Демократія і суд
10/03/2001 | Мартинюк
Останнім часом на форумі часто дискутують на тему що то таке є демократія. Даний текст зроблений був для теми "О терминологии" , поставленої Viewer-ом . Однак я не зміг її вчасно поставити, а дискусія пішла своїми звивистими стежками кудись в сторону.
Тому виставляю її в якості окремої теми.
=====================================================================
Справжньої демократії як в Україні, так і на решті "номенклатурного" СНД ніколи не було. Ті елементи демократії що появилися в часі "перебудови", починаючи з 1993 року були поступово обмежені , або й повністю знищені. Напевно всі можуть пригадати як в той час зникли із гапзетних статей та промов політиків вирази типу "верховенство права", "правове суспільство" і таке подібне.
Зате всі , зокрема і Максимяк, бачили бідність . Поскільки при цьому говорилося що то тимчасові труднощі побудови демократії, то народ і вирішив що побудова демократії і бідність це якісь синоніми чи навіть одне і те саме.
Як на мене демократія - це можливість подати в суд на найвищу посадову особу держави і виграти його , у випадку своєї правоти або залишитися живим і неушкодженим у випадку своєї неправоти .
Все решта - обслуговуючі допоміжні придатки які забезпечують ідеальне функціонування головної демократичної процедури - суду. Парламент, вибори і все інше - це лише рутинна процедура яка забезпечує поточний ремонт законодавства у відповідності з вимогами життя. Основна суть виконавчої влади - у забезпеченні неухильного виконання рішень суду та недопущенні перебиранні на себе функцій цього суду бандитами, партіями, кланами, парламентом чи самою виконавчою гілкою влади.
Парламент виник як спосіб обмеження намагання виконавчої гілки ( короля, президента) перебрати на себе верховні, себто судові повноваження, а виборність виконавчої гілки - як засіб перешкодити тому аби парламент та "король" могли "спільно" перетягувати на себе верховні владні ( себто судові) повноваження.
Якщо ВЕРХОВНСТВО суду не забезпечене, то всі демократичні процедури і відповідний "демократичний" лад врешті решт стають пародією . Приклад - теперішня Україна... І не суть в тому кому це вигідно - у "судовому" вакуумі "судити" почне хто завгодно...
Критики дій розвинутих країн, які вони практикують стосовновно "нових демократій", загалом праві в тому сенсі що "експорт" демократії як правило обмежується впровадження "зовнішніх" складових демократії - виборів, парламенту і таке подібне. Так , західні дорадники і фонди зберігають гробове мовчання або мимрять щось нерозбірливе, коли справа доходить до судової реформи.
Воно ж бо правильно - з судовою системою демократія, як той автомобіль, на якого врешті змонтовують двигун, починає працювати . А демократичні країни - завжди багаті. У всякому разі вони не дозволяють використовувати власні уряди для свого пограбунку і збіднення. Такий стан речей - це абсолютна ознака неповноцінності демократії даної країни, і обов'язково неповноцінності її судової складової
В часі номенклатурної контреволюції, яка відбулася на просторах СНД на переломі 1992-1993 років в першу чергу була відсунута на задній план справа побудови правового суспільства, а отже і відповідної судової системи. Гадаю не варто особливо наїжджати на західних дорадників - ця судова система їм було просто непотрібна. А для посткомуністичної номенклатури , яка на той час "виграла тендер" на управління конгломератом колишніх ядерних і військово небезпечних держав та державок СНД , нормальна судова система була і є смертельно небезпечною. А от громадянське суспільство яке на той час в Україні уже сяк так сформувалося, і якому правова реформа була вкрай необхідна, тоді просто не розуміло і не розуміє по сьогоднішній день місця і ролі суду в системі демократії.
Поки Ви тут усі чешете язики, Кучма з комсоргами і парторгами черговий раз похерив зміни до судової системи. І всіх Вас разом з нею...
Тому виставляю її в якості окремої теми.
=====================================================================
Справжньої демократії як в Україні, так і на решті "номенклатурного" СНД ніколи не було. Ті елементи демократії що появилися в часі "перебудови", починаючи з 1993 року були поступово обмежені , або й повністю знищені. Напевно всі можуть пригадати як в той час зникли із гапзетних статей та промов політиків вирази типу "верховенство права", "правове суспільство" і таке подібне.
Зате всі , зокрема і Максимяк, бачили бідність . Поскільки при цьому говорилося що то тимчасові труднощі побудови демократії, то народ і вирішив що побудова демократії і бідність це якісь синоніми чи навіть одне і те саме.
Як на мене демократія - це можливість подати в суд на найвищу посадову особу держави і виграти його , у випадку своєї правоти або залишитися живим і неушкодженим у випадку своєї неправоти .
Все решта - обслуговуючі допоміжні придатки які забезпечують ідеальне функціонування головної демократичної процедури - суду. Парламент, вибори і все інше - це лише рутинна процедура яка забезпечує поточний ремонт законодавства у відповідності з вимогами життя. Основна суть виконавчої влади - у забезпеченні неухильного виконання рішень суду та недопущенні перебиранні на себе функцій цього суду бандитами, партіями, кланами, парламентом чи самою виконавчою гілкою влади.
Парламент виник як спосіб обмеження намагання виконавчої гілки ( короля, президента) перебрати на себе верховні, себто судові повноваження, а виборність виконавчої гілки - як засіб перешкодити тому аби парламент та "король" могли "спільно" перетягувати на себе верховні владні ( себто судові) повноваження.
Якщо ВЕРХОВНСТВО суду не забезпечене, то всі демократичні процедури і відповідний "демократичний" лад врешті решт стають пародією . Приклад - теперішня Україна... І не суть в тому кому це вигідно - у "судовому" вакуумі "судити" почне хто завгодно...
Критики дій розвинутих країн, які вони практикують стосовновно "нових демократій", загалом праві в тому сенсі що "експорт" демократії як правило обмежується впровадження "зовнішніх" складових демократії - виборів, парламенту і таке подібне. Так , західні дорадники і фонди зберігають гробове мовчання або мимрять щось нерозбірливе, коли справа доходить до судової реформи.
Воно ж бо правильно - з судовою системою демократія, як той автомобіль, на якого врешті змонтовують двигун, починає працювати . А демократичні країни - завжди багаті. У всякому разі вони не дозволяють використовувати власні уряди для свого пограбунку і збіднення. Такий стан речей - це абсолютна ознака неповноцінності демократії даної країни, і обов'язково неповноцінності її судової складової
В часі номенклатурної контреволюції, яка відбулася на просторах СНД на переломі 1992-1993 років в першу чергу була відсунута на задній план справа побудови правового суспільства, а отже і відповідної судової системи. Гадаю не варто особливо наїжджати на західних дорадників - ця судова система їм було просто непотрібна. А для посткомуністичної номенклатури , яка на той час "виграла тендер" на управління конгломератом колишніх ядерних і військово небезпечних держав та державок СНД , нормальна судова система була і є смертельно небезпечною. А от громадянське суспільство яке на той час в Україні уже сяк так сформувалося, і якому правова реформа була вкрай необхідна, тоді просто не розуміло і не розуміє по сьогоднішній день місця і ролі суду в системі демократії.
Поки Ви тут усі чешете язики, Кучма з комсоргами і парторгами черговий раз похерив зміни до судової системи. І всіх Вас разом з нею...
Відповіді
2001.10.03 | ilia25
Re: Демократія і суд
Мартинюк писав(ла):> Поки Ви тут усі чешете язики, Кучма з комсоргами і парторгами черговий раз похерив зміни до судової системи. І всіх Вас разом з нею...
Ну то подайте на нього за це в суд! :))) Слабо?..
Ви продовжуєте плутити причину з наслідком. Можливість судитись з Президентом -- це наслідок демократії, а не навпаки. Адже перш за все потрібно мати справедливі закони. А для цього треба мати демократичнй механізм, що дозволить їх прийняти.
Тому демократія -- це, насамперед, реально діючий парламентаризм. Доки в країні не буде демократично вибраного, та наділеного реальною владою парламенту, про демократію можете забути, включаючи і вашу мрію судитись з найвищою посадовою особою.
2001.10.04 | DevRand
IMHO,
ви робите такуж саму помилку, як і Мартинюк. Тільки він вважає, що досить отримати (магічним чином!) справедливий суд - і все буде ОК, а ви - що досить отримати (магічним чином!) реально діючий парламентаризм.IMHO, в цій системі не може бути якоїсь частини, яка системна і демократична - ця частина під час утворення і функціювання дуже швидко набуває рис всієї системи.
Мені здається, що питання і складніше, і простіше одночасно. Я маю на увазі, що демократії не відбудеться допоки не відбудуться досить такі сильні зміни в масовій свідомості, які не призведуть до маленьких, але реальних дій якоїсь кількості людей. А що потрібно? Дуже мало -
1. стояти на якихось базових, загальних принципах, (приблизно) спільних для всіх
2. рівень суспільної освіти, в тому числі уміння працювати з інформацією, в умовах коли вона викривлена або обмежена. Розуміння важливості того, щоб інформація могла вільно поширюватись і важливість прозорості у діях влади.
3. Відчуття єдності - уміння організовуватись, співпрацювати і допомагати своїм спільникам.
4. свідомий вибір , для того щоб прийняти ступінь свободи (а не відмовлятися від неї) або іншими словами взяти відповідальність за своє життя на себе - звідси починаються дії.
