Регіони/Донецька область

Матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії.

< ГАУ:Регіони

Jump to: navigation, search

Зміст

1 ГАУ 2008
- 1.1 Прес – реліз
- 1.2 ДЕКЛАРАЦІЯ
2 ГАУ 2007

[ред.]

ГАУ 2008

[ред.]

Прес – реліз

«НОВА КОНСТИТУЦІЯ: ПОЗИЦІЇ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА».

Впродовж минулого року необхідність перегляду Конституції стала однією з панівних тем українського політикуму. Розпочатий в Україні конституційний процес характеризується непрозорістю процедур, взаємовиключною різновекторністю підходів і прагнень суб'єктів, фактичним ігноруванням волі найголовнішого суб'єкта – Українського народу. Існує реальна ймовірність того, що за таких умов спроби "силового" впровадження волі однієї чи кількох політичних сторін призведе не до конструктиву і торжества Права, а до нового протистояння, конфліктів, безладу та перманентних криз.

Зважаючи на роль Конституції в житті суспільства, реформа Основного Закону не може бути залишена поза увагою громадськості (зокрема – неурядових організацій), думка якої повинна бути врахована. Для актуалізації, пошуку відповідей та відстоювання важливості цих питань був створений Оргкомітет громадських організацій з проведення Громадянської Асамблеї України в 2008 році на тему “Нова Конституція: позиції громадянського суспільства”.

Громадянська Асамблея України 2007 року, яка зібрала близько 350 громадських об’єднань визначила, що найперспективнішим шляхом виходу з минулорічної політичної кризи є конституційна реформа. З ініціативи Оргкомітету ГАУ. Цього року також буде проведено ГАУ, до Оргкомітету з підготовки форуму громадськості 2008 р. увійшло понад тридцять представників провідних громадських організацій України. ГАУ проводиться з метою вироблення та публічного обговорення документів, які мають зафіксувати позицію громадянського суспільства щодо конституційного процесу, оголосити вимоги для чинних політиків і політичних сил стосовно процедури прийняття нової Конституції, а також – пропозиції до змісту нової Конституції, у всіх регіонах України протягом травня-початку червня проводяться круглі столи та конференції за участю громадських організацій, які переймаються проблематикою конституційного процесу. Ці заходи є першим етапом підготовки всеукраїнського форуму проведення якого заплановано на 21 червня у Києві.

Громадські організації Донеччини, зацікавлені у обговоренні перебігу конституційного процесу в країні, зібралися на „круглому столі” на тему «Нова Конституція: позиції громадянського суспільства». Вони висловили своє бачення різних аспектів підготовки змін до Конституції. Найголовнішими питання для обговорення стали

• доцільність та вчасність змін до Конституції,

• процедура її прийняття,

• конкретні пропозиції до суті та змісту Конституції

Під час дискусії відзначалося, що громадськість має стати впливовим чинником при обговоренні та прийнятті будь-яких рішень щодо змін до Конституції. Учасники „круглого столу” обмінялися думками щодо обговорюваних питань. Підсумком „круглого столу” стала Декларація, яка містить проголошувані позиції, навіть взаємовиключні. Завершився „круглий стіл” визначенням делегатів на всеукраїнський форум 21 червня.

Більш детальна інформація про Громадянську Асамблею України, про хід регіональних заходів в рамках її підготовки та матеріали ГАУ знаходиться на сторінці ГАУ http://maidanua.org/wiki/index.php/GAU на сайті Майдан (http://maidan.org.ua/), сайті Лабораторії законодавчих ініціатив (http://parlament.org.ua/) та сторінці Громадянського конституційного комітету (http://constitution.net.ua/). Проведення Громадянської Асамблеї України відбувається за сприяння Міжнародного фонду «Відродження»

З питань підготовки та проведення Громадянської асамблеї можна звертатися до члена Оргкомітету ГАУ-2, регіонального координатора Олександра Букалова.

Контактні телефони (8-062)-304-14-71 (факс) та 8-097-907-06-49,

e-mail: mailto:bukalov@pisem.net

[ред.]

