03/15/2001 | osoba

Сьогодні під час ранкового засідання ВР депутати мали змогу насолодитися черговим шоу. У той час, як під стінами парламенту лунали численні заклики слухняної опозиції, якій влада дала "зелену вулицю", створюючи всі умови для безперешкодного просування колон до вул. Грушевського, 5, на гостьовому балконі відбувалося справжнє протистояння.

Річ у тому, що за хитромудрим планом чи-то комуністів, чи-то "яблучників" - хоча останні зовсім нібито й не згодні з гаслами "червоних", однак, як буде видно далі, символіку неіснуючої держави поважають, - під час голосування з певних питань помічники деяких депутатів, як фокусники, мали вивісити на парапетах червоні стяги. Подібні вказівки були почуті з уст пані Мазур, що, як відомо, до фракції комуністів має вельми опосередковане відношення. Задуму нібито ніщо не мало завадити, проте в режисуру несподівано втрутився не надто лояльний до комуністів "помічник із глядацького залу".

Коли нарешті настала очікувана мить, і пурпурові полотнища мали переможно зачервоніти над головами депутатів, наміри "ілюзіоністів" були викриті помічником депутата від фракції НРУ Богдана Костинюка. Цей пан випадково опинився поруч із хранителями святих для кожного комуніста символів, і в останню мить обурено вихопив знамена з їхніх рук. На його думку, прапори були значно більш антидержавного змісту, ніж славнозвісні листівки, розклеєні вчора на стінах МВС.
Звісно, такого втручання в свої плани не схотіли терпіти депутати з фракції комуністів, що й так нетерпляче поглядали на балкон в очікуванні появи дорогої їхнім серцям символіки. Вгледівши несподіваний поворот у намічених планах, кілька депутатів вмить опинилося на балконі, взявши могутнього "націоналюгу" в тісне кільце. Проте неспокій над своїми головами помітили й решта депутатів, включно з головуючим на засіданні Віктором Медведчуком. Із залу долинув здивований вигук пана Костинюка: "Та це ж мій помічник!"

Тепер уже представникам обох Рухів знадобилася лише мить, щоб дістатися балкону й кинутися на допомогу патріотичному антикомуністу.
Звісно, виникла бійка, в ході якої постраждала, зокрема, Олена Мазур, яка з якоюсь метою старанно фіксувала події на відеокамеру. Остання викликала в депутата Михайла Косіва асоціації з технікою, яку використовує в оперативних зйомках ФСБ, і, не впоравшись з бурхливими емоціями від цього "відкриття", чи то пак, підозри, пан Косів досить сильно штовхнув "російську шпигунку" разом з її камерою. Заточившись, вона зачепилася за депутата Жовтяка, що від такого несподіваного удару впав.

Це стало сигналом для обох сторін, які сприйняли падіння депутата як заклик до бійки. З причин браку вільного простору, бійка скидалася більше на вовтузіння задирливих цуценят, ніж на кровопролиття, і врешті-решт завершилася досить пристойно. Найбільше постраждали ні в чому не винні речі свідомого громадянина України (книжки та папери), які в запалі боротьби хтось із представників лівих з усієї сили жбурнув униз із балкону. Про постраждалих в залі, на чиї голови зненацька звалився такий "подарунок", до парламентського медпункту даних не надходило.

З переможним виглядом, під заклик головуючого повернутися до залу, депутати-герої пригладили чуприни й рушили до своїх місць. Честь держави було збережено. Комуністів присоромлено. Хитромудрий план зірвано.

Фінал був достойний великого Шекспіра: розчулений депутат обняв свого свідомого й пильного помічника, що й було зафіксовано численними фото- й відеокамерами.

Завіса.

Гучні оплески.