Угода 1

Матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії.

УГОДА про співпрацю між Кабінетом Міністрів України та Моніторинговим комітетом громадського контролю щодо функціонування та діяльності органів виконавчої влади

З метою підвищення ефективності діяльності органів державної виконавчої влади, оптимізації взаємодії органів державної влади та інститутів громадянського суспільства, створення механізмів участі та впливу недержавних організацій у процесі формування та прийняття управлінських рішень, забезпечення прозорості та відкритості виконання повноважень органами державної влади Кабінет Міністрів України та Моніторинговий комітет громадського контролю (далі – Моніторинговий комітет) домовилися про: визнання „Концепції участі громадськості в процесі вироблення урядової політики, формування рішень та громадського контролю функціонування і діяльності публічної адміністрації (органів виконавчої влади та виконавчих органів місцевого самоврядування)” (далі – Концепція, додаток 1); запровадження і реалізацію механізмів, інструментів та процедури громадського контролю функціонування та діяльності органів виконавчої влади.

Задля реалізації положень Концепції та цієї Угоди Кабінет Міністрів України та Моніторинговий комітет визнають такі засадничі положення:

1. Громадський контроль функціонування та діяльності органів виконавчої влади здійснюється у двох формах – громадського моніторингу і громадської експертизи. 2. Громадський контроль здійснюється через: забезпечення публічності моніторингових звітів та результатів громадської експертизи, рейтингу громадської довіри до органів виконавчої влади; залучення широкого кола громадськості до аналізу та оцінки діяльності роботи органів виконавчої влади, громадської атестації державних і муніципальних службовців щодо відкритості та компетентності у взаємодії з громадськістю. 3. Громадський моніторинг – системне комплексне дослідження діяльності органів державної виконавчої влади щодо технології підготовки та прийняття рішень, контролю за їх виконанням. Метою громадського моніторингу є: виявлення суспільно-важливих потреб та очікувань; вирішення питань, які потребують оперативного втручання. Результати громадського моніторингу є основою для адекватного реагування органів державної влади в поточній роботі, під час стратегічного планування та визначення пріоритетних напрямків функціонування та діяльності влади.

Громадський моніторинг здійснюється шляхом:

1)репрезентативного опитування представників громадських організацій за наперед визначеними критеріями; 2)відслідковування процесу здійснення урядової політики, її динаміки та тенденцій, а також стану справ у відповідних сферах; 3)збору та накопичення інформації, аналізу матеріалів ЗМІ щодо думки громадськості про діяльність влади. 4. Громадська експертиза – комплекс заходів щодо оцінки: ефективності проектів рішень та рішень органів виконавчої влади і місцевого самоврядування (в частині виконання делегованих повноважень органів державної виконавчої влади); соціальних наслідків проектів рішень та рішень органів виконавчої влади і місцевого самоврядування (в частині виконання делегованих повноважень органів державної виконавчої влади). Метою громадської експертизи є підвищення ефективності державної політики через урахування думки громадськості щодо проблем та причин, які їх породжують, шляхів їх вирішення. Громадська експертиза проводиться по необхідності і, зокрема, за результатами громадського моніторингу. 5. Основні засади громадського моніторингу функціонування та діяльності органів виконавчої влади. 5.1. Моніторинг функціонування та діяльності органів виконавчої влади здійснюється Моніторинговим комітетом протягом звітного періоду (квартал, рік) шляхом відслідковування інформації про діяльність органів виконавчої влади. 5.2. При здійсненні громадського моніторингу Моніторинговий комітет використовує всі види інформації, не заборонені законом. 5.3. Моніторинг діяльності органів виконавчої влади здійснюється за такими основними критеріями: ефективність функціонування та діяльності органів виконавчої влади; результативність рішень, прийнятих органами виконавчої влади; відповідність рішень органів виконавчої влади суспільним потребам, викликам та очікуванням; відповідність рішень органів виконавчої влади стратегічним пріоритетам, визначеним Посланнями Президента України та Програмою діяльності Кабінету Міністрів України; стабільність і послідовність функціонування та діяльності органів виконавчої влади; професіоналізм, компетентність при прийнятті рішень органами виконавчої влади; виконавча дисципліна в діяльності органів виконавчої влади; відкритість та прозорість процесу прийняття управлінських рішень; залучення громадськості до процесу формування та прийняття рішень органів виконавчої влади; врахування позиції органів місцевого самоврядування при прийнятті рішень органами виконавчої влади; дотримання принципу політичної нейтральності при прийнятті рішень органами виконавчої влади. 5.4 При здійсненні моніторингу функціонування та діяльності органів виконавчої влади Моніторинговий комітет враховує такі основні показники: а) економічні: 1)ріст виробництва; 2)створення нових (насамперед, малих) підприємств; 3)залучення інвестицій; 4)динаміка зовнішьоторгівельного обороту; 5)динаміка експорту (у розрізі товарних груп) б) соціальні: 1)рівень безробіття; 2)створення робочих місць; 3)будівництво житла; 4)рівень смертності новонароджених; 5)кількість осіб, що отримують дохід, менший від прожиткового мінімуму; в) виконавська дисципліна: 1)кількість фактів, зареєстрованих відділом внутрішнього контролю, невиконання або неналежного виконання органами виконавчої влади актів, передбачених законодавством України; 2)кількість кримінальних справ, порушених за вчинення злочинів посадовими особами щодо: перевищення службових повноважень, зловживання владою, хабарництва тощо; 3)кількість правопорушень, вчинених посадовими особами за Законом “Про боротьбу з корупцією” (складено адміністративних протоколів, прийнято судових рішень); 4)кількість рішень органу, що були скасовані вищестоячими або компетентними органами на підставі невідповідності законодавству України; г) зворотній зв’язок: 1)кількість скарг громадян на рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади та їх посадових осіб, поданих відповідно до Закону України “Про звернення громадян”; 2)кількість випадків оскаржень громадянами та юридичними особами в судах рішень, дій чи бездіяльності органів виконавчої влади та їх посадових осіб; 3)структура (за характером мети) акцій протесту (мітингів, демонстрацій, пікетів), проведених в регіоні; 4)структура публікацій у ЗМІ, за винятком тих, засновником яких виступають органи державної влади і місцевого самоврядування, щодо функціонування та діяльності органів державної влади (позитивних, негативних, нейтральних); 5)кількість і структура публічних заходів, здійснених органами виконавчої влади

