Відповіді

• 2001.11.28 | ilia25

  Ким саме добивалося?

  Максим’як писав(ла):
  > Німець нічого недогнав, саме цього і добивалося.
  
  Ким саме добивалося, і чого саме він не догнав? Звісно його твердження, що "про референдум всі забули" є перебільшенням. Але той факт, що референдум до цього часу не імплементовано -- це велика перемога.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2001.11.29 | Мінор

    Мені здається, що затягування імплементації

    розпочав Плющ ще до зникнення Гонгадзе. Точніше, я це чітко пам"ятаю. Саме Плющ у серпні 2000 р першим сказав, що імплементацію треба ще років 40 проводити. У той час його активно підтримував Медчедчук у цьому питанні. Думаю касетний скандал тут якраз ні до чого. Імплементацію поховали ще до його початку.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2001.11.29 | ilia25

      Так, у імплементації були противники

      Але чи вистачило б сили в Плюща чи Медведчука опиратись імплементаці, я не певен. Адже до виступу Мороза імплементація просувалась доволі бадьоро. Кучма натякав на розпуск парламента, якщо той не імплементує волю народа. Опозиції імплементації практично не було -- за одиноким винятком тої самої СПУ, бо з Симоненко Кучма якось би домовився.

• 2001.11.28 | Максим’як

  Re: «Свобода» дає більш ширший аналіз.

  1 РІК ПІСЛЯ ПОЧАТКУ КАСЕТНОГО СКАНДАЛУ: ЧИ ЗМІНИЛАСЯ УКРАЇНА І СТАВЛЕННЯ ДО НЕЇ У СВІТІ?
  
  У вівторок виповнилася річниця “касетного скандалу” в Україні, скандалу, що спричинив у країні найбільшу політичну кризу з часів незалежності, скандалу, що приголомшив світ і змусив подивитися на Україну іншими очима. Від самого початку Кучмаґейту Захід не переставав критикувавти президента Кучму і сподівався, що український лідер зробить все, аби довести свою непричетність до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе та різного роду зловживань, про які свідчать записи розмов президента з його найближчим оточенням. Ми пропонуємо вам погляд офіційного західного представника, політолога і журналіста. Європейський Союз, Рада Європи, Репортери без кордонів, Міжнародна амністія, Human Rights Watch – це лише головні з великої кількості міжнародних організацій, котрі гостро засудили президента Кучму після оприлюднення таємних записів, зроблених майором служби президентської охорони в кабінеті Леоніда Кучми. Європейський Союз назвав реакцію президентської адміністрації на справу Гонгадзе “демократичним випробуванням України”. Сполучені Штати заявивли, що не даватимуть Україні грошей, поки влада не доведе до кінця справу Гонгадзе, міжнародні фінансові організації призупиняли кредитування України, президента Кучму перестали запрошувати західні лідери. Не відвернулися від України лише Росія і Польща. Сьогодні аналітики оцінюють наслідки касетного скандалу. Всі доходять висновку, що він зганьбив образ України на Заході, послабив її авторитет і позиції на міжнародній арені, а головне – говорять експерти, скандал навколо президента Кучми - зробив Україну більш залежною від Росії.
  
  Говорить німецький журналіст, оглядач щоденника “Ді Вельд” Ґерхард Ґнаук: “Явно помічаємо тіснішу співпрацю України і Росії і орієнтацію України на Росію. Водночас у Росії з’явився новий підхід у діалозі з Україною”. Російський політолог, голова Фонду Карнегі Ендолмент в Росії Дмитро Трєнін говорить, що скандал з Кучмою дуже вплинув на образ України на Заході: “Я сказав би, що це була зустріч західної громадськості із українською реальністю. У Росії та інших країнах регіону ситуацію в Україні розуміли багато краще, ніж на Заході. Зараз як ніколи раніше зрозуміло, що єдиним шляхом покращення міжнародного іміджу України є поглиблення реформ, проведення свідомої та цілеспрямованої політики зі створення сучасної форми державності. І Росія, і сусіди України, і друзі України на Заході єдині в тому, що суть процвітання України – у послідовній демократичній реформі, анти-бюрократичних заходах, що сприятимуть становленню нової державності, нової економіки і нового суспільства в Україні.”
  
