мечеті кілька років тривав у Криму [5] .

2. У місті Чугуєві Чугуївська кримінально-виконавча інспекція тісно співпрацює з Чугуївськими міським і районним центрами соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді, службами у справах дітей. Фахівцями цих служб спільно з інспекторами КВІ проводяться обстеження матеріально-побутових умов підоблікових за місцем проживання з метою надання подальшої допомоги в працевлаштуванні, вирішенні соціально-побутових проблем, питань медичного характеру, подоланні наркотичної, алкогольної залежності.
Організовуються спільні групові заходи профілактичної спрямованості для неповнолітніх і молоді із залученням спеціалістів різних професій для навчання засуджених, привчання до здорового, правослухняного способу життя. Із засудженими працюють фахівці – психологи, медики, педагоги, соціальні працівники, а також представники інших професій.
Аналіз діяльності кримінально-виконавської системи показує, що засуджені до альтернативних покарань, рідше скоюють повторні злочини, ніж ті, хто побували в місцях позбавлення волі.

3. 3 квітня Європейський Суд з Прав Людини ухвалив рішення у справі № 40269/02 «Корецький та інші проти України», яким кваліфікував відмову державних органів України зареєструвати створену заявниками громадську організацію «Громадянський Комітет за збереження дикої (корінної) природи Березняків» (м. Київ), як вчинене державою порушення статті 11 Європейської конвенції з прав людини (право на свободу об’єднань і мирних зборів). Державу зобов’язано виплатити постраждалим громадянам компенсацію нематеріальних збитків. Також після рішення суду держава зобов‘язана вжити заходів щодо недопущення подібних порушень у майбутньому – для цього вона має змінити законодавство та практику. Рішення Суду створило прецедент для розгляду аналогічних позовів у Європейському судочинстві, а також стало частиною національного законодавства всіх країн – підписантів Європейської конвенції з прав людини.

VI. Заходи запропоновані і вжиті омбудсменом

1. 2 квітня омбудсмен
вдруге внесла подання Генпрокурору стосовно справи про доведення до самогубства 40-річної Наталії Кобелєвої. Генеральний прокурор узяв справу під особистий контроль.

2. 3 квітня омбудсмен направила Генеральному прокурору України подання про перешкоджання професійній діяльності фотокореспондента «Укрінформу» Ігоря Ткаченка після того, як відкрила провадження за інцидентом, що стався з фотокореспондентом Національного інформаційного агентства "Укрінформ " Ігорем Ткаченком при виконанні ним професійних обов 'язків на стадіоні Донецького регіонального спортивного комплексу "Олімпійський ".

3. З 1 по 4 квітня 8 представників громадських організацій на свої інформаційні запити до омбудсмена отримали однотипні відповіді, у яких йшлося про те, що омбудсмен не зобов‘язаний надавати громадянам інформацію про свою діяльність.

4. 14 квітня у Києві на державному рівні відбулись заходи, присвячені 10- річчю інституту українського омбудсмена і 60- річчю Загальної декларації прав людини (її було прийнято 10 грудня 1948 року). У рамках святкування пройшла Міжнародна конференція "Сучасні виклики правам і свободам людини", яка відбулася в сесійній залі Верховної Ради України і у якій взяли участь правозахисники з 43 країн Європи, Азії, Африки та Латинської Америки, а також парламентарії, представники дипломатичного корпусу, всіх гілок української влади, наукових установ і громадських організацій. Підсумком конференції стало проголошення Київської декларації, у якій окреслено основні сучасні проблеми, що загрожують людству і шляхи їх подолання. Грандіозне святкування завершилося урочистими зборами в Національній опері. [6] .


Б. Коментар.

Представлений огляд свідчить, що у справі захисту прав людини український омбудсмен поступається активністю і громадським організаціям, і державним органам. На відміну від них, Уповноважений Верховної Ради з прав людини займається локальними проблемами, що обумовлює низький інтерес у суспільстві до його діяльності. Навіть помпезне святкування 10-річчя українського омбудсмена, організоване Секретаріатом Уповноваженого, пройшло повз увагу засобів масової інформації. У пресі з‘явилася тільки одна велика публікація присвячена ювілею Карпачової. А на прохання журналіста оцінити незалежність і ефективність українського омбудсмена, Комісар Ради Європи з прав людини Томас Хаммарберг зміг сказати тільки таке: «Що стосується ефективності, то я хочу сказати, що офіс вашого омбудсмена має непогане фінансування й досить потужний апарат». [7] . Також він запропонував створити комісію чи раду омбудсменів, додавши: «Такі структури вже діють у багатьох країнах, і вони дозволяють реагувати не лише на звернення окремих людей, а й відслідковувати порушення прав людини на системному рівні. Особливо ефективною їхня робота виявляється тоді, коли їхня діяльність активно висвітлюється ЗМІ».


Обговорити цю статтю у форумі

додано: 08-05-2008 // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1210232699.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.