Україну більше не шантажуватимуть.
12/25/2001 | Максим’як
Любомир БУНЯК: «Україну більше не шантажуватимуть»
Тарас БАТЕНКО „ВЗ“ 2001-12-24
Вітчизняна геополітика? Скептики скажуть, що такої, по суті, немає. Або ж вона настільки міцно вплетена у чужу, що говорити про її самостійні грані не доводиться.
І все ж минулий тиждень додав оптимізму.
В Одесі завершено будівництво об’єкта під назвою Морський нафтовий термінал “Південний”. Ще 19 серпня 2001 року Президент Леонід Кучма зварив останній “золотий” стик терміналу та нафтопроводу “Одеса - Броди” в єдиний цілісний комплекс. А вже нині фахівці називають зведення української частини Євро-азійського нафтотранспортного коридору найбільшою стратегічною будовою за весь час незалежності України. Достатньо сказати, що нафтопровід та термінал збудовано зусиллями одного підприємства – Магістральних нафтопроводів “Дружба”.
Колеги – бізнесмени, підприємці, політики-депутати рекомендували вручити голові правління ДАТ “Дружба” Любомирові Буняку зірку Героя України. Наразі підписано Указ про нагородження його орденом “За заслуги” ІІІ ступеня. Подейкують, президентське оточення не толерує самостійного підприємця, який наважився власними силами збудувати такий гігантський стратегічний об’єкт. Зустрітися з Любомиром Буняком було нелегко. Після того, як ДАТ “Дружба” влилося у київське ВАТ “Укртранснафта”, а Львів втратив найбільшого платника податків, Л. Буняк, тамуючи образу, постійно відтерміновував зустріч. Ексклюзивне інтерв’ю вдалося взяти лише після відкриття в Одесі терміналу “Південний”. Завершення будівництва “Південного” стало для багатьох рубіконом, перейшовши який мовчати більше не варто. Адже Україна знову продемонструвала здатність продукувати власну геополітику, створивши альтернативне джерело поставок нафти. Висновок Любомира Буняка лише один: нас більше не шантажуватимуть.
- Нещодавно на веб-сайті “Високого Замку” - (www.wz.lviv.ua) - ми розмістили опитування наших відвідувачів: “Яка нафта повинна текти нафтопроводом “Одеса-Броди”? Варіанти були такі: російська; каспійська; лівійська; байдуже, аби текла; байдуже, все одно гроші дістануться олігархам. Попри сатиричний підтекст, відвідувачі найбільше голосів віддали каспійській нафті. Прокоментуйте, чому?”
- Це диктує географічне положення терміналу “Південний” і нафтопроводу “Одеса – Броди”. Якщо подивитися на карту Чорного моря, карту видобування нафти і ринку її споживання, то нафта до нас може потрапити тільки двома шляхами. Першим, традиційним - через Босфор і до портів Середземного моря. Або ж - з Казахстану на Одесу. Сьогодні Босфор вже на грані своїх можливостей щодо пропускання нафти (близько 70 млн. тонн - це гранично допустима межа, яка нині ще влаштовує турецький уряд. Далі кордон екологічної безпеки з транспортування такого обсягу нафти може бути перейдено). Тому варіант “Одеса - Броди” – альтернатива цьому шляху. Це більш безпечний, коротший шлях. Нафтопровід “Одеса - Броди” може бути зручним для казахстанської, азербайджанської, можливо, і російської нафти.
- Чи можна сьогодні сподіватися на закордонного інвестора у такій стратегічній галузі, як нафтогазова?
- Те, що кажемо сьогодні про закордонного інвестора, – це казки. Сюди можуть повернутися якісь украдені з України чи з Росії гроші, аби їх зробити вже не “чорними”, а “білими”. А якщо й приходять іноземні гроші, то не для того, щоб допомогти, а щоб підзаробити. Щодо нафти й газу, то не розумію, чому таку стратегічну галузь кинуто напризволяще. Не можна сподіватися, що ринок все відрегулює, бо в нас немає відповідної саморегульованої ринкової системи. Хіба наш львівський автобус конкуруватиме з “Мерседесом”? Наша економіка не підніметься, поки не буде внутрішнього інвестора. Мусить бути також державне регулювання. Так, ми твердили, що, мовляв, досягнемо економічного успіху, якщо на наші нафтопереробні заводи прийде закордонний інвестор. Начебто прийшов, але реальних інвестицій ми так і не побачили.
- Але візьмімо хоча б Одеський нафтопереробний завод. Прийшов російський “ЛУКойл”. Ми знаємо, що претензії до цього власника мав свого часу Президент. Та нині його позиція змінилася, бо “ЛУКойл” взявся за модернізацію існуючих об’єктів.
- Це не відповідає дійсності. Інвестори не виконують своїх зобов’язань. 25 мільйонів – хіба це серйозні інвестиції? Сміх і горе. Одеський НПЗ не працював як завод. Він очищав російську нафту “URALS” (російська нафтова експортна суміш), підвищуючи її експортну якість. Тобто вони експлуатували нас: залишали “болото”, а собі заробляли гроші. Немає на Одеському НПЗ модернізації. Це те саме, якби на цукровий завод привезли буряки, і їх там помили...
- Засадничим моментом національної безпеки держави є альтернативність. Наскільки мені відомо, нині в Україні маємо 30% казахстанської нафти, а решта – російська. Тому каспійська нафта, яка найближчим часом потече нафтопроводом “Одеса - Броди”, буде додатковим стимулом до більш предметного відстоювання своїх національних інтересів. Водночас відкриття терміналу “Південний” – це завершення першої ділянки нафтопроводу “Одеса - Броди”. Якою буде наступна?
- Сьогодні ведуться розмови про продовження існуючої магістралі на Польщу (Плоцьк). Однак я не можу сказати, що це справа близького часу. Але сьогодні з виходом каспійської нафти на Броди, за існуючої системи нафтопроводів, маємо можливість продавати її до Словаччини, Чехії, Німеччини і навіть до Польщі через Білорусію. Теоретично це можливо. Був би попит.
- І було б бажання на урядовому рівні?
- Які можуть бути урядові рішення в умовах ринкової економіки? Хіба що уряд хоче безпосередньо займатися цієї галуззю (тобто вирішить купувати нафту і переробляти її). Це теж нормальний варіант. Але уряд сьогодні не може диктувати приватним фірмам схеми господарювання. Тому сьогодні з виходом нафти на Броди є можливість подавати її у Центральну і Південну Європу та навіть вийти на американський ринок. Ми хочемо, щоб перший танкер з нафтою надійшов в Одесу у двадцятих числах лютого 2002 року. Гадаю, ми це зробимо, купивши технологічну нафту і “запустивши” вже існуючу систему. Й лише згодом говоритимемо про наступний етап будівництва.
- Ми знаємо про те, що деякі державні мужі ставили під сумнів здатність України власними силами збудувати нафтопровід “Одеса - Броди” і добудувати термінал “Південний”. Які їхні аргументи сьогодні?
- Тепер ці особи перейшли на інший бік і твердять, що тільки завдяки їм це все збудовано. Мене обурює інше: люди, які ще два роки тому не знали, що таке нафта, роблять нині аналіз і геть усе коментують у нафтовій галузі. Попросити б їх написати хімічну формулу нафти – вони не напишуть. Це те саме, якби я на шпальтах газет дискутував на тему пересадки серця з професорами Дебейкі чи Ренатом Акчуріним…
- А чому під час відкриття “Південного” в Одесу не прибули Президент та Прем’єр-міністр?