Саме такі, не партійні рухи, а різні, але обов"язково ті які йдуть знизу, інколи вирішують свої локальні проблеми, але тримають у голові спільну ціль - демократичне і відкрите суспільство , інколи співпрацюють для цього (тому що досить толерантні), вчат людей що влада - це насправді ми, що досить відмовитися від покори і все, влади не існує!
конкретні методи - в книжці Ж. Шарпа (у нас в бібліотеці є)
+ ще 1001 метод.
Ось такий *постійний* тиск, створений цими групами, об"єднаннями, може окремими людьми буде тою собакою, яка постійно кусає корову і не дає їй спати - а там вже вимушені будуть сформуватися і діючий парламентаризм, і незалежна судова гілка влади і всі інші атрибути.
Тобто, справа лише в зміні свідомості ;)
2001.10.04 | ilia25
Я вже над цим думав..
.. і результат невтішний :)DevRand писав(ла):
> Мені здається, що питання і складніше, і простіше одночасно. Я маю на увазі, що демократії не відбудеться допоки не відбудуться досить такі сильні зміни в масовій свідомості, які не призведуть до маленьких, але реальних дій якоїсь кількості людей.
От саме це і є невтішним висновком. Я згоден, що за появи в суспільстві демократичних традицій усе врешті буде ОК і без всяких там "парламентаризмів". Проблема, однак в тому, що авторитарне суспільство не сприяє, м'яко кажучи, появі таких традицій. А якщо чесно -- то авторитаризм чи диктатура виховують в людях рабську психологію. Тих самих совків, себто.
Взагалі тут діє позитивний зворотній зв'язок -- демокртаичні інститути дають людям зрозуміти, що саме від них залежить майбутнє країни, і саме ця віра закладає підвалини громадянського суспільства. Громадянське суспільство, в сврою чергу, робить демократичні реформи незворотними.
Навпаки, авторитаризм вбиває в людях віру в те, що вони можуть щось змінити, та виховує цинізм, що, в свою чергу, стоіть на заваді в тих будь-яких спроб повернутись до демократії.
Тобто не можна стверджувати, що демократія є наслідком відповідних змін в свідомості людей -- бо зворотнє тако ж справедливо. Ці речі просто взаємопов'язані.
А щодо зв'язку парламентаризму з демократією -- то він очевидний. Правове суспільсто може існувати тільки за наявності справедливих законів, які в свою чергу має прийняти парламент. Саме тому сильний та наділений реальними владними повноваженями парламент завжди є гарантією демократії. Це тотожні поняття.
2001.10.04 | Остап
Авторитаризм вбиває в людях віру в те, що вони можуть щось змінити, а СУД відновлює в людей віру в те, що вони можуть щось зробити.
ilia25 писав(ла):>
> Навпаки, авторитаризм вбиває в людях віру в те, що вони можуть щось змінити, та виховує цинізм, що, в свою чергу, стоіть на заваді в тих будь-яких спроб повернутись до демократії.
Авторитаризм вбиває в людях віру в те, що вони можуть щось змінити, а СУД відновлює в людей віру в те, що вони можуть щось зробити.
Парламент далеко, а СУД тут, поряд, у сусідньому будинку.
>А щодо зв'язку парламентаризму з демократією -- то він очевидний.
Очевидний, але дуже опосередкований.....
При порушенні прав конкретної особи, як може допомогти парламент?
Ніяк....
А СУД МОЖЕ!
>Правове суспільсто може існувати тільки за наявності справедливих законів, які в свою чергу має прийняти парламент. Саме тому сильний та наділений реальними владними повноваженями парламент завжди є гарантією демократії. Це тотожні поняття.
???
Якими владними повноваженнями ВИ хочете наділити парламент !?
ПМ.
Доречі, СУД не підконтрольний парламенту.....
2001.10.04 | DevRand
пропоную трохи по іншому:
> От саме це і є невтішним висновком. Я згоден, що за появи в суспільстві демократичних традицій усе врешті буде ОК і без всяких там "парламентаризмів". Проблема, однак в тому, що авторитарне суспільство не сприяє, м'яко кажучи, появі таких традицій. А якщо чесно -- то авторитаризм чи диктатура виховують в людях рабську психологію. Тих самих совків, себто.
Підписуюсь під кожним словом, крім невтішності :). Висновок робочий :)
Звичайно авторитарне суспільство не сприяє. Але це просто означає, що такі традиції мають шанс поширитись саме не в системних утвореннях! Тобто, групи спротиву - вони на то й спротив, щоб відрізнятись від інших саме свідомістю. Практичне питання складається лише в розповсюдженні таких традицій далі.
> Взагалі тут діє позитивний зворотній зв'язок -- демокртаичні інститути дають людям зрозуміти, що саме від них залежить майбутнє країни, і саме ця віра закладає підвалини громадянського суспільства. Громадянське суспільство, в сврою чергу, робить демократичні реформи незворотними.
так, погоджуюсь - але саме такий метод, про який шлось вище може послугувати одночасно поштовхом і прототипом
для того, щоб *зміна свідомості почалась*. Думаю, що в першу чергу на прикладі своїх реальних дій.
"якщо не я для себе, хто за мене? Але якщо я тільки для себе - що я? І якщо не зараз, то коли?" (с)
>А щодо зв'язку парламентаризму з демократією -- то він очевидний. Правове суспільсто може існувати тільки за наявності справедливих законів, які в свою чергу має прийняти парламент. Саме тому сильний та наділений реальними владними повноваженями парламент завжди є гарантією демократії. Це тотожні поняття.
І з цим погоджуюсь. І (це для Остапа також), вимоги і пояснення (в першу чергу пояснення) для широкого загалу
необхідності незалежної судової влади і сильного парламентаризму може бути першими цілями для рухів такого типу, про які ми тут говоримо.
2001.10.10 | /usr/bin/laden
Re: звичайно, проблема у свідомості
Як ви гадаєте, шановні гяури, ЩО САМЕ спонукає правовірних так затято і запекло боротися за віру? Можу підказати: це закони шаріату. Перед якими всі мусульмани РІВНІ. І не в останню чергу перед шаріатським СУДОМ.Ви просто МАСОВО ЗАБУЛИ ПРО БОГА, про, як це називається у вашій гяурській культурі, СТРАХ БОЖИЙ.
2001.10.04 | Остап
Відчуття демократії з"являється, коли СУД наказує владу !
DevRand писав(ла):> Я маю на увазі, що демократії не відбудеться допоки не відбудуться досить такі сильні зміни в масовій свідомості, які не призведуть до маленьких, але реальних дій якоїсь кількості людей. А що потрібно? Дуже мало -
>
> 1. стояти на якихось базових, загальних принципах, (приблизно) спільних для всіх
>
> 2. рівень суспільної освіти, в тому числі уміння працювати з інформацією, в умовах коли вона викривлена або обмежена. Розуміння важливості того, щоб інформація могла вільно поширюватись і важливість прозорості у діях влади.
> 3. Відчуття єдності - уміння організовуватись, співпрацювати і допомагати своїм спільникам.
>4. свідомий вибір , для того щоб прийняти ступінь свободи (а не відмовлятися від неї) або іншими словами взяти відповідальність за своє життя на себе - звідси починаються дії.
>Саме такі, не партійні рухи, а різні, але обов"язково ті які йдуть знизу, інколи вирішують свої локальні проблеми, але тримають у голові спільну ціль - демократичне і відкрите суспільство , інколи співпрацюють для цього (тому що досить толерантні), вчат людей що влада - це насправді ми, що досить відмовитися від покори і все, влади не існує!
конкретні методи - в книжці Ж. Шарпа (у нас в бібліотеці є)
+ ще 1001 метод.
Згоден з ідеєю, тільки зауважу, що без сильних партій ніяк не обійтись.
Бо хтось же має розробляти ідеологію, проводити політичні дослідження, узагальнювати, пропонувати нові закони і.т.і.
ПМ.
А стосовно того, що попереду в демократії - СУД чи парламент, думаю, що СУД, бо відчуття демократії з"являється, коли СУД наказує владу !
І, відповідно, навпаки.....
2001.10.04 | Горицвіт
Підтримую (+)
Питання таке.Яка технологія зміни свідомості.
Одного бажання, здається, мало.
2001.10.04 | DevRand
а зараз ми побачимо, що народ думає.
я там в іншій гілці спробував почати опитування.взагалі то ідей багато, але точно зрозуміло лише одне - необхідні спільні дії (нехай навіть і ритуальні :) ) в реалі. Одного форуму тут замало :).
2001.10.04 | Мартинюк
Істина не завжди є тим що красиво стирчить посередині...
Фактично тут виникло протипоставлення трьох способів досягнення занйомих нам стандартів демократії:1. Парламентський - писати до нестями закони хороші і ще кращі, , а для того щоб не заважали ліквідувати інститут президентства. Наважусь зауважити що українські закони часто є вже вельми хороші, однак вони просто не виконуються, або виконуються вибірково у вигляді реалізації нагороди чи покарання присудженого позасудовим чином
2. Педагогічний - перевиховати трудящі маси аби вони нарешті порозумнішали та взялися за розум ( і врешті почали давати судові позови на владу). Дев-Ранд правда дещо помякшує абсурдність цієї пропозиції ( а хто буде народ виховувати - Міносвіти, міліція, мафія?) вводячи оригінальну ідею громадянської самоосвіти і самовиховання.
