ДЕМОКРАТІЯ

Матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії.

ДЕМОКРАТІЯ – влада народу :). Начебто, очевидним є все з виборністю, розділенням влади, свідомими громадянами, найбільш розповсюдженими моделями втілення і т.д. А от що про свою владу народ мало зараз знає та враховує: попри різні форми втілення в різні часи різними народами, та різні їх інтерпретації, будь-які форми демократії базувалися на такому фундаменті:

1. відносно походження – людською базою походження демократії були (увага!) родово/етнічно/національно гомогенні (переважно гомогенні) спільноти, починаючи з віча та зібрання громадян міста-держави, всі найбільш типові демократичні спільноти були на території Європи чи принаймні складалися з більшості населення європейського походження. Азійська суспільна модель з типовими чи «дочірніми» варіантами (хоч пом’якшеної, але такої, в розбудові якої використовуються її принципи) східної деспотії «за означенням», за своєю природою не може бути навіть «зміксована» з демократією, й тим паче ніяк не може нею стати;

2. «людська база» демократії («батьки демократії», які виробляли її основні форми) мала переважно однорідніше (значно однорідніше за те, що є тепер в нас) світосприйняття, світобачення та світорозуміння, в тому числі - й погляди на себе, свої можливі та бажані місце й роль у спільноті, відповідно – й на принципи та форми розбудови та управління цією спільнотою;

3. в будь-якому разі демократія - це влада більшості, з рішенням більшості мала рахуватися меншість, а її права могли бути реалізовані/гарантовані настільки, наскільки вони не суперечили правам (і волі) більшості. Тут для нас зараз очевидна проблема в тому, що проста електоральна більшість в Україні не є також більшістю свідомих українців (хоч у значенні етнічної, хоч політичної нації) та відповідальних громадян, до того ж політичний та культурний спадок дуже забруднений візантійщиною.