- Не можу коментувати того, чого не знаю. Я вважаю, що за десять років незалежності будівництво комплексу – нафтопроводу “Одеса - Броди” і терміналу “Південний” - є найбільш стратегічно важливою справою. Знаєте, деякі російські політики “рапортували”, що “Украина уже ушла навсегда”. Мовляв, немає більше чим її шантажувати. Нафта – це була остання зачіпка для шантажу. Хліб в Україні є. Сало є. З газом питання не виглядає так погано. Україна не користується жодним кубічним метром російського газу. Є свій власний газ (18 млрд куб.м), зароблений у Росії на транспортуванні (близько 30 млрд.), решта – туркменський, який купуємо. Російський газ безпосередньо у Росії Україна, в принципі, вже не купує.
- Але в нас ще є величезний газовий борг.
- Борг створено штучно. Це наслідки системи попереднього господарювання…
- Коли Магістральні нафтопроводи “Дружба” вважалися суб’єктом господарювання і, відтак, переговорного процесу, ви вели переговори із закордонними фірмами, підписували відповідні контракти щодо умов транспортування нафти. Після того, як “Дружба” влилася в “Укртранснафту”, як виглядає ситуація з цими конкретними домовленостями?
- Ми повинні закупити півмільйона тонн технологічної нафти. Маємо конкретні пропозиції від фірми “Шеврон” і вестимемо з нею та іншими фірмами переговори про закупівлю цієї кількості технологічної нафти. Яка це буде нафта – азербайджанська чи суміш “КТК” (казахстансько-російська), говорити нині рано. Ми працюємо над цим питанням. Ще раз повторюю: дефіциту нафти у світі не існує. Є лише проблема коштів. Хочу, щоб всі громадяни знали: наш радянський менталітет (який базується на отримуванні за безцінь готового) треба ламати.
- Поклавши руку на серце, скажіть: через років 20-25 чи змогли б ви сказати, що нафтопровід “Одеса - Броди” і термінал “Південний” були виправдані з точки зору історичної, геополітичної, економічної, національної безпеки?
- Чому років через двадцять? Я й зараз це скажу. Я сам взявся за величезну справу будівництва нафтопроводу і терміналу й довів, що з цією ідеєю можна не тільки носитися, а й реалізувати її. Більше того, ці об’єкти фактично збудувала всього одна фірма – Магістральні нафтопроводи “Дружба”. Тому я - щаслива людина. Ще в 1992 році на зустрічі з поляками я висунув ідею з’єднання двох портів (чи двох морів) через українсько-польський кордон. Частково вона вже реалізована. А за цей час, на щастя, відкрито великі поклади нафти на дні Каспійського моря. Бо раніше ми ж орієнтувалися на нафту з Перської затоки. Ми знали, що Україні потрібна альтернатива. А позаяк 80% світового запасу нафти - у районі Перської затоки, то ми орієнтувалися тоді на перську нафту. Але сталося ще ліпше. Не треба нафту везти через Босфор. Утворився і функціонує Чорноморський ринок нафти. Це безперечна альтернатива. Ми колись говорили так: термінал Україні потрібен навіть у тому випадку, якщо він буде повністю сухим. Якщо у ньому не буде навіть краплини нафти, він все одно потрібен, щоб нас не шантажували. Сьогодні нас шантажувати вже нічим.
Коментар до теми
«Дружба» перемогла своїх недругів
Народний депутат Тарас Стецьків максимально доклався до будівництва нафтопроводу і нафтотерміналу, вважає Любомир Буняк. Нафтовий термінал, який введено в дію разом з нафтопроводом “Одеса-Броди”, має колосальне геостратегічне значення. Це найкоротший шлях транспортування каспійської нафти в Європу,- каже Т.Стецьків. - Це єдиний сухопутний шлях транспорту близькосхідної нафти в Європу.
На сьогодні Україна здатна запропонувати будь-кому, хто хоче купити нафту на Каспії і продати її в Європу, не просто найкоротший шлях, а й максимально вигідні умови. Ситуація складається так, що вже з лютого абсолютно реально закупити першу нафту для потреб двох нафтопереробних заводів Західної України – Дрогобицького і Надвірнянського НПЗ, причому, закуповуватимуть цю нафту самі власники заводів. Друге джерело завантаження - закупівля нафти власниками словацьких, угорських і хорватських НПЗ.
- Цікаво дізнатися про передісторію будівництва терміналу і нафтопроводу. Наскільки я знаю, ви з самого початку були причетним до цього будівництва, тож як це все виглядало, так би мовити, зсередини?
- Парадокс полягає в тому, що перший раз рішення про будівництво терміналу було підписано 17 грудня 1993 року. Готувала його тоді група радників прем’єр-міністра, в яку входив і я. Пізніше - у 1994 році, ми витримали жорстоку дискусію з комуністами і з тодішнім колишнім першим секретарем одеського міськкому Компартії паном Боделаном з цього приводу. Захисники російських інтересів ламали плани України стосовно альтернативних джерел. Ми втратили майже рік, у тому числі і через протидію тодішнього в.о. прем’єр-міністра Юхима Звягільського, через байдужу позицію уряду. Реально в 94-му році складалося так, що нафтотермінал перетворювався на голу ідею. В 96-му році доля звела мене з Любомиром Буняком, який тоді взявся за будівництво нафтопроводу “Одеса-Броди”. Він поставив собі завдання: одночасно будувати нафтотермінал і з’єднувальний нафтопровід “Одеса-Броди”. 1 вересня 1996 року почалося будівництво. Але вже в 1997 році певні сили в уряді зуміли пролобіювати постанову, яку тоді підписав тодішній в.о. прем’єр-міністра В.Дурдинець, якою було ліквідовано “Дружбу” і створено “Укртрансфнафту” з центром у Києві. Нам довелося півроку домагатися того, щоб це рішення скасували.
У 1998 році нафтопроводу “Дружба” нарешті дали спокій, і він зумів дати найбільші темпи будівництва. Протягом 1998 року було збудовано 200 км нафтопроводу, просунулося і будівництво терміналу. Однак реально справу було вирішено після того, як прем’єром став Ющенко. Він підписав постанову (13 січня 2000 року), якою Л.Буняку було доручено не тільки добудову нафтопроводу, а й добудову терміналу. І сталася унікальна річ – 17 березня 2000 року Буняк почав будувати термінал, який тоді був готовим на 15%, а вже 19 грудня 2001 року термінал було збудовано повністю!
Отже, по суті, з 1993 по 2000 рік ніхто нічого не будував. Тільки зусиллями патріотично налаштованих депутатів, які допомагали Буняку (за цей час його п’ять разів хотіли зняти з посади різні уряди), і ДАТ “Дружба”, тисяч будівельників, які виконували свій обов’язок, здобуто цю перемогу. Всі попередні уряди – Марчука, Масола, Звягільського, Пустовойтенка, Лазаренка шість років дивилися, як відверто саботується будівництво терміналу. Прийшов перший український прем’єр, і за неповних два роки термінал збудовано. І, звичайно, мушу сказати, що безпосередньо своєю заслугою вважаю те, що мені вдалося провести через парламент рішення, яким в Бюджеті на 2001 рік було закладено 200 млн. гривень на добудову терміналу. Верховна Рада прислухалася до моїх аргументів.
Тарас БАТЕНКО „ВЗ“ 2001-12-24
Вітчизняна геополітика? Скептики скажуть, що такої, по суті, немає. Або ж вона настільки міцно вплетена у чужу, що говорити про її самостійні грані не доводиться.
І все ж минулий тиждень додав оптимізму.