Однак для мене все це нагадує спроби Мюнхаузена витягнути себе з болота за волосся. Певний досвід роботи з подібними організаціями дає мені підстави твердити що такий результат поки що нереальний в силу знаходження основної маси суспільства в самому низу так званої драбини Маслоу - на рівні забезпечення найнагальніших життєвих потреб. На такому рівні можлива лише громадська діяльність, яка стимульована зверху чи збоку , наприклад грантівські , олігархічні чи одержавлені "громадські організації". Звичайно цей мізерний рівень життя досягнутий штучно, але тут не місце на аналіз цієї проблеми.
Скажу лише наступне - і перший і другий варіанти врешті решт приведуть до судових конфліктів. Інакше - конфлікт збройний що не входить у межі наших пропозицій.
3. Елементарне відновлення судової системи. хоча б у тому вигляді , в якому вона існувала на Східній Україні до 1917 року, а на Західній до 1939. Для цього не потрібно ніякої магії як вважає Дев -Ранд. Просто ще раз звернути нашу увагу і увагу суспільства, зокрема преси до так званої судової реформи що проходить зараз, почитати проект закону про судоустрій і звернути увагу депутатів та громадськості на очевидні притиріччя та зумисні дурниці, які в нього вмонтовані.
Так , простому народу зараз судова система по цимбалах, так само як і парламентаризм і громадянське "самовиховання". Однак українські еліти - навіть олігархічні , підприємницькі і поготів , вже хочуть мати якусь судову систему де можна було вирішувати конфлікти без стрілянини, вламання азаровської "Кобри" та сидіння в Лукянівському ізоляторі.
2001.10.04 | Остап
"Елементарне відновлення судової системи" . От вам і сформульована паном Мартинюком поточна мета діяльності Майдану
Мартинюк писав(ла):>Елементарне відновлення судової системи. хоча б у тому вигляді , в якому вона існувала на Східній Україні до 1917 року, а на Західній до 1939.
От вам і сформульована паном Мартинюком поточна мета діяльності Майдану
УбК тимчасово має відійти на бек-план
2001.10.04 | Майдан
На жаль адміністрація президента буде чинити цьому запеклий опір
Так що хочеш, чи не хочеш, а таки вийде УбК надалі.2001.10.10 | /usr/bin/laden
Re: О$тапе, не пуржіть і не пуржимі будете, мир з вами усіма (-)
2001.10.04 | DevRand
Re: Істина не завжди є тим що красиво стирчить посередині...
> 2. Педагогічний - перевиховати трудящі маси аби вони нарешті порозумнішали та взялися за розум ( і врешті почали давати судові позови на владу).нє, не тільки судові позови. бульдозерами перегородити нах
яку небудь трасу, і т.д.
>Дев-Ранд правда дещо помякшує абсурдність цієї пропозиції ( а хто буде народ виховувати - Міносвіти, міліція, мафія?) вводячи оригінальну ідею громадянської самоосвіти і самовиховання.
сильно я сумніваюсь що ця ідея оригінальна, про це писав наприклад Лао Цзи в першому томі своєї ПЗТ. :)
тоді ж з"явилося і поняття "людина шляху"
> днак для мене все це нагадує спроби Мюнхаузена витягнути себе з болота за волосся. Певний досвід роботи з подібними організаціями дає мені підстави твердити що такий результат поки що нереальний в силу знаходження основної маси суспільства в самому низу так званої драбини Маслоу - на рівні забезпечення найнагальніших життєвих потреб.
так, на барона М. трохи схоже.
>На такому рівні можлива лише громадська діяльність, яка стимульована зверху чи збоку ,
наприклад грантівські , олігархічні чи одержавлені "громадські організації".
а що,як можлива інша? :) Тільки відкиньте слово "громадська організація" - мені здається вас збиває саме цей термін.
>3. Елементарне відновлення судової системи. хоча б у тому вигляді , в якому вона існувала на Східній Україні до 1917 року, а на Західній до 1939. Для цього не потрібно ніякої магії як вважає Дев -Ранд. Просто ще раз звернути нашу увагу і увагу суспільства, зокрема преси до так званої судової реформи що проходить зараз, почитати проект закону про судоустрій і звернути увагу депутатів та громадськості на очевидні притиріччя та зумисні дурниці, які в нього вмонтовані.
О! а хто перепрошую, буде це робити? Вася Пупкін (соррі, Вася :))?
>Так , простому народу зараз судова система по цимбалах, так само як і парламентаризм і громадянське "самовиховання". Однак українські еліти - навіть олігархічні , підприємницькі і поготів , вже хочуть мати якусь судову систему де можна було вирішувати конфлікти без стрілянини, вламання азаровської "Кобри" та сидіння в Лукянівському ізоляторі.
Та нема проблем! Якщо елітам (до речі, думаю що вони до цього ще не дозріли) вигідно те що вигідно нам - нехай роблять свою справу!
2001.10.04 | НеДохтор
Re: Третій спосіб (або четвертий)
Мартинюк писав:> Фактично тут виникло протипоставлення трьох способів досягнення занйомих нам стандартів демократії:
>
> 1. Парламентський ...
>
> 2. Педагогічний ...
>
> 3. Елементарне відновлення судової системи
Для аналогії:
Дотримання правил дорожнього руху стає особливо актуальним на швидкісних магістралях та в тісному міському трафіку.
Так само дотримання законів ВСІМА стане актуальним тоді коли протилежне стане заважати ВСІМ. Тоді можна говорити про початок елементарного відновлення судової системи .
Коли?
- тоді коли закінчиться первинне накопичення капіталу та всі види приватизації
- тоді коли в парламенті більшість буде із вже потерпілих від відсутності елементарної судової системи
- коли олігархам для продовження справи і потомства понадобляться "єдині правила гри"
- коли демократія та відповідний їй суд стануть державною політикою і як наслідок:
інформація про те що таке суд, для чого і який він потрібен, що твориться в судах буде з’являтись на телеекранах частіше ніж реклама прокладок і серіали.
- буде створена нова хвиля правозахисного руху (і для нього буде фінансова підтримка) відповідного до теперішніх умов.
Закликаю всіх цей список підредагувати та продовжити.
2001.10.06 | Мартинюк
Третій спосіб (або четвертий) - просто чекати?
Принаймі я так зрозумів суть цієї альтернативи.Я можу ще додати наприклад позицію
-коли внаслідок всесвітнього потепління клімат в Україні стане таким як у Каліфорнії...
Однак не вважаю що потрібно чекати , довго і нудно первиховувати, водити українців пустелею аби вимерли "погано виховані" і все таке подібне.
Як не дивно справа підняття ролі суду Україні є чисто технічною:
1. Добитися введення в проект , ще не прийнятого закону про судоустрій, нормального механізму присяжних, викинути всілякі ностальгічно комуністичні дебілізми про народних засідателів, гарантувати незалежне призначення суддів і обмежити можливості їх шантажування владою, особливо президентською.
2. Гарантувати матеріальне забезпечення суддів хоча б на рівні який мають зараз старі садюги-пердуни з НКВД ( участь в боях з УПА до 1953 року їм враховується як участь в бойових діях + купа всіляких пільг). Суддя який отримує 130 гривень не може бути ні шанованим ні обєктивним.
3. В бюджеті закласти вище фінансування судової системи, побудову приміщеннь, оплату допоміжного персоналу і технічного устаткування. Для цього достатньо на третину скоротити збройне формування Бен Азарова. Тим більше що в нормальній країні суд вирішує і податкові конфлікти.
Ото і все хлопці. І не треба натужно морщити лоби , тим більше не треба нікого перевиховувати.
Хоча й соціальна реклама " Звернися в суд - він вирішить твої проблеми" абсолютно не завдила б. Кошти на це можна також булоб взяти за рахуно обмеження настирливої самореклами ДПА.
2001.10.06 | НеДохтор
Re: і чекати також
Мартинюк писав:> Як не дивно справа підняття ролі суду Україні є чисто технічною:
>
> 1. Добитися введення в проект , ще не прийнятого закону про судоустрій, нормального механізму присяжних, викинути всілякі ностальгічно комуністичні дебілізми про народних засідателів, гарантувати незалежне призначення суддів і обмежити можливості їх шантажування владою, особливо президентською.
>
> 2. Гарантувати матеріальне забезпечення суддів хоча б на рівні який мають зараз старі садюги-пердуни з НКВД ( участь в боях з УПА до 1953 року їм враховується як участь в бойових діях + купа всіляких пільг). Суддя який отримує 130 гривень не може бути ні шанованим ні обєктивним.
>
> 3. В бюджеті заклас....
Все правильно,
але перелічене Вами повинен зробити парламент.
До виборів наступного парламенту нічого цього зроблено не буде.
Напевно правильніше буде не чекати, а докласти зусиль, щоб в майбутньому парламенті були люди здатні виконати 1,2,3 ...
А потім ще час, поки буде результат від того, чого добилась та гарантувала ВР ...
2001.10.07 | Мартинюк
Ви недооцінюєте можливостей Майдану.
Літом через Майдан була проведена середньої інтенсивності кампанія щодо виборчого закону який мав бути введеним до 1 липня. Кампанія була цілком успішна, оскільки її підхопила преса і депутати самого парламенту.Україна надалі невиконала вимогу Ради Європи і положення власної конституції, яким передбачено закінчення перхідного періоду і вступ в дію нормального судового законодавства.
Окрім того можнат організувати кампанію тиску на депутатів.
2001.10.07 | НеДохтор
Re: Ви недооцінюєте можливостей Майдану.