  Чи змінилася сама України за рік, що минув від початку касетного скандалу? Це запитання я поставила головному доповідачеві Ради Європи з України пані Генне Северінсен. “Так, Україна змінилася. Я мушу сказати, що в одну мить люди зрозуміли, що в країні щось діється. Але, на жаль ми можемо констатувати, що досі ніхто не знає, що сталося насправді? Шкода, що скандал з президентом кинув тінь на цілу країні.” А чи можна говорити про якісь позитивні наслідки Кучмаґейту? Ганне Северінсен: “Так, можна! Скандал започаткував дебати у суспільстві, розкрив рота багатьом журналістам. Він матиме більше позитивних наслідків, якщо буде досліджений до кінця.” Можливо міжнародна комісія із розслідування справи Гонгадзе, створення якої має затвердити у п’ятницю Кабінет Міністрів Ради Європи, проллє світло і на таємницю навколо записів в кабінеті Леоніда Кучми. Українська служба РС "Свобода"2001-11-28

• 2001.11.28 | Михайло Свистович

  Re: Дозвольте уточнити, чого саме я, ініціюючи вуличну протестну акцію 15 грудня, добивався? (-)

  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2001.11.28 | Максим’як

    Re: Я свої погляди на “касетний скандал” і трохи більше представив у “Євростратегічному плані Путіна”.

    Доречі, я ні від кого не чув ніколи, як все починалося, от могли би написати, об”єктивно хроніку подій, якщо Ви з першої години там приймали участь. Таку книжечку на 100 сторінок, могли би і легко видати. Мали би заробіток. Адже про це, ще ніхто не писав. Спішіть це зробити, поки це не зробив Луценко. А щоб ідею ніхто не перехопив, зранку біжіть в “Україну молоду” і просіть, хай вони там заміточку закинуть: “Що пан Свистович пишуть книжку про події річної давності”. Тобто, ідею запатентуйте, щоб соціалісти не вкрали, як Росія вкрала всі вигоди з ґейтів.
    
    Якщо вкладетеся до виборів, то я можу, навіть, на могорич за ідею свою сподіватися? звичайно, така книжка може мати успіх, якщо автор не робитиме свої висновків чи натяків, як я це, наприклад, дуже люблю робити.
    
    Мене, наприклад, цікавить роль соціалістів, оскільки не відкрию секрету, коли скажу, що я їм не вірю від третього з”їзду РСРДП. (до китайських чи німецьких соціалістів в мене відношення окреме).
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2001.11.28 | Михайло Свистович

      Re: Отже, рука Росії.

      Хай буде так. Припустимо, що плівки дійсно підкинула Росія. Але ж не могла вона подумати, що ми вийдемо на вулиці. А вивів народ на вулиці не Мороз. Він навіть сказав Чемерису у відповідь на його повідомлення, що ми 15 грудня виходимо на Майдан: "Я дивуюсь, чому це після оприлюднення записів Мельниченка люди не вийшли на вулиці?" І виходили ми на вулицю, думаючи лише про Гонгадзе та імідж України, а зовсім не про референдум (про те, що нам вдасться запобігти його імплементації ми навіть не мріяли).
      
      Максим’як писав(ла):
      > Доречі, я ні від кого не чув ніколи, як все починалося, от могли би написати, об”єктивно хроніку подій, якщо Ви з першої години там приймали участь. Таку книжечку на 100 сторінок, могли би і легко видати. Мали би заробіток. Адже про це, ще ніхто не писав. Спішіть це зробити, поки це не зробив Луценко. А щоб ідею ніхто не перехопив, зранку біжіть в “Україну молоду” і просіть, хай вони там заміточку закинуть: “Що пан Свистович пишуть книжку про події річної давності”. Тобто, ідею запатентуйте, щоб соціалісти не вкрали, як Росія вкрала всі вигоди з ґейтів.
      
