НЕБЕЗПЕКА РЕФЕРЕНДУМУ. ПИТАННЯ ДО НЬОГО.
12/03/2001 | ВААСЯ ПУПКІН
НЕБЕЗПЕКА РЕФЕРЕНДУМУ. ПИТАННЯ ДО НЬОГО.
Промосковські сили на чолі з нашим всенародно обраним вінценосцем ведуть справу до проведення референдуму про статус “російської” мови як другої державної мови в Україні. Попри всю абсурдність та антиконституційність цих намірів треба зважати на реалії, а сьогодні – треба це визнавати – позиції української мови і української державності як ніколи за часів незалежності слабкі. Незважючи на те, що переважна більшість населення України - українці, нам нав”язується дещо протилежна думка про те, що переважна (80%) частина населення України – рускоязична, що у мене, звиняйте, невимушено асоціюється із дещо схожим поняттям “косноязична”. Очевидно, що тут іде пересмикування фактів і плутаються два поняття : адже знати і розуміти “російську” мову поряд із рідною українською – це не є ознакою “рускоязичності”. На проголошення “рускоязичності” і націлений перепис населення, результати якого і будуть підготовкою до референдуму.
Референдум – референдумом, але його результати однозначно залежать від того, як поставити запитання. Якщо запитання будуть на кшталт : “Желаєтє лі ви , чтоби русскій язик в Українє, как історічєскі сложилось, стал вторим государствєнним язиком наравнє с українскім і служил інструмєнтом дальнєйшего сбліженія трьох братскіх народов - українского , бєларусского і вєлікорусского ?” - то 90% дадуть відповідь "так".
А якщо питання буде "Чи бажаєте ви і подальшої русифікації України, введення російської мови як другої державної з подальшим витісненнням української мови з обороту, витісненння етнічних українців з процесу державотворення, перетворення України на Малоросійскую автономію Россійской Фєдєрациї, створення нових робочих місць для українців у Сибіру та на Колимі” – то , я гадаю, процентів 70 дадуть відповідь “ні”.
Отже, референдум проводити можна. Треба лише правильно сформулювати запитання.
Промосковські сили на чолі з нашим всенародно обраним вінценосцем ведуть справу до проведення референдуму про статус “російської” мови як другої державної мови в Україні. Попри всю абсурдність та антиконституційність цих намірів треба зважати на реалії, а сьогодні – треба це визнавати – позиції української мови і української державності як ніколи за часів незалежності слабкі. Незважючи на те, що переважна більшість населення України - українці, нам нав”язується дещо протилежна думка про те, що переважна (80%) частина населення України – рускоязична, що у мене, звиняйте, невимушено асоціюється із дещо схожим поняттям “косноязична”. Очевидно, що тут іде пересмикування фактів і плутаються два поняття : адже знати і розуміти “російську” мову поряд із рідною українською – це не є ознакою “рускоязичності”. На проголошення “рускоязичності” і націлений перепис населення, результати якого і будуть підготовкою до референдуму.
Референдум – референдумом, але його результати однозначно залежать від того, як поставити запитання. Якщо запитання будуть на кшталт : “Желаєтє лі ви , чтоби русскій язик в Українє, как історічєскі сложилось, стал вторим государствєнним язиком наравнє с українскім і служил інструмєнтом дальнєйшего сбліженія трьох братскіх народов - українского , бєларусского і вєлікорусского ?” - то 90% дадуть відповідь "так".
А якщо питання буде "Чи бажаєте ви і подальшої русифікації України, введення російської мови як другої державної з подальшим витісненнням української мови з обороту, витісненння етнічних українців з процесу державотворення, перетворення України на Малоросійскую автономію Россійской Фєдєрациї, створення нових робочих місць для українців у Сибіру та на Колимі” – то , я гадаю, процентів 70 дадуть відповідь “ні”.
Отже, референдум проводити можна. Треба лише правильно сформулювати запитання.
Відповіді
2001.12.03 | trick
Do rechi
A chomu b i ne rozdrukuvaty jakraz otaki dvi formy zapytan ta razom z riznymy opytuvannyamy ne rozdaty taki papirci - typu "trenuvalnyj rexverendum" / "apros abshestvennago mnenija" ?IMHO
2001.12.03 | Рюген
Re: НЕБЕЗПЕКА РЕФЕРЕНДУМУ. ПИТАННЯ ДО НЬОГО.
Ваася, ну чого ти такий лякливий? Знає кішка, чиє сало з'їла, чи що? Так воно, те сало, вже з'їдене і на користь тобі не пішло.А трюкач - він справді трюкач. Борюкається з українською мовою латинськими літерами. Встановив би вже собі українську розкладку, чи не тямить, чи це "company's policy"?