Мартинюк писав(ла):> Літом через Майдан була проведена середньої інтенсивності кампанія щодо виборчого закону який мав бути введеним до 1 липня. Кампанія була цілком успішна, оскільки її підхопила преса і депутати самого парламенту.
>
> Україна надалі невиконала вимогу Ради Європи і положення власної конституції, яким передбачено закінчення перхідного періоду і вступ в дію нормального судового законодавства.
>
Також помітив деякий взаємозв’язок, але напевно поки краще недооцінити, буде стимул для розвитку.
І зараз, мені здається, Майдан сильно перекосило до рівня футбольних фанів "Ю" -- "неЮ" (подібно як "Динамо" -- "Спартак").
> Окрім того можнат організувати кампанію тиску на депутатів.
І на часі на кандидатів (але не на їх прихильників, бо знову буде не Майдан, а Стадіон :-)
2001.10.08 | Майдан
Щодо Ю- не Ю.
Дійсно ця балаканина займає багато місця, але до певної міри тому що немає інших достойніших тем. Загалом Антиюки ( і Юкофіли)- в меншості, хоча вони більш активні ( можливо внаслідок професійних причин).Певний що все це вже всім добряче набридло , тому слід самим ставити теми а не чекати на Спостерігача чи когось подібного.
2001.10.04 | ilia25
ОК -- але хто буде займатись "елементарним відновленям судової системи"?
Ви? Або я? Або може Кучма?Відновити судову систему може тільки парламент, прийнявши відповідні закони. Але для цього парламент має отримати додаткові повноваження, які дадуть йому можливість нормально працювати.
2001.10.04 | НеДохтор
Re: можлива проблемка
ilia25 писав(ла):> Ви? Або я? Або може Кучма?
>
> Відновити судову систему може тільки парламент, прийнявши відповідні закони. Але для цього парламент має отримати додаткові повноваження, які дадуть йому можливість нормально працювати.
Можлива проблемка полягає в тому, що наш парламент може обмежитись затвердженням своєї недоторканності
і ніяких стимулів займатися судоустроєм в них не буде.
Щось подібне до того як розгляд матеріального забезпечення і зарплат. Зазвичай парламентарі обмежуються межами парламенту.
Тобто парламентаризм є необхідною, але зовсім недостатньою умовою в вирішенні проблеми судоустрою.
2001.10.05 | ilia25
Re: можлива проблемка
НеДохтор писав(ла):> Можлива проблемка полягає в тому, що наш парламент може обмежитись затвердженням своєї недоторканності
Ага, а потім взагалі відмінить вибори, демократію, та взагалі проголосить себе вічним :)
Не подумайте що я знущаюсь :) Насправді така можливість існує -- теоретично. Саме на цю можливість зважували творці Конституції США, коли збалансували парламент прямим виборами Президента та ще й зробили парламент двопалатним, щоб ще більше його ослабити.
Але на практиці це було помилкою. Ця помилка не мала наслідків в самих США завдяки дуже потужним демократичним традиціям, що унеможливили узурпацію влади Президентом.
В той же час, історія інших демократичних країн (переважна більшість яких є парламентськими республіками) довела, що загроза узурпації влади парламентом є практично неіснуючою. Це пояснюється, в прешу чергу, коллегіальною природою цього органу. Ця коллегіальність сама по собі забезпечує сильну конкуренцію та розбіжності всередині самого парламенту та унеможливлює будь-які намагання однієї з політичних сил радикально змінити статус кво.
Цю помилку, до речі, неявно визнали й самі американці. Після другої світової війни вони скоригували Конституцію Германії, зробивши останню парламентською республікою . Точніше німецкий Президент був позбавлений права призначати голову уряду. Нагадаю, що саме таким чином Гінденбург своїм указом зробив Гітлера канцлером.
Японію вони теж зробили де факто парламентською республікою. В обох випадках метою була підтримка щойно народженої демократії.
2001.10.05 | НеДохтор
Re: трохи не про те
ilia25 писав:> Ага, а потім взагалі відмінить вибори, демократію, та взагалі проголосить себе вічним :)
>
Якщо Ви мене правильно зрозуміли, то я наголошував не на можливості парламенту узурпувати владу, а на можливості парламенту бути бездіяльним.
Просто безкінечно довго і безрезультатно будуть розглядати нове судочинство, новий бюджет і багато інших складних питань. Тобто можливість бути переобраним через п’ять років це дуже слабенька стимуляція до інтелектуальної роботи на вчасний результат.
2001.10.05 | ilia25
Re: трохи не про те
НеДохтор писав(ла):> Якщо Ви мене правильно зрозуміли, то я наголошував не на можливості парламенту узурпувати владу, а на можливості парламенту бути бездіяльним.
Ну по-перше, це не така вже й висока платня за збереження демокраії.
А по-друге, такий варіант розвитку подій теж не дуже імовірний. Сонний парламент -- це не та річ, яку можна часто побачити. До того ж, ті депутати, що намагаються досягти якомога більш спокійного життя можуть це зробити й зараз -- просто роблячи те, що від них хоче Кучма. Тільки наслідки такої розслабухи в нашому випадку набагато небезпечніші.
2001.10.05 | DevRand
feedback від депутатів до виборців.
Який би "стимулював" на дії. Для початку, на рівні місцевих органів влади - якщо люди навчаться впливати на тих, хто ближче, потім вони застосують знання і на більш високий рівень. плюс - підвищення відповідальності і одночасно автономії у діях місцевих органів влади.2001.10.05 | Остап
Для feedback потрібні сильні партії, що діють на всіх рівнях влади
DevRand писав(ла):>feedback від депутатів до виборців, який би "стимулював" на дії. Для початку, на рівні місцевих органів влади - якщо люди навчаться впливати на тих, хто ближче, потім вони застосують знання і на більш високий рівень. плюс - підвищення відповідальності і одночасно автономії у діях місцевих органів влади.
Для feedback потрібні сильні партії, що діють на всіх рівнях влади.
Які теоритично підковують і практично допомагають своїм кандидатам.
А потім і впливають на них.
2001.10.05 | DevRand
А що таке сильна партія?
От наприклад, СДПУ(О) - це сильна партія? А СПУ - сильна? А Батьківщина?А КПРС - це сильна була партія?
2001.10.05 | Горицвіт
А хто йому дасть повноваження?
Може, Кучма?> Але для цього парламент має отримати додаткові повноваження, які дадуть йому можливість нормально працювати.
2001.10.05 | ilia25
Ну а це вже можемо зробити тільки ми
Все, що для цього потрібно -- це проголосувати за ті політичні сили, що домагаються збільшеня повноважень парламенту, та відповідно обмеження повноважень президента.Наразі це СПУ та ФНП.
З великими натяжками можна ще додати комуністів. На словах останні завжди були за ліквідацію посади президента, але важко сказати, чи в цьому більше популізму, чи це принципова позиція. Та й чергову їх змову з Кумою не можна виключати. Втім, існує непоганий шанс, що вони стануть ситуативними союзниками.
Взагалі, я розумію, що обрання "правильного" парламенту здається зараз непосильною задачею. Але тішити себе надіями на те, що через цю фазу можна буде якось перестрибнути -- це просто безвідповідальні ілюзії.
2001.10.05 | Горицвіт
Re: Ну а це вже можемо зробити тільки ми
ilia25 писав(ла):> Все, що для цього потрібно -- це проголосувати за ті політичні сили, що домагаються збільшеня повноважень парламенту, та відповідно обмеження повноважень президента.
На жаль, цього мало. Можна знайти (наприклад, в стенограмі Верховної Ради) десятки випадків, коли рішення ВР ігнорувалися. "От, ми тут приймаємо рішення, а виконавча влада їх не виконує...давайте приймемо закон про обов'язкове виконання положень такого-то закону..."
Потрібен постійний громадянський тиск. Парламент - тільки один із сетодів такого тиску. І в наших умовах - не найдієвіший.
> Наразі це СПУ та ФНП.
>
> З великими натяжками можна ще додати комуністів.
А інших чому виключаєте. Блоки ще не сформовані, не надруковані програми. А комуністи - взагалі не за парламент, а за владу трудящих.
2001.10.05 | DevRand
повністю вас підтримую (-)
2001.10.05 | ilia25
Просто потрібна критична маса
Горицвіт писав(ла):> На жаль, цього мало. Можна знайти (наприклад, в стенограмі Верховної Ради) десятки випадків, коли рішення ВР ігнорувалися. "От, ми тут приймаємо рішення, а виконавча влада їх не виконує...давайте приймемо закон про обов'язкове виконання положень такого-то закону..."
Я згоден -- за існуючої політичної системи рішення ВР ігноруються, бо вона не має реальної влади. Але ж цю проблему саме й треба вирішити парламенту -- раз і назавжди.
ВР повинна сама себе наділити більшою кількістю повноважень -- перед усім "присвоїти" собі право назначати Прем'єра, а останньому підпорядкувати силовиків, налогову і т.п. Посаду президента можна або відмінити, або залишити з повноваженями англійської королеви, тобто з суто представнитськими функціями.
Таким чином, парламент (точніше парламентська більшість) отримає контроль над виконавчою владою, та змусить її виконувати свої рішення -- або це, або відправить уряд у відставку.
І все, що потрібно для втілення в життя цих реформ -- це бажання конституційної більшості депутатів. Яких ми можемо обрати -- потрібно дільки усвідомлення необхідності цього з боку виборців.
> Потрібен постійний громадянський тиск.
Демократія -- це і є постійний громадянський тиск на владу. І іншого ще не винайшли.