В Одесі завершено будівництво об’єкта під назвою Морський нафтовий термінал “Південний”. Ще 19 серпня 2001 року Президент Леонід Кучма зварив останній “золотий” стик терміналу та нафтопроводу “Одеса - Броди” в єдиний цілісний комплекс. А вже нині фахівці називають зведення української частини Євро-азійського нафтотранспортного коридору найбільшою стратегічною будовою за весь час незалежності України. Достатньо сказати, що нафтопровід та термінал збудовано зусиллями одного підприємства – Магістральних нафтопроводів “Дружба”.
Колеги – бізнесмени, підприємці, політики-депутати рекомендували вручити голові правління ДАТ “Дружба” Любомирові Буняку зірку Героя України. Наразі підписано Указ про нагородження його орденом “За заслуги” ІІІ ступеня. Подейкують, президентське оточення не толерує самостійного підприємця, який наважився власними силами збудувати такий гігантський стратегічний об’єкт. Зустрітися з Любомиром Буняком було нелегко. Після того, як ДАТ “Дружба” влилося у київське ВАТ “Укртранснафта”, а Львів втратив найбільшого платника податків, Л. Буняк, тамуючи образу, постійно відтерміновував зустріч. Ексклюзивне інтерв’ю вдалося взяти лише після відкриття в Одесі терміналу “Південний”. Завершення будівництва “Південного” стало для багатьох рубіконом, перейшовши який мовчати більше не варто. Адже Україна знову продемонструвала здатність продукувати власну геополітику, створивши альтернативне джерело поставок нафти. Висновок Любомира Буняка лише один: нас більше не шантажуватимуть.
- Нещодавно на веб-сайті “Високого Замку” - (www.wz.lviv.ua) - ми розмістили опитування наших відвідувачів: “Яка нафта повинна текти нафтопроводом “Одеса-Броди”? Варіанти були такі: російська; каспійська; лівійська; байдуже, аби текла; байдуже, все одно гроші дістануться олігархам. Попри сатиричний підтекст, відвідувачі найбільше голосів віддали каспійській нафті. Прокоментуйте, чому?”
- Це диктує географічне положення терміналу “Південний” і нафтопроводу “Одеса – Броди”. Якщо подивитися на карту Чорного моря, карту видобування нафти і ринку її споживання, то нафта до нас може потрапити тільки двома шляхами. Першим, традиційним - через Босфор і до портів Середземного моря. Або ж - з Казахстану на Одесу. Сьогодні Босфор вже на грані своїх можливостей щодо пропускання нафти (близько 70 млн. тонн - це гранично допустима межа, яка нині ще влаштовує турецький уряд. Далі кордон екологічної безпеки з транспортування такого обсягу нафти може бути перейдено). Тому варіант “Одеса - Броди” – альтернатива цьому шляху. Це більш безпечний, коротший шлях. Нафтопровід “Одеса - Броди” може бути зручним для казахстанської, азербайджанської, можливо, і російської нафти.
- Чи можна сьогодні сподіватися на закордонного інвестора у такій стратегічній галузі, як нафтогазова?
- Те, що кажемо сьогодні про закордонного інвестора, – це казки. Сюди можуть повернутися якісь украдені з України чи з Росії гроші, аби їх зробити вже не “чорними”, а “білими”. А якщо й приходять іноземні гроші, то не для того, щоб допомогти, а щоб підзаробити. Щодо нафти й газу, то не розумію, чому таку стратегічну галузь кинуто напризволяще. Не можна сподіватися, що ринок все відрегулює, бо в нас немає відповідної саморегульованої ринкової системи. Хіба наш львівський автобус конкуруватиме з “Мерседесом”? Наша економіка не підніметься, поки не буде внутрішнього інвестора. Мусить бути також державне регулювання. Так, ми твердили, що, мовляв, досягнемо економічного успіху, якщо на наші нафтопереробні заводи прийде закордонний інвестор. Начебто прийшов, але реальних інвестицій ми так і не побачили.
- Але візьмімо хоча б Одеський нафтопереробний завод. Прийшов російський “ЛУКойл”. Ми знаємо, що претензії до цього власника мав свого часу Президент. Та нині його позиція змінилася, бо “ЛУКойл” взявся за модернізацію існуючих об’єктів.
- Це не відповідає дійсності. Інвестори не виконують своїх зобов’язань. 25 мільйонів – хіба це серйозні інвестиції? Сміх і горе. Одеський НПЗ не працював як завод. Він очищав російську нафту “URALS” (російська нафтова експортна суміш), підвищуючи її експортну якість. Тобто вони експлуатували нас: залишали “болото”, а собі заробляли гроші. Немає на Одеському НПЗ модернізації. Це те саме, якби на цукровий завод привезли буряки, і їх там помили...
- Засадничим моментом національної безпеки держави є альтернативність. Наскільки мені відомо, нині в Україні маємо 30% казахстанської нафти, а решта – російська. Тому каспійська нафта, яка найближчим часом потече нафтопроводом “Одеса - Броди”, буде додатковим стимулом до більш предметного відстоювання своїх національних інтересів. Водночас відкриття терміналу “Південний” – це завершення першої ділянки нафтопроводу “Одеса - Броди”. Якою буде наступна?
- Сьогодні ведуться розмови про продовження існуючої магістралі на Польщу (Плоцьк). Однак я не можу сказати, що це справа близького часу. Але сьогодні з виходом каспійської нафти на Броди, за існуючої системи нафтопроводів, маємо можливість продавати її до Словаччини, Чехії, Німеччини і навіть до Польщі через Білорусію. Теоретично це можливо. Був би попит.
- І було б бажання на урядовому рівні?
- Які можуть бути урядові рішення в умовах ринкової економіки? Хіба що уряд хоче безпосередньо займатися цієї галуззю (тобто вирішить купувати нафту і переробляти її). Це теж нормальний варіант. Але уряд сьогодні не може диктувати приватним фірмам схеми господарювання. Тому сьогодні з виходом нафти на Броди є можливість подавати її у Центральну і Південну Європу та навіть вийти на американський ринок. Ми хочемо, щоб перший танкер з нафтою надійшов в Одесу у двадцятих числах лютого 2002 року. Гадаю, ми це зробимо, купивши технологічну нафту і “запустивши” вже існуючу систему. Й лише згодом говоритимемо про наступний етап будівництва.
- Ми знаємо про те, що деякі державні мужі ставили під сумнів здатність України власними силами збудувати нафтопровід “Одеса - Броди” і добудувати термінал “Південний”. Які їхні аргументи сьогодні?
- Тепер ці особи перейшли на інший бік і твердять, що тільки завдяки їм це все збудовано. Мене обурює інше: люди, які ще два роки тому не знали, що таке нафта, роблять нині аналіз і геть усе коментують у нафтовій галузі. Попросити б їх написати хімічну формулу нафти – вони не напишуть. Це те саме, якби я на шпальтах газет дискутував на тему пересадки серця з професорами Дебейкі чи Ренатом Акчуріним…
- А чому під час відкриття “Південного” в Одесу не прибули Президент та Прем’єр-міністр?
- Не можу коментувати того, чого не знаю. Я вважаю, що за десять років незалежності будівництво комплексу – нафтопроводу “Одеса - Броди” і терміналу “Південний” - є найбільш стратегічно важливою справою. Знаєте, деякі російські політики “рапортували”, що “Украина уже ушла навсегда”. Мовляв, немає більше чим її шантажувати. Нафта – це була остання зачіпка для шантажу. Хліб в Україні є. Сало є. З газом питання не виглядає так погано. Україна не користується жодним кубічним метром російського газу. Є свій власний газ (18 млрд куб.м), зароблений у Росії на транспортуванні (близько 30 млрд.), решта – туркменський, який купуємо. Російський газ безпосередньо у Росії Україна, в принципі, вже не купує.