      По-перше, я про це неодноразово писав тут на Форумі. По-друге, з книжечкою сторінок на 100 доведеться зачекати. Немає часу, Кучму скидати треба, а не мемуари писати. Та й заробіток навряд чи вона принесе. Щось я не чув про великі заробітки Чобота чи Мороза з видачі ними книжок про касетний скандал. А з Луценком змагатися наввипередки ми не будемо, бо мене абсолю.тно не цікавить, хто першим напише про все це. Якщо це зробить Юра, то я буду йому лише вдячний.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2001.11.29 | Максим’як

        Re: Пане Свистович, уявіть собі, що Вас би не було? Хто би пішов на асфальт? Мороз?

        Я Вам, от що скажу, Росія має в Україні такі потужні сили, що якщо завтра знову якийсь матеріал на ґейт появиться, то за пів години вона включить всі свої сили, щоб викрутити все на свій інтерес. І не залежить, чи буде, чи не буде там її рука спочатку. Чи не думаєте, що Ви можете з цим можете конкурувати?
        
        Ніхто не знає сьогодні, чиїх рук це робота, як я схильний вважати, Мельниченко також.
        
        Але я знаю інше, що оголосити імпічмент Кучмі у Верховній Раді, коли там 30% комуністів і 50% суркісят неможливо було. Але я дуже хотів щоб так сталося, бо за ним стояв Ющенко. Але вийшло навпаки, Кучма, якого хіба введення військ НАТО, чи Росії могло зняти, тим більше, що Кузьмук на другий день чітко сказав: Армія на стороні президента, почав здавати Україну Росії. Чому, може він мав попередження якісь усні, раніше від російської сторони? Тарасюк, Ющенко, економічні подарунки. Я пригадую слова Волкова перед зняттям Ющенка:”Нам президент не указ”. Це Волков, який руки папі цілувати міг?! Оце і причина того основна, що своїх бояр, Кучма міг тільки при допомозі руки Москви поставити все на місце.
        
        Як Ви собі думаєте, коли людина в державі має багато, багато грошей, і таких людей є багато і гроші ті всі зароблені в стилі аля-Лазеренко, що цим людям бракує?
        
        Вгадали з першого разу? ВЛАДИ. Надійної дуже влади для них. Тобто, до влади ні Вас, ні Мороза ніхто би не допустив.
        
        А тепер вирішуте як Вам ліпше, чи олігархи в процесі Росію підключили, а Кучма продажом України все на місце поставив, чи Росія спровокувала олігархів на переворот, щоб знову ж з Кучми побільше здерти України.
        
        Не знаю, як Вам, але переконаний, що Мороз все добре розумів, але йому все одно було, так як і колись, коли він був головою ВР, він вирішував свої задачі, а не України.
        
        Я пригадую, як генералам в парку нашому гіпсові погруддя ставили, а безногі інваліди війни під церквою кусок хліба просили. Вчора Ви були солдатом на чиїсь війні, але як станете генералом, то теж у Вас будуть солдати, якими Ви заледве сильно будете перейматися. Історію пишуть генерали. ( В нашому випадку, напевно, КҐБ і СБУ, як виконавці, а замовників мабуть нам так і не знати).
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2001.11.29 | ilia25

          Ясно -- в Україні всім заправляє Путін. Але чим тоді займається Світовий Уряд? СПИТЬ?!..

          Так, пане Свистович, тепер це вже офіційно. Завдяки вашому політичному НЕВІГЛАСТВУ, бідний Кучма був ЗМУШЕНИЙ продати Україну. Ви ж йому просто не залишили вибору!
          
          Один Мороз все знав і про Росію, і про підготовлену транзакцію, але, як завжди, поставив свої інтереси вище суспільних.
          
          Ганьба вам усім.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2001.11.29 | Михайло Свистович

            Re: Ілля, хоч Ви не крайте душу.

            Я і так всю голову вже попелом посипав, жінка не впізнає як прийду додому

        • 2001.11.29 | Майдан

          Єдино що Максимяка не зможуть використати.

          Тому що він сидить і нічого не робить.
          Окрім того у своєму пстингу Ви повторюєте ( або самі постулюєте) очевидну брехню , яка неприпустима при вашому вище середнього рівні інтелекту - Ви за вуха притягуєте здачу інтересів України Росії Кучмою до касетного скандалу.
          Хоча саме внаслідок касетного скандалу і на фоні викликаного скандалом посилення уваги Заходу, Кучма був змушений призупинити деякі інтеграційні процеси з Росією які почалися ДО касетного скандалу.
          
