Свистович Михайло

Матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії.

(Перенаправлено з Михайло Свистович)

Jump to: navigation, search

Статті Михайла Свистовича на "Майдані"

Зміст

1 2007
2 2006
3 2005
4 2004
5 2003
6 2002
7 2001

[ред.]

2007

Як пояснити політикам, що такими цинічними бути не можна? (28-09-2007)

Для цього є багато способів: проголосувати за опонентів тих, хто зрадив Вашу довіру; проголосувати за якусь „маленьку” партію, про яку не знаєте нічого особливо негативного; проголосувати за партію, яка декларує схожі з Вашими поглядами, але ще не зраджувала Вас хоча б тому, що не була в парламенті; проголосувати проти всіх; зіпсувати бюлетень, зробивши його недійсним; забрати бюлетень собі на пам’ять; не брати участь у голосуванні взагалі.

Наскільки ідея рухає партіями, які прагнуть голосів виборців (12-09-2007)

Подейкують, що ці вибори не будуть останніми. Що наступні також будуть дострокові. Але якщо в українському політикумі запанує отака безідейність, то ще одна-дві таких кампанії, і розчаровані виборці врешті решт перестануть обирати кращих із гірших та просто не прийдуть на вибори, якщо не побачать дійсно щирого виразника їхніх політичних поглядів.

Про гроші, сміття та освітлення (21-03-2007)

Я розкажу про сміття те, чого ніхто ще не розповідав. Бо насправді цю проблему до кінця ніхто не знає, окрім тих, хто її приховує. І „не красти гроші” аж ніяк не вирішує цієї проблеми.

[ред.]

2006

В Ірпені День Незалежності ніхто не скасовував (31-08-2006)

..легко сказати: "Перенести на суботу!" Той, хто таку дурницю змороpив, напевно, не розуміє, що організація масштабного свята - це важка робота, яка прив"язує події, людей, техніку до певного часу.

5 канал замість вибачень за брехню викручується та звинувачує (12-04-2006)

У цьому може пересвідчитися кожна людина, яка хоч трохи дружить з власною головою.

Ющенко і Луценко вводять народ в оману (28-03-2006)

Ющенко і Луценко вводять народ в оману, коли кажуть, що вибори пройшли без порушень. Для того, щоб пересвідчитись, що це – неправда, достатньо приїхати до міста Ірпеня Київської області, розташованого за 25 км від столиці, та подивитися, що відбувається з виборами Ірпінського міського голови

Виступ на зустрічі з доповідачами ПАРЄ Северінсен та Вольвенд (16-02-2006)

Найбільша зміна в Україні за рік після Помаранчевої революції – це зміна ілюзій на розчарування. Переважна більшість обіцянок, які політичні лідери давали народу на Майдані, залишилась невиконаними. Зрозуміло, що за рік виконати все заплановане неможливо. Але, на жаль, чим далі від революції – тим, навпаки, далі від виконання обіцянок. І навіть відбуваються негативні зміни у порівнянні з тим, що було у перші місяці після революції.

Президент забув сказати, як надіслати йому сигнал для реагування (26-01-2006)

23 січня 2006 року у своєму телевізійному зверненні до українського народу з нагоди першої річниці інавгурації Ви сказали дослівно таке: „2006 рік – рік парламентських виборів, що стануть важливим іспитом суспільства на демократію. Як Президент України, я запевняю – це перші вибори, де не буде задіяно адмінресурс, де влада не тиснутиме на виборця. Як гарант Конституції, я жорстко реагуватиму на будь-який сигнал порушення виборчого законодавства”.

[ред.]

2005

Вже сьогодні можна сказати, що вибори-2006 Україна програла (02-12-2005)

Продовжуємо друкувати матеріали президентських слухань, які відбулися 28 листопада 2005 року. Це - виступ на секції “Виклики виборчої кампанії 2006 року. Забезпечення чесних і прозорих виборів та усвідомленого вибору громадян”. Задана програмою тема дискусії - "Політична ситуація напередодні виборів: уроки, ризики та перспективи для суспільства".

