UNKCivic

Матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії.

УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДНИЙ КОНГРЕС

III. СУСПІЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ

1. Доопрацювання нової Конституції України у бік її гуманізації та ще більшої демократизації з метою перетворення на справжній Суспільний Договір між усіма громадянами, суспільством і державою. Затвердження доопрацьованої Конституції Всенародним референдумом.
2. Упровадження в Україні системи справжнього, широкого та розвинутого народовладдя. Значного й послідовного розширення форм прямої демократії та самоврядування громадян. Звуження й перерозподілу в інтересах суспільства та громадян владних повноважень і функцій держави. Розвитку різноманітних форм суспільного самоуправління. Перетворення Всенародного референдуму на вищий і постійно діючий інститут управління суспільством, а також на ефективний інструмент політичної влади народу, який дійсно реалізує його суверенну волю та інтереси. Здобуття народом права на безпосередню законодавчу ініціативу. Можливості відміни шляхом проведення народних референдумів тих законів або інших рішень державної та місцевої адміністрації, котрі не відповідають природному праву, суспільній етиці й моралі, суперечать інтересам та потребам суспільства й громадян.
3. Децентралізації системи державного управління з широким застосуванням демократичних принципів свободи й автономізму. Набуття регіонами і населеними пунктами України реальних широких прав місцевого самоврядування у економічній, соціальній та культурній сферах. Усі основні питання, що стосуються життя регіонів, населених пунктів, окремих громадян, – мають самостійно вирішуватись ними самими та забезпечуватися відповідними ресурсами. Гарантування й реалізації правової норми, згідно якої влада у регіонах і населених пунктах країни належить певним громадам у межах їхньої компетенції. Широке застосування демократичного виборного принципу при формуванні органів регіональної та місцевої влади.
4. Приведення структури та функцій української системи державного управління у відповідність до природних законів, перспектив соціального розвитку та дійсних потреб суспільного життя. Упровадження нової управлінської ідеології, культури, принципів, методів і засобів управління соціальними процесами. Проведення справжньої радикальної реформи всіх гілок державної адміністрації. Уведення системи управління, що складається з трьох системних рівнів: загальноукраїнського, регіонального та місцевого. Формування всіх виконавчих структур за “командним” принципом, задля спрямування їхньої діяльність на досягнення суспільно корисних цілей та отримання позитивних для народу і громадян результатів у певні оптимальні строки. Проведення “антибюрократичної революції”. Зміни якості та скорочення чисельності державного апарату до оптимального рівня. Ліквідації існуючої системи особливих пільг і привілеїв для чиновників, як такої, що суттєво порушує фундаментальні демократичні принципи соціальної рівності й справедливості. Уведення для державних службовців нової системи оплати праці, яка має безпосередньо залежати від конкретних результатів і наслідків їхньої практичної діяльності, задоволення ними реальних потреб громадян і суспільства. Ліквідація феодальної “табелі о рангах”, розповсюдження статусу держслужбовця на всіх працівників бюджетної сфери – медиків, просвітян, працівників державних підприємств та інших.
5. Послідовного проведення у життя демократичних принципів формування та ротації кадрів органів державної влади та місцевого самоуправління. Конституційного обмеження строку безперервного перебування однієї особи на будь-якій виборній державній та муніціпальній посаді двома роками. Уведення постійного суспільного контролю за процесами бюрократизації і системного переродження апарату державного та місцевого управління. Створення дієвого механізму громадянського контролю за поточною діяльністю всіх управлінських структур, контролю за процесом державного законо- та наказотворення з боку народу і громадян. Безумовної відповідальності усіх посадових осіб за соціально небезпечні дії, бездіяльність або негативні наслідки управлінських рішень, що ними приймаються. Безумовного дострокового припинення повноважень будь-яких виборних осіб чи органів, якщо вони не виправдовують народної довіри, порушують норми Конституції і законів, протиправно посягають на права і свободи людини і громадянина. Рішучої боротьби з корупцією та зловживанням владою, порушеннями конституційних прав i свобод громадян із боку управлінських структур та службових осіб будь-якого рівня. Практичного обмеження можливостей держави незаконно втручатися у приватні справи громадян, здійснювати контроль за ними антиконституційними та недемократичними засобами. Депутатської недоторканості особи – кожному громадянину України.
6. Радикального демократичного реформування правової та правоохоронної системи. Значного спрощення й скорочення діючого державного законодавства. Конституції і законам – пряму дію. Ліквідації діючих систем “підзаконного законодавства” та “телефонного права”. Рівної відповідальності всіх перед законом. Підняття ролі суду. Реальної незалежності та правосудності судочинства. Обов’язковості виконання судових рішень. Уведення виборності суддів безпосередньо населенням країни. Передачі функції гаранта Конституції Всенародному референдуму та Верховному Суду України. Децентралізації системи МВС. Створення громадянських воєнізованих формувань по охороні громадського порядку та захисту Конституціїї – народної міліції та національної гвардії.
7. Гуманізації карного законодавства та системи покарання за злочини. Посилення боротьби зі злочинністю, насамперед, через наполегливу ліквідацію тих соціально-економічних та політичних причин і умов, що її породжують.
8. Прискореного створення в Україні бази передового інформаційного суспільства, а також вільного та відкритого інформаційного середовища. Розвитку та широкого впровадження нових і доступних для всіх громадян засобів зв’язку та інформаційних технологій. Проведення демократичної інформаційної політики. Усунення всіляких перешкод для законної діяльності ЗМІ, для вільного отримання громадянами інформації, що за законом не є конфіденційною. Дієвої державної підтримки вітчизняних мас-медіа та книговидання. Припинення порочної практики переслідування журналістів та ЗМІ за правдиву критику дій посадових осіб та органів управління.
9. Значного зміцнення обороноздатності України. Реформування армії та інших силових структур шляхом їх модернізації та професіоналізації, переозброєння новими, найсучаснішими видами зброї вітчизняного виробництва. Перепідготовки й доведення чисельності їх особистого складу до оптимального рівня. Надання всебічної соціальної допомоги військовослужбовцям та їх родинам, в тому числі й тим, що скорочуються з лав Збройних Сил, МВС, СБУ. Припинення призову до армії студентів і молоді, яка навчається, хворих, єдиних дітей у сім’ї.