11/23/2001 | Валерий ВОРОТНИК (газета "Антенна")

Тієї УНА-УНСО, якій ще півроку тому симпатизували мільйони громадян, якій аплодував Хрещатик, коли на ньому з’являлися знамена та лави струнких хлопців, більше немає. В неділю в УНА-УНСО стався переворот. Влада в організації перейшла до людей, які роблять все для того, щоб організація з революційного авангарду перетворилася на слухняний колгосп, підконтрольний владі.
З’їзд УНА-УНСО пройшов під покровою таємниці. У "реформаторів" УНСО раптово знайшлись гроші, щоб провести цей з’їзд в Пущі-Водиці, куди зазвичай не ступає нога простого смертного. Делегати на з’їзд були ретельно відібрані та "профільтровані". Нелояльних до нового керівництва УНСО просто не пустили на з’їзд, проте масовість забезпечили зовсім сторонні молодики, яким, як розповідають інтернет-видання, платилося по 10 гривень за участь у збіговиську. До речі, виконуючий обов’язки голови черкаської обласної організації УНА-УНСО Микола Кривоніс та керівник черкаської міської організації УНСО Василь Лютий цілком і повністю підтримали «реформаторів», проігнорувавши думку більшості членів черкаської організації. На з’їзд УНА-УНСО черкаське керівництво повезло лише лояльних до "реформаторів" та тих, хто взагалі не знав, що ж насправді коїться в організації. Ніхто з ув`язнених керівників організації навіть не здогадувався, що проводиться з`їзд, який повинен прийняти історичні рішення.
Що ж це за рішення? Банкову дуже дратувала символіка УНСО. І з’їзд змінив символіку. Два кольори - червоний і чорний, оспівані як "любов" і "журба", а також мальтійський хрест - символ християнської віри й лицарства - віднині покинули знамена Української Національної Асамблеї. Емблему, автором якої був легендарний Анатолій Лупиніс, було поховано. Віднині символом УНА є щось на кшталт жовтого пропелера з трьома лопастями. "Вентилятор" вже давно красується на дорогих візитках "реформаторів", і купу грошей (от цікаво, чиїх?) вкладено в пошиття нових прапорів. І стає зрозуміло, що тепер доля хреста УНА — це, в кращому випадку, доля музейного експонату.
"Мій унсовський хрест був у мене вилучений і наразі знаходиться в камері схову СІЗО СБУ. Перше, що я зроблю, коли вийду - одягну його", — так прокоментував геральдичні фантазії новоспеченого керівництва ув’язнений голова обласної організації УНА-УНСО та член Проводу партії Руслан Зайченко.
Відомий дисидент, син легендарного генерала УПА Романа Шухевича — Юрій Шухевич, авторитет якого хотіли використати на з’їзді, запропонувавши йому роль "весільного генерала" — голови партії, —- відмовився брати участь у фарсі. "Ви скликаєте з’їзд Української Національної Асамблеї у складну для Організації хвилину: за антипрезидентські виступи ув’язнено 16 членів УНА-УНСО, серед яких голова Проводу Андрій Шкіль та член Проводу Руслан Зайченко. І якраз зараз ви чомусь думаєте не про те, як підтримати ув`язнених, а фактично хочете відмежуватися від них», — пише Юрій Шухевич у своєму листі до з`їзду УНА-УНСО.
«Мало того, ви хочете змінити саму суть Організації. Замість бойової опозиційної сили ви хочете бачити ще одну покірну владі президента партійку. Не хочу прикладати рук до руйнації тої Організації, одним з п’яти засновників якої я був".
Кульмінацією з’їзду стала зміна структури керівництва Організації. Відтепер Провід, головою якого був ув’язнений Андрій Шкіль, не є головним колективним органом управління. З’явилася нова посада - голова партії. Ним став Микола Карп’юк, який просидів у СІЗО СБУ два тижні та несподівано був звільнений з-під варти. Решті заарештованих було відмовлено в зміні запобіжного заходу, навіть незважаючи на те, що деяким заарештованим унсовцям пред’явлено набагато м’якші звинувачення, ніж Карп’юку. Саме на ці дивні обставини і звернули увагу багато журналістів, що намагаються розібратися в останніх подіях.
Але більш широко хотілося представити ще одного "реформатора" — Едуарда Коваленка. Людину, яка нібито випадково з’явилася в організації взимку, стала особистим водієм Андрія Шкіля, а після його арешту зробила стрімку кар’єру, фактично перебравши на себе владу в організації. Спеціально "під Коваленка" створюється так звана Політрада УНА-УНСО, а на з’їзді його обирають ще й заступником голови партії.
"Багато хто не розумів, як Едуардові Коваленку, який вперше з’явився в УНА-УНСО в лютому 2001 року і не брав участі в жодній акції, вдалося зробити таку карколомну партійну кар’єру. До того ж багатьох цікавило, куди йдуть кошти, виділені Форумом національного порятунку на політв’язнів та адвокатів, оскільки фінансування ув’язнених та їхніх адвокатів було мізерним», - пише "Майдан-інформ".
Але ці питання на з’їзді не піднімалися. Ретельно відібраний склад з’їзду одностайно голосував за ідеї реформаторів. Це шоу буде мати продовження. Як стало відомо, політв’язні висловили сумніви щодо легітимності з’їзду і його рішень. Опитавши членів черкаської організації УНСО, ми виявили, що тільки двоє - Микола Кривоніс і Василь Лютий, які були делегатами з’їзду і отримали портфелі в новому керівництві партії (політраді), — позитивно ставляться до рішень з’їзду.
"Тепер ми боремося не з владою..." (репліка Едуарда Коваленка, прес-конференція УНА-УНСО 12 жовтня). А за що ж тоді сидять 16 братів-політв’язнів? Хіба не за те, що вони кинули виклик владі і відкидають будь-яке каяття?
У четвер, 22 листопада, має відбутися судове засідання по справі УНСО. Політв’язнів та реформаторів, що обов’язково прийдуть на засідання, будуть розділяти грати. "Кому - на лаври, кому - на нари, кому - в мєнти, кому - в УНСО". Чи замислювались ви над тим, чому склад ув’язнених саме такий, а не інший?
...На одній шальці терезів знаходяться лицарство і честь, на іншій - зрада і кошториси.