Шановні помаранчеві лідери! (15-11-2005)

Ви повинні сказати народу, що, не зважаючи на те, що кожна ваша політична сила має свій шлях для втілення ідеалів Майдану, ви прагнете, щоб вони утворили єдиний вектор розвитку України, а не як лебідь, рак і щука тягли у різні боки помаранчевого воза. Для кожного з вас внутрішньою установкою має стати гасло “Не ворогуй, бо програєш”.

Мені не сподобалася виборча система, запропонована Віктором Шишкіним (25-02-2005)

Я дуже поважаю Віктора Шишкіна і страшенно хочу, щоб він став Генеральним прокурором України. Однак не можу погодитись із запропонованим ним варіантом виборчої системи, бо завжди, коли щось аналізую, виходжу не з того, як воно виглядає, а з того, до чого воно призведе.

[ред.]

2004

Чи є у Ющенка в кишені перемога? (виправлено) (20-12-2004)

Пора зрозуміти, що ніхто так просто владу, яка дає їм можливість грабувати народ, не віддасть, а тому у найближчі дні нас чекає важка боротьба. І ми не маємо права випустити з рук вже таку близьку перемогу.

Не розумію, навіщо люди пишуть про те, чого не знають? (03-12-2004)

Я зараз абсолютно не маю часу на белетристику. Навіть на самопіар не маю, тому відхиляю 90% прохань про інтерв"ю вітчизняним та закордонним ЗМІ, серед яких досить чимало відомих. Але повз статтю Галини Титиш пройти не можу.

Нешановані мною панове кучмісти! (21-11-2004)

Не сприйміть, будь ласка, цей лист, як спробу попіаритись чи зробити з себе жертву злочинного режиму. Я ніколи цим не страждав всі чотири роки боротьби з ним, і ненамагався безпідставно волати про репресії щодо себе з кожної нагоди, яких, ви самі знаєте, у мене за ці роки було чимало: навіть не писав заяв до прокуратури чи гнівних листів протесту про візуальне стеження за мною, про прослуховування моїх телефонів і т. ін. До того ж який може бути піар, коли кругом людей хапають ні за що, запроторюють за грати за надуманими звинуваченнями, підкидають їм зброю та вибухівку? Навряд чи я стану більшою жертвою, ніж десятки, якщо не сотні тих, кого ви вже такими зробили.

Як мене обшукувала та допитувала СБУ (26-10-2004)

Посміхніться, друзі! Ми все одно переможемо! Карфагени руйнуються, динозаври – вимирають. Закони історії та природи. І проти них не попреш, навіть маючи під орудою озброєні загони.

Склад №56 і блазні в українській політиці (09-10-2004)

Ми закликаємо всіх, хто помітить порушення виборчого законодавства, слати нам листи на електронну адресу maidan@maidan.org.ua. Ця скринька надійно захищена від злому, вона читається майданівцями як в Україні, так і за кордоном, тому, навіть якщо всіх нас тут в Україні ізолюють, хтось із закордонних майданівців обов’язково відішле її до штабу Ющенка, а там вже знають, що робити далі.

Як здобути довіру народу у політичних баталіях (07-09-2004)

Про ефект від поширюваної інформації та важливість і шкідливість бренду як чинника подолання кризи довіри до ваших слів.

Чому захист військового ліцею ім. Богуна та сумських студентів має бути справою кожного? (28-06-2004)

Ми нарікаємо на погане життя. Воно вже настільки погане, що ми не лише нарікаємо, але й все частіше підіймаємося на боротьбу за свої права. По всій куточках України виникають зареєстровані і просто стихійні об’єднання громадян, які підіймають людей на протест. Але життя стає все гіршим. Чому так?