          Ви хочете виправдати Вашу і подібну до Вашої пасивно апатичну позицію деяких "героїчно"-бездіяльних " націоналістів", моделючи міф про російську змову. Воно зрозуміло - хочеться виглядати героєм-націоналістом і при тому лежати на печі... Але це самобман, який переходить в обман інших.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2001.11.29 | Максим’як

            Re: «Хоча саме внаслідок касетного скандалу Кучма і на фоні посилення уваги Заходу був змушений призупинити деякі інтеграційні з Росією процеси, які почалися До касетного скандалу» (Скрижалі Майдаполітмислі). (-)

            згорнути/розгорнути гілку відповідей

            • 2001.11.29 | Augusto

              Костурбато написано, але від того ще не стає неправдою.

              Тільки Q-чмо і Q-чмичаки почали марити, що все позаду, дегенерал КГБ почесний галичанин Марчук секретар чогось з безпекою, урізав марш "Об'єднання слов'янки" - про кінець позаблоковості України (читай - війсковий союз з Росією).
              
              P.S.А дурня і в церкві б'ють, скільки Україна залишиться слабкою, стільки цю слабкість використовивамуть всі кому то потрібне, так воно йде (нажаль) в світі. ІМХО нормальні повсякденні умови.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей

              • 2001.11.29 | Максим’як

                Re: Зверніть увагу на це інтерв”ю. Те, що хтось вважає ще полемічним, між Морозом і журналістом все виглядає тривіальним.

                Мороз говорить практично те саме, що і я. Мороз тільки змушений більш завуальовано висловлювати свої думки, бо трибуни в нас з ним різні.
                
                
                2001-11-29 Кореспондент.net Время Новостей: "Подвиг майора"- рік по тому
                
                У річницю касетного скандалу журналіст московського видання "Время Новостей" розмовляє з лідером українських соціалістів Олександром Морозом, який оприлюднив скандальні записи. За словами Мороза, український Президент "не відчуває колишньої безкарності".Сьогодні виповнюється рівно рік з часу найгучнішого політичного скандалу в історії незалежної України. 28 листопада 2000 року лідер соціалістів Олександр Мороз оприлюднив розмови українського президента, записані в його кабінеті офіцером охорони Миколою Мельниченком. Шокуючи висловлення Леоніда Кучми, з яких, зокрема, можна зрозуміти, що він дає команду "розібратися" з опозиційним журналістом Георгієм Гонгадзе, викликали найгострішу кризу. Вчора опозиційна партія "Батьківщина" Юлії Тимошенко запропонувала Верховній раді увічнити "подвиг майора", проголосивши 28 листопада Днем офіцерської гідності: "Микола Мельниченко вчинив як справжній патріот, чесний громадянин і офіцер, відкривши всьому світу очі на те, що відбувається у країні й що за люди перебувають у керма влади". Але оцінки "подвигу майора" неоднозначні. Деякі вважають, що історія з касетами була розіграна з подачі іноземних спецслужб, щоб послабити Леоніда Кучму і зробити його вразливішим. Втім, хоча репутація президента сильно підірвана, він як і раніше залишається при владі.
                
                Київський кореспондент газети "Время Новостей" Світлана Степаненко розмовляє з ініціатором касетного скандалу Олександром Морозом.
                
                - Минув рік із зникнення журналіста Гонгадзе й оприлюднення плівок майора Мельниченка. Які підсумки касетного скандалу, чи досягла мети опозиція?
                - Не вживайте слово "скандал". Йдеться не про побутову склоку, а про викриття і покарання злочину. Я домагався правди у справі про вбивство Гонгадзе, тому оприлюднив факти, які доводять причетність вищих посадових осіб. Я вчинив згідно з українським законодавством і своїми переконаннями. Що у підсумку? Громадськість вже не так залякана, як до 28 листопада минулого року, та й Леонід Кучма не відчуває колишньої безкарності. Зупинений його наступ на парламент, конституцію, вдалося домогтися відставки найодіозніших посадових осіб. Західні лідери нарешті усвідомили, що корупція й утиск свободи слова стали державною політикою. Все це свідчить про перспективність справи, що розпочалася 28 листопада минулого року. Кучма, який грубо порушував конституцію, поки при владі. Однак у цьому винувата не стільки опозиція, скільки ті, хто відповідає за розслідування резонансних справ, - правоохоронні органи.
                
