НЕНАСИЛЬСТВО2

Матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії.

Стаття перекладена повністю із The Cambridge Dictionary of Philosophy, ed. Robert Audi, 2001 --Mary 10:02, 25 вересень 2006 (EDT)

ненасильство, заперечення насильства в особистих, суспільних чи міжнародних стосунках. Часто включає відданість активному спротиву насильству (а також, зазвичай, злу та несправедливості) ненасильницькими засобами (т.зв. активне ненасильство або ненасильницька пряма дія).

Ненасильство може заперечувати або лише фізичне насильство, або як фізичне, так і психологічне. Воно може подаватися як чисто особисте зобов'язання, або як норматив і для інших також. Безумовне, або абсолютне ненасильство заперечує насильство за всіх дійсних і гіпотетичних обставин. Умовне ненасильство визнає можливість аргументованого насильства за гіпотетичних обставин, але заперечує його на практиці. Якщо воно має моральний грунт (принципове ненасильство), тоді зобов'язання належить до етики поведінки або етики чеснот. В першому випадку воно зазвичай буде сформульоване як моральне правило чи принцип (н.п. Слід завжди діяти ненасильницьким чином) що спрямовує дію. У другому випадку воно закликатиме культивувати риси та схильності ненасильницькоо характеру (які, припускається, потім виражатимуться через ненасильницьку дію). Як принцип, ненсильство може вважатися основним або похідним. В обох випадках, його обгрунтування буде або утилітарним, або деонтологічним.

Ненасильство не на моральному грунті (прагматичне ненасильство) є засобом для певних суспільних, політичних, економічних чи інших цілей, які теж не грунтуються на моральним засадах. Його обгрунтування полягає в ефективності використання ненасильства для досягнення цих обмежених цілей, радше ніж як способу життя чи правил поведінки на загал. Будучи альтернативним джерелом влади, воно може бути використаним для зла, як і для добра.

Ненасильницька суспільна дія, як принципова, так і прагматична, може включати неспівпрацю, масові демонстрації, марші, страйки, бойкоти, та громадянську непокору - методи докладно дослідженні в роботах Джіна Шарпа. Ненасильство, спрямоване на захист цілої нації чи держави, надає альтернативу війні. Воно прагне не дати загарбницькій чи окупантській силі можливості досягнути своєї мети, шляхом утримання населення від кооперації необхідної для ефективного панування, а також через ненасильницьку пряму дію, включаючи громадянську непокору. Його теж можна використовувати проти внутрідержавного пригноблюючого панування або заради суспільної справедливості. Як приклади можна назвати кампанію Ганді проти Британського панування в Індії, Скандинавський спротив нацистській окупації підчас Другої світової війни, або дій Мартіна Лютера Кінка молодшого від імені руху за громадянські права в Сполучених Штатах.

Ненасильство походить з Далекосхідної думки, особливо з Даосизму та Джайнізму. Його риси є в єврейському Талмуді, багато вважають його передумовленим в Новозавітній Нагірній проповіді.

Лінки:

Джін Шарп. ВІД ДИКТАТУРИ ДО ДЕМОКРАТІЇ pdf файл

Джін Шарп. 198 МЕТОДІВ НЕНАСИЛЬНИЦЬКИХ ДІЙ

НЕНАСИЛЬСТВО. ПРАКТИЧНИЙ ПОСІБНИК produced by The American Peace Test, 1987

КРАТКИЙ СЛОВАРЬ ТЕРМИНОВ НЕНАСИЛЬСТВЕННОЙ БОРЬБЫ ДЛЯ ЖУРНАЛИСТОВ