Ющенко поповнив колекцію опозиційним брендом
10/26/2001 | Спостерігач
Ющенко поповнив колекцію опозиційним брендом
УП, 25.10.2001, 15:56
У середу після традиційного ритуалу – парафування угоди – учасником коаліції Ющенка стала партія "Вперед, Україно!" Малопомітна подія насправді деякою мірою є знаковою. По-перше, назва "Вперед, Україно!". Якщо пригадати вибори-1998, то виходить, що зараз це найбільш опозиційне ім'я у коаліції Ющенка. По-друге, сама партія, яка деякий час була на задвірках політики, намагається повернутися до активних політичних дій.
Чотири роки тому гасло "Вперед, Україно!" знайшло відгук у серцях 1,74% виборців батьківщини, і, зрозуміло, у електоральних змаганнях перемоги не вибороло. Однак, які прізвища були у передвиборному списку! Бальзам на вуха Кучми: Віктор Шишкін, Григорій Омельченко, Анатолій Єрмак, Сергій Головатий, Володимир Стретович… Тоді це було просто передвиборче об'єднання, і названі громадяни розійшлися по різних політичних сруктурах. Після ж виборів виникла партія, яку очолив перший номер "Вперед, Україно!" у 1998, екс-віце-спікер Віктор Мусіяка.
Для характеристики моральних якостей Мусіяки найчастіше згадують його Вчинок за часів роботи у Верховній Раді попереднього скликання, коли він на знак незгоди з позицією Кучми відмовився від посади постійного представника президента у парламенті. Саме Мусіяка був запропонований "гарантом" в якості посередника на переговорах з опозицією навесні 2001. І, на відміну від Марчука або Кінаха, він був сприйнятий деякими антикучмістами. Інша річ, що діалог так і не відбувся, хоча відомо точно – не з вини Мусіяки.
У партії ж з моменту створення регулярно поставала проблема порожньої партійної каси, хоча – можливо, саме завдяки цьому – ім'я "Вперед, Україно!" залишалося вільним від ярликів. У різноманітних "Злагодах" участі вона не брала, на президентських виборах 1999 року підтримала Мороза. "Я, в основному, взявся презентувати партію власними силами, власним авторитетом. У нас було скрутно з фінансами", - згадує Мусіяка в інтерв'ю УП.
З очей спостерігачів за політичними перипетіями "Вперед, Україно!" зникла після відходу з керівної посади Мусіяки. Він призупинив членство у партії восени 2000 через створення Центру комерційного права. Керівництво ним з точки зору західних донорів, які були фундаторами проекту, не суміщалося з представництвом якоїсь політичної ідеї. Розпочавши діяльність Центру, нині Мусіяка повернувся до партії, яку він знову очолив на другому з'їзді, що відбувся минулої суботи.
Однак нинішня "Вперед, Україно!" за особами, і, відповідно, за тональністю відрізняється від об'єднання антикучмістів зразка 1998. Колишній перший заступник Мусіяки Володимир Чемерис минулого року залишив ряди "Вперед, Україно!". "Коли я призупинив членство, Чемерис залишився на господарстві. А він пішов на барикади. Політрада не підтримала ці ідеї".
Сам Чемерис вважає нинішню "Вперед, Україно!" повністю пропрезидентською структурою: "Коли відійшов Мусіяка, до партії прийшов Сивкович, який почав контролювати "Вперед, Україно!" 15 грудня 2000, коли ми розбили на Майдані наметове містечко, над нами, якщо пам'ятаєте, був великий такий екран, який мовив на весь Хрещатик. По ньому як раз передали, що "Вперед, Україно!" розірвала угоду про співробітництво з соціалістами. Мене, першого заступника голови партії, про це навіть не поставили до відома. Залишатися в її рядах я сенсу більше не бачив. Партія відмежувалася від опозиції. Я вважаю її пропрезидентською – про це свідчить її поведінка зимою".
До таких висновків Чемерис доходить, зважаючи на той факт, що заступником голови "Вперед, Україно!" працює Володимир Сивкович. "Партія маленька [5 тисяч членів], її легко контролювати. А через бізнес-інтереси Сивковича "Вперед, Україно!" можна легко контролювати з Банкової". На думку Чемериса, Сивкович став касиром партії. За даними "Независимой газеты", його бізнес пов'язаний з торгівлею зброєю та авіаперевезеннями.
Володимир Сивкович, колишній радник Кучми, на минулих виборах балотувався за списком Партії праці та Ліберальної партії – блок "Разом!", реклама якого не злазила з СТБ. Сивкович очолював адміністративну раду каналу до скандалу навколо СТБ у рік президентських виборів. В 1999 мав місце конфлікт між телекомпанією, уособлюваною Сивковичем, і владою. Протистояння дійшло до того, що було блоковано рахунки компанії, це поставило під загрозу відключення передатчиків, які транслюють передачи СТБ. Тоді керівництво телекомпанії вважало це "тиском на канал з боку держави" та "розправою з політичних міркувань".