                - В кулуарах президентської адміністрації не раз доводилося чути, що історія з майором Мельниченком - розробка розвідки однієї із суміжних країн (прозорий натяк на Росію) і за змістом "касетний" скандал лише прелюдія до великої гри.
                - Якщо в адміністрації Кучми так вважають, нехай назвуть ці країни і ці розвідки. Американці і росіяни мають доступ до тієї інформації, що їх цікавить. Невже ви вважаєте, що їхня мета - компрометація Кучми? Давайте взагалі залишемо справу Гонгадзе і говоритимемо про корупцію, переслідування преси й інших значних порушеннях законодавства України. Це що - теж витівки іноземної розвідки? Ні. Це результат створення на Україні системи тотального стеження всіх за всіма, ініціатори цього явища ті, хто безпосередньо залежить від Кучми. Прослуховування кабінету президента - результат створеної ним системи.
                
                - Чи впевнені ви, що касетний скандал не спровокований ззовні і ви, політик бездоганної репутації, не стали іграшкою у чужих руках? Рік тому ми з вами говорили про те, що революцію роблять романтики, а їх плодами користаються негідники.
                - Це класична формула. Хоча я не вірю у версію іноземного втручання. Мені нецікаво, як робив свої записи Мельниченко, - під диваном або ще десь. Для мене важливий їхній зміст. Я походжу з постулату, що будь-який злочин має бути покараний. Щодо Кучми, мені все одно, хто посяде його місце. Я домагаюся змін у системі влади, щоб замість Кучми №1 не було Кучми №2, №3 і т.д. Ще раз повторю - я не вірю, що плівки Мельниченка – справа рук іноземних розвідок; що стосується реформи системи влади, ми відкриті для співробітництва з усіма демократичними силами.
                
                - Чи не вважаєте ви, що одним з результатів касетного скандалу стало загальне послаблення влади і, як наслідок, втрата значної частини українського суверенітету?
                - Сутність суверенітету - це можливість бути господарем на своїй території, розпоряджатися майном, розробкою надр, народним господарством, фінансовою системою. З цього погляду Україна давно не є незалежною. Казати, що внаслідок "касетного" скандалу стане менше суверенітету, недоцільно. Навпаки, країна одержала шанс виявити себе хоча б у морально-політичному відношенні. А дії влади і правоохоронних органів, що прилюдно брехали з трибуни Ради, намагаючись зам'яти справу, свідчать про безвідповідальне ставлення до авторитету держави.
                
                - Рано чи пізно Кучма піде. Питання у тому, хто отримає владу. Вибір спадкоємця не в останню чергу залежить від того, чи знайдуть спільну мову політичні сили всередині країни. Інакше нашого майбутнього керівника визначать у столицях інших "зацікавлених" держав. Чи не вважаєте ви, що сьогодні демократичні партії України повинні згуртуватися?
                - На якій платформі?
                
                - Захист державності.
                - Я увесь час стояв на цих позиціях. Ті, хто допустив убивство Гонгадзе і займався розкраданням держмайна, - це антиукраїнські сили. На жаль, така сутність нашої влади.
                
                P.S.
                Мороз вдає тільки, що не розуміє, що система Кучмою успадкована, а не створена, просто передача системи відбулася в руки Кучми, а не Чорновола, щоб він міг її зберегти в робочому стані якнайдовше. Мороз теж був важливим важелем цієї системи, і коли він каже, що Україна є вже давно не незалежною, то саме це слово “давно” і включає його причетність до цього, як одного з колишніх керівників держави. І Кучма і Мороз і Марчук іт.д. – є слабаки, і тому Україна є слабкою державою. Вони є із системи де вони були рабами. А із раба не буде пана, - так кажуть.
                