“Реформатори” Конституції не прагнуть реальних змін у механізмі функціонування держави (08-04-2004) Урок грузинської для Олександра Мороза. (30-03-2004)

Поки Лейбористська партія, за її ж словами, самовпевнено “очікувала не менше 30 місць в новому парламенті”, інші взяли ці місця з допомогою тих, кому давали і перед ким виконували передвиборчі обіцянки валити режим. В підсумку популістська на початках, швидко еволюціонуюча вбік серйозної парламентської сили партія буквально на очах за кілька місяців перетворилася у мало популярне маргінальне угруповання, а риторика Шалви Нателашвілі нагадує чи то Жириновського, чи то Вітренко.

[ред.]

2003

Я хочу извиниться перед грузинским народом за нашего президента. (24-11-2003)

В то время, когда десятки тысяч грузин стекались в центр Тбилиси, чтобы отстоять свое право называться цивилизованной европейской нацией, когда цепляющийся за власть Шеварднадзе объявил чрезвычайное положение, когда по улицам грохотали танки и бэтээры, а в воздухе явственно ощущались запах крови и гражданской войны, когда в Украине даже те люди, которые давно разуверились во всем и вообще игнорируют политические новости, прильнули к экранам телевизоров, следя за ситуацией в казалось бы не относящейся к их повседневным проблемам Грузии, наш президент Леонид Кучма в очередной раз опозорил Украину.

Мирослава та Михайло СВИСТОВИЧІ: Як Ющенкові стати президентом (два погляди в одній родині) (27-10-2003)

Періодичні заяви Ющенка про те, що нічого заздалегідь ділити портфелі, робить висунення єдиного кандидата від опозиційних сил неможливим в принципі. Неважко здогадатись, що такі заяви є продуктом демагогічних нашіптувань тих з оточення головного нашоукраїнця, які насправді у своїх мріях ту “шкіру” вже давно поділили, і сплять і бачать себе на високих посадах при Ющенку-президенті. Тому й радять йому не роздавати посади заздалегідь, сподіваючись випросити їх у нього після перемоги в кулуарах і відтерти можливих конкурентів, коли вже Ющенко не залежатиме від підтримки Мороза чи Тимошенко. Наприклад, ми знаємо таку людину, яка впевнена, що очолить одну з обласних держадміністрацій, якщо Ющенко стане президентом. Людина ця успішно дружить з владою, чиновниками-членами пропрезидентських партій, не йде на жоден конфлікт з режимом, розсипається у панегіриках президентові Кучмі, жваво підтримала його варіант реформи Конституції, однак стверджує, що має з Ющенком давні приязні стосунки, починав з ним бізнес, коли Віктор Андрійович ще працював у банку “Україна”.

Думки ще одного простого виборця про Ющенка (06-10-2003)

Відразу скажу, що мій співбесідник виявився хоч і не фанатичним, але все ж прихильником Ющенка, голосував за “Нашу Україну” на минулих виборах, збирається віддати голос за ВАЮ на президентських, однак захоплення особливого не виявив. На його думку, до Ющенка “поприлипало багато наволочі” (це дослівно), однак сам лідер НУ є все ж людиною досить порядною і розумною, а кращих з реальних кандидатів немає.

Ірпінський експеримент над опозицією. (08-08-2003)

Найм’якшими епітетами щодо них були слова “пихаті”, “зарозумілі”, “байдужі до нас”, “спраглі корита”. Людям не сподобалось в них усе: і поведінка, і хода, і вираз обличчя. Найбільше претензій було до Анатолія Матвієнка як до голови Комітету. Якщо до цього з моєї партії (а я сам член УРП “Собор”, й моя дружина очолює Ірпінську організацію) найбільш відомі (це не синонім слова “популярні”) серед простих громадян були Левко Лук’яненко і Григорій Омельченко, а на прізвище Матвієнко реагували запитанням “А хто це таки?”, то тепер Матвієнка знають значно більше. Але для нього, і для партії, і для блоку, і для опозиції в цілому краще б було, щоб не знали.

