Литвина вирішили використати «втемну»?
11/22/2001 | Спостерігач
Литвина вирішили використати «втемну»?
[21.11.2001 17:08]
Про призначення глави президентської адміністрації Володимира Литвина на посаду глави блоку «За єдину Україну», як відомо, її лідерами було оголошено ще 15 листопада, але до сьогоднішнього дня ані він сам, ані президент Кучма, так і не підтвердили , що рішення остаточно схвалено. Чому? Скидається на те, що у висуненні Литвина на лідера блоку не так все однозначно, як це видається на перший погляд. А саме: не виключено, що це висунення є початком складної багатоходової комбінації, у якій сам Литвин не є головною фігурою...
В історії з Литвином як лідером виборчого блоку все вказує на те, що прогнози політологів про продовження ним непублічної політики на публічній посаді – абсолютно вірні. Не помиляється й той, хто за паузою тіньового політика вбачає традиційний метод «соціологічного» дослідження: мовляв, подивимось, як публіка сприйме, а потім вже або підтвердимо, або спростуємо.
Але, здається, в даному випадку метод цей трохи хибний. Адже якщо для схвалення позитивного рішення потрібні такі випробування, то ти вийдеш до людей вже зневіреній в їхній до себе повазі. А якщо врешті зважиш на негативні боки такого рішення і відмовишся від нього – то виникне інше питання: чому одразу не спростував, а головне - чому досліди ставив на пристойних лідерах чотирьох партій, які оголосили про твою згоду очолити блок? Себто відмова Литвина від участі в проекті може означати дочасну смерть «ТУНДРи» – після такої брехні, хто ж їй повірить хоч серед виборців, хоч серед так званого адмінресурсу...
Але, власне, може в цьому й полягав весь «проект» – швиденько поховати «номенклатурно-бюрократичну» партію влади та примусити всі сили, що до неї тяжіли, перекинутись до інших виборчих структур? Якщо так, то тут починається ціла дивовижна історія про те, коли, хто, як і чому задумав таку страшну змову проти могутніх олігархів, наймогутніших держчиновників та просто групи поважних осіб. І що тепер з ними буде далі. Але про це – лише у випадку, якщо так справді станеться. Та й не схоже на такий розвиток подій.
Тож доводиться виходити з того, що В.Литвин все ж піде «на блок». Але перше ж питання, яке йому доведеться вирішувати – це питання назви блоку. «Блок Володимира Литвина» – звучить? Адже так історично сталося, що інші блоки вже взяли собі імена лідерів, а відмовляються від подібної практики лише ті сили, які твердо переконані, що назва їхньої партії абсолютно асоціюється з прізвищем голови. Тож, звичайно, В.Литвин, якби він був самостійним політиком, напевне, дозволив би собі погратися у власний авторитет, і мало кому відомий блок з невиразною назвою «За єдину Україну» таки став би «блоком Литвина». Для адмінресурсу це був би однозначний сигнал, і означав би він те саме, про що кажуть політологи – партія влади визначена, і на чолі її стоїть глава президентської адміністрації, переплутати неможливо.
Однак, з іншого боку, «іменні блоки» претендують, за визначенням тих же політологів, на підготовку наступних президентських виборів. Тож піти подібним шляхом – це значить підтвердити, що конкуруєш за посаду президента в недалекому майбутньому. А з цього випливають як мінімум дві речі: президент Кучма остаточно відмовляється від третього терміну президентства, коли дає на подібне дозвіл, а крім того – Литвин як кандидат в президенти ... приречений на поразку. Себто на виборах парламентських він іще за підтримки президентського адмінресурсу зможе набрати свої 4-6% разом з блоком, а от на виборах президентських – категорично ні, бо якщо адмінресурс, яким володів Кучма, не працюватиме на нього особисто, то на В.Литвина буде працювати не краще, ніж на всіх решту кандидатів. Отакий парадокс. Російський досвід, доречі, тут абсолютно ні до чого: все з самого початку й до фінішу було там зовсім не так...