                Щоб політику захищати свободу слова, чи боротися з корупцією зовсім не потрібно чекати на смерть журналіста. Він має трибуну ВР, своїх виборців, депутатів однодумців, пресу. А Мороз був ще і головою ВР та лідером групи 239. І всі 75 відсотків депутатів є такі сьогодні. Тільки при певних обставинах, вони можуть відбігти на довжину повідка від системи і трохи погавкати. От і все.
                
                Те що заслуга тих позитивних змін в свободах в Україні, то це заслуга саме таких, як Свистович та унсовців, але Мороз жодним словом про це не згадує і не згадає вже думаю офіційно. А саме вони були тим народом, якого боїться режим, а не Мороза. Це заслуга Ґонгадзе і інших журналістів які пишуть чи в інтернеті, чи в книжці іт.п., саме в «колоколі» який пробуджує думку і формує світогляд.

        • 2001.11.29 | Михайло Свистович

          Re: Уявив.

          Навряд чи б на асфальт вийшов Мороз. Напевно б це зробив хтось інший з досвідом боротьби за незалежність, бо в соціалістів у активі подібних протестних вуличних акцій не було.
          
          
          Максим’як писав(ла):
          >
          > Вгадали з першого разу? ВЛАДИ. Надійної дуже влади для них. Тобто, до влади ні Вас, ні Мороза ніхто би не допустив.
          
          До влади не допускають. Владу беруть.
          
          >
          > Не знаю, як Вам, але переконаний, що Мороз все добре розумів, але йому все одно було, так як і колись, коли він був головою ВР, він вирішував свої задачі, а не України.
          
          Не було Морозу все одно! І нічого він такого не думав, що Ви йому приписуєте. Мороз взагалі припускав з великою ймовірністю, що його життя скоро просто обірвуть, але був готовий до нього.
          
          >
          > Вчора Ви були солдатом на чиїсь війні, але як станете генералом, то теж у Вас будуть солдати, якими Ви заледве сильно будете перейматися.
          
          Історія знає й інших генералів.

• 2001.11.28 | SpokusXalepniy

  Плачевный итог - не в Кучме

  > Скандал остаточно зіпсував міжнародний імідж України, слабкішим став президент Кучма.
  
  Разве ж в имидже дело? Разве ж результат в ослаблении/усилении Кучмы?
  Если бы только это!!!
  
  Самое страшное совсем в другом! Самое худшее, что Украина показала всем, и убедилась сама, что ее народ далеко еще не нация! Нация - в лояльном смысле этого слова. Нация как устойчивое объединение граждан страны, имеющих и отстаивающих свои итересы.
  События четко и ясно показали - Украина это Кучмастан. Здесь совершенно не имеет значение Кучма, здесь главное - стан.
  Кассетное дело, даже если записей было бы в десять раз меньше, воспринялось бы народом, который считает себя нацией, как пощечина от властей, как помои выплеснутые прямо в лицо, как унижение национального достоинства. Шутка ли - президент страны оказывается, как бандюга с большой дороги, как последняя блядь, как циник, хам и наглец одновременно. И даже не скрывает и не стыдится этого - т.е. считает свой народ полным быдлом: "перед кем оправдываться? Перед - этими...".
  Но ничего подобного с украинскими гражданами не произошло! Они подняли планку своего холуйства на ту высоту, с которой уже можно делать с народом все что угодно: "...веревку свою приносить или на казенной будете вешать?".
  Перед таким фактом судьба кучмов, а также имиджы-шминиджы - это все такая чепуха...
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2001.11.29 | Майдан

    Не треба звинувачувати громадян

    Вони повели себе цілком нормально. Погано проявила себе еліта. Однак і тут почалися позитивні процеси - змінилася система цінностей.
    
    Ющенка зараз просте не було б на політичній арені , якби не зимові виступи проти Кучми. Можливо його не булоб і в живих.
    
    Зараз знову просто вибирали б менше зло, скажімо СДПУ(о) чи азаровці.

