як Аргентина дійшла до такого (vs Україна-2000)
12/23/2001 | zinc
From: nc@iname.com (Nikolai Chuvakhin)
Newsgroups: fido7.russian.z1
Subject: Re: /POL/ От Аргентины до Украины?
Date: Sun, 23 Dec 2001 04:27:10 +0000 (UTC)
Попробую, а уж получится или нет -- не мне решать...
Военные правительства Аргентины деньги печатали помногу и с удовольствием.
С весьма предсказуемым результатом -- хроническая гиперинфляция. Когда
военных в конце концов поперли, возник вопрос -- как не допустить повторения
такого безобразия. Министр экономики Доминго Кавальо предложил радикальный
вариант -- установить валютную палату (currency board).
Режим валютной палаты основан на двух основных принципах: (1) фиксированный
обменный курс, и (2) обязательство центрального банка продавать и покупать
национальную валюту по этому курсу без ограничений. В случае с Аргентиной,
введение валютной палаты было проведено одновременно с денежной реформой.
Обменный курс новой валюты -- песо -- установили на уровне один песо за доллар.
Стабилизационный эффект валютной палаты, в полном соответствии с книгами
мудрецов, сказался достаточно быстро -- прекратилось хаотическое сбрасывание
денег, начали накапливаться какие-никакие сбережения. Некоторое время спустя,
опять-таки в полном соответствии с книгами мудрецов, наступили долгосрочные
последствия -- началась рецессия (которая продолжается до сих пор), и в июле
1996 года президент Карлос Менем отправил Кавальо в отставку. Валютная
палата, однако, осталась...
Основной торговый партнер Аргентины -- Бразилия; на нее и другие страны
Mercosur в 2000 году приходилось порядка трети внешнеторгового оборота
Аргентины (против 20% NAFTA и 18% ЕС). В 1998 году в Бразилии произошла
значительная девальвация валюты. В Аргентине из-за валютной палаты
девальвация была невозможной.
Дальше события развивались примерно так:
* Аргентинские компании в значительной мере потеряли экспортные рынки.
* Выросла безработица.
* Снизились налоговые поступления.
* В марте 2001 года Доминго Кавальо снова назначен министром экономики.
* Ни экспорту, ни безработице, ни, соответственно, росту налоговых
поступлений это не помогло.
* Кредитоспособность правительства начала вызывать сомнения у самого
правительства.
В результате внутренний долг некоторое время назад был насильственно
реструктурирован (облигации, находящиеся в собственности аргентинских
инвесторов, были обменены на новые облигации равного номинала, но с
меньшим купоном и бОльшим сроком погашений). Для проведения аналогичной
операции с внешним долгом наняли консорциум Merrill Lynch -- Deutsche
Bank -- Salomon Smith Barney, который сейчас и разрабатывает условия
обмена.
Параллельно правительство ограничило изъятие наличных денег из банков --
частным лицам разрешается снимать не более $250 в неделю. Что понятное
дело, не могло не вызвать недовольства вкладчиков. В крупных городах
случились волнения (несколько десятков погибших, несколько тысяч
арестованных), президент Фернандо де ла Руа объявил чрезвычайное
положение, но 20 декабря подал в отставку и последним официальным
декретом его отменил. Функции президента по конституции перешли к
председателю Сената -- Рамону Пуэрте. Пуэрта согласился принять бразды правления только до того момента, как Национальный конгресс назначит
временного президента и дату следующих президентских выборов. Что,
собственно, и случилось сегодня -- Конгресс назначил временным
президентом Адольфо Родригеса Саа, губернатора провинции Сан Луис, и
постановил провести президентские выборы в марте 2002 года.
Перспективы, на мой взгляд, не очень хорошие. Валютная палата явно себя
изжила, но признать это вслух пока никто не решается...
С уважением,
Николай Чувахин
Newsgroups: fido7.russian.z1
Subject: Re: /POL/ От Аргентины до Украины?
Date: Sun, 23 Dec 2001 04:27:10 +0000 (UTC)
Попробую, а уж получится или нет -- не мне решать...
Военные правительства Аргентины деньги печатали помногу и с удовольствием.
С весьма предсказуемым результатом -- хроническая гиперинфляция. Когда
военных в конце концов поперли, возник вопрос -- как не допустить повторения
такого безобразия. Министр экономики Доминго Кавальо предложил радикальный
вариант -- установить валютную палату (currency board).