д) індикатори корупції, встановленні на основі складених адміністративних протоколів та судових рішень: 1)кількість правопорушень за вчинення корупційних діянь (стаття 7 Закону України “Про боротьбу з корупцією”); 2)кількість правопорушень державних службовців за порушення спеціальних обмежень (стаття 8 Закону України “Про боротьбу з корупцією”); 3)кількість правопорушень державних службовців за порушення вимог фінансового контролю (стаття 9 Закону України “Про боротьбу з корупцією”); 4)кількість правопорушень керівників органів виконавчої влади за невжиття заходів щодо боротьби з корупцією (стаття 10 Закону України “Про боротьбу з корупцією”); 5)кількість правопорушень повноважних посадових осіб за умисне невиконання своїх обов'язків по боротьбі з корупцією (стаття 11 Закону України “Про боротьбу з корупцією”); 6)кількість злочинів, вчинених державними службовцями (за ст. 368 Кримінального кодексу “Одержання хабара”); 7)кількість зафіксованих випадків “конфлікту інтересів” (підпорядкування близьким родичам відповідно до ст.12 Закону України “Про державну службу”).

е) індикатори корупції, складені на основі соціологічних досліджень: 1)створення комерційних структур посадовими особами органів виконавчої влади (засновниками таких підприємств є або самі керівники, або їх родичі чи підставні особи); 2)використання представниками органів державної влади власних повноважень для заснування і подальшої участі в діяльності підприємницьких структур; 3)адміністративне лобіювання державними службовцями з використанням ними свого службового становища інтересів окремих підприємницьких структур; 4)сприяння одержанню комерційними структурами нерухомості і основних фондів держави за безцінь; 5)випадки хабарництва за виконання державних функцій (по функціях): надання дозволів; випадки хабарництва за виконання реєстраційних функцій тощо. є) інші показники. 5.5. Моніторинговий комітет збір інформації від незалежних експертів щодо функціонування та діяльності органів виконавчої влади проводить відповідно до „Моніторингової картки для збору інформації від незалежних експертів” (додаток 2). 5.6. За результатами моніторингу функціонування та діяльності органів виконавчої влади Моніторинговий комітет складає свій Звіт щодо результатів функціонування та діяльності органів виконавчої влади за квартал (рік). 5.7. Порядок складання та структура Звіту визначається Регламентом Моніторингового комітету і не є предметом регулювання цієї Угоди. 5.8. Звіт Моніторингового комітету затверджуються ним в установленому порядку відповідно до його Регламенту. 5.9. Затверджений звіт Моніторингового комітету у 3-денний термін з часу затвердження надсилається ним до Секретаріату Кабінету Міністрів України. 5.10. Звіт Моніторингового комітету у 10-денний термін розглядається Прем’єр-міністром України або іншою уповноваженою посадовою особою та Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України за результатами розгляду Звіту надсилає Моніторинговому комітету у 3-денний термін відповідь.

