ВІКІ-уряд
Матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії.
01-07-2006, Tatarchuk http://www2.maidan.org.ua/n/free/1151749273
ВІКІ-Уряд встановлюється після остаточної електронізації урядування. Хотілося б, щоби першою такою країною стала б не якась Швеція чи Південна Корея, а саме наша ненька. Дуже вдалий момент: є революційні настрої та різке активування молоді та інтелектуалів - гріх цим не скористатися...
Зміст |
Базовий принцип ВІКІ-Уряду
Базовий принцип ВІКІ-Уряду є принцип, що за кожний напрям розвитку відповідає людина, група або мережа людей, що 1) є дійсно зацікавленими в покращенні якості та 2) є справжніми фахівцями саме з цієї "гілки".
Починаючи від системних відмінностей вітчизняної освіти і закінчуючи системними помилками вітчизняного ж урядування, - головною фобією учня 1- класу школи та держслужбовця 1-го рангу є острах "помилится, дати невірну відповідь, зробити щось не так".
Літературно це яскраво описано в двох висловах - "как би чєго нє вишло" та "Бог мой, што скажєт Марья Алєксєвна".
Натомість, головною перевагою ВІКІ-суспільства є відсутність такого остраху та мінусування будь-яких фобій.
Звідки пішли острахи зробити фатальну помилку в книгодрукарському та рукописному суспільстві? Причина в матеріальному носії інфи - папірцях, папірусах та телячих шкірах - ашипка, очєпятка та ідеологічно невивєрєнний речекряк несли за собою фатальні наслідки для автора, колективу та аудиторії.
В електроному документі, як це добре знає 100% шановних колег, всі ачєпяткі живуть стільки, скільки їх не помічають. Зробив редагування, виправив помилку - і документ знову правильний.
Потім фобії, які багато часу (багато столітть писемної епохи) охоплювали суспільство, - транслювалися в школу, - а та, в свою чергу, редублікувала фобії назад в суспільство.
Дитина з дитячого садку або першого класу лякається, що скаже щось не те, дасть неправильну відповідь на питання, яке нібито має єдино правильний "атвєт" (для ідейно крепкіх цей атвєт друкується наприкінці підручника).
Так само виростаючи, охоплені фобіями десь бризнути своєю неправильністю, колишні діти не кажуть батькам "ні", коли їм впарюють завідомо не той інститут, факультет або місце навчання.
Потім з них, схематично кажучи, виростають бухаючі хірурги, юристи з протизаконною філософією життя, психіатри-психи, політики з відразливою мімікою, спічрайтери з дислексією, аналітики з низьким айкью. Бо не там вчилися - але вчасно давали правильні відповіді :)
Принцип ВІКІ відсікає ці наслідки, бо поборює головну хворобу - фобію. Кожна людина ВІКІ-енциклопедії, нагадуємо, має право та можливість створити нову статю або редагувати існуючі.
Коли вона помиляється в чомусь (невірне джерело, переплутав, частіше ж за все - не всьо знав), то стаття обростає новими й новими редагуваннями. При цьому немає ніякого суперництва, або як в побуті кажуть "ніхто не міряється перцями".
Навпаки, стандартний ВІКІ-автор дуже радіє, коли бачить 1) більш вдалу редакцію свого тексту, 2) суттєве або деталізоване доповнення свого твору, 3) іншу точку зору, про яку мало або нічого не чув.
Бо ВІКІ-автор є перш за все професійним фахівцем обраної галузі. Його ніхто не саджав за статтю під острахом нездачі екзамену, незахисту докторської або звільнення за службове несоотвєтствіє. йому ніхто не платить і ніхто його не штрафує за писання статей.
Нарешті, до того як написати статтю, автор практично не знає, хто буде потім його редактором, співавтором та ново-обрєтьоним колегою. Для фахівця дізнатися, хто з його сучасників парить собі мізки тими ж самим проблемами, є величезна користь та задоволення - будь то однодумець, опонент чи людина з іншої галузі.
Як за ВІКІ-принципом будується ВІКІ-Уряд?
Майбутні колеги збираються для редагування старого або, краще, творення нового ВІКІ-Указу.