Режим валютной палаты основан на двух основных принципах: (1) фиксированный
обменный курс, и (2) обязательство центрального банка продавать и покупать
национальную валюту по этому курсу без ограничений. В случае с Аргентиной,
введение валютной палаты было проведено одновременно с денежной реформой.
Обменный курс новой валюты -- песо -- установили на уровне один песо за доллар.
Стабилизационный эффект валютной палаты, в полном соответствии с книгами
мудрецов, сказался достаточно быстро -- прекратилось хаотическое сбрасывание
денег, начали накапливаться какие-никакие сбережения. Некоторое время спустя,
опять-таки в полном соответствии с книгами мудрецов, наступили долгосрочные
последствия -- началась рецессия (которая продолжается до сих пор), и в июле
1996 года президент Карлос Менем отправил Кавальо в отставку. Валютная
палата, однако, осталась...
Основной торговый партнер Аргентины -- Бразилия; на нее и другие страны
Mercosur в 2000 году приходилось порядка трети внешнеторгового оборота
Аргентины (против 20% NAFTA и 18% ЕС). В 1998 году в Бразилии произошла
значительная девальвация валюты. В Аргентине из-за валютной палаты
девальвация была невозможной.
Дальше события развивались примерно так:
* Аргентинские компании в значительной мере потеряли экспортные рынки.
* Выросла безработица.
* Снизились налоговые поступления.
* В марте 2001 года Доминго Кавальо снова назначен министром экономики.
* Ни экспорту, ни безработице, ни, соответственно, росту налоговых
поступлений это не помогло.
* Кредитоспособность правительства начала вызывать сомнения у самого
правительства.
В результате внутренний долг некоторое время назад был насильственно
реструктурирован (облигации, находящиеся в собственности аргентинских
инвесторов, были обменены на новые облигации равного номинала, но с
меньшим купоном и бОльшим сроком погашений). Для проведения аналогичной
операции с внешним долгом наняли консорциум Merrill Lynch -- Deutsche
Bank -- Salomon Smith Barney, который сейчас и разрабатывает условия
обмена.
Параллельно правительство ограничило изъятие наличных денег из банков --
частным лицам разрешается снимать не более $250 в неделю. Что понятное
дело, не могло не вызвать недовольства вкладчиков. В крупных городах
случились волнения (несколько десятков погибших, несколько тысяч
арестованных), президент Фернандо де ла Руа объявил чрезвычайное
положение, но 20 декабря подал в отставку и последним официальным
декретом его отменил. Функции президента по конституции перешли к
председателю Сената -- Рамону Пуэрте. Пуэрта согласился принять бразды правления только до того момента, как Национальный конгресс назначит
временного президента и дату следующих президентских выборов. Что,
собственно, и случилось сегодня -- Конгресс назначил временным
президентом Адольфо Родригеса Саа, губернатора провинции Сан Луис, и
постановил провести президентские выборы в марте 2002 года.
Перспективы, на мой взгляд, не очень хорошие. Валютная палата явно себя
изжила, но признать это вслух пока никто не решается...
С уважением,
Николай Чувахин
Відповіді
2001.12.24 | юрко
Re: Точно, так як Ви написали
>Некоторое время спустя, опять-таки в полном соответствии с книгами мудрецов, наступили долгосрочные последствия -- началась рецессия (которая продолжается до сих пор), и в июле 1996 года президент Карлос Менем отправил Кавальо в отставку. Валютная палата, однако, осталась...Це якраз дуже добре свідчення того, що немає постійних економічних рецептів. Currency board був потрібний, щоб устабілізувати економіку і не дати безвідповідальному урядові надруковувати гроші, роблячи гіперінфляцію. Але тому, що песо було строго 1:1 привязане до долара, коли долар пішов вгору, то пішло і песо, тобто автоматично всі аргентинські товари на ескпорт стали дорогими і їх перестали купувати. Це породило безробіття, яке уряд Аргентини пробував побороти позиками.
Замість відмовитися від валютної палати, що означало б невелику девальвацію, уряд із-за політичних мотивів цього не робив. Монетарний Фонд приклад свою руку до цього, бо всі його рекомендації були невчасні і не туди. Уряд Аргентини пробував застосувати кейнезіанський принцип стимуляції економіки (зменшення безробіття) тим, що розпочинав різні державні проекти.
