Звернення до адмінгрупи.
12/21/2001 | Augusto
Чи не час внести до правил заборону пропаганди расизма, фашизма та расової ворожнечі? Бо тут вигулькують весь час сумнівні типи, як ото NNG, він подав відсилку на фашистській сайт, каже, що то "альтернатива", я за те, щоб таке витирати, а за настирну спробу пропаганди таких ідей, депортувати особу з Майдану скажімо на три місяці. Бо мета таких виходок ІМХО зробити для когось "ясним", що тут збираються "фашисти".
Хто за, проти, утримався?
Хто за, проти, утримався?
Відповіді
2001.12.21 | Гражданин Украины
Аугусто ! Не надо врать-то !
Это сайт профессора Дэвида Дюка. Ты лучше аргументированно опротестуй, а не ори традиционно: "Фашизм! Антисемитизм!"Лучше вспомни кто Вам Голодомор устроил !
2001.12.21 | trick
A chogo b tobi samomu na sebe ne zastrybnuty z rozgonu? (-)
2001.12.21 | Василь
Re: Аугусто ! Не надо врать-то !
Невже ти, Гражданін, не знаєш, що Талмуд їм дозволяє брехати гоям?P.S. Пора тобі, Гражданін, переходити на українську, якщо ти дійсно громадянин
2001.12.21 | DevRand
Так, декілька запитань:
Я типу не вігнав, хто бреше, гражданін чи Августо?І хто з них єврей(жид)?
А так щоб швидко, навскидку, ось наприклад я - жид(єврей)?
А те, що ви "патріот" то я вже зрозумів!
І взагалі, некрасиво братчика(гражданіна) сварити що мови не знає, бо ви ж однакові!
2001.12.21 | юрко
Re: Аугусто ! Не надо врать-то !
As Grand Wizard of the Knights of the Ku Klux Klan in the 1970s, David Duke urged Klan members to "get out of the cow pasture and into hotel meeting rooms." For the past 25 years, he has increasingly attempted to follow his own advice, by using code words, and increasingly disguising his ideas behind more mainstream conservative-sounding rhetoric. As a result, in 2000 David Duke remains one of the most dangerous extremists in America.Як Великий Чаклун Лицарів Ку Клукс Клану в 1970 році Девид Дюк заохочував членів Клану "вийти геть з коров'ячого пасовища і ввійти в готельні кімнати". Протягом останніх 25 років він щораз більше намагався слідувати своїй власній пораді, вживаючи кодові слова і щораз більше завуальовував свої ідеї загальною консервативно звучащою риторикою. В результаті Девид Дюк залишається одним з найбільш небезпечних екстремістів в Америці.
Деякі його цитати:
"Чорний отримає роботу у компанії, котрою володіє білий. Він лише єдиний чорний у компанії. Він працює важко, але він веде програшну битву зі своїми власними генами."
Білі люди не потребують закону проти гвалтування, але якщо ви заповните цю кімнату нормальними чорними, то це є потрібним, бо негри є в принципі примітивні тварини.
Це справді євреї марксисти, котрі бачать негрів як їхній інструмент , як їхні кулі, котрими знищать наше суспільство.
А професорство це ви додали від себе? Існує його однофамілець професор математики, але він нічого спільного з вашим Дюком не має.
2001.12.21 | Augusto
Це голос академика, себто мене:
Гражданин Украины писав(ла):> Это сайт профессора Дэвида Дюка.
(якщо той - професор, то я кращій!): "забирайся до свого Гітлера!"
2001.12.21 | DevRand
Re: Звернення до адмінгрупи.
Може спробувати більш конкретно таке правило сформулювати? Я наприклад, не берусь.2001.12.21 | Augusto
Ну всюди воно якось однаково:
"пропаганда ідей нацизма, расизма і міжнаціональної ненависти заборонена". Як Гіггз каже на Самвидав.нет: "за нікі не здані в гардероб адміністрація сайту не несе відповідальності"П.М. Я вже два рази жид був за останній час!