Тож, судячи з усього, теперішня участь Литвина в парламентських виборах – це що завгодно, але не старт його особистої кампанії президентської.
Звідси випливає, що вся історія з участю Литвина на чолі блоку ТУНДРА у виборах до ВР може виявитись чиєюсь інтригою з метою висадити його з крісла глави АП. Дійсно, його відставка з будь-яких інших причин або приводів, могла би розглядатись як намагання гаранта позбавитись останнього фігуранта касетного скандалу... А так – участь у виборах, і все чинно, благородно. Тому справді ініціатором інтриги може бути сам Леонід Кучма. А от хто скористається звільненим місцем – це наразі велика загадка. Найпростіше здогадатись, що на це місце прагнутимуть з усих сил соціал-демократи об`єднані, хоча не варто забувати, що дуже тихо й непомітно сидить в АП заступник Литвина – О.Дьомін. Принаймні, лише коли ім`я наступника Литвина на цій посаді стане відоме – можна буде стверджувати беззаперечно, яка партія насправді стане партією влади. І якщо це раптом стане одна з структур, що належить до блоку, куди тепер зіслано Литвина, то чи не ім`я лідера саме тієї партії тоді отримає блок?
Що ж до самого пана Литвина, то він недарма мовчить. Є надто багато запитань, на які він не зможе дати впевнену і, відповідно, здатну сприяти його популярності відповідь...
Ірина Погорєлова
[21.11.2001 17:08]
Про призначення глави президентської адміністрації Володимира Литвина на посаду глави блоку «За єдину Україну», як відомо, її лідерами було оголошено ще 15 листопада, але до сьогоднішнього дня ані він сам, ані президент Кучма, так і не підтвердили , що рішення остаточно схвалено. Чому? Скидається на те, що у висуненні Литвина на лідера блоку не так все однозначно, як це видається на перший погляд. А саме: не виключено, що це висунення є початком складної багатоходової комбінації, у якій сам Литвин не є головною фігурою...
В історії з Литвином як лідером виборчого блоку все вказує на те, що прогнози політологів про продовження ним непублічної політики на публічній посаді – абсолютно вірні. Не помиляється й той, хто за паузою тіньового політика вбачає традиційний метод «соціологічного» дослідження: мовляв, подивимось, як публіка сприйме, а потім вже або підтвердимо, або спростуємо.
Але, здається, в даному випадку метод цей трохи хибний. Адже якщо для схвалення позитивного рішення потрібні такі випробування, то ти вийдеш до людей вже зневіреній в їхній до себе повазі. А якщо врешті зважиш на негативні боки такого рішення і відмовишся від нього – то виникне інше питання: чому одразу не спростував, а головне - чому досліди ставив на пристойних лідерах чотирьох партій, які оголосили про твою згоду очолити блок? Себто відмова Литвина від участі в проекті може означати дочасну смерть «ТУНДРи» – після такої брехні, хто ж їй повірить хоч серед виборців, хоч серед так званого адмінресурсу...
Але, власне, може в цьому й полягав весь «проект» – швиденько поховати «номенклатурно-бюрократичну» партію влади та примусити всі сили, що до неї тяжіли, перекинутись до інших виборчих структур? Якщо так, то тут починається ціла дивовижна історія про те, коли, хто, як і чому задумав таку страшну змову проти могутніх олігархів, наймогутніших держчиновників та просто групи поважних осіб. І що тепер з ними буде далі. Але про це – лише у випадку, якщо так справді станеться. Та й не схоже на такий розвиток подій.