Невдоволення влади політикою каналу у висвітленні президентських виборів дійшло і до "ЛУКойлу", московського акціонера СТБ. Зрештою, у тому ж 1999 Сивкович продав 32% каналу, якими він володів через авіакомпанію "Віта" – його частка розподілилася між раніше зареєстрованими засновниками каналу, писало тоді "Дзеркало тижня". Після цього прізвище "міні-олігарха" з газетних шпальт зникло, і з'явилося лише зараз – в якості заступника партії "Вперед, Україно!".
На цьому ж другому з'їзді партії, де було ухвалено рішення про приєднання до "Нашої України", і який може ознаменувати початок повернення до активної політики, кадри "Вперед, Україно!" було підсилено ще однією цікавою персоною. Заступником Мусіяки стала помічниця Ющенка Віра Ульянченко, колишній "куратор учнівської молоді Радянського району Києва" (у характеристиці "Дзеркала тижня"). Мусіяка відкинув припущення про те, що кандидатура людини з оточення екс-прем'єра, яка не займалася політикою, була йому нав'язана лідером "Нашої України": "Віра Іванівна була помічником Ющенка у Кабінеті міністрів, була в контакті з політиками. Я не можу сказати, що він мені її рекомендував. Віктор Андрійович прихильно поставився до ідеї".
Другий прихід до "Вперед, Україно!" викликає у лідера партії Віктора Мусіяки оптимізм. Партія знайшла своє майбутнє у блоці Ющенка: "Віктор Андрійович запросив нас до участі в блоці. Ми умов жодних не ставимо, питання квот ми не обумовлювали. Для нас достатньо того, що він пропагує і з чим він іде на вибори. Ми поділяємо такий підхід".
Крім того, самі внутрішньопартійні процеси вселяють у Мусіяку надію, що наболілі проблеми не будуть такими гострими: є сподівання, що "фінансувати партію зараз можна нормально". "Налагоджуються контакти з бізнесменами. Це нові цікаві люди, з регіонів". Про Сивковича він сказав стисло: "Як я призупинив членство, він прийшов у партію на посаду заступника голови. І ось вони рік розвивалися".
Партійний дух поборників справедливості і правозахисників Мусіяка не збирається змінювати. "Ми проголосили політичний центризм. Партія своєрідна – партія захисту прав людини. Це центральне має бути, нашими членами є велика кількість юристів. Ми зберігаємо нормальні стосунки з ПРП, Рухом, Морозом. Ми підтримали його на виборах президента і більш до центризму притягнули. Тобто залишаємося достатньо прагматичною політичною силою".
УП, 25.10.2001, 15:56
У середу після традиційного ритуалу – парафування угоди – учасником коаліції Ющенка стала партія "Вперед, Україно!" Малопомітна подія насправді деякою мірою є знаковою. По-перше, назва "Вперед, Україно!". Якщо пригадати вибори-1998, то виходить, що зараз це найбільш опозиційне ім'я у коаліції Ющенка. По-друге, сама партія, яка деякий час була на задвірках політики, намагається повернутися до активних політичних дій.
Чотири роки тому гасло "Вперед, Україно!" знайшло відгук у серцях 1,74% виборців батьківщини, і, зрозуміло, у електоральних змаганнях перемоги не вибороло. Однак, які прізвища були у передвиборному списку! Бальзам на вуха Кучми: Віктор Шишкін, Григорій Омельченко, Анатолій Єрмак, Сергій Головатий, Володимир Стретович… Тоді це було просто передвиборче об'єднання, і названі громадяни розійшлися по різних політичних сруктурах. Після ж виборів виникла партія, яку очолив перший номер "Вперед, Україно!" у 1998, екс-віце-спікер Віктор Мусіяка.
Для характеристики моральних якостей Мусіяки найчастіше згадують його Вчинок за часів роботи у Верховній Раді попереднього скликання, коли він на знак незгоди з позицією Кучми відмовився від посади постійного представника президента у парламенті. Саме Мусіяка був запропонований "гарантом" в якості посередника на переговорах з опозицією навесні 2001. І, на відміну від Марчука або Кінаха, він був сприйнятий деякими антикучмістами. Інша річ, що діалог так і не відбувся, хоча відомо точно – не з вини Мусіяки.
У партії ж з моменту створення регулярно поставала проблема порожньої партійної каси, хоча – можливо, саме завдяки цьому – ім'я "Вперед, Україно!" залишалося вільним від ярликів. У різноманітних "Злагодах" участі вона не брала, на президентських виборах 1999 року підтримала Мороза. "Я, в основному, взявся презентувати партію власними силами, власним авторитетом. У нас було скрутно з фінансами", - згадує Мусіяка в інтерв'ю УП.
З очей спостерігачів за політичними перипетіями "Вперед, Україно!" зникла після відходу з керівної посади Мусіяки. Він призупинив членство у партії восени 2000 через створення Центру комерційного права. Керівництво ним з точки зору західних донорів, які були фундаторами проекту, не суміщалося з представництвом якоїсь політичної ідеї. Розпочавши діяльність Центру, нині Мусіяка повернувся до партії, яку він знову очолив на другому з'їзді, що відбувся минулої суботи.