> Парламент - тільки один із методів такого тиску. І в наших умовах - не найдієвіший.
Парламент -- це фундамент демократії. Тому й треба зробити його дієвим, і демократія запрацює як наслідок. Зміна "наших умов" означає прийняття кількох поправок до конституції.
> А інших чому виключаєте. Блоки ще не сформовані, не надруковані програми. А комуністи - взагалі не за парламент, а за владу трудящих.
Я не знаю що таке "влада трудящих". Це абстракція, якої ніколи не було і бути не може -- тому казати, що ти за владу трудящих, означає не казати нічого. Важливо що конкретно вони розуміють під цими словами. Якщо влада трудящих для них означає парламентсьу республіку -- то мені більше нічого від них не треба.
2001.10.05 | Горицвіт
Та хто ж проти
1. Парламент - це добре.2. Демократичні механізми не зосереджуються тільки в залі засідань парламенту.
3. Відповідальність громадянина не обмежується голосуванням раз на 4 роки. Потрібні групи безпосереднього впливу на владу.
4. Без такого прямого тиску не вдасться сформувати парламент, який би прийняв згадані Вами поправки і добився їх виконання.
2001.10.06 | ilia25
Ви, як можна зрозуміти з вашої відповіді :)
Горицвіт писав(ла):> 1. Парламент - це добре.
Точніше парламент -- це фундамент демократії.
> 2. Демократичні механізми не зосереджуються тільки в залі засідань парламенту.
Що ви хочете цим сказати? Що реально діючій парламентраизм -- це ще не демократія? Дозвольте не погодитись. На мій погляд це тотожні речі, бо всі інші ознаки демократії -- незалежний суд, наприклад -- формуються як наслідок дієвого парламентаризму.
> 3. Відповідальність громадянина не обмежується голосуванням раз на 4 роки. Потрібні групи безпосереднього впливу на владу.
За достатньої демократії, участі в виборах більш ніж достатньо. Як не викручуйтесь, але всі проблеми України зводяться до одноії протої речі -- до неусвідомленя виборцями ролі парламенту. І, як наслідок, до нездатності їх обрати ті політичні сили, що зможуть виправити ситуацію, надавши ВР необхідних повноважень.
Повторюю -- все, що треба зробити це один раз відірвати задницю, та проголосувати за ФНП чи СПУ.
> 4. Без такого прямого тиску не вдасться сформувати парламент, який би прийняв згадані Вами поправки і добився їх виконання.
Як я вже казав, парламент формується не "тиском на владу", а одним єдиним голосуванням.
Тобто якщо й потрібні групи впливу -- то тільки на виборців, що не можуть утямити, за кого потрібно підтримувати. А на владу тиснути потрібно лише для того, щоб вона забезпечила чесні вибори.
2001.10.06 | Горицвіт
Re: Ви, як можна зрозуміти з вашої відповіді :)
Мабуть, під словом "парламент" ви розумієте "реально діючу демократію", а я - теперішню Верховну раду.Навіть при "реально діючій демократії" все не так просто, як ви кажете, не досить проголосувати на чергових виборах. Ви чули про страйки, демострації, бійки з поліцією?
А ще має бути партійна дискусія.
Візьмемо наш випадок. По-вашому, досить прийняти пару поправок до конституції. Я згоден, нехай вони приймуться. Тільки як? Ви читали процедуру прийняття поправок? Чи обійдеться там без підпису президента? Ні. А скільки раз він не підписував закони? Ви знову скажете: "От бачите, треба тільки внести поправки, зменшити повноваження президента..." І коло замкнулося.
Це якщо навіть 2/3 +1 голос проголосує (чи 4/5?). Але ще треба вибрати відповідних депутатів. По-Вашому, досить проголосувати за ФНП і СПУ. А Ви чули, як рахуються голоси? Крім проголосувати, треба ще порахувати чесно. Треба готувати страйки і інші акції на випадок масової фальсифікації.
Оце поки що таке.
2001.10.07 | ilia25
Поправки приймаються без підпису Президента
Ось відповідна стаття Конституції:Стаття 155.
Законопроект про внесення змін до Конституції України, крім розділу I "Загальні засади", розділу III "Вибори. Референдум" і розділу XIII "Внесення змін до Конституції України", попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради України, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради України за нього проголосувало не менш як дві третини від конституційного складу Верховної Ради України.
Тобто Україну можна перетворити на парламентську республіку незавжаючи на те, що з цтого приводу думає Президент.
Горицвіт писав(ла):
> Мабуть, під словом "парламент" ви розумієте "реально діючу демократію", а я - теперішню Верховну раду.
Навпаки: демократія -- це реально діючий парламент. Нинішня ВР не є "реально діючою", бо не має необхідних повноважень.
> Навіть при "реально діючій демократії" все не так просто, як ви кажете, не досить проголосувати на чергових виборах. Ви чули про страйки, демострації, бійки з поліцією?
Так, але це, скоріш, є засоби формування суспільної думки, ніж тиск на владу. Навіть за умов демократії влада може просто ігнорувати такі виступи, якщо вони не є популярними -- тобто влада зважає не на самі виступи, а на настрої в суспільстві, що вони формують (або НЕ формують).
>
> А ще має бути партійна дискусія.
Для того, щоб виникли партії, потрібно створити умови, за яких в партіях виникає необхідність. Парламентська республіки створює такі умови -- на відміну від, наприклад, нинішньої України. Навіщо потрібні партіі, якщо все одно все вирішує Президент?
> Візьмемо наш випадок. По-вашому, досить прийняти пару поправок до конституції. Я згоден, нехай вони приймуться. Тільки як? Ви читали процедуру прийняття поправок? Чи обійдеться там без підпису президента? Ні. А скільки раз він не підписував закони? Ви знову скажете: "От бачите, треба тільки внести поправки, зменшити повноваження президента..." І коло замкнулося.
Ну я вже навів відповідну статтю. 2/3 від складу парламенту -- це все, що потрібно для внесеня необхідних змін в Конституцію.
> А Ви чули, як рахуються голоси? Крім проголосувати, треба ще порахувати чесно. Треба готувати страйки і інші акції на випадок масової фальсифікації.
Це вже інша справа. Але для початку, треба переконати більшість проголосувати правильно. Бо якщо за опозицію проголосує 20%, а всі інші за НУ, ТУНДРУ і т.п. -- то ніякі страйки не допоможуть.
З іншого боку, якщо переконати більшість виборців голосувати за опозицію -- організація страйків вже буде справою техніки :)
2001.10.06 | ilia25
Логічний лінцюжок
1) Нам потрібна компетентна влада, що захищає інтереси народу. Як наслідок,2) Потрібен інструмент, за допомогою якого народ буде здійснювати контроль над державною владою, змушуючи її захищати інтереси народу (а не свої власні). Як наслідок,
3) Нам потрібна демократія, яка якраз і є саме таким інструментом контролю (до того ж єдиним). Як наслідок,
4) Нам потрібен реально діючий парламент, що є фундаментом демократії. Як наслідок,
5) Парламент треба наділити необхідними повноваженнями, що дозволять йому плідно працювати. В практичних термінах це означає, що ВР повинна прийняти поправки до Конституції, що підпорядкують уряд -- тобто виконавчу гілку -- парламентській більшості. Тобто,
6) Треба вибрати в ВР 375 (конституційну більшість) депутатів, що усвідомлюють необхідність перерозподілу повноважень на користь Парламента. Тобто,
7) Треба робити все, щоб СПУ та ФНП набрали якомога більше голосів.
2001.10.04 | Максим’як
Re: Демократія і суд. “5 ринських”
ні, я не вставляю, я рекомендую прочитати. Справедливість - не є навіть філософською категорією. А ще, про Тібетську державу, яка була ідеалом державного устрою, але і одною із найбідніших.Для демократії справедливість є умовою необхідною, але недостатньою. Народовладдя може існувати і без справедливості.
>Зате всі , зокрема і Максимяк, бачили бідність ...
Я бачив грабунок і розбій, який ніяк неприкриваєть словами про народовладдя і убоге копіювання цінностей західної демократії. Магію здебілілого поняття демократії, в пізнанні якого шукають ключів до всеукраїнського щастя. Нескінченого трактування того, що існує лише в мізках, а поправді є тільки одною із форм державного устрою.
>Поки Ви тут усі чешете язики ...
Nо Comments
2001.10.05 | Пані
Re: Демократія і суд. “5 ринських”
Максим’як писав(ла):> ні, я не вставляю, я рекомендую прочитати. Справедливість - не є навіть філософською категорією. А ще, про Тібетську державу, яка була ідеалом державного устрою, але і одною із найбідніших.
>
> Для демократії справедливість є умовою необхідною, але недостатньою. Народовладдя може існувати і без справедливості.
Полностью согласна. Один вариант такого сценария изложен в статье, которую я вчера ночью запостила Who's The Enemy. Второй вариант - когда отсутствует общественній договор о том, ЧТО есть "справделивость".
> >Зате всі , зокрема і Максимяк, бачили бідність ...
>
> Я бачив грабунок і розбій, який ніяк неприкриваєть словами про народовладдя і убоге копіювання цінностей західної демократії. Магію здебілілого поняття демократії, в пізнанні якого шукають ключів до всеукраїнського щастя. Нескінченого трактування того, що існує лише в мізках,
В ООН дебатируется вопрос об определении терроризма. Никак не могут прийти к общему решению. Политики (пардон - "государственніе деятели") из стран образцов демократии кричат - єто все пустой треп, нам надо действовать, а не ждать, пока вы там договоритесь.