Тож доводиться виходити з того, що В.Литвин все ж піде «на блок». Але перше ж питання, яке йому доведеться вирішувати – це питання назви блоку. «Блок Володимира Литвина» – звучить? Адже так історично сталося, що інші блоки вже взяли собі імена лідерів, а відмовляються від подібної практики лише ті сили, які твердо переконані, що назва їхньої партії абсолютно асоціюється з прізвищем голови. Тож, звичайно, В.Литвин, якби він був самостійним політиком, напевне, дозволив би собі погратися у власний авторитет, і мало кому відомий блок з невиразною назвою «За єдину Україну» таки став би «блоком Литвина». Для адмінресурсу це був би однозначний сигнал, і означав би він те саме, про що кажуть політологи – партія влади визначена, і на чолі її стоїть глава президентської адміністрації, переплутати неможливо.
Однак, з іншого боку, «іменні блоки» претендують, за визначенням тих же політологів, на підготовку наступних президентських виборів. Тож піти подібним шляхом – це значить підтвердити, що конкуруєш за посаду президента в недалекому майбутньому. А з цього випливають як мінімум дві речі: президент Кучма остаточно відмовляється від третього терміну президентства, коли дає на подібне дозвіл, а крім того – Литвин як кандидат в президенти ... приречений на поразку. Себто на виборах парламентських він іще за підтримки президентського адмінресурсу зможе набрати свої 4-6% разом з блоком, а от на виборах президентських – категорично ні, бо якщо адмінресурс, яким володів Кучма, не працюватиме на нього особисто, то на В.Литвина буде працювати не краще, ніж на всіх решту кандидатів. Отакий парадокс. Російський досвід, доречі, тут абсолютно ні до чого: все з самого початку й до фінішу було там зовсім не так...
Тож, судячи з усього, теперішня участь Литвина в парламентських виборах – це що завгодно, але не старт його особистої кампанії президентської.
Звідси випливає, що вся історія з участю Литвина на чолі блоку ТУНДРА у виборах до ВР може виявитись чиєюсь інтригою з метою висадити його з крісла глави АП. Дійсно, його відставка з будь-яких інших причин або приводів, могла би розглядатись як намагання гаранта позбавитись останнього фігуранта касетного скандалу... А так – участь у виборах, і все чинно, благородно. Тому справді ініціатором інтриги може бути сам Леонід Кучма. А от хто скористається звільненим місцем – це наразі велика загадка. Найпростіше здогадатись, що на це місце прагнутимуть з усих сил соціал-демократи об`єднані, хоча не варто забувати, що дуже тихо й непомітно сидить в АП заступник Литвина – О.Дьомін. Принаймні, лише коли ім`я наступника Литвина на цій посаді стане відоме – можна буде стверджувати беззаперечно, яка партія насправді стане партією влади. І якщо це раптом стане одна з структур, що належить до блоку, куди тепер зіслано Литвина, то чи не ім`я лідера саме тієї партії тоді отримає блок?
Що ж до самого пана Литвина, то він недарма мовчить. Є надто багато запитань, на які він не зможе дати впевнену і, відповідно, здатну сприяти його популярності відповідь...
Ірина Погорєлова
Відповіді
2001.11.22 | Спостерігач
Коментарі політологів
15:54 Володимир Полохало, шеф-редактор журналу “Політична думка”:Своїм рішенням очолити “За єду”, Литвин став на бік тих пропрезидентських сил, які не зацікавлені в збереженні рейтингу також пропрезидентського блоку “Наша Україна”. Литвин прийшов, щоб збалансувати ці два блоки за своїми електоральними стартовими умовами. Якщо навіть “За єду” по списку справді менше проведе, ніж за “Наша Україна”, то він це компенсує через мажоритарні округи.
Я думаю, нинішнє мовчання Литвина пов’язане з тим, що багато його підлеглих були несподівано вражені. А сам він керується тим, що справжня виборча стратегія не є таємницею, якщо про неї знають більше трьох людей. Його прихід призваний загнати Ющенка в ситуацію, коли б він надіявся на високий рейтинг, але отримав мінімум розмаху в парламенті. Це зменшить шанси для Ющенка добитися ще одного прем’єрства і успадкування президентської влади. Тут Литвин виявив нормальну передвиборчу хитрість і лукавство. Таким чином, сам Литвин стає одним з найреальніших претендентів на майбутнього президента, більш реальним, ніж Медведчук, Ющенко, навіть Кінах, якому взагалі відвели аутсайдерське місце у цій передвиборчій президентській коаліції.
