03/16/2001 | Максим"як

Всі вже зрозуміли, що така відкрита ненависть, ці удари головою об стінку, групове побиття молодих хлопців, говорить тільки одне:
Не було
Не має
І не буде при цьому кучмівському режимі жодних свобод і демократії.

Свобода українського народу відміряна тими рамками, де він може служити лише як джерело збагачення посткомуністичній “олігархії”, яку очолює нове політбюро “в законі” : Кравченко, Звягільський, Кучма, Лазаренко, Суркіс, Медведчук, Волков, Пінчук, Рабінович, Азаров. Вони завжди себе захищали і будуть захищати єдиним можливим для них способом –
ФІЗИЧНИМ ЗНИЩЕННЯМ.
Раніше наша свобода вимірювалася неписаними партійно-номенклатурними принципами, сьогодні вимірюється неписаними кримінально-клановими принципами.
Тільки тому, що попередній комуністичний режим залишився непокараним, він виплеснув сьогодні свою затаєну злобу та ненависть на невинних людей.
Осатаніле ставлення ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦіВ до НЕВИННИХ ГРОМАДЯН, які не можуть і не хочуть жити в зоні обмежених свобод, встановлених посткомуністичною олігархією, свідчить про агонію і страх в режимі, що режим вичерпав вже всі свої менш-більш цивілізовані аргументи на свій захист і зараз вдається до останнього – відкритого злочину проти свого народу, сподіваючись на те, що може знову, як десять років тому, не прийдеться ні за що і ні перед ким відповідати.