А о каком справделивом возмездии или хотя бы адекватном ответе терроризму может идти речь, когда нет общего мнения о том, что это такое?
Тоже самое и касается категории справедливости. Это результат общественного договора. У нас на данный момент такого договора нет.
2001.10.05 | joker
Re: Демократія і суд. “5 ринських”
Пані писала:А о каком справделивом возмездии или хотя бы адекватном ответе терроризму может идти речь, когда нет общего мнения о том, что это такое?
Ну чому ж. Можна ж спершу виловити серійного вбивцю, а вже потім встановити діагноз?
Як не назви, це все одно - якась конкретна множина гуманоїдів, об'єднаних в деякі організаційні структури. Їх треба знайти і покарати. А вже потім можна в академічній обстановці вирішувати, до якого саме розряду нелюдів їх віднести.
2001.10.05 | SpokusXalepniy
Просто вирус какой-то (или я совсем уже ничего не понимаю)
Пані писав(ла):> Максим’як писав(ла):
> > Для демократії справедливість є умовою необхідною, але недостатньою. Народовладдя може існувати і без справедливості.
>
> Полностью согласна. Один вариант такого сценария изложен в статье, которую я вчера ночью запостила Who's The Enemy. Второй вариант - когда отсутствует общественній договор о том, ЧТО есть "справделивость".
По-моему, здесь пробой в понимании. Суд и законы это и есть общественный договор, который на протяжении последних тысячелетий все совершенствуется и совершенствуется (ясно, что усложняется).
Поэтому, несмотря на множество "личных справедливостей" люди в демократических странах подчиняются ИМЕННО общественному договору - суду и закону. Меньше всего в Америке говорят о "несправедливости" решения суда - это даже не обсуждается - а говорят о "тонкостях интерпретации закона". Именно с этими вопросами обращаются в вышестоящий суд - когда есть сомнения в понимании текста (а не подозрение в несправедливости судей).
В справедливость суда в Америке верят, как в бога.
> В ООН дебатируется вопрос об определении терроризма. Никак не могут прийти к общему решению. Политики (пардон - "государственніе деятели") из стран образцов демократии кричат - єто все пустой треп, нам надо действовать, а не ждать, пока вы там договоритесь.
> А о каком справделивом возмездии или хотя бы адекватном ответе терроризму может идти речь, когда нет общего мнения о том, что это такое?
Во-во, панi Панi ! Об этом пустом трепе и говорят. Совершенно ясно почему. Потому что есть такое понятие "прецедентное право", что по сути означает следующее. Если появляется случай, который еще не зафиксирован в законе, и есть полное согласие общества считать этот новый случай "противоправным", то судам немедленно разрешается использовать этот прецедент в качестве закона. В нашем случае (террор), несмотря на массу тонкостей того что считать террором, а что - нет, есть полное согласие общества считать именно террором нападение (не говоря уже об убийствах) ни в чем неповинных мирных жителей для решения (мщения, например) каких-либо политических вопросов.
Поэтому такин теракты, как взрывы посольств, жилых зданий, взятие в заложники и пр. не вызывают никаких дискуссий и споров. А если не вызывают, то по цивилизованным правилам они сразу же становятся законом (case-law), а все спорные случаи - НЕ СТАНОВЯТСЯ законом сразу, а продолжают обсуждаться пока не наступит согласия.
Вы считаете, что в такой практике отсутствует здравый смысл? И это я слышу от самой Панi? Ну, времена! Если так дело пойдет дальше, то на форуме скоро останется незараженным один Мартынюк. :)
2001.10.05 | АВ
Re: Спокойно, готовится вакцинация... :)
----Если так дело пойдет дальше, то на форуме скоро останется незараженным один Мартынюк. :)Раз не захотели на Майдане внедрять прецедентное право и создавать модель суда присяжных - придётся следовать за лидерами-создателями "Майдана" в направлении Ближнего Востока, а там и искать прецедентов конфликта меж правомерностью и целесообразностью ...
"Шарон обвиняет США в предательстве интересов Израиля, как это было с Чехословакией в 1938"...
http://lenta.ru/mideast/2001/10/05/sharon/
2001.10.07 | Пані
Таки да, совсем.
Трактовать меня - дело неблагодарное. И первый неблагодарный - я сама.SpokusXalepniy писав(ла):
> По-моему, здесь пробой в понимании. Суд и законы это и есть общественный договор, который на протяжении последних тысячелетий все совершенствуется и совершенствуется (ясно, что усложняется).
Я писала про статус ква в Украине. А вы про Америку. Вот и поговорили.
> > А о каком справделивом возмездии или хотя бы адекватном ответе терроризму может идти речь, когда нет общего мнения о том, что это такое?
> Во-во, панi Панi ! Об этом пустом трепе и говорят. Совершенно ясно почему. Потому что есть такое понятие "прецедентное право", что по сути означает следующее. Если появляется случай, который еще не зафиксирован в законе, и есть полное согласие общества считать этот новый случай "противоправным", то судам немедленно разрешается использовать этот прецедент в качестве закона.
Все правильно. Когда речь идет о конкретном правонарушении (в терминах предыдущего разговора - акте терроризма). Я писала о "борьбе с терроризмом" как общественном договоре разных стран.
Какое прецедентное право, когда нет согласия о том, ЧТО СЧИТАТЬ ПРЕЦЕДЕНТОМ, а что - не считать.
Для кого-то терроризм, а для кого-то национально-освободительное движение. Для кого-то - вылазка террористов, а для кого-то - отпор агрессору. Это я подсказываю, чтоб было понятно, о чем я писала.
И точно так же в украинском обществе нет согласия о том, что есть хорошо, а что плохо. Это я кратко пишу, только для вас, так как вы поймете мысль и без рассусоливания.
Мне не нравится такое положение дел и я так же как и другие ораторы считаю, что с ним нужно бороться, в том числе и укреплением роли судов. Но в отличие от них я считаю, что суды тут вторичны по отношению к состоянию мозгов граждан страны. Разруха прежде всего в головах, а не в низкой зарплате судей.
Нужно и зарплату судьям поднимать, и суд присяжных вводить, и пропагандировать роль судей и адвокатов (кстати в Харькове количество адвокатских контор сейчас растет как на дрожжах), и законы совершенствовать. Но кто ж это все будет делать, когда абсолютное большинство населения на имеет критериев справедливого суда даже приблизительно?
2001.10.05 | Максим’як
Re: Демократія і суд. “5 ринських”. Дуже вдало зауважено, Пані.
>А о каком справделивом возмездии или хотя бы адекватном ответе терроризму может идти речь, когда нет >общего мнения о том, что это такое?Правильно!
Безумовно, коли я аналізую нинішню ситуацію в оцінці тероризму, то це мені нагадує сотні знищених до тла сіл на Волині і в Білорусії, коли із-за партизана-терориста німцями знищувалося село разом із людьми, яке потенційно чи морально було на стороні партизана. Це теж називалося встановленням порядку і зачисткою від терористів.
>Тоже самое и касается категории справедливости. Это результат общественного договора. У нас на данный >момент такого договора нет.
Правильно! Як я випустив суспільний договір!
Якщо суспільний договір не функціонує, то ми його і не маємо. Ми можемо написати сотні добрих законів, мати ідеальну конституцію, мати суди присяжних, але не мати переконаності, що це все, при першому ж конфлікті в суді, діятиме справедливо.
Якщо злочин влади (податкової, поліції, прокуратури та інших чиновників) може уникнути справедливого покарання, то виникають питання: “Звідки ця влада-режим?”, “Що це за така форма народовладдя, яка фактично формує режим?” “Чи можуть реформи судової системи та інші нові закони змінити режим?”, “Чи причина режиму полягає тільки у відсутності справедливих законів?” іт.д.
Розкриваючи першопричини існування режиму, можемо виявити перешкоди, які стоять на заваді справедливого функціонування суспільного договору при демократичному устрої. (І не тільки в Україні).
Якщо дії влади-режиму спрямовані проти її громадянина, то дії держави-режиму спрямовані проти інших держав. Спираючись на силу влади, однаково нехтуються суспільні чи міждержавні угоди.
Вбивство журналістів в Україні і бомбардування Іраку має однаковий моральний грунт, а саме: “Влада буде себе захищати від потенційних загроз всіма доступніми способами – брехнею, вбивством, ізоляцією (у в”язниці), блокадою, підкупом і т.п.
Сьогодні ООН так само купляється на 500 млн. дол., як наш суддя на 1000 дол.
Сьогодні майже весь світ пасивно спостерігає за цим, як в нас, в Україні, більшість пасивно реагує на резонансні злочини.
Чи бракує в обох випадках справедливих законів?
Єдине щастя, що внутрідержавний режим (в Україні) можна усувати еволюційно, поки він існує в умовах демократичного устрою, а не диктаторського. Для цього необхідно використовувати єдиний дійовий механізм для зміни влади – вибори.
Тому, в суспільстві і тут, на форумі, відбувається боротьба, чи влада буде сформована із осіб, які будуть підтримувати несправедливість в політиці і економіцi, заради кола осіб, які спираються на силу влади, чи влада буде сформована з осіб, які відстоюватимуть справедливість у всіх сферах і для всього народу.
2001.10.15 | romulus
Re: Демократія і суд. “5 ринських”. Дуже вдало зауважено, Пані.