- Але в нас ще є величезний газовий борг.
- Борг створено штучно. Це наслідки системи попереднього господарювання…
- Коли Магістральні нафтопроводи “Дружба” вважалися суб’єктом господарювання і, відтак, переговорного процесу, ви вели переговори із закордонними фірмами, підписували відповідні контракти щодо умов транспортування нафти. Після того, як “Дружба” влилася в “Укртранснафту”, як виглядає ситуація з цими конкретними домовленостями?
- Ми повинні закупити півмільйона тонн технологічної нафти. Маємо конкретні пропозиції від фірми “Шеврон” і вестимемо з нею та іншими фірмами переговори про закупівлю цієї кількості технологічної нафти. Яка це буде нафта – азербайджанська чи суміш “КТК” (казахстансько-російська), говорити нині рано. Ми працюємо над цим питанням. Ще раз повторюю: дефіциту нафти у світі не існує. Є лише проблема коштів. Хочу, щоб всі громадяни знали: наш радянський менталітет (який базується на отримуванні за безцінь готового) треба ламати.
- Поклавши руку на серце, скажіть: через років 20-25 чи змогли б ви сказати, що нафтопровід “Одеса - Броди” і термінал “Південний” були виправдані з точки зору історичної, геополітичної, економічної, національної безпеки?
- Чому років через двадцять? Я й зараз це скажу. Я сам взявся за величезну справу будівництва нафтопроводу і терміналу й довів, що з цією ідеєю можна не тільки носитися, а й реалізувати її. Більше того, ці об’єкти фактично збудувала всього одна фірма – Магістральні нафтопроводи “Дружба”. Тому я - щаслива людина. Ще в 1992 році на зустрічі з поляками я висунув ідею з’єднання двох портів (чи двох морів) через українсько-польський кордон. Частково вона вже реалізована. А за цей час, на щастя, відкрито великі поклади нафти на дні Каспійського моря. Бо раніше ми ж орієнтувалися на нафту з Перської затоки. Ми знали, що Україні потрібна альтернатива. А позаяк 80% світового запасу нафти - у районі Перської затоки, то ми орієнтувалися тоді на перську нафту. Але сталося ще ліпше. Не треба нафту везти через Босфор. Утворився і функціонує Чорноморський ринок нафти. Це безперечна альтернатива. Ми колись говорили так: термінал Україні потрібен навіть у тому випадку, якщо він буде повністю сухим. Якщо у ньому не буде навіть краплини нафти, він все одно потрібен, щоб нас не шантажували. Сьогодні нас шантажувати вже нічим.
Коментар до теми
«Дружба» перемогла своїх недругів
Народний депутат Тарас Стецьків максимально доклався до будівництва нафтопроводу і нафтотерміналу, вважає Любомир Буняк. Нафтовий термінал, який введено в дію разом з нафтопроводом “Одеса-Броди”, має колосальне геостратегічне значення. Це найкоротший шлях транспортування каспійської нафти в Європу,- каже Т.Стецьків. - Це єдиний сухопутний шлях транспорту близькосхідної нафти в Європу.
На сьогодні Україна здатна запропонувати будь-кому, хто хоче купити нафту на Каспії і продати її в Європу, не просто найкоротший шлях, а й максимально вигідні умови. Ситуація складається так, що вже з лютого абсолютно реально закупити першу нафту для потреб двох нафтопереробних заводів Західної України – Дрогобицького і Надвірнянського НПЗ, причому, закуповуватимуть цю нафту самі власники заводів. Друге джерело завантаження - закупівля нафти власниками словацьких, угорських і хорватських НПЗ.
- Цікаво дізнатися про передісторію будівництва терміналу і нафтопроводу. Наскільки я знаю, ви з самого початку були причетним до цього будівництва, тож як це все виглядало, так би мовити, зсередини?
- Парадокс полягає в тому, що перший раз рішення про будівництво терміналу було підписано 17 грудня 1993 року. Готувала його тоді група радників прем’єр-міністра, в яку входив і я. Пізніше - у 1994 році, ми витримали жорстоку дискусію з комуністами і з тодішнім колишнім першим секретарем одеського міськкому Компартії паном Боделаном з цього приводу. Захисники російських інтересів ламали плани України стосовно альтернативних джерел. Ми втратили майже рік, у тому числі і через протидію тодішнього в.о. прем’єр-міністра Юхима Звягільського, через байдужу позицію уряду. Реально в 94-му році складалося так, що нафтотермінал перетворювався на голу ідею. В 96-му році доля звела мене з Любомиром Буняком, який тоді взявся за будівництво нафтопроводу “Одеса-Броди”. Він поставив собі завдання: одночасно будувати нафтотермінал і з’єднувальний нафтопровід “Одеса-Броди”. 1 вересня 1996 року почалося будівництво. Але вже в 1997 році певні сили в уряді зуміли пролобіювати постанову, яку тоді підписав тодішній в.о. прем’єр-міністра В.Дурдинець, якою було ліквідовано “Дружбу” і створено “Укртрансфнафту” з центром у Києві. Нам довелося півроку домагатися того, щоб це рішення скасували.
У 1998 році нафтопроводу “Дружба” нарешті дали спокій, і він зумів дати найбільші темпи будівництва. Протягом 1998 року було збудовано 200 км нафтопроводу, просунулося і будівництво терміналу. Однак реально справу було вирішено після того, як прем’єром став Ющенко. Він підписав постанову (13 січня 2000 року), якою Л.Буняку було доручено не тільки добудову нафтопроводу, а й добудову терміналу. І сталася унікальна річ – 17 березня 2000 року Буняк почав будувати термінал, який тоді був готовим на 15%, а вже 19 грудня 2001 року термінал було збудовано повністю!
Отже, по суті, з 1993 по 2000 рік ніхто нічого не будував. Тільки зусиллями патріотично налаштованих депутатів, які допомагали Буняку (за цей час його п’ять разів хотіли зняти з посади різні уряди), і ДАТ “Дружба”, тисяч будівельників, які виконували свій обов’язок, здобуто цю перемогу. Всі попередні уряди – Марчука, Масола, Звягільського, Пустовойтенка, Лазаренка шість років дивилися, як відверто саботується будівництво терміналу. Прийшов перший український прем’єр, і за неповних два роки термінал збудовано. І, звичайно, мушу сказати, що безпосередньо своєю заслугою вважаю те, що мені вдалося провести через парламент рішення, яким в Бюджеті на 2001 рік було закладено 200 млн. гривень на добудову терміналу. Верховна Рада прислухалася до моїх аргументів.
Відповіді
2001.12.25 | Максим’як
Re: Просив би звернути увагу п.Юрка та п.Заграву.
Ви може не знаєте Любомира Буняка, але можете реально оцінити зроблену ним справу. Висловлені ним думки мають справді для України величезне практичне значення, яким варто керуватися. Хоч би про іноземні інвестиції.Марчук, секретар РНБОУ ще недавно грозив, що в землю закопані мільйони і Росія ніколи не допустить до впуску нафтопроводу в експлуатацію.
Нафтопровід Одеса-Броди ігнорувався всіма урядам, більше того, чинилося масу перешкод, це вже виглядало, як довгобуд, якому ніколи не судитиметься втілитися в життя. І тільки уряд Ющенка надав всесторонню допомогу Любомиру Буняку і нафтопровід став реальністю. До приходу уряду Ющенка все будівництво велося коштами з прибутків «Дружби».