• 2001.11.29 | Augusto

  Треба подивитися правді просто в очі:

  не дуже було того престижу, щоб його псувати і до того, завдяки невтомній праці Q-чма і його Q-чмичак Україна перетворилася на білу пляму на політичній мапі (ще до скандалу), тому сувора правда - не на порожньому місці зьявився Мельниченко, також чекайте на нові скандали, вони приховані, але ж вигулькнуть колись.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2001.11.29 | Майдан

    А престиж громадян України виріс.

    Вони продемонстрували що їхня реакція відповідає реакції громадян , котрі живуть у розвинутих суспільства.
    
    А непослідовність лідерів, то вже не вина громадян, а ознака недосвідченості і недоформованості еліти.

• 2001.11.29 | Пані

  Итоги корректно будет подводить после выборов. Сейчас это все вилами по воде (-)

• 2001.11.29 | АВ

  Мнения по теме:

  http://www.expert.org.ua/2001/11/27/011127p2.shtml
  
  http://www.for-ua.com/analit/2001/11/27/172537.html

• 2001.11.29 | Спостерігач

  Тарас Кузьо: Украина: год спустя после «Кучмагейта»,

  Украина: год спустя после «Кучмагейта», «Radio Free Europe/Radio Liberty», 29.11.2001
  
  Тарас Кузьо, научный сотрудник Центра российских и восточноевропейских исследований при Университете Торонто. «Radio Free Europe»
  Научный сотрудник Центра российских и восточноевропейских исследований при Университете Торонто Тарас Кузьо считает, что «кассетный скандал» повлек за собой необратимые последствия, подорвавшие основы общественной жизни и внутренней политики Украины.
  
  Вчера исполнился год с той даты, когда лидер Социалистической партии и бывший председатель парламента Александр Мороз выступил перед ошеломленными народными депутатами с кассетными записями, тайно сделанными бывшим офицером охраны президента Николаем Мельниченко в кабинете главы государства.
  
  Мельниченко, эксперт по аппаратуре для тайного наблюдения, имел постоянный доступ к кабинету Кучмы на протяжении многих лет.
  
  На пленках содержалось обсуждение многих противоправных поступков: нелегальной продажи оружия за границу, махинаций во время проведения президентских выборов 1999 года и референдума 2000 года по сокращению полномочий парламента, преследовании независимых журналистов, манипуляции расследованием США по отмыванию денег, коррупции в высших кругах власти и злоупотреблений общественными средствами.
  
  События, получившие со временем название «Кучмагейта», повлияли на украинскую политику во многих отношениях и обнаружили резкие противоречия между провозглашаемой и действительной внутренней политикой руководства страны. Сначала правящая верхушка отрицала подлинность пленок. Затем, после того как сомнения в подлинности записей были опровергнуты, она изменила свою позицию и теперь утверждает, что различные части пленки были соединены так, чтобы инкриминирующие цитаты остались без контекста. Мороз и Мельниченко предложили пройти тест на детекторе лжи, который в случае с майором безопасности и был проведен ФБР. Мельниченко успешно прошел испытание на правдивость.
  
  Антикучмовская оппозиция обратилась с предложением к Президенту Украины, состоящим в том, что лучшим способом для восстановления его репутации было бы прохождение теста на детекторе лжи, но пока глава страны отказывается проводить такой эксперимент. Проведенное месяц назад социологическое исследование показало, что 86% населения Украины считает записи подлинными.
  
  Сбитое с толку кассетными обличениями, украинское руководство не знало, как на них реагировать. Критика со стороны западных лидеров и СМИ была названа «выкручиванием рук». Секретарь Совета по национальной безопасности и обороне Евгений Марчук недавно сказал в интервью «Независимой газете», что критика западных СМИ угрожает безопасности Украины. Впервые за десять лет со времени распада СССР трансляции украинской редакции «Радио Свобода» глушились, потому что на ее волне передавались отрывки скандальных записей. К тому же, Кучма осудил как «антиукраинские действия» требование Совета Европы в апреле 2001 года исключить Украину из состава ЕС из-за «кассетного скандала».
  
