Час подумати про братання
12/06/2001 | Максим’як
Час подумати про братання
«Вечірній Київ» 2001-12-06
Про єдність, соборність, братання, консолідацію в нас точаться розмови cправіку. Проте "київським князям бракувало єдності, і Київська Русь розпалася". Хоч згодом "Україна відродилася у формі Козацької держави з гетьманською владою, але внаслідок національного розбрату втратила свою міць". Хоч на початку XX століття утворилася Українська Народна Республіка, але "через відсутність національної єдності УНР спіткала та ж сама доля". Наведені цитати - з преамбули проекту Програми Української партії "Єдність", що його роздали делегатам 1 грудня перед початком III позачергового з'їзду партії. Там же констатується, що й нині, після 10 років незалежності, немає єдності провідних національно-патріотичних сил. Тож нема чого дивуватися, що в Україні не створено умов для приходу до влади патріотично налаштованої політичної еліти. Бо хто для нас ті умови створюватиме? Політичні структури, які виступають проти української державності, чи ті, які прикривають олігархічні клани? Саме з ними партії з багатообіцяючою назвою "Єдність" не по дорозі. Про це заявив у своїй промові на з'їзді лідер партії Олександр Омельченко за кілька годин до своєї легітимізації на цьому відповідальному посту (це майже одноголосно підтвердили 680 зареєстрованих у залі делегатів).
У його доповіді давався чіткий, зважений і до болю правдивий аналіз нинішньої ситуації в країні й окреслено шляхи виходу з неї, що їх пропонує "Єдність". Навряд чи сподобається олігархам, приміром, один із них: "проведення повної інвентаризації власності в державі, визначення втрат нації від незаконної, несправедливої приватизації, визначення законодавчих механізмів компенсації таких втрат з боку нових власників чи повернення такої власності у разі небажання їх відшкодувати". Згодьтеся, це одна з ключових позицій партії, яка голосно заявила про себе в останні місяці. Як не дивно, але навіть від деяких колег-журналістів у кулуарах мені довелося почути, мовляв, чи не "круто повернув" Сан Санич; чи не злякає це виборців; чи не призведе реалізація цієї тези до непередбачуваного? А хто, дозвольте запитати, має цього боятися? Невже 99 відсотків населення України? Ні, - саме його й на гарматний постріл не підпустили до приватизаційних процесів. Хапатися за тужаві кишені й труситися, мов у пропасниці, мають ті, котрі бояться, що нація справді консолідується. Отоді їм буде непереливки! Партія пропонує суспільству чіткий механізм реалізації своєї мети: від держави до громади, від громади - до людини. Бо за нинішньої влади відстань держава - людина дедалі довшає. А мало б бути навпаки! До речі, українці віддавна не надто пошановували владу, бо вона століттями була не своя: то царсько-російська, то польська, то радяно-комуністична… А тепер, здавалося б, коли здобуто незалежність… Що ж до наведеної вище партійної тези, то в українському фольклорі побутує чудова приказка "Що бабі, те й громаді". Тобто наша здавна демократична нація з глибинних джерел ніби подає сигнал нині сущим: у громаді ніхто не повинен бути обділений, і отой ланцюг слід починати з інтересів насамперед немічної бабусі чи дідуся.
Власне у промові Олександра Омельченка на з'їзді й сказано про те, що сім'я, родина - перша природна спільнота, основа територіальної громади та нації. Нас же впродовж кількох десятиліть привчали до того, що людина - лише ґвинтик, шестірня, а то й взагалі пилинка у механізмі держави. І ось викорінити таке уявлення співвітчизників про самих себе - також одне з найголовніших завдань Омельченкової "Єдності". Прикметно, що солідарність з Омельченком (певно, єдиним в Україні політиком, який зумів не на словах, а на ділі залучити до конкретних справ дуже різних за переконаннями людей) продемонстрували і присутністю, і вітальним словом лідер "Нашої України" Віктор Ющенко, інші відомі політики - Геннадій Удовенко, Левко Лук'яненко, Віталій Кононов, Сергій Пересунько, Михайло Павловський, Микола Поровський, Ярослав Федорин. Надіслав привітання учасникам з'їзду і Президент Леонід Кучма. Навряд чи хтось може пригадати, щоб останнім часом стільки політиків національно-демократичного спрямування збиралося разом. То невже заповіт нашого першого президента Грушевського "В єдності - наша сила" для них так і лишиться гаслом? Не хотілося б у це вірити, хоч підтверджень у нашій історії - безліч. Але вона дає Україні ще один шанс. Не втратити б його…
Олександр БАЛАБКО
Докладніше про перебіг III позачергового з'їзду "Єдності" - у газеті "Хрещатик" від 4 грудня 2001 р.
«Вечірній Київ» 2001-12-06
Про єдність, соборність, братання, консолідацію в нас точаться розмови cправіку. Проте "київським князям бракувало єдності, і Київська Русь розпалася". Хоч згодом "Україна відродилася у формі Козацької держави з гетьманською владою, але внаслідок національного розбрату втратила свою міць". Хоч на початку XX століття утворилася Українська Народна Республіка, але "через відсутність національної єдності УНР спіткала та ж сама доля". Наведені цитати - з преамбули проекту Програми Української партії "Єдність", що його роздали делегатам 1 грудня перед початком III позачергового з'їзду партії. Там же констатується, що й нині, після 10 років незалежності, немає єдності провідних національно-патріотичних сил. Тож нема чого дивуватися, що в Україні не створено умов для приходу до влади патріотично налаштованої політичної еліти. Бо хто для нас ті умови створюватиме? Політичні структури, які виступають проти української державності, чи ті, які прикривають олігархічні клани? Саме з ними партії з багатообіцяючою назвою "Єдність" не по дорозі. Про це заявив у своїй промові на з'їзді лідер партії Олександр Омельченко за кілька годин до своєї легітимізації на цьому відповідальному посту (це майже одноголосно підтвердили 680 зареєстрованих у залі делегатів).
У його доповіді давався чіткий, зважений і до болю правдивий аналіз нинішньої ситуації в країні й окреслено шляхи виходу з неї, що їх пропонує "Єдність". Навряд чи сподобається олігархам, приміром, один із них: "проведення повної інвентаризації власності в державі, визначення втрат нації від незаконної, несправедливої приватизації, визначення законодавчих механізмів компенсації таких втрат з боку нових власників чи повернення такої власності у разі небажання їх відшкодувати". Згодьтеся, це одна з ключових позицій партії, яка голосно заявила про себе в останні місяці. Як не дивно, але навіть від деяких колег-журналістів у кулуарах мені довелося почути, мовляв, чи не "круто повернув" Сан Санич; чи не злякає це виборців; чи не призведе реалізація цієї тези до непередбачуваного? А хто, дозвольте запитати, має цього боятися? Невже 99 відсотків населення України? Ні, - саме його й на гарматний постріл не підпустили до приватизаційних процесів. Хапатися за тужаві кишені й труситися, мов у пропасниці, мають ті, котрі бояться, що нація справді консолідується. Отоді їм буде непереливки! Партія пропонує суспільству чіткий механізм реалізації своєї мети: від держави до громади, від громади - до людини. Бо за нинішньої влади відстань держава - людина дедалі довшає. А мало б бути навпаки! До речі, українці віддавна не надто пошановували владу, бо вона століттями була не своя: то царсько-російська, то польська, то радяно-комуністична… А тепер, здавалося б, коли здобуто незалежність… Що ж до наведеної вище партійної тези, то в українському фольклорі побутує чудова приказка "Що бабі, те й громаді". Тобто наша здавна демократична нація з глибинних джерел ніби подає сигнал нині сущим: у громаді ніхто не повинен бути обділений, і отой ланцюг слід починати з інтересів насамперед немічної бабусі чи дідуся.
Власне у промові Олександра Омельченка на з'їзді й сказано про те, що сім'я, родина - перша природна спільнота, основа територіальної громади та нації. Нас же впродовж кількох десятиліть привчали до того, що людина - лише ґвинтик, шестірня, а то й взагалі пилинка у механізмі держави. І ось викорінити таке уявлення співвітчизників про самих себе - також одне з найголовніших завдань Омельченкової "Єдності". Прикметно, що солідарність з Омельченком (певно, єдиним в Україні політиком, який зумів не на словах, а на ділі залучити до конкретних справ дуже різних за переконаннями людей) продемонстрували і присутністю, і вітальним словом лідер "Нашої України" Віктор Ющенко, інші відомі політики - Геннадій Удовенко, Левко Лук'яненко, Віталій Кононов, Сергій Пересунько, Михайло Павловський, Микола Поровський, Ярослав Федорин. Надіслав привітання учасникам з'їзду і Президент Леонід Кучма. Навряд чи хтось може пригадати, щоб останнім часом стільки політиків національно-демократичного спрямування збиралося разом. То невже заповіт нашого першого президента Грушевського "В єдності - наша сила" для них так і лишиться гаслом? Не хотілося б у це вірити, хоч підтверджень у нашій історії - безліч. Але вона дає Україні ще один шанс. Не втратити б його…
Олександр БАЛАБКО
Докладніше про перебіг III позачергового з'їзду "Єдності" - у газеті "Хрещатик" від 4 грудня 2001 р.
Відповіді
2001.12.07 | Рoман ShaRP
Re: Омельченко -- продажна курва.
Одною рукою він за мову та за культуру, а другою -- братається з Черномирдіним, зараз -- за народ, а потім так само робитиме Q-чмі ремонти та пам*ятники.Ганьба!
НЕ ВІРТЕ!!!
2001.12.07 | юрко
Re: Час подумати про братання
>Власне у промові Олександра Омельченка на з'їзді й сказано про те, що сім'я, родина - перша природна спільнота, основа територіальної громади та нації. Нас же впродовж кількох десятиліть привчали до того, що людина - лише ґвинтик, шестірня, а то й взагалі пилинка у механізмі держави.Невже в цьому й дотепер потрібно когось переконувати? І ця очевидність і далі може бути політичним аргументом? Чи може політики повторюють це самі собі, як закляття, щоб не звернути з праведної дороги.
А як є насправді, чи хоч одна політична партія в Україні висунула, як один зі своїх постулатів, зменшення впливу державного апарату на суспільство через скорочення бюрократичного апарату і передачу своїх функцій громадським організаціям? Щоб результатом політичної боротьби було не отримання влади "per se", а обмеження її. Тоді й не потрібно буде втовкмачувати заяложені фрази про шестірні, пилинки і т.д. А то вони стають козирними фразами, з якими ніколи не програєш, і які до нічого не зобов'язують.
2001.12.07 | Максим’як
Re: Не розумію, невже слова мають таке велике значення в нинішньому облудному інормаційному полі.
Невже, можна повірити, що записавши щось в свою програму, хтось буде цього дотримуватися. От, якщо на ділі він дотримується, то він є прихильником чи послідовником подібних поглядів. Пишіть - папір все витерпить, обіцянка-цяцянка - дурневі радість, це ще довго буде актуальним в нашому краї.Якщо конкретно до статті, то ці слова, то стиль Карпенка, якого ніколи не позбудеться “Вечірній Київ”. Тим більше, що саме Карпенко був причетний до створення “Єдності”.
Але чому не береться до уваги конкетна праця зроблена Омельченком на благо України, саме, наголошую, зроблено на благо України? Невже для багатьох це пустий звук, а ті медвидчуківсько-рабіновичсько-яблучно-бродські “жовті качки” , то є інформація для роздумів?
Ось, хоча б коротко:
Найвищі економічні показники в ряді галузей
Найвища оплата праці.
Найвиший рівень інвестицій.
Дотації із міського бюджету пенсіонерам.
Будівництво житла.
Фінансова допомога ряду областей від Києва.
Я вже не кажу того, що його популярність серед киян і в кількох регіонах дуже висока, просто зашкалює.
В Києві так виглядає згідно опитувань, що 90 відсотків візьмуть саме національно-демократичні сили, це пояснює і те, чому не пішов весною за вуличною опозицією киянин. Це говорить, що Єдності і НУ потрібно об”єднатися в будь-якому випадку.
Доречі, головного архітертора Бабушкіна, який спотворив центр Києва, Омельченко звільнив тиждень тому саме за це.
Омельченко має один недолік – він не розуміє ролі ЗМІ. Взявши “ВК”, він не зміг з неї створити газету державного рівня, навіть київського рівня. Для цього він має достатньо стартових коштів, а поступлення від рекламодавців, за кілька місяців повністю могли би утримати цю газету. Тому, іншим легко руйнувати і створювати різні негативні образи, нічого не створюючи самим. Не треба дбати про пенсіонерів, не треба створювати робочі місця, досить себе намалювати в шароварах і в своїх газетах розказувати про вмираючих з голоду пенсіонерів. Тобто, грошей 20-30 млн. дол. на збиткову газету є, але на створення дісно робочих місць, чи щоб помогли персіонерам, то немає.
P.S.
Я мало знаю про Щербаня, трохи більше про Омельченка, але коли Бродський і Рабінович проти Щербаня, то очевидно, що Щербаня потрібно підтримувати, бо я ще від тих двох не чув жодного слова правди, один раз вони вже були рухівцями. Справжні рухівці вже на тому світі (це так, для дурного Бойка нагадування) – а фальшиві сьогодні мільярдери.
2001.12.07 | SG
Проблема в тому, що київська міська влада корумпована.
Є численні неофіційні повідомлення\слухи, що за майно в мерії беруть хабарі РЕГУЛЯРНО, десь 30 відсотків. Керівництво не дуже чесне. Одним з прикладів є компанія АРГО Трейд, яким володіє група київських депутатів, і які скупили безліч ключової нерухомості у Києві.2001.12.07 | Максим’як
Re: Про те, що є в Україні десь влада некорумпована, то я ще не чув. (-)
2001.12.09 | ilia25
Тому й голосувати треба за опозицію до цієї влади (-)
2001.12.07 | Михайло Свистович
Re: судіть по справах, а не по словах
Максим’як писав(ла):> Невже, можна повірити, що записавши щось в свою програму, хтось буде цього дотримуватися.
Звичайно не буде. І як можна вірити Омельченку, коли він змушує працівників держадміністрації (навіть позапартійних!) в робочий час готувати документи своєї партії. Дуже по-європейськи :(
А такого славослів"я, яке було на з"їзді "Єдності", я не чув з часів Брежнєва. Хіба що щось подібне було ще на з"їзді громадських організацій який збирала Тимошенко в КПІ.
>
> Але чому не береться до уваги конкетна праця зроблена Омельченком на благо України, саме, наголошую, зроблено на благо України?
Спотворення майдану Незалежності, наприклад. А також корисно було б подивитися кошториси та реальні роботи і порівняти. А Суркіс з Медведчуком та Рабиновичем також багато роблять "на благо". Он сиротам пайки роздають.
>
> Найвищі економічні показники в ряді галузей
> Найвища оплата праці.
> Найвиший рівень інвестицій.
> Дотації із міського бюджету пенсіонерам.
> Будівництво житла.
> Фінансова допомога ряду областей від Києва.
Це було при кожному мерові і буде, бо Київ - столиця. Хіба що якийсь мер буде красти ще більше.
>
> Я вже не кажу того, що його популярність серед киян і в кількох регіонах дуже висока, просто зашкалює.
Колись зашкалювала популярність Сталіна і Гітлера. Це - не показник.
>
> Це говорить, що Єдності і НУ потрібно об”єднатися в будь-якому випадку.
Скажи мені хто твій друг, і я скажу хто ти. Так скажуть про Ющенка. Але вони не об"єднаються, не мрійте, бо не для цього Банкова допомагає створювати "Єдність", завданням якої є відтягнути голоси від Ющенка, тим більше, що "Єдність" не пройде 4-відсотковий бар"єр.
>
> Доречі, головного архітертора Бабушкіна, який спотворив центр Києва, Омельченко звільнив тиждень тому саме за це.
Це все гра. Він що не бачив проекту до того? Бачив. Тому Бабушкін тут вийшов стрілочником, хоч я і не високої думки про Бабушкіна (мав з ним справу).
>
> P.S.
> Я мало знаю про Щербаня, трохи більше про Омельченка, але коли Бродський і Рабінович проти Щербаня, то очевидно, що Щербаня потрібно підтримувати, бо я ще від тих двох не чув жодного слова правди, один раз вони вже були рухівцями. Справжні рухівці вже на тому світі (це так, для дурного Бойка нагадування) – а фальшиві сьогодні мільярдери.
То може підтримаєте Бродського і Рабиновича, бо вони проти Вітренко, КПРС, Симоненка. Підтримувати злодія тому, що він гризеться з іншими злодіями, не кращий шлях. До речі, від Щербаня теж правди не почуєш. А Бойко не дурний - він продажний.
2001.12.07 | Максим’як
Re: Пора вже політикам знати, що Рабінович фінансує Вітренко, Бойка, Яблуко і частину зелених.
П. Свистович, Вам ніхто незапропонує фінансів в допомогу, бо ті хто гроші має (Рабінович і Ко) не дадуть, вони вже переконалися, що рабіновичсько-яблучно-спдушні дези Майдан розповсюджує безкоштовно та з ентузіазмом.Сьогодні Яблуко бореться з ЛПУ, а Вам би не хотілося оцінити вартість тої акції та інших. Можете пригадати вартість своїх акцій. Рабінович і Бродський є прагматики, а не романтики і грошей на вітер ніколи викидати не будуть, навіть якщо це 1000 дол. чи 20 млн. дол. Робите для них роботу задурно, то робіть, то Ваша особиста справа.
Вчора помогли дезу про Василишина поширити, позавчора про Ющенка і т.д. І як Ви хвалитеся, на одному і найнайвідвідуванішому політичному сайті України. Мені й приходиться тратити час та багатьом іншим також, бо Майдан чим далі все більше стає ворогом інтересів України.
2001.12.08 | Михайло Свистович
Re: Якщо Щербань друг України - то я Папа Римський.
Щербаня від Рабиновича відрізняє лише національність, бо Щербань - не жид, а російськомовний українець, прихильник офіційного статуса російської мови.Я не збираюсь підтримувати одних покидьків в боротьбі проти інших, ми вже підтримували Кучму в боротьбі з комуністами, і допідтримувались...
Максим’як писав(ла):
> П. Свистович, Вам ніхто незапропонує фінансів в допомогу, бо ті хто гроші має (Рабінович і Ко) не дадуть, вони вже переконалися, що рабіновичсько-яблучно-спдушні дези Майдан розповсюджує безкоштовно та з ентузіазмом.
Майдан розповсюджує правдиву інформацію і не сподівається на гроші Суркіса чи Бродського.
>
> Вчора помогли дезу про Василишина поширити, позавчора про Ющенка і т.д. І як Ви хвалитеся, на одному і найнайвідвідуванішому політичному сайті України. Мені й приходиться тратити час та багатьом іншим також, бо Майдан чим далі все більше стає ворогом інтересів України.
Деза - це дезінформація. Тобто, неправда. А хіба ми написали неправду? Хіба Василишин не виступив зі зверненням? І хіба він не правий, що Удовенкові пора на пенсію? А чи маємо ми замовчувати слова про сина і батька, бо це каже Ющенко? Чи щодо ставлення Ющенка до Кравченка? Це не наші проблеми - це проблеми Ющенка. Хай не говорить дурниць, ніхто його чіпати не буде.
Ми підтримуємо ідеї та вчинки, а не осіб. Якщо особа зраджує ідеї - вона перестає користуватися нашою прихильністю.
Якщо для Вас інтереси України полягають у боротьбі з жидами (чи навіть окремими з них, Бродським та Суркісом), то для нас - з усіма олігархами.
2001.12.08 | Максим'як
Re: Можна п.Свистович багато сказати,
a можна й нічого, тому що я вже добре зрозумів Ваші погляди і позицію, А Ви ще моєї ні.Що я хотів би уточнити, щоб далі вже не вертатися більше до цієї теми вияснення позицій, хоч це не означає, що Ви мене краще після цього зрозумієте, але спобуймо:
Я дотримуюся того, що в політиці, якщо не йде до війни (збройного конфлікту), немає ворогів і немає ненависті, а є противники, які можуть завтра стати союзниками. Основна мета політичної дії –здобуття влади.
Тепер, п.Свистович, підемо від зворотнього, невдаючись до слів вороги, жиди і ненависть, спробуйте пояснити мою позицію стосовно Ющенко-Щербань основуючись на формулі виділеній вище. А я спробую згодитися, або вашу-мою позицію підправити.
P.S.
Я розумію, що це справа добровільна.
2001.12.07 | SG
Всі ми знаємо, що є така партія.
По перше, Блок Тимошенко. Вони точно "наведуть порядок" і рішуче старатимуться провести адміністративну реформу\скорочення. По друге, Наша Україна.Якщо містер Омельченко захоче вижити, то він сам захоче об"єднатися з Нашою. Якщо ні, то це його проблема.
2001.12.07 | Максим’як
Re: Він є надто амбітний, егоїстичний, але по при те дуже корисний.
Я його бачив після Кличкового бою, він пхався в камеру, як малий дітвак. Його важко буде переконати об"єднатися з НУ, але якщо би це відбулося, то НУ точно мала би 30% в парламенті. Йому можна запропонувати 1 місце в списку НУ, або назвати Блок Омельченко-Ющенко, о, тоді він згодиться. Але, як буде Ющенко-Омельченко, то думаю - ні.2001.12.09 | Майдан
Ваш діагноз цілком правильний.
Однак слід ще врахувати один момент - Омельченко таки совок. Цей термін вживаю у сенсі відсутності у нього якихось ідейно-політичних погляд і заміні їх "побутово-патріотичним" набором успадкованим з часів колишнього СРСР. Місце нової "незалежної" ідеології в цьому пакеті невелике.Те що Омельченко офіційно не впроваджує російської мови у Києві загалом заслуга не його а є заслугою київських виборців, які стабільно голосуювали за політиків націонал демократичного типу .
Звичайно в Омельченка є плюси, він таки набагато менше розтринькує кошти міста і використовує їх хоч б з якимось результатом. Однак це кидається в очі виключно на фоні повного хаосу і тотального мародерства в інших галузях та регіонах.
Однак він достатньо розумний аби оцінити свої шанси. В штабі Ющенка він уже був. Однак всі ми знаємо непомірну гордість всіх українців які очолили хоча б пів якогось штабу. З цього моменту всі решта українці маліють до розмірів мурашок призначення який лише одне - ахати і охати від захоплення даним начальником половини штабу.
Про якісь спроби реально зрозуміти наявність таких же самих маній у інших нічого й говорити. А значить домовитися вони зможуть лише внаслідок назвичайно сильного пресингу із зовні.
Тому слід формувати велике громадське ФЕ в разі продовження сроб Омельченка та Ющенка існувати "не помічаючи один одного"
2001.12.08 | юрко
Re: Всі ми знаємо, що є така партія.
>Вони точно "наведуть порядок" і рішуче старатимуться провести адміністративну реформу\скорочення.Чи це вони висувають, як свою програму, чи це лише ваше припущення, що вони так будуть робити, коли прийдуть до влади? Я не знайомий з українською політикою, тому запитую.