Там, де не проходить “Кучму геть!” (03-06-2003)

"Ворог мого ворога – мій друг". Що це прислів’я не є універсальним, часто переконуєшся у житті. Не є воно універсальним і в політиці. Ненависть до влади не означає автоматичної любові народу до опозиції хоча б тому, що під час виборів з’являються якщо не інші опозиції, та всілякі “треті”, “спокійні” та інші сили. Та й слова “Кучму геть”, вимовлені всує також набридають людям, хоча зі змістом слів вони погоджуються. Особливо в провінції, де Кучма далеко, а проблеми, що беруть за горло, осьдечки.

Як треба боротися з Кучмореформою (стаття як інструкція) (26-05-2003)

опозиції слід вийти з окопів оборони та зайнятися двома речами. Перше – це, абстрагуючись від ініціатив Кучми (ніби їх і не було), продовжувати робити те, що робили й до того. Друге – пошити у дурні авторів озвученої президентом ідеї реформаторства, зайнявшись айкідо. Тобто, обернути зусилля суперника проти нього самого.

Як ми боролися з Кучмореформою (стаття як практичний посібник) (26-05-2003)

Статтю з елементами інструкції про те, як, на мою думку, треба протистояти спробам президента та його оточення я написав ще 29 квітня. До того, як ми зробили перші практичні кроки в цьому напрямку. Однак попереду були два тижні майже суцільних вихідних, тому вирішив відкласти її оприлюднення, щоб не пішла до архіву непоміченою. Потім прийшла в голову думка перекласти її на англійську. І вийшло так, що до моменту її виходу ми встигли (і досить успішно) випробувати цю “інструкцію” на практиці в своєму рідному Ірпені.

Інтернет-конференція про поїздку до Вашингтону на конференцію "Громадянське суспільство в Україні" (19-05-2003)

Знайомство з Мирославою Гонгадзе, Миколою Мельниченком, відвідини "українського базару" діаспори та інші питання, які зацікавлять читачів сайту.

Хто виступив промоутером Ющенка для майбутнього президентського бою? (12-05-2003)

Це буде найсуб’єктивніша моя стаття. Тому вона просто рябітиме словосполученнями на кшталт “мені здається”, “на мою думку”, “схоже”, оскільки в тій частині, де я намагатимусь описати глибинні (а не поверхневі) мотивації лідера “Нашої України” з питання голосування за програму уряду Януковича, припущення переважатимуть над твердженнями.

“Торг здесь неуместен!” (за мотивами голосування по програмі уряду) (23-04-2003)

Якої держави ми маємо чекати від такої опозиції, що на всі боки лає Кучму та його оточення за підкилимну непрозору політику, а сама діє тими ж методами, відмовляючись зрозуміло пояснити свої дії тим, хто вручив їм депутатські мандати не лише голосуванням, але й своєю копіткою, часто з ризиком для власного матеріального добробуту, а то і життя, самовідданою працею під час виборчої кампанії?

Весняна авантюра опозиції (27-02-2003)

Складається враження, що опозиція робить все, щоб зазнати поразки і не досягти перемоги навіть на президентських виборах. Робить вперто і давно. Не усвідомлюючи, що творить.

Затьмарення опозиційного розуму (12-02-2003)

Кучма таки добуде свій президентський термін до кінця. I режим не впаде, бо ті, хто міг би організувати його повалення, просто на це нездатні. В цьому переконує останній крок об’єднаної опозиції, яка дійшла уже просто до ручки, точніше до боротьби зі світовим масонством.

Коли очікувати помсти гаранта? (22-01-2003)

Але цілком ймовірно, що після цього він автоматично став непотрібним нашій “злегка” схильній до піару опозиції, бо з нього вже немає ніякої користі. Одним чесним суддею більше, одним менше – це ж не впливає на загальнополітичну ситуацію в країні (я вже мовчу про те, чи опозиція захищатиме Тетяну Монтян).

[ред.]