Тепер доля нафтопроводу невідома, навколо чужої праці закрутилися російські та міжнародні шахраї, а Буняка практично усунули від керівництва власним творінням. Рабінович і Ко намагаються через аргентинські та бразильські фірми вклинися в проектований концорціум з експлуатації нафтопроводу. Російська фірма «Лукойл» фактично приватизувала стратегічну частку – термінал в Одесі, хоч він за всією логікою мав би залишатися у державній власності.
Не дивуюся, що стільки бруду виливається сьогодні на Ющенка, просто цій поліцейській державі такі люди, як він, не потрібні, такі люди не потрібні навіть тим, які вважають себе борцями і патріотами за Україну. А на кого ж спиратися, якщо люди, які рвуться в політику оголошуючи робити добро для України ще не доросли навіть до розуміння потреб своєї держави і ролі для України таких осіб, як Ющенко.
2001.12.26 | LEN
Re: Україну більше не шантажуватимуть.
Пан Максимяк! Советую Вам познакомится с моим постингом на Форуме Политбюро! Там ясно и точно показано что все приведеное Вами в перепечатке полнейшая чушь. В действительности строительство терминала в Одессе єкономическая авантюра и преступление перед народом. Жаль что Вы бездумно перепечатали этот бред. С уважением LEN2001.12.26 | IApple
Справді добудова - то "преступление перед народом" расєйским,
А як ще й нафта по трубі піде... Скільки ж грошей і сил того "братского народа", витрачених на планування, обгрунтування, лобіювання обхідної труби через Білорусь підуть псу під хвіст, так і не досягнувши цілей того шантажу.2001.12.27 | Максим’як
Re:А Буняк далі робить свою справу, тепер буксири для танкерів.
А Буняк далі робить свою справу, тепер буксири для танкерів.2001-12-26
ЗАКЛАДЕНІ ДВА БУКСИРИ ДЛЯ РОБОТИ НА НАФТОТЕРМІНАЛІ "ПІВДЕННИЙ" Два портові буксири, призначені для роботи на нафтотерміналі "Південний" (Одеська область), закладені сьогодні на Миколаївському Чорноморському суднобудівному заводі. Ці судна мають бути передані замовнику в липні і вересні наступного року. Замовником буксирів виступає ВАТ "Магістральні нафтопроводи "Дружба", що експлуатує нафтопровід "Одеса-Броди". Це замовлення отримане внаслідок перемоги в тендері, в якому, крім миколаївського заводу, брали участь суднобудівельники Росії і Румунії. При цьому вартість кожного буксира становить майже 3,5 млн. дол. Буксири обслуговуватимуть танкери, що приходять у порт Південний. Довжина корпусу кожного з них - 30 м, ширина - 11 м, зусилля - 50 тонн. Майбутні буксири вже д.стали назви -"Одеса" і "Львів". УНІАН
2001.12.27 | LEN
Re: Справді добудова - то "преступление перед народом" расєйским,
Шановный пан Эппл! Никакая обходная труба нефтяная через Белоруссию не строится и не планируется и не лоббирируется ! Это Вы спутали с газовой трубой. А нефтяные в обход Украины уже ТРИ (!!!!!!!!) построены. Это Каспийский трубопроводный консорциум (до Новороссийска) уже работающий, это Балтийская трубопроводная система. Сегодня Путин был на её открытии. Привожу текст сообщения с Polit.RU. Начало цитаты.Путин выступил на церемонии открытия нефтеперевалочного порта Балтийской трубопроводной системы в Приморске. По словам президента, порт имеет большое значение для экономической независимости страны. Современное техническое оснащение порта обеспечит экономическую безопасность. Россия теперь "приобретает свое окно в этой части Европы для перевалки нефти", и, кроме того, может "гибко маневрировать между южным и северным направлением, маневрировать каспийской нефтью". Что касается БТС, то она имеет хорошие перспективы развития, считает Путин.Конец цитаты. Обратите внимание на текст после слова "маневрировать". И третий это уже РАБОТАЮЩАЯ ТРУБА Суходольная - Радионовская. Нефть по ней теперь идет МИМО Украины. Вот эти три трубы привели к тому что газета Известия назвала " О С У Ш Е Н И Е М " трубопроводов Украины. Всё это плоды бездарной политики Украины которая наиболее ярким образом выразилась в стройке Одессы-Броды. С уважением LEN
2001.12.27 | IApple
За що й розмова!
> Путин выступил на церемонии открытия нефтеперевалочного порта Балтийской трубопроводной системы в Приморске. По словам президента, порт имеет большое значение для экономической независимости страны.Современное техническое оснащение порта обеспечит экономическую безопасность. Россия теперь "приобретает свое окно в этой части Европы для перевалки нефти", и, кроме того, может "гибко маневрировать между южным и северным направлением, маневрировать каспийской нефтью". Что касается БТС, то она имеет хорошие перспективы развития, считает Путин.
Конец цитаты. Обратите внимание на текст после слова "маневрировать". И третий это уже РАБОТАЮЩАЯ ТРУБА Суходольная - Радионовская. Нефть по ней теперь идет МИМО Украины. Вот эти три трубы привели к тому что газета Известия назвала " О С У Ш Е Н И Е М " трубопроводов Украины. Всё это плоды бездарной политики Украины которая наиболее ярким образом выразилась в стройке Одессы-Броды. С уважением LEN
Абсолютно згідний, що маючи "свое окно" Росія отримує можливість "маневрировать" і тим самим забезпечує свою Р О С І Й С Ь К У "экономическую безопасность" та "независимость" (напевне від України, яка контролює трубу, що йде по її території).З абсолютно тих же міркувань Україна,щоб мати свою У К Р А Ї Н С Ь К У "экономическую безопасность" та "независимость" (напевне від Росії, яка контролює труби з Азії) та можливості "маневрировать" повинна мати "свое окно", яке дозволить мати нафту (Каспійську, Кувейтську,Іракську...) незалежно від намагань запеклих друзів гнати МИМО України чи диктувати ціни, шантажуючи " О С У Ш Е Н И Е М "...
А оскільки незважаючи на всі намагання Росії недопустити введення в дію труби Одеса-Броди (що дійсно б тоді було закопуванням народних українських грошей в незавершений проект), то після його добудови й початку справді роботи може вийти ситуація, коли від " О С У Ш Е Н И Е Я " будуть страждати інші труби, котрі йдуть МИМО...
Але ж ми про інтереси України зараз говоримо, а не Росії. Це вже будуть її проблеми і плоди її "бездарной политики".
2001.12.27 | LEN
Re: За що й розмова!