ДЕКЛАРАЦІЯ

громадських організацій Донеччини

Громадські організації Донеччини, які переймаються питаннями перебігу конституційного процесу в країні, зібралися на „круглому столі” на тему «Нова Конституція: позиції громадянського суспільства». Вони висловили своє бачення різних аспектів підготовки змін до Конституції. Найголовнішими питання для обговорення стали

• доцільність та вчасність змін до Конституції,

• процедура її прийняття,

• конкретні пропозиції до суті та змісту Конституції.

Під час дискусії відзначалося, що на сьогоднішній день фактично всі головні політичні сили в Україні визнають недосконалість змін Конституції, які були внесені в 2004 році. Всі вони погоджуються, що приймалися ці зміни в умовах гострої політичної кризи задля зниження рівня конфронтації як в політиці, так і у цілому суспільстві. Як наслідок, прийнята нова редакція Конституції містить значну кількість не прописаних норм та процедур, які вимагають вдосконалення.

Учасники „круглого столу” відмічають, що дебати політичних сил цього року щодо необхідності змін до Конституції, як і минулорічні дебати щодо призначення позачергових виборів, ведуться політичними силами в руслі вирішення власних корпоративних інтересів. Різні політичні сили бачать по-різному конституційну реформу – від прийняття нової редакції конституції, до підготовки повністю нового Основного Закону. При цьому проблеми більшості громадян, проблеми розвитку держави ті її економіки, насправді не є пріоритетом у цих дебатах. На жаль, політичні сили та їх керманичі не можуть вийти за межі власних інтересів та виявляють байдужість до пошуку насправді широкого суспільного консенсусу щодо зміни Конституції. Вони не бажають бачити, що проблеми у політичному житті країни не стільки від недосконалості самої Конституції, скільки від небажання більшості політиків дотримуватися норм, які існують. Вони намагаються запевнити суспільство у тому, що саме „добра” Конституція розв’яже клубок проблем та протистоянь. Саме цим пояснюється непрозорість дискусій про напрямки та способи змін Основного Закону, які наразі тривають.

Більшість політичних гравців в Україні все ще віддає пріоритет корпоративним інтересам політичних угруповань, лише ритуально апелюючи до народу, до його потреб, до реальних проблем розвитку держави. Невпевненість у тому, що суспільство потребує саме таких змін до Конституції, який пропонують різні політичні сили, вони намагаються компенсувати швидкістю реалізації цих змін.

Такий підхід є оманливим та криє у собі небезпеку для суспільства, гальмує розвиток країни, шкодить нормальному розвитку держави. Без чесного аналізу причин протистоянь та суперечок між різними політичними силами не може бути досягнуто згоди щодо того, як змінювати Конституцію. Натомість будь-що, зроблене поспіхом, не буває досконалим та не існує довго.

Рік тому у Декларації громадських організацій Донеччини відмічалося:

Апелювання щодо недосконалості Конституції, законодавства в цілому, ще не є аргументом на користь квапливості в законотворчому процесі. Дуже важливо усвідомлювати, що будь-які покращення Конституції та законів без імперативної вимоги їх неухильно дотримуватись і політиками, і громадянами мало чого варті, а саме суспільство не вийде з зачарованого кола політичних негараздів та криз, якщо безумовне дотримання їх норм всіма громадянами не стане імперативом їх життя, в тому числі і суспільно-політичного. Якщо Конституція дійсно потребує змін, то поспіх у її оновлення криє небезпеку того, що нові зміни готуватимуть знову політики, і є великий ризик, що вони знову будуть її пристосовувати „під себе”, під доцільність та „політичний момент”. Тоді громадян України знову з часом чекатимуть нові кола конституційних баталій.

Висловлена тоді позиція залишається актуальною і сьогодні.