2002

Чи нададуть Усамі бін Ладену притулок в Україні? (21-11-2002)

Взагалі, я не став би робити трагедії від можливих наслідків для України “кольчужного скандалу”. Чим це може нам загрожувати? Ненаданням кредитів? А навіщо вони нам, якщо режим використовуватиме їх неефективно, а наступним поколінням доведеться за них розплачуватися. Санкціями щодо експорту? А хто у більшості користується прибутками як не оточення Кучми, і куди йдуть ці гроші? Негативним ставленням до України взагалі у світі? Це побоювання є не чим іншим як радянським пережитком, коли “народ і партія були єдині”. Наскільки вже поганим був імідж Сербії у світі, але скинули Мілошевича, і весь негатив розтав як крига навесні. Те саме буде і з Україною, якщо після Кучми до влади прийдуть сили, не пов’язані з цим режимом.

Як нам позбутися синдрому 9 березня. (13-09-2002)

Теоретично-практичний посібник учасникам протестних акцій та тим організаторам, які не встигли набути досвіду в часи боротьби за незалежність.

Коли ми станем з Тимошенко по різні боки барикад. (12-09-2002)

Я з нетерпінням чекаю цього часу. І роблю все від мене можливе, щоб настав він якомога скоріше. Роблю, не дивлячись на те, що на останніх парламентських виборах віддав свій голос за Блок Юлії Тимошенко, що сам є членом партії, яка входить до цього блоку.

Мистецтво програвати або неспроможність опозиції відстояти честь (21-07-2002)

Ганебна поразка на повторних виборах 14 липня виявила справжню суть української опозиції і показала, що на більше ніж лякати звиклу до подібних пасажів владу голосними і голослівними (хоч і грізними) заявами опозиція не здатна.

Розповідь про ситуацію на повторних виборах у 18-му окрузі (05-07-2002)

Петро Мельник має реальні шанси на перемогу, оскільки його підтримує влада, Кучма під час візиту до Вінниці попередив, що губернатор позбудеться посади, якщо переможе соціалістка, в облдержадміністрації мають збирати всіх кандидатів, щоб вони знімали кандидатури на користь Петра Мельника.

Україна посткучмівська (пророчий сон). (25-06-2002)

Наснилась мені Україна після 2004-го. Пройшли президентські вибори, на яких переконливу перемогу здобув Віктор Ющенко. Юлія Тимошенко стала прем’єр-міністр, розгублена Верховна Рада само розпустилася і оголосила позачергові вибори, після яких блоки “Наша Україна” та БЮТ утворили більшість з 350 депутатів. В опозиції опинились окремо соціалісти і окремо комуністи. Фракції НДП, ПРУ, АПУ, СДПУ (о) розпалися.

Шахтарі на майдані не п’ють і морди нікому не б’ють. (20-06-2002)

Шахтарі мають намір стояти до останнього. Вони вже написали заповіти і передали своєму міністру Гайдуку, що прокляття за їхню можливу смерть впаде і на його голову. “Краще померти стоячи, ніж жити на колінах”. Такий плакат зустрічає всіх на вході до шахтарського містечка на майдані Незалежності.

[ред.]

2001

Ющенко не знає, що робити з Ржавським. (24-12-2001)

Насміхаючись з недолугості української опозиції, висміюючи самолюбування її лідерів та прагнення назвати блоки своїм іменем, відмовившись використовувати відомі всій Україні бренди “Україна без Кучми!” та “Форум національного порятунку”, він заявив, що має ідею створити передвиборчий блок під назвою “Форум національного порятунку за Україну без Кучми – об’єднана опозиція”. І навіть назвав першу п’ятірку блоку: Віктор Ющенко, Юлія Тимошенко, Олександр Мороз, Левко Лук’яненко і Тарас Чорновіл, цинічно пояснивши, що набере туди повних тезок відомих політичних діячів. А потім почав смакувати як він крутитиме рекламу цього блоку, не показуючи облич лідерів. “Гроші мені на це дадуть. Ефір теж. А от опоненти (так він назвав відомих політиків з вищенаведеними прізвищами) змушені будуть виправдовуватися в малотиражних газетках.

