Левко Лук’яненко: Євгену Сверстюку

додано: 02-10-2008 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1222960359.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

• Україна • Політика •

у відповідь на його статтю” Хто є хто на „службі народові”, оприлюднену в Інтернеті на сайті „Майдан” і передруковану деякими газетами

Пане Сверстюк! Ви знаєте, з якою великою радістю потирають руки діячі третьої (путінської) імперії від чварів у середовищі української інтелігенції?

У взаєминах: Сверстюк – влада, Лук’яненко – влада можуть бути розбіжності. Вони природні через різницю характерів, освіти, життєвого досвіду та поглядів на шляхи зміцнення державності. Дискусії про це не радували б ворогів, бо міркування двох розумних українських патріотів про кращі способи зміцнення державності, сприяли б знаходженню ефективніших. Коли ж статтю, спрямовану не на аналіз Заяви президенту та дискусію по суті важливих проблем у державі, а на мене, як автора, і не в прямих словах, а в натяках, то це вже перехід від проблем загальних до персональних порахунків. Це жанр, якого я, на відміну від Хмари, все життя уникаю.

Пане Сверстюк, я всю свою політичну і державну діяльність здійснював публічно і народ мав можливість оцінювати її об’єктивно. Про які такі факти „дивної”, „руйнівної” політики та „неадекватні реакції” ви кажете? Поясніть це людям і за одно мені підкажете, бо я не можу здогадатися, що саме в моїй державній діяльності було руйнівним?

Ви не називаєте факти, а обходитеся натяками. Так не роблять шляхетні люди.

Пишете „патентований патріот такий ненадійний” . „Патентований” – це хто? Я?

Що означає „патентований”? Кажете: „ненадійний”. Ви вважаєте, що „надійність” це схвалення всього, що робить президент? Не збираюся перераховувати тут акти президента, що явно не на користь зміцнення справедливості в суспільстві, бо й ви їх знаєте не гірше. Скажіть, ви вважаєте організацію роботи з керівництва державою за добру, коли президент послуговується порадами інородців (Немцов, Пасхавер і под.) і не хоче слухати порад українських патріотичних учених, академіків і депутатів, які щиро вболівають за долю своєї держави.

„Жоден патріот – кажете ви – не вискочив з тієї верховної зради, схопившись руками за голову... Не горів від сорому Лук’яненко”. Я не є депутат Верховної Ради цього скликання і не міг з неї вискочити, але хочу наголосити, що склад Верховної Ради віддзеркалює стан суспільства. Народ обрав її. Обрав таку, який сам. Того навряд чи пасує освіченому патріотові називати її „верховною зрадою”, а ще гірше до народних обранців вживати слово „стадо”.

Ющенко і мій президент. І чого я найбільше хочу – це ефективнішої роботи у захисті нашої державності. Стурбований долею України я неодноразово звертався письмово з конструктивними пропозиціями до президента. Проте марно. Та й справа не у мені особисто, бо й пропозиції інших розумних досвідчених і патріотичних людей не заслужили президентської уваги.

Коли він на початку 2005 року відмовив урядові в заміні генерального прокурора Піскуна, це був сигнал про відмову від передвиборчої програми, за яку так завзято встали всі патріотичні сили.

Ви тепер закликаєте згуртуватися навколо президента. У гострому протистоянні президента й прем’єра – це означає згуртуватися навколо однієї сторони супроти іншої. Доки немає війни, необхідно захищати державність, а не одну з вершин влади. Жаль, що ви цього не розумієте.

Президент Ющенко врятував нашу державність 2007 року, коли в травні розпустив Верховну Раду і призначив позачергові вибори. Чому зараз він сприяв розвалу демократичної коаліції і не хоче створення нової із трьох фракцій і загострює парламентську кризу? Руйнацію коаліції президент супроводжував активними атаками проти уряду і публічно звинувачує прем’єра у зраді. Прем’єр не витримала і пустилася у навальну контратаку.

Загострення парламентської кризи та публічне протистояння Президента й голови Уряду розхитали державну машину і різко зменшили шанси України в грудні на вступ до НАТО. А членство в НАТО – це збереження України як незалежної держави!

У Москві від такого протистояння торжествують.

Хитромудрі ваші звинувачення, викладені у статті, явно викликані не турботою про Україну, а бажанням очорнити і принизити мене. Хай це залишається на вашій совісті.

А мені дорожча національна свобода і того не можу спокійно дивитися на тих, хто доводить кризу влади до такої грані!


Обговорити цю статтю у форумі

додано: 02-10-2008 // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1222960359.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.