Чого навчилася влада й опозиція за час касетного скандалу?
11/30/2001 | Максим’як
Цього тижня виповнюється річниця з моменту оприлюднення Олександром Морозом записів майора Мельниченка. «Контракти» звернулися до своїх експертів із запитанням:
Леонід КРАВЧУК, перший Президент України:
— Опозиція намагалася повернутися до 90-х років, коли питання вирішувалися на вулиці. Але тоді був Союз, не було Президента, не було нічого такого, на що можна спертися, щоб владу відстояти. Їм здавалося, що після атаки Президент сам подасть у відставку. Влада зрозуміла, що потрібно краще захищати свій інформаційний простір. Є статус телефонної розмови, усної розмови і таке інше. Усе це потребує більше захисту. Також влада навчилася не робити попередні висновки, не вивчивши питання. Я б цю тезу розвинув глибше, якби не історія з ТУ-154. Але українське суспільство, на жаль, нічому не навчилося. Увесь цей галас стосувався не більше 5 — 7% громадян. Суспільство не піднялося, і Мороз теж сильно нервував, він дійшов до такого стресу, що назвав людей стадом баранів.
Олесь ДОНІЙ, співголова комітету «За правду!»:
— Влада тепер знає, що не можна безмежно тиснути на суспільство, що суспільство може якщо не відбиватися, то принаймні огризатися. Цей урок десь подібний до того, який отримала європейська буржуазія на початку ХХ століття після перемоги у Росії соціалістичної революції. Вони зрозуміли, що краще йти пролетаріату на поступки, ніж використовувати силу. Але це напівурок. По-справжньому осмислення подій у цієї влади ще не відбулося з огляду на її інтелектуальний рівень. Опозиція не винесла взагалі жодних уроків. Як була вона розпорошена, як була її частина конформістськи спрямована і зрощена з владою, так і залишилася. Суспільство побачило, що владі можна протистояти, але страх перед владою ще досить сильний.
Коментар «КОНТРАКТIВ»
Не віриться, але ще навесні вся країна, принаймні політично активна її частина, сподівалася, що ось-ось — і все зміниться, і ми заживемо нормально, як наші західні сусіди. Але хвиля вляглася, і всі забули про революційні настрої і весняний неспокій. Влада вистояла. Цікаве зауваження з цього приводу зробив один з чиновників японського МЗС. Ходить байка, що під час ознайомчої поїздки кількох українських журналістів до Японії в неофіційній розмові чиновник, який опікувався ними, сказав: «Після касетного скандалу ми побачили, що Україна — це не африканська країна, де Америка ставить і знімає президентів, як їй захочеться».
Джерело: “ГК” 2001-11-30
Леонід КРАВЧУК, перший Президент України:
— Опозиція намагалася повернутися до 90-х років, коли питання вирішувалися на вулиці. Але тоді був Союз, не було Президента, не було нічого такого, на що можна спертися, щоб владу відстояти. Їм здавалося, що після атаки Президент сам подасть у відставку. Влада зрозуміла, що потрібно краще захищати свій інформаційний простір. Є статус телефонної розмови, усної розмови і таке інше. Усе це потребує більше захисту. Також влада навчилася не робити попередні висновки, не вивчивши питання. Я б цю тезу розвинув глибше, якби не історія з ТУ-154. Але українське суспільство, на жаль, нічому не навчилося. Увесь цей галас стосувався не більше 5 — 7% громадян. Суспільство не піднялося, і Мороз теж сильно нервував, він дійшов до такого стресу, що назвав людей стадом баранів.
Олесь ДОНІЙ, співголова комітету «За правду!»:
— Влада тепер знає, що не можна безмежно тиснути на суспільство, що суспільство може якщо не відбиватися, то принаймні огризатися. Цей урок десь подібний до того, який отримала європейська буржуазія на початку ХХ століття після перемоги у Росії соціалістичної революції. Вони зрозуміли, що краще йти пролетаріату на поступки, ніж використовувати силу. Але це напівурок. По-справжньому осмислення подій у цієї влади ще не відбулося з огляду на її інтелектуальний рівень. Опозиція не винесла взагалі жодних уроків. Як була вона розпорошена, як була її частина конформістськи спрямована і зрощена з владою, так і залишилася. Суспільство побачило, що владі можна протистояти, але страх перед владою ще досить сильний.
Коментар «КОНТРАКТIВ»
Не віриться, але ще навесні вся країна, принаймні політично активна її частина, сподівалася, що ось-ось — і все зміниться, і ми заживемо нормально, як наші західні сусіди. Але хвиля вляглася, і всі забули про революційні настрої і весняний неспокій. Влада вистояла. Цікаве зауваження з цього приводу зробив один з чиновників японського МЗС. Ходить байка, що під час ознайомчої поїздки кількох українських журналістів до Японії в неофіційній розмові чиновник, який опікувався ними, сказав: «Після касетного скандалу ми побачили, що Україна — це не африканська країна, де Америка ставить і знімає президентів, як їй захочеться».
Джерело: “ГК” 2001-11-30
Відповіді
2001.12.01 | Горицвіт
пам'ять
Максим’як писав(ла):> Леонід КРАВЧУК, перший Президент України:
> Суспільство не піднялося, і Мороз теж сильно нервував, він дійшов до такого стресу, що назвав людей стадом баранів.
Наскільки мені пригадується, про стадо баранів Мороз говорив після президентських виборів, а не тепер. Цікаво, це в Кравчука все переплуталося від сильних емоцій, чи він свідомо?