2001.12.03 | ВААСЯ ПУПКІН
Рюген, пишеш аби писати... Яке ще сало ? (-)
2001.12.03 | Рюген
Якщо сало ні до чого - чого ж боїшся? (-)
2001.12.03 | Адвокат ...
Re: НЕБЕЗПЕКА РЕФЕРЕНДУМУ. ПИТАННЯ ДО НЬОГО.
Рюген писав(ла):> Ваася, ну чого ти такий лякливий? Знає кішка, чиє сало з'їла, чи що? Так воно, те сало, вже з'їдене і на користь тобі не пішло.
Йой! Пан був знайомий із тим салом, що його з'їла кішка, тим що не пішло на користь ВААСІ?!
Тож, поділіться із нами Вашим про те сало враженнями: чи молоденьке було, чи рожеве, а,може,-- з цицьками? Тобто, як виглядало, як смакувало!
Бо, ну дуже кортить дізнати,-- до чого тут сало!!! Може пан зголодніли? Тож, і пише про те, що весь час стоїть перед очима...
> А трюкач - він справді трюкач. Борюкається з українською мовою латинськими літерами. Встановив би вже собі українську розкладку, чи не тямить, чи це "company's policy"?
Лінуєтесь! Українська мова доволі добре передається латинкою. Напружтесь трішки -- впіймаєте кайф!
2001.12.04 | Рюген
Нарешті, домовилися. Я давно казав - вам назад, під поляків треба! (-)
2001.12.04 | Адвокат ...
Не домовилися, то Вас кирилиця підвела. ;-)
Бачите, москалі, кацапи та хахли виріжняються поміж нормальних людей маніакальним потягом підкорятися та за всяку ціну "обертати у свою церкву" всих, і ближніх, і дальніх. Українцям, литовцям, полякам, за що Ви їх так не любите?А латинку Ви не дарма не любите. Навіть такому титанові думки, як Ви, видко: українські речення, що записані латинкою, зовсім не схожі на "мілий вашему сердцу вєлікій і моґучій". А це, для подібних до Вас, "вже занадто".
P.S. Мої знайомі москалі трішкі переробили відому приказку совєцьких часів, і тепер вона звучить так: "Красіво жіть -- нє разрєшішь, холопом біть -- нє запрєтішь". Тепер я, нарешті побачив уособлення цього перлу. Красно дякую!!!
2001.12.04 | Viewer
Re: НЕБЕЗПЕКА РЕФЕРЕНДУМУ. ПИТАННЯ ДО НЬОГО.
Думаю, что за русский язык, как другой государственный действительно проголосует большинство.И это правильно.
Не знаю как там насчет интеграции, но мучать добрую половину населения страны для успокоения нескольких национально-озабоченных граждан - это неправильно.
Мне все равно, на каком языке будут говорить "сознательные", но на юге страны языком общения всегда был русский. К тому же этот язык понимают все 100% граждан Украины.
Так что, по-моему, это проявление уважения к обычаям и привычкам друг друга - единственный разумный вариант предотвратить раскол страны.
И будь "сознательные" умнее, они бы давно уже поняли, что националистическая идея обанкротилась. И если не перейти от национальной идеи, к идее общности интересов граждан Украины, мы действительно станем автономией ( ну и, попутно, посмешищем, "притчей во языцех")
2001.12.04 | юрко
Re: це ви, К.Л.М.?
щось дуже подібне на ваш стиль. А країна вже й так розколена на одних і других - більше не розколеш. Також, "идея общности интересов граждан Украины" і є вираженням національної ідеї, національна ідея нічого іншого, крім спільності інтересів громадян, і не виражає. Або інакше - національна ідея це і є спільність інтересів громадян країни.2001.12.04 | Михайло Свистович
Re: На Югє ета гдє?
Я народився в місті Первомайськ Миколаївської області, але прожив там лише 2 чи чотири місяці, не пам"ятаю, склероз, напевноПотім ми переїхали до Миколаєва, де я й жив до вступу в Київський університет, ходив до школи.
Так, обласні міста дійсно спілкуються російською, але варто від"їхати від міста на 5-10 км як почуєш мову українську. Деякі районні міста деяких областей (Дніпропетровська, Запорізька) також спілкуються російською, але от Миколаївські райцентри - українські. Тобто, обласний центр - російськомовний, область (втричі більша за населенням) - україномовна.
2001.12.04 | Адвокат ...
Пане Свистовичу!
Та, невже ж Ви не навчили се, що наші громадяни, що мешкають у сільській місцевости, для кацапів -- "нє в счьот", дарма, що їх -- більшість.