Учасники „круглого столу” погодились, що вибір способу прийняття Конституції або внесення до неї змін не менше потребує погодження усіх учасників політичного та соціального життя держави, ніж зміст реформ. З одного боку, така необхідність обумовлена важливістю чіткого визначення та максимального врахування потреб усіх груп інтересів суспільства. З іншого боку, актуальним є питання легітимності реформ, яка у демократичному суспільстві обумовлюється широким громадським обговоренням, що передує безпосередньому ухваленню змін.

Зважаючи на роль Конституції в житті суспільства, поза його увагою реформа Основного Закону залишена бути не може. Думка громадськості (зокрема – неурядових організацій) має бути обов’язково врахована при прийнятті важливих рішень щодо Конституції. Проте громадянське суспільство в Україні зараз довільно слабке для того, щоб відчутно впливати на дії політиків.

Дебати щодо зміни Конституції є безперечно актуальними. Вони відображають критичний рівень недосконалості Основного Закону. Разом з тим варто підкреслити, що численні вади та протиріччя існуючої Конституції доповнюються надзвичайно низьким рівнем дотримання її норм, вільним їх трактуванням учасниками політичного процесу на свою користь. Такі дії і Президента, і парламентарів значно підривають довіру громадян до основного Закону, до спроможності через дотримання норм права будувати своє життя. Свавільне ставлення до закону представників політичної еліти сприяє поглибленню кризових явищ у політичному житті, відбивається на економічних показниках розвитку держави.

Шлях розробки змін до Конституції через створення спеціальної Конституційної Асамблеї, до якою ввійдуть фахівці права, представники громадськості, колишні народні депутати, деякі учасники обговорення не вважають оптимальним.

Допоки безпосередні важелі впливу на формування змін до Конституції, впливу на їх зміст та на їх процедуру прийняття будуть виключно у представників політичних сил – доти вони не відмовляться від спокуси формувати основний Закон „під себе”, під власні інтереси.

Ухвалити зміни до Конституції в інтересах більшості громадян країни можна лише через залучення широких кіл громадськості до конституційного процесу, забезпечення його прозорості для суспільства. Такий крок може не тільки повернути довіру громадян до закону, до політиків, але й сприяти усвідомленню громадянами як важливості норм Конституції як таких, так і необхідності та важливості їх дотримання. Відповідальність за результат має бути не тільки на політиках, але і на громадянах.

Частина учасників „круглого столу” вважає, що радикальна зміна процесу прийняття змін до Конституції через впровадження Конституційної Асамблеї може стати найкращим варіантом незаангажованого способу її прийняття. Попри думки про оптимальність прийняття Конституції через референдум, значна частина учасників погодилась, що такий шлях в сучасних реаліях України є неприпустимим та надто небезпечним. Конституція – занадто складний документ, аби більшість громадян, які не є фахівцями у питаннях конституційного будівництва, голосували за чи проти прийняття такого документу.

Під час дискусії народилася пропозиція: зробити створення Конституції з двох кроків. Першим кроком, який потрібно реалізувати якомога швидше, має бути лише внесення змін до норм, які стосуються розподілу повноважень між гілками влади, а також внести до Конституції норму про прийняття її оновленого варіанту через Конституційну Асамблею.

Другим кроком, який триватиме 3-5, а може й більше років, має стати скликання та робота Конституційної асамблеї, яка і мусить підготувати новий варіант Конституції, оновивши усі розділи Основного Закону. Публічна та прозора діяльність Конституційної Асамблеї сприятиме поширенню у суспільстві свідомості про необхідність неухильного дотримання законів, сприятиме підвищенню рівня правової культури суспільства, детальному та неквапливому обговоренню усіх нововведень. Час на таку роботу теж має бути чітко зафіксований у тимчасових змінах до Конституції.

Учасники „круглого столу висловили упевненість, що в сучасних реаліях недовіри і доволі високого розчарування громадян в спроможності державних інституцій організувати суспільство на пошук оптимальних шляхів розробки та прийняття Конституції своє слово має сказати українське громадянське суспільство і його головний сегмент – мережа громадських організацій

Громадські організації Донеччини – учасники „круглого столу” – відмічають різні, іноді протилежні погляди на окремі питання, зокрема на спроможність громадськості суттєво вплинути на перебіг конституційного процесу, на роль Конституційної асамблеї як найоптимальнішого способу прийняття Конституції, єдині у переконанні, що громадяни мусять впливати на владу, на реальну участь у конституційному процесі.