пан ЭППЛ! Что Вы имеете ввиду под словом "дозволить мати нафту ". Да еще кувейтску, иракску и каспийску!!! Если Вы имеете ввиду транзит кувейтской и иракской нефти через Украину в Европу то это невозможно ! Есть более удобные и давно работающие пути доставки. Если Вы имеете ввиду под словом "мати нафту" её поставку для нужд Украины то и это невозможно. Потому что этого не дозволят зозяева украинских нефтеперабатывающих заводов(НПЗ). Например крупнейший НПЗ Украины ЛИНОС принадлежит нефтедобываюшей компании ТНК (Россия) и онаснабжала и будет снабжать свой завод своей нефтью для этого она и купила его чтобы не торговать сырой нефтью а торговать нефтепродуктами. Точно также с другими заводами ! Их заграничные хозяева будут снабжать свои заводы своей нефтью. И никогда не купят ни кувейтской ни иракской. Вы не правы когда говорите "диктувати ціни". Это могло быть когда заводы принадлежали Украине а теперь как например ТНК может завышать цены своему заводу в Лисичанске за свою нефть ?? Поэтому на Украине будет нефть из компаний тех держав которым принадлежат нефтеперабатывающие заводы. Пока это российские кроме Херсона где НПЗ принадлежит Казахстану или пока еще продается компании КазахОйл! С уважением LEN
2001.12.27 | Максим’як
Re: Завтра придбане підприємство зробить офіс в Україні
і буде українським. Незалежно від того, хто гроші вклав, платить податки в Україні і український народ з того користає. А російський що має? Спасибі російським фірмам, що інвестували нашу економіку, а захистити свою територію ми зуміємо і зброєю, як треба буде.Політика в економіці завжди боком вилізе. Збут для нафти,то хай дякую в Росії кажуть поки ненці революцію не зробили, або українці Сургутсько-Нєфтєюганську автономію в ненців не випросили.
То трагедія Росії, вона ніколи з гівна не вилізе, якщо із таким миленням, вибачайте п. ЛЕН, будуть люди в Росії при владі. Якщо вона комусь шкоду здатна зробити, то тільки собі.
Росію розікрали до нитки, а вкласти в стабільну Україну вважається просто за щастя. А через десять років, такі росіяни, як Чорномирдін вже забудуть, що вони колись росіянами були.
2001.12.29 | Ernst Zahrava
Лен має рацію. Це приклад наслідків бездумної приватізації
Я маю на увазі приватизацію нафтопереобних підприємств, а тепер ще й одеського терміналу.2001.12.29 | IApple
Якраз навпаки
ЛЕН аж тащиться від того, що ВСІ НПЗ вже в руках Росії і тепер їй легше диктувати свої умови. А всім кому це видається неправильним, пропонує санітарів.2001.12.29 | Ernst Zahrava
Ввін має рацію мимоволі
Розумно було б продати якусь кількість цих заводів, виручений капітал вкласти в ті, що залишилися національними для модернізації.Отже були б можернізовані національні заводи, що потребували б і споживали б не лише російську нафту. І були б російські, які б потребували б російської нафти, і не давали ю спорожніти труби.
Це і було б урізноманітнення (діверсіфікація).
2001.12.27 | Абу
ЛЕН, читайте що наші брати пишуть
хоча відомо, що аргументи існують тільки свої-)25 декабря 2001 года, 17:57
Что стоит за намерением российской LUKOIL стать участником спонсорской группы ОЭТ Баку-Джейхан и проекта "Араз-Алов-Шарг"
БАКУ. "Мы приветствуем желание российской компании LUKOIL стать участником спонсорской группы по финансированию проекта строительства Основного экспортного трубопровода (ОЭТ) Баку-Тбилиси-Джейхан". Так прокомментировал итоги вчерашнего краткого визита в Баку президента российской нефтекомпании Вагита Алекперова и его переговоров с руководством Госнефтекомпании Азербайджана глава пресс-службы Госнефтекомпании Азербайджана Мамед Мирзоев.
В интервью Media-Press он отметил, что, чем больше компаний будут задействованы в спонсорской группе, тем лучше. Желание многих иностранных компаний, в том числе и американской ChevronTexaco, стать акционерами ОЭТ означает, что проект рентабелен и реализуем, несмотря на то, что многие выступают и против этого проекта.
После вчерашних переговоров В.Алекперова с руководством ГНКАР стало известно, что LUKOIL рассчитывает получить в трубопроводном консорциуме долю в 7,5%. Фактически это подтверждают, что теперь и российское правительство, обладающее в этой компании 35% акций, изменило свое отношение к проекту ОЭТ. Напомним, что еще не так давно вице-премьер правительства РФ Виктор Христенко, будучи в Баку заявил, что Россия по-прежнему считает проект ОЭТ нерентабельным. Однако теперь, после доработки проекта, его расчетная рентабельность возросла до 24 процентов, а от такой прибыли, как считают аналитики, здравомыслящий бизнес не отказывается.
В общем-то, все шло к тому, что LUKOIL в конце концов войдет в спонсорскую группу ОЭТ. Достаточно вспомнить, как по нарастающей шли позитивные заявления об этом проекте от первых лиц компании. Вначале вице-президент LUKOIL Леонид Федун высказался за участие компании в ОЭТ Баку-Джейхан, вслед за ним другой вице-президент LUKOIL Джеван Челоянц фактически повторил то же самое. И, наконец, В.Алекперов, судя по всему, прилетел в Баку обговаривать детали возможного соглашения. По его словам, "уже до конца первого квартала 2002 года мы однозначно обозначим свою позицию по этому проекту". Он отметил, что финансовое положение компании стабильно, и LUKoil владеет необходимыми ресурсами для финансирования своей доли в проекте ОЭТ. Алекперов напомнил также, что одним из крупных акционеров LUKoil является правительство России (35%). Поэтому принятие подобных решений невозможно без соответствующих согласований. Возникает мысль, что руководству компании удалось убедить свое правительство в выгодности участия в строительстве и эксплуатации трубопровода на Джейхан.
Причем выгода эта не обязательно, и даже не в первую очередь будет выражаться количеством нефти, которую LUKOIL будет гнать по трубопроводу. Куда важнее другой аспект, и об этом, кстати, первым публично высказался тот же вице-президент LUKOIL Леонид Федун.
По его мнению, "Россия должна соединить свои нефтепроводы с трубопроводом Баку-Джейхан. Это позволит направить в Средиземное море огромные потоки каспийской нефти, иначе нашу экономику ждет коллапс", - сказал он. По оценкам "ЛУКойла", каспийская нефть вытеснит российскую с традиционных рынков, так как ее качество выше. "Сейчас российская нефть торгуется со скидкой 1-1,5 доллара к котировкам Brent, а будет скидка в 2, 3, 4 доллара, а может, и больше. Это угроза всем российским нефтяникам, а значит, всей экономике страны", - сказал Федун.
По его словам, возможны два решения проблемы. Во-первых, направить каспийскую нефть подальше, например, в средиземноморский порт Джейхан. "Если каспийская нефть появится в Черном море, то по украинскому нефтепроводу Одесса - Броды она попадет в Чехию, Венгрию, Словакию, Югославию, так что России будет некуда продавать свою нефть", - сказал Федун..
Как считает вице-президент LUKOIL, Россия должна задуматься над тем, что часть экспорта казахстанской нефти, которая проходила через российскую территорию, пойдет по нефтепроводу Баку-Джейхан. Федун отметил, что для этого Россия должна обсудить возможность транспортировки части казахстанской нефти через Махачкалу с последующей транспортировкой ее через нефтепровод Баку - Джейхан. По его словам, через 10 лет экспорт нефти из Казахстана и Азербайджана будет равен 150-160 миллионам тонн нефти в год, что соответствует объему российского экспорта нефти.
И еще: вице-президент "ЛУКойла" уточнил, что окончательное решение об участии этой компании в проекте должно приниматься на уровне правительства, так как "это геополитический вопрос".
Таким образом, решение об участии в проекте ОЭТ - это, прежде всего, политический выбор.
MEDIA-PRESS
2001.12.27 | Абу
захисникам російських інтересів-
а ви знаєте що:- концепція проекту нафтопроводу, який би йшов ВІД Одеси була розроблена ще в 70-х рр, коли перспективи діаманта в нафтовій короні СРСР - Самотлору ще не виглядали так прекрасно і переконливо. тоді навіть були складені економетричні моделі в одному з московських інститутів, який через 20 років став ледь не головною кузнею кадрів Горбачевської перебудови.