Якщо б песо не було строго прив'язане до долара, то уряд міг би надрукувати грошей, роблячи невелику інфляцію і оплатити державні проекти, затруднюючи людей. Але завдяки валютній палаті мав зв'язані руки. Тому пішов іншим шляхом почав зичити. А позики означають сплати процентів. В результаті утворений працею капітал ішов на сплату процентів, яка досягла 50% ВНП.
І коли Монетарний фонд умовою наступної позики (яка мала покривати сплату процентів з існуючої) поставив різке зменшення соціальних програм-державних проектів, то тим самим заборонив урядові стимулювати економіки навіть таким останнім засобом. В результаті - дефолт.
2001.12.24 | Максим’як
Re: МВФ скинув президента Аргентини
До влади в країні повертаються пероністиБУНТ
Любко ПЕТРЕНКО
"POSTUP" 2001.12.21
Глава Аргентинської Республіки Фернандо де ла Руа визнав свою неспроможність боротися з хаосом, у який поринула його держава після голодних бунтів, і офіційно оголосив про відставку. Після дворічної перерви до влади повертаються пероністи, утім це навряд чи зможе врятувати країну від економічного колапсу.
Без володіння усім комплексом інформації важко сказати однозначно, чим завинив Фернандо де ла Руа перед Міжнародним валютним фондом. Може, він просто не сподобався керівникам МВФ. Словом, свідомо чи несвідомо фонд спровокував відставку президента. Це сталося ще 5 грудня, коли члени ради директорів міжнародної кредитної організації вирішили призупинити видачу наступних 1,3 млрд. дол. із загального кредиту 22 млрд., призначеного на виведення економіки Аргентини з рецесії.
Ухвалюючи це рішення, фінансові бонзи не могли не розуміти, що 19 грудня країна потрапить у соціальне пекло. Адже саме того дня Буенос-Айрес мав виплатити черговий транш зовнішнього боргу. Без грошей МВФ залишалися два виходи: або відмовитись від виплат, оголосивши дефолт, або знекровити внутрішню фінансову систему. Міністр економіки Домінго Кавальйо (саме йому належала ідея прив'язати аргентинське песо до долара як 1:1) переконав уряд і президента, що доречніше зберегти добрий міжнародний імідж, а зі своїми людьми можна вдасться якось упоратися. Проблему виплати зовнішніх боргів Аргентина, що залишилася без підтримки Міжнародного валютного фонду, вирішила шляхом випуску нових боргових цінних паперів із більш тривалим терміном погашення та нижчими процентними виплатами. Звісно ж, такого ніхто не купить на зовнішньому ринку, з огляду на кризову ситуацію в Аргентині. Тому їх нав'язали місцевим банкам. Це призвело до того, що внутрішній борг стрімко зріс: уряд уже не виконав зобов'язань перед місцевими банками та пенсійними фондами на 50 млрд. дол.
Аргентинці ж виявилися не такими терплячими, як-от українці. Коли було "заморожено" зарплати, пенсії, встановлено верхню межу одноразової видачі грошей у банках (до 250 дол. на тиждень), латиноамериканці не терпіли по-мазохістськи наруги, а вчинили фактично революцію.
Ця країна вже бачила щось схоже 12 років тому: розграбовані крамниці, підпалені урядові будівлі, перевернуті автомашини. Поліція водяними гарматами та сльозогінним газом намагається втихомирити натовп, а це його лише підбурює. І коли вже гумові кийки не допомагають, до рук беруть вогнепальну зброю.
Як під час усілякого справжнього бунту, не обійшлося без людських жертв. За останніми даними з Буенос-Айреса, щонайменше 22 особи загинули, понад сотню поранено, тисячі бунтарів заарештовано.
Аргентинці знехтували закликами президента зберігати спокій. Їх не спокусили безкоштовні харчі на суму 8 млн. дол., які роздавали в усій країні за наказом глави держави, не налякало запровадження надзвичайного стану із забороною впродовж 30 днів проводити масові акції.