Представники громадських організацій вимагають від політиків та від керманичів держави наступне:

У короткочасній перспективі –

- зробити публічним процес розробки варіантів змін до Конституції

- аргументувати ті чи інші зміни до Конституції

- широко залучати громадськість до обговорення

- висловитись щодо свого ставлення до ідеї впровадження Конституційної Асамблеї для прийняття

Конституції та визначити умови, за яких ця ідея може бути реалізована.

Зміни до Конституції мусять обов’язково містити гарантії забезпечення балансу і взаємодії гілок влади в управлінні державою, відповідальності влади, можливості для створення дієвої місцевої влади. Нова Конституція або внесені зміни мусять забезпечувати верховенство права, ефективну діяльність судової гілки влади. Важливим елементом змін має бути визначення місця та умов розвитку інститутів громадянського суспільства. Конституція має містити також закріплення європейського вибору розвитку країни, забезпечення. Зняття норми про нейтральний статус.

Учасники „круглого столу” громадських організацій Донеччини впевнені, що політики завжди мусять відчувати тиск і залежність від громадян не тільки у передвиборчий період. Політики змінюватимуться лише під тиском з боку громадян, з боку суспільства. І тут роль неурядових організацій надзвичайно важлива як інструментів „оформлення” вимог суспільства до політиків. Ми вважаємо вкрай необхідним проведення найближчим часом Громадянської Асамблеї України на тему «Нова Конституція: позиції громадянського суспільства».

Ухвалено на „круглому столі” у Донецьку 27 травня 2008 року

[ред.]

ГАУ 2007

Відповіді на питання (станом на 19 липня 2007 р. 20,-48-54-51)
Список організацій-учасників Донецької регіональної конференції та делегатів форуму Громадянської Асамблеї України

[ред.]

Фоторепортаж

Фоторепортаж з регіональної конференції, ч.1
Фоторепортаж з регіональної конференції, ч.2
Фоторепортаж з регіональної конференції, ч.3

[ред.]

ПРЕС-РЕЛІЗ

«ПОЛІТИЧНА КРИЗА: ПОЗИЦІЇ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА»

В Україні декілька місяців тривають серйозні політичні події. Суспільство спостерігає запеклі політичні баталії, іноді долучаючись до участі в них. Кожна з політичних сил намагається по-своєму визначити причини такого перебігу подій, віднайти винних Спробою визначити узагальнену думку громадських організацій на політичну кризу стала ініціатива низки деяких з них скликати Громадянську Асамблею України (ГАУ). Першим етапом здійснення ініціативи стало проведення в регіонах зібрань (конференцій) громадських організацій. Такі зібрання вже відбулися у більшості регіонів країни.

У Донецьку відбувся „круглий стіл” на тему «Політична криза: позиції громадянського суспільства», в якому взяли участь два десятки різних громадських об’єднань області. Учасники заходу, який став етапом підготовки всеукраїнського форуму громадськості, висловили своє бачення причин, які призвели до кризи у суспільстві. Найголовнішими питання для обговорення стали
1.Загрози і виклики політичної кризи для суспільства.
2.Які вимоги мають висунути громадяни до політиків та виборчої кампанії?
3.Що і як має робити організована громадськість в умовах політичної кризи?

Учасники „круглого столу” ознайомились з цілями Асамблеї, висловили свої думки не тільки з приводу причин, за яких сталася політична криза, але й поділилися своїм баченням виходу з ситуації, з роллю громадських організацій у цьому процесі.

Учасники „круглого столу” ухвалили Декларацію громадських організацій Донеччини та обрали сімох делегатів на всеукраїнську Громадянську асамблею, яка відбудеться в місті Києві 24 липня 2007 року.