(До речі, протягом перших моментів праці зберігається фактична анонімність - бо ці люди, не сидячи в одному приміщенні та не розглядуючи кофточки і мобілочки один одного, не вступають поміж собою ні в які "службові романи", не створюють ніяких клубів "а покуріть", "свєжиє сплєтні", не зовуть один одного на кіно та каву і т.інше. :)
Як вважають наши західні колеги менеджери, саме через заведення статевих, гомосековських та інших відносин на роботі найбільш потерпає будь-яка ефективна команда. )
Кінцева редакція ВІКІ-Указу - це такий текст, який задовільняє всіх авторів, всіх читачів та всіх користувачів. Всі три категорії, до речі, є активними громадянами або власне "активістами", тому, інтереси "пасивних громадян", "пасивістів", в ньому відображені слабо.
З одного боку, тим самим ВІКІ-Уряд досягає нечуваного в попередній традиції управління - прийняття консенсуса (замість компроміса або перемоги). З ішного боку, створюється наліт елітарності - адже пасивний громадянин або розуміє, що йому треба ставати активним громадянином, або ж "пролітає", коли читає вже затверджений документ, що "вступає в дію з моменту опублікування". Саме цей принцип, здається, провокує всіх "пасивних понєволє" рішуче порвати з позорним минулим та йти в хоча б "активісти-початківці".
В пасивній тіні залишаться (якщо залишаться ваабще) убеждьониє абсентісти, пофігісти, старовіри та прогре-сині соціалісти :)
До чого зводиться функція ВІКІ-Урядовця?
Аналогу стандартного міністра фактично немає, як немає класичної "відповідальності політика та партії" (Захід) або не менш класичної "невідповідальності через фактичну недоторканість" (Схід).
Модератори, редактори та медіатори - приблизно такий перелік обовязків, які повинен виконувати ВІКІ-міністр.
Хто є у ВІКІ-Уряді ВІКІ-губернатор?
На досвіді "пастаянних прєдставітєлєй Презідента в Криму", "голов райоблгордержадміністрацій", кажемо, що ВІКІ-губернатор є аналітик, омбудсмен та збирач і розповсюджувач новин.
Головною метою роботи "ока і вуха царя" в регіоні є вчасне, ефективне та невикривлене постачання актуальної інформації до ВІКІ-Уряду.
З метою того, аби ВІКІ-губернатор часом не зкурвився, його треба не призначати та тримати під страхом звільнення (долой всі фобії!), а відправляти на чьотко визначений строк у відрядження.
Хто є при ВІКІ-Уряді парлямент?
Як не дивно, але парламент перетворюється за ВІКІ-Урядування на те, чим був колись - а саме "орган представництва" та "говорільня".
Мрією будь-якого фахівця з соціальних питань є шикарна вибірка для соцопитування або фокус-групи. За ВІКІ-Уряду парламент буде саме такою фокус-групою, який може "парляментувати" ("балакати на задану тематику") та давати "активісту" ВІКІ-Уряду уявлення про "пасивістів", як вони сприймуть те чи інше новаторство.
Годі й казати, що депутати-парляметарі епохи ВІКІ - то є зовсім не ті бики, що розїжджають на автівках, пострілюють у перехожих або гвалтують неповнолітніх, користуючися недоторканосттю та баблом.
Це важка праця, уявити собі яку може ... будь-який дописувач та читач, що хоч день попрацював у сучасних "громадських колегіях при" такому-то чи тому-то.
ВІКІ-судді та ВІКІ-законодавці.
Най простить мемне шанована аудиторія, але користуючися принципами ВІКІ ж, я волів би прочитати матеріали наших юристів на цю тему, бо відчуваю себе в ній "лейменом", тобто нефахівцем з права :) :)
Тому дам пару нотаток
- 1) що законодавча влада і парламент це необовязково одне й те ж, бо не для того народ придумав парламенти. В різні часи законодавцями були царі, плебс, президент, референдум, власне судді.
- що 2) а також, не обовязково розділювати законодавців та тих, хто судить за порушення законів - принаймні, в цьому немає чогось явно корупційного. Принаймні, законодавець може і сам сказати, чи порушена норма закону, яку він сам же й написав.