У жовтні 1999 року лідер Громадянської спілки, 64-річний юрист Фернандо де ла Руа переміг на президентських виборах свого попередника Карлоса Менема, який скомпрометував своє ім'я масою скандалів, пов'язаних з корупцією й організованою злочинністю. Аргентинці повірили, що новий президент зможе вивести країну з чергової рецесії, яка почалася 1997 року. Де ла Руа міг залишатися на посаді ще принаймні до 2003 року, але після голодного бунту зрозумів, що вже безсилий щось вдіяти в цій ситуації, тож гідно проголосив про відмову від посади. Це не надто вразило його співгромадян, які вже давно розчарувалися у президенті. Згідно з соціологічними опитуваннями, проведеними ще на початку грудня, майже 75 % населення висловило впевненість, що де ла Руа не спроможний керувати країною, 57 % чітко заявили, що бажають його відставки.
Знову напрошується паралель з Україною: там, за океаном, політики вміють піти вчасно, зберігаючи гонор. У нас ще не навчилися цього робити. Рейтинги популярності, гідність -- це все чуже нам. Головне -- аби не було війни.
Останню надію президент покладав на співпрацю з опозиційною Партією юстиціалістів (їх іще називають пероністами). Але останні проігнорували пропозицію де ла Руа утворити уряд національної згоди. Вони, очевидно, зрозуміли, що незабаром влада до них перейде вповні. Адже за законами республіки, писля демісії президента першою людиною в країні стає спікер. А ним є лідер пероністів Рамон Пуерта. Сама ж партія має більшість у конгресі, тож тепер їй належатиме практично вся влада.
2001.12.24 | ilia25
Все просто: не треба брати кредити, які ти не можеш повернути
Корінь проблем Аргентини в відносній неефективності її економіки. А аргентинський уряд, замість того, щоб працювати над вирішенням цієї корінної проблеми, намагався пом'якшити її соціальні наслідки, беручи гроші в кредит. Звісно, що це не могло продовжуватись вічно -- держава має жити по коштам.З Україною такго вже більше не трапиться тому, що їй вже довго ніхто грошей не позичить.
2001.12.24 | юрко
Re: якраз про це і йдеться
Кошти соціальних послуг, які уряд надавав задля політичних мотивів, перевищували спроможність їх заробити. Крім того, замість спрямовувати позичені гроші на розбудову приватних компаній, уряд розбудовував бюрократичний апарат і щедру соціальну систему, що було популярним політичним рішенням і подобалося громадянам.І замість вчасно позбутися currency board, коли він ставав на перешкоді, і намагатися розв'язати проблеми, втинаючи соц програми, уряд лише дозичував, відтягаючи неминуче. І це вже не перша країна, де Монетарний фонд тільки погіршив ситуацію.
Монетарний фонд, як поганий уряд в тоталітарній державі, має силу нав'язувати свої рішення, але не несе жодної відповідальності за їх наслідки, тому це вже не перший раз, коли його діяльність приносила лише шкоду.
2001.12.24 | ilia25
Я не думаю, що вину за кризу несе сurrency board чи МВФ
Точніше, проблема в дефіциті бюджету, а не в тому, як його покривають -- беручи кредити, чи друкуючі гроші.Постійна девальвація національної валюти та інфляція мають ще більше негативних наслідків, хіба що вони проявляються не так зненнацька, як дефолт. Але результатом життя не по коштам зараз, завжди буде падіння рівня життя в майбутньому, бо за все рано чи пізно доведеться платити.
Щодо МВФ, то співпраця з ним є цілком добровільною. МВФ радить приймати такі рішення, що є, на його думку, корисними для економіки країни. Якщо уряд з ними не згоден, то він не повинен позичати гроші в МВФ.
2001.12.25 | юрко
Re: маєте рацію
currency board є лише інструмент, тому, як і молотком можна себе по пальці вдарити, а можна і цвях забити. Він не є винен за кризу, лише його довге застосування. Щодо МВФ, то також маєте рацію, це справа добровільна. Але з іншого боку, відсутність відповідальності за поради приводить до того, що люди, котрі працюють у фонді, не втрачають працю, а продовжують далі "дораджувати". Хоча в принципі все зводиться до, так як Ви написали, проблем з урядовою фіскальною політикою, а не як діри в ній залатують.2001.12.25 | Велесов
Слід було чекати
Аргентинці - не українці. Пляшками об асфальт грюкатити не будуть.