Додаткову інформацію про Громадянську Асамблею України, про хід регіональних заходів в рамках її підготовки та матеріали ГАУ можна знайти в Інтернеті на сторінці ГАУ за адресою

http://maidan.org.ua/wiki/index.php/GAU

Проведення „круглого столу” у Донецьку та проведення Громадянської Асамблеї України відбувається за сприяння Міжнародного фонду «Відродження»

Регіональний координатор Громадянської асамблеї Олександр Букалов, Контактний телефон (8-062)-304-14-71 e-mail: bukalov@pisem.net

[ред.]

ДЕКЛАРАЦІЯ

громадських організацій Донеччини

Громадські організації Донеччини, які представляють частку громадського сектору регіону, зібралися на „круглому столі” «Політична криза: позиції громадянського суспільства»,.аби висловити своє бачення причин, які призвели до кризи у суспільстві, та можливих шляхів виходу з неї. Найголовнішими питання для обговорення стали
1.Загрози і виклики політичної кризи для суспільства.
2.Які вимоги мають висунути громадяни до політиків та виборчої кампанії?
3.Що і як має робити організована громадськість в умовах політичної кризи?
Майдан 31 березня 2007 р. та перший Указ Президента про розпуск Верховної Ради започаткував процес активного обговорення проблем діяльності влади, політикуму. Відтоді точаться запеклі дискусії щодо причин такого розвитку подій. Одним з головних чинників, які призвели до політичної кризи, на нашу думку, стало перетворення політики в інструмент збагачення і лобіювання власних і корпоративних інтересів окремих політиків, нехтування ними Конституції та законів України. Тим самим суспільству було подано надто небезпечні приклади маніпулювання правом. Така ситуація стала можливою й через занадто низькі моральні стандарти нинішнього українського політикуму, його незрілість та невідповідність його дій стандартам демократичного життя. Нажаль, суспільство вимушено спостерігати приклади, коли люди, покликані розробляти і приймати Закони та забезпечувати їх неухильне виконання, публічно їх порушують. Такий перебіг подій загрожує безпеці держави та суспільства, порушує громадський спокій і права громадян, сприяє деформації суспільної моралі. Внаслідок цього поглиблюється неповага до Закону, неповага до держави, її інститутів, уряду, прокуратури, суду. Слід констатувати, що одним з чинників для чисельних порушень основного Закону стало внесення в його текст в грудні 2004 року низки змін і доповнень. Вони вносилися передовсім виходячи з політичних інтересів учасників та конкретного політичного моменту і зовсім не зважали на довгострокову перспективу розвитку суспільства. Саме тому ці зміни не тільки не покращали зміст Конституції, а навпаки, створили прецедент політичного знущання над нею. Такий підхід політичних сил до вирішеннях найважливіших питань суспільства залишається й сьогодні, коли продовжуються маніпулювання думкою громадян та їх волевиявленням, коли політики намагаються штучно розколоти суспільство або за політичними кольорами, або за регіональною ознакою. Натомість апелювання щодо недосконалості Конституції, законодавства в цілому, ще не є аргументом на користь квапливості в законотворчому процесі. Дуже важливо усвідомлювати, що будь-які покращення Конституції та законів без імперативної вимоги їх неухильно дотримуватись і політиками, і громадянами мало чого варті, а саме суспільство не вийде з зачарованого кола політичних негараздів та криз, якщо безумовне дотримання їх норм всіма громадянами не стане імперативом їх життя, в тому числі і суспільно-політичного. Якщо Конституція дійсно потребує змін, то поспіх у її оновлення криє небезпеку того, що нові зміни готуватимуть знову політики, і є великий ризик, що вони знову будуть її пристосовувати „під себе”, під доцільність та „політичний момент”. Тоді громадян України знову з часом чекатимуть нові кола конституційних баталій. Найоптимальніший шлях розробки будь-яких змін до Конституції – через створення спеціальної Конституційної Асамблеї, до якою ввійдуть фахівці права, представники громадськості, колишні народні депутати. Результат роботи такої Асамблеї мусить бути прогодований парламентом. Тільки таким чином можна уникнути використання процесу оновлення Основного Закону в інтересах будь-яких політичних сил. За обвинуваченнями політиків у безвідповідальності на другий план відійшло питання відповідальності самих громадян. У суспільстві ще не склалися стійкі традиції поваги до Закону. Загалом існуючи події – віддзеркалення проблем суспільства – не повага до Закону, відсутність імперативної установки його дотримуватись, не повага до суду як інституції. За словами про дотримання Конституції – йде її тотальне порушення. Разом з тим ми усвідомлюємо, що сьогоднішня політична криза несе в собі не тільки негативні наслідки. Суспільство має розумно її використати і перетворити цей переломний момент в шанс власного оновлення і оздоровлення. Ми впевнені, що в сучасних реаліях недовіри і доволі високого розчарування громадян в спроможності державних інституцій організувати суспільство на пошук шляхів виходу з цієї скрутної політичної ситуації, своє слово має сказати українське громадянське суспільство і його головний сегмент – мережа громадських організацій Громадські організації Донеччини – учасники „круглого столу” – відмічають різні, іноді протилежні погляди на окремі питання, зокрема на доцільність депутатської недоторканості, можливостей громадян впливати на владу, необхідність внесення змін до Конституції. Разом з тим представники громадських організацій вимагають від політиків та від керманичів держави наступне:

У короткочасній перспективі
Проведення чесних виборів за відкритими списками, унеможливлення фальсифікації.
Підняття стандартів передвиборчих перегонів, виключення брудних технологій.
Не використовування передвиборчих змагань для розколювання суспільства, протиставлення одних виборців іншим.
Сприяння широкому залученню громадськості для спостереження за голосуванням.
Не включення до виборчих комісій осіб, які на минулих виборах вдалися до фальсифікацій.
Впровадження теледебатів між представниками НУО та кандидатами в депутати.

Стратегічними вимогами громадськості є
1) підтримка найоптимальнішого шляху розробки нового варіанту Конституції – через створення спеціальної Конституційної Асамблеї, до якою ввійдуть фахівці права, представники громадськості, колишні народні депутати.
2) Кандидати у депутати мають публічно підтримати ухвалення відповідного Закону у парламенті протягом перших трьох місяців роботи Верховної Ради.
3) Вважаємо конче важливим звернутися до ЗМІ з пропозицією ширше залучати інтелектуальний ресурс суспільства, а не обмежуватись політиками, впроваджувати більше публічних дискусій з представниками громадянського суспільства.
4) Запропонувати народним депутатам прийняти „моральний кодекс депутата”.
5) Не пропонувати та не обирати до виборчих комісій осіб, які скомпрометували себе під час попередніх виборів.
6) Політикам та високопосадовцям накласти табу на публічні образи вищих інституцій держави та високих посадових осіб держави.
7) Журналістам та ЗМІ бойкотувати (не надавати ефіру та не брати інтерв’ю) політиків, які образливо висловлюються щодо символів держави, Президента, Спікера ВР, Прем’єр-Міністра, Суду, зокрема Конституційного.
8) Журналістам та політикам впроваджувати більш моральні стандарти дискусій та публічних виступів.
9) Всім політичним силам взяти перед виборами зобов’язання у разі неприйняття Верховною Радою низки найважливіших Законів (Про Президента, Про Кабмін, Про регламент Верховної ради, Про опозицію, щодо місцевого самоврядування тощо), протягом півтора року після обрання – розпуститися після 2 років.

Ми впевнені, що політики мусять відчувати тиск і залежність від громадян не тільки у передвиборчий період. Політики змінюватимуться лише під тиском з боку громадян, з боку суспільства. І тут роль НУО надзвичайно важлива як інструментів „оформлення” вимог суспільства до політиків. Тому ми вважаємо вкрай необхідним проведення Громадянської Асамблеї України найближчим часом, а також повторного зібрання громадських організацій через рік.

Ухвалено на „круглому столі” у Донецьку 9 липня 2007 року

[ред.]