АНТИПРЕЗИДЕНТСЬКА ОПОЗИЦІЯ ЙДЕ НА ВИБОРИ ДВОМА БЛОКАМИ (09-07-2001)

Сьогоднішнє засідання Форуму національного порятунку, всупереч численним повідомленням засобів масової інформації, не визначило єдиного лідера і не збиралося його визначати. Хоча лідер ФНП з офіційними повноваженнями вже визначився. Ним, як і очікувалося, стала голова партії “Батьківщина” Юлія Тимошенко, яка очолила передвиборчий правоцентристський блок під назвою “Форум національного порятунку – демократична опозиція”, куди не увійшли ліві члени ФНП. Рішення було прийнято консенсусом, тобто, за згодою цих самих лівих членів. Віктора Ющенка на засіданні навіть не згадали.

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ДОПОМОГИ ВАДИМУ ДОЛГАНОВУ (23-04-2001)

Шпигунські пристрасті на УТ-1 сягають апогею. Оператор програми випадково, за словами Долганова, вихопив у натовпі момент контактів українських опозиціонерів з західними резидентами.

: “Медведчук впевнений, що вбивство охоронця (29-10-2001)

Жваве обговорення моєї статті "Хто вбив охоронця та водія Івана Плюща?" на Вільному Форумі Майдану та деякі події, що відбулись після цього змушують мене повернутись до теми цих двох загадкових смертей.

: "Хто вбив охоронця та водія Івана Плюща?" (24-10-2001)

Саме ця поспішність закриття справи про смерть двох далеко не простих людей насторожує і спонукає покопатися в інтернеті трохи довше.

: Путін прийняв парад української незалежності(04-09-2001)

Єдине, чим відрізнявся цей парад від радянського, це бездоганною стройовою підготовкою курсантів. Вони жодного разу не збились з ноги, жодного разу “не завалили” стрій. Але чи можна цьому радіти? Якби вони ще так гарно стріляли як ходять. І, знаючи про факти, коли льотчики мають дві-три години нальоту на рік, перестаєш радіти бездоганній виправці.

: “Святкування Незалежності в кожного своє”.

Влада, опозиція та опозиція конструктивна кожен окремо відзначили десятиріччя Незалежності України. Ця стаття написана з використанням матеріалів УНІАН, Майдан-Інформу, інших інформагенств, свідчень очевидців та власних спостережень. (04-09-2001) <a href='/static/mai/999618410.html >></a></dd>

: “Жменька патріотів зіпсувала сценарій влади: (05-09-2001)

Пізно ввечері до мене у двері моєї квартири задзвонили. Я відчинив і побачив на порозі жінку з 14-річним хлопчиком, які сказали, що моя дружина та теща, які мали приїхати днем пізніше, порадили їм, що в мене можна переночувати.

: “Жменька патріотів зіпсувала сценарій влади: (31-08-2001)

Та що там говорити... Не цікавить діаспору касетний скандал. Не цікавить найболючіше питання українського сьогодення, через яке імідж України у світі впав нижче підлоги, а саму державу ледь не виключили з Ради Європи. А раз не цікавить касетний скандал – не цікавить вас, панове закордонні українці і сама Україна. І всі ваші слова про любов до неї – це просто лицемірство чистої води. Не хочете допомогти нам розібратися у наших бідах – не треба. Ми збудуємо економічно розвинену, демократичну та українську Україну і без вас. От тільки скинемо Кучму і збудуємо. А для вас зробимо спрощений режим в’їзду, щоб ви на власні очі побачили, яку Україну ми збудували. БЕЗ ВАС!

: “Жменька патріотів зіпсувала сценарій влади (29-08-2001)

Ющенко розчарував. Від нього чекали виступу політика, ну, бодай, економіста чи хоча б вузькопрофільного, але фахового фінансиста. А він виступив як поет. З констатацією загальновідомих фактів, з палкими закликами, але без конкретики. Так само виступає у Львові Медведчук, те ж саме скаже десь у Тернополі Тигіпко.