- розрахунки які тоді були проведені свідчили про високу рентабільність проекту
- можливість оперувати на двох нафтових ринках (Середземноморя/чорноморя та Північного моря) була визнана економічно доцільною та політично виграшною
- тривалий час російські віце- і просто прем*єри дзвонили на пряму своїм українським "підлеглим" та пояснювали які санкції на їх бізнес будуть введені за продовження будівництва. і наші холуї видавали усні(!, бо письмово боялися) вказівки зупинити будівництво і прибрати техніку.
далі буде....
2001.12.27 | LEN
Re: ЛЕН, читайте що наші брати пишуть
Все правильно! Азербайджанские месторождения оказались намного беднее чем думалось раньше . Более того основная часть запасов каспийской нефти оказалась в РОССИЙСКОМ и КАЗАХСКОМ секторе Каспия. Поэтому "каспийская" нефть - это в основном будет российская и казахская и немножко азербайджанской. В статье правильно излагается позиция Лукойла который выступает за реверсирование трубы Баку- Новороссийск. Т.е за прокачку нефти не из Баку в Новороссийск а наоборот. и тогда значительная часть "каспийской нефти" (российской и казахской) пойдет не танкерами через Босфор а прямо в порт Джейхан на Средиземном побережье Турции. После этого трубу Одесса-Броды можно сдавать в металлолом. кстати тот же Лукойл предлагает спасти трубу Одесса-Броды путем её реверсирования. Т.Е прокачивать нефть не из Одессы в Броды а наоборот. Тогда Одесский НПЗ принадлежащий Лукойлу будет занимать тем чем он сейчас занимается а именно очисткой российской нефти от серы. Т.е нефть будет идти через Дружбу до Брод а затем большие обьемы в Одессу, там очищаться и поступать через Босфор в Европу. Или через Бургас(Болгария) или Констанцу (Румыния). Сейчас в России идет дисскусия о размере экспортной пошлины на нефть. И чиновники российских кампаний массово требуют её снижения и воют о трудностях сбыта российской нефти. Приведенная Вами статья как раз из этой оперы. С уважением LEN2001.12.27 | IApple
Ще й як шантажуватимуть... навіть не свої Туркменським газом!
Нагріти сусіда. Віктор Христенко пред'явив Україні газовий ультиматумИзвестия, 26.12.2001, 16:33 (взято з УП)
У вівторок у Києві фактично провалом закінчилися міжурядові переговори Росії й України про газові стосунки двох країн у 2002 році. Переговори, які вів паливний віце-прем'єр Віктор Христенко зі своїм українським колегою Олегом Дубиною, зайшли у тупик через жорстку позицію Москви. Україні пропонують платити за російський газ у півтора рази дорожче, ніж платили досі.
Віктор Христенко приїхав у Київ у понеділок. Переговори тривали два дні, але урядові групи двох країн не узгодили текст протоколу про постачання російського газу українським споживачам і його транзиті до третіх країн у 2002 році.
Поки сторони дійшли згоди тільки у найбільш принциповому питанні - про потреби України природного газу у наступному році. Вирішено, що українським споживачам газу знадобиться 78 мільярдів кубометрів. 34 мільярда Україна планує закупити у Туркменії, 18 мільярдів - добути сама, 26 мільярдів кубометрів, що залишилися добрати за рахунок постачання з Росії.
Як відомо, Україна недавно запропонувала Росії перейти на грошові розрахунки за транзит нашого газу. Досі Росія розплачувалася "натурою" - тобто самим газом.
Вчора Віктор Христенко у відповідь на українські пропозиції погрозив Києву підвищенням цін на газ з нинішніх $50 до $80 за тисячу кубометрів. Крім того, Москва роздумує збільшити плату за транзит туркменського газу через російську територію на Україну із $1,09 за транспортування тисячі кубометрів на 100 кілометрів шляху до $1,75. Такі умови просто катастрофічні для української сторони.
Джерело "Известий" в українському уряді повідомило, що Київ вже веде переговори з Туркменією про можливість збільшення постачання туркменського газу до країни, у випадку якщо Росія все ж радикально підніме ціну на газ.
Прес-секретар українського прем'єра Анатолія Кінаха Сергій Нагорянський заявив "Известия": "Кожна сторона, безумовно, відстоює свої інтереси. Але ми вважаємо, що з розвитком економік наших країн ми повинні поступово перейти на грошові розрахунки. Під час останнього раунду російсько-українських переговорів російський прем'єр Михайло Касьянов заявив, що значна частка взаєморозрахунків повинна проводитися грошима".
Як повідомили "Известиям" у кабінеті міністрів України, сьогодні переговори будуть продовжені – до Москви прибуде українська урядова делегація. Її склад і графік роботи у Москві поки ще не затверджений. Однак, за деяким даними, перший віце-прем'єр України Олег Дубина, який останні місяці веде всі газові переговори з Росією, у Москву не приїде. Скоріше за все делегацію очолить український міністр палива і енергетики Віталій Гайдук.
У будь-якому разі тепер слова президента Росії Володимира Путіна про те, що всі газові проблеми з Україною врегульовані, можна сприймати з великою натяжкою.
-------------------------------------------
Ще не всі "ломові" аргументи "братів" послаблено. А на тлі електричного "єднання" (і підвищення тарифів на електроенергію з боку Росії вже після угоди), останніх атомних "помочей"...
2001.12.27 | Максим’як
Re: Важко щось сказати, наскільки ця стаття є правильною.
Від УП можна всього чекати. Газ Україна тепер повинна оплачувати, а Росія оплачувати транзит. Раніше Україна не купляла газу в Росії ніколи, тільки брала за транзит, борги наробили просто злодії.
Тепер схоже, що Україна, коли Росія буде оплачувати транзит, за ті гроші може вкупити в Туркменістану газ дешевше, ніж в Росії, тому москалі піднімають ціну на транзит через свою територію, щоб він став дорожчим. Але Україна може те саме зробити, підняти ціну за транзит по своїй території, тобто це може тривати дуже довго. Тим більше, що наша сторона може перепродувати туркменський газ далі на захід, а російський ні, бо так Ющенко підписав, щоб присікти крадіжки газу спільні із Газпромом, за які потім борги нам лишаються. Тому Росія піднімає ціну, щоб не було перепродажу.
Дубина все правильно робить, але схоже його попхнуть від переговорів і допустять більш зговірливого Гайдука. Раніше Ющенко і Тимошенко все правильно зробили з Росією і вже був спокій, але Кінах і Ко щось викомбіновують, може спеціально ставлять москалів у невигідні умови, щоб потім цим прикривати розкрадання.
2001.12.27 | Максим’як
Re: Газовий протокол між Росією і Україною на 2002 рік узгоджено
ГАЗОВИЙ ПРОТОКОЛ МІЖ РОСІЄЮ І УКРАЇНОЮ НА 2002 РІК УЗГОДЖЕНО Документ визначає всі ресурсні джерела для підтримання газового балансу України наступного року, обсяг якого становитиме 78 млрд. кубометрів. Газ в Україну надходитиме з трьох джерел: за рахунок власного видобування, транзиту через Росію середньоазіатського газу і за рахунок російських поставок в рахунок оплати транзиту російського газу через територію України. Ціна російського газу, що постачається в Україну, і вартість транзиту в першому півріччі 2002 року залишаться на рівні поточного року - за газ, що постачається, 50 дол. за тисячу кубометрів, за транзит - 1,093 дол. за тисячу кубометрів. У другому півріччі вартість російського газу, який піде в Україну, підвищиться до 67 дол. за тисячу кубометрів. Крім того, вирішено, що 10% транзиту російського газу через Україну оплачуватиметься грошима, а інші - газом. УНІАНP.S.
Рося не заходіла давати гроші, щоб Кінах ними крутив. Досить загадкові ціни. Не ясно, чому раптом в другій половині ціна має зрости на 17 дол. від 50 до 67 дол.???
Кінахова бандократія заклала якусь міну для наступного уряду, саме ще користатиме поки при владі.
2001.12.27 | Рюген
Хлопці, ви у мапу дивилися?
Як та казахська нафта в Одесі з'явиться? Тільки через Новоросійськ чи Туапсе. КТК, до речі, також частково у рос. власності (24%).2001.12.27 | IApple
А протоку до Середземного?
Справді термінал будувався спочатку ніби в розрахунку якраз на нафту не з Каспію, а з арабського півострова. Останнім часом натякають, що через протоку й так багато нафти везуть, тому за Каспій і згадали. До того ж за Зміїний боротьба чи не через нафту? Куди її везти, як не на термінал?Втім насправді термінал важливий не тільки тим, що від нього труба до західного кордону йде, а тим, що в разі наглого цінового шантажу з боку Росії є контраргумент: "та ... з вами, купимо в арабів, турків, кого завгодно і завезем до себе без вас"
2001.12.27 | IApple
Единственный жизнеспособный маршрут,который существует уже сегод
Наталья Федущак, «The Washington Times»Новый терминал, который был открыт в Южном на прошлой неделе, как ожидается, ослабит зависимость Украины от российских энергоносителей и усилит ее роль в качестве транзитного маршрута нефти Каспийского бассейна, предназначенной для европейских рынков.
«Этот проект имеет огромное влияние на наше государство и его политику, - сказал премьер-министр Анатолий Кинах в интервью. - Украина сделает все возможное для ослабления зависимости от [иностранных] энергоресурсов».
Спроектированные в 1992 году новый терминал и трубопровод - первая часть проекта, который позволит Украине в общей сложности перерабатывать и транспортировать ежегодно 100 миллионов тонн нефти из бывших советских республик в Центральную и Восточную Европу.
306-мильный трубопровод, который заканчивается в Бродах на северо-западе Украины, соединится с другим предложенным трубопроводом от Брод до польского города Плотск, в котором находится важный нефтеперерабатывающий завод, и порта на Балтийском море Гданьска, где нефть будет погружаться на танкеры, поставляющие энергоресурсы на западные рынки.
Проект также предвидит транспортировку нефти по существующему трубопроводу «Дружба», который идет из России через Белоруссию и Польшу.
Первоначальная пропускная способность нового черноморского терминала составит 9 миллионов тонн нефти в год, а в конечном счете он будет перекачивать 45 миллионов тонн ежегодно.
Одно из основных преимуществ проекта состоит в том, что он позволит экспортерам нефти избежать заторов в движении в перегруженном Босфоре, связывающем Черное и Средиземное моря.
Он также создаст альтернативный маршрут транспортировки нефти бассейна Каспийского моря. Хотя разведанные резервы нефти региона составляют лишь малую часть мировых, регион со временем станет важным конкурентом Ближнего Востока.
С 1991 года, когда распался Советский Союз, страны Каспийского региона, особенно Казахстан, искали каналы экспорта нефти в обход существующих маршрутов через Россию, которая использовала контроль над энергоресурсами для осуществления политического давления на соседей.
«Если рассмотреть ситуацию в энергетике за последние 10 лет, то станет очевидно, что страны бывшего Советского Союза хотят избежать зависимости от России, поэтому они ищут новые каналы транспортировки нефти», - говорит Александр Москалец, аналитик киевской консультационной фирмы Strategy One, предоставляющей свои услуги «Укртранснафте», ответственной за проект украинской компании.
Майкл Блейзер, президент SigmaBleyzer, хьюстонской компании, консультирующей украинское правительство, сказал, что трубопровод Одесса-Броды - единственный жизнеспособный маршрут в обход Босфора.
«Единственный, который существует уже сегодня, - сказал он. - Это очень жизнеспособный трубопровод».
2001.12.27 | Мартинюк
А в якому стані трубопровід Баку -Супса (через Грузію ?)(-)
2001.12.27 | Максим’як
Re: Баку -Супса до 8 млн. т. з 2002
Грузинское Информационное Агентство САКИНФОРМИРАСТЕТ ПРОПУСКНАЯ СПОСОБНОСТЬ
Сакинформи, 1 ноября.
Трубопровод Баку-Супса, по которому с весны 1999 года через территорию Грузии ежегодно транспортируется на мировые рынки ранняя каспийская нефть в объеме 5 миллионов тонн, с 2002 года увеличит свою пропускную способность до 8 миллионов тонн. Об этом заявил президент Грузинской международной нефтяной корпорации /ГМНК/ Георгий Чантурия, выступая 31 октября в Тбилисском государственном университете на первой презентации проекта Южнокавказского газопровода Баку-Тбилиси-Эрзерум, который предусматривает транспортировку природного газа с азербайджанского месторождения «Шах-Дениз» в Турцию. Она была организована ГМНК совместно с Ассоциацией экономистов Грузии и Координационным советом экономического образования и научной работы университета.Представляя социально-экономические параметры Южнокавказского газопровода, межправительственное соглашение о котором было подписано в Баку в конце сентября текущего года, глава ГМНК подчеркнул, что он, как и проект Основного экспортного нефтепровода Баку-Тбилиси-Джейхан, стал логическим продолжением первого проекта – Баку-Супса, утвердившего за Грузией функцию транзитной страны. По словам Георгия Чантурия, наращивание пропускной способности Баку-Супса будет обеспечено за счет повышения давления в трубопроводе. Он отметил, что это обусловлено ростом объемов добычи нефти на шельфе Каспия, а также заинтересованностью работающих там компаний в транзите своей нефти по этому маршруту.
2001.12.27 | LEN
Re: Единственный жизнеспособный маршрут,который существует уже сегод
Статья полна нелепиц. Например приводятся слова Москальца , который я цитирую"аналитик киевской консультационной фирмы Strategy One, предоставляющей свои услуги «Укртранснафте», ответственной за проект украинской компании". Т.Е "Укртранснафта" которая построила терминал за бюджетные деньги наняла его на работу и он за заплаченные деньги занимается оправданием этой глупости. Тоже и про специалиста хьюстонской фирмы , опять он же работает на правительство Украины и обязан за бюджетные деньги оправдывать действия правительства. И вся статья оперирует высосанными из пальца цифрами например про 100 миллионов тонн ????? Когда Азербайджан добывает всего 15 миллионов тонн. а казахская нефть может попасть только через Новороссийск и на 2002 год весь обьем законтрактован и в Одессу не попадет. Лень коментировать такую "статью". Я обращаю внимание на то что если бы терминала в Одессе не было до добыча нефти не прекратилась бы т.е поток нефти пошел бы чеорез"Дружбу" принося Украине намного больше денег. Вот главная причина почему Одессы-Броды - глупость несусветная. С уважением LEN2001.12.27 | Абу
угу
КТК частково в російській власності. але оператор там не російський, і навіть не Транснафта Вайнштока. американський оператор там. і посилає він наших братков в випадку чого даааалеко. а ледь що - Назарбаев і американський віце- зразу Путіну: руки прочь от КТК!