Однак нинішня "Вперед, Україно!" за особами, і, відповідно, за тональністю відрізняється від об'єднання антикучмістів зразка 1998. Колишній перший заступник Мусіяки Володимир Чемерис минулого року залишив ряди "Вперед, Україно!". "Коли я призупинив членство, Чемерис залишився на господарстві. А він пішов на барикади. Політрада не підтримала ці ідеї".
Сам Чемерис вважає нинішню "Вперед, Україно!" повністю пропрезидентською структурою: "Коли відійшов Мусіяка, до партії прийшов Сивкович, який почав контролювати "Вперед, Україно!" 15 грудня 2000, коли ми розбили на Майдані наметове містечко, над нами, якщо пам'ятаєте, був великий такий екран, який мовив на весь Хрещатик. По ньому як раз передали, що "Вперед, Україно!" розірвала угоду про співробітництво з соціалістами. Мене, першого заступника голови партії, про це навіть не поставили до відома. Залишатися в її рядах я сенсу більше не бачив. Партія відмежувалася від опозиції. Я вважаю її пропрезидентською – про це свідчить її поведінка зимою".
До таких висновків Чемерис доходить, зважаючи на той факт, що заступником голови "Вперед, Україно!" працює Володимир Сивкович. "Партія маленька [5 тисяч членів], її легко контролювати. А через бізнес-інтереси Сивковича "Вперед, Україно!" можна легко контролювати з Банкової". На думку Чемериса, Сивкович став касиром партії. За даними "Независимой газеты", його бізнес пов'язаний з торгівлею зброєю та авіаперевезеннями.
Володимир Сивкович, колишній радник Кучми, на минулих виборах балотувався за списком Партії праці та Ліберальної партії – блок "Разом!", реклама якого не злазила з СТБ. Сивкович очолював адміністративну раду каналу до скандалу навколо СТБ у рік президентських виборів. В 1999 мав місце конфлікт між телекомпанією, уособлюваною Сивковичем, і владою. Протистояння дійшло до того, що було блоковано рахунки компанії, це поставило під загрозу відключення передатчиків, які транслюють передачи СТБ. Тоді керівництво телекомпанії вважало це "тиском на канал з боку держави" та "розправою з політичних міркувань".
Невдоволення влади політикою каналу у висвітленні президентських виборів дійшло і до "ЛУКойлу", московського акціонера СТБ. Зрештою, у тому ж 1999 Сивкович продав 32% каналу, якими він володів через авіакомпанію "Віта" – його частка розподілилася між раніше зареєстрованими засновниками каналу, писало тоді "Дзеркало тижня". Після цього прізвище "міні-олігарха" з газетних шпальт зникло, і з'явилося лише зараз – в якості заступника партії "Вперед, Україно!".
На цьому ж другому з'їзді партії, де було ухвалено рішення про приєднання до "Нашої України", і який може ознаменувати початок повернення до активної політики, кадри "Вперед, Україно!" було підсилено ще однією цікавою персоною. Заступником Мусіяки стала помічниця Ющенка Віра Ульянченко, колишній "куратор учнівської молоді Радянського району Києва" (у характеристиці "Дзеркала тижня"). Мусіяка відкинув припущення про те, що кандидатура людини з оточення екс-прем'єра, яка не займалася політикою, була йому нав'язана лідером "Нашої України": "Віра Іванівна була помічником Ющенка у Кабінеті міністрів, була в контакті з політиками. Я не можу сказати, що він мені її рекомендував. Віктор Андрійович прихильно поставився до ідеї".
Другий прихід до "Вперед, Україно!" викликає у лідера партії Віктора Мусіяки оптимізм. Партія знайшла своє майбутнє у блоці Ющенка: "Віктор Андрійович запросив нас до участі в блоці. Ми умов жодних не ставимо, питання квот ми не обумовлювали. Для нас достатньо того, що він пропагує і з чим він іде на вибори. Ми поділяємо такий підхід".
Крім того, самі внутрішньопартійні процеси вселяють у Мусіяку надію, що наболілі проблеми не будуть такими гострими: є сподівання, що "фінансувати партію зараз можна нормально". "Налагоджуються контакти з бізнесменами. Це нові цікаві люди, з регіонів". Про Сивковича він сказав стисло: "Як я призупинив членство, він прийшов у партію на посаду заступника голови. І ось вони рік розвивалися".
Партійний дух поборників справедливості і правозахисників Мусіяка не збирається змінювати. "Ми проголосили політичний центризм. Партія своєрідна – партія захисту прав людини. Це центральне має бути, нашими членами є велика кількість юристів. Ми зберігаємо нормальні стосунки з ПРП, Рухом, Морозом. Ми підтримали його на виборах президента і більш до центризму притягнули. Тобто залишаємося достатньо прагматичною політичною силою".