“Жменька патріотів зіпсувала сценарій влади: (28-08-2001)

Та раптом, коли наша “чудова вісімка” в черговий раз зійшлася разом, комусь в голову прийшла чудова ідея. Її автора, на жаль, виявити не вдалося.

: “Жменька патріотів зіпсувала сценарій влади: (28-08-2001)

Кучма згадав про касетний скандал: "Можливо, ви не зрозумієте, якщо я не торкнусь в своєму виступі так званого касетного скандалу, справи, яка викликала сплеск політичних пристрастей в Україні і за її межами, спричинило відчутний удар по міжнародному іміджу та престижу нашої держави. Сьогодні ми ще не маємо повної інформації про механізм та рушійні сили цього злісного дійства, не знаємо всіх його дійових осіб".

: “Жменька патріотів зіпсувала сценарій влади:(20-08-2001)

"Кучмо, іди геть!", "Кучму - на нари!", "Україну - до Європи", "Три мільйони українців стали жертвою кучмівського режиму", "Кучма - гарант злочинців", “Антикучмівська опозиція – це теж українці”, “Не замовчуйте тоталітарну суть української влади”, “Ні фарсу під патронатом Кучми!” Ось лише неповний перелік гасел.

: “Жменька патріотів зіпсувала сценарій влади: (18-08-2001)

Українська Республіканська партія спільно з редакцією та відвідувачами офіційного інтернет-сайту акції “Україна без Кучми!” МАЙДАН внесли корективи до перебігу ІІІ-го Всесвітнього форуму українців.

: "Були віце-спікери й гірші, але підліших не було (15-08-2001)

Голова СДПУ(о) Віктор Медведчук розповів у прямому ефірі львівського телебачення, що він аж з 1998 року працює над законопроектом про реабілітацію ОУН–УПА. Пан Медведчук також сказав, що його був членом ОУН, за що був у 1944 році засуджений, репресований. В 1991 році його реабілітували.

: "Хто вср...сь? Невістка! (12-07-2001)

можливо, скоро до заміського будиночку екс-віце-прем’єра заявляться “хлопчики” з двома валізками документів і скажуть: “Вітя! В одній валізі документи по банку “Україна”. Деякі навіть з твоїм підписом. Ми їх пустимо в хід і тобі загрожує кримінальна справа якщо не за навмисне доведення банку про банкрутство, то за злочинну халатність. Ти ж бачив з Нацбанку, що кредити не повертаються, але не заперечував проти подібних кредитів нових.

: “За “Новою політикою” стирчать вуха політиків(10-07-2001)

Ми ремствуємо, що наш народ пасивний, ідеологічно дезорієнтований, байдужий та політично нерозбірливий. І зрушити його з місця не зможе ніхто і ніщо, навіть касетний скандал. Брехня це все. Просто в народу не було орієнтиру, він розчарувався в старих політиках, які нічого не могли йому запропонувати. І ось з”явилась партія, яка просто приречена виграти наступні парламентські вибори.

: "НЕЗАЛЕЖНІСТЬ СХОВАЮТЬ ПІД ЗЕМЛЮ". (07-06-2001)

Напевно, не даремно я знову через десять років вийшов на майдан з протестом. Україна має бути без Кучми, бо, якщо заради цього непомітного чоловічка, дехто здатний розтрощити все святе, це вже є явні ознаки манії величі, викликаної комплексом неповноцінності. Звідси один крок до диктатури. Зауважте, всі диктатори, з вусиками і без, лисі та не дуже, зовні були кволими та непомітними. І головною їхньою метою завжди була влада. Абсолютна і неподільна. Заради якої вони готові зарити під землю навіть незалежність, поставивши ні її символічній могилі скляний пам’ятник як символ перемоги абсурду над здоровим глуздом.

"СПРАВА ЗАКРИТА? ЛИШЕ НЕ ДЛЯ НАС..." (16-05-2001)