--------------------------------------------------------------------------------
15:55 Олександр Вишняк, директор незалежної фірми “Ukrainian sociology cervice”:
-- Думаю, що Литвин це рішення прийняв особисто, хоча не без роздумів. Я бачу тут взагалі велику комбінацію. Не зважаючи на те, що навіть з Литвиним ТУНДРА по списку візьме максимум 35 – 40 мандатів (це минулий результат Руху), але фракція Литвина, якщо він піде в парламент, буде найбільшою. Бо “банда чотирьох” викопає близько ста мандатів в округах. Я також впевнений, що з десяток людей ще буде заслано козачками в блок Ющенка. І на спині Віктора Андрійовича вони в’їдуть в парламент, а потім опиняться в інших фракціях. Тому роздуми Томенка про те, що у Ющенка в парламенті буде найбільша фракція з некомуністичних – це марення. Бо якщо роздивитися всю картинку, а не тільки список і набрані голоси, то кінцева ситуація може кардинально відрізнятися від результатів голосування. Якщо дивитися цей сценарій, то Литвин буде виглядати як один з найбільших кандидатів у президенти-наступники. При цьому цілком можливо, що Литвин залишить Банкову, розігравши перед Заходом “чесні” вибори. Але якщо він Адміністрацію і залишить, то залишить її в руках ще одного учасника касетного скандалу – Кравченка. А це одна команда.
Литвин готує ще кілька проектів для реалізації на виборах -- і жіночих, і молодіжних, які можуть потім поповнювати його фракцію.
На разі Литвин мовчить, але минув тиждень і він не спростував інформацію про лідерство “За єдину Україну”. Литвин буде дотримуватися правил класичного сходження на трон, адже він класичне відтворення ЦК Компартії України. Він повинен офіційно бути висунений з’їздами усіх партій на керівника блоку, пройти усі бюрократичні закони. Тоді ми почуємо політика-Литвина.
--------------------------------------------------------------------------------
20:13 Андрій Єрмолаєв, директор Центру соціальних досліджень “Софія”:
Висування Литвина на позицію лідера одного з провідних передвиборчих блоків -- це публічне підвищення і аж ніяк не усунення. Якщо брати інших фігурантів касетного скандалу, вони якраз пішли взагалі з політичної арени і зараз не присутні в інформаційній площині. Тут ми маємо справу з іншою схемою, коли навпаки кабінетний політик просувається на публічну позицію.
На мій погляд, у випадку з Литвином йдеться про сценарій сірого просування політичного спадкоємця. У будь-якому разі, якщо Литвин підтвердить свою лідерську позицію в “За єдину Україну”, він об’єктивно стає одним з кандидатур на провідні посади після формування парламенту. Звичайно, говорити про те, що розігрується один до одного російський варіант з Путіним, не можна. Оскільки і Литвин – не Путін, крім того, я вважаю, що в Україні взагалі неможлива така схема. Але схоже на те, що на Банковій готують українську схему спадкоємця.
Литвин поки що мовчить. Технологія великих мовчунів відома, згадати хоча б Ющенка. Думаю, зараз Литвин визначається стосовно того, як себе публічно вести на майбутнє, враховуючи, що попереду з’їзди партій, необхідно буде позиціонуватися з певною політичною програмою і з якимись підходами стосовно технологій для того, щоб його позиція була адекватна ситуації. Ця пауза допомагає відслідкувати громадську реакцію, оскільки оцінки журналістів, політологів, політиків створюють підґрунтя для того, щоб зорієнтуватися, які він отримав плюси і мінуси.