от крутились крутились а так і не дійшли!справа - у правосвідомості
довготермінове завдання тих, хто хоче змінити стан справ в украіні - досягнути змін в правовсідомості громадян
люди на вулиці настільки спантеличені брехнею і окозамилюванням влади, що в них уявлення про "добре - погано" геть перекрутились
а правосвідомість - це той кристалик, який змушуе годинник йти, точно відмічаючи кожен такт
це - настройка для всього суспільства, адже правосвідомість - властивість всього суспільства
вона повинна в суспільстві формуватись
формуваннням як правило зайнята влада
чим зайнятий чучма як уособлення влади в украіні?
приіхали?
2001.10.05 | ВААСЯ ПУПКІН
Демократія почнеться тоді, коли всі хами один одного постріляють (-)
2001.10.06 | Viewer
Один раз - случайность... а два?
Ваша формулировка о том, что демократия - это в первую очередь справедливый суд и законность хороша, но давайте вспомним республиканский Рим. Римские поговорки знамениты, но мне больше всего нравится эта - " Пусть рухнет мир, но свершится правосудие".Полезно сравнить эту идею с тем, что происходит не только в украинском суде.
После первых сообщений в СМИ была замята тема о Милошевиче - о нарушении ДЕМОКРАТАМИ законов своей страны, демократия и закон НЕСОВМЕСТИМЫ!!!
Заодно была попрана и справедливость - если кто-то и имел право судить Милошевича, так это сами сербы.
А нам рассказывают о том, что закон плох, значит надо его нарушить....во имя демократии.
То, о чем Вы говорите - это не демократия, это - ПРАВОСУДИЕ.
Если Вы думаете, что в США оно есть - Вы заблуждаетесь. Там есть корпорации( Майкрософт, например), и коллегия адвокатов сделавшая из идеи правосудия - кормушку.
Не путайте термины ( О терминологии :)) )
2001.10.06 | АВ
Re: А на "три" - начинают тереть... :)
Уважаемый Viewer !Римское право гласит: "Пусть умрёт всё, но существует Закон"...
Прецедентное право гласит: "Закон не должен быть убийцей"...
Поищите, пожалуйста, данные о таковом англосаксонском прецедентном праве, соревновательных процессах и судах присяжных.
И, пусть это нескромно, данные по никам АВ и Мартынюк в украинском политИнете.
Краткая суть прецедентного права состоит в том, что никакие умники не могут предусмотреть будущего в Законе, и никакие владыки не могут управлять Законным правосудием везде и одновременно - а поэтому Суд имеет право трактовать Закон и даже оспаривать устаревший-вредный Закон.
Краткая суть суда присяжных состоит в том, что профессиональные судьи не есть народ, а судят избранные для этого времени и места обычные граждане, дающие дополнительную присягу. И на гласном суде они тайным голосованием принимают решение, не дожидаясь, пока где-то в столице мудрейшие мужи соизволят решить за них. Их решение может быть только в рамках Закона или же - против Закона, если тот - устарел или является ЗАГОВОРОМ против прав народа.
Краткая суть соревновательности суда состоит в том, что обвинение и защита имеют равные права и не вправе совмещать функции как ГАИшники на дорогах типа: "Сам сужу, сам приговариваю, сам привожу приговор в исполнение"...Поэтому у суда США есть своя полиция и государство не вправе давить своими привычками права граждан, ибо власть - это народ, а не его умело возглавивший...
Краткая суть (суд-сут.ь-сут.яжничество-суд.ьба...\этимология в действии\) противоречий на форуме позволяет выяснить, что мало тут руководителей, что просто обязаны представить себе возможность суда по делам и над ними, а тут - простые люди. И если эти люди не увидят Суда присяжных в системе государства - они "не успокоятся" до конца жизни будут выходить на площади и называть власть узурпационной...
Или просто присоединятся к России, где суд присяжных уже есть...
И это не фантазия, (как в песенке: "Америка-Европа-Азия"), а трезвый военный расчёт...Англия и Франция сплелись в битве за колонии и обнаружили, что свобода и демократия более продуктивны и эффективны, можно сказать "разящи" в экспансии. Остальное - было в школьном курсе, был Оуэн и Монтескье, например...
Практически же ныне США и Германия, Швейцария и Англия, Ирландия и Израиль - не мыслят себе демократию без независимого суда и прецедентного права. В этом общепризнанная сила, ведь там не боятся законов, законы там подсудны...
2001.10.09 | Viewer
Призрак демократии бродит по ночам ;-)
Ваша попытка попытка убедить меня ( да и остальных), что демократия немыслима без прецендентного права и нарушения существующих законов, просто расстрогала меня ;-).Но, к сожалению, убеждает она в противоположном - убеждает еще раз в том, что нечто называемое "демократия" - есть по своей сути слепое копирование англо-саксонских( читай американских) обычаев, независимо от того, подходят они для народа "демократизируемой" страны или нет. Важно лишь то, что они идеально отшлифованы для употребления некоей группой людей, которые с их помощью намерены держать и этот народ в узде.
Давайте посмотрим по сути - "писанное" (кодифицированное) законодательство еще с древнейших времен (Греция) считалось признаком цивилизации. Одна из величайших фраз древнегреческих мыслителей звучала так "Я не спрашиваю хороши ли законы в стране, я спрашиваю исполняются ли они."
Вы, же , предлагаете простым мнением присяжных ( даже не большинства граждан!!!) решать хорош ли закон, или плох, быть ему или не быть.
Что будет дальше? Дальше будет власть Шариковых и Швондеров (не конкретно о коммунизме "Собачье сердце" Булгакова, нет, о власти толпы оно, прочитайте еще раз внимательно!), готовых разогреть толпу в нужный момент и натравить ее на неугодных ( предварительно отменив охраняющие их законы) и растерзать их. Затем из оставшихся будет выбрано новое большинство и все начнется сначала... Власть будет в руках у демагогов, прессы, телевидения - но никак не у народа.
Закон - это правила игры, и к их изменению нужно относится очень осторожно!
Скажу Вам даже так, хороший закон, как правило, не устраивает всех - каждая сторона стремиться сдвинуть демаркационную линию подальше от себя, каждая - стремится расширить свои права. И, если, в угоду той стороне, которая сейчас сильнее закон будет меняться то в одну, то в другую сторону - в чем, тогда, его смысл???
Хороший закон устанавливает права и ОБЯЗАННОСТИ для обеих сторон, вот почему он представляет определенную тяжесть для всех, и всегда будут им недовольные.
Мнение толпы непостоянно, а Вы предлагаете подстраивать законы под него? Тогда Украина - САМАЯ ДЕМОКРАТИЧЕСКАЯ СТРАНА В МИРЕ - ибо законы, в угоду тем, кто сейчас сильнее, меняются чуть ли не ежедневно.
Именно для того, чтобы избежать такой опасности, для принятия/изменения закона требуется КВАЛИФИЦИРОВАННОЕ большинство, это одно из необходимых условий стабильности игры.
Но даже предложенных Вами ( и разруганных мною) правил "демократы" не выполняют. В случае с Милошевичем было решение суда о недопустимости нарушения существующих законов, о запрете на его выдачу.
И что же? Тайно, по-воровски, ночью, Милошевич был вывезен из страны. "Демократическое" правительство начхало на правила игры своей (???своей-ли???) страны.
Вот почему я утверждаю - ДЕМОКРАТИЯ И ЗАКОННОСТЬ, ДЕМОКРАТИЯ И ПОРЯДОК - НЕСОВМЕСТИМЫ.
(А можно вспомнить пример поближе - у нас, тоже ночью, по-воровски была принята нынешняя Конституция, ночью, в тайне от народа была отменена смертная казнь, кто-то ставил на рефрендум вопрос о принятии одного из важнейших документов определяющих жизнь страны - нового уголовного кодекса???
Призрак демократии бродит по ночам? ;-)
)
И наконец, определение "демократия - это власть народа" - в корне неверно. В первом приближении, демократия - это власть американского народа, если точнее, то "демократия - это власть американского капитала"...
2001.10.09 | АВ
Re: Ибо днём нынче патрулируют ;-)
Ваша попытка попытка убедить меня ( да и остальных), что демократия немыслима без прецендентного права и нарушения существующих законов, просто расстрогала меня ;-).---Сожалею, я буду лаконичен, поскольку успех идей неосуществим без их эмулирования на практике. Поскольку "Майдан" не хочет заниматься "кибернетикой-лженаукой", то практики пока нет, кроме тех самых стран...
Но, к сожалению, убеждает она в противоположном - убеждает еще раз в том, что нечто называемое "демократия" - есть по своей сути слепое копирование англо-саксонских( читай американских) обычаев,
---Вот и ключевое слово. Обычаев. Закон должен обслуживать жизнь, а не принуждать её.
независимо от того, подходят они для народа "демократизируемой" страны или нет. Важно лишь то, что они идеально отшлифованы для употребления некоей группой людей, которые с их помощью намерены держать и этот народ в узде.
---Вот и нас держат в узде RFC Интернета, а также стандарты "Майдана". А в развитых странах есть чем отстрелять гипотетическую группу людей, что не захотят повиноваться правосудию или подмять его.
Давайте посмотрим по сути - "писанное" (кодифицированное) законодательство еще с древнейших времен (Греция) считалось признаком цивилизации. Одна из величайших фраз древнегреческих мыслителей звучала так "Я не спрашиваю хороши ли законы в стране, я спрашиваю исполняются ли они."