  В декабре 2000 года начались акции уличного протеста, участники которых требовали разъяснений по поводу кассетных откровений. Власти делали все возможное, чтобы противостоять взрыву общественного негодования, вызванного обнародованием записей. На общественные средства в поддержку президента издавались бесплатные газеты. Журналистов увольняли из изданий, если они осмеливались писать о «Кучмагейте». Государственные служащие были вынуждены выходить на демонстрации в поддержку «конституционного порядка» или подавать заявление об увольнении. На проводимых в советском стиле съездах преимущественно олигархических центристских партий участники клялись в своей верности Президенту.
  
  В изданном 15-го февраля заявлении Президент Кучма, председатель Верховной Рады Иван Плющ и премьер-министр Виктор Ющенко обвинили демонстрантов в создании угрозы «национальной безопасности» и предостерегли, что подобные действия могут привести к «анархии». Государственное телевидение презрительно отзывалось о демонстрантах в уже было позабытой манере «антибуржуазных» кампаний советских времен. Президент Кучма обратился к языку своих советских предшественников, клеймя «Кучмагейт» как «сознательную провокацию и тщательно спланированную» кампанию, осуществленную «псевдооппозиционными силами» и «профессиональными революционерами», которых он сравнил со «стадом» и «цирком», представленным «бомжами» на деньги иностранных организаций. По словам Кучмы, их действия основывались на непатриотических мотивах и угрожали независимости и территориальной целостности Украины, потому что были организованы «экстремистами», «национальными социалистами» и «коричневой (фашистской) чумой».
  
  Массовые аресты активистов оппозиции и студентов после антикучмовских демонстраций 9 марта сопровождались избиениями и незаконным содержанием в тюрьмах. В ВУЗах Киева и Западной Украины студентам грозили исключением в случае поддержки антипрезидентского движения. Оппозиция Президенту изображалась как оппозиция украинскому государству. Это сочетание государства и президента отражает взгляды представителей корпораций, где частная и общественная собственность представлена мало и которым выгодна непрозрачность политических и экономических процессов. 6 марта был издан указ Президента, который потребовал от сочувствующих оппозиции чиновников увольнения. Это обращение было осуждено ЕС как документ, «несовместимый с основными правами человека и верховенством закона». Сразу же после демонстраций 9 марта государственное телевидение транслировало передачи, в которых высказывались предположения о существования заговора между Мельниченко и Западом с целью привести Ющенко на место Кучмы.
  
  Долговременный эффект «Кучмагейта» на украинскую политику проявился в шести последствиях. Во-первых, критически упало доверие общественности к украинским политическим учреждениям и элите. Украиной по-прежнему правит советская партийная верхушка, а едва заметное разнообразие, внесенное с 1992 года, было практически незаметно во время «Кучмагейта», проявившего во всем великолепии укоренившуюся советскую ментальность. Представители советской элиты – такие, как Борис Платон, руководители советской Украины и многие другие - были вынуждены встать на сторону Кучмы. Во-вторых, более 1 000 представителей «молодой украинской» интеллигенции подписали «обвинительный приговор», который отразил разочарование молодежи в правящем режиме. В-третьих, союз бывших коммунистов, превратившихся в олигархов, и национальных демократов, приведших Украину к независимости, был необратимо подорван. Антиолигархические нацдеки теперь группируются вокруг «Нашей Украины» Ющенко и «Фронта национального спасения» Тимошенко, сформированных в преддверие парламентских выборов 2002 года.
  
  В-четвертых, образовалась пропасть между прогосударственными антикучмовскими социалистами и антигосударственными коммунистами, приходивших Кучме на помощь во многих пиковых ситуациях «кассетного скандала». Либеральный прозападный реформатор Ющенко представляет для коммунистов гораздо более серьезную опасность, чем Кучма.
  
  В-пятых, планы введения в жизнь результатов референдума апреля 2001 года по сокращению полномочий парламента и увеличению сфер влияния исполнительной власти не увенчались успехом, поскольку их законодательное оформление требовало парламентского большинства нелевого толка, в которое вошли бы олигархи и национальные демократы. И, наконец, хотя Кучме и удалось удержаться при власти, он по-прежнему опасается, что парламент, избранный в марте следующего года, не позволит ему мирно завершить свой срок на посту главы государства, а его должностная неприкосновенность истекает в октябре 2002 года.