КОНСТИТУЦІЯ
УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ
РЕСПУБЛІКИ
СТАТУТ ПРО ДЕРЖАВНИЙ
УСТРІЙ, ПРАВА І ВІЛЬНОСТИ УНР
II. Права Громадян України.
<...>
12. Громадяне в Українській Народній Республіці рівні в своїх громадських
і політичних правах. Уродження, віра, національність, освіта, майно, оподаткування
не дають ніяких привілеїв в них. Ніякі титули в актах і діловодстві Української
Народньої Республіки вживатися не можуть.
2001.12.21 | Augusto
А це NNG прочесало по всіx сайтаx!:))
Форум Укрправди:Новенькое(с ума сойти) о американских событиях
Автор: Rozanov
Дата: 21 Груд 2001 15:39
www.davidduke.com
2001.12.21 | Technar
На можу з вами погодитися
Augusto писав(ла):> "пропаганда ідей нацизма, расизма і міжнаціональної ненависти заборонена".
Питання: як ви вирізняєте пропаганду від інформації?
> Друга сторона: що вважати пропагандою ідей нацизма, расизма та міжнаціональної ненависти, бо завжди існує небезпека якоїсь помилки, бо всі ж живі люди, тому треба домовитися, що є такою пропагандою,
В мене є сумніви щодо можливості такої домовленості у принципі. Якщо ви вважаєте, що це можливо, будь ласка виносьте у окрему тему і будемо обговорювати.
> я думаю, що стандартно: Ку-клукс-клан, неофашистські угрупування, ультра праві, ідеї які ображають за визначенням одну з етнічних груп України.
Ідеї ОБРАЖАЮТЬ? Може ще й думки ображають? Так до мислезлочину недалеко, пане Августо.
2001.12.21 | Augusto
Змінюю формулировку.
"Ідеї, що перевірено призводять лише до деструктивних наслідків."Зауважую, що деякі речі різняться в Європі і США, дотримання права на свободу для екстремистських угрупуваннь, є скоріше нормою в США i дуже часто заборонено законом в Європі.,
2001.12.22 | Technar
А список шкідливих ідей в вас є?
Ви так і не відповіли яким чином вирізнятимете пропаганду від інформації. Ось передрук творів Гітлера то є пропаганда ідей націонал-соціалізму або ознайомлення з історією?Augusto писав(ла):
> "Ідеї, що перевірено призводять лише до деструктивних наслідків."
Ідея війни перевірено призводить до деструкції. Заборонимо обговорення ідей війни? Ідея комунізму теж. Виженемо комуністів звідси? Пан АВ вважає деструктивною ідею націоналізму та наполягає на тому, що "перевірено". Підемо геть усією адмін-групою?
Ідеї самі по собі не приводять до деструкції або конструкції. До цього приводить намагання втілити їх у життя. Заборона на обговорення та оприлюднення будь яких ідей на мою думку є помилкою незалежно від намірів.
Я вибачаюся за те, що змушений вступати з вами у полеміку. Я роблю те через велику повагу до вас особисто та з огляду на принципову важливість цього питання для розвитку відкритої спільноти.
2001.12.21 | Technar
Re: Звернення до адмінгрупи.
DevRand писав(ла):> Може спробувати більш конкретно таке правило сформулювати? Я наприклад, не берусь.
Я теж. Бо навіть на Майдані зустрічав прямо протилежні точки зору на те, що таке фашизм.
2001.12.21 | Максим’як
Притча про горобця, який залетів далеко від рідного краю.
Один горобець з голоду, залетів далеко, шукаючи де би було вдосталь їжі і можна було цвіркати. Став він скоро щасливий, бо було все в тім краї, лиш він не знав, що там може бути зима люта. Як скінчилося літо, став горобець замерзати і смерть близько. Але йшла корова і накрила його тепли лайном та вижив горобець, бо не тільки їжа спасає життя, а деколи спасти й гівно його може.2001.12.21 | Augusto
А я і кінець знаю!
Не всякий тобі ворог, хто насрав тобі на голову, не всякий тобі друг, хто витягнув тебе з лайна, а якщо вже тебе накрило з головою лайном, то сиди і не цвірінькай!А чому цей горобець раптом "залетiв далеко", це і місцевих горобців стосується!
2001.12.21 | Августів кореш
Августів улюблений : http://www.ints.ru/~babcey/
2001.12.21 | Augusto
Кореш! Ти щось пореш!
Безусловно в одиночку сайт такого масштаба было сделать очень сложно. Поэтому хочется поблагодарить всех тех, кто помог мне при его создании. Это мой брат Дмитрий и мой хороший приятель Ефрем. Именно они подтолкнули меня на создание сайта и помогли найти материал. Хочется сказать отдельное спасибо моим друзьям: Станиславу(skinhead@newmail.ru) и Павлу(pavel@ints.ru) за предоставленное место.
2001.12.21 | Гацкери
Соло Августо на Укрправді. Вичислили
Гарна пісня, тільки змішав до купи Нацизм і Фашизм. Випадково ?ЛЮДИ, БУДЬТЕ ПИЛЬНИМИ! АБО ПРО НАЦІОНАЛІЗМ, ФАШИЗМ ТА ШОВІНІЗМ нове
НАЦІЯ
Нація стоїть у центрі націоналізму, тому спочатку дамо визначення цього поняття.
“Націю можна визначити як сукупність людей, що мають власну назву, свою історію, територію, спільні міфи та історичну пам’ять, спільну масову, громадську культуру, спільну економіку і єдині юридичні права та обов’язки для всіх членів”
(Ентоні Д. Сміт “Національна ідентичність”, 1994 )
Більшість сучасних націй формувалися із “етнічних ядер”, для яких є характерними групові власні назви та території, спільні міфи, історична пам’ять та елементи культури.
І хоча більшість сучасних націй є поліетнічними, вони формувались передусім навколо домінантної етнічної групи у межах її територіальних кордонів.
НАЦІОНАЛІЗМ
як ідеологія виник наприкінці 18-го століття, його підгрунтям була філософія національної держави Канта і Руссо.
У сучасному значенні термін “націоналізм” вживають у кількох значеннях. Він може означати:
- процес формування та утвердження націй та національних держав;
- свідомість належності до нації разом з прагненням до безпеки і процвітання нації;
- мову та символізм “нації” і їхню роль;
- ідеологію, зокрема й культурну доктрину нації і волю нації, а також пропоновані способи здійснення національних прагнень і волі;
- соціальний і політичний рух задля досягнень ціле нації і утвердження національної волі.
Націоналізм як ідеологія – це рух за досягнення й утвердження незалежності, єдності та їдентичності від імені населення , яке, за задумом кількох своїх членів, має становити реальну або потенційну “націю”.
Основні твердження ідеології націоналізму такі:
1. Світ поділений на нації, кожна із яких має власну індивідуальність, історію та долю.
2. Нація - джерело всієї політичної та соціальної влади, вірністьнації стоїть вище від решти зобов’язань.
3. Люди повинні ідентифікувати себе з нацією, якщо прагнуть свободи і самореалізації.
4. Щоб у світі запанував мир і справедливість, нації мають тішитися свободою і безпекою.
Типи націоналізму:
1. Територіальні націоналізми, які поділяються на:
А. Рухи перед здобуттям незалежності, основна мета яких прогнати чужоземних володарів і на місці колишньої території створити нову державну націю; це антиколоніальні націоналізми.
Б. Рухи після здобуття незалежності , які намагаються об’єднати та інтегрувати в нову політичну спільноту часто етнічно строкате населення і витворити нову територіальну націю.
Це інтегральні націоналізми.
2. Етнічні націоналізми
А. Рухи перед здобуттям незалежності , із етнічно- генеалогічною концепцією нації , які намагаються відокремитись від більшої політичної одиниці (або відколотись і зібратись у визначену етнічну батьківщину ) і заснувати на її місці нову політичну “етнічну націю”; це сепаратисьтські і діаспорні націоналізми.
Б. Рухи після здобуття незалежності , які намагаються поширитись, придушуючи етнічних “родичів” поза межами теперішніх кордонів “етнічної нації” та землі і формувати “етнонаціональну” державу через союз культурно і етнічно близьких етнонаціональних держав.; це іредентистські і “пан”- націоналізми.
УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛІЗМ
Як політичний рух виник у 20-х роках минулого століття, його фундаторами були М. Міхновський та Д. Донцов. Цей рух виник як реакція українських інтелектуалів на події першої світової війни та визвольні змагання після неї. Перші нац. організації виникли у студентському середовищі Галичини і еміграції (Союз укр. нац. молоді у Львові, Легія укр. націоналістів у Годебрадах, Група укр. нац. иолоді у Празі ), а першою партійною організацією нац. спрямування була Партія Національної Роботи (1923-1924 рр.) (Д. Донцов, Д. Паліїв, В. Кузьмович ). Із 1920 р. почала діяти Українська Військова Організація (УВО), створена колишніми січовими стрільцями (Є. Коновалець, А. Мельник та ін.), яка ставила за мету боротися за самостійність України збройними методами. У 1929 р. УВО обєднується із націоналістичними гуртками в Організацію Українських Націоналістів (ОУН), яку очолив Є Коновалець. Відтоді ОУН стає стержнем українського націоналістичного руху .
Ідеологія ОУН того часу була типовою для інтегрального націоналізму перед здобуттям незалежності, найвищою ціллю якої було здобуття самостійності України.
Методи боротьби ОУН- перманентна революція, боротьба одночасно із всіма колонізаторами в Україні. До другої світової війни основна робота була спрямована на боротьбу проти польських окупантів у Західній Україні, а у роки війни – проти німецьких та більшовицьких колонізаторів.
Після закінчення другої світової війни ОУН діяла на теренах України у підпіллі і на еміграції.
Із здобуттям незалежності у 1991 р. в Україні діє дві легальні націоналістичні організації –ОУН та КУН.
РОСІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛІЗМ (ВЕЛИКОДЕРЖАВНИЙ ШОВІНІЗМ)
Російська нація складалась шляхом імперських завоювань і формування на завойованих територіях політичної територіальної поліетнічної нації. Для формування цієї нації використовувався офіційний державний націоналізм (великодержавний шовінізм) шляхом насильницької русифікації більшої частини імперського населення і її асиміляції через насадження російської культури і православ’я. Після більшовицького жовтневого перевороту у 1917 році місце православ’я зайняла комуністична ідеологія і міф про комуністичне будівництво.
Із розпадом СССР православ’я знову починає відігравати провідну роль як державницька ідеологія Росії. Окрім того, у сучасному російському націоналізмі досить сильними є тенденції реваншизму, тобто тенденції до відновлення кордонів колишньої Російської імперії. Наявність ідей реваншизму і пораженські настрої у російському суспільстві є досить небезпечними симптомами і можуть спричинитися до виникнення російського різновиду фашизму. На це вказують програми та політична діяльність партій Баркашова та Жириновського.
ФАШИЗМ І НАЦІОНАЛ-СОЦІАЛІЗМ.
Як політична течія фошизм виник у Італії часів Муссоліні. У 20-х роках у Німеччині виникає націонал- соціалізм. Ці рухи виникли як реакція на кризовий стан у суспільстві, яке за їх допомогою сподівалось подолати цю кризу. До влади в Італії фашисти прийшли у 1920 році, німецькі націонал-соціалісти перебрали владу у 1933 р, коли їх партія на чолі із Гітлером здобула більшість у рейхстазі.
Засадничими ідеями фашизму та націонал-соціалізму були ідеї сильного вождя, зверхності арійської раси над всіма іншими расами, підкорення інтересів індивідума та класів інтересам нації, силові (у тому числі і воєнні) методи вирішення конфліктів та інтересів.
Після приходу до влади Гітлера намагання німецьких націонал- соціалістів втілити свою програму у життя призвели до виникнення другої світової війни, у якому вони потерпіли поразку, а їх ідеологія була офіційно засуджена міжнародним трибуналом у Нюрберзі. Але не дивлячись на незчисленні біди, які принесла ця ідеологія німецькому народу та світовому співтовариству, вона продовжує існувати у Німеччині.
PS
Яких із націоналізмів ми повинні боятися зараз?
У першу чергу тих, які містить елементи реваншизм. До цього типу належать німецький аціонал-соціалізм та російський великодержавний шовінізм. Поки що їх вдається контролювати урядам Німеччини та Росії. Але немає повної гарантії того, що російські шовіністи не візьмуть влади у свої руки , що є найбільш небезпечним для України та інших пострадянських держав.
Тому хочеться повторити відоме попередження:
ЛЮДИ, БУДЬТЕ ПИЛЬНИМИ!
2001.12.22 | Остап
В Майн Кампф, Гітлер вишукано наїжджає на соціал-демократів (-)
2001.12.22 | Остап
Це стосується українських соціалістів.
Чтение ежедневной социал-демократической прессы более чем знакомство с ее теоретической литературой позволило мне понять ход идей социал-демократии и ее внутреннюю сущность.В самом деле, какая большая разница между этой прессой и чисто теоретической литературой социал-демократии, где встретишь море фраз о свободе, красоте и "достоинстве", где нет конца словам о гуманности и морали, - и все это с видом пророков, и все это скотски-грубым языком ежедневной с.-д. прессы, работающей при помощи самой низкой клеветы и самой виртуозной, чудовищной лжи. Теоретическая пресса имеет в виду глупеньких святош из рядов средней и высшей "интеллигенции", ежедневная печать - массу.
При наличии этой чудовищной работы по отравлению мозгов только дурак может осуждать тех, кто падает жертвой этого околпачивания. Чем более в течение ближайших годов я приобретал идейную самостоятельность, тем более росло во мне понимание внутренних причин успеха социал-демократии. Теперь я понял все значение, какое имеет в устах социал-демократии ее скотски грубое требование к рабочим выписывать только красные газеты, посещать только красные собрания, читать только красные книги. Практические результаты этого нетерпимого учения я видел теперь своими глазами с полной ясностью.
Психика широких масс совершенно невосприимчива к слабому и половинчатому. Душевное восприятие женщины менее доступно аргументам абстрактного разума, чем не поддающимся определению инстинктивным стремлениям к дополняющей ее силе. Женщина гораздо охотнее покорится сильному, чем сама станет покорять себе слабого. Да и масса больше любит властелина, чем того, кто у нее чего-либо просит. Масса чувствует себя более удовлетворенной таким учением, которое не терпит рядом с собой никакого другого, нежели допущением различных либеральных вольностей. Большею частью масса не знает, что ей делать с либеральными свободами, и даже чувствует себя при этом покинутой. На бесстыдство ее духовного терроризирования со стороны социал-демократии масса реагирует так же мало, как и на возмутительное злоупотребление ее человеческим правом и свободой. Она не имеет ни малейшего представления о внутреннем безумии всего учения, она видит только беспощадную силу и скотски грубое выражение этой силы, перед которой она в конце концов пасует.
Если социал-демократии будет противопоставлено учение более правдивое, но проводимое с такой же силой и скотской грубостью, это учение победит хотя и после тяжелой борьбы.
Не прошло и двух лет, как мне стало совершенно ясно самое учение социал-демократии, а также технические средства, при помощи которых она его проводит.
Я хорошо понял тот бесстыдный идейный террор, который эта партия применяет против буржуазии, неспособной противостоять ему ни физически, ни морально. По данному знаку начинается настоящая канонада лжи и клеветы против того противника, который в данный момент кажется социал-демократии более опасным, и это продолжается до тех пор, пока у стороны, подвергшейся нападению, не выдерживают нервы и, чтобы получить передышку, она приносит в жертву то или другое лицо, наиболее ненавистное социал-демократии. Глупцы! Никакой передышки они на деле все равно не получат. Игра начинается снова и продолжается до тех пор, пока страх перед этими одичалыми псами не парализует всякую волю.
Социал-демократия по собственному опыту хорошо знает цену силе, и поэтому она с наибольшей яростью выступает именно против тех, у кого она в той или другой мере подозревает это редкое качество; и наоборот она охотно хвалит те слабые натуры, которые она встречает в рядах противника. Иногда она делает это осторожно, иногда громче и смелей - в зависимости от предполагаемых духовных качеств данного лица.
Социал-демократия предпочитает иметь против себя безвольного и бессильного гения, нежели натуру сильную, хотя и скромную по идейному размаху.
Но более всего ей конечно нравятся противники, которые являются и слабохарактерными, и слабоголовыми.
Она умеет создать представление, будто уступить ей - это единственный способ сохранить спокойствие; а сама в то же время умно и осторожно продолжает наступать, захватывая одну позицию за другой, то при помощи тихого шантажа, то путем прямого воровства (в такие минуты, когда общее внимание направлено в другую сторону), то пользуясь тем, что противник не желает слишком дразнить социал-демократию, создавать большие сенсации и т. п. Эта тактика социал-демократии исчерпывающим образом использует все слабости противника. Эта тактика с математической точностью должна вести к ее успехам, если только противная сторона не научится против ядовитых газов бороться ядовитыми же газами.
Натурам слабым надо наконец объяснить, что здесь дело идет о том, быть или не быть.
Столь же понятным стало мне значение физического террора по отношению к отдельным лицам и к массе.
Здесь также имеет место совершенно точный учет психологических последствий.
Террор в мастерской, на фабрике, в зале собрания или на массовых демонстрациях всегда будет иметь успех, если ему не будет противопоставлен террор такой же силы.
Тогда конечно с.-д. партия подымет ужасный вой. Она, издавна отрицающая всякую государственную власть, теперь обратится к ней за помощью опять-таки наверняка кое чего добьется: среди "высших" чиновников она найдет ослов, которые помогут этой чуме бороться против своего единственно серьезного противника, ибо эти ослы будут надеяться таким образом заслужить себе некоторое благоволение в глазах социал-демократии.
Какое впечатление этакий успех производит на широкую массу как сторонников, так и противников социал-демократии, может понять только тот, кто знает народную душу не из книг, а из живой действительности. В рядах сторонников социал-демократии достигнутая победа воспринимается как доказательство ее глубокой правоты. Противники же социал-демократии впадают в отчаяние и перестают верить в возможность дальнейшего сопротивления вообще.
Чем больше знакомился я с методами физического террора, применяемого социал-демократией, тем меньше мог я возмущаться теми сотнями тысяч людей из массы, которые стали жертвой его.
Тогдашнему периоду моей жизни я более всего обязан тем, что он вернул мне мой собственный народ, что он научил меня различать между обманщиками и жертвами обмана.
Не чем другим как жертвами нельзя считать этих людей, ставших достоянием обманщиков. Выше я обрисовал неприглядными штрихами жизнь "низших" слоев. Но мое изложение было бы неполным, если бы я тут же не подчеркнул, что в этих же низах я видел и светлые точки, что я не раз там наталкивался на образцы редкого самопожертвования, вернейшей дружбы, изумительной нетребовательности и скромности - в особенности среди рабочих старшего поколения. В молодом поколении рабочих эти добродетели были более редки, ибо на них гораздо большее влияние оказывают отрицательные стороны больших городов; но и среди молодых рабочих я нередко встречал многих, у которых здоровое нутро брало верх над низостями и убожеством жизни. Если эти, зачастую очень хорошие и добрые люди, вступили все-таки в ряды политических врагов нашего народа и таким образом помогали противнику, то это объясняется только тем, что они не поняли низости учения социал-демократии. Да и не могли понять, ибо мы никогда не потрудились подумать об этих людях, а общественная обстановка оказывалась сильней, чем порой добрая воля этих слоев. В лагерь социал-демократии загоняла этих людей, несмотря ни на что, нужда.
Бесчисленное количество раз наша буржуазия самым неумелым образом, а зачастую самым неморальным образом выступала против очень скромных и человечески справедливых требований - часто при этом без всякой пользы для себя и даже без какой бы то ни было перспективы получить какую-либо пользу. И вот, благодаря именно этому, даже приличные рабочие загонялись из профсоюзов на арену политической деятельности.
Можно сказать с уверенностью, что миллионы рабочих сначала были внутренне враждебны социал-демократической партии, но их сопротивление было побеждено тем, порой совершенно безумным поведением буржуазных партий, которое выражалось в полном и безусловном отказе пойти навстречу какому бы то ни было социальному требованию. В конце концов, этот отказ пойти на какое бы то ни было улучшение условий труда, принять меры против травматизма на производстве, ограничить детский труд, создать условия защиты женщины в те месяцы, когда она носит под сердцем будущего "сына отечества", - все это только помогало социал-демократии, которая с благодарностью регистрировала каждый такой отказ и пользовалась этими настроениями имущих классов, чтобы загонять массы в социал-демократический капкан. Наше политическое "бюргерство" никогда не сможет замолить этих своих грехов. Отклоняя все попытки исправить социальное зло, организуя сопротивление всем этим попыткам, эти политики сеяли ненависть и давали хотя бы внешнее оправдание заявлениям смертельных врагов нашего народа, что-де только с.-д. партия действительно думает об интересах трудящихся масс. Эти политики таким образом и создали моральное оправдание существованию профсоюзов, т. е. тех организаций, которые издавна служат главной опорой политической партии.
В годы моего венского учения я вынужден был - хотел ли я того или нет - занять позицию по вопросу о профсоюзах.
Так как я смотрел на профсоюз как на неотъемлемую часть с.-д. партии, то мое решение было быстро и... неправильно.
Я отнесся к профсоюзам начисто отрицательно.
Но и в этом бесконечно важном вопросе сама судьба дала мне ценные уроки.
В результате первое мое мнение было опрокинуто.
Имея 20 лет от роду, я научился различать между профсоюзами как средством защиты общих социальных прав трудящихся и средством завоевания лучших условий жизни для рабочих отдельных профессий и профсоюзами как инструментами политической партии и классовой борьбы.
То обстоятельство, что социал-демократия поняла громадное значение профессионального движения, обеспечило ей распоряжение этим инструментом и тем самым - успех; то обстоятельство, что буржуазия этого не поняла, стоило ей потери политической позиции. Буржуазия в своей надменной слепоте надеялась простым "отрицанием" профсоюзов помешать логическому ходу развития. На деле же вышло только то, что она направила это развитие на путь, противный логике. Что профессиональное движение само по себе будто бы враждебно отечеству - это нелепость и сверх того неправда. Правильно обратное. Пока профессиональная деятельность имеет целью улучшение жизни целого сословия, которое является одной из главных опор нации, это движение не только не враждебно отечеству и государству, напротив, оно "национально" в лучшем смысле слова. Такое профессиональное движение помогает созданию социальных предпосылок, без которых общенациональное воспитание вообще невозможно. Такое профессиональное движение приобретает ту громадную заслугу, что помогает победить социальную болезнь, уничтожает в корне бациллы этой болезни и таким образом содействует общему оздоровлению народного организма.
Adolf Hitler. Mein Kampf
2001.12.21 | Technar
Все простіше
Згідно із правилами форуму тема, про яку ви згадуєте є офтопіком. тобто такою, що немає стосунку до української політики. Так само як і національний склад Парижу або бомбардування Дрездена.Все йде на смітник.
2001.12.21 | Augusto
непогано як тимчасовий засіб(-)
2001.12.22 | Рoман ShaRP
Re: Wonderful (-)