---У нас есть институт судебных исполнителей, при оружии. Им придаётся милиция и законы исполняются. Я не говорил ничего о неких "устных" законах, это "братки" довольно эффективно применяют таковые. Нам же предстоит дополнять и развивать Законы не тогда, когда вздумается Верховной Раде, а в то время и в том месте, где Закон не работает.
Вы, же , предлагаете простым мнением присяжных ( даже не большинства граждан!!!) решать хорош ли закон, или плох, быть ему или не быть.
---Суд законы не отменяет. Суд отправляет их законодателям на переделку, но суд отменяет вину за нарушение закона, вредящего жизни. Для этого присяжные выражают мнение "виновен" или "не виновен". Иных мнений присяжные выражать не вправе.
Что будет дальше? Дальше будет власть Шариковых и Швондеров (не конкретно о коммунизме "Собачье сердце" Булгакова, нет, о власти толпы оно, прочитайте еще раз внимательно!), готовых разогреть толпу в нужный момент и натравить ее на неугодных ( предварительно отменив охраняющие их законы) и растерзать их. Затем из оставшихся будет выбрано новое большинство и все начнется сначала... Власть будет в руках у демагогов, прессы, телевидения - но никак не у народа.
---Это уже было. И даже есть. В Афгане, например. Причина - не наличие независимой судебной власти, а её отсутствие, и не благостность шариата, а недемократичность суда.
Закон - это правила игры, и к их изменению нужно относится очень осторожно!
---Кто спорит...Но был ли удар ниже пояса - решают судьи.
Скажу Вам даже так, хороший закон, как правило, не устраивает всех - каждая сторона стремиться сдвинуть демаркационную линию подальше от себя, каждая - стремится расширить свои права. И, если, в угоду той стороне, которая сейчас сильнее закон будет меняться то в одну, то в другую сторону - в чем, тогда, его смысл???
---"Закон что дышло"...И смысл суда не в том, чтобы сильный давил слабого, а в том, чтобы правый давил неправого. Критерием правоты ("в чём сила, брат? в правде!") является способность к убеждению, а не зубы или танки.
Хороший закон устанавливает права и ОБЯЗАННОСТИ для обеих сторон, вот почему он представляет определенную тяжесть для всех, и всегда будут им недовольные.
---Вот пусть и судятся. Тут все равны, перед судом. А то было, что "он и депутат, он и министр". И как такого убеждать и где?
Мнение толпы непостоянно, а Вы предлагаете подстраивать законы под него? Тогда Украина - САМАЯ ДЕМОКРАТИЧЕСКАЯ СТРАНА В МИРЕ - ибо законы, в угоду тем, кто сейчас сильнее, меняются чуть ли не ежедневно.
---Не путайте силу убеждения и силу разума с силой оружия или подавления. В Украине уже нет "казаков и свинопасов" или "комиссаров и обывателей". За 10 лет реформ - все стали хозяевами себе и всё больше людей предпочитают справедливость пайку. Эти критикуемые украинские изменения законов и происходят по сговору между законодателями и исполнителями, и народ не может назвать их неправыми из-за отсутствия суда. Нынешний суд - по сути, бюджету, отчётности - орган исполнительной власти. Суть суда - не в изменении законов, а в их применении. Но если закон неприменим, то и в изменении.
Именно для того, чтобы избежать такой опасности, для принятия/изменения закона требуется КВАЛИФИЦИРОВАННОЕ большинство, это одно из необходимых условий стабильности игры.
---Критерием квалифицированности большинства является добровольность выбора истцом и ответчиком присяжных с возможностью их отвода, как и судей-юристов. Государственным критерием является наличие судов высших инстанций, вплоть до Верховного и Конституционного, что вправе обьявить закон неконституционным.
Но даже предложенных Вами ( и разруганных мною) правил "демократы" не выполняют. В случае с Милошевичем было решение суда о недопустимости нарушения существующих законов, о запрете на его выдачу.
И что же? Тайно, по-воровски, ночью, Милошевич был вывезен из страны. "Демократическое" правительство начхало на правила игры своей (???своей-ли???) страны.
---В подобных случаях правительства могут быть обьявлены Судом неконституционными. Если страна подчинилась Европе - есть Страсбургский суд. Если страна не спит, то за Милошевича - Коштунице ещё достанется, но не потому, что Милошевич и сын его Марко украли мало, а потому, что Суд был растоптан. А Суд был растоптан, поскольку сам Милошевич не создал аналог "маршалльской" службы США, т.е. судебной полиции, (аналог внутренних войск Украины) берущей под охрану своих подзащитных. Милошевич сам не особо уважал суд, превратив в инструмент исполнительной власти, вот и довыёживался. То же может быть и с Кучмой...
Вот почему я утверждаю - ДЕМОКРАТИЯ И ЗАКОННОСТЬ, ДЕМОКРАТИЯ И ПОРЯДОК - НЕСОВМЕСТИМЫ.
---В гробу порядок идеален...О терминах спорить не буду, ибо для кого - то порядок в том, чтоб его кормили, а для кого - то в том, чтоб его не ели...Это тоже решать суду, что есть термин, а что изобретение Минфина, который уже какой год имеет термины "доход" и "прибыль" вместо "оборот" и "доход"...
(А можно вспомнить пример поближе - у нас, тоже ночью, по-воровски была принята нынешняя Конституция, ночью, в тайне от народа была отменена смертная казнь, кто-то ставил на рефрендум вопрос о принятии одного из важнейших документов определяющих жизнь страны - нового уголовного кодекса???
---Вы боролись? Нет? На "нет" и суда нет...Я полагаю, что Конституционный Суд должен определить, что решается референдумом, что законом, что указом ТТрезидента. И если он это не определил, то какой у нас ,на фиг, суд...
Призрак демократии бродит по ночам? ;-)
---Это его право. По статистике - женщины рожают под утро в 95% случаях. Что делают призраки - не знаю ещё, а я просто так привых, у меня практически нет официальных дел.
И наконец, определение "демократия - это власть народа" - в корне неверно. В первом приближении, демократия - это власть американского народа, если точнее, то "демократия - это власть американского капитала"...
---Прочитайте "Выбор" Суворова. Вам не кажется, что весь американский капитал под полным контролем сталинистов уже полвека? Или биографии миллиардеров Максвелла, Сороса и прочих " бедных эмигрантов из советской оккупационной зоны"ни о чём не говорят? А компания Cisco, уже почти опережающая Мicrosoft - разве не русская по составу и разработкам? А кто крупнейшие акционеры Бритиш Петролеум? В общем - какая разница, кто нас хочет иметь, ближние или дальние, коммунисты или фашисты - суд и предназначен для того, чтобы мы вольно и логично сами имели себя, имели мысли, слова и доводы, аргументы и доказательства. А не немецкие войска в Питере 1918 под видом "латышских стрелков", когда Ленин отметил десятилетие сухого закона в Российской империи погромом винных складов...
2001.10.10 | /usr/bin/laden
Re: правильно бачите, ісламський брате viewer!
Свобода це РАБСТВОНезнання це СИЛА
Мир це ВІЙНА
2001.10.06 | АВ
Re: А на "три" - начинают тереть... :)
Уважаемый Viewer !Римское право гласит: "Пусть умрёт всё, но существует Закон"...
Прецедентное право гласит: "Закон не должен быть убийцей"...
Поищите, пожалуйста, данные о таковом англосаксонском прецедентном праве, соревновательных процессах и судах присяжных.
И, пусть это нескромно, но и данные по никам АВ и Мартынюк в украинском политИнете.
Краткая суть прецедентного права состоит в том, что никакие умники не могут предусмотреть будущего в Законе, и никакие владыки не могут управлять Законным правосудием везде и одновременно - а поэтому Суд имеет право трактовать Закон и даже оспаривать устаревший-вредный Закон.
Краткая суть суда присяжных состоит в том, что профессиональные судьи не есть народ, а судят избранные для этого времени и места обычные граждане, дающие дополнительную присягу. И на гласном суде они тайным голосованием принимают решение, не дожидаясь, пока где-то в столице мудрейшие мужи соизволят решить за них. Их решение может быть только в рамках Закона или же - против Закона, если тот - устарел или является ЗАГОВОРОМ против прав народа.
Краткая суть соревновательности суда состоит в том, что обвинение и защита имеют равные права и не вправе совмещать функции как ГАИшники на дорогах типа: "Сам сужу, сам приговариваю, сам привожу приговор в исполнение"...Поэтому у суда США есть своя полиция и государство не вправе давить своими привычками права граждан, ибо власть - это народ, а не его умело возглавивший...
Краткая суть (суд-сут.ь-сут.яжничество-суд.ьба...\этимология в действии\) противоречий на форуме позволяет выяснить, что мало тут руководителей, что просто обязаны представить себе возможность суда по делам и над ними, а тут - простые люди. И если эти люди не увидят Суда присяжных в системе государства - они "не успокоятся", и до конца жизни будут выходить на площади и называть власть узурпационной...
Или просто присоединятся к России, где суд присяжных уже есть...
И это не фантазия, (как в песенке: "Америка-Европа-Азия"), а трезвый военный расчёт...Англия и Франция сплелись в битве за колонии и обнаружили, что свобода и демократия более продуктивны и эффективны, можно сказать "разящи" в экспансии. Остальное - было в школьном курсе, был Оуэн и Монтескье, например...
Практически же ныне США и Германия, Швейцария и Англия, Ирландия и Израиль - не мыслят себе демократию без независимого суда и прецедентного права. В этом общепризнанная сила, ведь там не боятся законов, законы там подсудны...