5.11. При підготовці квартальних та річних звітів Кабінет Міністрів України, центральні та місцеві органи виконавчої влади включають Звіт Моніторингового комітету окремим розділом (додатком) до свого квартального (річного) звіту.

6. Основні засади здійснення громадської експертизи функціонування та діяльності органів виконавчої влади. 6.1 Громадська експертиза здійснюється по необхідності та за результатами громадського моніторингу. 6.2 Рішення про проведення громадської експертизи приймаються відповідно до регламенту Моніторингового комітету. 6.3 Предметом громадської експертизи є окремі проекти рішень, а також рішення органів виконавчої влади або система заходів (рішень) щодо реалізації органами виконавчої влади державної політики у відповідних сферах. 6.4 Громадська експертиза здійснюється шляхом: проведення опитування експертів, представників інститутів громадянського суспільства, громадян; підготовки експертних висновків та оцінок. 6.5 Методика проведення громадської експертизи затверджується рішенням Моніторингового комітету і не є предметом регулювання цієї Угоди. 6.6 Результати громадської експертизи складаються у формі “Висновків” та затверджуються в установленому порядку Моніторинговим комітетом. 6.7 Висновки Моніторингового комітету за результатами громадської експертизи надсилаються до Секретаріат Кабінету Міністрів України у 3-денний термін з часу їх затвердження Моніторинговим комітетом. 6.8 Висновки Моніторингового комітету за результатами громадської експертизи у 10-денний термін розглядаються керівником органу, який прийняв рішення, або керівником (керівниками) органу (органів), що реалізує (реалізують) державну політику у відповідній сфері. За результатами розгляду Висновків Моніторинговому комітету надсилається відповідь у 3-денний термін. 6.9 При підготовці квартальних та річних звітів Кабінет Міністрів України, центральні та місцеві органи виконавчої влади можуть включати Висновки Моніторингового комітету за результатами громадської експертизи окремим розділом (додатком) до свого квартального (річного) звіту. 7. Основні зобов`язання сторін при здійсненні громадського контролю: 7.1. Основні зобов’язання Кабінету Міністрів України: 1)вживати достатніх заходів щодо запровадження постійнодіючого механізму системного громадського контролю органів виконавчої влади як необхідної складової демократичного процесу управління державою; 2)вчасно надавати офіційну, точну та об’єктивну інформацію про діяльність органів виконавчої влади на вимогу Моніторингового комітету у терміни, передбачені для виконання термінових доручень відповідно до Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України; 3)включати Звіт Моніторингового комітету (та при необхідності – Висновки за результатами громадської експертизи) до квартальних та річних звітів Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади; 4)забезпечити широке висвітлення результатів моніторингу та громадської експертизи у засобах масової інформації, засновниками яких є органи виконавчої влади; 5)при необхідності приймати адекватні рішення за результатами громадського контролю; 6)забезпечити проведення (не рідше 1 разу на рік) моніторингових слухань, де керівниками органів виконавчої влади будуть надаватися пропозиції щодо вирішення проблем, зазначених у Моніторингових звітах та Висновках за результатами громадської експертизи.

7.2. . Основні зобов’язання Моніторингового комітету: 1)забезпечити системне об`єктивне і неупереджене проведення громадського моніторингу та громадської експертизи у порядку, визначеному Регламентом Моніторингового комітету та цією Угодою; 2)забезпечити політичну нейтральність, незаангажованість при підготовці Звіту Моніторингового комітету та Висновків Моніторингового комітету за результатами громадської експертизи; 3)надавати пояснення та обґрунтування щодо змісту Звіту Моніторингового комітету та Висновків Моніторингового комітету за результатами громадської експертизи на вимогу посадових осіб органів виконавчої влади, діяльність яких стала предметом уваги вищезгаданих документів; 4)подавати Звіт Моніторингового комітету та Висновки Моніторингового комітету за результатами громадської експертизи до Кабінету Міністрів України 20 числа поточного місяця наступного за звітним кварталом (роком). 8..Ця Угода укладається на 1 рік та набирає чинності з дня її підписання уповноважними представниками Кабінету Міністрів України та Моніторингового комітету.

Від Кабінету Міністрів України: Від Моніторингового комітету: